Ч. 155. Льзів, четвер дня 10. (2 3 .) липца І9С8. Річник XII
Передплата
на « Р У С Л А Н А . в и н о с и т ь :
в Австриї:
цілий рік . . . 20 кор.
пів року . . . 10 кор.
чверть року . о кор.
місяць . . 1-70 кор.
За границею:
на цілий рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
>Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевнча.
Виходить у Львові що днп крім неділь і руских сьвят О 5* її год. пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1. пл. Домбровского (Хорун- іцини). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише напопередне застережене.—
Рекляхіацпї неопечатані є вільні від порта. — ^Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч
ки, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки 1 при
ватні донесена по ЗО сот.
від стрічки.
Славяньске одушевленє а дїйене політичне житє
(Л) Славяньскі народи визначають ся посеред ияших европейских великою чутливостю, буйною уявою і незвичайно
го поетичною вдачею. Тимто приступні они для кисокопарних поетичних мрій, блаї'ородних поривів, але зате менше спосібні до реального дїланя. Славянь- ска поезия вгі{ являла в подив західно- екропейских ґенїїв і учених, славянька музика викликує незвичайне одушевленє, в творах штуки появляє ся вельми ніж
не почуте краси. Але славяньске племя зложене з так численних і вельми близь
ко споріднених народів, без порівнаня собі близших, як народи ґерманьского племени, не могло протягом столітнії до
вести до такого зєднаня поміж собою, щоби відповідно чисельності! і природній спосібпссти сєі о племени відбгратн на
лежну єму ролю політичну, не вспіло на пол і державности довести до певної три в кости. Се, що висловив літописець Не- стор про славяньскі племена на Руси, розселені в богатій і плодовитій країні, в котрій не було ладу і треба було аж приходу чужих володарів, щоби там кня
жили, можна віднести до всіх Славян в загалі, бо витворені навіть великі держа
ви славяньскі внутрішним розладом і державною малоспосібностю занепадали і розпадали ся. Найбільшому в Славян- щинї росийскому царству допомогли до державного зросту і єствованя ф ньскі, татарскі і нїмецкі живла а знаменитий Серб Юрій Крижаним, котрий може бути названий першим панславістом і явив ся в Росиї в XVII ст. та своїми творами намагав ся розбудити там сьвідомість славяньскої народности і вказати Росиї ролю освободителїв і єдинителів славянь- ских народів, зазнав там лютого пере- слїдованя.
Відродини славнньскнх народів з кінцем XVIII і початком XIX ст. розбу
дили знов до певного ступня сьвідомість спільнссти і спорідненії, викликали па тім полі наукові досліди спершу нїмеп- ких а відтак славяньских учених і пись
менників, одначе все тут обертало ся в обласні учено-романтичних теорий. Але із сьвідомостю потреби нросьвіти проя
вила ся також між славяньскими наро
дами потреба політичних прав і дтвсла до визволена Сербії, до змагань народної рівноправности Чехів з Німцями, Слова
ків і Хорватів з Мадярами, Болгар з Греками.
обливано шамнаном, неначеб якого все
славяньского Месию а бодай Мойсея, ко
трий визволив би Славян, а особливо Поляків з тяжкого положена в Прусах і в Росиї. Наші москвичі галицкі радіють, що ухвалено заснувати „Славяньский банк", бо їм нагадує ся памятне „Роль- ничо-кредитне Заведеніе" і сподївають ся,
щ о знов для них капне який мілїон
рублів.
Але вже на самім з'їзді між нншим неприява представників з України, в ко
трих вжеж не можна вмовляти яких не- будь-симиатий для Прусаків, а також те- лєґрама чорногорского міністра Т о м а- н и ч а звернена різко проти Сербії і то му невідчитана на зїздї, стають певним доказом, що ще багато води попливе сла
вяньскими ріками, як пише староческа Спіоп (давка Роїііік), поки дійде до по- розумінн і рівноправности Славян. Львів- ский Рггед1^(і назвав сей зїзд итеегіига ргдзка і справедливо каже, що ІггеЬа ра- ті§ іа с (На /асіютеапіа роїіґусгпе^ іггегтео- зсі. ге сі, со з'§ гдгогааагіїі те Ргасіге, Ьупаітпіеї піе Ьуіі рггеізіатеісіеіаті сгуп пікете. кібге т а ^ а ргатео і т о с зіапотеіе- піа. К а (ІеІедаскісЬ рггетбтеіепіасЬ піе т о гп а Ьийотеас піегасІїтеіапусЬ тепіовкбте.
Кбтепозс і теоіпозб, діозгопе осі сіатепа 2 гбгпусЬ койсбте зтеіаіа, гатейге ЇЄ82С2Є 8$
те зГеїге іїіеаібте, теі^с піе засігту, ге ]Є- Фіа пагжіа те Ргасіге т о д іа іе иггесгутеі- зіпІб те зтеіесіе зіотеіайзкіт і кінчить свої
виводи тим, що зверхні обставини полі
тичні можуть так змінити ся, що »о тега- Іетп озсі гарошп$ сі, осі кібгусЬ ола па.]-
Ьагсігіеі гаїегу*.
Отже справді дійсне політичне житє вимагає ще багато роботи, щоби вирівна- тп ті пропасти, які роздїлюють пооди
нокі славян народности і звести їх до спільної культурної праці, до мирного по
жити, чого ми щиро бажалиб в інтересі поступу і розвитку славяньских народів.
Тим то слав, народи мимохіть огля
дали ся на свою минувшину і гляділи моральної піддержки в ідеї зєдиненя всіх народностий Славянщинн. Сей роман
тичний ідеалізм приняв перегодом полі
тичний відтінок. Боротьба народностий в Акстриї головно причинила ся до ожив леня сего романтичного ідеалізму і на
дане політичної цїхи, хоч також в Росиї не бракло змагань в тім напрямі. Одначе росийске слакннсф льство покладало свої надії на се, що >славянскіе ручви со- льють ся кгь русском’ь м о р і", а ідея ф е
деративного • зєдиненя Славян піднята Костомарої ом в 184.-6 р. в Київі і єго україньскими товаришами в »Кирило-Ме- тодиївскім братстві" зазнала лютого по
грому за царя Миколи І і довела до страшного заневоленн України. В 1848 р. зібрав ся в Празі перший зїзд, ко
трий піднято на глум головно задля то
го, що з а г а л ь н о з р о з у м і л и м для учасників зі;т у ..славяньским язи
ком" був — „нїмецкий"!
За 60 літ опісля багато перемінило ся. Зріст нїмепкого пїсарства і єго вер- хонлада в Еврспі, погром Росиї на дале
кім Сході і введене наслідком того кон
ституції)', розвиток славяньского народо- віданя — витворили н >кі відносини, від
крили нові вигляди, викликали нові зма- ганя. Росин почула нону потребу збли- жити ся до західних і полудневих Сла
внії, Поляки загрожеііі в своїм єствованю в Прусах стали оглядати ся на Славянь- щину, а Чехи в завзятій боротьбі з Нім
цями раді також найти для себе підпору.
Такі обставини довели до другого т. зв.
всеславяньского зїзду в Празі, що закін
чив ся минувшої суботи.
Наведені на початку сеї статі прик
мети Славян виявили ся і па сім зїздї в цілій повні. Одушевленє було безмежне, Поляки цілували ся і братали з Моска
лями, одних і других з радости обни- мал'и Чехи і здавалоб ся — почала ся нова доба в житю Славян, бо на сім зїздї гомоніло від „вільности, рівности і братерства". Але якнебудь можнаб цілим серцем сего бажати, щоби справді таке братерство, така рівноправність, така сво
бода настала між Славянами, як се у- хвалено однодушно н резолюції! на зїздї то мимохіть насувають ся з Фавста сло
ва: »Фе ВоійСІїаїі Іібг іеіі теоЬІ, ез ГеЬІі шіг сІосЬ (Іег СПаиЬе".
Одушевлені найбільш всеполяки і ЗІотео роїзкіе впевняє, що теупікі копіе- гепсуі ргазкіез патееі Іервге, піг 8ро(1/.іе- тезіі зі? іпісуаіоггу іеу г роїзкіеі зігопу.
Крамаржа і єго жінку засипано рожами а на львівскім двірци в переїзді на Крим
Політичний огляд .
Заграниця.
П о л ї т и ч н е п о л о ж е н е н а Б а л к а н і починає бути вельми грізне.
Пересклене мінїстерске в Сербії довело до такого заостреня, що всі дневники виступили з рішучим домаганчм до Ко
рони, щоби зробила конець н е в и н о- с и м о м у п о л о ж е н ю рішучим ви- стуїіленєм, бо байдужність дальша може довести до вельми сумних наслідків. І справді рознесли ся були по Европі ві
сти про убийство короля Петра. Вправдї сі вісти показали ся неправдивими, але
2 се лише може послужити певним доказом,
в якім скрутнім положеню опинило ся королівство Петра. Тепер звіщають з Біл- городу, що кількатижневе пересиленб по
вело. ся закінчити, наклонити обидва ра
дикальні сгоронництва до порозуміня і утворити міністерство В е л и м и р о в и - ч а, котре має перевести буджет на 1909 р., торговий договор з Австривю, а у вересні нові вибори.
М о л о д о т у р е ц к и й р у х , ко
трий правительство турецке намагало ся представити зовсім незначним, обхопив вельми широкі круги війскові, іменно цілий третий корпус, так що головне мі
сто ві-лнєту М о н а с т и р є в руках се- го руху. Не помагають уже приборкати сей рух обіцянки помилуваня скомпромі- тованих або виплати залеглостий належ
них війску і офіцирам, а султан прине
волений хватати ся рішучих способів. У- вязнені офіцири мають бути поставлені перед воєнний суд, а з Малої Азиї - ма
ють бути покликані сильні залоги для згнобленя явного повстаня. Одначе і сі залоги з Малої Азиї є непевні, бо як раз там населене ще минулого року бунтува
ло ся проти підвисшеня податків, а відо
зви розкидувані там в поблизу перскої границі пособляли розповсюджена) рено- люцийних змагань. З Ц а р г о р о д а наспіли вісти, що в султаньскій палаті Ільдіз Кіоску зібрали ся прихильники султана і обговоривши основно сучасне грізне положене, дораджують ему надати к о н с т и т у ц и ю , котрої до.магає ся рішучо молодотурецкий рух. Завести кон
ституцию тим лекше приходить ся сул
т а н о в і бо властиво ока не Сула в дій- сности знесена. Надав її перед ЗО роками султан Мурат, а впровадив Мітад-паїна.
Брат Мурата, теперіїпний султан, зачинив єго в окремій палаті яко божевільного, але вступаючи на престіл признав кон
ституцию. Вправдї опісля зачинив парла
мент, але не відкликав конституцийного маніфесту, лише не виконав єго. Отже тепер може скликати знов парламент.
Колиб султан на се рішучо рішив ся, тоді реформацийна діяльність европ. дер
жав була би спинена, бо турецкий пар
ламент не позволив би Ечропі мішати сн у внутрішні спрами державні. На вся кий спосіб положене стало там вельми грізне.
Про діяльність р о с и й с к о і д у- м и і успіхи парламентаризму в Росиї можемо виробити собі деякий погляд з оповіщених що йно даних в київскій »Ра
ді*. Сей дневник подає ось які стати
стичні відомости про пращо третьої думи:
І. Міністри і головні управителі внесли на розгляд державної думи 670 законо
проектів. З них: 1) Височайгпою властю стверджено — 123. 2) Ухвалено держа- йною думою і передано до державної ра
ди — 241. 3) Відкинуто державною ду
мою — 7. 4) Повернено держ. радою для новою розгляду в держ. думу — 3. 5) Взято міністрами назад на підставі ст.
47 статуту держ. думи — 11. 6) Пред
ставлено комісиями держ. думи на роз
гляд загальних зборів держ. думи — 31.
7) На розгляді комісий держ. думи 204.
II. Самі члени держ. думи внесли в думу 51 законопроектів. З них: 1) Ухва
лено держ. думою і держ. радою — 1 (про штати думи). 2) Передано в комісию, яка представила на розгляд загальних зборів — 1. 3). Передано в комісию — 4.
4) Передано в комісию для доклади про бажаність — 2.
III. Внесено заяв про запити — 28.
З них:
1) Вислухано пояснена міністрів—4.
2) Прияято і подано відповідним мі
ністрам— 2.
3) Розглянуто ко.місиею і внесено в загальні збори держ. думи— 4.
4) Передано в комісию— 13.
5) Відкинуто— 2.
6) Взято назад по заяві тих, що підписали— 3.
Крім сього державна дума розгля
нула і ухвалила проект державного роз
пису прибутків і видатків на 1908 рік.
Строго осуджує „Рада" поступованє послів думи, що ухвалили собі річне жа- лованє 4.200 карбованців. Ось що пише
в сій справі »Рада«:
„Тепер працю депутатів оціновано й материяльно: ухвалено к державній раді урядовий законопроект про річне жалу
ване членам думи в 4.200 карб.
„Тільки що ухвалений законопроект, що раз показує, що росийский парлямен таризм не є парляментаризмом на захід- дний зразок. В той час, як всі західні парлямерти (опріч анґлїйского) додержу
ють системи диєт, себ то поденної плати тільки підчас парляментских сесий, наш закон призначав рокове жалуване (Посли австрийского „народного парламенту"
приймають і ухвалюють собі диєги і за час ферий). Одрізняєть ся наш закон від західних також сумою визначеного депу
татам жалованя: ні в одній закордонній державі депутатам не платить ся більше 3.000 к ар б , тоді як росийский закон призначив аж цілих 4.200 карб.
„Опріч усього, наші законодатні ін- ституциї ухвалою законопроекту про ж а
луване депутатам зробили велику нета- куовність що до ширших народних мас.
Адже самі члени думи й ради признава
ли ся, що для простого народу за мину
лу сесию не зроблено було нічого. Не ухвали вони >сього« законопроекту, они малин хоч одне більш менш солідне о- правдане: ніколи було піклуватись про народні справи — нас завалили иніпою працею. Тепер, ухваливши законопроект про жалуване самим собі, депутати по- збули ся й сього останного оправдана.
Тепер всякий н* денутатске »ніколи бу
ло* має право зауважити: а на те, щоби призначити собі чи маленьке жалованє знайшов сяж таки час, чомуж того часу забракувало як раз для нас?...
„Поки що з місць ще не встигли надійти звістки про те, як зустрічає лю
дність своїх обранців. Але такі звістки незабаром надійдуть і можна напевне спо
діватись, що цифра »4.200« неприємно вразить народні маси".
Окрім того маємо там виказ: Як ходили на засїданя думи? Поки що, є тільки такі відомости про се: починаючи з 25. мая до 15. червця кількість депу
татів, що були на засїданях думи, хита
лась між 162 і 246.
Цікаво також, що мав утворити ся селяньска нартия в думі. Трудовики-де- ііугати постановили скликати загальну конференцию у вересні, а в серпні по
вию відбути ся районні конф еренції в декількох місцях. Трудовики: Дзюбінь- ский, Кропотов і Рожков працюють над орґанїзациєю селяньского гуртка. Депу
тати трудовикі катеґор ,чяо заявляю ть, що в осени в думі буде існувати селянь ска піртия, з якою всі ф р ак ц ії повинні будуть рахувати ся.
Те, що тут висловила „Рада" про думских послів, можна би віднести і до австрийского »народного парламенту*.
Промова п. Евг. Олесницкого,
виголошена в держ. раді при дебатї над справою чернихівскою.
(Дальше).
З тих сімох краевих законів, ухва
лених на підставі державного рамового закона, два, в горішній А встрії і в Соль- ногородї, не відбирають управненим пра
ва риболовлі. Сольногородский закон по
лишає риболовлю управненим; після го- горішно-австрийского закона право ри
боловлі прислугув ревіровому видїлови, вибраному з поміж усіх управнених. В прочих пятьох краях постановляють кра
єві закони арендоване риболовлі в гро- мадских ревірах. Але коли в долішній А встрії, в Країні, Мораві і в Горициї та Грздисцї закон однаково постановляє, що право риболовлі мав староство випускати в аренду тому, хто найбільше дає, то галицкий закон має дуже цікаву поста
нову, що „риболовлю має ся виаренду- вати тому оферентови, котрий з уваги на вго особисту квалїфікапию і оферту являв ся релятивно найліпшим арендарем". От
же рішати має особиста квалїфікация і аж потому, річ другорядна, внесена оф ерта!
Тепер, мої панове, зрозумієте дещо, чого не розуміли доси. Тепер зрозумієте, чому чернихівскі селяни не могли стира
ти ся о аренду ревірів у своїй громаді;
зрозумієте, чому в сусіднім Чистилові нринято низшу оферту того самого ґр.
Коритовского, а відкинено далеко висшу оферту селян; тепер зрозумієте, чому тер- нопільский староста Завадскин посьмів нашому товаришеви Остапчукови сказати:
»Я приняв низшу оферту ґр. Корлтов- ского (Голоси: 10 К), бо він дав мені ліпшу поруку*.
Так, мої панове. Завадский мав слу шність: він міг так сказати на підставі тої постанови. Але в тій постанові бачите виразне виключене селян від виконувана того відвічного хлопского права. (Прита- куванн і оплески).
Подібно , має ся річ з ловецким з а коном. Нема там, що правда, виразної постанови що до особистої кчалїфікациї, але в практиці право лонецке ніколи не віддає ся в аренду хлопам, тілько завсї- гди дідичам або комусь з інтелїґенциї.
Сей спосіб арендованя ловецкого права має ще й инший дуже некорисний для нашого селяньства наслідок, що селяни ніколи не могуть дістати винагороди за шкоду, яку їм робить дика звірина; бо той закон мав також дуже цікаву поста
нову, що той, хто жадає відшкодована, мусить доказати, що шкоду зробила ему звірина з лісів управненого до ловецтва.
А що доси ані дики ані заяцї ні олені не носять відзнак свого пана (п. Цеглинь- ский: Ж адних гербів!), так, ані гербів ані инших відзнак, то й не можна такого до
казу дати.
Мої панове! Я згадав про ті два за
кони лише для прикладу, але й з сего бачите вже, що кажу правду, що б ви
їмкові закони і постанови, котрими га- лицке законодавство чимраз дальше об
межує і поневолює селян н і політичнім поли і чим раз більше відбирає їм прав.
В тій законодатній політиці галицкого со'йму глядайте, панове, причини того підбурюваня, а в авторах того зако н о давства, в більшості! галицкого сойму, найдете на першім місци тих підбурю
ючих аґітаторів, котрих інтерпеляция польского кола хоче винайти. Ся політи- ла галицкого сойму заострює, розуміє ся до сего і нацнональний та політичний момент. Велика посілість і адміністрацій у східній Галичині є польска, а селянь- ство є руске. Поки те селяньство було темне без нацигнальноі сьвідомости, поти в тім процесі переважав момент ею но- мічний Але річи змінили сн. Руске се
ляньство почало пробуджувати ся, і про
цес того пробудженя живо поступав. У- часть селяньства в борбі виборчій, вибо
ри на підставі загального голосованя, зріст гіросьнітних товариств — те все ду
же богато причинило тя до розбуджена і скріплена национальної і політичної сьвідомости руских селян. Нарід став те
пер справді важним політичним чинни-
з
ком, сьвідомим национальної ідеї, а інте- лїґенция, що виходить зпосеред нього і тісно з ним лучить ся, що днини збіль- шає ряди хоробрих борців за єго права.
Та з сим не може погодитись польска велика посілість і польска адмінїстрация, а се дальше заострюе противностп та Скріпляє тенденцию поборювати свого противника також на економічнім поли.
Бо чим гірше діє ся рускому хлопови, тим менше може він розвивати ся полі
тично.
(Дальше буде.)
Анатоль Вахнянин.
Листа до. И а ш Ш м о п Кулїша
пис. в р. 1869.
Подав
Кирило Студинський.
(Дальше).
Наколи буду мав!» те все під-ь руками, тоді нечайпо мов'ь зі хмари ударить ся на н а
ших!» дурпенькпх'ь нопівт. ц світскихі, и по
каже імт> ся, як нещиро ходили коло діла громадського всі ті люде, котрих!» вони у че
сті мають и за котрими на осліпт» лізуть:
а відтакт» поставить імт» ся перед очі альтер
натива, себ'ь то: ходіть за нами а ні — сче-
’ заіїте у Вашій темряві!
Добродію! усі ради, що Вн іхгь нам!» д а
єте, усі я розумію добре; я іхгь сповнятиму до крихти; тільки Ви, Добродію, вибачайте, коли вони по маленьку плоттю ставатимуть.
На мені лежить задача не легонька, усе те, що Ви росказуєте, перепроваджувати ьш діло.
Не дорікайте мені, що я мов-ь той фавий, по
води у всему йду! може я при усім!» певну дорогу обіраю? Я хочу такт» ити, щоб!» не приходило ні на один!» крочай вертати ся вт»
задт». Ви перед!» собою маєте мене, а у мене є перед!» очима, щоденно, сотка и дві, людей, к о т р ії'ь треба оглядко вести, котрі йдуть виравді за мною (не чвашочись), котрі але и слухають ворогів!» наших!» и свій розум!» хо
чуть мати. Боюсь я стратити довірьє у на
ших людей скорою ходою; боюсь щобт» зт,
МОІМ!» ПОСПІХОМ!» не лишить ся у кінець са
мий. Ви Добродію добре зміркували Галичан!», що вони ні те ні се у нашій літературі, а все таки пруть ся вкладати всюди свою мізерну копійчину, свій иісь; але те власне наказує мені оглядно ити при КОЖНІМ!» ділі. Бачите, Добродію і Вамт» дивно може прийде що я, коли що пишу у правді від'ь редакциі, або від!» себе таки, то завсюди ще уживаю те дур
неньке Т>; я при тому таїсь собі міркую, що лучче, наколи я при розвою нашої нравоиисі оддалік!» стою, наколи заявлюсь перед!» пу
блікою консерватистою, яка», щоби я мавь ви
переджувати ВСІХ!». Мені за те ніхто не дорі- катиме, що я новатор!» (хочт, сего не боюсь), що руйную нно все, а скорше кождий вбача
тиме вт» редакциі пасснвие лнце, лице обт»є- ктпвне, котре терпить ПОбІЧ!» себе новацпі, громадить іхч», подає публіці підть розвагу, и доперва тоді принимає іхт» за своі, коли біль
ша частина интеліґенциі іхт» приняла, або, щобт» вірно сказати, згь іми освоілась. Таїсь само, яка» у Відні, одеиь піпт», такт, ту у Льво
ві десяток’Ь іхт» кричить проти пмент»: Храть, Ороігь и т. д. Крнкь сей шкодить памть, хочт», якт, Ви кажете, Україну не мішає; намт, шко
дить віїгь тому, що наші молоді громадяне, люде б езь досвіду, не все знайдуть ВТ, СВОЇХ!, головах!,, добрі арГумента, котрими здужали бт» одперти крик!» сей, та доказати сіма, ста риґанам'ь-попам!» дурноту вт, іхт» крику. Єсть у наст, каста людей и таких!,, що коли дове- деть ся імт, побачити де „Правду", ззразт» н лютіїці стануть гіршь чорта, схоплють ся за голову и бігають, неначе напосіджені, по ко- мнаті; однимт, словом!», вони люті на правду, а найбільшь через те, що не годні іі повали
ти. Дали бт, вони половину свого мер.зеного віку, щобт. закопати наст, у землю; бо и не знати, справді, що скаже імт, ґазда іхт,, Кат- ковт», у котрого нанялись, загрібувати у Гали
чині Украінщину, коли побачить, що іхт» ру
ки такт, мало загребущі, що іх головки дурні ва таке діло! Таким!» чоловічкомт», що лю
тить ся на вид!» „Правди" єсть Петрушевичт»
та и деякії худенькі розумомт» ИЗТ» СВІТСЬКИХ!,
таки людей. Дідицький уже більш!, розумні
ший у своімт» погляді на наст». Вінт», коли зу
стріне кого, то заєдно, плаче надт» тимт» не
щасливим!, роздором!», що у наст» егоУкраін- щина робить; вінт» жалує наст» всіхт», що ми такі нерозумні та не йдемо у слід-ь знатних!»
у галицькому миру людей, якт. Яхимовича, Головацького еі сопзогіев. Я у кінець ск аза
вши п у нашій громаді богато ще нечисті, а треба іі обережно вимітати, щобт, за мітлою н людей не вимести, людей, ЩО II В!» ІХ!» ро
зумах!, зродитт, ся колись самовіжа на
родна. ч
(Дальше буде).
Домі" а надїяти ся сего можна лише від са
мих льокаторів-академиків, бо заряд „Ак. Д.“
не дуже дбає про єго зверхний вигляд.
— Кілько є славяньских Соколів? безкозіот.
когезр. подає ось які числа сокільских това
риств і їх членів. Ческе сокільство числить в Чехах, на Мораві, на Ш леску і в Дол.
Австриї около 800 товариств зі 75.000 членів.
На сокільскім злеті в 1907 р. в Празі було 8.000 Соколів і 3.000 Сокілок. Польский „Со
кіл"' в Галичині' має 150 товариств з 20.000 членів а в Познаньщинї 162 товариств з 7.000 членів. Словінці мали в 1^07 р. 33 сокільских гнїзд з 2.500 членів, Хорвати 50 сок. гнізд з 6.509 членів. Союз болгарских гімнаст, това
риств „Юнак" має 40 товариств а 2.700 ч л е нів. Сербскі гімнастики в Сербіі Групували ся в „Соколї" і в „Душанї Сильнім", а тепер злу
чили ся в оден союз під назвою „Союз со
кільских товариств Душан Сильний". Всі ви
числені сокільскі орґанїзациї належать до
„Союза славяньского сокільства", якого голо
вою є др. Йосиф Щайнер в Празі'. Про руске сокільство в Галичині' згадує „Сезкозіоу. ког.“, що в Галичині є три товариства малорускі заложені на взорець сокільский. Які се тов а, не зазначено, але редакция мала певно на думці руский „Сокіл" зі 403 філіями, „Січи"
яких має бути також около 400 і новозало- жену у Львові „Русскую Дружину". Годило би ся нашому „Соколова" ліпше поінформувати про себе пСезкоз1ох\’. ког.“.
— Пожар нафтового закопа Оіі Сііу в Ту- становичах ще не загашений. Вибухаюча ки- пячка горить як вулькан, витворюючи непро
глядний стовп диму і нечуване горячо, задля якого ніхто не може приступити до закопа.
Пробовано вже ріжних способів затканя. але нїчо не помагає. Останнім разом затягано на закоп великий зелїзний звін, але звін тріс, заки єго дотягнено на місце, а дроти з го
ряча стопили ся. Мають ще пробувати вкину
ти до огню нараз кілька бомб, які могли би своїм вибухом знищити верх рурп і заткати вибух кивячки.
— Мілїон гостий звидїло до позавчера про
мислову виставу ювілейну в Празі. Мілїоновим гостем був убогий зарібник Стясна, якого обдаровано 65 фляш ками вина і лікерів і уря
джено єму овацию. Робітник сей як раз на
лежав до товариства тверезості! і продав на місци батерию фляш ок з алькоголями.
— Бібліографічний з'їзд міжнародний відбуде ся сего місяця в Бріселї. Ціль єго організува
ти таку всесьвітню книгозбірню, що малаб у себе всі книжки, надруковані на всьому сьві- тї. Таку книгозбірню є думка заснувати в Бріселї' при тамошньому бібліографічному ін
ституті, де вже й тепер роблять ся заходи для всесьвітної збірки книжок. У 250 шафах сього інститути лежить більше 7 мілїонів кар
ток, а над катальоґом працює 200 осіб.
— Боротьба з пияньством. Дорогою загаль
ного голосованя ухвалено в Швайцариї новий закон про заборону привозу, виробу і продажи абсенту. З а забороною заявило ся 235.232 го
лоси, проти 137.702. Се питане поставлено на дневну чергу ще в 1905 р. в кантоні Во, де оден чоловік, напившись абсенту, убив свою жінку. Депутати сего кантони внесли проект 'заборони абсенту до федеральної ради шваи- царскої, а рада передала єго рішене загально
му голосовашо шваіїцарского народа. Закон входить в житє з днем 5. червця 1910 р. і від того часу вільно буде продавати абсент ви
ключно в аптиках на рецепту лікаря.
-- Дрібні вісти. Вінчане п. В лод. Плашо- вецкого, укінч. богослова, з п-ною Осипою Барчиньскою відбуло ся дня 14. с. м. в Зо- лочеві. — 3 днем 1. серпня с. р. війдуть в розпродаж специяльні цигира п. н. „Піґмеос"
по 4 К за коробку з 25 штуками. — Дирекцпя скарбу назначила 2.000 К нагороди за викри
те влрмників до податкової каси в Одеську.
— Зїзд славяньских дчевникарів відбуде ся сего року в Люблянї з початком вересня.
— Гумористичний кутик П і д в о д о ю .
Оден Американець видумав нову систему підводного човна і з тим удав ся до батюшки-
Н о в її н к и.
— Календар. В ч е т в е р : рускокат.: у Ан- тонїя печ.; римо-кат.: Аполїнария. — В п я т- н и ц ю : руско-кат.: Ольги княг. рускої; римо- кат.: Християн муч.
— Роковини смерти папи Льва ХНІ. З Риму доносять, що онодї в день роковин смерти папи Льва XIII відправлено в сикстиньскій каплиці заупокійне богослуженє в присутності!
Сьв. Отця, кардиналів, єпископів, папских до
стойників і дипльоматів. Службу Божу від
правив кардинал Саттолї.
— 25 літний ювілей „Народної Торговлї" Вчера минуло 25 літ, як найстарше наше товариство торговельне „Народна Торговая" зістало впи
сане в реєстр товариств господарско зарібко- вих. З нагоди сеї устроїв персонал центральної управи „Народної Торговлї" овацию директо- рови Ничаєви, а директорови Нагірному, котрий позістає на лїченю в Піщанах, вислав привітну телеграму. Саме сьвято ювілею буде, здаєсь, сьвяткувати „Нар. Торговля" в слідуючім році, яко в 25 літнім році своєї діяльності!, бо перший склеп був заснований в грудин 1883.
— „Основа" просьвітно-полїтична і госпо
дарева ілюстрована часопись, в 27. числі з 17.
с. м. заповіла, що перериває видавництво до часу сплаченя довгу в друкарні і за папір.
Застановлена) сеї хосенної, в дусі народнім і і релїґійнім веденої часописи для селян, вин
ні єї читачі, що залягають з 6000 К перед
плати. Се не першина у нашої сусп'льности, яка дуже радо читала би всякі часописи, але на жаль вельми тяжко приходить ся їй скла
дати передплату.
— ПроФ Філярет Колесса, звісний наш му
зик, виїздить сего літа на лівобережну Укра
їну дляЛапнсуваня мельодий дум та історич
них пісень від кобзарів (бандуристів).
— Бібліотеки по селах в Харківщині'. Сего року в волчаньскому повіті відкривають ся ще в 34 селах нові бібліотеки при 36 школах.
Опріч сих бібліотек при сїльских школах по
вітова управа має на .меті позаводити в по
віті і порайонні бібліотеки в центрах кождої волостл. В справі народної осьвіти волчт.нь- ский повіт на Харківщині її досіі веде перед.
— Оборонцеви М Сїчіньскогє доручено по- завчера вирок смерти на Сїчиньского, вида
ний дня ЗО. червня. Оборона вносить проти сего вироку ждлобу неважности.
— Перед руским „Академічним Домом" у Львові при ул. Супіньского .була до недавня незужиткована велика площа; заросла хаба- зєм і занечищена сьмітєм. Тепер нїхтоб і не пізнав того місця, так гарно єго енрнтано і обернено на Ь а \\п Тепніз. Проект до сего подав проф. БО., а велику часть роботи при вирівнаню площі виконали самі академики, які залюбки возили тачками землю і засипу- вали ями. Здало би ся також привести до порядку і решту просторого огорода при „Акад.
4
/
царя, тай каже: „Чи не потрібно, ваша велич
ність, підводних човнів..." „Дякую, — каже цар — я не то човен, але цілу фльоту маю під водою .. А, як не вірите, то поспитайте лишень Япанцїв..."
Оповістки.
— Репертуар руского народного театру в Ку
тах. (Саля Цукермана. — Лише 4 вистави)- В четвер дня 23. липця „Надія" славно
звісна драма в 4 діях Г. Гаєрманса.
В суботу дня 25. липця „Барон циганів"
оперета в 3 діях А. Чтгравса.
В неділю дня 26. липця „Запорожець за Дунаєм" народна оперета в 3 діях Артемов- ского. Закінчать: „Вечерницї" твір музичний в і дії Нїщиньского.
Білети продає торговля н. Карчевского, а від 6. години в день вистави каса театру.
Початок точно о год. 7. вечером (сер.-евр. час).
— На сплату дому „Селяньс ої бурси" в Бе
режанах відбуде ся заходом Філії Руского Тов-а -педаґоґічного в неділю дня 2. серпня 1908 р. у великій салі »Надїї« концерт. В склад ироГрами увійдуть продукциї мужеского хору (при співучасті! питомцїи духовної сем і
нари'!), сольоспівн, деклямация та інструмен
тальні продукциї. На закінчене буде викона
ний Прольоґ з найновійшої опери Дениса Сї- чиньского »Роксоляна« (сольо сопранове і альтове, хори жіночі, муже.скі і мішані в су
проводі смичкової орхестри і фортепяпа) під особистою управою композитора. По концерті забава з танцями. — З а комітет: Евгенія Го
ловкова, Денис Сїчиньский, Омелян Бачинь- ский.
— Товариство „Руский Жіночий К р уж о к" в Коломиї розписує конкурс на ЗО, місць до Бурси для дівчат. Уелівя: 1) Доплата місячна 22 К, 2) одноразовий даток З К на інвентар, 3) кождого місяця 1 К на пране, 4) відповід
на скількість біля, одежі і постіль. Поданя вносити вайдальше до 15. серпня 1908 р. на руки П. Мінодори Гнатишакової в Коломиї, ул. Мнихівка, ч. 79.
— Конкурс. Виділ Тов-а св. Ап. Павла у Львові розписує конкурс на написане популяр них книжочок для народу. Яко нагороду за труд рішив дати 24 К за оден аркуш друку малої вісімки оригінальної праці, а 16 К за такий же аркуш друку, єсли праця буде пе рерібкою або перекладом з чужої мови. До автора ставляє Виділ отсї вимоги: 1) Праця мусить обіймати найбільше оден аркуш друку.
2) Мусить порушувати тему релігійного змісту.
3) Мусить узгляднити в першій мірі ті правди св. віри, які в нашім народі є найбільше за- атаковані ворогами Церкви.
Посмертні ‘ оповістки.
— Михайло Іванець, урядник „Дністра", упо
коїв ся дня 21. с. м. в 36. р. житя. Скоропо- стижна смерть досягнула одиницю незвичай
но діяльну і заслужену в руских товариствах у Львові. Покійник був родом з Сокаля. Унї- верситетскі студиї кінчив в Кракові. Осівши у Львові належав до виділів ріжних товариств, як >Сокола«, Тов а ім Котляреьского, а в о- станних роках до головного виділу „Гіросьві- ти“ і до заряду орґанїзациї львівских Руси
нів. Від народної праці ніколи не ухиляв ся.
Яко видїловий товариств весь свій вільний від бюрового занятя час жертвував на спов
нене взятих на себе обовязків. Ще недавно доводило ся нам писати, що Покійник з зап а
лом взяв ся до упорядкованя бібліотеки і му зея »Просьвіти< і значну часті, тої праці ви
конав Неумолима смерть не дала докінчити єму Початого діла і забрала з рядів так не- числених народних робітників одного з Най- иильнїйших членів. Покійник помер на зап а
лене щоки, від якої, заки виконано операцию, наступило затроєнє крови. Похорони відбудуть ся завтрішного четверга о 5 год. по полуднії з каплиці при анатомії (ул. Пекарска) на лп- чаківский цвинтар. В. є. п.!
Наука, штука і література.
— Вол. Винниченко написав два нові чималі оповіданя: „Теж саме", і друге „Марко Безо
дня". Перше оповідане написане під впливом тюремного житя; сюжетом для другого послу
жив страшний випадок людоїдства підчас ве
ликого голоду.
Телеграми
з д н я 22. липця.
Хшанів. Соймовим послом - меншої посї- лости по бл. н. ґр. Потоцкім вибрано вчера Едварда ґр. Мицєльского 180 голосами на 180 голосуючих.
Відень. Палата вельмож ухвалила вчера контингент рекрута, горівчаний закон і кіль
ка дрібнїйших справ. Дальше засїданє вині.
Париж Центр, комітет молодотурків звер
нув ся з просьбою до всіх держав о накло- ненє султана до наданя конституція.
Оголошене для Хліборобів!
Довідуємо ся на жаль, що несовісні гендлярі штучними навозами в сей спосіб ошукують рільників, що накидують єму який небудь навіз, а розумівсь, лихий, без взгляду на се, чи він відповідний на рілю чи ні. Щоби охоронити нашого рільника від такого визи
ску, оголошуємо, іцо Спілка для господарства і торговлї в Перемишлі' зовсім дармо порадить кождому, який потрібний є навіз на єго рілю, належить тільки подати в приближеню прик
мети рілі, а іменно, чи она легка чи тяжка, чи перемакальна чи ні, чи середно лиха чи зовсім лиха. Хто не хоче дати ся визискати, най користає з готовости поради нашого оди
нокого в тім роді Спілки для господарства і торговлї в Перемишлі
(априкози) найкрасшої якости, сто-
^ І І У |І « І * І лової, щоденно сьвіжо зривані 5 клґр. (гапсо З К 50 с, яблока, грушки і сливки ігапсо З К 70 с.
Л. Альтнай (Ь. А Ііп е и ), Залїщики 4.
(3 -1 5 )
Р У С И Н И ! Жадайте у всіх трафіках, торговлях і крамницях лише туток і паперцїв з першої галицко-рускої Фабрики Еегена Білінь ского в Збаражи.
З доходу сеї фабрики йде 35°/0 на бу.
дову церкви в Сеняві, 10% на школи і бурси тов. педаґоґічного, а 5% на сироти і вдови по сьвнщениках.
Держім ся поклику:
Свій до свого!
ЧВ. 59 419/908.
Розписане ОФерт.
Виділ краевий Королівства Галичини і Володимириї разом з Ве
ликим Князівством Краківским, яко концесионар нормально ш ляхової зелізницї льокзльної зі Львова до Стовпова наміряє роздати в до
розі иубличної лїцитациї на основі писемних оферт достану дубових по
рогів в скількости 136,000 штук а також дубових відкладів під знорот- ницї о загальнім обємі 272 м3.
Речинець вношена оферт до дня 5 Г0 серпня 1908. ДО ГОД. II.
в полуднє
Близші постанови заключені суть в оповіщенні »Ґазети Л ь в - вск ії<.
У Львові дня 18. липня 1908.
Працюйте і шзгїгь!
Товариство взаємного кредиту
„В хїстер”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові.
п р и й м а є вкладки на книжочки щадничі на 4%, уділяє позички на сирипти за інтабуля- циєю на 6 прц.; і сплату розкладає на 10 до 15 літ (при ЗО ратах піврічних впноспть рата ам ортизаційна на капітал і відсотки 5 К 8
сот. від кождих 100 К позички.
Векслї приймають ся тілько 3 місячні, з 3 підписами, на 6 прц. до 7 прц.
Членами можуть бути позичку і дістати тілько члени обезнечені в »Днїстрі<.
З зисків удїлнв „Дністер" на публиіні до
бродійні цїли квоту 45.835 корон.
Вкладки . . 2,795.183 К.
Позички уділені . . 3,410.684 К.
Уділи членьскі . 234398 К.
Цінні папери . . . 130.452 К.
Фонд резервовпй і инші 46.842 К.
Льокациї . . . . 182.200 К.
Канцелярія Товариства при ул. Рускій ч. 20 отворені перед иолуднем від 8—2 год.
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1908.
До Львова
п р и х о д ять 3 рано перед
пол. ПО ГІОЛ. вечер
В
ночи
Кракова ооО 8'55 130 5*45 9.50
Кракова 7-25 9-50 — 8 4 0 2 ЗО
Ряш ева — — 1-ю — —
Підволочиьк 7.20 1200 215 5-40 10 30
Черновець 8-07 — 205 5'57 9-30
Черновець — — — — 12 20
Станіїславова 5-413 — — — —
Коломиї, — 1020 — — —
Стрия 7-29 1Г4 > 350 — 11-00
ІІустомит ' 7-29 11-43 350 — 11 00
Самбора 8 00 ю-зо 200 — 910
Любіяя 800 10-30 2ь0 9-Ю —
Равн рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —
Янова 8 26 1 15 500 9-25 10 10т
Вруховпч 7-Ю — 12-40 450 8-20
Врухович 845 — — — —
Зимної води 5'50 7 25 1-Ю 5-45 9-50
Зі Львова перед по В
в ід х о д я т ь до рано пол. полуд вечер ночп
Кракова 350 82 5 2*45 7 0 0 11.15
Кракова — 8.40 6 12 735 12 45
І’яшева — — з-зо — —
ііідво.ючнск 620 10-40 2 16 7-45 11 10
Черновець 6-Ю 9-35 223 — Ю-38
Черновець — — — — 2 5 0
Станіїславова — _ _ 2-40 —
Коломиї — _ — 6-03 —
Стрия 7-30 — 2-25 6 42 11-25
ІІустомит 7 30 — 2’25 6-42 1125
Самбора 6-00 9 05 400 — 10'4 >
Любіня 6 00 9 05 — 400 10-45
; Рави рускої ' 614 11-05 — 7-Ю 11-351
Янова 6 58 915 1-35у З'Зо б'ЗО
Врухович 7.21 11-05 — — —
Врухович 644 — 3-35 7-Ю 1Р351
Зимної води 3-50 8-40 з-зо 7'35 1115 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі означені
Врдає і відповідає за рщ акцпю Семен Ґо; ук. З друкарні В. А. Шийковского.
