Ruslan. R. 3, č. 246 (1899)

Ч. 246. Львів. Второк дня 2 (14) падолиста 1899. Річник III.

Передплата

на «РУСЛАНА» виносить:

в Австри :

' на цілий рік . . . 12 р. ав.

І на пів року . . . іі р. ав.

І на чверть року . . З р . ав. і

• на місяць . . . . 1 р . ав. •

За границею:

на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів

або 20 франків і Поодиноке число по 8 кр. ав. І

* А

«Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а невозьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шаіпкевича.

---• -■ --- -

Виходить у Львові що ДНЯ •

і крім неділь і рускпх сьвят о год. 6-ій пополуднії.

Редакция. адмінїстрация і

експедпцня «Руслана» під ч. 9

ул. Коперника(Лїндого

ч.9.) Екс- педиция місцева в Аґенціп Со- коловского в пасажі Гавсмана.

і

Рукописи звертає ся.лише ; і на попереднє застережене. — і Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім* 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по

і

15 кр. від стрічки. і

Справа управильненя валюти.

Ще 21. вересня видав ґр. Тун розпо­

рядженє на основі §. 14-го в справі упра- вильнєня валюти. Розпорядженє се поста­

новляло, що міністерство скарбу передасть австро-угорскому банковії 118 мілїонів ко­

рон з запасів золота на те, щоби банк стя­

гнув всі теперішні державні ноти (10-ринь- скові і 50-риньскові), а натомість видав свої банкові ноти, іменно срібних 5-коро- нівок на суму 44 мілїонів корон і паперо­

вих 10-коронівок за злишну суму. Ключі до австрийских засобів золота носїдає од- накож не лише міністерство скарбу, але і контрольна комісия державних довгів дер­

жавної ради. Она має право, призволити або не призволити на видачу сих засобів золота до рук австро-угорского банку.

Угорщина видала вже свою частину золота на згадане управильненє австро-у- горскої валюти на основі недавної ухвали угорского сойму. В слід за сим відніс ся також і др. Князьолуцкий до контрольної коміснї державних довгів австрийских з жаданєм, щоби ся комісия також призво­

лила на видачу золота до рук автро-угор- ского банку.

Здавало ся, що справа иійде гладко.

Стало ся однакож инакше. Комісия кон­

трольна зібралась на днях під проводом президента носольскої палати, д-ра Фукса і трема голосами проти двох не позволила видати засобів золота австро-угорскому бан­

ковії. Комісия уважала себе частиною пар­

ламенту і не х о т іл а в и п е р е д ж а т и е- в е н т у а л ь н о ї у х в а л и п а р л а м е н т у в сїн справі. Она виходила з становища, що розпорядженє ґр. Туна вправдї правосиль- не, але розпорядженє се лежить на столі парламенту (внесене ґр. Клярім) і парля- мент має право, рішити се ціле питане, с. є.

одобритц або не одобрити розпорядженє

ҐЕРГАРТ ГАУПТМАН.

Візник Геншель.

ОСОБИ:

Візник Геншель.

А м а л їя Геншель, його жінка.

Г анна Шель, їхня служниця.

Берта.

Вальтер, гандляр коний.

Зібенгар.

Каролько.

Вермерльскірх.

Лан і Вермерльскірх.

Ф раня Вермерльскірх.

Гауфе.

Франц.

ЛУрко.

фабіґ.

Гільдебрант, коваль.

Ґрунерт, ветеринар.

Огневі сторожі.

Дїеть ся в куиелевій, шлеській місцевості!, В І’і стинницї нід «Сірим Лебедем*, коло 1860 р.

ґр. Туна з 21-го вересня, видане лише на основі §. 14-го.

Неґативна ухвала контрольної комісиї натворила великого шуму. Ґр. Клярі узнав сю неґативну ухвалу нелєґальною, позаяк на зборах комісиї не був присутний ґр.

Монтекукулї задля недуги своєї жени. За нризволенєм видачи золота голосували чле­

ни комісиї бар. Чедік і Добльгоф. Проти того Козловский і Блажек, а др. Фукс рі­

шив в користь сих послїдних. Ґр. Клярі узнав сю неґативну ухвалу також за полі­

тичний крок правиці, звернений проти него і нового кабінету.

Він стоїть при тім, що дотичне роз- иорядженє ґр. Туна є так довго ираво- сильне, доки парламент сего розиорядже- ня формально не в ід к и н у в , коли проти­

вно комісия виходила з становища, що она — як вже виспіє сказано — в тепе­

рішній хвнлн мусить дожидати ухвали обох палат державної ради, котра є зібрана і ко ждої хвилі могла би на|ц сею справою пе­

ревести днскусию і єї або ухвалити або відкинути.

Дізнавшн сн про неґативну ухвалу кон­

трольної комісиї, завізвав управитель мі­

ністерства скарбу, др. Князьолуцкий, ко- місию до реасумованя справи з огляду, що на засїданю не був присутний шестий член сеї комісиї, ґр. Монтекукулї. Др. Фукс заявив однакож, що ухвала комісиї ста­

лась правосильною та що комісия з чисто правних (не політичних) причин так у- хвалпла.

Неґативна сн ухвала діймила і Угор­

щину, котра сейчас підняла грозьбу, що в виду неохоти Анстриї до переведеня золо­

тої валюти Угорщина иостарає о засноване окремого банку, а і прочі части угоди пе­

реведе самостійно.

До доперішного хаосу прибув проте новин. Але не сумніваємось, що справа ся буде поладнана в мирний спосіб. По на­

ПЕРШИЙ АКТ.

Мужицька кімната в пивниці гостпнннцї «Під Сі­

рим Лебедем». Крізь два вікна, що містять ся високо на ліво, впадав в хату сумерк пізнього, зимового попо­

лудня. Під вікнами стоїть ліжко з мягкого жовто-полї- рованого дерева; на ньому лежить хора Г е н ш л е в а . Вона може мати коло 36 років. При ліжку колиска, де лежить піврічня її донечка. Друге ліжко під задньою стіною. Стіни помальовані синьою краскою з темними пасами коло стелі. З переду на право велика, брунива, кафлева піч, а прп ній лавка. В просторій дірі під печю є богато поколених дрібонько дров. В стїнї на право малі двері до комори. Г а н н а Ш е л ь , молода, сильно збудована дівка дуже занята; скинула деревині капці і вештавть ся у грубих, синіх панчохах. Висуває з рурп желїзний горниць, у якім щось варить ся, потім засуває його знов у руру- Вареха, копистка і сита лежать на лавці, також великий глиняний, пука-тпй збанок, якого вузонька шийка є заткана. Стоїть там також відро.

Спідниця Ганни є зібрана у фалди, її корсет темньо-чор- ннй; нервві рамена голі. Докола печі вистав чотпро- грання желїзня штаба, на якій ехнуть довгі, стрілецькі панчохи, пеленки, шкуряні штани із шнурками і пара високих чобіт. На право скриня і шафа; старі шлезькі, мальовані яркими красками меблі. Через відчинені двері у задній стїнї видно темний, вузький вхід до пивниці', а наиротїв шкляні двері 8 помальованими шибами; поза ними деревяні сходи, що ведуть горі. На спх сходах го­

рять все Газове сьвітло і впадає до кімнати через шиби у дверех. Половина лютого; на дворі енїгавиця.

ФРАНЦ,

молодий .парубчак в простій фірманській одіжі, загорне­

ний до дороги, зазирає до середини.

шій обєктивній гадці контрольна комісия не має рациї. Наколи она не хотіла випе­

реджувати ухвали парламенту, то і не ма­

ла права в и д а в а т и н е ґ а т и в н у ух­

валу. Она могла себе узнати себе лише з л и ш н о ю і не сказати ні т а к ні с я к , в виду того, що парламент зібраний і кож- дої хвилі може сю справу взяти на дне- вний порядок і довести єї до ухвали, чи то позитивної, чи неґативної. Контрольна комісия повинна була узнати в тій спра­

ві при нинішній ситуациї н е к о м п е- т е н т н о ю до ніякої ухвали.

Здає ся проте, що контрольна комі­

сия зреасумує сю справу, тим більше, що ґр. Монтекукулї в відкритім письмі заявив вже, що він прилучавсь до мнїня Чедіка і Добльгофа. Тількож — ще раз кажемо — контрольна комісия повинна передовсім у- знати себе н е к о м п е т е н т н о ю в виду того, що парламент зібраний.

Лист з Відня.

(Трудности і клопоти ґр . Клярого.)

(X ) Ґр. Клярі не має щастя. Обняв він ав- стрипску керму з тим наміром, щоби прибор­

кати нїмецких галабурдників, а зробити раду державну роботящою та втихомирити народно- язикові суперечки. Здавалось єму, що досить знести язикові розпорядки для Чех і Моравії, то вже удасть ся сї задачі перевести. Ґр. Клярі приєднав собі вправдї тим способом і зацитькав лівицю, однак хоч би она як один муж піддер­

жувала правительство (а се задля її ріжнородно- сти прямо неможливо), то таки годі правити державою з підпорою меньшости. Тимто головні свої змаганя звернув він проти дотогочасної більшості! на правиці, щоб її роз’єднати, а з роз­

битих частин її витворити собі нову більшість з напрямом нїмецкої лівиці. Проголошена на відкритю ради державної «нейтральність* ира- вительства показала ся досить скоро пустим словом, а теперішні приятелі правительства на

ФРАНЦ.

Ганно!

ГАННА.

Ну?

ФРАНЦ.

Геншлева снить?

' ГАННА.

Або щ о? Не кричи лише.

ФРАНЦ.

Або мало тріскають тут дверми! Як не проснула ся від сього — ! їду каритою до Валь- денбурґа.

ГАННА.

З ким їдеш ?

ФРАНЦ.

З панею. Закупити що-деіцо на уродини.

ГАННА.

Чиї-ж се уродини ? ФРАНЦ.

Каролька!

ГАННА.

Також вигадали! Закладати конї для т а ­ кого дурня! Гони у таку погань до Вальден- бурґа!

ФРАНЦ.

Я-ж маю кожух!

2 лівиці виговорили сї тайні наміри его на ріжних

зборах. Памятний з часів галабурди Шікер ска­

зав зовсім прилюдно на політичних зборах, що першою задачею правительства є розбите пра­

виці, а протеґований правительством на першу віцепрезидентуру посольскої палати Праде виго­

ворив ся, що в міністерстві приготовляють на­

черк язикового закона, котрим має нїмецка мо­

ва бути признана д е р ж а в н о ю , а управильненє язикових відносин переведене л и ш е в Ч е х а х . Головну бачність звернув ґр. Клярі на нїмецко- католицке сторонництво. котрого головою тепер Катрайн, що з своїми шести тирольскими при­

ятелями рад би кинути ся в обійми лівиці, а ли­

ше Діпавлї і Ебенгох спиняють его ґерманьскі почуваня. Щоби позбути ся Діпавлього, головної підпори нїмецко-католицкого сторонництва, нред- кладано ему намісництво в Триєстї, а коли він се відкинув, намісництво в Інсбруку. Однак і сим лакомим куском не дасть ся тирольский барон звабити, як запевняють часописи сего сторонництва. Румунам обіцюють принести на жертовнику Бурґінїона. Але ті і тим подібні зма- ганя показали, що роз'єднане правиці не повело ся, що навіть коло иольске, про котре Вольф з таким глузованєм висловлював ся, ані думає піти на руку правительству, а вжеж таки без більшості! годі правити державою.

Знесенєм язикових розпорядків приборкав вправдї ґр. Клярі нїмецких галабурдників, за ­ тихли вправдї ворохобні віча тевтоньскі, але за­

те навіть на смирній доси Моравії витворило ся таке зворушене, що правительство не може там дати собі ради. Сцени, яких діждав ся в посоль- скій палаті мінїстер судівництва Кіндінґер за свій довірочний рескрипт, а мінїстер внутр. справ Кербер в часі відповіді! про забуреня в Голе- шові, Прерові і Всетинї, показали, що не можна правити в Австриї проти Чехів і що Чехи в своїм нокривдженю мають за собою більшість ради державної.

Ґр. Клярі сподївав ся приєднанєм лівиці і замкненєм попередної сесиї та усуненєм з порядку дневного всіх давпих внесень зробити посольску палату роботящою. Тимчасом сама лівиця под­

бала о нові наглі внесеня в справі обжалованя правительства ґр. Тува, що вже від місяця май­

же стоять на дневнім порядку, а крім того по­

літичні події в Чехах і Моравії нагромадили стільки материялу, викликали таку широку роз­

праву, що по ціло-місячній майже сесиї повело ся ухвалити ледво одно правительственне пред- ложенє о підмогах для пошкодованих повенями і нньшими елементарними нещастями. Трудно­

сті! насувають ся щораз нові, а міністерство замотує ся щораз більше своїми власними по­

чинами. Ґр. Клярі запевнив в розправі над §. 14., що не думає ним послугувати ся і з єго заяви звучав мовби докір иоиередному правительству за єго надуживане, але тепер само міністерство Клярого не видержало послідовно і стало само з собою в суперечности та одержало значний удар. Сей несподіваний удар вийшов з невинної комісиї для контролі державного довгу і є тепер далекосяглою подією дня. Міністерство скарбу

ГАННА.

Вони справді' не знають, де мають вики­

дати гроші. А ми мусимо тут гарувати!

При входї появлнєть ся ветеринар Ґ р у н е р т та роззираеть ся докола. Малий чоловік у чорнім овечім кожусї, шапцї та високих чоботах. Вє бичівном о рами дверин, аби звернути на себе увагу.

ҐРУНЕРТ.

Чи Геншля нема іще дома ? ГАННА.

Або щ о?

ҐРУНЕРТ.

Я прийшов до валаха.

ГАННА.

То ви доктор з Фрайбурґа, щ о? Геншля нема іще дома. Поїхав до Фрайбурґа з набо­

ром. Ви мусїли здибати ся з ним!

ҐРУНЕРТ.

Де-ж стоїть валах?

ГАННА.

То той великий каштан з латкою. Його завели, здаєть ся, до стайні.

До Франца.

Може би ти пішов показати!

зажадало від сеї комісиї видачи зложених в скар- І бі, від котрого комісия має другий ключ, 118 мілїонів корон золота для переведене валютової реформи, в чім також інтересована Угорщина.

Комісия, котрої предсїдателем і референтом є др. Фукс а членами Блаж ек і Козловский, ухва­

лила більшоетию голосів, не видати сих мілїо­

нів, бо се може она зробити лише на основі закона, котрий може бути трактований лише!

в звязи з нньшими валютовими іугодовими за-1 конами.

Удар сей упав на правитесьство як грім з ясного неба і оно тепер хотіло би видобути і

ся з вельми немилої трудності!. Правительство покликало не бувшого на першім засїданю ко- і мїсиї і собі прихильного члена ґр. М онтекукулї:

і домагає ся реасумованя ухвали, але і се не доведе до успіху. Офіцияльні орґани австрийскі

^і

і угорскі накинули ся мокрим рядном на д-ра і Фукса за сю ухвалу, а ціла справа набрала ви-і сокополїтичного значіня і стане імовірно V в ів - ' торок предметом розправи в посольскій палаті.!

Ся розправа буде вельми немила правительству, і котре так відпекує ся § 14-го, а тут домагає сяІ від комісиї, щоби она без закона видала м іл їо -) ни до розпорядимости правительству.

До тих трудностий прибуває ще справа не-

^і

довершеної угоди з Уграми і буджетова прові- зория, котрі приспорять міністерству нових кло­

потів. Як правительство вийде з тих клопотів і трудностий, над тим не потребує собі правиця сушити голову.

З політичного поля.

Сімки квотових комісий зійшли ся 10. па­

долиста у Відни в палаті панів на першу нара­

ду. На внесене ґр. Шенборна віддано провід Кольоманови Тієї. В дискусиї взяли участь з у- горскої сторони Тіеа, референт Фальк і ґр. Ца- кі, з австрийскої референт Бер, ґр. Ш енборн і

! член палати панів Думба. На першім засїданю не прийшло до норозуміня, ухвалено лише, щ о­

би на другім засїданю, що відбуло ся 11. падо­

листа, обі сторони прийшли з готовими предло- женями що до висоти квоти. Можна надіятись, що прийде до компромісу та що Угорщина при­

стане на підвисшенє квоти до 34 або 35%.

Контрольна комісия державного довгу, зло­

жена з 6 членів (иять було присутних) відки­

нула жадане правительства, щоби на стягнене державних нот, а видачу нових срібних иятико- роників і паперових десятикороників видати ав- стро-угорскому банкови 118 мілїонів корон зо­

лота. З а видачию були барон Чедік і Добльгоф, против видачи Козловский і Блажек. А позаяк ґр. Монтекукулї не був приеутний, то предсїда- тель комісиї др. Фукс порішив справу, присту­

пивши до неґативної ухвали. Неґативна ся у- хвала викликала велику сензацию в кругах пра- вительственних. Справу сю обговорюємо в пе­

редовій статі.

Ческі і нїмецкі дневники обговорюють пи­

тане, чи не далось би ческо-нїмецке питане по- ладнати через нову орґанїзацию національних

ФРАНЦ.

Підете просто через обору в долину, там під салею коло кімнати візників. Поспитайте там Фридриха, він вам покаже.

Ґрунерт відходить.

ГАННА.

Ну йди з ним також!

ФРАНЦ.

Маєш ти що дрібних для мене ? ГАННА.

Ти хотів би, аби я продала свою шкуру для тебе ?

ФРАНЦ ласкоче її.

Я куплю її зараз.

ГАННА.

Франце! Лиши! Хочеш збудити ґаздиню ? Шукав грошіш.'

Ти все мусиш видерти від мене кілька чеських! Інакше не давби міні дихати. Ну, я вже тепер гола. — На маєш!

Всуває йому щось в руку.

Ну, забирай ся!

Чучи голос звінка. •

округів з автономною управою. Проект такої ор- ґанїзациї підніс пок. Паляцкий ще на кромери- скім соймі, а в новійших часах в ческім соймі др. Матую.

В правительственних кругах розійшла ся поголоска, будьто в недалекім часі уступлять з посад намістників: ґр. Куденгове (в Чехії), бр.

Спенс Боден (на Мораві), ґр. Ґоес (на істрийскім Побережю), котрий робить богато політики на власну руку і ґр. Бурґінїон (на Буковині), неми­

лий радикальним Румунам.

В парламентарних кругах удержує ся вість, що правиця відкине евентуальне предложенє правительства на поладнанє л и ш е ческо-ні- мецкої справи, а то Як з мериторичних зглядів так і з становища компетенциї. Натомість не відкинула би правиця проект до р а м о в о г о я з и к о в о г о з а к о н а д л я ц і л о ї д е р ж а ­

в и , а відослала би єго до комісиї язикової. 0 - днакож ґр. Клярі, о скілько догадують ся, на­

міряє внести до Державної ради лише проект язикового закона для Чехії і Морави.

Ґр. Везьзерсгаймб, секцийний шеф в міні­

стерстві заграничних справ, має небавом усту­

пити. Ґр. Вельзерсгаймб находить ся тепер на відпустці.

З Білгороду сербского вийшло но славнім процесі 2(Ю учеників ґімназияльних і висших шкіл до Петербурга, де ними заняв ся благо- творительний славяньский комітет. Демостра- ция поважна.

Евроиейска праса навязує до з’їзду царя з Вільгельмом в Почдамі далеко ідуче значінє.

Іменно росийскі дневники надїють ся, що межи Росиєю а Німеччиною прийшло до дуже важ ­ них умов в справах кольонїяльної політики, а може навіть поділу Китаю (?).

В Римі відбуде ся 27. падолиста консистор кардинальский, почім монсіньор Тарнассі виїде до Петербурга яко заступник Папи в ділах ка- толицкої церкви в границях Росиї.

Н о в и н к и

— Галицкі жиди злїцитували Християн в всхі- дній і західній Галичині за час від І падолиста 1898 по нинїшний день, отже за час треваня од­

ного року, на суму один мілїон, триста сорок тисяч, пятьсот сїмдесять зр. 86 крейцарів

Такі застрашуючі дані зібрав краківский

»О1о8 Хагосіи» на підставі едиктів лїцитацийних, оголошених в урядовій »О.і/.еі-ї Ьіуолузк-ій». Сли тим самим темпом підуть лїцитациї християнь- ского майна в дальших роках, то за яких двай- цять літ властнтельХристиянин буде в Галичи­

ні білим круком.

— Виділ Руско. Бесіди в Тернополи пригадує, що послїдний вечерок з танцями перед Пили­

півкою відбуде ся вже сего четверга, 16. лат.

падолиста. Забава при війсковій музиці запо­

відає ся дуже гарно. Окремих запрошень не висилає ся.

— З державної ради. До асекурацийної комі­

сиї вибрано з руских послів пос. Вахнянина, до комісиї суспільно-політичної — пос. д-ра Ґла- дишовского, до комісиї рільничої — пос. Бар- віньского. — Контрольна комісия для державних довгів збере ся вівторок, щоби застановити ся

ФРАНЦ наляканий.

Ґазда! Бувай здорова!

Відходить швидко.

ГЕНШЛЕВА

проснула ся, говорить слабим голосом.

Дівко! — Дівко! — Не чуєш, га, дївко?

ГАННА неввічливо.

Щ о ЗНОВ?

ГЕНШЛЕВА.

Слухай-же, коли тебе кличу!

ГАННА.

Я слухаю, але як ви не будете говорити голоснїйше, то не можу чути! Маю лише двоє уший.

ГЕНШЛЕВА.

Вже знов скачеш як оса — дівчино!

ГАННА коротко.

О, про мене!

ГЕНШЛЕВА.

Чи то так добре, ге? Хто-ж бачив писку- вати так до хорої жінки ?

(Далі буде).

/

з над жаданєм правительства о реасумованє своєї

ухвали в справі невидачи золота австро-угор- скому банкови. Вівторок збере ся також по- сольска палата. — Депутациї квотові австрий- ска і угорска зібрали ся в Відни. В нарадах взяли участь ґр. Клярі і др. Князьолуцкий. Ав- стрийскі делегати запропонували ключ квотовий 38 (Угорщина) 62 (Австрия), а угорскі делегати 32 (Угорщина) 68 (Австрия). Наради не довели до ніякого результату.

— Справа Брайтера. Вчера пополуднії бачили Львовяни п. Брайтера здорового і веселого, гу- ляющого по місті. Ще і вечером чув ся редак­

тор «Мовіюг-а» зовсім здоровим. Аж тут ніч, ранок, п. Брайтер пробуджуєсь, і ногою не здвигне і рукою не поведе. В грудьох давить, голова занята. Кличе, хоч горячки анї сліду, лі­

карів. Лікарі оскультують, провірюють, що го­

рячки нема, очи ясні, пациєнт говорить розум­

но, та ба! — н. Брайтер новта яє заодно: я сла­

бий, не двигну ся з постелї, пишіть сьвідоцтво слабости. І пп. лікарі Кробіцкий і Рознер пишуть сьвідоцтво і сьвідчать, що н. Брайтер занепав на інфлюенцу. — Симчасом на улици Батория в карнім судї, в сали розправ засів о 9. годині рано суд під проводом радника Вайнреба, зібра­

лась і лава присяжних, жалобники і оборонці.

Возьннй вступав на салю і приносить вість: з обжалованих явив ся п. Луцпк. редактор «Гали­

чанина», редактора «Мопііогн* н. Брайтера не­

ма. Щож діяти? Предсїдатель трибуналу уділяє голосу прокураторовп і приватним обвинувате- лям, а ті ставлять внесене, щоби справу п. Брай­

тера суд судив заочно, позаяк п. Брайтер був вже в слідчім суді переслуханий, а неявленє ся его перед судом є простим викрутом. Г1. Брай­

тер — кажуть обвинувателї — умів писати ста­

ті в »М 'НІГпг-і», оскорблювати людий, клевета ти та обиджувати, а тепер — ноторично — у- жпває всяких штучок, щоби лише відрочити розправу. В тім являє ся на сали якийсь Ьощо іо-воіі!» і вручає иредсїдателеви трибуналу два письма. Се маги н. Брайтера пише, що єї син в ночп з 12 на 13. падолиста тяж ко занедужав.

Другим письмом було сьвідоцтво лїкарске де сказано, що и. Брайтер має удар крови до го­

лови. всї проводи заняті і попав в загальну не­

міч, хоч горячки анї сліду. Предсїдатель трибу­

налу відкриває опять дискусию, а з сеї вихо­

дить, і-цо на основі §. 226 рішене сего питаня треба віддати судейскій радній палаті'. Палата нараджуєсь, а по годині заявляє предсїдатель трибуналу, що суд предприняв ще вступні кро­

ки (оглядини лїкарскі недужого), закпм порішить, чи розправа має відбутись заочно, чи треба єї буде опять відложити? О 12. годині в полуднє являть ся знову всі інтересовані сторони і при­

сяжні в сали розправ, щоби почути рішене три­

буналу.

0 годині' I і , явив ся предсїдатель трибу­

налу на сали і заявив, що судові лікарі навісти­

ли недужого Брайтера і провірили в него легко обложене горло і опухлу селезінку, задля чого непорядно би було для недужого встати з по­

стелі і зажити сьвіжого воздуха. На сій ніде га­

ві ухвалила радна палата відложити розправу проти п. Брайтера на необмежений час.

— Обурене всіх чесних людий. Віденьскі днев- ники пишуть, що президент львівского краєво- го висшого суду Тхуржніцкий повідомив міні стра сираведливости про вирок в процесі’ львів- скої щадиицї словами: « С е р е д з а г а л ь н о г о о б у р е н я ч е с н и х л ю д и й — в с і х о б ж а- л о в а н и х у в і л ь н е н о » . До вістки про сю те­

леграму додає краківский »61о$ Катоди» такі замітки: Чи-ж се моживе, аби президент львів­

ского висшого суду аж гак пізно побачив, що віддане сеї справи в руки .львівского міщань- ства і неделєґованє иньшого суду мусить рішу­

чо довести до таких вислїдків. Чи гі. президент Тхуржнїцкнй не знав, що тайна, з якою ведено цілу справу, мусить навести присяжних судиїв на здогад, що се заохота для них, аби увільни­

ти обжалованих? «ОІоь Катоди» надіє ся, що в сій справі не відограно ще послїдного акту. В польскій прасї, з виїмкою «Зіомса Рокк-ого» мо­

жна вичитати слова крайного обуреня. В дея­

ких дневниках, як прим, в «Бгіепїіік-у Рокк-ім»

находимо вправдї обяв симпатиї для Щепанов- ского, але і тут читаємо, що годі оправдати Щепановского, що с ь в і д о м о брав гроші з каси, призначені на иньшу ціль і закопував їх в землю. З соромом в очах годить сянинїполь- ска праса з висказом К. Гг. Ргедее, що в инь- іпім краю, при такій великій розтраті чужого гроша, шукано би за причиною зла і покарано би внновннків, в Галичині кннено на все те гру­

бу заслону. В справі оправдана обжалованих вніс вже пос. Стапіньский інтерпеляцию в пар­

ламенті.

— Процес Золі Золя відніс ся з просьбою до президента трибуналу присяжних судиїв у Вер- салю, аби в єго процесі, що розвіяне ся дня 23.

с. м. переслухано в дорозі реквізициї як сьвід- ків давних аташе війскових, полковників Шварц- коппена і ІІанїзардіого.

— Пожежа на корабли. З хіньского Гонкону доходять вісти, що на покладі корабля «ІІозей- дон», іцо належить до австрпйского Льойда зня-

наслїдком якої згоріла більша л а ся пожежа,

( часть набору.

, — Поєднане Мілана 'з Наталією. В Білгородї говорять, що король Александер хоче довести

Мілана і Наталії. Против­

не хоче вже вернути до до поєднана родичів

на сему Наталія, що Сербії.

— Рабунок. Хто переїздив через Щ акову і Границю, мусїв побачити жида «старого Мане- са«, з довгою, сивою бородою, що вимінював гроші. На днях єго обрабовано. Невислїджені досн злочинники оголомшили 70-лїтного старця кількома ударами в голову і забрали ему пуля- рес, що містив в собі кільканайцять тисяч ру­

блів. Старий Манес Шнайдер мешкав стало в Тшебінї і їздив особовими поїздами до границі і з поворотом. Єго пулярес манив нераз роз­

бишак. В послїдних часах їздив Манес під опі­

кою зятя. В день рабунку пустив ся в дорогу сам. По операциї, довершеній др. Рутковским, хорий прийшов до себе, а перші єго слова були:

«Меіп 6-16!» На слід злочинників доси не на- трафлено.

— Злочин торговельника дівчат. У одній тре- торядній Київскій гостинницї найдено якось не­

давно молоду дівчину напів мертву з голоду і винищеня. Коли її перевезено до шпиталя, прий­

шла троха до себе і розказала історию цілого свойого короткого житя. Від 15 років, себто від коли затямила, виступала в цирку жида Са- лямоньского як вольтижерка і балєтниця. Вина-

| городи не мала ніякої — директор цирку году- ' вав її і одягав. Хоч не новоджено ся з нею по ' людски, уважала свойого пана рідним батьком.

. І аж по довшім часі почали долітати до її уший І уривані слова товаришів і товаришок, що Саля- і моньский не є її батьком і що забрав її з дому і родичів трилїтною дитиною. Довго не вірила і сим вістям, аж мимохідь дізнала ся раз, що во- I ни є правдиві. Одної днини посварила ся із ди-

! ректором, який крикнув у приступі гніву: «Я заплатив за тебе 50 карбованців, а ти не хо- , чеш працювати. Коли верну тебе жінці, від я- кої тебе купив, то розірве тебе вона на кусні», і По сій сцені дізнала ся нарешті, що Салямонь- і ский не є її батьком і що її хтось украв. Саля-

; моньский, як казала, не кликав її інакше як Алєшкою, але так само кликав і свойого пса.

Правдивого свойого імени не знає, товариші од- '■ нак і служба називали її не знати чому Оле- : ною. На скілько пригадує собі їздила з цирком Салямоньского 15 років, тож мусить мати пра­

вдоподібно 18 років. Директор цирку поводив 1 ся з нею все не по людски, мусїла однак хоча- , нехоча терпіти всьо, бо уходила за його донь­

ку. Коли пересьвідчила ся, що Салямоньский є для неї чужий рішила ся втїчи від нього, але . довго не могла сього зробити. Салямоньский до- , зирав її, бо бояв ся, аби не повідомила про всьо иолїциї. Нарешті не могла довше витерпі- 1 ти сеї страшної муки. Дня 22. жовтня, коли бу- ' ла враз із цирком в Одессї покористала ся хви­

л е в о ю неприсутностю касиєра в касі, забрала

і

5 карбованців і коли всї спали, втїкла і поїхала ] кораблем до Миколаєва. Відси приїхалажелїзни- 1 цею до Єкатеринослава а потім прибула без нїя- якої ясної цїли до Київа. Одиноким її бажанєм було утечи як найдалї від Салямоньского. Цілу подорож терпіла страшний недостаток, а коли приїхала до Київа, захорувала тяж ко і не знає, що вже далі стало ся із нею. Хора розказує, що Салямоньский украв в часі свойого побуту в Миколаєві двоє дїтий. Хоч хора оповідає всьо доволі ясно, в цілім її поведеню є богато не­

ясного і дивною. Не знає, наприклад імени Са­

лямоньского і розказує, що в зимі ходила з другою дївчипою і якимсь мущиною но подві- і рях хат, де гуляла при звуках тамбуріна. Її по­

стать викликує чуте милости: виглядає на ЗО літню жінку з лицем на яким відбиваєть ся терпіне і змучене. Перед шпитальною службою нарікає, що не знає якої є релігії і що ніколи в житю не молила ся.

— Сибірска зелізниця має вже тепер великий і вплив на зміну вигляду Сибіру. «Русскія В ід ом о­

сті!«доносять, що на Сибіри повстають що раз нові предприємства. В Тюмени завязано спілку для збіжевого торгу під назвою «Ядришниковч. и Ситоевч.». Один з гірничих промисловців, Ко- зєл-Поклєвский, завязав в надморскім окрузі’, товариство з капіталом 1,600.000 рублїв, в цїли екенльоатациї копалень золота, плятини і инь- ших дорогих металів, Інжинєр Ґрабман і бар.

Гінсбурґ утворили спілку плавби на Лєнї і єї допливах. В Томску повстала спілкова цеголь- ня. Рибну торговлю взяло в свої руки товари­

ство з капіталом трех мілїонів рублїв, що ві- творило фабрику консервів і експльоатує всї си- бірскі води. В такім забитім куті, як Курган, повстало вже десять фірм, що вивозять масло і пять фірм торговлї яйцями. Найсильнїйше впли­

нула зелізниця на розвій міста, Челябіньск, що має вже банки і школи. Владивосток одержав назву «азийскої Одесси». Омск має вже два банки. Купці францускі, анґлїйскі і т. п. суть нині щоденними гістьми сибірских міст.

— Реклама не аби яка. В Берлині оголосив один торговець готового одїжию такий анонс: «Хто ку­

пить у мене одіж, може зараз в моїм льокали, на­

віть в вечірній порі, за помочию елєктричног о сьвітла бути відфотоґрафованим. До фотографії буде додана безплатно величава, золочена р а ­ ма. Крім того одержить кождий з них ще д е ­ сять фенигів на білет до кінного трамваю «.

Конкуренти сего помислового купця готові жер­

твувати своїм гостям білет до театру або цир­

ку. А легковірних нїкуда не бракне. Богато з них не додумає ся, що такий дарунок мусять они оплатити з власної кишені, бо купець відтягне собі єго двічи, або гричи в ціні, або якости то­

вару.

— Секта самоубийчиків. З нагоди сьвіжого відкрита в карґопольскім повіті, олонецкої Гу­

бернії, двох потайних кладовищ секти еамоубий- ників і убийників, росийскі часописи подають вязку цікавих подробиць про тих страшних се- ктярів, що піднесли самоубийство і убийство до ряду релігійної доґми. Карґопольекий повіт є від літ двіста головною оселию найріжиород- нїйших сект. Тут в кінци XVII віку дві тисячі сектярів понесло добровільну смерть в огни, а в р. 1860 шіснайцять селян, з секти філїпопов- цїв, замкнуло ся в хаті, котру самі підпалили.

Они найшли в поломінях мученичу смерть в очах цілої зібраної громади. З того часу не було случаго збірного самоубийства, але як те­

пер показує ся, були нерідко поодинокі случаї самоубийства і убийства з фанатичних мотивів.

Секта вірить, що небавом настане конець сьві- та і що вже тепер прийде на сьвіт антихрист.

Секта вибирає з поміж найстарших своїх чле­

нів «єпископа», що висьвячує кількох молодших

«сьвящеників», а ті добирають собі до помочи

«дияконів». Обовязком кождого сектяря є пе­

редовсім пропаганда науки сеї секти. Супружє у них зборонене, за те дозволена «вільна лю ­ бов» на короткий час. Ради спасеня душі, чле­

ни секти повинні як найменьше стикати ся з внїшним сьвітом і укривати ся в недоступних місцях. Вічного спасеня найлекше можна дійти в дорозі самоубийства. Рівно велику заслугу перед Богом мають ті, що помагають иньшим війти до «царства небесного», що в технічній мові сектярів має назву «червоної смерти«. На­

зва та походить з відси, що хорим накидають на голову червону подушку і дусять їх в сей спосіб. С іїд, який найдено в каргопольскім по­

віті, дасть певно можність близшого розсліду науки сеї секти. Крім олонецкої Губернії секта та находить ся в Губерніях ярославскій і ко- стромскій, а навіть можна найти дані, що звід- там перенесено сю науку на північ.

— Півтора мілїона кільометрів переїхав у сво­

їм житю Юрко ТаненберГ у Відни. Від 29 ро­

ків є кондуктором при держаних зелї’зницях і в протягу того часу відбув 4531 службових по­

дорожня, що заняли ему 7696 днів, або 21 ро­

ків і зложили ся на 1,500 133 кільометрів. До­

рога, яку зробив рівнаєть ся просторови, який переїхав би в 37 подорожах докола землі. Она рівняєть ся також дорозі, яку зробив би, коли би обїхав два рази всї зелїзницї на землі. Од­

нак ТаненберГ їздив без перерви на короткім шляху між Віднем, Сальцбурґом, Аусзе і Сімбах.

— Новий рід крадежі ввів в житє якийсь Де- кльон в Парижи. Винаймив від якогось добро­

дія, що мешкав постійно на селі цілий дім в Парижі, а удаючи властителя сеї хати, казав єї розібрати. Продав материял, а з грішми утік.

Якеж було здивоване властителя, коли приїхав до Парижа і не побачив навіть слїду із своєї хати.

— З наукового Товариства ім. Шевченка. На­

укова читальня при бібліотеці Товариства отво- рена що дня від год. 2—6 по полудпи і в тім часі може кождий з неї користати. До дому випозичають ся книжки лише за кавциєю. — Канцелярия Товариства отворена від год. 9—12 рано і він 3—6 по полудни. В неділі і сьвята льокаль Товариства зачинений. Адреса: Львів, ул. Чарнецкого ч. 26.

Т е л е ґ р а м и .

Відень, 13. падолиста. Намістник Чех, ґр.

Куденгове конферував позавчера з ґр. Клярі і з др. Кербером, як здає ся, в справі ческих де- монстраций. — Міністри угорскі, Шель і Люкач відбули вчера довшу нараду з ґр. Клярі і др.

Князьолуцким.

Барцельона, 13. падолиста. Манїфестациї про­

тив правительства тревають безнастанно. В краю

велике занепокоєне, бо панує ту пересьвідченє,

що небавом настануть грізні забуреня. Товпи

перетягають через місто і видають підбурюючі

оклики. Посла Ортеґу, що прибув сюда, витано

з одушевленєм. Ортеґа взивав товпи до споко-

ю. В часі їзди Ортеґи з зелїзничого двірця до

мешканя, упав стріл. В наслідок сего жандарми

вистрілили в воздух, що викликало нечуваний

переполох. Одна особа віднесла легкі скалїченя.