Ч. 131. Львів, Недїля дня II. (24.) червня 1900. Річний IV.
--- і
: Передплата
на «РУСЛАНА» виносить:’
в Австриї:
на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) на пів року . 5 зр. (10 кор.) І на чверть року 2’50 зр. (5 кор.)
• на місяць . 85 кр. (1 к. 70 с.) • За границею:
і на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 16 франків : Поодиноке число по 8 кр. ав. І
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
» _____ _____ і
Виходить у Львові що дня і крім неділь і рускпх сьвят
о год. 6-ій пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедиция .Руслана» під ч. 9 ул. Копернина(ЛїндОго ч. 9.) Екс
педиция місцева в АГенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ;
; Рукописи зверта». ся лише ; і на попереднє застережене. — і Реклямациї неопечатаяі вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в .Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по і 15 кр. від стрічки.
До сего погляду дійшло неперечно і правительство, охолонувши гроха після па- мятної червцевої ночи з 8. на 9-го, позаяк якось втихли з того боку вісти про розвя- занє ради державної і накинене §. 14-им язикових законів для Чех і Моравії, а ли
ше знахорі з лівиці і др. Ґрабмайр підда
ють сей лік д-ру Керберови. Удержує ся лише вість про з м ін у р е ґ у л я м ін у і правительство має вже приготовлений на
черк на основі реґулямінів анґлїйского і француского парламенту. Се було би лише доказом, що правительство думає вдово
лити бажаню висказаному нераз давною правицею і усунути можливість обструкциї на обидвох боках.
Але досьвід зроблений із зміною ре- ґуляміну в національно однопільній Італії, повинен поучати правительство, що можна усунути з парламенту заступників одного народу, але тим самим нарід ще не пере
став істнувати і він постоїть ще завзятій ше за свої права, коли змусить ся до мовчаня єго послів. Успіх може отже і по зміні реґуляміну запевнити лише по ро
зу м і н є і нема сумніву, що мимо заостре- них хвилево відносин ческо-німецких пра
вительство перед ноновним скликанєм ради державної почне знов переговори з обидво- ма сторонами, щоби їх зблизити і довести до иорозуміня.
В новій сесиї ради державної висту
пило би неперечно нове уґрупованє сто ронництв, на котрого чолі не стояв би вже її. Янорский і се уґрупованє ріжнило би ся значно від однодневної »АгЬеіізта)огіІа(;«
ще і з того згляду, позаяк велика часть лівиці є рішучо противна зміні реґуляміну, щоби не позбавити ся вигідної збруї об- струкцийної. Ми нже свого часу звіщали про утворене нового С ою з а п р а в и ц і (Союз славяньский з рускими, хорватскими і словіньскими послами, ческа шляхта і нїмецкий Сепігит-СІиЬ), а хоч лівиця а навіть нольске Коло з певним легковаже- нєм споглянули на сей Союз, то й нині ми повтарнємо, що в будуччинї стане він осе
редком, коло котрого мусять згромадити ся, або до него зблизити ся всі австрий- ско-державні елементи і кін м ає д л я А в с т р и ї і д е р ж а в н и х і н т е р е с і в в б л ь м и в е л и к у в а г у , а т а к о ж б іл ь ше ж и з н е н о с т и я к н і м е ц к а Се- гаеіпЬ йг^зсИ аГ С Оден визначний поль- ский політик сказав мені навіть, що неба
вом ми (Поляки) мусимо знайти ся знов побіч Чехів, хоч пос. Янорский висказав своє рішуче »ніколи!*
На всякий спосіб на звалинах давної більшості! парляментарної неможлива вже вдруге така »АгЬеіІ8ша)огі1аІ«,що всякими штучками силкувало би ся знасилувати на
ціонального противника. Мрії ґр. Штірка і д-ра Ґрабмайра, щоби занести верховла- ду лівиці окгройованєм язикових законів і нїмецкої 8іааІ88ргаеЬе і тим втрутити Австрию в політичну катастрофу, яка спро
вадила би для німецкого елементу улюбле
ний абсолютизм, не здійснять ся.
Др. Кербер десять разів надумає ся, поки впровадив би в житє забаги лівиці, що змагають до знасилуваня ненїмецкпх на
родностей в державі. Чи стане на стілько
Політичне положене.
Письмо з Відня:
(+) В тих днях буде на основі §. 14.
декретована буджетова провізория по ко- нець року, а також цїсарским розпорядком квота для обидвох половинь монархії, а після того міністерство буде мусїло забра
ти ся до рішучого уздоровленя протягло недужої держави. Не брак тут дорадників міністерства, з усіх сторін накидають ся лікарі і знахорі всякого роду, що раді би по своєму вилічити недужу державу. Одна
че як з хорим чоловіком треба поступати обережно і усунути причини недуги при
родним лїченєм, так само річ має ся і з недугою нашої держави. Вже-ж найне- безпечнїйші є т. зв. (іеІіеітгшПеІ всяких шарлятанів. А як-раз на днях предложили предсїдателї лівиці (ОЬпіаппегсопГегепг) д-ру Керберови такі ОеЬеіштіїіеІ в формі про- памятного письма в справі начерку язико
вих законів для Чех і Моравії, а крім того довірочно подали ему свої способи уздо- ровленя держави і ради державної. Однак хоч обидві сторони зобовязали ся до та
ємниці, виговорив ся один з тих знаХорів (др. Ґрабмайр в Меранї) і тепер можна вже знати, які ліки нїмецкі знахорі бажають завдати недужому. Той сам др. Ґрабмайр, що задля уживаня §. 14-го оскаржував ґр.
Туна о нарушенє конституциї, нині игЬі еі огЬі проголошує домаганє, щоби міністер
ство накинуло §-ом 14-им язикові закони для Чех і Моравії з тим додатком, що має бути заведена (ІеиІзсЬе УегтіНІип^з&ргасЬе (се лише смоквиним листком закрита Ше- нерияньска проґрама з Лїнцу о заведене нїмецкої 5іааІ88ргасЬе), а крім того має бути для уздоровленя парляментарних від
носин розвязана теперішня рада державна і §-ом 14-им накинений заострений реґуля- мін, який запобігав би обструкциї.
Се вельми цікаво, що не так нрави- тельство, як лівиця дуже ревно заходить ся коло заведеня нїмецкої УегтіШип§8- (гесіє 8іаа(8-)8ргасЬе, що властиво не є нічим иньшим, як обезпеченєм на вічні часи нїмецкої геґемонїі в Австриї. Вправдї досьвіди з минувшини показали, що за ліпших ще часів для лівиці внесеня о за
ведене нїмецкої 8іаа(з8ргас1іе бар. Шар- шміда і ґр. Вурмбранда погребано, але лі
виця має знов беЬеіштііїеІ на ту ціль, щоби собі обезпечити переведене своїх за- багів. Орґан д-ра В ар ан т е р а (німецкого націонала-Шенериянця «АзсЬег Та§-В1аМ») подає яко такий лік вилучене з Австриї Г а л и ч и н и , Б у к о в и н и і Д а л ь м а ц и ї і прилучене сих країв до угорскої корони.
Галичина (а з нею Буковина) мала би ді
стати в тім случаю таку автономію, яку має Хорвация. Не входимо тут в те, чи нольске «Коло» дало би ся зловити на та
ку вудочку (се єго справа), але се річ пев
на., що накинене острого реґуляміну раді державній, щоби в ній відтак осягнути за
тверджене нїмецкої Е>іааІ88ргасЬе і язико
вих законів, накинених §-ом 14-им викли
кало би ще більше роздратоване ненїмец- ких елементів в раді державній, як доси.
сили д-ру Керберови, щоби оперти ся тим односторонним забагам, не знаємо, чи не прийде ще до важких хвиль в державі, не хочемо предсказувати, все ж таки ду
маємо, що міністерство стояти ме передов
сім на сторожі а в с т р и й с к и х ін т е р е сів, а ті наказують єму предметове иосту- иованє без шкоди на однім або другім
боці. \
Китайска культура.
Ми звикли і зовсім справедливо, розвій наук та промислу, нові винаходи та улучіценя у всіх напрямах людских відомостей, уважати цьвітом культури. Наша новочасна культура стала такою всесторонною та загальною, що ми привикли уважати еї чимось сталим, незрушним, що лише дальше ще може розвивати ся і удосконалюва
тись. Подумати собі, що нинішня евронейска культура може підупасти, або змінити ся, як упадав вже в істориі розцьвіт еиок египетскої, грецкої, рнмскої, — се для нас неможливо. З а надто близько стоїмо до сеі культури, занадто ми привикли до неї і зжили ся з нею.
Однак зі загальною зміною відносин може перемінити ся і напрям культури. Мотором на
шої епоки є коикуренцин з одної сторони, а ж аж да уживаня з другої. Коикуренцин дає нам дешевієте товару, але заразом і відбирає солід
ність; машини улекшають пращо, але і відбира
ють хліб робітникам; розповсюднюює товар між найширшими верствами, але і викликує в них бажане посїданя і уживаня. Немов иротнвень- ство до сего виглядає начерк, який на днях дав один Китаєць про китайску культуру.
Анґлїйска Газета Іїаііу Ехргеєв оголосила погляди якогось Китайця, проживаючого вЛьон- донї, а належачого буцім то до революцийного товариства Боксерів, на західну культуру. Отже той Китаєць так каже: «Західна цивілїзация в на
ших очах, то гриб, що виріс по дощи, то щось, що лише що від вчера, а китайска цивілїзация стара безчисленні тисячі літ; ми гадаємо для- того, що ви остали ся бодай о яких 2000 лїт позаду за нами. Та й у нас були колись часи, коли ми в »борбі о істнованєч гонили з а богат- ствами, та й ми мали свою ненаситність власти, свої змаганя та свої муки. Та й ми мали свої розумні винаходи, ми мали і порох до стріляня і штуку друкарску і все проче; але ми жили досить довго, щоби пізнати, як мало то все ко
нечним, як мало хосенним. Ми мали також свої часи сумніву, ф анатизму і борби в справах ре
лігійних; ми мали своїх.мучеників, свої рефор
мація, нашу нетерпимість і наконець терпимість,
— а то все перед тисячами літ. Але, як сказа
но, ми вже виросли з того всего. З досьвідів мивувших столїтий маємо мудрість, з похибок і нещасть наших предків научили ся ми, що не варто стреміти до того всего, до чого ми стре
міли.
Так отже наші пристрасте і наша чести- любивість новоли притихли та підсіли ся в спо
кійнім бажаню іцаслнвости на сім сьвітї; наша віра стала ся фільозофією житя, котра випробо вана через 2000 послїдних літ показала ся здо
рового. Ми гадаємо, що то, що найліпшого чоло
вік може на сім сьвітї осягнути, є щасливість і ми учимо наших дїтий, що они можуть осяг
нути то щастє лиш сповнюванєм своїх обовяз- ків, тим, що будуть сповняти приписи морали і
• сііільности житя. та іцоокружать ся також круж
ком щасливих приятелів і свояків.
Коли Китайцеви в єго інтересах щастє більше послужило як єго своякам, то він зна
ходить найбільше щастє в тім, що ділить ся з ними своїм майном. А ми в Китаю не переста
немо працювати; щось такого^ як покидати інтерес, у нас нема; робота єсть у нас частпю розривки, бо она є частию нашого обовязку. То є послїдне слово і конець китайскої фільозофії.
Всюди в Китаю знайдете длятого ту са
му міру і той сам однаковий дух вдоволеня.
Можете собі думати, що ми жилн в невіжости, бруді і лїнистві, а я вам кажу, що то все не
правда. Нам так добре, як лиш хочемо, і ніхто в сьвітї не може нам подати щось ліпшого. Аж ось ви приходите з вашого західного сьвіта до нас з тим, що ви називаєте «новими думками».
Ви приносите нам свою віру, дитя девятнацяти соток літ; жадаєте від нас, щоби ми будували залізниці, щоби ми могли літати з одного мі
сця на друге з такою скоростіпо, котра нам ані не потрібна, ані не робить ириятности. Хочете будовати фабрики і тим виперти наші красні штуки, наші ремісла, ви хочете робити пусте дрантє. котре би лиш за очи ловило замість красних виробів і красок, які ми через сотки літ випробували. Тому всему ми протнвпмо ся
Хочемо, щоби нам дано спокій, хочемо ма
ти свободу і уживати нашого краю та овочів наших старих досьвідів. Коли вас просимо: ідіть собі, то ви не хочете, ба ще й відгрожуєте ся нам, коли не дамо вам нашим портів, нашої землі, наших міст. Длятого ми члени товари
ства т. зв. Великого кулака («Боксерів») прий
шли по зрілій розвазі до переконана, що оди
нока можність вас позбути ся, є повиганяти вас.
Ми з природи вже не кровопії, але коли нічого не помагає говорити вам іїо доброму, перекону
вати вас, нромавляти до вашого розуїиу і до ва
шого. почутя справедливості!, то супротпв сего факту не видимо ніякого ИИЬІПОГО способу, як від вас рятувати ся, лиш той, щоби вам конець зробити.
Заберіть собі своїх місіонарів! (Для зрозу- міня слідуючих слів треба тут додати, що ан- ґлїйскі місіонарі і пастори дістають від това
риства для ширеня християньства по 10 фун
тів пітерлїнґів — 120 зр. — за кождого Китай
ця, котрого охрестять; інтерес добрий, отже хре
стять, кого лиш дасть ся і як дасть ся, викли
куючи нераз роздори в родині. А треба ще і то мати на увазі, що місиї в Китаю суть рівноча
сно анґлїканьскі, протестантскі і католицкі, а Китайці видять ріжнищо між ними). Они при
ходять до нас з новою вірою, а самі сварять ся завзято о головні основи тої віри; кажуть нам, що скоро не приймемо їх віри, то будемо терпіти «вічну кару». Страшать наші діти і старих людий та викликують всілякі роздори в родинах і межи поодинокими людьми. Щ ож дивного, що ми їх не можемо терпіти ? Коли би ми хотіли мати наші зелїзницї і машини, то ми би собі їх прецї купили; але ми їх не хочемо, они нам нездалі до нічого, бо ми научили ся давати собі і без них'раду. А мимо того ви кажете, що зм у
сите куповати їх, чи ми хочемо чи ні. Чи то справедливо? Я кажу, що зарозуміла влізли
вість, що то оскорба.
Щ е й о тім богато говорите та сьмієте ся з того, що в нас нема воєнного духа, що з нас не вояки. Таже ми перестали бути вояками, бо ми уциві.іїзовали ся. Війна то варварство. На
слідки того, що ми станули на теперішній висо
ті цивілїзациї, суть такі, що ми розмножили ся більше; як яка небудь раса на земди. Мимо ве
ликої смертельності! у нас — що вам знов не подобає ся — а котрій ми не противні, бо она великим добродійством природи — множить ся китайска раса далеко скорше, як який небудь нарід на сьвітї.
Якби о то розходило ся, то ми могли би знести всіх ирочих людий, а що ми того не ро
бимо, то лиш задля скінчености нашої цивілї
зациї, нашої фільозофії, наших звичаїв. Нас єсть 400 мілїонів і хто міг би нам оперти ся, як би ми взяли ся показувати свою силу ? Про
тивно, ми то знаємо ач: надто добре і біла ра
са повинна раз то пізнати, що ми панами на земли. а не она.
Китай перебув 20 т. зв. щаслирих нападів.
І що стало ся ? Чи завоювали нас ? №. самі
стали ся Китайцями. Навіть жидів, що прийшли до нас, пожерла наша раса, чого нігде не бу
вало. Ще раз вам кажу, що все то, що на за
ході розділяє людий, в Китаю не має ніякої підстави. В Китаю нема ані політики, ані віри, ані особистої честплюбивости, ані ненаситности землі і золота, ані охоти забору. Ви кажете, що Китаєць, то дптипа, бо він лінивий, безжурний і простий. Ви помиляєте ся. Він виучив ся тай
ни, як бути щасливим; єго житє спокійне і ні
чого не каламутить єму спокою, доки єго со
вість чиста. Убравши в приповідку то образ на
шого характеру такий: Дайте нам спокій, то ми дамо вам спокій < .
Все те було-б дуже гарне, кола-б бу
ло правдиве, Але ми сумнїваємо ся, чи китайскі мандарини є також такими невимага- ючими, вдовольними, малими, простодушними людьми, та чи мїлїони визискуваного народа не відчувають болісно своєї нужди і несираведли- вости Здає ся, що льондоньский Китаєць вже давно був в Китаю, бо єго виводи пригадують більше ідейну фільозофію Толстого, чим реаль
не представлене дійсних відносин в Китаю.
її о к л и к
До Високоповажаних наших Родимців!
Не богато часу ділить нас від тої пори, коли підписаний комітет мяє виказати ся ре
зультатами з урядженої ним льотериї, котрі би відповідали і народній чести і високим наміре- ним нею народним і церковним цілям.
Тягнене відбуде ся за Вожшо помочію невід- мінно 10. і 11. жовтня с. р., а перед тим рівнож невідмінпо 1. вересня вистава фантів і ішьших предметів нашої церковної штуки і індустриї.
Нам треба фантів!
Нам треба ще богато тисячів корон за розпродані льоси!
Що-до фантів, то комітет постарав ся в нашім товаристві для розвою рускої штуки о 2.500 відтисків з великих оригінальних картонів рисунків з нашої церковно-народної істориї, спе
ціально длн льотериї зготовлених. Великий образ біблійний олійний приготовляє ся яко головна виграна. На другий олійний образ біблійний, вже готовий, рефлектуємо. Фантів числом 56 прислали нам Ви. II. Т.:
П. Зоф ія ГІетрушевич із Єзуполя 12 руч- чників, її. Гонората Івановска з Мордича 1 подушку на вівтар; п. Грабовеньска з Ти
сова 1 подушку на вівтар; Хв. Ставропіґій- скнй інститут 1 євангеліє оправне (в 2 то
мах), 1 ірмолоґіон, 1 ізборник, 1 лїтурґіком, 1 гласопіснець, 8 богогласників оправних, 1 ака- фисник, 1 октоїх, 1 осьмогласник, 1 псалтир, 1 молитвослов єрейский; п. М. Зарикта з Чижи
кова 12 ручників до чанні; п. Білїпьска з Чи- жокова 2 илитони; о. І. Кипріян з Немирова 20 примірник* Служб Божих на ноти; в.Гольцерова з’Лопатина 1 подушку на вівтар; СС. Служебницї з ГІечинїжина 1 ілитонтон і 2 ручники; п. Настя Яцковска з Хмільна 1 настільник; о. І. Смере- чиньскиіі з Ворони 6 книжок змісту богослов- кого; о. Т. Дуткевич з Цїшок б книжок «Подо
рож до Єрусалима».
Крім того обіцяли нам на фанти: и. Ста- хевич з Станиславова срібну чашу вартости 200 корон; Хв. товариство «Ризниця» в Самборі, фелон в ціні 200 корон.
Так ми розпоряджаємо до тепер фантами, якби вже готовими, в числі 2560, а що й наша льотерия має 25 великих, а 3000 меньших ви
граних, разом 3025 виграних, то не достнє нам тому ще 460 фантів. І тих 460 фантів потре
буємо мати доконче даровані.
Відзиваємось тому з найукліннїйиюю прось
бою до Ви. наших Родимців всіх станів о об- даруванє нас фачтами. В тій прос ьбі рефлекту
ємо головно на наших Ви. п. п. артистів, інду- стрійцїв, майстрів-рукодїльників і купців, зани- маючих ся церковними предметами.
Кождий твір чи виріб, що служить церков
ній цїли буде нам пожаданий, послужить він ви
сокій льотерийн'й цїли, но заразом, що буде ужи
тий яко предмет вистановий, підтримає інтерес жертводавця.
Но не в меньшій мірі рефлектуємо в на
шій просьбі на наші Пані і то з дуже важних мотивів. Они (відносимо се до наших сьвящени- чих Пань) своїми фантами мають доставити
доказ, що они 'сьпішать скрізь з поміч
ною рукою, де ходить о славу Божу, о інтерес церкви. Тих доказів треба без упину, річию т я мущого проводу буде з ’ужити ті докази там. де потреба. Отже просимо П. Т. заряди наших женьских монастирів, заряди домів СС. служеб- ниць, наші жіночі товариства, дівочі інститути, поодинокі личности між нашими Панями і Пан
ночками і навіть наші незасібні вдовиці — о фанти ручної роботи. Поле церковних ручних ро
біт» таке широке, можна їх ііриноровити до кож
дого стану засібности і найнизшої чито до ціл
ковитої незасібности. Кожда жертва буде дорога а вдовича лепта певно найцїннїйша.
Вкінці просимо Впр. отців духовних і всіх Ви. Родимців заняти си як найусерднїйше, з ці
лою енергією розиродажею льосів. Належить піднести, що перемиска дієцезия виказала ся досі зглядно найбільшими результатами. Але зглядність і диференция мусять уступити перед' однакимн визначними результатами. Квоти при
збирані просимо надсилати, як вже було обві- іцено до Народної Торговлї у Львові з означе- нєм : з а р о з п р о д а н і льоси дяківської льотериї.
Від комітету дяківскої фантової льотериї.
Посол о. Д. Танячкевйч, голова.
З ПОЛІТИЧНОГО ТІОЛЯ.
Як відомо, до буджетової провізорні, пред- ложеної палаті, було долучене предложенє на інвестицийну позичку, в цїли покритя найииль- нїйших видатків на інвестициї. В виду сего, що парлямент не ухвалив інвестицпйного предло- женя, гіравительство, як зачувати, ухвалило з а тягнути довг, т. зв. йсЬтееЬепйе ВсЬнІсІ в квоті 50 мілїонів корон. Ііравительство має також на
мір найти дорогу на затягнене позички на по
крите других важних інвестиций, особливо на будову ваГонових парків державних зелїзниць, розширене триєстеньскої пристани та будову нового шпиталя у Відни.
З нагоди смертн Гр. Муравєва нотують дневники з повсюди складані кондолєнциї на руки российского правительства і родини номер- шого. Воссийска праса присьвячує горячі згадки помершому, висловлюючись, що він був вірним товмачем намірів царя, іцо стремлять до добра Россиї та всесьвігного мира. Віденьска «Роїіі.
Соггеєроіиірпг» доносить з Петербурга, що цар видав осібний указ, яким поручив провід уряду заграничних справ ґр. Лямсдорфови, дотеперіш- ному товаришови Муравєва. Францускі дневники висказують надію, що через смерть Муравєва відносини між Франциєю а Росснєю не підпа
дуть жадній зміні.
Іспанїя має вже не парламентарну, але по
даткову обструкцию. Утворений там купцями та промисловцями «народний союз» рішив приму
сити иравительство і парлямент до ріжних. дій
сно необхідних реформ. Ухвалено не платити податків і замкнути склепи. Правительство при
держувало ся консеквенциї права. Дня 1. с. м.
мало розпочинати ся примусове стягане подат
ків. Однак правительство продовжило речинець до 20. с. м., розпочало відтак екзекуциї з ці
лою строгостию. У відповідь на се «народний союз» приняв слідуючі ухвали: 1) Дальше не платити податків, бо лише сим способом можна перевести справедливі жаданя краю. 2) Коли власти замкнуть хоть один склеп, то неї купці позамикають свої склепи. 3) Уряджувати збори і дем онстрант. 4) Торжественно запротестувати против способу затягиеня послїдної державної позички і висказати недовірє міністерству. Ви
діл «народного союза» застерігає собі потягане винних до відвічальности. Наслідок проклямациї сих ухвал був такий, що иередвчера завішено конституцию в мадритскій провічциї. Міністер
ство, яке вийшло з лона консервативної партиї, ігнорує, стремленє «народного союза» і має на
мір виступити против него з всякою строго
стию.
Китайска війна зачала ся відразу дуже остро. Китайці бють ся на житє і смерть з без
прикладною хоробростию і лише недостаток війскової дисципліни та недостаток стрільного, доброго оружя робить можливим, що европей- скі відділи держать ся против в десятеро біль
ших товп Боксерів. Після оповідань очевидців, які наспіли до Льондону, борба коло фортів Таку була завзятїйшою, чим можна було наді-
