Ч. 17. Львів, неділя дня 21. січня (3. лютого) 1907.
1ІЙ
Ї
Ч ~І.",
7ц ■іі^димвмтйвииид
^г’^лиияі
жд-'^ияРічник XI.
Передплата
■в *РУ СЛАНА»
виноси*-:
в Аветриї:
чв цілив рів- . 28 м £ . V Пі.Ч року .. .. .. 10 корі иа чверть рику .. о кор.
вісвсь . . 1-70 йор.
За границею:
цілий рік . 16 рублів або 36 франків м вів року 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
-Вирвеш ми о чи і душ у ми вирвеш: а не новьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руеке ми серце і віра рускв.» — 3 Р у с л а и о в п х псальмі» М. ІПаткевича.
Вихедить у Львеві що дна кргм неділь і русквх еьвш О О‘І, год. пополудня.
Рвдакцил, адміністрацій і
•кспедицпя »Руслана« під ч. 1. пл. Дембревсквгв (Хорун- щнни). Експедиция місцева в Аґенпиї Соколовскогр в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише напопередне застережене.—
Реклимациї неопечатаніе вільні від норта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 С.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стоічки
Виборча заява
правительства.
(X) 3 кінцем курияльного парла
менту можна було сподївати ся, що в та
кій важній добі, коли законодатна репре- зентацня державна має оперти ся на зовсім нових підвалинах, правительстно скаже своє слово і зазначить своє стано
вище супроти нових відносин. При закін
ченні шестилітної сесиї державної ради не вчинило сего правительство, доперва з оповіщенєм ц і с а р с к о г о п а т е н т у п р о р о з в я з а н є д е р ж а в н о ї р а д и 30. січня с. р. оповістило пра
вительство в неурядовій части ХУіепег 2
і£. виборчу заяву, котрій хочемо при- сьвятити отсї замітки.
В сій заяві зазначено передовсім, що з новими виборами на основі загаль
ного і рівного голосоканя починає ся н о в а д о б а в н у т р і ш н ь о ї і с т о- р и ї ^ А в е т р и ї . ' В инших державах доводило усунене старих класових при
вілеїв до завзятих боротьб і внутріїпних потрясень, або се відбувало ся наслідком зверхньої запутанини, а тимчасом в Ав
стр ії послїдувала та зміна зовсім спо
кійно, в чім правительство добачав доказ внутрішньої сили житєвої держави. В та-
Ґотгард Курлянд.
Лена Раймерс.
{Перевів М. Боднар).
(Дальше ).
— Ви наш наймолодший урядник,—
пане Зеберґ. — Маєте у всім слухати пана Раймера, — приказав шеф. — По
зичте йому своїх очий.
Наймолодший урядник банку Бірін- ка & Со. робив, як нриказано. Був мо
лодий, працьовитий, добрий, милосерний;
палав милосерністю й ревністю помочи сліпому.
Був його конечною підпорою. Ш еф затер собі руки з вдоволена: гарно пі
шло. Сліпий Раймерс був корисний для справи так, як колись видючий. — Най
більшої трудности усунуть ся, — а се була гадка о банкирі Бірінґу, то значить
перед тим, що се розуміє.
Дивував ся нераз над тихою, спо
кійною веселістю сліпого. Так, хто уро
див ся сліпим, не знає сьвіта, не знає сонця, нїчо не знає, лиш темноту!... Але веселим бути при такій судьбі: осліпну
ти в літах цьвіту й сили! Бути сліпим при боці молодої й красної як день ж ін
ки ! Се була для него загадка.
кій хвилі преважній п о ч у в а є с я п р а в и т е л ь с т в о д о о б о в я з к у , звернути ся д о в и б о р ц і в і з с в о ї м и п о р а д а м и п р о о с о б л и в е з н а ч і н є н а д х о д я ч и х в и б о р і в .
З загальним правом виборчим ма
ють всі горожани держави рівний вплив на законодавство і на прилюдні справи.
Політична рівність що до прав усував всякий розділ між державою а народами і лучйть їх в одну цілість. Тепер отже по думці правительства не може держа
вна рада лишати правительству, щоби лише оно дбало про державу, а собі ли
шало лише заступство поодиноких дома
гань насел.еня. Не лише державна але і народна справа вимагає, щоби сей шту
чний розділ устав, щоби не було ріжницї між потребами державними а народними.
Б міру того, як державна репрезен
тацію стала народною;. п о в и н н і з а с т у п н и к и н а р о д і в п а м я т а т и п р о о б о в я з к и с у п р о т и д е р ж а в и . Зовсім справедливо кождий ви
борець виходить від своїх економічних, культурних або национальних потреб, але не повинен забувати, щ о в и б р а н и й п о с л о м п о в и н е н м а т и в о л ю і с п р о м о г у с ї о к р е м і д о м а г а - н я в и р і в н я т и з д о м а г а н я м и ї
Одного дня найшов ключ до за-*
гад ки : Не видів її сліпий, своєї гарної, молодої жінки, ні. Але він знав, що во
на його видить, більше жадного чолові
ка крім н е г о .
— Отже єґоїст, страшний еґоїст, — закинув якийсь слухач.
— Може бути: еґоїст, — додав д о ктор.
— Але, чи ви жінці, що ви її л і
тами покланяли ся, як богині.,.
— Тяжко собі представити, — з а сміяв ся молодий Дон-Жуан з товари
ства.. Сейчас поділило ся товариство на два табори: одні могли собі представити божественну любов, другі ні.
— В кождім разі думаю, — сказав доктор Бертов, що ми всі, що ту є, були би такими еґоїстами й не сказали до молодої, гарної жінки: — Люба ди
тинко, диви: на наше супружество спало нещаств. Ти не присягала такому чоло- вікови при вівтари, яким тепер я є. Й я не буду нарікати, як ти не схочеш змар
нувати свого молодого житя зі мною.
Отже — як колись твоє серце забажає щастя з иншим чоловіком, що може ви- дїти й подивляти твою красу...
— Ну, мої панове, що думаєте?
і в с, ї х и н ш и х і перевести се, що дасть , ся осягнути.
Але до того спосібні лише- такі му
жі, котрі бачать ціль парламенту в по
зитивній, поважній роботі, відповідній до
бру народному, мужі, котрі свою задачу добачають не лише в тім, щоби лише своїм виборцям приподобати ся сумнївої вартости способами, але також з хісном трудити ся в користь держави і народу.
Правительство дораджує отже, щоби виборці на таких мужів звертали свою бачність, наколи має та державна рада здобути собі повагу і значінє. Особливож повинні виборці се тямит , що сегодня е к о н о м і ч н и й д о б р о б и т і д б а - л і с т ь п р о с у с п і л ь н і с п р а в и творять головну основу політики. На вза
ємини народів впливають щ ораз більше торговельні і економічні питаня, щораз більше висуває ся наперед економічна політика. Треба ще вихіснувати богаті природні засоби Аветриї, обезпечити го
сподарство сїльске проти нечесного ви
зиску, двигнути ремесла і утворити кріпкі підвалини чесного єствованя. Найважнїй- шою задачею нової ради державної буде отже розвиток в одноцїлім дусі веденої політики економічної і социяльної, а така політика потребує людий, котрі би із зна- I нєм її провадили. Потреба мужів пова-
Всі думали, що навіть їм в снї не приснило би ся, щось таке гово- рити.
— Видите! -— говорив дальш е Бер- тов. — Мій приятель також не впав на таку гадку се сказати.
Але мимо того ■ — мав дуже чутли
ву душу: він не уважав здачу й вірність своєї жінки за своє право, дякував їй за се за кождим віддихом, його душа була переповнена вдячностію для неї. И ба
чите, то се було, що його робило ща
сливим, що йому давало сей веселий спокій.
Його жінка слухала його ві всім, жила для него на сьвітї. Кождого дня, у всіх порах року, чи то погода, чи хмарно, чи то в дощ і бурю, чи в з а метіль, чи в відлигу відпроваджувала його вчасним ранком до банку Бірінґа
& Со. Що полудня ходила по него й відпроваджувала домів. І по полудни й вечером.
По короткім часі сам зайшов би був до банку й дійсно, сказав одного дня:
— Ти не можеш, моя добра Лено, завдавати собі такого труду. Я сам мо-
і
2
жної і справедливої думки, котрі би при
ВСІЙ ПРИХИЛЬНОСТЕ
і любови свого народу, старали ся також довести до националь- ного мира і визволили державу .з народ
них спорів. ч
Пракительство добачає в нарадах над виборчою реформою п о ч и н и в и р і в - н а н я н а ц и о н а л ь н и х д о м а г а н ь і вважає, що ся дорога може довести до бажаної мети. Одначе ми з нашого ста
новища приневолені зовсім щиро зазн а
чити, що як раз що до р у с к о г о н а р о д у в и б о р ч а р е ф о р м а з а п о д і я л а в е л и к і к р и в д и , що й що до инших народів она не є зовсім спра
ведлива і що н а ц и о н а л ь н е п и т а н е не може бути усунене і не уступить з дневного порядку, коли оно не буде упорядковане на основі н а ц и о н а л ь - н о і а в т о н о м і ї і н а ц и о н а л ь- н о г о р о з м е ж е н я , так щоби було признано сиідие з и и т .
Правительство обіцює в найблизніім часі розписати вибори, а тимчасом при
ладити начерки до ріжних важних зако
нів. Я к небудь бачить оно в новім за
коні'виборчім і державній раді, зложеній на новій основі, могутний спосіб до успі
шної політичної роботи, не має однак певности, чи з тою новою радою настане дійсно і нова доба і справедливо вказує на те, що диіздігз зиае Гогіипае ГаЬег можна приложити не лише до поодино
ких людий, але й до народів, а ми так само скажемо нашій суспільности: як собі постелиш, так ся виспиш!
В справі подій на унїверситетї
В деяких польских часописах поя- вили ся вісти п р о с т а н о в и с к о р у с к и х п р о ф е с о р і в на дові-
жу трафити. — Диви, цілком не змилю з дороги.
— В жаден спосіб, — хотіла йому перервати, але він не дав їй дого
ворити.
— Уважай — сказав горячково, — як докладно знаю дорогу: Найперше, від брами, просто кавалок здовж горо
дів. Потім, при другій бічній улици, ко
ло акациї — на право аж до Камінної улицї. Потім ще кілька кроків — і я є на площі Віниковій. І по другім боці...
— І там може переїхати трамвай,—
сказала — поштуркувала би тебе товна,
— о ні, политім се. Се було би непро
стиме, як би я тебе самого пустила!
— Самого ! — жартував — з моєю славкою палицею в руці?
— Ах она? — сказала з легхова- женєм. — Два кроки на перед можеш нею намацати.
■ Не дала переконати ся — Ні — сказала — се була би .байдужність з моєї сторони, як би я на се позволила.
Зістала провідницею його — рано, в по
луднє, по полудни, вечером. Ходили з точностю годинника: в занятю числить ся й мінути.
(Дальше буде).
рочних зборах всіх професорів львів- ского університету, що відбули ся дня 27. л. січня с. р. Довідуємо Ся, що при
сутні на сих зборах професори, др. 0- лександер Колесса і др. Кирило Студинь- ский отверто і рішучо станули в обороні, прав рускої молодїжи і рускої мови на львівскому унїверситетї. Осуджуючи по
дії, довершені на унїверситетї дня 23.
л. с.їчна, вказали оба згадані професо
ри на причини нездоволеня і огірченя рускої молодїжи, зазначили, що метою, до якої йде руска молодїж і руска сус
пільність, не є дальша утраквізация те
перішнього, львівского, але заснованє нового, самостійного, руского універси
тету, заявили дальше, що львівский уні
верситет так довго не є і не може бути польским, як довго єствують на нїм рускі катедри, рускі професори і близько тисячка рускої молодїжи і зажадали енунцияциї збо
ру професорів в користь основаня окре
мого, руского університету і знесеня на той час, доки не війде в житє руский у- нїверситет, всіх розпоряджень, що обме
жують права рускої мови у внутрішнім і зверхнім урядоианю.
З поважного жерела довідуємо ся, що з сим становиском, яке заняли на зга
даних зборах професори Ол. Колесса і Кирило Студиньский, зсолідаризували ся опісля також инші рускі професори, що під сю пору находять ся у Львові- В сій справі мала вийти енунцияния до молодїжи з сторони руских професорів, які дня 31. січня відбули окрему нара
ду. З огляду на масове увязненє рускої молодїжи відозви не оголошено.
Д ва голоси.
(Конець).
Перед двома роками редакция >Ру- слана«, в день академічної сецесиї з уні
верситету, видала була число в жалібній обвідці. Не тому, щоб она була зао х о чувала до сего рода борби, або тішила ся нею — бо тоді була би обвідка вся
кої иніпої краски, але не чорної! — але тому, щоб заявити свій жаль з причини події. Бо успіхи такої акциї сумніві і проблематичні, а некористи для молодїжи і народа доскульні та наглядні. І тепер не диво булоб нікому, колиб ми видали були з нагоди послїдвої демонстрациї на унїверситетї часопись в жалібній обвідці.
Я краз задля наш ого становиска в унї- верситетскій справі, яке ми означили в численних статях, що іменно універси
тету належить ся добувати п е р е д о в- с ї м в дорозі спокійної наукової праці.
Бож і послїдна подія подала досить при
чини до загальної жалоби. Сецесия ко
штувала кількадесяіь тисяч і рік перева жно страчених студий нашої молодїжи, а теперішна демонстрантів внесла ж а
лобу і трівогу в поверх сотку руских ро
дин, з яких лона вирвано молодих, на
дійний людий у зимні мури вязницї, за грозила будучинї неодного з них, а дай Боже, щоби не зломила нікого на зав- сїгди! До того єще і ті обставини, що прилучили ся до сеї демонстрациї, які кождий мусить осудити, якої навіть при
хильники насильної борби за універси
тет стидають ся і попрікають: те без- мисльне, варварске понищене старих пор
третів в унїверситетскій авлї та побите непричасного безпос’ередно професора...
Слідство викаже, о скілько демон- странция була умовлена між учасниками, однак вже з самого ходу справи може
мо єще раз ствердити те, що закидує нам Бгіепіпк роїзкі, що оба сї погані еиізоди демонстрациї вийшли без пре- медациї, живлево. як вислїдок психольо- ґії маси. Коли в сім твердженні Бгіеппік роїзкі міг найти цинізм, вимахуване гай- дамацким ножем і злочинний нахил а 1а Вєржхолек — то видно, що єго шові
нізм затемнив у него всяке етичне по- чутє, яке прецінь, перед судовим трибу
налом допускає лагодячі обставини для винного, а єго рідні подає можність від
хилена ся від обтяжаючих зізнань. А се прецінь наші сини і брати покутують те
пер у вязничих мурах за чин. піднятий з ідейних мотивів, здобути рідну ськя- тиню н ау к и ! Прецінь мали і ви таких борців, які в очах пруских судів були злочинниками заговірниками, славянь- скою дичею і т. д., коли іменно родичі Вжесняньских дїтий напали на школу, здемолювали єї і побили учителів (очи- видно портретів ріжних шульратів не знищили лиш тому, що їх,., не було!) Чиж тоді дивував ся хто, що весь ноль- ский народ покрив ся жалобою і поспі
шив з материяльною помочию тим, іцо станули в обороні найдорозших дібр — ідейного чоловіка? А миж Русини, маємо інакше поводити ся супротив нашої мо
лодїжи, яка відбираючи моральні »паци«
на кождім кроці підчас своїх унїверси- тетских студий і перта бажанєм креова- ня руско-україньского, університету, до
пустила ся такого самого злочину»?
Не пишемо того всего, щоби пере
конувати Цгіеппік роїякі, бо здає*ся, що горбатого вже і могила не випростує, а тим менше оправдувати ся перед ним.
Слова сї писані під вражінєм того прикро
го чутя, що в політичній борбі националь
них таборів в Галичині заникає цілкови
то ся моральна підстава, яка і в противнику лиш бачить чоловіка не каторжника д о биваючого ся своїх прав, а не чигаючо
го на чуже добро, ідейного борця, а не опришка. А коли дневникар стоїть в са
мім осередку сеї не тілько беззглядної, алі низької, поганої борби, то не диво, що єго нерви доходять до крайного на
пружена. В такій хвилі слово розради і потіхи стає правдивою потребою для зисканя рівноваги. І тому вельми нам було мило, коли рівночасно з нечуваною напастию Цхіеппік-а роїьк-ого наша редак
ция одержала письмо від сьвященика, яке висказує зовсім инші вражіня і зо
всім инші восновки з нашої скромної нрац , як ті засліплені прот-.вники на
шого народа і нашої Церкви. Ось воно, се письмо:
Тудорковичі 29/1 907. Високопова
жана і Сьвітла Редакциє! Пересилаючи переказом частину пренумерати на Ваш прецїнний з мого боку бачена дневник не могу здержатись, щоб бодай кілько
ма словами не виразити того мого чутя
так скажу — істинного пієтизму, яке
викликує Ваш дневник в моїх душі, а
котре то чутє росте, змагаєсь з кождим
числом, так що — буває — з слезами дяки для Вас (не фразу пишу, а сущу дійсність) читаю Ваші статі, порушуючі пекучі, актуальні питаня хвилі, особливо дотично нашого сьвященьстка і сн. на
шої Церкви!
Вели ті Ваші стаїї суть продуктом не сьвященичої о пера, а особи цивільної, то я славлю і величаю Бога за сей дар неоцїнений, що Христос Господь має ще між рускими нашими сьвіцкими інтелі
гентними своїх апостолів, що пізнали, ііорозуміли і покохали Його Церков! Я славлю і величаю Господа тогди — тим наче, що буде се доказом, що я щасли
во помилив ся у своїм песимізмі, судя
чи, що між нашими тими інтелїґентними нема одного, котрий би з переконана стояв на чисто і вірнокатолицкім сьвітоглядї і з того становиска мав відвагу висьвіт лювати всі актуальні бременні в наслідки питаня доби — не зважаючи на таку вже силу і могучість теоретичну, а ще більше практичну антихристияньских вза
галі, а антикатолинких в особенности, принципів! А сей мій песимізм фунду- вав я особливо задля тої сумної появи, що так густо часто приходилось мені констатувати, що між нашим сьвящень- ством неодин і то могучий духом, ставав на принципах антлкатолицких, хотяй і о- бовязок і честь і совість до того непо
винні його допустити! А прецінь могу
чість модерної струї так велика — що пориває за собою й тих, котрих сьвятим обовязком і пунктом гонору і чести по винно би бути, тим волнам ніяк за ніяку ціну не датись пірнати! Дивлячись отже на се, якже не гадати, що між цивіль ними нема вже хиба ні одного за пра
пором Христовим!
Якжеж чуюсь щасливим, що гадка та моя була мильна!
Мав би я ще много-много писати, але на разі кінчу з заявою сердечного пова- жанн.
О. Р. Осмак. парох.
осімо щ в о ш і передплату.
Н о в и н к* И.
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Ма- кария; римо кат.: Власія. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Тимотея; римо-кат.: Вероніки.
-В і в т о р о к: руско-кат.: Климента; римо-кат.:
Агафїі.
— За упокій бл. п. Володимира Барвіньсктго
основника і редактора „Діла", відбуде ся по
минальне богослуженє в понеділок 4. в. ст.
лютого о год. 8 ‘/, в церкві Успения Пр. Б.
заходом родини.
— З драм. Тов. ім. Когляревского.
Позаяк між арештованими академиками є богато таких, гцо мали брати участь в виставі «Ж итейске море*
проте подає ся до иубличного відома, що за- новіджене представлене відбуде ся не зав- трішноі неділі але нізнїйіпе. Час оголосить ся потім. Розкуплені білети будуть важні на дру
гий раз, хтоб таки мимо сего жадав за них звороту грошей, зволить звернутись до »Со- кільского Базару*.
— 8іоууо роїзкіе в ролі' денунциянта.
Нині
шнє 81о\уе роїекіе не обмежтесь вже на де- ну нцияциї против академічної молодїжи, але денунциюе також учеників рускої ґімназиї і нитомцїв бурси Тов-а педагогічного, поміщеної ри ул. Вірменьскій ч. 2. Поліцийняй ю <
81о\у-а роїек-ого велить ему вітрити агітато
рів серед учеників рускої ґімназиї, яких не
мовби то агітатори мали підмовляти до за гального страйку і до залишена науки поль- скої мови в цїли задемонстрованя згоди з о- станними подіями. Все те від початку до кін
ця сьнідома лож, денунцияция і ми пересте
рігаємо молодїж перед вшехпольскими прово
каторами, які хотіли би і против молодїжи і против руских Гімназий викликати при сій
нагоді репресалії. Очивидно редактори 51о\у-а Поліцая переводить ті арештованя в той ецо- роїзк ого ідуть в сій підпольніи роботі напе- 'сіб, що не маючи точних ачрес деяких ака- ред, черпаючи досьвід з жандармского духа, (демиків, випитувала о них каменичних сто- якого мали нагоду набрати ся за час своєіірожів. камениця но каменицї по всіх улицях служби в Росиї. , в окрузі університету. Про^число всіх арешто-
— Довірочна нарада
ширшого вічевого ко- ванИх у Львові годі розвідати ся; одні пода- мітету учительского віча відбула ся нині п е -' ють єго на 74, другі аж на 94.
ред заг. зборами „Вз. Помочи учит.“ в салі; п а провінциї почали ся також арешто-
„Яд Харузім" в присутаости около 50 членів ваня. З Коломиї приставлено до Львова акад.
під проводом п. П. Будзіньского. Ширший ко- Колцуняка, зі Станиславова акад. Бучинь- мітет мав затвердити вибраний давнїйш е1 ского. У Відни мали увязнити ред. Вол. Ку- тїснїйіпий руский вічевий комітет зложений зіш нїра Імен всіх арештованих не знати, а не 15 членів, між якими є двох емеритів. Над і НавОдИМо їх і тому, щоби відтак не треба складом комітету почала ся така широка і , простувати, як се стало ся з акад. Іваном завзята дискусия, що по 2 годинах наради, Сохацким, котрого арештоване занотували всі се є о 19і/, год. відложено дальший хід нарад : часописи, а котрий просить нас оповістити, на пополудня.
— Ззаїмна Поміч гал. і бу< учителів і учи
тельок
По довірочних зборах учителів почали ся в салі >Яд Харузім* дорічні загальні збо
ри «Взаїмн. Помочи* о 11. год. перед полу
днем. Присутних поверх 2<і0 членів, між ними значне число учительок. Деякі члени приїха
ли з далеких сторін, немало також з Букови-
ни. Збори отворив п. Малицкий президент, відчуваючи жіночим ніжним серцем гризоту надзир. ради >Вз. Пом.«. В промові він зазна-Ц сум якиц запанував в еїмях арештованих чин гарний розвиток товариства в так к орот-, академиків. „Кружок" взиває тих товаришок, кім часі істнованя — бо всего 16-місячного. і
Товариство постарало ся о важну секцию а се о секцию правної помочи для покривдже-
ного учительства. Зазначив, що в вересни м.<ка< „.ни д Щеховичівної у Львові, ул. Ж у- р. товариство почало виплачувати запомоги ‘ лїньского ч> 6 _ Нинїшної суботи мав від- беззворотні членам. Дальше згадав бесідник! бути £ я в , Нар.-Домі* у Львові вечерок з
іро прихильність навіть наивисших кругів для Делі учительства, як пр. кр, маршалок ґр. Ба- денї заявив ся на учит. вічу в Камінці струм, за побільшенєм платні учительскої. Опісля за
значив бесідник, що сила учителів лежить в едности і висказав надію, що до орґанїзациї приступлять і ті одиниці з учительства, які доси до неї не належать. Бесіду закінчив п.
Малвцкий піднесенє.м многолїтсва в честь Єго Ве.і. Цісаря, яке зібрані
і ричи повторили, тапопросив до проводу нарадам п. Петра Бу- дзїньского, і представив прявительственного комісара п. Смулку. II. Будзїньский обнима- ючи провід, подякував за вибір і запросив на свого заступника п. Витвицкого, а на секре
тарів п-ню Малицку і п. Пеленьского.
З дневного порядку нриступлено до звіту дирекциї. На жадане членів проф. Алиськевич, директор-касиєр по дав в протягу 1 години ли
ше побіжний звіт з огляду, іцо присутні ма
ють точний звіт в руках в нечатаній брошур
ці. Крім зазначена дуже красного розвитку фінансового, як виказує іюзиция доходів близько 16.009 К за 16 місяців часу, і число членів, яке доходить до 1,609, проф. Алиське
вич підніс стараня тов-а в напрямі правної
оборони покривджених учителів, І відзначив ; збори громадских делегатів су/юеоуо щиру працю в тім напрямі одного члена «Вза
їмн. Помочив який е також членом кр. ради шк. Дальше пояснив касиер, чому на разі у- дїлювано лише малі запомоги, а се з причини великого напливу просьб і розмірно малого
повіту бережаньского, скликані повітовим організато
ром л-ром А. Чайковскпм, щоби вибрати шир
ший і тїснїйший виборчий комітет на бере- жаньский повіт. На зборах були делегати 19 громад а нарадам проводив о. О. Король. На капіталу до гюзпорядимости. Вкінни зазначив внесене д-ра Андрія Чайковского вибрано шир- бесїдник. що кредитово-економічний відділ на-(ш ий комітет виборчий з 28 громадских членів був в Коломиї торговлю зі шкільними п р и б о -'з узглядненєм майже кождої громади в неві
рами а коломийский відділ «Вз. П * пустив ту ті. Сей комітет зложений з самих еьвідомих торговлю в жите. Центральний заряд надіє с я ,! селян та сьвящеників, щиро відданих народній що члени тов-а і взагалі руске учительство справі До Фїснїйшого повітового комітету ви
будуть там робити замовленя.
По скінченім звіті забрав голос п. С и-' чук; заступником: п. Гр. Комаряньского з Ку- ненький з Гусятинщини і заявив, що его то рян; секретарем о. Н. Садовского з Шибали- варишам не так ходить о 5- і 10-коронові на; асесорами: пп. Василя Романова, Дмитра запомоги, як о цїли загального значіня, а між Репецкого і Яцка Яцишина. На повітових де- инши.м о закладане тов ом по містах бурс для легатів на окружний зїзд з другими повітови- дїтий учительских родин, та поставив в тім ми комітетами вибрано: о. Ом. Короля і п.
напрямі внесене. По ухвалі зборів, що бесї- Гр. Комаряньского. На зборах ухвалено візва- дники мають промовляти найдовше 5 мінут, ти ті громади перемишляньского і підгаєцкого
забрав голос п. Вигвицкий і висказав подяку зарядови а снецияльно проф. Алиськевичови за працю, а по нїм почав промовляти п. Гара- симович з Вашковець. — Год. \ 21 по пол.
Збори ще не покінчили дискусиї над звітом дирекциї.
— Масові арештованя руских анадемиків.
Слідчий судия др. Франке видав приказ аре
штувати всіх тих 114 академиків, котрих по бучі на університеті переслухано в поліцаї:
іцо не є арештований, бо жадної участи в унї- верситетских розрухах не брав. — Вчера ве- чером запечатала полїция льокаль „Академ Громади" і засиетувала діяльність того това
риства.
— Народау жалобу
проголосив перший
„Кружок Українок" у Львові, і відкликав за- иовіджений на 11. с. м. вечерок з танцями,
що мали нриити на вечернині, зложити- гроші призначені на вступи, на фонд арештованих, ирисилаючи їх на адресу голови того «Круж
танцями на дохід «Рускої захоронки*. Захо- ронка виложила значні фонди на приготова
на того балю, а відкликане его підкопало би до краю материяльну підвалину сего так хо- сенного і потрібного товариства. З тої причи
ни «Захоронка* не відкликала балю і надіє ся, що львівскі Русини не відтягнуть ся від нрибутя на салю та зложеня вступу.
— З Холмщини
доносить „Рада": На вибо
рах уповноважених від громад 25. січня обі
брано з 24 тільки 4 Українців. Несподівано Поляки взяли гору в напів україяьских гро
мадах: Воля романьска. Чорний Поток, Май
дан Сопотский, де не перейшов ні один Укра
їнець, і провели одного свого кандидата в переважно україньскій громаді! Княжполь.
Українці ставали до виборів дуже мляво. В чисто україньскій громаді Бабицї виборів зовсім не було, бо не завилось потрібне чи
сло таких, що мають право брати участь у громадских сходах. Другі вибори в Бабицї призначено на ЗО. січня. Після сих виборів з 28. всього числа уповноважених по повіту Українців буде не більше 6.
— Перед виборами до парламенту
Дня
59.січня с. р. відбули ся в Бережанах довфочні
брано: предеїдателем о. Ом. Короля з Саран-
4
повітів, які належать до бережаньского округа, а з яких делегатів не було, щоби чим скорше вибрали своїх делегатів і повідомили предсї- дателя виборчого комітету, о. Короля.
З Перемишляніцини доносять: Дня ЗО.
сїчня с. р. відбули ся в селі Ганачівцї, нере- мишляньского повіту довірочні передвиборчі збори при участи 70 господарів з Ганачева і Ганачівки. Зборам проводив п. І. Прибило з Романова, а реферував п. П. Орлевич з Рома- нова. Вибрано громадский виборчий комітет котрого головою є Щепан НаГельский. Ухва
лено при виборах голосувати на кандидата
•Народного Комітету».
Кацапи в Золочівщинї і Камінеччинї, де е лише одно місце для руского посла, розви
нули на цдпери шалену аґітацию за поставле
ним ними кандидатом на посла д-ром Глєбо- віцким і на віцепосла Мулькевичом. Та аГіта ция в дїйсности не така страшна, а вводить лише кириню. Звісна річ, що є цілі села за паршивілі кацапнею. Збори уряджені в такім селі бея сумніву заявлять ся за кацапским кандидатом, з чого роблять сейчас московскі органи великий »юбель« і алярм.
З нольских сторонництв лише людовцї і стояловцї ведуть виборчу аґітацию по селах, а їх орґани Кигіег Іиши'вкі і краківский Оіоа Иагойц якого редактором є сам кс. Стоялов- ский, сповняють ролю артилериї, стріляючи з далека огнистими статями на терен вибор
чий, спільний одним і другим. А тимчасом Касіа паго(1о\уа стоїть на боці і приглядає ся тим маневрам і рішить побіду на сторону своїх прихильників стояловцїв. Про приготована КаФи пагоДоту-ої до кампанії у східній Гали
чині нічого не чувати. Латинники вже так
„абріхтовані” ріжнпми Кулками і Осьвятами, що підуть як в дим за кождим подиктова
ним КаД-ою кандидатом. Ліву кольонну тої воєнної трупи будуть становити певні на кож- дий поклик Ж иди.
До виборів ще нівчверта місяця, і певно жаден нарід не розвинув доси такої інтензив- ної акциї виборчої, як руский в Галичині, м а
ючи до побореня пропорцияльну систему і москвофільску язву.
— Перенесеня.
Намісник переніс старшого повітового комісари Стан. Тебінку зі Львова до Печеніжина, повіт, комісарів: Волдс. Ма- дейского з Самбора до Ліманової, др. Гуґона Шварца з Н. Санча до Бродів, Юл. Фрідріха 8 Білої до Львова, др. Стеф. Цвойдзїньского зі Львова до Білої, Стан. Лукашевского з Бу
чача до Камівки, Петра Лєкчиньского з Ка- мінки до Львова; концепістів намісництва: Гр.
Шаловского з Перемишля до Львова, Юл.
У-вйского з Калуша до Бібрки, і др. Каз. Кан
тора зі Львова до Ярослава; концеит. практи
кантів наміси.: др. Мар. Боровского з Лїмано- вої до Львова, Сев. Секірского з Залїщ ик до Горлиць, Волдсл. Атенштедта зі Львова до Залїщик, Едм. Рейса зі Львова до Самбора, Едв. Богданьского з Ряш ева до Перемишля, Володимира Ваґнера зі Львова до Бучача, Ст.
Кешковского зі Львова до Ряш ева і Кар. Бі- шофа зі Львова до Турки; повіт, секретаря Тита Решетиловича з Горлиць до Львова і канцелїсту намісн. Антона Квасняка з Самбо
ра до Львова.
— Подяка.
Старшина пож. «Сокола» в Вит
кові старім складає отсим щиру подяку Всч.
Отцю Гр. Морозови, нарохови в Боринї, за даток 5 К а Вив. Антонинї Кордубівній з Тер
нополя за нрисилку 4 К в хосен нашого то
вариства.
— Старшина.— Злодїйска штука БуФФальо-Біля.
Тота са
ма громада американьских «артистів» кінних, яка пересунула ся була торік мов саранча через Галичину, даючи по деяких містах а також у Львові свої представлена і здираючи з на
ших добродушних людий величезні суми, по
казала у Відни безплатно ще ліпшу штуку Буффальо-Біль продуковав ся гам зі своїм и:
їздцями в Пратері, а підчас продукций вла- і стителї реставраций в Пратері доставляли а - ‘ мериканьским їздцям для покріплеяя і набра:
ня відповідної міни і постави вина в слян- ках. По виїзді трупи Буффальо-Біля показало ся, що жваві їздці забрали з собою тисяч склянок від вин?, представляючих вартість 600 К. Позаяк трупа виїхала була на Угорщи
ну, отже за границю, то нолїция не могла нічого вдіяти. Пошкодовані вислали були на власний кошт погоню за американьскими їзд цями до СеГедина, але не могли нічого вдї яти, бо Американці тимчасом як вихор пігна- ли дальш е через гори до Галичини, перелеті
ли через наш край і Німеччину, а відтак вер
нули за море до свого краю і там розвязали ся. В виду того як і задля того, іцо процес о склянки коштував би в Америці в десятеро більше як они варті, класти віденьскі заста- нвили дальше дооходженє в сій справі.
— Клопоти послів.
Одна ческа часонись по
дала недавно дуже цікаву статейку на тему:
• Чого всего жадає ся від послів», в якій го
ворить ся про ріжні клопоти народних засту пників, що їх завдають послам виборці Між иннїим читаємо, що якийсь оольский посол дістав від якогось зі своїх виборців лист із просьбою, щоби посол купив єму в Відни 0- чицї. »Я-єго зовсім не знаю», говорить посол
„і не знаю, яких очиць єму потрібно, але ку
пити їх мушу, бо чейже годі »прожартувати»
собі виборця!» — Якийсь посол дістав лист, в якому оден із єго виборців пише таке:
• Скажіть там Бекови, щоби він забороппв мому сусїдови тримати пса. Собака гавкає цілу ніч, а я не можу спати’/ — Оден з че- ских послів дістав від якогось вислуженого вояка інваліда письмо, в якому ноелідний жалує ся перед послом, що єму зафантовано катеринку, на якій він вигравав і заробляв на хлїб насущний, а тепер мусить разом із жінкою пропадати. Добродушний посол „за
радив» лихови тим, що з власної кишені ви
слав інвалїдови 70 К на другу катеринку. — Ми переконані, що колиб наші рускі посли зібрали всі подібні устні й писемні просьби своїх виборців, то певно не списав їх на во
ловій шкірі.
— Репертуар руского театру в Самборі.
В неділю дня 3. лютого „Ой не ходи Грицю та на вечерницї”- Народний образ зі співами і танцями в 5 діях Старицкого.
Телєґрами
з
д н я 2. лютого 1907.Петербург.
Воєнна рада порішила відда
ти під воєнний суд Генералів: Ш тесля, Райха і Ф ека за капітуляцию Гіорт-Артура. Ту ухва
лу має ще цар затвердити.
Пзага. Иаг. Роїііука взиває віденьских Чехів, аби свої голоси віддали лише на чес
них кандидатів.
Відень. Урядово остерігають перед емі- ґрациею до Португалії.
Москва.
Ґенераль Губернатор видав тай- ний ириказ, аби всі політичні процеси відо
брано цивільним судам, а передано їх воєн
ним судам, бо цивільні суди в послїдних ча
сах увільнили много.осіб.
Соїойееиш
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма,
в і д 1. д о 15. л ю т о г о 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сі.вята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї
НідЬ ЬИе!представлене. Білети вчаснїйше можна набу- ‘ ти в конторі Пльона при ул. Кароля Лю дви-' ка ч. 5.
Посади домашної учительки
глядає Русинка учениця II року нїмецкої учительскої семінариї. Зголошеня прий
має Адмічїстрация „Руслана”.
Рух ЗЄЛЇЗНИЧІ1Х ПОЇЗДІВ
важний від 1. мая 1906 після середно-евро- пейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан
12 20*,610,
Г40545, 9 05*
„ Кракова
2 ЗІ*, 550*. 8 45,
130,525,
8 409 30*
„ Підволочиск 7’2О, 1Г45,
2 ‘20,5 50, Ю30*
„ Лавочного 7'29. 11 50, 10-50*
„ Рави рускої 750, 4*50
„ Станиславова 805
„ Самбора 8’і5, І 50, 9 20*
„ Яворова 818, 4 37
„ Коломиї. 10 05
„ Ряш ева 10‘35
На Підзамче.
П ідвілочгск 7 05, 11
Зо, 2С8,б-35, 1016*
Зі Львова з головного двірця відходять:
До Кракова
12 45*. і ’—*, 2’45,635*
10 05*
2 51*, 615, 9 20, 2 40,
0.40*
6-20, 10-55, 2 21, 6 15*, 950*
7 30, 2'ЗО 6"2&’
8-55, 415, 10 51 Іцкан
Підволочиск -’л и -ВиДь Лавочного Самбора
Станиславова 9'10*
Белзця Ряш ева Коломиї Рави рускої Стрия
Підволочиск
10 45 405 3-80
7-25*, 11 35*
11 10*
З Підзамча:
6-32, 1107,
2 32, 627* 10 02*.
Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є назначені зьвіздкою. ІЬ ра нічна числить ся від 6. год.
вечір до 5. год. 59 мінут рано.
Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через цї- цїлий день в міскім бюрі ц. к. державних зе- лїзниць, пасаж Гавмана ч. 9.
Ш ість і пів мілїонів корон відшкодованя!
Будинки, двьжимости, збіже і киш у обезпечає від огневих шкід одиноке руске асекурацийне
товариство
99 Д ністер
99Товариство взаїм нсх обезпечень у Львові, улиці Р уска 2 0 (дім власний)
Шкоди оцінює „Дністер “ з місцевими членами і виплачує зараз признані відшкодо
вана.
За 13 літ виплачено 6 4 7 4 .5 3 4 корон від- шкодовань
Обезпеченя приймають аґенциї по всіх міс
тах і більших селах; „Дністер” дає аґенциі письменним господарям, де єще не роблять инші аґенти „Дністра” Аґенти „Д н їс тр а ” за
робили провізні 807.742 корон.
„Дністер” уділяє громадам позички на 4 прц. на закупно сикавок.
Поліси „Дністра” приймають при позичках Банк краєвнй у Львові і в Чернівцях. Галп- цка Каса ощадности, повітові каси ощадно- сти і сиротиньскі каси при судах.
Чистий зиск р ічн ий звертає ся о б езп еч ен и м
членам: за р. 1905 припадає когкдому члено- ви 5 прц. премії до звороту.
На житє обезпечайте ся в Краківскім Товаристві тілько через „Д ністер” ; провізию від таких обезпечень дає „Дністер” на рускі добродійні цїли.
Фонди „ Д н іс т р а " в и н о с и т ь з кінцем р. 1905
с у м у 1,372.538 корон.
X
се з
Стережіть ся огню!
„Торбан”
музи «на бібліотека
видає
Українська Накладня
Льів, Вроновска 8.
Катальоґ даром і оплатно.
