Ч. 16. Львів, субота дня 19. січня (І. лютого) 1908 Річник XII
Передплата
■» »ТУСДАНА< впеет.1 в Аветриі:
«а р л . Ж »«Р- V. П.В рожу . .• .. 10 н«р>
■а чверть тмісу о дер.
лг місяць . . Г70> дер.
Зе граьі.цею:
Шана ріж 16 рублів або 36 фржвків Ш вів року 8 рублів
або 18 фражкіа В м д н о м чпсжо во 10 еот.
»Нарвеш мв вчи І дувау мж «правий а ие воаьмеаі холоста і віри не воаьмеш, бо руеже ■» оврив і шра. русих» — 8 Р у е л а в о в в х псальмі» М. Шашкеввча.
Вкладать у Льваві що дав крій неділь і рускнх еьвн*
• о ‘|, год. понолудвн.
Редакция, лдхіиїстращмі і
•кснедация »Ру слава» від ч. 1. ял. Дамбревсквг» (Хврув- іцики). Експеджция місцева в Аґеицжї Сокодовского в васажі Гавсхана.
Рукопвси вверта» сялвию вв попереднє застережене.—
Реклямацжї неопечатажіе вільні від порта. — Огола- шеня ява чанні приймають ся но ціні' 20 с. від стріч кв, а в «Надісланім» 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесевя по ЗО сот.
від стлічки
Виклад бар. Еренталя про заграничну політику.
( х ) Дня 26. січня виголосив мінїстер загр. справ бар. Еренталь в комісиі угор- скої делєґациї довго вижиданий і з ве
ликою увагою вислуханий, виклад про заграничну політику нашої монархії.
Сей виклад зробив дуже добре вра- жінв. як се можна бачити і з переведе
ної опісля в комісиі розправи і з голо
сів дневникарстна не лише австрийского, але і заграничного, яке вже маємо під руками. І зовсім природно, бож бар. Е- ренталь мав спромогу зазначити, що вза
ємини нашої монархії до всіх держав є добрі, а мирна політика, яку веде наша монархія, дала їй спромогу, звернути головну бачність на пособлюване народо- господарским справам.
Обезнечене мирного розвитку всіх культурних держав в найважнїйшим зма- ганєм дотичних чинників. Виходячи з се- го етановища, обговорив бар. Еренталь вельми основно всі найважнїйші події на широкім полі заграничної політики. За- мітне іменно було зазначене, що поправи
ли ся нїмецко-анґлїйскі взаємини, що
„відносини Австро-Угорщини до Італії у- кладають ся щораз приязнїйш е“, а та кож основне обговорене відносин на Бал- канї. При сій нагоді зовсім рішучо звер
нув бар. Еренталь бачність турецкого пра- вительства на его обовязок, щоби при
чинило ся і з свого боку до уладженя тамошних відносин Мимо всяких труд- ностий і перепон, які там стрічає пола- года македоньского питаня на основі М ірцштеґскої проґрами, можна таки спо- дївати ся наконечного его рішеня мир
ним способом.
Головну вагу положив бар. Еренталь на народо господарскі задачі заграничної політики нашої монархії. З того стано
вища вказував він не оден раз на прия
зні взавмини нашої монархії з Англією, Францивю і Звдин. Державами, на поро- зуміне з Росиею і тісний союз з Німеч
чиною, котрий має для монархії особли
ве значінє.
Окрім того заповів бар. Еренталь, що небавом буде заключений торговий договор з Сербією, та що розпочато в такій цїли також переговори з Болгари- єю, Румунією, Чорногорою і Грециєю, а се викликало тим більше вдоволене, по- заяк бар. Еренталь мав спромогу зазн а
чити, що при заключуваню сих догово
рів пильно буде зважати на узгляднене ріжнородних хлїборобских інтересів.
Найбільш е вдо. сленє викликав вивід бар. Еренталя про п е р е г о в о р и з Т у р е ч ч и н о ю в справі б у д о в и з е л і з н и ц і У н а ч - М і т р о в и ц я . Ся зелїзниця доведе
ДОпрямої злуки о- середка монархії з -урецкими зелїзниця- ми, пряму злуку з пристаню в Солунї, з Ніреєм і Атинами, отже з Е ґ е й с к и м м о р е м . Для австро-угорскої торговлї з балканьскими державами і Сходом буде мати ся злука епохальне значінє, особли
во тоді, коли буде здійснена злука при
стани которскої з чорногорским побере
жем вибудовою побережної зелізниці.
Сі справи обговорені бар. Ерента- льом викличуть в торгових і промисло
вих кругах велике вдоволене так само, як і заповіджений розвиток консульства для пособлюваня купецким інтересам.
Бар. Еренталь держить ся отже з а сади, що треба дальш е плекати приязні взаємини нашої монархії з иншими д ер жавами для обезнеченя інтересів монархії і для запевнена загального мира. Така політика певно не зустріне суперечностий в поважних кругах.
Політичний огляд.
Австро-Угорщина.
Б у д ж е т о в а к о м і с и я держ.
ради веде пильно подрібну розправу над буджетом на р. 1908. В розправі над розділом: р а д а м і н і с т р і в забрав слово мінїстер-президент бар. Б е к і ви
словив замітний погляд про н а ц и о- н а л ь н е п и т а н е . Бар. Бек думає, що и в будучинї, як й доси, треба по
ступати к р о к з а к р о к о м , від слу- чаю до случаю, в і д к р а ю д о к р а ю і так уладжунати национальні відносини а н а л і т и ч н о ю м е т о д о ю . В про
мові з 19. грудня 1907 вказав бар. Бек напрям, в якім в тій справі думає посту
пати. Потреба терпеливої праці, бо почу- ванє спокою і мира вкорінило ся вже глибоко і в н е д а л е к і й б у д у ч и - н І можна буде вказати на певні успіхи сеї роботи. Бар. Бек не вагає ся перейти всі стациї страстий, але не чує потреби, дати себе розпинати на н а ц и о н а л ь - н и х к о н ф е р е н ц и я х д л я п о р о з у м і н я і приносити себе яко не
потрібну жертву.
В і с т и п р о з а о с т р е н є в і д н о с и н між христляньскими сусніль- никами а пранительством, які останними днями були розповсюджені по дневниках і мали нібито довести до виступленя їх з більшости, показали ся пересадними.
Переговори, які перевів бар. Бек з нар.
комісиєю хрнст. сусп. союза, довели до повного порозуміня. Головне демаганє христ. суспільників (утворене міністерства робіт) буде небавом здійснене.
Н а й в и с ш и й т р и б у н а л у В і д н і мав незначною більшостю зне
сти ухвалу суду в Хебі в язиковій спра
ві, котра не допускала там ческої мови для сторін. Се викликало між Німцями в північних Чехах велике роздратоване, а віча там скликані взивають нїмецких послів, виборців і дневникарство, щоби нїмецкі уряди узнавали лише нїмецку мову урядовою і краєвою в цілих півн.
Чехах.
В цїли побореня і р е д е н т и в Істриї, котра проявила так яскраво своє єствованє з нагоди побуту делегатів в Полі, наради п р а в и т е л ь к а з міродатни- ми чинниками, о чім ми недавно згаду
вали, довели до певних вислїдів.
Буде іменно переведена зміна орди- нациї громадскої і краевої, а сойм в бу- дуччинї буде складати сн з 25 італїйских, і 19 славяньских послів. Округи виборчі мають буту розмежені, так що не буде национальної боротьби при виборах. Крім того буде в Полі заведена державна но- лїция.
Заграниця.
З н ї м е ц к о ї с о ц и я л ь н о ї д е м о к р а ц и ' і виступило 14.000 чле
нів. Є се вислїд нарад конгресу свобі- дного союза нїмецких заводових товариств задля нападів социялїстичних дневників на сї товариства. Конгрес ухвалив засну
вати дневник, щоби визволити сн знід впливу социялістичного Уоптіігіз-а.
Б о л г а р с к е п е р е с и л е н є скінчило ся утворенєм міністерства під проводом мінїстра-президента М а л і н о- в а. Мінїстер-президент заявив, що буде зовсім предмєтово держати ся в маке- доньскій справі і рішучо поборювати во
рохобників. Політику Сгамбулова назвав він всиятною, а нове міністерство буде держати ся демократичного, вольнодумно- го напряму.
Р о с и й с ке п р а в и т е л ь с т в о наміряє Губернію В і б о р с к у відлучи
ти від Фінляндиї а влучити до Росиї. По- нукою до сего послужила не лише відо
ма відозва бувших думців, але й потреба укріпленя побережа в справі обезпеченя Б а л т и й с к о г о м о р я .
П р о в о р о х о б н ю в П о р т у - Г а л і і розсіяли ліберальні дневники тривожні вісти, начеб у війску повстав бунт ітд. Тимчасом з урядового жерела заперечають сим вістям яко звичайним видумкам.
„Гадко-руки" з е и и в Петербурзі.
(Дальше).
Таким способом під фірмою добро-
дїйности почалась систематична анти-у-
країньска кампанія. В томуж 190г> році
уладжено цілий ряд засідань. На них
виступав з промовами і докладами той-
же д. Будилович, инодї дехто з галиц-
2
ких землячків, що притулились коло то
вариства — хто скарбничим, хто так собі
— в П е т е р б у р з і є ц і л а к о л ь о- н ї я г а л и ц к и х п е р е в е р т н і в ,
— оден найшов собі містечко в міністер
стві внутрішних справ, другий живе на ласкавому хлібі в якомусь славяньскому общежитії, третій, кажуть, іконами тор
гує, четвертий у якогось швейцара одної державної інституциї знайшов притулок,
— одним словом „кормлять ся " од ще
дрот матушки — Росиї. Часами наїздили на гостинні ролі наші наукові сьвітила
— проф. Філєвич та проф. Флориньский, а то й зза кордону— «знаменитий* В є р - ґ у н т а п о к і й н и й М о н ч а л о в - с к и й, редактор „Галичанина". Мені д о
велось побувати на деяких з сих засі
дань, бачити їх характер і ті інціденти, які часом траплялись на тих зібраних.
Перші часи збори відбувались частенько.
16 . марта 1903 р А. Будилович читав реферат »малорусскія писанія Т. Зинь- ківского* *). Покійного письменника Б у
дилович змалював як нещасливу жертву злісних українофілів, що ніби то напоїли його отрутою ненависти до Росиї і зро
били „мазепинцем". Наскільки проф. Б у дилович незнайомий з україньскою мо
вою, хоч брав ся трактувати дуже авто
ритетно про україньске письменство, по
казувало те, що він страшенно калічив україньскі слова, як трапляло ся йому навести хоч одну фразу, а вимовляв їх він, наприклад, так: ж обзарь*, „Гарная людіна" (зам. гарна людина) і т. д. Д ру
гий раз товариство задумало зробити ве
чір памяти галицкого поета Гушалевича, що писав старим »язичівм« і при сій на
годі розказати й про Галичину. Збори галицко-русского товариства відбувались звичайно в помешканю „Р усскаго Собра- нія". Приходило на вечори товариства дуже небагато народу— десятків 4 — 5 та ще кілька студентів духовної академії.
А на Гушалевичівский вечір явилось не
сподівано для його впорядчиків десятка два україньских студентів; серед фраків, ряс та мундурів заясніли вишивані со
рочки, червоні стрічки, почулась укра- їньска мова. Злякалась галицко-русска братія,— побачивши, що се гості не спро
ста, та щоб не трапилась оказия, як п>д- час вергунівских лєкций, і повикидала з своїх рефератів усе, що тільки торкалось
„політики", і слухала публика той вечір тільки оповіданя про природні багатства Галичини, про Карпати й ті мінерали, що там добувають, та ще деклямациї ноезий Гушалевича. Зате потрактували слухачів веселим дівертисментом: якийсь хор (здаеть ся учні якогось пансіону) прос- иівав пару »галицко-русскихгь народньїхт»
несень», як стояло в проґрамцї; се бу
ли... »Ужгь как'ь палт> тумані» на сине море" та Ш евченкова »Утоптала стеже
чку*— в московскому перекладі! Посмі
ялись наші студенти та й вийшли гуртом, заспівавши на прощанє відому пісню
«Шалійте*. У наших Галичан, певно, од- лягло од серця, як здихались непроха
них гостий, і з того часу они не публї- ковали заздалегідь по Газетах про свої збори, а друковали або в той день, або й так нишком скликали. Та проте тра
плялось декому з наших бувати на сих зборах і потім. Так був я одного разу, коли ч и т а в с в і й д о к л а д М о н - ч а л о в с к и й , щ о п р и ї з д и в з а
„ п о д а я н і в м “ . Послухав я його ля- ментаций над гіркою долею своїх «рус- ских'ь* земляків у Галичині, що терплять і од Українців і од Поляків, жидів, Нім
ців, послухав його жалів н а д у б о ж е с т в о м с т а р о р у с с к о ї п а р т и і,
— та й так разжалобив ся, що трохи був
*) Опісля доклад сей надруковано під названою „Генезмс'ь россійскаго украйномана"
в „Рус. В іст. 1903 р., кн. VIII—IX.
не поклав пятака в цилїндер красномов
ного бесідника, аж тут оден студентик, що сидів у салі, візьми та й запитай:
а д е ж д ї в с я т о й м і л ї о н р у б л і в , щ о й о г о к о л и с ь п о д а р у в а в мінїстер Вишнеградский «зару- бежньїм'ь братямгь...« Як счинив ся тут Гвалт, галас, як кинулись усі ті Драго- мирецкі, Пухирі, Мурини і нроча галицко- русска братія на того студента з кулака
ми, аж ті старенькі Генерали та батюшки, що, слухаючи Мончаловского, куняли со
бі благодушно, позривались з своїх місць... Мусів той студент попросту по
кинути салю і йти собі во свояси. Приї
здив ще згодом і Вєрґун, але його го
стина відбулась потай-миру.
Та сеж усе політика, скаже читач, хоч і патриотична і спасительна для оте- чества, але деж тут’ «добродійність?* Бу- лоб гріхом промовчати, одначе, за ті до
бродійства, які чинило товариство галиц- ким русским. Ми не зможемо зараз д о
кладно обчислити, скільки запомогло то вариство ріжним Гумецким та К°, не маючи під рукою відповідних материялів, не пригадаємо, в які рубрики видатків записувалось те, чим жорм і.в ся* тол неборак, що проживав у петербурского швейцера, але оден факт ми добре тя мимо. Товариство дуж е хтїло мати своїх стипендиятів, щоб потім мати право за
явити голосно, що оно „содержує галицко- русске юношество, що побирає осьвіту в державній Руси«, і от, щоб доставити товариству такого клієнта, оден з його членів і постарав ся: перебуваючи в Га
личині він заманив одного Гімназиста з Бродів утїкти в Росию; хлопець мак хист до мальованя і марив вступити до ака
демії умілости; отже його і піддурили, що віддадуть до петербурскої академії.
Хлопець утік за кордон, одрізав собі шлях до легального повороту і опинив ся в руках свого »добродія*; той привіз його до Петербурга, представив ирокуро- рови синоду яко „пламенного патриота, що хоче перейти у православіє і потім з хрестом у руках просьвіщати русских унїтів*. Гімназист мови росийскої не ро
зумів, порядків наших не знав, і от його узяли та й віддали до духовної семіна
риї. Тут йому довелось прийняти право- славіе. Замість мальованя мусів учень бродскої нїмецкої ґімназиї засісти за бі
блію, за гомілетику... Рахувавсь він сти- пендиятом галицко-русского товариства, і сим оно дуже пишалось. Пізнїйше хло
пець той вирвавсь зпід опіки своїх до
бродіїв і перейшов до иншої семінариї в оден з україньских городів. Він відвер
нув ся від москвофілів і зробивсь сьвідо- мим Українцем.
(Конець буде).
Л істі д-ра 0». Огмімго до В. Кума
в літах 1889—91.
Подав К ирило Студинський.
IX.
Львів 16 (28) мав 1890.
Високоповажаний Добродію!
Велике спасибіг Вам за Вашу щиру при
хильність до мене, що так радо відписуєте на всякі мої листи. Дякую Вам також за добреє Ваше слово про мою драму «Гальшка Острож- ська*. Крім „Гальшки" грають в русько-на
роднім театрі також мою драму »Федько Острожський», тільки-ж сього драматичного твору досіль не надруковано.
Післав я студентам-ветеринарам в Дерп- ті по три екземпярі Ваших творів „Хуторна поезия“, „Крашанка" і перекладу „Шексниро- вих творів". Така була Ваша воля в останнім
письмі до мене. Я написав тим студентам, щоб по одному гіримірникови задержали для своєї бібліотеки, а по-два екземплярі сих тво
рів відіслали Вам.
Годі тепер посилати Вам «гісториї русь
кої літератури". Єї завертають назад з Росиї;
цензура не хоче єї пропустити. Я вже найду нагоду, вислати Вам сю книгу.
Поки-що зволіть мені написати де-що житє П. Кузьменка, котрого повість „Не так ждало ся, та так складало ся" Ви оцінили в
«Основі* (1861, IX).
Ваші вірші друкуватимуть ся в „Зорі".
С правдивим поважанєм остаюся
Вашим щирим прихильником О м елян Огоновський
Иодвалье, 9.
ВП. Ганні Барвінкові мій низенький поклін.
X.
Львів, 22. VI (4. VII) 1890.
Високоповажаний Добродію!
Ви написали в останиів своїм письмі, що Ви звеселились, довідавшись, що я післав в Дерит книжки для ветеренарів і для Вас. Так що-ж! всі книжки ввернули нам назадь з а примітивши, що ті книжки (між ними цілий річник „Зорії" і моя драма «Гальшка Острож- ська«) заборонені цензурою. От, яка халепа заподіялась! Звернули намт. і просвітні кни- жочки, призначені для люду.
Спасибіг Вам за Ваші вістки про Кузь
менка і про Марка Вовчка. Я послухаю Вас і напишу до ВП. Василя Білозерского, та чей довідаю ся дечого про Кузьменка й про В.
Коховського. А може Ви, високоповажаний Добродію, знаєте де-що про Коховського ? Ви-ж його ввели в святиню словесну.
Бувайте здорові, дорогий наш Б а т ь к у ! Ваш щирий прихильник
Омелян Огоновський ВИ. Ганні Барвінок
вклоняюсь любенько.
Просто відновите передплату.
Н о в и н к и .
— Календар. В с у б о т у : руско-кат.: Ма- кария Єгипетск.; римо-кат.: Ігнатия Єп. — В н е д і л ю : руско-кат.: Евтимія: римо-кат.:
Пр. Дми М ариї Громн.
— Личні вісти. Преосьв. Епископ др. Хомж- шин не буде уділяти нослухань від 3. до 10.
лютого включно з причини іспитів, які в тім часі будуть відбувати ся в станиславівскій духовній семінариї.
— Політична КОНФвренция. Черновецка «Бу
ковина* доносить, що пос. Ник. Василько на запросини намісника ґр. Потоцкого виїхав в середу до Львова, де мав відбути з намісни
ком конференцию.
— Заслане В. М. Доманицкого. Відомий у країньский публіцист і учений В. М. Доманиц- кий, редактор останніх видань повного «Ко
бзаря* Т. Ш евченка, з наказу рос. міністра вну
трішних справ висилаєть ся на 3 роки в Во
лоґодщину. Догадують ся, що приводом до висланя В. Доманицкого був той вплив, який мав він на селян в с. Колодистому, звениго- родского повіту, звідки від родом. Разом з В.
Д. у Волоґодщину, тільки на 2 роки, висила
єть ся і ще кілька селян найбільш впливових в Колодистому. Сам В. Д. недужий на ту
беркули і тепер пробував за кордоном на
лїченю. („Рада".)
— Русинів не приймають до ґімназиї Франц ЙосиФа у Львові. З наукою гр.-'кат. релїґії в ґімназиї Франц Йосифа у Львові мала дирек- ция тої ґімназиї клопіт, бо рускі катехити в остапних літах провадили науку в рускій мо
ві, хоч Поляки уперто твердили, що там ре
з
лїґія має викладатись для Русинів по поли
ски. Тепер пораджено собі з тою справою в радикальвий спосіб. На вчерашнім засїданю міскої ради відчитано заяву директора тої ґімназиї д-ра Конст. Войцєховского, що Руси
нів — одним словом — викинено з ґімназиї Франц Йосифа і не будуть їх від тепер прий
мати. З а те мають там вступ польскі греко- католики, яких батьки зложать заяву, що ба
жають, аби їх сини учили ся науки релігії в польскій мові. Цікаво, чи багато найде ся таких панів?
— Осторога Від якогось часу аґенти емі- ґрацийні, особливо в полудневих краях Ав
стриї, намовляють емігрантів виїзджаючих до Зєдинених Держав, щоби купуючи карти ко
рабельні, обезнечали ся рівночасно від випад
ку відмовленя їм вступу до краю зі сторони а.мериканьских властий іміґрацийних, та щоби в тій цїли крім ціни карти корабельної випла
тили їм ще окрему суму титулом премії асе- курацийної. З кількох причин треба відраджу
вати емігрантам заключуваня такого інтересу.
Передовсім є обава, що власти американьскі будуть уважати того рода умову асекурацийну за заохочуване до еміґрациї, заборонене зако
нами іміґрацийними і дотичних емігрантів я к раз для того не впустять, що забезпечили ся від невпущеня. Крім того треба ще мати на увазі, що в Австриї ніяке товариство асеку- рацийне не має права займати ся того рода інтересами, отже поступованє тих агентів є безправне і каридостойне. В тих услівах емі
гранти не мають нї найменшої гіевности, чи дійсно їх обезпечує ся. В м ногих случанх роз
ходить ся від самого початку о то, щоби від емігранта забрати крім ціни карти корабель
ної ще й якусь суму грошеву.
— Иацапский напад. На віче, яке відбувало ся дня 28. січня в стодолі о. Герасимовича в Лешневі. брідского повіта, напали кацапи, що приїхали фірами з Бродів з д-ром Дудикеви- чом і студентами. Напасники побили колами селян, які не хотіли впустити їх на обійстє і потім утїкли стріляючи позад себе з ре
вольверів. На тім вічу складав посольский звіт пос. Петрушевич і ставав як кандидат на посла до сойму інж. Корнелля.
— Протест прогнаних Француских монахинь.
Після ухвали ради міскої в Гіарижи прогнано і викинено на улицю монахині Августипки які до тепер завідували найстаршим і най- славнїншим шпиталем в Парижи >НоІе1Біеи«, з їх молитвою і побожним житєм усьвячених келій. Настоятелька монахинь передала при сій нагоді директорови санітарному слідуючий письменний протест: „Нині, коли мусимо опусти
ти „Ноіеі Ціеи“, колибелю нашої дружини ; від більше як дванайцять віків поле подиву достойного пожертвованя мпогих ґенерацай Августинок для убогих хорих, примір, який ми старали ся наслідувати, мушу вам сказа
ти, як страшно мусить нас то боліти, що нас відривають від місця наших побожних споми
нів і наших любих убогих. Ми є — ви, пане Генеральний директоре, знаєте се так добре як я — жертвою цілком неоправданого заря
джена. Ваша заява і сьвідоцтва, які нам ви
ставили достойні чести лікарі, наші службові настоятелі, показують дуже ясно, що ми до нашої задачі доросли. Нас відтручено від ло
ж а хорих єдино і виключно лиш задля нашо
го посьвяченого характеру і задля нашої мо- нашої одежі. Ми уступаємо з глубоко опеча
леним серцем, але і з пересьвідченєм, що ми наш обовязок точно виповнили, і ми проща
ємо тим, котрі нашого вигнаня жадали. Коли буря успокоїть ся, пане Генеральний директо
ре, ми вернемо, щоби знов при наших любих хорих заняти так не радо опущене місце і на ново посьвятити ся службі париского народа, котрого иокірними слугами ми є і завсїди бу
демо. Прийміть, пане Генеральний директоре, заяву мого високого поважаня. — Сестра Баіпіе-Маг^иегіїе, настоятелька Августинок в
«Ноіеі Ц іеік в Парижи.
— Льви в дарунку Папі. Місионар о. Мария Бернард,, який в осени прибув до Риму і вру
чив Сьв. Отцю відручне письмо Менеліка II, повернув потім до Абісинії з листом Папи
до володаря Абісинії і папским дарунком, мо
заїковим образом, представляючим Матір Бо
жу. 0 . Бернард повертає тепер знова до Риму в товаристві місионара-Абісинця. Они везуть зі собою пару молодих Львів, які подарував Менелік Сьв-ому Отцеви. Притім годить ся зазначити, що лев є народним символом Абі- синцїв. Герб Абісинії представляє л ь в а з коро
ною і в правій лабі зі скиптром закінченим хрестом.
— Дуга в зимі. З Горлиць доносять, що дня 28. січня падав там рісний дощ, а потім коло 4. години по полудні виступила немов в лїтї прекрасна дуга.
— Огонь. В реальности при ул Крашевско- го ч. 23. у Львові, вибух в суботу по нолудни огонь в помешканю радника скарбового п.
Пароля Бандрівского, причім згорів великий кіш з білєм і сукнями, який стояв коло печи та канапа і дивани в сусіднім помешканю капітана Генерального штабу п. Стан, Галлера.
Крім того згоріли двері, що сполучали оба тоті помешканя. Ш кода виносить около 1200 г. Причиною огню, котрий міска сторожа по
жарка скоро угасила, було, здаєсь, то, що від розпаленої печи займив ся кіш з білєм умі
щеним в помешканю п. Бандрівского межи нечию, а згаданими дверми, .
— Росийсиа ескадра в Неаполі’. В корті Пі- реус коло Атин стоїть тепер росийска ескадра, зложена з двох панцирників «Царевич» і «Сла
ва* та кружляка «Богатир*. Комендантом ескадри є контрадмірал Ебергардт. Є се пер
ший випадок по япаньскій війні, що росийска ескадра вийшла поза море Балтийске. З Пі- реус поїдуть ті кораблі до Неаполя, звідки контрадм. Ебергардт піде з офіцирами до Риму і буде на послуханю у короля. З Неапо
ля поїде ескадра до Бізерти а потім виплине на Атлянтийский океан і буде звиджувати деякі порти. З кінцем цьвітня поверне на Балтийске море.
— Рятункова поготова а війско. Онодї в по
луднє їхав в Будапешті ул. Подманицкого віз рятункової нототови з лїкарскою помочию і стрітив машеруючий полк війска. Віз хотів переїхати поміж два баталїони, але якийсь капітан задержав віз і казав єму ждати, поки не перейде цілий полк, Публика почала тоді викрикувати проти війска, але оден з офіци- рів звернув увагу капітанови, що вози ратун- кової поготови мають право переїхати навіть поміж машеруючі ряди війска, бо ходить о скору поміч лікареву. Капітан примінив ся до ради того офіцира, але дирекция ратункового тов-а мимо того внесла жалобу до корпусовоі команди.
— Нечиста Совість. Пишуть нам: П. Вітик хотів зложити звіт зі своєї посольскої „дїяль- ности“ перед виборцями, але бояв ся їх лиця, скоро повідомив про віче лиш приватно своїх кількох приятелів. Віче відбуло ся в Дрогоби
ча 27. с. м., на котре зійшло ся около 200 людий, завдяки торговому дневи. Пан посол властиво не сказав нічого крім звісних окле- паних фраз, якими социялїсти мелють. Зам іт
кою була бесіда одного головусого «патріота*
з першого року прав, що переїхавшись по по
пах — чим всіх зразив до себе — закінчив тим, що Христос Господь був социялїстом. А- ле і той „аргумент" ще гірший викликав не
смак між горсткою цікавих, бо вічевиками годі їх назвати. Хтось порушив кандидатуру господаря Яця Олексовского, приятеля, відай і політичного, и. Вітика.
— Нищене алькоголїзму. Н )ва американьска держава Оклягама завела у себе новий закон тверезости, після якого заборонена всяка про
даж і виріб алькоголїчних напитків. В наслі
док ухвали сего закона оден з броварів в мі
сті Оклягама Тіті мусів випорожнити понад 2.300 бочок нива вартости 72 тисяч долярів до каналів міста. Держава заборонила висла
ти пиво за границю, тому компанія мусїла виляти єго в канали.
— Срібні Гульдени, які ще доси курсують побіч монет коронових, мають бути вже в найблизшім часі стягнені з обігу. В справі сій доносять з Відня до праскої В о Ь еті-ї: Австро- угорский банк розіслав до всіх своїх кас у
Зідни і на провінциї довірочне розпоряджене, щоби впливаючі там 1-ґульденові монети стя
гано, а виплачувано лиш 1 - і 5-коронівками, бо єсть намір стягнути зовсім 1-ґульденові монети. Завазом сказано, що колиби показа
ла ся потреба середної одиниці монетарної, то будуть вибиті штуки по 3 корони.
— Становище семінарскої реформи в Росиї.
«Нов. Вр.« пише, що шкільна рада сьвятїй- шого синоду почала писати проект реформи духовних семінарий. Про потребу сеї реформи висловились ще члени передсоборної наради;
тоді дехто з членів подав навіть плян реор- ґанїзациї семінарий. Кажуть, що проект в лю тім піде до окремої редакцийної комісиї, як що тільки буде дозвіл висшої власти на те, щоб склилати її.
— Дорога марка почтова. Льондоньска фір
ма Ґлєндінґ і Ска продала сими днями на публичнім переторзі почтову марку з острова св. Маврикія з 1847 р. червоно-помаранчевої краски. Таких марок є тепер лиш 20 примір
ників. Переторг розпочав ся від 200 фунтів штерлінґів а скінчив ся тим, що якийсь лю битель і збирач почтових марок заплатив за неї 450 фунтів штерлїнґів або 10.800 К.
— На острові Нова Земля. Росийске міні
стерство внутрішних справ виряжало на о- стрів Нову Землю специяльного свого урядни
ка на розслїди. Тепер „Русь" пише, ніби сей урядник Пресняков повідомив міністерство, що на острові тепер живе 101 осіб; в сім чи
слі самоїдів 36 родин (95 душ) та 6 чу
жинців.
— Зєдинені Держави та Япанїя. У „Нов. Вр.“
поміщено розмову з американьским послом Рі- телем в Петербурзі. Рітель, міжинш им, каж е:
„В багатьох газетах останними часами пішли чутки про те, що Зєдинені Держави не лад
нають з Янанїєю. Сим чуткам нема причини.
Найдоскульнїйші иитаня, через які моглиб виникнути непорозуміня, еміґрацийні. Тепер, наскільки мені відомо, переговори в сій ва
жній для обох держав справі наближають ся до краю і мають зовсім спокійний напрямок.
Всі инші справи, які в нас є з Япанїєю, так само обмірковують ся цілком лагідно — і я не бачу й жадної причини, якаб зробила сварку. Аджеж у нас багато спільних ва- жнїйших інтересів, і через се сваритись н а
вряд не вигідно як для Америки, так і для Япанїї.
— Як заробляють реставрациї під новий рік?
Ґазети московскі пишуть про те, скільки за робили сего року в ночи під новий рік видат- нїйші реставрациї в Москві. Найбільше заро
била реставрация «Метрополь* — 14.000 карб;
«Яр* тієї самої ночі набрав з московских кишень більше 8.000 карб.; «Большая москов- ская* гостинниця — 6000 карб.; «Єрмитаж*
— 3200 карб, і т. д. Крамниця Єлісєєва, що торгує напитками, заробила ЗІ. грудня більше як 18.000 карб.
— Поетичний кутик..
Минають дні. минають ночи!
Т. Шевченко.
Минають дні, минають ночі — Я над книжками лиш сиджу І видивив вже свої очі — Так правди все у них гляджу.
Сьвятої правди виглядаю І щастя долі для людства — Ціле житє в книжках шукаю, А щастя-правди все нема...
Яр. Гординьский.
Оповістки.
— Дальший репертуар руского театру в Ко
ломиї. (Саля Каси щадничої. Початок 7 1/* ве- чером. Білети продає „Народна Торговая" а від год. 5. вечером в день представлена каса театру).
В неділю дня 2. лютого с. р. о год. З попол. „Свати соцького Мусїя"; вечером пред
ставлена нема.
— Театр аматорів львівского „Сокола" відо- грає в неділю дня 2. лютого о 7. год. вече
ром 5-актову комедию Карпенка-Карого «Мар
тин Боруля*.
4
9
— ВвЧерницї з танцями, які відбудуть ся заходом „Забавового кружка Бесіди" сеї су
боти дня 1. лютого в комнатах товариства Ринок ч. 10, заповідають ся дуже, гарно. Мно- го красавиць заповіло свою участь. Комітет доложив всяких старань, щоби так старші як і молодші приємно та весело перевели сей вечір. Початок о год. 8’/4 вечір. Вступ 1 К.
Для молодїжи академічної 50 сот. — Ко
мітет.
— В Рогатинї відбуде ся в неділю, дня 2.
лютого в салі «Руської Каси* аматорске пред
ставлене драми Франка „Учитель". Початок о год. 6 30 вечером. Чистий дохід на будову дому »Просьвіти«.
— Іменована. Президия гал. краєвої дирек- циї скарбу іменувала податковими офіцияла- ми в X. кл. ранґи отсих податкових асистен
тів : Ж игм. ПІелїґовского, Адоль. Вайдовского, Ем. Совіньского, Людв. Салїнґа, Мих. Дзю- жиньского, Ів. Буня, Альф. Уляма, Едв. Нова
ка, Томи Липеня, Влад. Вильчка, Стан. Фляка, II. Ясїци, Брон. Карчевского, Иос. Вавровского, Стан. Бурштина, Франц. Бубницкого, Володис.
Турковского, Ж игм. Станїшевского, Кар. Ґавлї- ковского, Берн. Брильского, Войт. Нухальского, Бол. Кіселя. Мир. Венґжиновича, Тад. Радом- ского, Бол. Вонсовича, Ів. Новака, Ж игм. Ба- биньсього, Як. Злонкевича, Ад. Троса, Мих.
Пелїховского, Стан. Солтиса, Альойз. Бриндзу, Ів. Сукнаровского, Ів. Келяра, Стан. Пайча- кевича, Иосифа Ґрінберґа, Томи Мазура, Володислава Боровчика, Теодора ГІанке- вича, Омеляна Підляшецкого, Мар. Пузона, Кар. Гучиньского, Анат. Стрийского, Конст.
Малиновского, Кир. Петровского, Лавр. Данце- вича, Ігн. Поляньского, Ал. Цьвєрцїня, Ап. Ту- левина, Мар. Павлиньского, Ів. Панчакевича, Влац. Валля, Ів. Кнапіньского, Герм. Атляса, Оск. Гартмана, Кел. Смульского, Ант. Підгоро- децкого, Зиґфр. Ольшевского, Ем. Рихлїка і Стеф. Пйотровского.
— Іменованя і перенесеня в будівництві. Мі
нїстер судівництва іменував радниками крає- вого суду секретарів: Єронима Лукаіпевича в Стрию, Тад. Дяковского в Сколім для Золо- чева, Ів. Дембщкого в Дрогобича для Самбо- ра, заступника прокуратора Волод. Маера в Стрию, судових секретарів: д-ра Тад. Коссови- ча у Львові, Мцх. Яценя в Перемишлі, Ілию Френкля в Перемйшлї для Сянока, Альфр.
Мільского у Львові, Ант. Копровского в Сам- борі і заст. надпрокуратора в VIII кл. равґи Юлія Калужняцкого у Львові. — Мінїстер су
дівництва переніс радників краєв. суду: Фил.
Лятопіиньекого зі Стрия і Каз. Янка, началь
ника повіт, суду в Глйнянах, до Львова, Кон.
Онишкевича, нач. повітового суду в Снятвнї, до Стрия, Стан. Обертиньского, нач. повіт, су
ду в Заболотові і Волод. Русина з Золочева до Львова, Ореста Дембицкого, нач. суду в Устриках, до Тернополя, Волод. Куриловича, нач. суду в Риманові, д > Львова, Юл. Ґарлїц- кого, нач. суду в Підгайцях, до Золочева і Марияна Онишкевича, вач. повіт, суду в Ра- дехові, до Львова.
Прага. Межи Старо- а Молодочехами прийшло до компромісу в соймових виборах.
Старочехам признано 7 мандатів.
Лїсбона. Правительетво заявило в урядо
вих дневниках, що не має наміру завести стан облоги. На випадок ворохобні правительетво твердить, що має досить сили до єї згне- теня.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, рестяврация і карарня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня ЗО. с, м.: Осипа Чайківска, Перегримка; Корнилїя Мерена, Перегримка; о.
Остап Нижанковський, Стрий; о. Володимир Кальба, Соколівка; Никола Захарясевич, Ра- димно; о. Павло Кудрик, Рогатин; Емілія Ко- чиркевич, Ярослав; Евстахія Ганасівна, Бродки;
Арсеній Вл. Дорожиньский, Перемишль; Адольф Орнштайн, Ярослав; Бернард Шаль, Коцю- бинцї; Онуфрій Солодух, Вербиця; Теодор Онишков, Дмитре; о. Григорий Ковч, Лисівцї;
о. Іван Гордїєвский, Шманьківцї; Михайло Росткович, Чортків; Віктор Ш араневич, Мости великі; Посипанко Іван, Лопушани; Проць Ко
валь, Вербиця; Евстахій Сапчук, Снятин; Ми
хайло Кліщ, Сулятичі; др. Трильовский Кирило, Коломия; Е. Козловска з доньками, Куманів, Росия; Симеон Т рут, Золочів.
*
4%
4%
4%
Контора виміни
ц. к. уприв. галицкого акцийного
Б А Н К У
Г і п о т е ч н о г о
поручає
яко добру і певну льокацию 4% листи гіпотечні
4 1/2°/0 листи гіпотечні
5% листи гіпотечні преміовані 4°/0 листи Товариства кредитового
земского
4 1/ї °/0 листи Банку краєвого 4°/0 листи Банку краєвого 5°/в облїґациї комунальні Банку
краєвого 4°/0 позичку краєву
4°/0 облїґациї пропінацийні і всілякі ренти державні
Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі деннім.
№
$ 4
&
$4
тНЯ*
£4
£4
;34
С о їо з з е и т
в пасажи Германіє
при ул. С оняш ній у Львові.
Нова сензацийна програма,
в і д 1. д о 15. л ю т о г о 1 9 0 8.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
і В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ілїе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.
До Львова
приходять 3 рано
перед пол.
ПО
пол. вечер ночиВ
Кракова 5 50 8 55 130 5-2.5 9-50
Кракова 72.? 915 — 8 40 2 31
Ряшева — — 1-ю — _
Підволочиск 7.20 12 00 216 5-40 10 30
Черновець 805 — 225 — 9-00
Черновець — — 3-35 — 12 20
Станисланова О' 0 0 — — — _
Коломиї, — 10.05 — — —
Стрия 729 11-50 351 — 10 50
Пустомит 7-29 11-50 3 51 9-40Н 10 50
Самбора 800 10-30 Г55 — 9 20,
Любім я 800 10-30 Іо о 9-20 11-501
Рави рускої 7-Ю 1240 4-50 — —
Янова 8 22 1 15 500 9-25 10 10т
Брухович 7-Ю
1005т
1240 1-4Н 4-50 9-20
Врухович — 3-2 і 5-30 9 35Л
Зимної води 5'50 7 25 1 10 5-25 9-50 Зі Львова
відходять до рано передпол. полуд вечерпо
В
ночи
К ракова ЗЧ.5 82 5 245 7 0 5 11.10
Кракова — 8.40 615 7-20 12 45
Ряш ева — ♦— 4-05 _ —
Підволочиск 620 10-45 2 17 700 11 15
Черновець 610 9-20 155 — 10-4'і
Черновець — — — — 251
Станиславова — _ _ 550 _
Коломиї — — 2 35 _ _
Стрия 7-30 — 2-23 625 11-30
ІІустомит 7 30 10-45Н 126 625 ю-зо
Самбора 6-00 9 05 4-30 — 10-51
Любіня 6 00 9 05 2 10+ 430 1051
Рави рускої 612 1105 — 710 113.5т
Янова 658 915 ГЗдт 3-35 630
Врухович 6.121 11-05 2-28 5-45 8-34Л Брухович 9 05т 1241т 3'45 7-Ю 11-351 Зимної води 345 8-40 4-05 720 1100
ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі і сьвята означені 1. — в неділі' і сьвята від 26/6 до 15/9 буквою Н, — в яедїлї і сьвята від 1/6 до Зі-У що день буквою .1,
При закупну товарів просиню покли
кувати ся на анонси наш ої часописи!
Н аука, ш ту ка і література.
— Д ругий випуск оповідань 0 . Пчілки — дру
кує ся в Київі; мають там увійти «Три ялин
ки», «Збентежена вечеря* й «Поетовесьвято*.
Перший випуск, — з оповіданими «Забавний вечір*, «Маскарад* і «Чад*, —- розіслано яко додаток при 11-му числі «Рідного Краю*.
— Нове видавництво. Не маючи надій на відкрите „Кубаньскої Просьвіти", кілька кате- ринодарских просьвітян заснували видавни
чий гурток під назвою „Чорноморія" і хочуть розпочати діло видавництва дешевих брошур, щоб збільшити україньску народню літера
туру. <
Телєґрами
з д н я 31. січня.
Відень. Члени делєґациї, що належать до правиці палати вельмож, ухвалили вчера одно
душно на першім засїданю війскової комісиї поставити внесене на підвижку офіцирских ґаж в 1908 р.
П р и й м а є т ь с я п е р е д п л а т а
на 1908 рік
„ Р І Д Н И Й К Р А Й "
українська тижнева часопись.
П р и Р і д н о м у К р а є в і в и х о д и т и м е д о д а т к о м
„Молода Україна44
щомісячна часопись для дітей старшого й меншого віку.
Плата на рік за обидва видання — 4 карб., на півроку — 2 карб.,
$ на 3 місяці — 1 карб., за границю на рік 6 карб., на півроку — 3 карб.
Передплата на „Рідний Край" без „Молодоі України" — не прий
мається. Передплата на „Молоду Украіну" окроме від „Рідного Краю " на
5 рік 2 карб., на півроку 1 карб., за границю на рік 3 карб.
Обидва видання виходитимуть під редакцією 0. Хосач (Олени ЗЇЧІлки).
Адреса контори і редакції: Хіїіб, ]Йаріінсько-1)лаго6іічеиська ул. 97.
Для ознайомлення з чисописею „Рідний Край" — одно число виси
ляється дармо.
В ид ав і в ід п о в ід а в за р е д а к ц и ю Семен Ґо р у к. З друкарні В. А. Шийковского.
У
* І -.,
