Ч. 271. Львів, пятниця дня 28. листопада (II. грудня) 1908. Річник XII.
Передплата
на »РУСЛАНА* виносить:
в Австриї:
на цілий рік . . . 20 кор.
на вів року . . . 10 кор.
на чверть року . о кор.
на місяць . . 1-70 кор.
За границею:
на цілий р ік . 16 рублів або 36 ф ранків на пів року 8 рублів
або 18 ф ранків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очи і душ у мг. вирвеш : а не воаьм еш милости і віри не вовьмеш , бо руске ми серце і віра р /ск а.* — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Ш аш кевича.
Виходить у Львові іцо дня крім неділь і руских сь в ят О 5 ‘І1 год. пополудни.
Редаиция, адмінїстрация <
експедиция »Руслана< під ч. 1. пл. Домбровского (Хорун- іцини). Експедиция місцева в А ґенциї С околовского в насаж і Гавсмана.
Рукописи звер тав ся лише на попереднє застер еж ен е.—
Реклям ациї н еопечатані в вільні від порта. — Оголо
ш ена звичайні приймаю ть ся по ціні 20 с. від с т р іч ки, а в «Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні довесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Політичний огляд.
Австро-Угорщина.
В П р а з і в е р н у в с п о к і й і л а д наслідком введенн доразових судів, хоч сі суди не мали ані разу поводу ви ступити з острими мірами, які їм при- слугують на основі карного закона. Ми
нувшої неділі на улицях міста, а осо
бливо на Перекопах роїло ся, а мимо тої о не заколочено супокою Навіть че ске населене відогхнуло еп.кійнїйпіе пі
сля недаьних крівавих галабурд. Виявило ся отже, що політика терпеливого вижи
дана була зовсім хибна, а рішуча по
става правительства зараз отверезила тих, котрі жиють лише викликуванвм гала
бурд. В праских кругах думають отже, що доразоні суди будуть небавом знесені, бо ся обставина впливає також і на п а р л я м е н т а р п е п о л о ж е н е , котре вееж таки вельми неясне і не
певне.
Як ми вже звіщали, ніяке сторонниц- тво ческе не хоче вдавати ся в перего
вори з правительством, як довго в Празі е доразові суди. Так само ніяке сторон- ництво ческе не хоче голосувати за на- глостю внесеня що до буджет. провізорні, поки сі суди не будуть знесені. Наколиб знесено доразові суди, тоді доперва має
»Народний союз ческий» нарадити ся над тим, чи голосувати за наглостю, але пе ред тим ще домагають ся. вибооу віце- президента на місце д-ра Ж ачка. Ся спра
ва викликує знов спір в »Народнім чес- кім союзї< і може довести до розбитя.
Катол. народовці ческі бажають мати кі- цепрезидентом д-ра С т о я н а, а хлїбо- робники висувають на се становите 3 а- з в о р к у. Колиб отже не дійшло до по- розуміня перед голосованєм в палаті, до- велоб се до розлому союза, котрий і так уже не має керманича но уступленю д-ра Кр маржа. Бувший мінїстер Прашек і др.
Грубан заходять ся коло иомиреня спір
них сторін.
Також що до становища супроти правительства є там ріжницї в поглядах.
Молодочехи з д-ром Крамаржом є за тимчасовим кабінетом, а инші сторонниц- тва ческі домагають ся парляменгарного міністерства.
Правительсгво має ще оден клопіт з Прагою. Заборонено там носити сту
дентам буршівскі відзнаки, а наслідком того сенат нїмецкого університету в Пра
зі подав ся о відставку. Під проводом бар. Бінерта відбула ся кількагодинна конференция в сій справі, як залагодити просьбу сенату о відставку, одначе не доведено до кінця Колиб знесено дора
зові суди, заборона ношеня бурпіівских відзнак моглаб довести до нових буч.
Заграниця.
П о д і є ю п о л і т и ч н о ю перв^
рядного значіня є промова кн. Б : в а виголошена в понеділок р
парляментї. Пос -оед путанини розсіваних дневнйкарством ріжних напрямів вістий про межвнародн - положене, посеред без лічи вісток і заперечувань висловів то
міністра Ізвольского, то Миловановича, то всяких инщих держанників, кинула промова кн. Більова я с н е с в і т л о н а с п р а в д е ш н и й с т а н о р м е н т а л ь н о г о п е р е с и л е н я . Є она рішучим заспокоєнєм для всіх приятелів мира, а особливо Аветрия відчує в нині шнім скрутнім положеню велику вартість сеї промови виголошеної з цілою пере
конуючою силою. Кн-. Більов зазначив ду
же влучно і ясно повну надію, що евро- пейский мир не буде нарушений, бо ті малі, що малиб до сего охоту, є за сла
бі, а ті великі, що моглиб се зробити, не мають причини робити заколот і на- рушати мир. Рішаючою отже причиною в теперішнім ориєнгальнім запутаню є та обставина, що малі не можуть, а ве
ликі не хочуть! І задлячого малиб ті ве
ликі нарушувати европ. мир і висилати мілїони війска н війну?! — длятого, що Аветрия, котра давно вже посідає Босну а тепер хоче її посідати на основі пра
гматичної санкциї; отже задля якогось теоретичного нарушеня договорів, котрі лише надають форму сему, що евролей~
ска народна сьвідомість давно вже сан- кционувала, мало би дійти до крівавої розправи!
Кн. Більов пригадує, що він зараз заявив мінїстрови Ізвольскому, що Німеч
чина н такім случаю станулаб в тій хви
лі по стороні Австриї. Але надії на удер- жаке мира цокладає ще кн. Більов на инших певних основах. Франция, союзна з Росиєю, а зближена до Анґлїї, настає рішучо на удержанє мира, а так само Німеччина яко союзниця Австриї. А крім того незвичайну вагу мають слова кн.
Більова звернені до Італії з нагоди про
мови міністра Т і т т о н ь о г о вигодо шеної в італїйскім парляментї минувшої пятницї. В розправах, котрі попередили там промову Тіттонього, виявила ся пе
вна хитрість Італії у відносинах до три- державного союза під впливом народного настрою тамошного населена. Справедли
во отже кн. Більов зазначив, що прави- тельство італїйске повинно рішити ся, чи має вести політику популярного настрою, чи льоґічних понук. І длятого висловив кн. Більов осторогу, нагадуючи Італій
цям слова бувшого амбасадора Н їґри у Відни, одного з найліпших знавців Ав
стриї. Н їґр а висловив ся раз перед Бі- льовом, котрий знов є добрим знавцем Італії, де провів довгі роки на ам баса”' в Римі, що Італія і Аветрия можут»
або союзниками або ворогами т’
вказав на те, іцо Італія п^
снім своїм інтересі
тілько Н їм еччин”гованє загр г розвити- вд-
певно схаменуть ся по так рішучих сло
вах нїмецкого союзника. П р о м о в а кн. Б і л ь о в а є отже важною з а я- в о ю м и р а в хвилі, коли в Европі запанував такий грізний заколот.
М і ж Б о л г а р и є ю а Т у р е ч ч и н о ю доведено до порозуміня. -На о- снові з повернувшим з Царгорода бол- гарским міністром Л я и ч е в о м звіщ а
ють з Софії, що г р о з у о р у ж н о і р о з п р а в и з Т у р е ч ч и н о ю мож
на вже вважати зовсім розвіяною. Що до проголошена независимости Болгари), то за се не може Болгарин признати Ту
реччині ніякого відшкодована, лише що до викупна ориєнтальних зелїзниць ви
словив мінїстер Л я н ч е в, що сподїває ся небавом довести до порозуміня.
З н а д с е р с к о - б о с н ї й с к о ї г р а н и ц і звіщають, що там запанунав спокій з того часу, коли помножено вій- скові залоги. Серби відгрожували ся, що їх ватаги наиадуть і попалять боснїйскі села і затрують воду. Одначе границя тепер так обсаджена, що годі дістати ся сербским ватагам через Дріну, а також зелізничі мости стоять під строгим вій- сковим доглядом. Се вплинуло на втихо
мирене боснїйского населеня, а настрій серед війскової залоги також дуже до
брий.
Сороиітє м івш і „Промін".
(К о п е ц ь ). , •
Від 1868— 1908 р. проводили Голо йому Видїлови »Просьвіти« в єго пг яко голови: покійний Анатоль Вах’
(1868— 1870). пок. Юлїян Ла»
(1870 — 1873), Володислаз Ф (1873— 1877), пок. Омелян г (1877— 1894), Юлїян Романчу 1906), якого в роках 1900— 19 єго послова.чя заступав др. Кос.
кий, в червні 1906 р. загальні з і брали були головою д-ра Евгена ницкого, але він зараз на першім даню виділу зрік ся сего становища слідком чого загальні збори в осени гож року вибрали головою проф. |Т * Огоновского, під якого проводе
сьвіта" остає і доси.
За 40 літ пристук
22.164 члени, з -
часть занедб-
так, що
НІР
2
о
року число філій »Просьвіти»
ВИНОСИТИме 50.
Зріст числа »Просьвіти« виказує от-
ся таблиця: ж* .
заложено заложено
В році
філій
в році
філій
1876 1 1899 3
1877 1 1901 2
1778 1 1902 1
1882 1 1903 8
1891 2 1904 2
1892 2 1905 1
1894 2 1906 3
1896 3 1907 2
1897 1 1908 8
1898 3 Разом 47
Читальні на власних статутах »Про
сьвіта» почала закладати, як уже сказа
но, в 1891 р. з того часу до нині зало- жено 2 048 читалень.
Зріст числа читалень > Просьвіти» від 1891 р. аж до нинїшного дня представ ляв ся ось як:
В році заложено читалень, отже всіх було
1891 5 5
1892 42 47
1893 43 90
1894 50 140
1895 93 233
1896 109 342
1897 180 522
1898 182 704
1899 112 816
1900 108 924
1901 120 1044
1902
1903 295 1339
1904
1905 211 1550
1906 143 1693
1907 198 1893
Свою ціль: ширене просьвіти між нашим народом сповняла „Просьвіта" го ловно видаванем популярних книжочок для народу. За 40 літ дїяльности видала она таких книжочок 308. Число примір
ників, в яких видані ті книжочки, вино
сить 2,325.115.
Я в ми вже згадували, в початках своєї дїяльности „Просьвіта" видавала також шкільні книжки. Всіх ї г видала она 17 в 12.300 примірників.
Далі видала »Просьвіта« коло 20 книжок ріжного змісту, як молитвенники, співаники, збірки коляд, популярно-нау
кові р^оьідкг ’ т
п . :7
їо м.ьтворів най- визнячнїйших україньско - руских пись менників під спільною назвою „Руска письменність"; коло 70 портретів заслу
жених Русинів, коло ЗО ролів ріжних друків та формуларів і велику ґе о ґр а - фічну карту України-Руси укладу д ра Григория Величка. ,
»Просьвіта« старала ся. рак,ж вида
вати нросьвітно-полулярну. часоцись :для народу, хоч через недостачу, фондів не могла вести достійно тацог в - і жництва.
Та все таки від 18 7 7 — 1879 видавала
„Письмо з Просьвіти", ні. 1894 1896 р.
' ' „Читальню ", а від початкл 19о7 р.
/ і в и ходить нове „Письмо з
Про. в 1907
> р ..р а з 'н а місяць, а в 1908 .
в. разимісячно. Цїкавійші статі сьма з Просьвіти» передруковують >, « «Про сьвітних листках14.
На всі ті видавництва
в и д а л а »П посьвіта» від початку 1869 р. до кінця 1907 р. 371 934 К. .
Економічну діяльність задля підне- сеня добробиту наш ого народу поклала собі ,,Просьвіта" за ціль в 1891 р., але на ширші розміри почала її вести аж десь коло 1895 р. В тім році відбувало ся в Перемишлі перше господарске віче
„Пресьвіти“ , за яким в дальших роках ідуть що раз численнїйші господареві ві
ча по цілім краю, скликувані головно ф і
ліями „Просьвіти“. З початком 1 8 9 6 'р .
,,Просьвіта" установила вандрівного учи
теля господарства і люстратора читалень, який переводив люстрацию читалень і сїльских господарств, уряджував госпо
дареві відпити, вів практичні госаодарскі курси і т. д. З кінцем 1901 р. „П ро- сьвіта“ через недостачу фондів була при
неволена звинути сю посаду, але в 1904 р., як лише дістала на сю ціль підмоги з краевих фондів, установила її знов. В 1904 р. „Просьвіта*1 в своїй стрийскій філії дала почин до закладаня молочар- ских спілок, з яких повстало пізнїйше самостійне товариство „Краввий Союз молочарских спілок" в Стрию. Вкінці від часу заложеня господарско промисло
вої комісиї економічна діяльність ,,Про- сьвіти“ обнимав що раз новійші облас-ти господаревого жити нашого народу,
З розвитком економічної дїяльности
«Просьвіти" ростуть також і видатки на сю ціль прим, в 1907 р. виносили они 76.124 К.
Доходи »Просьвіти» за час від по
чатку 1896 р. до кінця 1907 р. виносили 793.4440 К 47 с. З того самі членьскі вкладки виносили 202.276 К 59 с, а 138.305 К дістала »Просьвіта« титулом с бвенциї з краевих фондів.
В тім самім часі видатки »Просьві
ти» виносили 791.152 К 71
с. Зтого, як ми вже бачили, 371.924
К64 с пішло на видавництва, а 168.851 К 53 с на ад- мінїстрацию.
Власний маегок >Просьвіти» виносив з кінцем 1907 р. 158.835 К. На сей мав ток складають ся доми »Просьвіти»: у Львові, Золочеві, Сокалї, Долині, Золотім Потоці і Сновидові, виданя тов-а, бібліо
тека і музей тов-а у Львові і т. д.
Дім „Просьвіти" у Львові— в се ста
ранна, велика, двоповерхова камениця і середині міста, а Ринку під ч. 10, варто- сти 260.000 К.
Під зарядом »Просьвіти» остають та
кож численні фонди, які ріжні добродії повірили „Просьвітї", призначивши їх на якусь загальну ціль; або на видаване
•орисних книжок д ія народу або на за помоги та стипендиї ученикам, студентам, письменникам і т. д. Всіх тих фондів в тепер 32 а їх грошевий стан виносив з кінцем 1907 р. 187.272 К 40 с.
Крім запомог та стипендий з сих фондів удїлюзала „Просьвіта" в оіжні часи нашим народним інституциям а та
кож особам грошевих запомог з своїх власних фондів. Також кеждій новозало- женій читальні дарув она 5 0 — 100 своїх книжочок, а так само висилає даром свої виданя товариствам касиновим і робітни- цким, „Соколам" і „Січам", бібліотекам академічної і шкільної молодїжи, бібліо
текам арештантів і т. д.
(Д альш е).
Висоту іст и н н и х відправ,
які признавати ме ся оставшим особам, мсокна пізнати зг слідуючих примірів (ви- мінка: 50 причинкових тижнів на рік):
Як лиш ила ся
Д ля несам о вдовиця
стійно зароб- бездітна ВДОВИЦЯ 3 од- з двойма к у ю ч о го . рдовиця ною дитиною дітьм и
К ляса плати к к - К
І 120 180 240
■ 11 150 225 300
•III 180 270 360
' I V 210 315 420
V -240 360 480
ч ¥ І 270 405 540
д ля само- Стійно-з^роб- куючого (ви-, м інка 12 м і
сячн и х при
чинків по
1-короні) 150 225 300
Ч
Зворот иричинків в р а з ї одруженя.
Обезпеченцям-женщинам, що відда
ють ся, належить ся зворот половини заплачених за них причинків, скоро від
були час вижидана двох сот причинкових тижнів.
Устрій о безпеки.
Устрій ділить ся на низший степень (місцеве бюро), середний степень (кравве бюро) і висілий степень (державне бюро).
Низший степень, місцеве бюро для всіх трьох галузий обезпеки становить
повітове бюро д л я суспільної обезпеки.
_ Метою сего бюра всть: удержувати усі зносини зі службодавцями і обезпе- ченцями, принимати зголошеня і відмель- дованя, інкаса причинків, удержувати по- жеди в перегляді і підготовлювати рішен
ці рентовоі комісиї.
Звдиненв місцевої управи трьох га
лузий суспільної обезпеки в одну одно
пільну місцеву службу забезпечує як най
дальше йдуче упрошене, а з тим і зн а чне поменшене видатків на управу.
Оповіщена в році 1904 „проґрама"
мала на примітї каси для недужих яко однопільний низший степень. Одначе, аби можна було повірити їм також фінансово тав знатний поручений дїлокруг треба було змінити відношене заступництва ро
бітників і підприємців на користь сих послїдних та іменувати державного вер
ховного урядника, що призначений пола- годжувати сей дїлокруг. Сей дїлокруг спричинив дальше відчинене кас для недужих під висші члени обезпечного орґанїзма.
Заступники робітників відмагали ся рішучо приняти сї зміни ествуючого ста
ну, в чім добачували загрозу для самоу
прави згаданих кас. Отже лишав ся: з одного боку удержати без зміни вствую- чу самоуправу сих кас, а з другого утво
рити окреме бюро місцевої служби, що так само основує ся на автономній управі.
У старшині повітового бюра, що по- лагоджуе місцеву службу для всіх оСез- печенцїв і всіх галузий обезпеки, засту
плені три гурти (Групи) інтервентів, ро
бітники, підприємці та самостійні, кожда в одній третині. Робітників і підприємців вибирав ся зі старшин кас для недужих.
Заступників самостійних людий іменує ся, поки не уладить ся виборчого посту- пованя.
Я ко середний степень, кравве бюро, урядують три орґани. Ренгова комісия обезпеки для немічних і на старість, ви
брана курнми зі старшин повітсівих бюр, рішав про рентові правіжі. Дальше ествуе
>кравве бюро», також тіло автономної управи, якого обовязком особливо єсть впливати на помішуване істин. Третим орґаном являє ся областне заведене обез
пеки від нещасних пригод, якого стар
шина у двох третинах складав ся з під
приємців, а в одній третині з робітників.
Се заведене малоб також полагоджувати канцелнрийні орудки за рентову комісию і кравве бюро.
(Д альш е буде).
Просімо і і і ш і і і ' іереп лаїу.
Н о в и н к и .
— Календар. В п я т п и ц ю : руско-кат.: Сте- ф ан а,Іри н арха; римо-кат.: Д ам азия. — В с у б о т у : руско-кат.: Парамона, Ф ил.; римо-кат.:
А лександра.
— Сороклїтє „Просьвіти" в Самборі. Д ня 8.
грудня сам бірска Р усь відсьвяткувала достой
но ювілей товари ства „П росьвіта", що иокла-
<
з
ло собі за ціль так високо гуманну задачу.
Від
9.рано заповнялась місцева церков чле
нами товариства і виповнилась по береги. По
біч селян, що прибули з всіх сторін повіту, бачили ми численно зібрану шляхту, міщан і інтелїґенцию. По торжественно відправленім богослуженю 10-ма сьвящениками і по про- повіди виголошеній о. Вордуном на тему ши
рена просьвіти на засаді вказаній нам через нашого Спасителя, удали ся всі в яоходї че
рез місто до будинку „Бесіди". Будинок цілий виповнив ся. Зібраних повитав др. Д. Стаху- ра, теперішний голова товариства філіального, і представив відпоручника Головного Виділу посла о. Онишкевича. Сей повитав зібраних від Головного Виділу товариства, та в корот
ких, повних сили словах загрівав до праці.
По відспіваню двох точок хорів виголосили дівчатка з Кульчиць принагідні стихи змісту релігійного, а трета виголосила зовсім удатно стих Т. Ш евченка „Розрита м огила", до кот
рого долучила закінчене з Посланія. Признати треба, що о. Гординьский, иарох Кульчиць, яко голова читальні, влучно поняв працю і задане читальні і кладе основи тривкі. Д ока
зом сего хотяй би оден зразок, що дав аж три молоденькі декламаторки з кругів шля- хотских свого села. В довгій мові представив професор Біленький, яко ччен Виділу ціль, вадачу, працю головного Виділу „Просьвіти", вказав на се, що зроблено, а що позістае до зроблена, зробив обрахунок дїяльности філії самбірскої від заснованя і виказав, кілько і якої праці ще потреб’ , щоби бажану ціль о- сягнути. Наступили привіти від читалень і других товариств самбірских і з повіту, як Товариства педаґоґічного, шляхотс ого, „Со
кола", селян і т. д. Привіти заняли досить часу. По відспіваню поновнім двох точок ви
голосив професор Бойцун реферат про наше духове відроджене на Україні завдяки Котля- ревсксму, а в Галичині задяки Маркіянови ІН аткевичови. Підніс могутність живого рід
ного слова, котре спльнїйше чим мечі, наколи змогло обудити сплячих і пірвати до праці над власним відрсдженєм. По відспіваню пісні замкнув предсїдатель торжество, а скріплені на дусі розійшлись учасники коло 3-ої год. з полудня. Вечером відіграли аматори оперету Котляревского «Натглка По тавка». Щира праця для добра народу знаходь е у него признане, а сего доказ дало се торжество.
Неутомимою тихою а щирою роботою і про- сьвітою зможемо відродитись, зміцнитись і збудити пошану в ряді народів.
— З ювілейних зборів львівскої „Просьвіти".
До нашого позавчерашного звіту зі зборів
„Просьвіти" додамо, що на них виголосив просьвітну. промову др. Евген Озаркевич, а еко
номічний реф ерат мав інж. Корнелля. Потім наступили привіти для .Просьвіти". І так зло
жили привіт: II. Питлик Володимир, студ. філ.
іменем „Акад. Громоди", „Просьвітного круж
ка„ і „Наукового кружка", п. Андрій Лунів, студ. прав, іменем „Кружка правників", п.
Шишилович, іменем українських студентів богослови, п. Клим Ґутковский іменем всіх
„Соколів" львівского повіта, п. Юстин Пань- кевич з Рудна ім.енем всіх читалень львівс
кого повіта, о. крилошанин Іван Чапельский іменем Руского педаґоґічного Товариства, п.
Іван Кознан яко делегат „Січи" і Семен Ки- зяк іменем робітників і слуг. Товариство укр.
студентів політехніки „Основа" прислало пись
менний привіт. По привітах розльосовано ріжні хлїборобскі предмети поміж членів „Прось
віти". Вечером по концерті учасники шйшли походом під дім „Просьвіти, в Ринку, де з балькона промовив до зібраних голова т о в -а проф. Петро Огоновский. По відспіваню па- триотичних пісень похід розійшов ся спокійно.
— Ювілей „Народної Торговлї" у Львові.
Дня 8. с. м. сьвятковано ювілей 25-лїтя єствованя
„Народної Торговлї". По богослуженю в Пре- ображеньскій церкві зібрали ся в льокалях стоваришеня члени ради управляючої, дире
ктори, члени головного комітету контрольно
го, урядаики головної управи і начальники та .начальниці філіальних складів на сьвяточні збори. Збори відкрив член ради о. радник
Гузар, а потім п. Тисовецкий іменем своїх товаришів начальників і начальниць складів висказав щире привязанв старшого і молод
шого персоналу до сего стоваришеня та ра
дість з того, що довелось їм діждати сего сьвята та бачити гарний розвій „Народної Торговлї". Члени ради пос. др. Коеть Левиц- кий складаючи заразом щиру подяку дире
кторам за їх труд над розвитком тов-а і над вихованем персоналу будучого вашого руско
го купецтва, в гарній промові представив від
носини головної управи до персоналу службо
вого, та закінчив свою промову словами зао- хоти до дальшої праці. Потім наступив рефе
рат дар. Нагірного, в котрім представив істо
рик) розвитку стоваришеня та висказав по
гляди свої в напрямі дальшої роботи на поли промисловім і торговельнім. О год. 12 відфо- тоГрафовано дружину торговельну, а 1. год.
засіли всі до спільного обіду, підчас котрого вношено тоасти в честь ради управляючої, дирекциї, персоналу службового і всіх, котрі до розвитку „Народної Торговлї" причиняють ся. Тоасти і промови виголошували пп. адво
кат др. Федак, ради. Сїчиньский, проф. Коко- рудз, дир. Ничай, інспектор Заячківский, на
чальники Лазорко, Робак, Тисовецкий, Скарб- кова і инші. Між иншим висказали начальни- ники складів бажане до ради управляючої, щоби в память сего ювілею поручив зладити портрети пп. директорів, котрі дня нинїшного сьвяткують також 25-лїтний ювілей своєї дї
яльности в сім стоваришеню, та іцоби їх пор
трети уміщено в салї засідань ради. В часі обіду наспіло значне число ґратуляцийних депеш Недужому предсїдателеви д-рови Сель- скому зложила осібна депутация начальників своє поважане.
— Руску позичальню книжок
отворила львів- ска „Просьвіта" з нагоди свого 40-лїтного ювілею. Позичальня і бібліотека буде отворена що неділі від 3. до 5. год. по нолудни (Ринок 10, І. пов.). З позичальнї будуть могли кори- стати члени львівских читалень „Просьвіти"
за оказанєм посьвідки від свого голови, а иечлени за відповідною порукою членів. Велику заслугу около упорядковаия бібліотеки тов-а
„Просьвіта" положив, як ми в своїм часі про се згадували, бл. п. Михайло Іванець, член головного Виділу.
— Комасация
ґрунтів. В Вишатичах, пере- миского повіта, розпочали ся перед двома мі
сяцями передвступні роботи коло комасапиї ґрунтів. На три тисячі морґів селяньскої вла сности в тій громаді є одинайцять тисяч пар цель. Деякі є такі малесенькі, що в жнива дають ио кілька снопів. Деякі знова тягнуть ся вузонькими пасмугами дуже довго. Очевид
но, що там межі займають майже тілько мі
сця, що орне поле. Двох інжінєрів розмірює ті ґрунти і скінчить роботу за три роки. Кош
ти комасац і покриє скарб держави і краю Громада до тавляє лише підвод, хати для інжінєрів і ті чок до означена ґрунтів.
ко іИ кн Едвард
ві соне має
— Дріб вердикту
— Недуги короля Едварда. З Льондону до
носять урн оіо, що король Едвард занедужав на інфлюениу Тимчасом особи з близького окруженя >«• оля кажуть, що король хорує п< важн на горло так, що покликувано до него лїка я горляних недуг. Недугу горла за
мічена о 'л я вже по єго захриплім голосі', н'вернув до Льондону. Король д • Брейтон, де лагіднїйше під
мити єго з сеї хороби.
, и.
Віденьский суд на основі с жних судиїв (7 проти 5) увіль
нив п М Л.ізиньского, обжаловаоого о похва
люване злочину Сїчиньского. — Квалїфіка- цийні іспити народних учителів у Львові роз- пічнуть ся 11. січня. Подана належить вноси
ти через дотичну окр. раду шк. до іспитової комісиї у Львові (ул. Скарбківска 45) до 24.
с. м.
Оповістки.
— Репертуар] руского театру в Дрогобича
(Саля Міска. Нотаток 7. вечер. Білети продав раньше „Народна Торговля").
В суботу дня 12. с. м. „Барон Циганів"
оперета в 3 діях Стравса.
В неділю дня 13. с. м. „Марійка" ческий народний образ зі співами в 5 діях Ал. і В, Трпміка.
Ві второк дня 15. с. м. „Галька" опера в 4 діях С. Монюшка.
'гцй.’г і і г / л і т ’ '■ «тун? І Наука, штука і література.
— „Нива",
часописе посьвячена справам цер
ковним і суспільним, з дня 1. грудня е. р. мі
стить отсї статі: Ю вілят Пій X.—Руске духо- веньство а ювілей Сьв. Отця Пія X. —г Наше становище.— Становище Епископів до москво- фільского і україньского табору. — 0 . М. Са- довский: Синтеза сьвітоглядів. — Социяльна акция руского духовеньства.— Протокол ухвал заг. зборів вдовичо-сиротиньского фонда.—Чи дійсно там корінь лиха? — 0 . Мих. Дороцкий:
Голос природи.—Церковні справи в нашій пре
с і,—Всячина.— Ще з нашої преси.—Дописи.—
Від редакциї.
Кость Курилло.
Письмо з Америки.
(Дальше).
И е ^ -У о гк 27. X. 1908, Вплив промислово-торговельний Нюйор- ку на цілу Америку і перецінене думанє про нього в Европі так велике, що в їх ионятю усе, що містить в собі Нюйорк: велике, ім
позантне, найліпше. Передовсім, о скільки те доторкає найріжнороднїйших інтересів усіх нюянсів торговлї і промислу. Читаючи в якій- небудь европейскій часописі про нюйорскі торговельні компанії', уявляємо собі великань- скі будівлі, надпросторі кімнати, переповнені урядниками і запасовим товаром, цілі ряди спродаючих і купуючих. І у дїйсности деякі торговельні доми виглядають в сей спосіб.
Але поза тими, не так знова многими компа
ніями трустовцїв, криють ся дійсно в гипер- болїчнім числі псевдо-величаві компанії ли
шень на папері і рекламі, котрі для більшої поваги і пошани дописують собі ті дві букви
„Со.“ У кождій майже звичайній нюйорскій камяниц'і містять ся сотки і тисячі подібних компаній, а в кождій віддільній кімнаті цілі десятки. Кождий із таких бізнесменів занимає лишень одно бюрко, а на своїх спів-льокато- рів показує, що се його підвладні урядники.
У рекламі і відозвах уживають імпонуючих назв, як: „ХУаісЬ Со.“, „ТоЬассо Со.“, „Тга- сІіп£ Ноиве", та в сей спосіб ловлять довірє простодушного населеня.
До начата якогонебудь інтересу потрібні є адреси. Найлекший спосіб стримати такі а- дреси, та зєднати собі легковірних через ого
лошена з обітницею гарного дарунку за кож- дих двайцять нових адрес. Робучий люд, як звичайно, дуже лакомий на дарунки, охотно засилав адреси своїх кревних, знакомих, але найчастїйше приобіцяного дарунку не отримає, лишень катальоґ і нові оголошеня.
Инші знова кампанії уживають більше скомбінованих способів, поміщаючи товсті оголошевя о запотребованю робітників і робіт
ниць, та нїчо дивного, що в нинїшних часах важких, безробітних зголосять ся тисячі на кожду пропозицию. Кождий інтересований пише питаючи ся про условини, та на відпо
відь отримує катальоґ тютюну, лїкарств та инчвх річий. Супружі оголошеня є рівнож для бізнесменів добрим середником для збираня адрес. Деякі фірми посувають ся в своїй без- характерности єще дальше, та велять на кошт пересилки дарунку присилати собі разом із адресами двоцентову марку, котру опісля обер
тають не на переслане дарунку, але на роз
силане своїх циркулярів і реклям.
Говорили мені, що у Нюйорку є не оден такий цікавий інститут медичний, рекламова
ний, яко велике клінічне заведене. Но ся ціла
псевдо-клїнїка спочивав на однім спритнім біз-
4
песменї, що безнастанно рекламує у велича
вім обємі свій інститут і розсилає між про- стонародє бомбастичні, гумбукові проспекти своїх спасительних лїків на всі недуги. На пе
реслане свойого проспекту завсїгда бажає дво центової марки. По отриманю марки висилає письмо, в котрім захвалює сей, або инший свій лік і бажає знова одного лишень доляра за припис, котрий відворотною пришле поч- тою. По отриманю доляра висилає приписи, із яких довідуєть ся хорий, що до тих при
писів треба ще спровадити ліків за вісім до
ларів. Гроші на ті ліки мало хто вже висилає, але перший доляр, вирваний спритом із к и шені хворого, остаеть ся на все в руках біз
несмена, котрий ним| вміє дійсно артистично обертати.
Є і такі, що дають лекциї анГлїйсксї м о
ви, а самі відай мають про неї, чи не менче ще понятє, як я. В оголошенях своїх бажають лишень надісланя 15 сентів, за котрі приси
лають першу лєкцию англійської мови, перепи
сану з підручника з пропозициєю, щоби ку
пити найліпший ключ до самонауки дома. А реклям и’ їх такі цікаво глупі, обчислені на ефект неосвоєної ще з Америкою людини, котра вірить, що вистане переглянути дві кар
тки, а вже буде можна по анґлїйски гово
рити.
Та і числа нема тим усяким родам і спо
собам використованя темнїйшого населеня; а із напливом робучого люду із Европи ростуть, як гриби по дощі, усякі нові „Со“, побудовані ще на більше скомбінованих крутійствах, та перед форум Европи уходять за божища дій
сної торговлї і промислу.
їм то платить наш руский нарід в Аме
риці високий податок за свою легковірність і галицьку темне ту!...
(Дальше буде).
Телєґрами
8 д н я 10. грудня.
Відень. В
справі нинїшного вибору віце- президентів палати послів згодили ся ческі сторонництва на кандидатуру Зазворки в місце м нїстра Зачка. Німці пропонують Штайнвен- дера на III. віцепрезидента, социялїсти Периерс- дорфера на ІУ.|віцепрезидента.Щ о до V. віце- президента рішить повна палата, бо не прий
шло до порозуміня з тої причини, що полудневі славяни висунули кандидатуру Поґачнїка, а руско-укр. клюб жадає також віцепрезиден- тури для себе.
Білгород.
Урядово заперечують дневни- карскі вісти про заходи наслїдника нрестола, аби король Петро уступив з престола.
Відень.
Б іе 2 еіі доносить з Сераєва, що офіцири стационовані в Воснї мають дістати т. зв. ЗиЬзізіепг-йиІа^е в квоті 24, 40 і 60 К місячно для поручників, капітанів і майорів.
Ж овніри рядові дістануть денної доплати по 8 сот. і поліпшений харч, крім дечого иншого.
Льондон.
Баііу СЬгрпісІе доносить, що Турки затопили австрийский корабель паса- жирский по єго опорожненю. З тої причини австр-угор. амбасадор Палявічінї має опустити Царгород.
Льондон.
До Б аііу N0^-8 доносять з Біл- городу, що в сербскій армії є тепер 15.000 ро- сийских добровольців, а між ними 3.000 офі- цирів. Однак ті війскові сили не представля
ють ніякої вартости. бо є .с е шумовини в р о д і дієвих осіб драми Ґоркого »На дні».
Петербург.
Вчера вЙДано в Росиї 47 за- судів смерти, а 27 осіб страчено.
Ч. 120390/08
Оголошене конкурсу.
Виділ краєвий Королівства Галичини і Володимирпї враз з Великим Князівством Краківским розписує отсим конкурс з преклю- зивним речинцем до кінця місяця цьвітня 1909 на оригінальні, чистим руским язиком написа
ні твори сценічні з обсягу драмату, поважної комедиї і народних штук зі співами або без співів такого обєму, щоби заповнили цілий вечір театральний.
Праці конкурсові треба присилати в по- висшім речинци під адресою Виділу краєвого у Львові, заосмотрені знаком або моттом ав
тора, котре належить помістити також на зам кненій коперт'Г, містячій в собі імя, назвиско і докладну адресу автора. Твори, оголошені вже друком, а також представлені на котрій небудь сцені навіть аматорскій, рівнож ману
скрипти писані власного рукою авторів або не- читким письмом є виключені з конкурсу.
Рівнож не припустить ся до преміованя тво
рів авторів вже нежиючих, хотяйби доси не були оголошені.
В протягу трох місяців по упливі кон- курсового
рсЧ И Н Ц Яслідує рішене конкурсу і признане нагород окремою комісиєю конкур- совою, що збере ся у Виділі краєвім під про
водом члена Виділу краєвого Мечислава Ониш- кевича.
До сеї комісиї запросив Виділ краєвий:
1) Впов. Івана Кивелюка, члена Виділу краєвого;
2) Впов. д-ра Михайла Грушівского, ц. к.
професора львівского університету;
3) Внов. Ілию Кокорудза, ц. к. професора академічної ґімназиї у Лявові;
4) Впов. Олександра Колессу, ц. к. про
фесора львівского університету;
5) Впов. Іляриона Огоновского, ц. к.про
фесора академічної ґімназиї у Львові;
6) Впов. д-ра Евгена Олесницкого, посла на Сойм краєвий;
7) Впов. д-ра Кирила Студиньского, ц. к.
професора львівского університету;
8) Впов. Володимира Шухевича, ц. к.
професора школи реальної у Львові;
9) Впов. д-ра Михайла Волошина, канди
дата адвокатури і діріґента товариства співац- кого „Боян“.
Комісия конкурсова рішить більшостию голосів і признасть три нагороди, а іменно:
першу в сумі • - • 700 К,
другу „ . . . 500
К,
трету „ . . . 300 К,
тром творам признаним найлучшими з поміж надісланих на конкурс, без згляду на рід тво
рів, щоби лишень кождий з них належав до родів наведених в сім оголошеню, комісия може однак всі премії признати творам одно
го рода. Нагороджені твори стають ся власно- стию Товариства „Руска Бесіда" у Львові з виключним правом представляти їх на сцені
Манускрипти надіслані на конкурс будуть звернені властителям на їх кошт разом з зам кненими копертами, наколи вкажуть Видїлови краєвому в инший спосіб свої адреси.
З Ради Виділу краєвого.
У Львові дня 24. листопада 1908.
ІІйотровский.
Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати
про ціни збіжа і продуктів у Львові від ЗО. листопада до 6. грудня 1908:
за 50 клґ.
Пшениця • • • 11-25—11-50 К
Ж ито • 9 85— 10 15 к
Ячміпь броварняний • 7 -5 0 - 8 85 к Ячмінь на пашу • 7-30— 7-50 к
Овес • . 7-35— 7-65 к
Кукурудза • 0 0 0 — 0 00 к
Просо . 0-00— о-оо к
Горох до вареня 9-25— 1100 к Горох на пашу . о-оо— 0 00 к
Бобик 7-35— 7-65 к
Конюшина червона 5 8 0 0 —6800 к Конюшина біла • 38 00—48 00 к Конюшина шведска 65 0 0 - 7 5 0 0 к
Тимотка • 35 00—36 00 к
Ріпак зимовий 1400— 14 25 к
Насїнє конопл. 8 7 5 - 9 00 к
Хміль 2700—3700 к
Насїнє льняне 1 0 -5 0 -1 1 0 0 к
Льнянка • 10 00—10-25 к
Соїоззеит
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма
від І. до 15. грудня 1908
Г. Увертура 2. Ренот іГубер, стирийский вокальний дует. 3. Мария Турі, трансформ.
танечниця, 4. Елїза, Вульф і Вальдоф, акро
бати. 5. Ь а Мапоіа Оабіїапа, співи і танці.
6. Генрих Бланк, незрівнаний черевобесїднйх.
7. Вітоґраф. 8. ТЬе Неусіаз Тгоире, найліпші акробати. 9. Орхестра. Ю. „Викапаний татко", штука в 1 дії. І І .Ь іІ і Тізо, анґл. водвілїстка.
12. МІП8ІГЄІ8 Бесагизо, уличні співаки. 13. Без 6 Абаз, сензацийні циклїсти у воздушнім пер*
стени. 14. Вітоґраф. 15. Марш.
Щоденно о 8. год. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 вредставленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ілїе представлене. Білети вчаснїйше можна на
бути в конторі Пльона при ул Кароля Людвика ч. 5
Зр. X. /Ієбакдобский
Дьбіб, пл. Талицка 7. (над Централь, кабархею).
Витягане, пльомбованє, вставлюванє зубів без болю.
Н о в і к н и ж к и !
Лю ксусові виданя!
МИХАЙЛО ЯЦКІВ Казка про перстень, збірка
оповідань; (вид. „Молодої Музи" ч. 3.) стор.
130, ціна 2-50 К.
МИХАЙЛО
ЯЦКІВ: Богускі кгиідапек, ороиіасіа- піа г икгаііієкіе^о, рггеЙ от. Зусііг Т\\егс1о- сЬІіЬ, стор. 130,
ціна 2 50 К.СИДІР ТВЕРДОХЛЇВ: В
сьвічадї плеса, збірка
поезій, (нид. „Молодої М узи" ч. 8.) стор. 80,бр. 1 К,
в оир. Г60 К.Головний склад в книгарни Тов-а ім.
Ш евченка, Львів, ул. Театральна ч. 7.
Засїдане з дн я ЗО. жовтня 1908.
ЧернІЕЦЇ, 1873, 16. січня. Ізидор Воробкевич до Олекс. Барв ого.
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1908.
До Львова
приходять 3
раноперед пол. по
пол. вечер В ночи
Кракова 5-50 8 55 130 5-45 9-50
Кракова 7-25 9-50 • — 840 2 ЗО
Ряш ева . — — 1-ю —
Підволочиск 7.20 1200 215 5-40 10 30
Черновець 8-07 — 205 5‘57 9-30
Черновець — — — — 12 20
Станиславова 5-40 — — — _
Коломиї, — 10.20 — _ _
Стрия 7-29 11-43 3-50 — 11-00
Пустомит 7-29 11-43 3-50 — 1100
Самбора 800 ю-зо 200 — 9-Ю
Любії, я 8-00 1030 200 9-Ю _
Рави рускої 7-Ю 12-40 4-50 — _
Янова 8 26 115 600 9-25 ю-Ют
Бруховнч 7-10 — 12-40 450 8-20
орухович 8-15 — — — —
Зимної води 5’50 7-25 1-Ю 5-45 9-50 Зі Львова
відходять до
рано передпол.но
полуд вечер В ночи
Кракова З-оО 82 5 2-45 7 0 0 11.15
Кракова — 8.40 612 7-35 1245
Гншева — _ з-зо _
Підволочиск 620 10-40 2 16 745 11 10
Черновець 6-Ю 9-35 223 _ 10-38
Черновець —- — — _ 2 5 0
Станиславова 240 _
Коломиї — — — 6-03 —
Стрия 7-30 — 2-25 6 42 11-25
Пустомит 7-30 — 2-25 6-42 11-25
Самбора 6-00 9 05 4-00 — 1045
Любіня 6 00 905 _ 4-00 10-45
Рави рускої 614 1105 — 7-Ю 11-351
Янова 6-58 915 ГЗор 3'35 6-30
Брухович 7.21 11-05 — — —
Брухович 6-14 З'Зо 7-Ю 11-351
Зимної води 3-50 8-40 3-30 735 1115 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі означені
Видає і відповідав за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийкопского,
X
