Ч. 125. Львів, второк дня 5. (18.) червня 1907. Річник XI
Передплата
■в УСЛАНА* в і і в в с т ; в Аветриі:
ЖЖ <1ПНГ рік . Зв я«р.
хл иьв року .. .. •• 10 пер -чверть ’їмку .- о вор.
аг місяць . . Г70 пер.
Зо. грап..цею:
Шл«й рік . 16 рублів або 36 франків
■ж вів реву 8 рублів або 18 фравхів Поодввоке ввело по 10 сот.
«Сврвеш о т очп 1 душу м» вирвеш: а не моаьмеш колоств і віри не воаьмеш, бо руеке він серве і віра р/сва.< — 3 Р у е л а н о в и х псальмів 11. Ш аткевкча.
Внхадить у Львеві що дія крім неділь і рускнх еьвят О О‘І1 год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедицяя »Руслана« під ч. 1. ял. Двмбрввсквге (Хвруи- щнниі. Експедицяя місцева в Аґенпиї Соколовского я пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав сялявя»
ивпопередне застережене.—
Реклямацнї неопечатанія вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по цїнї 20 с. від стріч кя. а в «Надісланім» 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки
|чили ся з катол;. ікими людовцями (нї- мецким центром). Нїмецкі т. зв. поступо
ві живла намагають ся тим способом знов дійти до значіня, що нїмецкі ради
кали (звані перед тим ГгеіаІИеиізсЬе) зєдинили ся з нїмецкими людовцями, лишаючи на боці недобитки нїмецких поступовців (лібералів).
Цікаво тепер, яке становище зай муть сї нїмецкі сторонництва в новій палаті супроти двох найважнїйших пи
тань, котрі висувають ся неумолимо на дневний порядок, бо се також буде для рускнх послів понукою, чи се вказано в інтересі руского народу, з тими або з сими входити в який небудь союз. До сих питань належить передовсім н а- ц и о н а л ь н е п и т а н е , котрого та
ки не поведе ся усунути з дневного по
рядку в новій державній раді, а також справа а в с т р о-у г о р с к о ї у г о д и , з котрою вяже ся тісно рівноправ
ність немадярских і.ародностий в Угор
щині. Се нині найпильнїйші справи, до котрих рішена навіть социялїсти будуть приневолені причинити ся, позаяк від рішеня сих питань залежить богато ин
ших важних справ. Але в обидвох сих згаданих питаних т. зв. поступові сто
ронництва, наколи не скотять дійти до повного занепаду і втрати політичного значіня і впливу, будуть приневолені іти разом з х р и с т и я н ь с к и м и с у с п і л ь п и к а м и і довести до на
конечного упорядкована відносин монар
хії на основі широкого політичного ови- ду. При рішеню сих справ повинні мати на тямцї г о л о в н у р і ч : щоби утво
рити щось хосенного і тривкого, треба безуслівно станути на д е р ж а в н і м с т а н о в и щ і , а покинути тісне стано
вище фракцийне. Тоді переконають ся, що всі історичні, ґеоґраф ічні, етногра
фічні, політичні і економічні відносини в нашій монархії вимагають з є д и н е- н я д е р ж а в н о - п р а в н о г о всіх частин монархії. Национального питаня в Аветриі не можна рішити, не зачіпи- нши сеі справи також в Угорщині, бо тепер розходить ся о у л а д ж е н є в с е і м о н а р х і і,
ахто про се не думає, той остане політичним недорі
кою, чи він буде за чи проти >вільної
ШКОЛИ <
І »реформи СупруЖОЇСі
Треба отже передовсім змагати до д е р ж а в н о г о з є д и н е н я, а ко
ли самі Мадяри бажають знищити ав- стро-угорску угоду, то треба вернути до основи з перед 1867 р. і приняти її яко в и х і д н у т о ч к у при уладженю від
носин в монархії. Автономія народно
Нїмецкі сторонництва в державній радї.
( х ) Задля певного оцінена політи
чного і парламентарного положена тре
ба нам розглянути ся поміж нїмецкими сторонництвами в новій державній раді, а тоді будемо могли також осудити, чи і о скілько рускі посли можуть числити на пособлюванє своїх домагань з того боку.
Німці вже задля своєї високої куль
тури і історичної традициї а також за в дяки Ш мерлїнґівскій ординациї виборчій осягнули були з почином конституцийної доби верховладне становище в Аветриі а дуалізм введений в 1867 р. і бірґер- мінїстерсгво скріпили ще більше сю вер- ховладу.
Одначе крайня опозиция, яку они почали вести проти державних конечно- стий, проти війскового кредиту на оку
паний» Босни і Герцеговини, викликала незвичайне невдоволене в найвисших кругах і з того часу починав ся з по- кликанвм ґр. Таф фого до державної керми (1879 р.) обмежуване верховла- дного становища Німців в Аветриі.
Вправдї намагають ся они ще в держав
ній раді з підмогою т. зв. зединеної лі
виці удержати своє становище, одначе пята курия введена в 1897 р. підриває їх силу, а велика нїмецка обструкция не могла їм привернути давного значіня.
Переняті централістичним зжидовілим л і
бералізмом, спиняли нїмецкі політики переведене национальної рівноправности инших народів в державі, нокликуючись безнастанно на свій мнимий националь- ний стан посідана, а лишаючи Мадярам вірховладу над гнобленими там нема- дярскими народностями. Окрім того нї
мецкі ліберали робили Мадярам з преве
ликою економічною і фінансовою шко
дою для Аветриі значні устунки при кождочасній віднові угоди з 1867 р.
Такий стан заостроював национальну бо
ротьбу в Аветриі, пособляв витвореню і орґанїзациї социяльної демокрациї проти німецкого лібералізму і християнь- ских суспільників проти зжидовілих лі
бералів.
Нова ординация виборча спричини
ла знищене нїмецких лібералів, що зва
ди себе в останних часах поступовцями, а довела до незвичайного зросту соция- лїстів в новій палаті, так що християни- скі суспільники лише тим способом здо
були становище першого що до числа сторонництва парляментарного, що злу-
стей на основі национального катастру з з а д е р ж а н е м в с і х у с л о - в і й н е р о з р и в н о ї ц ї л о с т и може привернути монархії єдність на широких і кріпких підвалинах і двигну
ти до давної могутносте і сили. Недале
ка будучина покаже, на скілько зрозу
міли задачу свою нїмецкі сторонництва в новій раді державній, а при тім вия
вить ся, чи і о скілько буде се кори
сно для руского народу, щоби рускі по
сли з сими або з иншими з тих сто- ронництв входили в який небудь союз.
Розвязане думи.
Стало ся. Цар завів ся і на другій думі, тому розпустив ЄЇ, видаючи нову виборчу ординацию і назначаючи скли
кане такої думи на осінь. Царским ука
зом з 16. с. м. до кермуючого сенату наказано: 1) Розвязати думу. 2) Розпи
сати нові вибори на день 1 (14) вересня 3) Скликати нову думу на день 1. (14.) падолиста. Окрім сего оголошено цар- ский маніфест і нову виборчу орди
нацию.
Я к прийшло до розвязаня думи, се старає ся пояснити росийским народам царский маніфест. Однак се автентичне толкованє находить мало віри. Звісно всім, що поголоски про закрите думи появили ся вже від давна, іменно коли показало ся, що аграрне питане не дасть збути ся ані приреченем часткової пар- целяциї, в успіхи якої ніхто не вірив, ані еміґрацибю на Сибір, де для посе
ленців нема красших виглядів, а нужда і недостаток землі для селян в західних Губерніях через те зовсім би не змен
шила ся.
Звісно було загально, що могутна партия великих князів домагала ся від давна розвязаня думи, а підпирана пар- тиею »істинно русских», вкінци перетя
гнула на свою сторону передсьвідченє царя. Тоді Столипін найшло ся в дуже крутім положеню, бо видаючись за обо
ронця конституцийного ладу вагав ся так без притоки приложити руку до зни- щеня власного твору: другої думи. Тож правительство постирало ся о притоку і інсценізувало штучно відкрите немов то революцийного заговору між членами думи для поваленя династиї і заведеня републиканьского ладу.
Ж адане правительства, поставлене думі, щоби видали 55 послів для судо
вого слідства і 16 для сейчасового ареш-
тованя, відіслано, як було слід, до ко-
2 місиї, щоби она розглянула ся перед
тим в актах. І ось показало ся зараз на початку, що обвиненя полїциї і про
куратори!' опирають ся на дуже марних познаках і припущених, в.ікомбінованих прислужними властями. І так пр. на під
ставі сего, що цїлий жмут актів був озна
чений буквами В. О. сконструовано за
кид, що се означає >Віленьский оддїл*, бо всі акти дотичного фасцикула відно
сять ся до справ віленьского округа со- циялїстичної орґанїзациї.
Як між членами парти! кадетів, з між яких вибрано комісию до розсліду актів що до мнимого заговору, так і між населенєм Петербурга, а як показує ся з телєґрам, також і за границею ніхто не вірить в істнованє заговору задля скиненя династиї. А як доказ не се, вка
зують на сю обставину, що правитель- ство не вкажало відповідним зачекати на
віть до понеділка, коли то парламентар
на комісия мала здати справу з пере
гляду доставлених їй актів, а вже в су
боту пізним вечером доконало замаху стану.
При тім належить замітити, що єще перед оповіщенєм розвязаня думи ареш
товано всіх социялїстичних послів в їх клюбі і мимо їх опору відставлено в замкнених повозках до вязницї. Рівно
часно обсаджено війском Таврийску па
лату і головні точки міста. Тоді опублі
ковано царский маніфест ирибитєм на рогах улиць, як і поданєм до дневників.
Також оголошено розпорядженє міністер
ства, що всякі атаки на правительство і теиерішний лад, як також представлю- ванє теперішного положена в некори
снім сьвітлї, будуть карані гривною до 3.000 руб., або арештом до 3 місяців.
Населене Петербурга заховує ся супро- тив тих подій супокійно, хотяй они ви
кликали велике вражінє у всіх кругах.
наш жаль велика часть думи не відпо
віла сему обовязкови. Знатна часть думи не взяла ся до праці з чистим серцем і не кермувала ся ся інтенциєю і росий- скої держави і удосконалена єї форми правительства, але ужила уділених собі прав в цїли викликана несупокою і при
чинена до розкладу держави.
Діяльність сих представителїв народа не допускала до виконана обовязків думи і перешкоджувала уґрунтованю до- статочного числа членів, які інтерес віт- чини ставили би на першім місци. З сего стану річи виходило, що предложеня, вношені нашим правительством або опі- зняли ся що до їх розсліду, або зовсім відкидано їх.
Дума зовсім не підперла правитель
ства в єго змаганях коло привернена внутрішного порядку. Дума не розслїдила державного буджету, а через те стали загрожені важні народні інтереси. Право інтерпельована правительства, признане думі, більшість сеї думи використовувала в цїли борби против правительства. і пу- бличного порядку, щоби в сей спосіб в широких масах ширити педовірє до прикительства.
Наконець сподіяв ся факт, який не має собі рівного в річниках істориї.
Власти відкрили заговір серед членів думи, звернений против державної вла
сти і против власти царя. А коли пра
вительство домагало ся від думи часово
го виключена аж до покінченя судового поступованя 55 членів думи, яких обви- нено о злочинні діла і они скомироміту- вали ся потайними заговорами, дума не вволила сейчас законному і недопуска- ючому проволоки жаданю. Все те спону
кало нас до розвязаня другої думи ука
зом до кермуючого сената з дня 3. (16) червня і визначеня речинця зібпаня но
вої думи на день 1. (14.) падолиста. Коли кермуючись любовю вітчини, а також дбалостию за наш народ і державу, ми примушені ствердити, що причиною ви
казаних браків і лихого висліду дїяль- ности думи було се. що внаслідок но- вости сеї інституциї і недомагань вибор
чої ординациї, се законодатне тїло не мало відповідного складу і не було прав
дивим представником волі і потреб ви
борців, внаслідок сего порішаємо утри, мати в силі всі зарядженя, поста
новлені правом з дня ЗО. жовтня 1905 р. про основні закони, натомість зміни
ти спосіб поступованя при нокликуваню вибранцїв народа до думи так, щоби кожда верства народа мала своїх ре
презентантів.
Дума, яка має бути покликана до порішань судьби Росиї, мусить бути в своїм переважнім складі репрезентанткою росийского духа. Инші народности, при належні до нашої держави, повинні ма
ти репрезентантів своїх партий, однак не можуть брати в ній такого уділу і не в такім числі, щоби могли стати ріша
ючими судями про чисто росийскі спра
ви. Супротив сего на окраїнах нашої держави, де населене єще не осягнуло достаточної степени в горожаиьскім роз- вою, право вибору репрезентантів до ду
ми мусить часово засуспендувати ся.
Всі ті зміни в виборчій ординациї не могли стати переведеними в законо-
Царский маніфест.
Ми, Микола II, з Божої ласки цар і самодержець всеросиї, король поль- ский, Вел. кн. фінляндский і т. д. от- сим заявляємо нашим вірним підданим:
Відповідно до нашого розказу до
тично розвязаня першої думи в цїли успокоєня і введена природного ходу справ нашої держави, покликано другу думу відповідно нашій волі задля успо
коєня Росиї і для законодатної праці, без якої неможливим є єствованє дер
жави і видосконаленє правительства.
Дальше завданєм нової думи було роз- слїдженє буджету доходів і видатків, акий відограє рішаючу ролю в господар- скім житю, вкінци рациональне викону
ване права інтерпельована правительства, уможливлююче удосконалене ходу пра-
водавства і справедливости.
Сі нові порученя вложили на ви
бранцїв народа обовязок великої відві- чальности і створили для них нараз уживане даних їм прав для рациональної праці в службі для держави і задля при
вернена сил Росиї.
Такий був наш замір і така наша воля, коли ми дали нашому народови сьвіжі основи нового житя. Однак на
датній дорозі в думі, якої склад як раз признаний нами невідповідним і хибним.
Тілько ся царска власть, яка дала закон про першу думу, має право змінити ви
борчу ординацию. Історична власть ро- сийских царів є управлене знасти давнил закон і заступити єго новим. Бог дав нам нашу царску власть над росийскими народами, щоби ми кермували їх судь- бою. На сій підставі опираючи ся, опб- віщуємо нашу сильну постанову, довести до кінця почате діло великих реформ в Росиї — і оголошуємо новий вибор
чий закон.
Надїємо ся по наших вірних підда
них, що також на сїй дорозі, на яку ми вступили, будуть однодушні і повні горячої думки служити вітчинї, що бу
дуть на дальше могутньою підпорою єї сили, величи і слави.
Дан в ІІетергофі, дня 3. (16) чер
вня 1907.
Поляки між собою.
Обурене широких мас польского люду против олігархічної політики поль- ских верховодів, які лучать ся завсїгди і всюди з посідаючими живламн до бе
режена своїх класових інтересів, зростає майже з дня на день. Против політики польского кола в росийскій думі по
встала сильна огіозиция в варшавскій прасї, яка остро виступає против вше'х- поляків, що вступили на службу поль- скій шляхті. До якого степеня, дійшло се розяренє на Мазурщинї, сьвідчить внесене селянами тїшанівского повіту письмо до міністра справедливости, в я- кім читаємо:
»Ексцелєнциє! Призвичаїли нас 40- лїтні практики галицких адмінїстраций- них властий, що ми стратили зовсім ві
ру в яку небудь справедливість і нра- вість заряджень в сій области державної адмінїстрациї і прийшли до пересьвідче- ня, що одиноким завданєм політичних властий в Галичині є працювати в ко
ристь пануючої кліки і ломати закони для удержаня політичного впливу панів з польского кола. Однак остала одна сфера державного житя, до якої галиц- кий селянин відносив ся з великою по- честию і поважанєм, а іменно область справедливости, де пануюча шляхотчина своїм впливом не була в силі до тепер знищити новочасних основ ідеї справе
дливости.*
Тут наводить письмо численні, гру
бі надужитя своєї власти і становиска судиями тїшанівского суду в користь кандидатури др. Козловского і кінчить отсим апельом до міністра справедливо
сти: »Таких відносин не можна стерпіти в конституцийній державі, тож жадаємо, щоби до переведеня доходжень против тїшанївских судиїв виделєґовано краєвий віденьский суд і щоби наші закиди ста
ли предметом судового слідства. Ексце- лєнциє! Розходить ся о честь і повагу австрийского судівництва; не позвольте, щоби для вигоди п. Козловского було вільно підкопувати честь для права і ві
ру селян в чистоту закона і справедли
вість суду!*
з
Що сей терор, який панував підчас виборів, не упав і після них, сьвідчить скарга пос. Стапіньского, яку він підно
сить в Х
оху-
ійЕеГогга-ї против нопле- чників »Кас1-и пагос!о\у-ої«. тиранізую
чих народ з політичних спонук. «Нібито против людовців — пише пос. Стапінь- ский — а в дїйсности против люду, зор
ганізованого в польскій людовій партиї, ведеть ся в пресі «Еасіу пагосіохуеі* і за посередництвом мужів довіря тоїж «Еа
сіу*, в першій мірі староствами і ксьон
дзами не перебираюча в способах бо
ротьба, збільшена від закінченя виборів.
Замикають цею льнї і пекарні, ведені людовцями, санітарні комісиї з цілою безглядностию переводять ревізиї госпо
дарств людовців, кажучи їм спрятати навіз, забезпечити криниці і т. д. Меш
канці міста не мають понятя,
іцодїєть ся в селі наслідком виборів, побідних для незалежного хлопства. Перед кіль
кома днями старая ся я в міродатних осіб о здержане тої нагінки на люд; від
повіли мені цинічно: «Обіцяйте мовчати в парляментї про виборчі надужитя і вступіть до «Кола*, а тоді змінить ся поступованє властий супротив людовців*.
По зібраню відомостий з кількох повітів відповідаю нині тим панам, що нічого не обіцюемо і волимо боротьбу, як гань
блячий торг совістию*.
Н о в и н к и
— Календар,
в і в т о р о к : руско-кат.: Мар- кіяна; римо-кат.: Пр. Тр. Марка. — В с е р е д у : руско-кат.: Іляріона; римо-кат.: Ґерваз.
і Прот.
— Ексц. Митрополит Шептицкий
виїхав дня 15. е. м. на 8-дневні реколєкциї.
— Композиторский концерт Т. Ярославенка.
(Яр. Вінцковсковекого) відбув ся вчера о 12.
годині' в полуднє в салі „Висшого музичного Інтитуту" завдяки ласкавости знаменитої спі
вачки пнї ’Б. Вольскої, яка своєю глубокої інтерпретациєю дала пізнати всю красу та силу мельодийних творів нашого молодого пісняря. Не будемо довше розписувати ся
Материків и істариї знеси Гали
Ч. 34.
Лист Із. Воробкевича до Тернопільцїв,
писаний 1. цьвітня 1867.
(Дальше).
Други моі молодій
моі орленята підліточки!
З а ваші щирі жиченья, котрісти мені на новий рікт, прислали дякую вамт, зчь глюбини моего серця; дай Господи, други моі молоді
—
щоб'Ь нашими совокупними трудами-ділами наша засмучена ненька пробудилась н до нас'ь осміхнулась. Гіркі часи брати настали, бан
дура подорожнаи та к ь лиш ь брищить стру
нами мовби з'ь трумни, а голосі. Кобзаря жалібнісенькій, бо вт, єго серцю лиш смутокт,, жаль и тоска. Наша надія лишь Господь Б огь небесній. Працуйте брати молодій, берітси до діла, доглядайте и пельнуйте рідне слово — Може єсть меже вами хтось поетомі, дуже радбимь віді, него щось прочитати, де треба поправити и до друку передати. Перша, дру
кована поема поета дуже тіше и до новихь творів возбуджає.
Дякую вамі, за ваші мені до ужитку на- дослані книжки-гостиночки, нині я ихт, вам ь
над вишколеним голосом концертантки, якого силу, витревалість і гнучкість до найнїжнїй- шої моду.іяциї ми вже мали нагоду оцінити з давнїйшого єї виступу, а зазначимо тільки, що муза Ярославенка ледви чи могла знайти собі кращу інтерпретаторку. Кожда з відспіва
них пісень мала свій окремий чар, який обхо
плював слухаючих. Однак коли маємо зробити між ними вибір, то пальму першеньства ми віддалиб трем пісням до слів В. Пачовского:
„Ой щебечуть соловії", „Ой ти соловій" і „Гей закуй мені зазуле". Дуже подобали ся також дві пісні до спів Данила Млаки: „Мав я рожу"
і „Дика рожа" а тгїкож до слів Остапа Луц- кого „Ой нависли чорні хмари". У всіх тих піснях є характеристичним те, що мимо ціл
ковитого задержаня народного характеру ме- льодиї, композитор уніє відповісти всім ви
могам тонічної ілюстрациї тексту, так що ілтерпретаторови пісні дає знамените, поле до виказана своєї штуки. Також і в піснях до нїмецкого тексту є видержана рідна, на
родна нута, так що навіть менше захоплю
ючи чужий текст, слухач відчуває саму ме- льодию. Концерт доповнила гра на скрипцях п. Б. при акомпаняментї проф. 8І£пі-а, До акомпаняменту пісень засів сам композитор, який ділив ся гучними оплесками разом
з концертанткою. На жаль участь публикибула досить слаба, а зложили ся на то не
звичайний у нас час полудня на такі про- дукциї і — брак замилуваня нашої публики до правдиво артистастичних сеансів, яким можна почислити сей справді гарний поранок, який нам зготовив неструджений на музичнім полю діяч Ярославенко.
— Зїзд австрийских католиків.
На зібраню делегатів всіх австрийскх диєцезій, який від
був ся 14. вересня м. р. Відні, рішено в осени 1907 року урядити загальний зїзд католиків.
Приготована сего зїзду припоручено ком іте
тові! вибраному із членів центрального ка- толицкого і віденьского дчєцезального комітету.
Комітет звертає ся тепер до всіх собратів до Христ'Ґ і запрошує їх до як найчисленнїйшої участи в тім з'їзді. По інформациї належить звер тати ся до своїх диєцезальних комітетів. Під комунїкатом, який ми ту переповіли, попри црезидию підпиоані за диєц. комітет: о. ми- брат Андрей Білецкий, архіпрезвітер, кс. Ка- роль Волочиньскй, архіпрезвітер і кс. Іван Сціх, ноч. крилошапин.
— „Діло" про католицизм і
уні'ю Народно- демократичний дневник, пособлюваний в пе
реважній части руским духовеньством, ноко- ристував ся оповіщуваною нами переписною Із. Боробкевича з Барвіньекими з 60-их років,
відсилаю. Много я з'ь нихт> научивси. много новихь сокровиїць душа моя у нихь знайшла.
Спасибі. Квітку я маю, но Збірникь Мордов- цева вт. перши відь вась читань. Гарнійшоі поеми які. „козаки и море" нечитавим'ь ще ніколи, кажу вам ь шо нею немігимь досеть налюбуватися. Добре булобь, щобисьмоси скла
ли и ту поему особливії відрукували щоб'Ь її всюде люде знали и виличали. Тобі мій ми
лій Володку дякую за карту Украіни, я ми
сливі. що ти мені лиш ь
П О З И Ч И В !.,но браті, твій дорогий Олекса мені писавь, шо ти ту карту мені даруєшт.. Дай Боже віддячитися.
Бувайти ми здорові други моі молоді й незабувайте на вашего друга
Псидора Воробкевича
прв. свіц.
Русь-Молдовиця, на Буковині 20. Марта (1. апр.) 1867.
Ч. 35.
Лист Олександра Барвінського до Із. Воробке
вича,
писаний 5. цьвітня 1867.
Друже мій єдиний!
.. братіку сердешний!
Вижидані,я Твого письма, які, та вбога сиротини лепти, та хвала Вігі, и діждав ся.
— Спасибі Тобі друже про Нечая. Читаючи его згадавь я нашу давну старовину, та ми»
щоби прийняти латку п. Ол. Барвіньекому і підняти на глум єго релігійні переконаня.
Іменно підхоплює „Діло" вислів Ол. Барвіньско- го. що ми хоч дгіесЬізсЬ-каіоІізсЬ є такі самі прославні як Русини букбвиньскі іменно Во- робкевичі. Передовсім нічого не доказує в користь «Діла» сей молодечий вислів, позаяк погляди у людий дозрівають і виробляють ся з досьвідом і наукою, а істория христи- яньства поучує, що з Савла став Павло, пер
ший борець за віру. Але се знаменне і х а р а ктеристичне, що „Діло" так глузує з като- лицкого переконаня свого суперника і неначе на глум в наводах подає »сьв. унію». Се го
дить ся добре затямити!
— Менторство «Діла*. Национально - демо
кратичний дневник дуже часто любує ся в ролі надутого ментора. Так н. пр. в останнім числі вичитує нам цілу лєкцию з нагоди нашої замітки про «партийних послів». Ми се і без „Діла" добре знаємо, що всякі сторонництва політичні і суспільні намагають ея перевести своїх кандидатів на послів до законодатних тіл. Але хоч «Діло» до недавня з таким притиском все називало, особливо опозицийних руских послів, заступниками в с е г о р у с к о г о н а р о д а , як раз тепер з нагоди спору з радикалами і -акад. моло- дїжию так рішучо зазначувало характер пар- тийних послів і длятого ми се відмітили яко обставину достойну памяти. — Колиж „Діло"
так сквапливо підхоплює всяку нашу замітку, щоби уділити нам н а у к и , то якось дивно виадає в очи, що на нашу замітку про члена сеймового клюбу посла Еффиновича вибра
ного польским комітетом і про национал-де- мократичного посла, що швайґґельди в формі векслїв діставав від польских дідичів, а мимо того є членом клюбу і партиї национал-демо- кратичної, не зволило відповісти, неначе води в рот набравши.
— Прогульна лавівского „Сокола"
уряджена вчера на Чортівску скалу повела ся як най - красше. Учасників зібрало ся кількадесягь.
Було кілька старших осіб, внрочім сама
молодїж, панночки, академики і ґімназияльна молодїж. Півчверта кільометра дороги чудо
вим лісом минуло серед веселої гутірки не
мов одна хвиля. Під Чортівскою скалою за
стали сокільскі прогульковцї значний гурт академиків, які вирушили були вперед і за бавляли ся копаним мччем. Получені товари
ства вкрили за хвилю стрімкі верхи скал, які ще остали перед людскою „культурою".
По підвечірку забавляла ся молодїж мячами і иншими товарискими грами, а вечером у веселім настрою вернула прогульна уіа бро- -2---—
моволі слези покотились. Мій брат-ь Осипі, тож ь каже Тобі «Спасибі!»
Ж алуеш ь брате за альманахом-ь! Радібь ми видати такий альманах!, та матеріялівь до его нема! Оті, и зі, нашою «Правдою»
тяжко йде, годі дещо доброго роздобути, щоб'Ь всімт, вимаганням'ь могло відповісти.
Але ми не придержуємось тоі засади „ щ о б ь в с і м т , в и м а г а н н я м 'ь в і д п о в і д а л о ”. У нашій літературі се можно про одного Тараса и Квітку сказати. Закидають де-що її Кулі- шеві, и Марко-Вовчкові! а проте іх ь твори гарні и довго ще не будемо ми такихь писа- телівь богато мати. — Особливо новісті біль
шої и ліпшоі нам ь брань, та щось доброго наукового. Але то тільки початок!, діла тяж кий. Наша Русь Галицька за мало ще має пи- сателівь, щобт, могла поставити о своіхь си- лахт, добру часопись літературну. Пізніще ми будемо переписуватись и .і, Маркомь-Вовчкомь, Стороженком'ь и другими Українцями, щобт, нас'ь вт, тім ь ділі спомагати, бо вони у всім ь ще можуть бути нашими учителями.
Ті матеріали, що були прислані до аль- манаха (а іхь не багато єсть) ми будемо дру
кувати вт, «Правді».
Номиса приказки можно купити уЛьвові за 4 р. а в. Досвідки (думи и ноезиі) Куліша перепечатані з'ь «Основи» 2 р. 50 (але ти іх ь здаетця м аеш ь «Козаки и Море» мибь пере
друкували и дали яко премію нашим!, пре-
4 вар Ґрунда до міста. Прогульковцї оглядали
також будуючий ся шлях зелїзницї, який ве
де здовж гостинця до Винник, а до якого будови лупають каміне з Чортівскої скали.
Такого варварства не допустили би ся навіть в некультурнім краю, а не під боком Львова, так убогого в гарні місця прогулькові. З а мість улекшити відвідини тих скал і поста
вити там який приюг, дозволено спекулян
там знищити ті чудові, романтичні скали.
Сю шкоду відчують колись міродатні круги, але буде вже запізно,
На перший день Зелених сьвять — як зачуваємо — уряджує „Сокіл” прогульну до Бубнища коло Болехова.
— „Народна Рада“
основана не 1889 року як се подав біоґраф пос. Костя Левицкого, іме
нувавши єго основателєм сего політичного товариства, але єще в році 1885. На чолі членів-основателїв стояли тоді пп. Романчук, бл. п. Омелян і Олександер Огоновскі, а з про- вінциональних людий також між иншими і п. Ол. Барвіньский, а пос. Кость Леви- цкий тоді' зовсім не належав до членів-осно
вателїв, а тим менше можна єму приписувати основане тої інституциї, на чолі якої, що правда, він стоїть від двох літ.
— Нові члени палати вельмож.
Дїдичними членами палати вельмож стали іменовані:
кн. Франц Йосиф Аверсперґ, ґр. Генрих Клчм- Мартінік, бар. Фридрих Дальберґ, кн. Гуґо Дітріхштайн Нїкольсбурґ, барон Антін Люд- віксдорф, бар. Генрих Ґуденус, кн. Альфред Монтенуово, ґр. Кароль Ервайн Ностіц-Рінек, др. Андрій ґр. ГІ о т о ц к и й, ґр. Йосиф Сільва Тарука, бар. Лєопольд Венцель Штернбах, ґр.
Ян Здислав Т а р н о в с к и й, ґр. Конрад Ун- ґнад Вайсенвольф і ґр. Фелих Феттер ф. Ліліє.
Дожизневними членами палати стали імено
вані: Кароль Адамек, член краєвого виділу, мін. р. Йосиф Мария Бернрайтер, опат Франц Салєзий Варжіна, президент міністрів др.
Максим Володимир бар. Бек, мін. др. Ришард бар. Бінерт, Герман Брас, др. Володислав Ч а й- к о в с к и й , намісник Країни Отто Детеля, адв. др. Кароль Еппінґер, др. Кароль Ґрабмаєр, ректор праского ческ. університету др. Яро
слав Глява, б. мін. Адам Є н д ж е й о в и ч намісник їироля( др. Теодор Катрайн, през.
торг, палати у Відни Юлій Кінк, мін. др.
Ґустав Мархет, др. Отто Метталь, ректор кра- нумерантамь если буде більше грошей як-ь треба. Теперт. вже єсть 130 р. а. в.
И надч. зібраннємч. думч, иеторичних’ь ми гадаємо; я вже й деяких збірниківч. (рід- кихч. вже нині) придбавч., та все тільки хо
дить о накладчь. Най но вже скіньчимо друкч.
поезій Ш евченка тоді й за ті справи треба конче взятись.
Наша громада за помочію громад'ь нро- вінціональнихч, нагромадила до 500 пісень а що вже коломиекч,!... та й то хотілиб-ь ми книжкою видати, та все дожидаємо ліпшого часу. Я чув'ь що й Ти збіраеш-ь пісні народні, то будь ласкавь присилай іхч» намч».
Наша громада, котрої вже нині 40 лю
дей щирихч. взялося до випрацевання руско- німецького словаря, котрий за два роки може бути готовий и буде обч>єму великого. Авторч.
лебединноі пісні то Др. Терлецький, чоловікч.
нашоі гадки, Игуменч. монастиря на Угорщи
ні. Ти немаешч. его фотографиі ?
Про ноезиі короткі (дрібні) ще разч. Те
бе прошу. Ми ту маємо кілька дрібнихч/ Тво- іхч, поезій котрі будуть поміщені в'ь Правді, але Ти пиши іх'ь більше. Загально ябч. Тобі дуже радив'ь займати ся и лірикою. Що до поезій такч. званих тенденцийпихч,, то я зле.
виразився о тімч>, що я хотівгь сказати. На
віть не знаю якби ту категорию поезій на
звати чи тенденцийні, чи політичні, чи па
тріотичні. Найліпщебч» може відповідала імч.
остатня назва.
(Дальше буде).
ківского університету др. Казимир М о р а в- с к и й , б. мін. др. Лєонард І і є н т а к , през.
торг, палати в Празі Антін Ржівнач, др. Ви- ктор Рус, професор Відень, унїверс. др. Йосиф Шаіі ф. Коромля, двірский капелян др. Франц Шіндлєр, опат Фрідіян Ш мольк, Фридрих кн.
Шварцерберґ бар. Посиф Ш ветель, адв. др.
Вяческав Скарда, Альфред Скене, ґр. Кароль Ш тірґ і ґр. Ернест Сильва Тарука.
— Новий президент м. Львова п. Цюхцїньский
обнимає урядоване з завтрішним днем. Завтра точно о 12. год. в полуднє в ратушевій салі зложить н. Цюхцїньский присягу в руки віце- президента намісництва ґр. Лося. При акті присяги буде присутня ціла міска рада, рад
ники маґістрату, директори і управителі мі- ских заведень. Проти вибору п. Цюхцїньского, як звісно, внесла була частина радних з огіо- зициї протест до намісництва, але, як видно, протест не удержав ся, а тим самим упав за- міт, немов би до вибору президента міста Львова потреба було абсолютної більшости цілої міскої ради, се є 51 голосів. П. Цюхцїнь
ский дістав був лише 50 голосів.
— Копець Люблиньскої унії
на Високім зам ку не лише усунув ся з північного боку, але зарисував ся в кількох місцях і в разі дов
шої слоти може розлїзти ся як купа піску.
Магістрат спросив проте анкету фаховцїв, які мають придумати, як зарадити катастрофі.
Анкета мала нині рано оглянути копець і радити, як рятувати „унію Любельску“.
— Лїкарско гіґієнїчну виставу відкрито вче- ра на поввставовій площи у Львові.
,Т елеґрам и
з дня 17. червня 1907.
Київ.
Вчера в ночи викрито друкарню україньского социял-демократичного союза
„Ш пилька". Найдено много проклямаций; три особи арештовано.
Білгород.
Сербске правительство дістало запрошене на засїданє дня 24. с. м. в справі торговельного договору. Яко фахові делегати поїдуть до Відня б. мін. Попович і шеф сек- циї Кукич.
Петербург.
З Бильна доносять, що від
крито там сильну орґанїзацию у війску. Між жовнірами найдено много революцийних в і
дозв і тайну друкарню. Арештовано богато осіб.
Конкурс.
Виділ товариства »Р у с к и й І н с т и т у т д л я д і в ч а т » в П е р е м и ш л и ого лошуе отсим конкурс на посаду дійсної учи
тельки математики і фізики, яка в рускім дівочім ліцею наділенім правом нубличности, отворить ся 1. вересня 1907 р.
З посадою тою получене є повне удер- жанє в Інституті а крім того ремунерация після умови.
Кандидатки наміряючі убігати ся о сю посаду, винні до иоданя долучити:
1) Метрику хрещеня.
2) Сьвідоцтво моральности.
3) Сьвідоцтво квалїфікациї із згаданих предметів для шкіл середних (ґімназий, ре
альних шкіл або ліцеїв) і поданя такі внести до Виділу «Вуского Інститута для дівчат» в ІІеремишли найдальше до 6. липня 1907 р.
Першеньство будуть мали ті петентки, котрі крім сьвідоцтва квалїфікацийного з Групи ма
тематичної викажуть ся також квалїфікациєю до науки рисунків.
Від Виділу Товариства >Руский Інститут для дівчат» в Перемишли.
О. М ихаіл Мриц Северин Зарицкий
заступник предсїдателя. секретар товариства.
( 2 - 3 )
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрацпя і каварня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 15. і, 16. червня: др. Ор.
Добряньский з Сянока, ІІос. Зелїґман з Но- восїлки, Он. Чинька з Ж оталова, 11. Міпко з Гребенова, Із. і Ол. Угрпни з Дрогобича, К.
Лех з Радехова, Ав. і Ем. Ванюрова з Воло
сова, Ан. Коцюба з Зарваницї, Ал. Зарицкий з Дубравки, С. Батицка з сином з Карликова, К. Ложиньский з женою з Дрогобича, М. Ко- марницкий з Лежайска, Ан. Лопатиньска з Га- нусовець, II. Маґом з Відня, Ів. Зебенґер з Зо- лочева,
Соіо88еиш
в п асаж и Г ер м ан іє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 1. д о 15. ч е р в н я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 нредставленя о 4. год. но- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї
НідЬ-ґіїепредставлене. Білєти вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
П
а I I ї I I П3 дУже милим голосом і мягкою
П П І П о
клявятурою, майже нове продає
ся з причини виїзду. — Близша відомість в ред. „Руслана". (1—6)
Видає і відповідає за редакцию
Лев Лопатиньский.П о з і р!
ем
Годинник з ланцюшком за лише К 2*50 с
дістане кождий величавий ремонтоар, кише- невий годинник СДогіа срібний систем Повкорі Раїепі Анкер верк, йдучий ЗО годин точно, з 2-лїтною запорукою, разом з позолоченим відповідним ланцюшком лише за 2 К 50 с.—
З штуки з ланцюшками 7 К. Висилає за по- слїплатою склад швайцарских годинникових фабрих
С. Урбах, Краків ч. 3 3
8сЬ\уеігег ЦЬгеп ЕаЬгікз Ьадег 8. ЦгЬасЬ, Кгакаи, Иг. 33.)
Просить ся о точну адресу. (2—3)
Розклад зелїзничих поїздівважний від 1. мая 1907.
До Львова
приходять 3
раноперед пол.
ПО
пол. вечер В ночи
Кракова 5-50 8 55 130 5-25 9-50
Кракова 7-25 945 _ 8 40 2 31
Ряшева — — 1-ю _
Підволочися 7.20 12 00 216 5-40 10 ЗО
Черновець 8 05 — 225 — 9-00
Черновець — — 3-35 — 12 20
Станиславова — _ _
Коломиї, — 1005 _ — _
Стрия 729 11-50 351 — 10 50
Пустомит
7-29 11-50 3 51 940Н 10 50Самбора 800 10-30 155 — 920
Любіня 800 1030 155 9 20 11-50І
Равп рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —
Янова 8 22 1 15 500 945 10 10т
Брухович 7-Ю 1240 1 4 /у 450 8-20
Бруховнч 10 05-і- —и 3-25 5-30 9 3.5Л Зимної води 550 7 25 1 10 5-25 95 0
Зі Льеоваь
відходят до
раноперед
ГІОЛ.
ПО полуд вечер
В
ночи
Кракова 345 8 2 5 2 45 7 0 5 11.10
Кракова — 8.40 615 . 7-20 1245
Ряшева — — ‘ 4-05 _ _
Підволочися 6 20 10-45 2 17 700 11 15
Черновець 610 9-20 155 — 10-40
Черновець — — — — 251
Станиславова — — 5-50 —4.
Коломиї — — 2 35 _ _
Стрия 7-30 — 2 26 6 25 11-30
Пустомит 7 30 1045Н 126 6-25 10 30
Самбора 6-00 9 05 430 — 10-51
Любіня 6 00 9 05
2 іо-і-
430 1051 Рави рускої 612 1105 — 7-Ю 11-351Янова 6-58 9 15 ГЗоу 3’35 630
Брухович 6.12 1105 2-28 545 8 34Л
Брухович 905т 1241+ 3 45 7-Ю 11-35Ї Зимної води 345 840 4 05 7-20 11-00
ЗАМІТКА: Поспішні поїздп печатані товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі і сьвята означені
| , — в неділі і сьвята від 26/6 до 15/9 буквою 11, — в неділі і сьвята а від 1/6 до 31<8 щоденьбук вою Л.
З друкарні В. А. Шийковского.
і
