Ч. 119. Львів, Субота дня ЗО мая (II червня) 1898. Річник II.
_ __________ ___ __________ „ ,
Передплата
■ж »РУСД АН А« вмносвтш:
в Австриї:
на цілий рік . . . 12 р. ав.
на пів року . . . 6 р. ав.
ва чверть року . . З р . ав.
на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів
або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят 2 ГОД. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Лнндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав си лише на попереднє застережене. — Реклямацпї неопечатані вільні від порта. — Оголошенії зви
чайні приймають ся по цїнї 10 кр. від стрічки, а в >Наді- сланім* 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
і~.--- — --- --- І
Защитники народу.
Від якогось часу робота для народу зчезла а натомість настала нагінка за по- пулярностию. Хто нині пильно слідить всякі політичні чи •суспільні подвиги мужів, о ко
трих в прасї читаємо, що з » са м о п о ж ер - т в о в а н є м п р а ц ю ю т ь для д о б р а на
р о д у» , не добачить на дні їх роботи ані льоґічного иересьвідченя ані яких там за
сад, але сліпе, фанатичне, часто нерозумне і невільниче доктринерство та кілька шу
мних аґітацийних окликів. В дійсності! же в цілім поступованю тих так зв. д о б р о д і ї в л ю д с к о с т н при першій ліпшій на
годі виходить на яву недостача, всякої мо- ралн, нагінка за легкою славою або кариє- рою і що найгірше навіть зл а воли. Нині мало є людий, що мали би якусь ясну, певну програму і на основі єї вели народну чи суспільну роботу. Переважна часть, що взяла в руки політику в широкім значіню слова, дала надто аснї докази, що програ
му, засаду, участь і інїциятиву роботи за
ступила їм вязка пустих фраз і штучки запевняючі кариєру на трибунів люду. На
слідком того пропали нині дійсні партій' або стороиництва, а стали громадки полі
тичних спекулянтів, котрі ведуть штучно всяку роботу без ідеї і без нляну; не бо
ронить така громадка верховодів бажань і пересьвідчень і потреб певної части горо- жан, котрих защитникамн шумно зве себе, але йде туди, де заспокоїла би свої низкі склонности, свою лнчну амбіцию або свої користі!.
Хто нині важить ся сказати, щоби ро
бота Шенерериян відповідала потребам і бажаним тої части населеня, котру ті лю
ди заступають. Слп навіть приймемо, що їх виборці справді бажають відкликана язикових розпоряджень або в загалі опо
зицій', то певно, що тим не дали їм ще пра
ва здержувати полагоджуваня найжизнен- нїйших і найбільше пекучих своїх потреб, а мимо сего заступники їх на се не зва
жають. Те саме дасть вповісти і о социял- демократах. Перед людом стають єго ме-
З
Україньско-руска література
та єї будуччина.
(Дальше.)
Українці в Росиї ділять ся на думку Вар
тового на українофілів, радикалів-космополїтів і націоналів-народолюбцїв. Вартовий вірить тіль
ко націоналам, по иньших пожитку для України не сподїває ся. А загалом про україньску інте- лїґенцию каже, що она мала, безсильна, лінива, несолїдарна між собою, індівідуалїстич- на, недбала до гуртової роботи, почуває себе радше як частину всеросийскої інтелїґенциї і на
ціонального самопізнаня майже зовсім не має.
І коли Драгоманів подав три причини, що не дають нашому письменству добре розвивати ся, себ то політичну неволю в Росиї, реакциіші думки у галицкого громадяньства та неосьвіче- ність серед україньских письменників в Росиї, д. Вартовий додав ще четверту: національну
сиями, а коли мають спромогу зробити щось користного для сего люду, тоді за
бувають про обіцяне ущасливлене і ведуть роботу як раз на шкоду того люду, котрий повірив їм свою оборону. Не ліпше дїєсь і з нашою консолїдациєю і опозициєю.
В імя добра народу викликано у нас ніби то опозицию а радше потопу пустих фраз, а опозіщпйні наші посли в законодатнім тілі попирали як раз тих, що зреджують всяку роботу в законодатнім тілі; консолі
дацію станула під окликом оборони руского народу против шляхотского верховодства і нехтованя прав руского народа, а топить свої народні ідеали в московскім багні, тратує всяку свобідну думку в своїй громаді.
А коли не ма виглядів заспокоїти своєї ам
біцій,
нажити легкої слави або добитись на потульних і терпеливих плечах народу або в якій народній інституцнї користі! для се
бе, тоді забуває руский патріот про добро народу, а хиба час від часу мов з нро- соня зірве ся для якої шумної маніфеста
цій в виді віч або заснованя товариств, котрі відтак сплять, як приміром ^Народна Рада* у Львові і всякі »Селяньскі Ради«.
Класичний примір такого занедбаня народ
них інтересів защ и тн и к ам н л год ск ости дають социял-демократи і наші опозицийні посли. Сих послїдних ми пропустимо, по- заяк їх робота не видержить і найменьшої критики, а в додатку посуджено би нас о сторонничість. Тямущій людині досить буде представити діяльність і поведене со- циял-демократів в парляментї, позаяк і на
ші посли опозіщпйні тс саме робили і ро
блять. Вже сам інстинкт повинен був пере- сьвідчити социялїстичних послів, що об- струкция в тих формах, при тих методах і під такими окликами, в яких она обявлнє ся, шкодить інтересам того люду, котрого они звуть себе защитникамн. Тнмчасом со- циялїсти вели верх в тій обструкцій. Надій
шла хвиля, коли правительство поставило проекти законів, о котрі социялїсти літами домагали ся. В таких случаях наказує на
віть взглядна політична чеснота виступати отверто і ясно. Социялїсти довжні були зложити в парляментї з огляду на свою несамосьвідомість серед інтелїґенциї на росий- скій Україні.
Про неосьвіченість україньских письменни
ків (особливо їх незнане мови і національну не- сьвідомість) і про їх байдужість до національної роботи, подає і Вартовий і Драгоманів дуже сумні спостереженії. .Затягти до якої роботи, хоч би й тілько кабінетної, нашого .українь- ского патріота» досить таки важкенько. Правда, як що він лїтерат, то він списує чимало паперу по — московскому, але не по своєму... Тут зви
чайно безліч перешкід і одна з них та, що за україньскі писаня ніякий кат не платити-ме, друга та, що україньске писане треба писати по україньскому, а мови своєї патріот наш — не сказати, іцоб не знав, але так знає, що на
писати не може; а третя та, що, мов, щож єго зробиш, однак цензура заборонить, так на щож і писати ? ...Старі наші письменники писали красше від нас (що до мови)*. Таке пише Вар
товий в .Буковині'* 1892 ч. 28. А на замітку Драгоманова про неосьвіченість україньских письменників каже: »Що до неосьвічености се
ред наших письменників, то оно й не дивниця,
програму заяву, в котрій би зірвали з об- струкциєю і з єї шкідливими наслідками.
Місто такого щирого поступованя соция
лїсти пробували поза кулісами виторгувати від правительства для себе особисті корн
ети. 1 не много бракувало, а булибисьмо мали ц. к. социялїстів. Штука не вдалась.
Знайшли ся люди, що безцеремонно зде- маскувалн роботу социялїстів. Социялїсти переполохані висьвітленєм їх облудних ма- хінаций, заявили на нараді предеїдателїв клюбів, що вертають до компанії Шенере- рів і Вольфів. С
іімкроком показали со- цнялїсти, що є лихими і злої волі політи
ками, що їх добро люду не обходить і що кожда їх робота є або ділом случаю, або виходить з унеможливленя їх намірів, або з заспокоєнії їх личних інтересів. Ясної і певної дороги у них нема. Таке посту- пованє социялїстів розбило всі змаганн до порозуміня в жизненних справах і дало невбитий доказ, що окричані защитники люду, є єго найбільшими ворогами. Не инакше поступають і прочі крикливі п а- т р іо т и в народних і суспільних справах.
Они стають так довго і там защитникамн народу, коли і де можуть помочи собі самим.
Д о п и с и.
З Відня, 8. червня.
(Послідне засідань.)
Слово: .послїдне* можна нинї брати вже в значіню сущнім. Засїданє посольскої палати з 7. червня було мабуть послідним в XIV. се- сиї. Внравдї президент, закриваючи се засїда
нє, заповів слідуюче на 14. червня, але в сю енунцияцию ніхто не хоче вірити. Ріпііа Іа со- шесііа!
На вічну память треба денещо з сего за- еїданя занотувати. На сім засіданні мав ґр. Тун проголосити відповідь кабінету на інтерпеляцию обструкциї в справі пригод градецкях. Відповідь була вистилїзована на кабінетовій раді, в котрій засідав і др. Бернрайтер яко муж довіря лівиці Президент палати, др. Фукс, дав вже слово ґр Тунови. Але ґр. Тун не зужив єго, позаяк в тій хвили Шенерер читав імена 2.312 громад, що коли сему потрохи правда. Осьвічевійші люди ті, що університети покінчили, скоро з унївер-, ситетских ослонів перейшли на офіцияльну по
саду, зараз починають ховати ся з своїм укра- їньством. Коли й пишуть що, то по московско
му (бо таки й не знають по своєму), а по укра
їньскому лишають писати недоукам, а потім глузують з них — тим і виявляють свій укра- їньский патріотизм... Та вже-ж може оно й не так страшно, як здає ся д. Драгоманову*.
Про неохоту і непевність Українців до гур
тової роботи оповідає Драгоманів з власного досьвіду, як з дванайцяти головних сотрудників одного україньского журнала, десять не напи
сало до него ані слова, а з двайцятьох иньших помічників остало ся при журналі тілько чоти- рох, а Вартовий приписує таку несолїдарність україньских діячів їх величезному індівідуалї- змови та неоднаковости в поглядах.
Кінчаючи свою полеміку з Вартовим Дра
гоманів заявив своє бажане, щоб україньска ін- телїґенция не ділила ся так, як поділив її Вар
товий на українофілів, радикалів-космополїтів
і націоналів-народолюбцїв, а тілько 1. на укра-
2 —
тему, як вже хтось четвертий чи пятий, підслу
хавши вашу розмову, скаже вам: 3 сего нічого не буде, се пусті комбінациї, а проста дорога до рішеня квестиї лежить в тім, що польске
«коло» мусить заключити союз з Німцями. Вис- ші, державні взгляди примовляють за тим. По
літика славяньска не для Австриі. З неїж вий
шов сей цілий хаос. Поляки не втратять на та
кім союзі нічого, противно, зискають. Німці за- поручат їм ще ширші права і повну автономію.
В політиці нема сентименталізму. Полякам близ- ша автономія як Чехи і Словінці. Стара кон
ституция удержить ся в цїлости.
А щож буде з розпорядженями язиковими?
— спитаєте. На се скаже вам такий фільотев- тон: ґр. Тун мусить їх відкликати! Се була по
хибка ґр. Баденього, котру треба направити чим скорше, тим лучше, бо з меньшими жертвами.
Замітите, що тоді Чехи підуть в обструкцию.' а делєґация польска втратить в краю ціле зна-!
чінє? На се відповість вам фільотевтон: ческа обструкция меньше страшна, а Стояловцїв ми не боїмо ся. їх з'їдять польскі людовцї.
Шестий, случайно Чех, назве таку евенту- альність неможливою і таку політику «Кола»
поіменує вам перфідиєю. Сей шестий і заручить вам, що теперішну кризу Слявяни повинні вико
ристати всесторонно і то як-раз в дусі федера- циї. Чи країв, чи народів? — спитаєте. Відпо
вість вам: країв, але з законною обезпекою на
родних меньшостий. Поляки, сполучивши ся случайно з Німцями, мусїли би їм служити і їх і слухати. Они були би пятим колесом у нїмец-!
кого воза. Впрочім, се немислиме, щоби Поля- ки подали сим Німцям руку, що вчера ще ці-
ілій шляхті плювали в очи.
Ось такі речи почуєте в кульоарах нарля-' менту. Ніхто не думає про полагоду кризи, про : дійсну санацию Австриі, а лише всякий комбі-і нує, як би з сего хаосу винести як найбільше' користий для себе. Еґоїзм слїдний всюди.
В сій хвили зібралось польске «Коло» и а!
нараду, а предметом дискусиї є як-раз питане, яке становище мало би занятн «Коло» на бу
дуче? Автономісти славяньскі радять т е р п е ливо вижидати. Автономісти полскі радять сп о л у ч и т и ся з Н ім ц я м и . Ті иослїдні находять ся однякож в значній меньшости. До рішеня мабуть ще не прийде зараз, бо якось совістно поцїлювати ся з Шенерером.
Цікава притім проява, що Німці не дума
ють вже конче наставати на вибір язикової ко- місиї. Колись они в тій комісиі шукали спасеня для себе перед грозою язикових розпоряджень.
Нині боять ся язикової комісиі, щоби не викли
кати вовка з лїса і не бути змушеними в тій комісиі станути на становиску рівноправності!
для в с іх народів. Така рівноправність нанесла би їм удар не лише в Чехії, але в всякім краю, де жиють Славяпи. Спитаєте Німця: ви за язи
ковою комісиєю? — то засьміє ця вам в лице, їм найлучше було би до вподоби, припайменьше на тепер розбити правицю. Се було їх головне змаганє. Діпавлього вже стероризували і здава
ло ся, що єго мають вже в своїх руках. Тим ча
сом послїднпй виступ Вольфа проти єпископа з Триденту і погроза, що Німці приймуть про
тестантизм, дала Діпавльому трохи до думаця і віп знов приблизне ся до правиці. Тож тепер заходять ся Німці над відтягненєм «Кола» поль- ского від правиці. Всі ирочі зойки і крики нї- мецкі суть лише простою комедиєю з дня на день.
А що буде? Обєктивно судячи, теперішня ситуация, хоч хаотична, удержить ся. Парля
мент ,не збере ся впрявдї скоро, але в осени мусить бути скликаний задля формальності!, щоби правительство могло внести на стіл пала
ти угоду з Угорщиною. Тоді аж прийде до дій
сної кризи, котрої наслідки бовваніють в дуже густім тумані, так, що дарма силуватись вже тепер ставити яку-небудь проґнозу.
внесли до державної ради петециї о знесене язикових розпоряджень. Ґр. Тун, здавало ся, був механічно перешкоджении, відповісти на ін- терпеляцию. Він вийшов з салї і небавом скли
кав в самім парламенті раду міністрів. Щож там говорено? Докладно сказати годі. Але в ку- льоарах рознеслась небавом вість, що др. Берн
райтер >молив< ґр. Туна, щоби він здержав ся з відповідию. Длячого? Длятого, бо? І тут вже слідують здогади. Бо — кажуть — більша посілість нїмецка під проводом аспіранта до портфелю, ґр. Штірка, хотіла голосувати враз з лївицию за відкритєм дискусиї над інтерпеля- циєю, а тоді др. Бернрайтер мусів би уступити з кабінету. Ґр. Тун дав ся умолити і здержав свою відповідь. Він хотів єї може навіть пере- стилїзувати і виголосити на другий день, 8. чер
вня. Але і се не ішло. Не було проте другого виходу, як відложити слідуюче засїданє аж на 14. червня, в надії, що до сего часу контровер- зиї вирівняють ся.
Се була би причина, для якої парлямент одержав тиждневі фериї, а будучність єго зале
жить тепер від пиі’аня, чи ті якісь(?) контровер
зи!' через тиждень вирівняють ся? Наколи не вирівняють ся, то можливі дві річи: або парля
мент не збере ся вже 14. червня, або др. Берн- рийтер уступить. Котра з сих евентуальностий осущить ся? — на се питане ніхто не в силі підповісти, хоч би удавав всевідучого і втаєного у всі тайни кабінету.
Можна лише догадувати ся, що ґр. Тун для сьвятого супокою в ювілейнім році згодить ся скорше на закрите XIV. сесиї, як щоби через дімісию д-раБернрайтера мав визвати проти се
бе ще і більшу нїмецку посілість.
Але фама догадлива. Нині в кульоарах по
чуєте всякі найрізнороднїйші здогади. Один ска
же вам, що не лише др. Бернрайтер чозьме ді
місию, а на єго місце прийде Мілєвский, але що весь кабінет подасть ся до дімісиї, а но
вий кабінет зложить бар. Хлюмецкий і покличе до него Мілєвского, Мадейского, Ранду (проф.
ческого університету в Празі) і ґр. Штірка. Дру
гий заперечить те все, мотивуючи, що
б а р .Хлюмецкий, зненавиджений не лише Чехами але і лівицею, не поважив би ся обіймати керми управи в теперішній хвили. Третий наведе вам імя ґенерала Льобковіца яко будучого прези
дента кабінету, а четвертий засьміє ся на все і скаже вам яко річ певну, що ґр. Тун лишить ся, скличе ще в вересни або жовтни парлямент, предложить єму угоду, угорску, а коли би пар
ламент не взяв зя за неї, то тоді аж ґр. Тун заоктроює нову ф е д е р а л і с т и ч н у конститу-
цию і т. д.
Яка буде ся нова конституция, сего ніхто на певно не скаже, але признасть вам, що най- відповіднїйшим був би парлямент, обсиланий сей
мами. Такий федераліст заручить вам навіть, що всі сойми на певно обішлють новий парля
мент, хиба з виїмкою каринтского і стирийско- го. Але ледви ви почали ширше говорити на сю їньских націоналістів і 2. на україньских гума
ністів. Між такими тілько ґрунами — каже — можливий і прінціпіяльний спір, при котрому треба памятати, що о б и д в і ґр у п и о д н а к о в о с ь в ід о м і У к р а їн ц і, — а тілько мають не однакові вихідні точки, наукові основи своїх тенденций. Звісно, сей теоретичний спір може і мусів би не перешкаджати демократочно-по- ступовим елементам в обох поділах — висту
пати солідарно в громадскій праці. ІІоки-що иньїпих україньских універсалістів, окрім рішу
чих демократів і поступовців, инакше радикалів,
— нема. Нехайже виявить ся рішуча і відпо
відна ґрупа україньских націоналістів, відділив
шись від своїх приятелів і авторитетів, ретро- ґрадствуючих або крутїйствуючих».
Вже в тих кількох уступах, наведених із статий Вартового і Драгоманова, находимо роз
бір обставин, в яких розвиває ся наша літера
тура в Росиї і в Австриі, важке слово про на
ших письменників і поради, як ті обставини зміняти і в якому напрямку. Все те виглядає зовсім инакше, ніж відзиви сегорічних критиків Літ. Наук. Вістника.
(Дальше буде.)
ченє, що так дальше не може бути. Зміна прий
де рішучо, квестия тілько, чи перед ювилеєм чи по ювилею. Течерішний парлямент на кож- дий случай буде розвязаний. Новий парлямент буде вибраний на основі иньшого реґуляміну.
Ческій справі не грозить ніяке небезпеченьство.
«Справа наша є добре убезпечена». Так виска- зували ся Пацак і Крамарж по нараді відбутій 9. червня з ґр. Туном.
Польске коло по нарадах 7. і 8. червня оголосило слідуючу ухвалу: «Польске Коло висказує жаль, що становиско заняте опозициєю против внесеня п. Мілєвского унеможливляє користну для держави і для населеня роботу і знасиловує правительство до ириміненя § 14.
в цїли иозапар.іяментарного заспокоєня доко
нечних потреб держави. — Маючи щире пере- сьвідченє, що здоровий розвій житя конститу- цийного відповідає дійсним потребам держави і країв, польске Коло висказує горяче бажане, щоби в цїли утриваленя нормальної
ДІЯЛЬНОСТІ!парламенту поладжено ческо-нїмецкиіі спір як найскорше за помочию взаїмного порозуміня обидвох поріжнених народів і заразом заявляє витревалу готовість попираня і дальше зміряю
чих до того змагань иравительства ґр. Туна.
Польске Коло стоїть незрушимо при засадах, становлячих основу правиці палати послів, вн- сказаних в начерку адреси до престоли з 1897 р.
З т е а т р у вій н и. З Джаконсвілє на Фльо- ридї доносять, що американьскнй ґенерал Шаф- тер опустив табор в Тампа і попровадив 29 ко
раблів перевозових з війском. Перевіз війска супроводжають 4 воєнні кораблі. Бійско є за- осмотрене в живність на три місяці. Ціла та висилка поп.піла переділе доКей-Весту, а з відси дальше, однак не відомо в якім напрямі. З Ве- шінґтону знова надходять вісти* що війско се вже нриплило під Сантхаґо і готовить ся до виходу на сушу. Відділ сеї висилки числить 27.000 вояків.—Під проводом ґенерала Копінґера з’орґанїзовано другу армію і она відійде сими днями на остров ІІорторіко. Рівночасно висилає ся для скр пленя ескадри Семпсона кілька ко
раблів і значне число моряків. Не забуває також Америка і про острови Фплипини, але всїми си
лами шле й туди сьвіжі війска, хоть там без того повстанці взяли верх над Іспанцями. З Гонґ- Конґ повідомляють, що повстанці під проводом
■ А ґв ін ал ьд а д о б у л и М ан їлю а ґенераль- ний вожд Филипин Авґусті не може дати ніякої ради повстанцям і очікує тілько гонорової смер
ті! під розвалинами Манілі. З огляду па такі події на Филипішах С а ґ а с т а нараджував ся в кортезах з провідниками всіх партий і дома- гав ся перманентності! палати. Більшість про
відників обіцяла поміч в обороні вітчини. Деякі однак робили закиди правительству за єго без- дїльність. Саґаста відповів, іцо правительство не є винувате за випадки на Филипинах, ані не може відповідати за спосіб поступованя Цер- верія. В кінци внсказапо надію, що в коротцї мусить наступити і н т е р в е н ц и я е в р о п е й - с к а навіть без старань Іспанії', бо справа Фи
липин о б х о д и т ь ц іл у Е в р о п у .
З Кап-Гаітієн доносять, що 7. червня на побережю Куби, під К а п м а н е р а в і д б у л а ся в е л и к а б и т в а . ІІя т ь а м е р и к а н ь с к и х к о- р а б л ї в б о м б а р д у в а л о фор т и ф ік аци і, к о т р і з н и щ е н о . Іспанці утїкли до міста, з відки хотять підпринимати старанн на житє і смерть, щоби повздержати висаджене амери- каньскнх воііск на остров.
Резервова ескадра іспаньска адмірала Ка- мара, котра онодї ьиплила з Кадиксу, тепер від
бувши на морю маневри, повернула до порту.
ВІСТИ політичні.
Про теперішну ' ситуацию одержують Ха- гойпі Ьізіу з Відня вісти, що приготовляють ся незвичайно Острі зміни в державнім орґанїзмі.
З теперішним парламентом і на дотеперішнім способі вибирзня послів не буде можна вести ніякої роботи, тож загальне є чпересвід-
Н о в и її к її.
— Виділ Товариства «Бурса св. Іоана Крести- теля» в Дрогобичі! розписує конкурс на 22 місць.
Приняті будуть ученики рускої народності!, гр.
к. обряда, за доплатою 5 до 15 зр. з гори. Отри
мують поміщене, удержанє, догляд. Кождий пи- томець мусить мати своє ліжко, постіль, біле, обувє, одежу і книжки. ІІоданя заосмотрені в по- слїдне сьвідоцтво шкільне і деклярацию висоти доплати належить вносити до Виділу Бурси св.
Іоана Крестителя або на руки Ви. д-ра Вол. Ан- тоневича лікаря в Дрогобичі!. Речинець 15-го н. ст. серпня с. р. На загальні збори, которі від
будуть ся 1-го липня н. ст. о годині 4. по по-
лудни запрошує виділ всіх Вп. членів і гостин. —
з
З а виділ: П. Кмить, предсїдатель. Сьвящ. Ант.
Рудницкий., секретар.
— Нові подвиги консолїдациї.
Як довідуємо ся, то на надзвичайних зборах «Просьвіти» у Львові, зановіджених на день 29. червня, має виділ повторити свою нефортунну пробу, зді- лану вже раз на зборах в лютім с. р., а то — змінити статут товариства в звіснім нашим чи- тателям напрямі. Ситуация для того проекту була тоді так безвиглядна, що ирезидия зборів не мала навіть відваги поставити проект під наради, — стояла на перешкоді, як писало ». Д'Ь ло«, б а д е н і в с к о - р а д и к а л ь н а опозиция, — длятого скликує виділ нарочно в тій цїли нові збори. Другою важною справою, що має війти на порядок дневний, в-— в і д к а з а н е с у б в е н - ц и ї, у д ї л ю в а н о ї « П р о с ь в і т ї » к р а є в и м В и д і л о м і скасоване ненавистної так кацапо- народовцям ф о н е т и к и в видавництвах »Про- ! сьвіти». Кружить вість, що кількох сконсолі
дованих меценатів засвербіла кишеня і они обі
цяли своїми фондами заступити п о л ь с к у суб- венцню, щоби за те книжочки »Просьвіти« не псували крови обединителям, а автори не по
требували вязати ся в своїх помислах. Вільно
му воля! Боїмо ся лише, щоби щедрість меце
натів не урвала ся за скоро, або не скінчила ся на — словах, тим більше, що такі подвиги
«Просьвіта» вже раз пережила.
— Нещасливий випадок. Особовий поїзд, пря
муючий зі Стрия до Львова, наїхав вчера перед полуднем під Щирцем хлопця, що пас худобу і ранив єго тяжко. Раненого віддано в Щирци лїкарскій опіці. Причиною випадку була безро
га, що вибігла перед над’їзджаю чий поїзд на шлях. Хлопчина хотів єї зігнати і сам дістав ся під колеса.
— Уневажненє вироку.
Минувшого року підчас процесів повиборчих засуджено у Львові госпо-|
даря з Городка Миколу Канафацкого за обиду маєстату на 15 місяців тяж кої вязницї. Оборо
нець обжалуваного д-р Грек вніс відклик про
тив вироку львівского трибуналу і трибунал ка- сацийний зніс сей вирок і поручив перевести
нову
розправу. Відбула ся она дня 2-го с. м. при зачинених дверех і по обороні д-ра 1 река три
бунал увільнив Канафацкого від всякої вини і кари.
— Жидівскі банкротства. Яків Ґрос, властитель складу дерева в Новім Санчи, наробивши дов
гій на 50.000 зр. оголосив банкротство і утік.—
В. Файвель, властитель складу сукон в 'Гарнові, набравши товарів за 100.000 зр. на кредит, з а становив виплати.
— Грім В Лїсївцях, під Тлустим, ударив грім | в дім Міллера, збурив три стіни в двох комна- тах і комин, повиривав шиби з вікон і оглушив доньку Міллера. На тім не скінчило ся нещастє.
Ж ін ка Міллера, котра недавно перед тим пови
л а близьнята, так перестрашила ся, що по 48 годинах померла. Міллєр зістав з кількома дї-
Й ми в дуже критичнім положешо.
— Синоубийник Перед станиславівским судом присяжних відбула ся перед кількома днями карна розправа против 76-лїтпого старця Івана Тимкова з Опришовець, обжалованого о убий- ство сина. Акт обжалованя так ту справу пред
ставляє: Іван Тимків, господар в Опришівцях жни від кічьканайцятьох літ в безнастанній не
згоді з своїм сином Яковом. Причиною незгоди був як звичайно спір о ґрунт. Яков, що мешкав під одним дахом з вітцем, часто бив старого і грозив, що заріже єго і спалить хату, а сам утопить ся. З тої причини жив отець в безна
станній тревозї, бо знав, яка у сина палка вда
ча. Одного пополудня в мартї с. р. вернув Яків підпитий до дому з Станнславова і зараз почав сварити ся з вітцем. Наполоханий отець, боячи ся, аби Яків не здїйстнив своєї погрози, котру попередного дпя повторив ему, прикликав до хати сусіда Юрка Томина, щоби на случай по
треби мати запевнену поміч. Але Яків роз’яре
ний, що сусід прийшов до хати вітця, розпочав бійку з сусідом, побив єго поліном і витягнув до еїний, де оба піймали ся за волосе. Отець видячи, що Яків бє сусіда і знаючи, що відтак прийде черга і на него, вхопив за зелїзний прут, і так довго бив ним сина по голові, аж той об
литий кровію помер. — Суд по переведеній роз
праві увільнив Тимкова тід обжалованя.
— Кілько коштує війна?
Іірезес комісиї вій- скової в Вешинґтонї заявив на заеїдашо палати депутованих на інтернеляцию одного з членів, що коли-б війна іспаньско-амерньаньска потре- вала один рік, то самій Америці прийшлось би викинути 600 мілїонів доларів.
_ Населене Кракова.
Після найновійшого обчи
слена краківского бюра статистичного в першім кварталі сего року числив Краків 82,607 голов, між ними 39,761 мущин, 42,846 женщин, хри
стиян 61,163, жидів 21,444. Подружий заключено 215: дїтий уродило ся 940, померло 681 осіб.
— Революция а льотерия. Звісна річ, що грачі в льотерию визискують всяку пригоду, щасливу чи нещасливу, пробуючи щастя. Не диво, що визискали і революцию в Медіолянї. Щ асливими нумерами були: 7, 18, 11 і 90, а іменно 7 був день початку революциї, 18 в льотерийній кабалі значить кров, 11 значить ворохобню, а 90 вели
ку пригоду. І ось при остатнім тягненю ті »ре- волюцийні числа» як-раз вийшли. Один Крав
чук виграв звнж 100.000 лір, а амб і терн, без- лїк. Забобон затріюмфував, а мінїстер скарбу Люцатті гіренько скривив ся.
— Украдена панорама. Незвичайна крадіж лу- чила ся сими днями в Будапешті. Майже не хоче ся в то вірити, а однако правда, що там украдено велику панораму, представляючу »Взя- тє Буди». Той образ був виставлений від ми
нувшого року в одній віллі в міскім парку.
Спершу оглядала єго досить численна публика, однако пізнїйше почало ся підприємцеви Геллєр- тови так зле поводити, що не міг навіть запла
тити коштів концесиї. Крім того виробило собі кількох вірителів екзекуцию на єго ціле під
приємство. Перед кількома днями запечатано двері панорами, урядовою печаткою екзекутора, однако на другий день рано ті печаткі зникли.
Коли полїция зарядила слідство, пересьвідчено ся, що з панорами украдено образ. Образ мав украсти сам Ґел лєрт і утік з ним з Будапешту.
Імовірно хоче утечи до Льондона.
— Самоубийства в Прусах прибирають страшні розміри. Після урядової статистики відобрало собі житє в році 1897 — 6497 осіб, а іменно 5073 мущин і 1424 женщин. В норівнаню з дав- нїйшими літами число самоубийств побільшило ся значно.
— Дрібні вісти. В середу о 11-ій годині пе
ред полуднем застрілив ся у Львові в кан- циляриї головної команди капітан 85 полку піхоти Віктор Рудницкий, з незвісної причини.—
На зелїзничій стациї в ІІлашові під Краковом наїхав вагон з вуглем на зелїзннчого урядника Франца Піка і відтяв єму обі ноги. — Дня 2.
с. м. вибух огонь в селі Скоморохах, бучацкого иовіта і знищив три загороди вартості! 3000 зр., котрі не були обезпечені. —■ Ректор.ом краків- екдго університету вибраний др. Иосиф Кле- чиаьский, професор австрийского права політи
чного і адмінїстрацийного. — Консулат росий- ский у Львові переніс ся на улицю Словацкого ч. 16.
Наука, штука, література.
Літературно-науковий Вістник, книж ка за
місяць червень, містить: Г р и ц ь і п а н и ч , опо
відане з бурливих років 1846—1848 Івана Фран
ка', П о е з и і в п р о з і, Ольги Кобиляньскої', Д в і д о л і , повість Д анила Мордоиця (докінчене): І з и о е з н й П о л я В е р л є н а, переклад /в. Ф ран
ка; Ж а б а, нарис Е м іл я З о ля \ А м е р и к а н с ь - к и й п р е т е н д Є нт, повість М арк-Твайна\ 3 г р у з и н ь с к и х п о е з н й Дуту Мегрелі і кн. І л л і
Чмвчавадзе, переклад Білоусенка; С у ч а с н а А н- ґ л ї я . Нарис розвою її політичного ж итя 1814—
1896 рр. III. Сеньобоса', Н о в и н и н а ш о ї л і т е р а т у р и : Мій Ізмарагд, поезиї Івана Франка.
Донецькі сонети М. Чернявского, — оцінки М их.
Грушевського', 3 ж и т я і п и с ь м е н с т в а . Осипа Маковея (Нарікапя і поради критиків Літ. Наук.
Вістника. Гадки давнїнших критиків в справі положена нашої літератури. Деякі висновки);
З р о с н й с к о ї У к р а ї н и , 8ресіаІог-а; І з ч у- ж их л і т е р а т у р , Івана Франка (Уіллїям Еверт Ґлєдстон, єго писательска і наукова діяльність);
Х р о н і к а і б і б л і о г р а ф і я .
ВІСТИ ЕКОНОМІЧНІ і СТАТИСТИЧНІ.
— В Товаристві взаїмних обезпечень «Дністер«
прибуло в мїсяци маю с. р. 4.949 важних поліс на 2,647.205 зр. обезнеченої вартости з премією 23.541 зр. 44 кр. Разом від початку с. р. до кін
ця мая було 19.137 важних поліс на суму 11,369.857 зр. з премією 94.329 зр. 95 кр. Поне- редного року за той сам час видано 16.774 важ них поліс на суму 10,035.068 зр. з премією 82.942 зр. 87 кр. — Ш кід було в маю 79 случаїв, а ра
зом від початку року но конець мая 238 шкід з котрих 201 виплачено до кінця м ая і 23 в пер
ших днях червня; 5 шкід приключивших ся.
в остатних днях мая находять ся в ликвидациї а 9 відшкодоване (в сумі загальній 1944 зр. 50 кр. з чого на власний рахунок 891 зр. 18 кр.) на разі з причин правних вздержано. Сума всіх тих шкід разом з коштами ликвидациї по потру- ченю части реасекурованої виносить на власний рахунок 34.927 зр. 57 кр. — Фонд резервовий з днем Зі мая с. р. виносить 81.871 зр. 02 кр.
Рахунон Товариства взаїмного кредиту «Дні
стер»
у Львові, стоваришеня зареєстрованого з обмеженою порукою за місяць май 1898.
І. С т а н д о в ж н и й :
1. Уділи ч л е н і в ... 47.008кор. 22 сот.
2. Фонд резервовий . . . . 3.060 „ 82 „ 3. Вкладки:
а) стан на початку
м ая . . 325.172 к. 50 с.
б) вложено в
маю . . 30.478 „ 85 „ в) винято в
маю . . 10,629 „ 92 „
позістає з кінцем м ая . . 345.021 97 „ 4. Сальдо процентів (побраних) 15.891 п 64 „ 5. Непіднята дивіденда з а р ік
1897 ... 853 я 25 „ 6. Кошта с п о р у ... 91
7. Специяльна резерва . . . 318 п 37 „ Сума 412.245 кор. 37 сот.
II. С т а н ч и н н и й : 1. Цінні папери:
а) фонду резервовбго . . 2.997 „ — „ б) и н ь ш і ... 200 „ — „ 2. Позички уділені:
а) стан на початку
місяця . 363.695 к. 60 с.
б) уділено в
маю . . 30.650 к. — с.
в) сплачено в
маю . . 6.999 к. 54 с.
3.
4.
5.
Стан з кінцем м ая . . . 387.346 кор. 06 сот.
Готівка в касі з 30. м ая . 368 „ 08 „ Льокациї:
а) в щадници почтовій (о-
бороті чековім) . . . 498 „ 44 „ б) в иньших інституциях
кредитових ... 19.442 „ 06 „ Сальдо коштів адмінїстрациї 1.393 „ 73 „
Сума 412.245 кор. 37 сот.
Членів прибуло 56, убуло —, отже разом з кінцем місяця мая 1898 членів було 1172 з декларованими уділами 1212 в сумі 60.600 кор.
Стопа ироцентова від вкладок:
4'/, %,від пожичок удїльованих б1/» % •
Львів, дня 9. червня 1898.
Товариство взаїмного кредиту «Дністер».
Т е л е г р а м и .
Берно,
10. червня. В часі обходу Божого Тіла прийшло до бійки між Німцями а Чехами.
Кількох учеників торговельної академії побито, деяких ранено,
амного осіб арештовано, але зараз увільнено.
Хеб, 10. червня. Староство заборонило письмом до посадника, щоби не висилано на місце призначена ухвали міскої ради в справі розвязаня градецкої ради міскої.
Будапешт, 10. червня. Справозданє держ а
вної каси за І. квартал с. р. в порівнаню з та
ким часом в минувшім році виказує дохід мень- ший о 8,270.470 зр. — В колошварскім комітатї в Дааль прийшло до кровавих забурень. Ж ан - дармерия убила 3 селян а 7 ранила. — Угорске правительство робить стараня, щоби як най- скорше управильнити конґруу духовеньства.
Рим, 10. червня. Італїйский иарлямент скликаний на 16. червня.
Льон дон,
10. червня. З Одеси доносять що Росия почала побільшувати свою фльоту. В 0 - десї будує ся два кораблі, а Миколаевскі вар- стати одержали замовлена на будову двох пан
цирників і 4 торпедівцїв найновійщої конструк
ц і ї ! '. —
В Хінах будує Росия доки і склади в портах Артур і Талїєнван.
Гаванна,
10. червня. Повстанці знищили динамітом зелїзницю між Канас і Альквізар.
Експльозия бомби висадила з шин поїзд. З вій- скового транспорту згинуло в тій катастрофі 6 вояків, а 8 потерпіло значні ушкодженя. З по- дорожних є один убитий а 2 ранених.
Маляґа з Каснарою Саґрадою Маляґа з молоко-ФОСФораном
найліпше і найлагіднїйше ередство перечищаюче.
Ціна 3 корони.
