Ч. 74 Львів, неділя дня ЗО. марця (12. цьвітня) 1908. Річник XII.
Передплата я «РУЄЛАНА» вняі
в Аветриї:
т» л£живг рік . 9»мф.
х» п*.я року .• .• .. 1© дер г . хчергь тмку 6 жер.
А- доадь . . 170 дер.
Зи границею:
ЖІ2ЖЖ рІ> . 16 рублів
*(х> 36 ф р анк ів
п вів реву
8 р у б л ів а б о 18 фр&вхіж Я д е д и о ж е чжело п о 10 СОТ.ючигеаб,'»**»®' «м. ■ о я а
>£врвевт впг вчи І душ у м вирвеш: а не воеьмеш мадоетв і віри не воаьмеш,
< • руеже ш сирці/ і віра русш .« — 3 Р у е л ж в а в н х в с а п к ії М. ПІ&ткевжча.
Вжхедить у Льваві щ о д а в в р ік н ед іл ь і р у с к в х е ь в в т о о ‘|, г о д . п в и о л у д в в .
Редакция, адмінїстрация і
•к с п е д я ц и я « Р усл ан а» в ід ч. 1. пл. Дамбрввсквгв (Херум- щмии). Е к сп едм ц ия м іс ц е в а в А ґ е н ц и ї С о к о л о в е к о г о в п а с а ж і Г ав см ан а.
Р у к о п и си зв е р т а в с я л н ж в на п о п е р е д н є з а с т е р е ж е н е .—
Р е к л я м а ц в ї н е о н е ч а т а в ів вільні в ід п о р та . — О г о д е - ш е я я зв и ч а й н і п р и й м а ю ть ся п о ц їн ї 20 с. в ід с т р іч к в, а в «Н адіслан ім » 4 0 е.
в ід ст р іч к и . П о д я к и і при
в а тн і д о н е с е в я п о ЗО с о т . в ід ст р іч к и .
ш м ї'. Авм«шп«намиіи>чшчнвми*і
Славяньский зїзд.
(+ ) Одеекий професор Б о р з е н к о , бувший літом на злеті Соколів в Празі, так одушевив ся всеславяньскою любовю, що написав до мінїстра-президента Сто- липіна лист і обіцяв жертвувати 100.000 рублів, щоби відсотки сеї фондациї обер
тано на устроюванв славяньских зїздів.
Столипін відповів, що прийме сю фонда- цию, наколи зїзди мати будуть культур
ний і добродійний характер. Вість про сю жертволюбність Борзенка викликала великий шум в слав, дневникарстві, ко
тре переважно прихильно віднесло ся до справи зїздів. Особливо радо иовитали сю гадку москвофільскі Хагосіпі Ьівіу а також наш »Ґалїчанїн«. Навіть деякі польскі дневники роздратовані прускою політикою гіротипольскою почали трубіги у вееславяньску дуду, хоч недавно все ще голосили: „ т у піе Зіотеіапіе, т у Роїа- су'.“ Тимчасом крайні росийскі дневники відозвали ся легковажно про такий зїзд всеславяньский, а конст. демократичні дневники назвали се плястром, який мав відтягнути увагу від внутрішної реакциї в Росиї. >Русск. Знамя« знов відозвало ся проти зїзду в Р о с и ї . бо се заостри- ло би внутр. розлад, а Славяни почнуть домагати ся автономії для „привислнмь- ских Губерній".
Невдоволений відповідні Столипіна проф. Б а р з е н к о не зложив до банку обіцяних грошин, але звернув ся до рі- жних інстигуций о почин до такого зїзду.
Найшов ся зараз відомий загально Вєр- ґун, котрий в »Клюбі суспільних діячів*
в Петербурзі радив утворити орґанїзаций- ний комітет, але наради над тою справою рознлили ся в клюбі в одах на честь
„Славяньского благотворит. Общества*.
Тимчасом петербурска рада мійска вислала Генерала В л а д и м і р о в а до Праги, щоби завіз Соколам ческим дари міста. В Празі знов виявило ся під впли
вом німепко-ческого розятреня велике одушевлене для Росиї, якому дав вираз п. Герольд, а навіть в австр. держ. раді під проводом по москвофільски настро єного д-ра Крамаржа відбули ся збори, на котрих зазначено потребу взаїмного зближеня Славян на демократ, основах окликів рівности, братерства і свободи, що змаганя Славян не полишають під валин вствуючих держав. Відтак иоручено д-рови Крамаржони довести чимскорше до скликаня славяньского конгресу. Ч е хам розходить ся головно о приєднане Поляків для сеї ідеї, що з огляду на пруску політику видав ся їм можливим.
Одначе „Новое Время", котре вправдї признало, що будоване славяньскої вза- їмности на етичнії засаді релігійної єдно- сти було би невідповідне часови,.. а ви
старчає „сьвідомість племінної спільно- сти“, з другого боку облило зимною ко
дою Поляків, вказуючи на те, що »від них буде зависїти вибір собі ролі щирих синів, а не злобних пасербів Славян*.
Після того можна сумнївати ся, чи вза
ємини між Поляками а Москалями уло- жать ся так, щоби й представники Поля
ків явили ся на такім конгресі. Гіропасть ще за велика, щоби мимо антагонізму до Прус, так легко дало ся її вирівнати.
Ми не перечимо, що такий зїзд сла
вяньский міг би мати велике значінв.
Алеж на нашу думку, пора ще не наспі
ла, щоби він міг видати справдешні ко
рнети. Ще потреба крім того також ви- рівнаня відносин між Москалями а У щ а - їнцями, між Поляками а Русинами, між Хорватами а Сербами а навіть між По
ляками а Чехами (Ш леск). Поки се не буде переведене, скінчить ся все на шум
них промовах без ви сліду, як неоден вже подібний з'їзд.
Політичний огляд .
Австро-Угорщина
З нагоди недалекого ювілею 6 0 -літ
ного володарства цісаря Франц Йос фа прибудуть німецкі союзні князі з ціса
рем Вільгельмом до Відня, щоби зложи ти нашому монареї ювілейні бажаня і чолобитню. Якнебудь вість сю нами вже давнїйше подану заперечувано, запевняє N. Гг. Ргеззе, що сей зїзд є вже справою наконечно постановленою на день 7. мая.
В тій цїли роблять на цїсарскім дворі великі приготовленя, а також всі архі- князі й архікнягині Габсбурского дому зідуть ся до Відня, щоби витати нї.мец- ких гостин. Іменем всіх союзних князів нїмєцких мав промовляти цісар Віль- гельм.
Коли на цїсарскім дворі роблять та
кі приготовленя до сего обходу, коли також сам Відень 22. мая устроює перед Шенбруяьским замком похід і співацкі пописи 80.000 дїтий шкільних, нїмецко- ческі взаємини так розятрують ся, що ческі сторонництва з огляду на неприязне становище Німців супроти вистав театраль
них, які мали відбути ся з нагоди юві
лею цїсарского у Відні в усіх славянь
ских язиках, отже й в ческім, видадуть відозву, щоби Чехи у Відні здержали ся від учаси в ювілейних торжествах.
Л ю д о в ц ї вступили до польского кола, а третим віцепрезесом вибрано їх провідника п. С т а п і н ь с к о г о .
У г о р с к и й с о й м ухвалив о-
станні параграфи нового реґуляміну і після того сесию зачинено. Висіарезіі Харі звіщає, що Кошут на недавнім по- слуханю у монарха заявив, що незави- симцї згодять ся на підвисшенє плат війсковим і на підвисшенє побору ново
бранців, наколи одержать запоруку, що після теперішнього переходового стану буде покликане до керми державної мі
ністерство з сторонництва независимцїв на случай, коли оно мати буде більшість в соймі. На сю преддогу монарх не дав зараз відповіди, одначе сю справу має полагодити бар. Еренталь, що виїхав до Пешту. N. XV. Лоигпаї звіщає, що монарх в засаді не є противний сему, щоби ко-' алїцийне міністерство Векерлього було заступлене міністерством независимцїв з Кошутом на чолі, одначе сему противить ся наелїдник престола. Ся вість в и д ав ся неімовірною тим більше, що N. XV. Лоиг- паї не зачисляє ся до дневників добре поінформованих а основує свої вісти . на здогадах. Вжеж відомо, що коалїцийне міністерство, обнимаючи керму державну перед двома роками,зобовязало ся перед монархом ввести виборчу реформу. Після всякої імовірности отже відповідь, яку бар. Еренталь повіз до Пешту, буде зву
чала, як ми се вже зазначили: передо
вім виборча реформа!
Заграниця.
Кн. М и к о л а Ч о р н о г о р е к и й гостює в Петербурзі, де єго в часі при
їзду повитав в. кн. Миколай. В честь Чорногорского князя відбув ся в Цар- скім Селі великий обід, на котрім цар виголосив промову і вказав на те, що споріднене княжого дому з царским тісно зєдинять з Росиєю снільностю віри і пле- мінности. А історична приязнь ся ще більше скріпить ся між Росиєю а Чор
ногорок» теперішним побутом князя Тимчасом, коли Чорногорский князь гостює в Петербурзі, єго сусід король сербский Петро не виходить з клопотів.
В Білгородї настало подвійне пересиленє наслідком острого становища, яке занила опозиция супроти правительства Пасича як і сторонництв супроти себе. Опози
ция домагає ся розвязаня скупштини і відданя керми державної підчас виборів коаліцийному міністерству, бо лише коа- ліцийне правительство може запоручити свободу виборів. Відмовою буджетової провізорні на цьвітень з боку опозициї виключена можливість парляментарної полагоди буджету і розвязанє скупштини стало неминучим, позаяк опозиция не го
дить ся також на відроченє скупштини.
До такого заостреня в Сербії довів міні- стер-президент Пасич, котрий править по диктаторски і мріє про велику Сербію та розвів аґітацию і в Боснії, а король Пе
тро є справдешним єго вязнем в конаку, відокремлений від сьвіта і родини, без власної волі. Пасич домагає ся від ко
роля розвязаня скупштини або відпустки,
одначе король боїть ся заворуш еня в
краю наслідком виборів і не знає, шо
вибрати, чи боротьбу з краєм, в котрім
2 уже лунають оклики і геть з Караджор-
джевичами! — чи боротьбу з королеу- бийниками. Правит. сторонництво не зго дило ся на утворене коалїцийного міні
стерства. Сербія опинила ся отже посе
ред великого пересиленя. Імовірно буде зреконструоване міністерство Пасича, під проводом Никовича, міністра ісповідань.
Росийский мінїстер внутр. справ звернув ся до балтийского Генерал Гу
бернатора з письмом такого самого змі
сту як виданий обіжник до Губернатора Польщі в ціли обсади урядів в погранич- них краях корінними росийскими людьми.
Потверджує се урядова »Россія«, доказу
ючи, що пограничні краї повинні бути зєдинені з центральною владою людьми знаними з >іскренного патриотизму".
На се замічає нїмецка 8і. РеіегзЬиг-
£ег 2 і £, що годі зрозуміти, як така по
літика може розбудити патриотизм. Лише сей, що в найтїснїйіпім кружку родиннім на рідній землі може трудити ся для держави, може бути патриотом і відчува
ти вдяку для держави. Так було перше в балтийских краях, а обрусительна по
літика відчинила двері для апостолів ме жинародної социял-демократиї. Відбира
ючи населенцям краю спромогу служити близшій вітчинї, підкопує ся також здо
ровий, природний патриотизм.
В петербурскій думі розведено не
давно розправу про віроісповідні питаня при буджетї сьв. Синоду. Оберпрокурор синоду Ізвольский доказував, що право
славна церква повинна задержати само
стійне становище і нерозиливати ся в державности, а се висловив з огляду на те, що думска комісия буджетова дома- гає ся контролі над етатом синоду, по- заяк господарка фінансова дійшла в си
ноді до того, що між иншим м і л і о н ф р а н к і в , жертвований за Олександра III бар. Гіршом на церковно-приходскі школи, щ е.з б е з с л ї д у. В розправі доволі спокійній і річевій всі бесідники домагали ся церковного собору, а на контролю над буджетом синоду згоджу
вали ся і октобристи. Пристрасть вияви
ла ся аж тоді, коли заговорив посол з Сідлеччини Д и м пі а і вказав на те, Ще в Холмщинї особливо надає ся правосл.
церкві політичне значінє. В Холмщинї одна парафія припадав на 1289 право
славних, а є парохії, де є ледво кілька
десяти душ і сьвященики не маючи душпастирских занятий ведуть пропа
ганду політичну. — Рівнож таку саму пропаганду ведуть і церковно - приходскі школи закладаиі особливо в місцях, де живе мішане в релїґ. зглядї населене, де єсть багато ще т. зв. »упертих* унїятів, котрих не годилоб ся так звати від часу толєранцийного маніфесту. Се викликало Острі напади з правиці, розярений ІІури- шкевич вилетів в салі і не вернув аж до кінця виводів, а холмский владика Ечло- гій, котрий надумав ся відповідати Дим- ші аж при подрібній розправі, опинив ся в немилім положеню, бо президент думи Хомяков був приневолений безнастанно взивати єго, щоби промовляв „до річи“.
В Л і с О о н ї проголошено в і й-
■ с к о в у д и к т а т у р у . Увязнено кіль
касот осіб і уміщено в твердині, та по
роблено всякі заходи для безпечности.
Монархічна концентрация при виборах осягнула значну перевагу. Але минув- шого нівтірка прибуло до Мадриту багато підозріних осіб з передмість і сусїдних громад для грабованя на случай розру- хів. Напали они склепи з дорогими то варами, але полїция в части увязнала їх, в части розігнала.
Дописуватель париского Тешрза роз
мовляв в X і н а х з визначним револю- цийником Супом, котрий впевняв єго, що революция наміряє усунути з престола динаетию, яка довела Хіни до занепаду і понижена. Революцийники хотять з Хін
утворити новітну державу а в тім посо бляють їм Анґлїя, Америка, Франция і Япа- нїя, а може й Німеччина. Одначе сили революцийників не вистарчають. В бо
ротьбі з мандариньскою машиною мо
жуть они числити лише на тайні хшьскі союзи. Населене осьвідомлює ся по мало, зневіра до манджурскої династиї росте.
Др. Е в г е н Л е в и ц к и й взяв назад нагле своє язикове внесенє, а також ин- ші наглі внесена, які приготовав, позаяк мінїстер-президенг бар. Бек запевнив ру- скии клюб, що введе в житє приречена дані рускому клюбови.
Державна рада.
Н а вчерашнім засїданю вніс др.
Т р и л ь о в с к и й інтерпеляцию в справі переслїдованя >Сїчий« в Галичині, др.
О л е с н и ц к и й о зачисленє Сколього до висш. актив, додатку, др. К. Л е в и ц- к и й в справі обезпеченя на старість рільних робітників і дрібних хліборобів, а також в справі заборони руск. товари
ства „Провидїня", П е т р и ц к и й в спра
ві иоступованя надінспектора Пясецкого в дирекциї зелїз. в Сганиславові, К о- р о ш е ц в справі усунена проф. Вар- мунда з катедри канон, права. Відтак приступила палата до розправи дальшої про міністерство робіт. Промовляли пп.
З і л ь б е р е р (христ. сусп.), Ґ і н т е р (нїм. пост.), Ґ о с т і н ч а р (слов. христ.
сусп.), відтак Чех К а ф т а н зазначив, що нове міністерство повинно мати тех
нічний характер і домагав ся утвореня краєвих дирекций будівництва яко другої інсганниї і технічн. ради прибічної та міністерства сусп. політичних і промисло
вих справ і обезпечень робітників і хлї боробів на старість Пос. С т в є р т н я побоює ся, що в повім міністерстві задля приділена єму ріжних справ настане за
мішане, а затим піде отяжілість в буді
вельних справах. Указує при тім на за- багненє справи будови доріг водних в міністерстві торговлї і домагає ся при
скорена будови каналу Відень-Краків.
Дальше виказував потсебу відданя в но
вім міністерстві окремій секциї надземних будівель доріг і мостів, а иншій будівель водних. Промислові школи повинні ости
ти при міністерстві нросьвіти. По замкне- ню розправи промовляв ґенер. бесідник за п. С т а н є к (ческ. хлїбор.) і заявив, що єго сторонництво буде голосувати за внесенєм, бо утворенєм нового міністер
ства довершено розділ роботи. Домагав ся управленя копалень угля і осуджував поступок міністра П е ш к и, котрий при
лучив ся до ухвал »девягки< проти че
сного театру у Відні, ґенер. бесідник п р о т и 3 а й ц (соц.) є засадничо за новим міністерством, але проти х ао ти ч ного складу вго дїлів і проти самого мі
ністра По спростованих ухвалено закон в трех читаних.
На вчерашнім т а й н і м засїданю пос. палати домагали ся соц. демократи відчитана цілої брошури Вармунда. П ро
ти того виступили М о р с е й і П а т т а й (христ. сусп.). Сей осганний різко висту- нив проти Г о к а, котрий яко член адмі- нїстр. трибуналу вносить інтерпеляциї, які мають метою підступним способом унеможливити спосіб вироків инших три
буналів. Коли президент на домаганє соц.
демократів велів відчитувати брошуру, п.
Г о к підняв ся посередництва і пояснив внескодавцям, що се відчитувана є мукою для всіх сторонництв і соц. демократи відступили від відчитувана решти брошу
ри. По 3-годиннім тайнім засїданю по
чало ся знов явне. На внесене о. Д а- в и д я к а слідуюче засїданє назначено на ЗО. цьвітня. Віцепрез. Ж ачек зачинив засїданє в и с л о в и в ш и п о с л а м великодні бажана.
Підчас голосованя над наглим вне
сенєм про мінїстерво робіт в четвер в и й ш л и п о с л и руского клюбу з салі, московский клюб голосував за законом.
Анатоль Вахнянин.
Спомини з житя.
(Дальше).
З сего часу Русь галицька таки дуже виразно поділила ся на два табори нацио- нально-полїгичні. Тут мушу провірити, що ГІа- вликів та Шараневич одушевляли ся в часі розправ анкетових нашими внесенями та про
ектами до закону национального. Они чули потребу скріпленя нашого елементу. Павликів в приватних розговорах зі мною був навіть досить щирим народовцем. Він розумів, що треба використати хвилю та згодив ся навіть па мій проект, щоби Львовяни дали почин до засновин першого політичного товариства
„Руської Ради", що мала нас на внї репрезен
тувати. В часі засідань «угодової анкети* я виробив навіть статут для сего проектованого політичного товариства і ми позбиравши лю
дей зійшли ся вже були в малій сали „Нар Дому“, щоби нриняти сей статут та вислати его до одобреня краевими властями. Та знов склало ся лихо, придумане хитро „твердяка- ми“. На зборах мав проводити крилош. Куль- чицький. Він явив ся в сали, однакож поба
чивши, що наших є більше, чим мертвих
• Словістів*, заявив, що з полїциї не прийшло ще призволене на збори, хоч се була сьвідо- ма лож, яку ми сейчае провірили. Тверді сим- часом сконсолідували ся і на других зборах вибрали вже свій виділ, а товариство назвали
„Р у с с к о ю Р а д о ю“. Тоді кинули ся ми до Перемишля і там при помочи крил. Григ.
Ш ашкевича і б. січовика Ш еховича засновали
„ Н а р о д н у Р а д у " яко антідотум проти
• Русекої Ради*. Мене вислано тоді до Пере
мишля та і діло повело ся добре.
„Правда", що виходила у Львові яко л і
тературний тижневник, не була в силі засту
пати наші национально-иолїтичні інтереси та простувати ті всі клевети. які Дїдицький враз з Площанським кидали на народовців. Нас осуджено за ряних польонофілів, какоґрафів, зрадників Руси сьвятої і т. д. Провінцию ба
ламучено на всі боки. Ми мусїли проте по
дбати о свій політичний орґан, щоби інформу
вати провінцию про наші змаганя. Тоді за нашою спонукою рішив ся Юлїян Лаврівський видавати двічи в тиждень «Основу* яко полі- чичну часопись. Гроші на те мав він з т. зв.
„рустикального Банку", а редактором наста
новив Ксенофонта Климковича. До сего орга
ну написав я і довшу статю під титулом:
»До чого ми добороли ся?« В розправцї сій, опертій на актах, я перевів доказ, що ві- деньське міністерство дурило і дурило наших політиків від часів Ш мерлїнґа аж до 1868 р.
та що руська політика вдоволилась через весь час лише писанем гіропамятних письм до мі
ністрів, а для народу руського реальних ко
ристей дуже мало зуміла придбати. Яхимо- вич, Литвинович та Куземськии служили вір но Німцям, надіяли ся на Ш мерлїнґа, відтак на В іігд е гт іп ізіе гіи т Ьаззег-Оізкга-АиегзЬег^.
а симчасом Ґолуховський з Земляковським повели діло так, що Русини оиинили ся в дурнях. Поляки вправдї абдикували з т. зв.
• резолюций галицького Сойму", але одержали за те национальні права в урядах і школі та загарбали для себе режім в Галичині. Не по
могла нам і льояльність, яку політики наші в державній раді мали заєдно на устах, бо о- статочно д і л а наших хитрих але перехитре
них Ґолуховським провідників руської політи
ки вложили Поляки і міністерству як доказ в
руки, що £гоз Галицької Руси також зітхає
до национального, релігійного та державного
з
„обєдиненя" з Москвою. А зложили ся на сей доказ дїла такі, як і о б р я д о в щ и н а , про
голошене а д і н н а р о д від Карпат по Кам
чатку по Садовій та еміґрация к а т о л и ц к и х
її о и і в д о X о л м щ п н и, щоби єї о п р а - в о с л а в и т и . Трицять вісім доносів 1 олу- ховського до міністрів австрнйськнх та до зї- сарської канцелярії! та зручна політика поль
ських менерів політичних під проводом Фльор- ка зробили се, що Відень пустив Русинів в
„трубу", що Зємялковський зміг п е р е с ь в і д- ч и т и К о р о н у (як сам каже в своїх з а писках, виданих женою по єго смертн), що в Галичині' треба державі оперти ся не на хитрих Малоросах Дїдипького, а на польськім елементі, що обіцяв ся стояти при Короні (рггу ТоЬіе, Рапіе, є іо іт у і єіас сіісету ). Мо
сквичі наші наварили пива, а Русь Галицька мала се пиво випити і пе єго мабуть доси.
(Дальше буде)
Просімо і і ш н т і переплату.
Н о в и н к и
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Івана Ліст.; римо-кат.: Юлїянни. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Іпатия II.; римо-кат.: Юстина М. — Ві в т о р о к : руско-кат.: Мариї Егип- Про.; римо-кат : Валєрияна М.
— КонФвренцчя в справі руських шкільних підручників відбула ся дня 9 го цьвітня 1908.
року під проводом президента Ради шкільної краєвої, доа Дембовського. В конференції, яка відбула ся в бюрі Ради шкільної краєвої взя
ли участь: члени ради шкільної о. нралат Бі линьский, ради. Бзрвіньский, проф. Стідинь- ський, дир. акад. ґімн. Харкевич, професори Ілич Кокорудз, Остап Макарушка, др. Мих.
Коцюба, Філярет Колесса, Михайло Рибачек, др. Стефан Рудницкий, др. Іван Копач, др. Во
лодимир Левицкяй. Референтом був др. Тадей Левицкий. Обговорювано передовсім акцию ви- даня сих книжок що мали би появити ся до 1. вересня 1908 р., а в дальшім ряді сих під
ручників, що мали би вийти до 1. вересня 1909 р. Члени комісиї висказали однодушно гадку, що з огляду на заповіджену реформу наукового пляну по середних школах належа
ло би виждати з видавництвом нових підруч
ників. На разі рішено сейчас взяти ся до ви- даня читанки для III. кляси середних шкіл і взорів поезиї і прози для V. кляси ґімназиї, які найдуть ся в руках молодежи вже по фе- риях. Дискусия була дуже жива. Взяли в ній участь мало що не всі учасники конфе
ренції.
— На будову руского театру у Львові зібра
но в сїчни с. р. 906 К 27 е, в лютім 1632 К 55 с, а в марцю 521 К 23 с. Загал м зібрано доси на ту ціль 203.351 К
— Нові суди в Галичині. З Відня доносять,
щ о міністерство скарбу згодило ся, уділити потрібних фондів на утворене окружних судів в Ж овкві і в Ярославі.
— Зі Старої Соли, старссзмбірского повіта, пишуть нам: Закладав тут оден міщанин під
валини під хату. По звичаю запросив сьвяще- ника, щоби поблагословив закладини. Сьвяще- ник прийшов, відправив відповідну молитву, пожелав щастя і відійшов. Та у нашого хри- стянпна нема нічого без почастунку. При хре
стинах горівка, при шлюбі горівка, при похо
роні горіька, при куіінї та продажі! „литкуп", то чомуж би не випити і при закладинах, та иншнх >оказиях«. Тому спросич господар су
сідів на почастунок. Гості частувались т а ,п о пили ся на добре і гейже показати якусь шту
ку. Двох з гостин Дуікевич, що недавно при
їхав з Америки, та Бачиньскиіі почались за
кладати, хто кого подужає; той тому має з а писати цілий свій маєток, котрий буде пере
можений. Почалась „ґлядияторска" борба двох запитих сватів. Дуткевич побідив а Бачинь- ский зажурив ся, бо треба буде записати ма
доси засідали в міскій ралі. Видко, що й ті, які самі їх помістили на лїстї, потім їх ви- черкнули. З а те можливо що на 3 літа буде вибраний Москвич др. Павенцкий. Новий курс польско-кацапскої політики! •
— Уведене хлопця бандитами. В Одесі ви
крали в сих днях незвісні бандита сина бо- гатої родини Мапієра, щоби під загрозою у- бийства дитини, зневолити батька до зложеня окупу Отець, щоби спасти сина, виплатив ж а
даних тисяч рублів.
— „Гогенцонєрн" розбив ся. До льондонских Газет доносять, що великий пароплав нїмец- кого »Льойда< »Гогенцолєрн“ розбив ся в до
розі з Александриї до Марсилії. Близших ві- стий про катастрофу нема. Може бути се т а кож жарт агірілевий, пущений в сьвіт проти нїмецкоіо цісаря Вільгельма, який на своїм яхті „Гогенцолєрн" виїхав на остров Корфу, що лежить в тих сторонах, де мав розбити ся пароплав нїм. Льойда.
— „Жидівске війско". „Гол. Моск." доносить, що росийске міністерство війни задумує утво
рити чисто жидівскі полки, щоби жиди не могли вести революцийної аґітациї поміж хри- стияньскими салдатами. Цікаво, що стало би ся з тими пейсатими полками на війні?
— Судові репресії! в Росиї. „Наша Газета"
дає статистику судових репресий в справах революції! та опозиції! за два місяці — з і . січня до 29. лютого 1908 року. На смертну кару засуджено 417 осіб: в сїчни 179, в лю
тім 238; покарано смертию 198: у сїчни 84, у лютім 114. Смертну кару замінено на катор
гу 41 осіб. До инших кар за два місяці при
суджено скільки людий: 1) Каторга не вічна 438, каторга вічна 46. 2) Поселене 81. 3) Аре- штанскі роти 143. 4) Дисциплінарні бат. 16 5) Тюрма 236. 6) Кріпость 252. 7) Арешт 69.
Разом 1184. Окрім сего в сїчни подано в суд на 16 редакторів опозицийних Газет і в лютім на 12. Адміністративно припинено опозиций.
Газет (і тижневників) у сїчни 18, у лютім 6;
судом: у сїчни 2, у лютім 2; покарано, на під
ставі циркуляра 3. червня 1907 року, у сїчни 38 редакторів опозицийних Газет на 24.100 карб, та в лютім 15 редакторів на 9.30С карб.
З а ріжні політичні справи судом покарано в сїчни та в лютім 13 депутатів першої, другої і третої думи. Синод позбавив Гр. Петрова сьвященьства. Таким чином у сїчни та в лю
тім за революцию та опозицию покарано 1615 осіб. З а сей час було 7 судів за єврейскі погроми і покарано: арештанскими ротами 40 осіб, тюрмою 65. На трох редакто
рів чорносотенних Газет подано в суд адмінї- страциєю; припинено адміністративно одну чорносотенну часонись; покарано 2 редакторів на 1500 кчрб.; до тюрми та до арешту прису
джено 3 редакторів на 4 місяці.
Оповістки.
— Дальший репертуар руского театру в Тер
нополі'. (Саля Міщаньского Брацтва. Початок о год. 7 і/, вечером. Білети продає раньше Народна Торговля, а від 5. год. вечером каса театру).
В неділю дня 12. цьвітня „Серед бурі"
історична драма зі співами в 5 діях Бориса Грінченка.
Ві второк дня 14. цьвітня „Мари“ родин
на драма в 3 діях Генриха ІбСена.
В середу дня 15. цьвітня „Різдвяна ніч"
(Царицині черевички) опера в 4 діях М. Ли- сенка.
В четвер, пятницю і суботу представлена не буде.
— „Кара совісти" нар. драма в 5 д. Гр. Це- глиньского буде виставлена завтрішної неділі в салї львів. „Сокола" (ул. Руска 20). В ан
трактах Грамофонові продукциї солістів і хо
рів руского народного театру, які, грані перед кількома місяцями, подобали ся були вс|м слухачам.
— Театральний комітет для міста Львова, сповняючи бажане многих патриотів, запро
шує прихильників будови театру, що склада
ли на ту ціль свої жертви, на збори, які від
будуть ся в сей понеділок, 13. цьвітня, о 6.
годині вечером в салі „Рускої Бесіди" (Ринок ч. 10). На дневнім порядку будуть: 1) Звіт з дотеперішної дїяльности місцевого комітету єток, тому вечером засів собі на Дуткевича
з орчиком від воза і так почастував Бачинь- ского, що той упав на землю неживий. Збі
глись люди, але не могли привести нещасли
вого до цілковитої притомности. Лікар огля
нув страшну рану в голові і не робив надії на удержанє єго при житю. В стані непритомнім відлежав нещасливий кілька днів, а опісля відвезено єго до шпиталя. От такі то наслідки піяньства. Сьвяіценьство повинно всїми спосо бами викорінювати сей блуд між народом. А способів на се має богато, як: не приймати таких ■ до брацтва церковного, за кумів при крестї, не давати шлюбів з нарадою, та не хо
вати їх з парадами, а се булоб пострахом для других. — О. Г.
— Язва хрущів. Намісництво видало, як що року, окружник до всіх повітів в Галичині, в якім звертає бачність на язву хрущ в, і взи ває до нищеня їх. Про розміри язви хрущів мають староства предложити звіт намісництву.
— Убийник цїсаревої Єлисавети, Лгоккенї, що попав в божевільність, як доносять з Ж еневи, умирає на наралїж.
— Розбій на гладкій дорозі'. З Мостиск до
носять нам: Дня 27. марця поїхало двох г о сподарів з Лїнини великої, старосамбірского повіта, на закупно коний до міста Мостиск.
Се не подобалось мостискому гандляреви ко
ний жидови, „Червоному Йоськови", що они єму могуть робити конкуренцию і тому намо
вив він батярів мостиских, щоби їх побили.
Селяни зрозуміли, що коло них щось недобре, тому повідомили о тім полїцпю та спитались, чи вільно їм в Мостисках купувати коні. По- лїциянт відповів, що вільно, але лучше зро
блять, як підуть собі з міста, бо тут хотять вас бити Оба братя Николай і Павло Винар пустились сейчас домів. З а містом напало на них ціла шайка батярів і жидів і страшно їх побили. Оден з селян дістав сім дір в голову.
О тій пригоді повідомлено пос. Скварка, ко
трий сейчас удав ся на м сце розбою, забрав на фіру покалічених і відвіз до суду а винних казав арештувати. От так збиткуєсь на біднім рускім хлопі, хто хоче. За свої гроші не віль
но єму нїчо купити, бо на се треба призволе
на жидів. Тепер най зрозуміє рускиії хчоп, хто єго „приятель" і най годує дальше тих
„приятелів4' своєю кервавицею!
— Нові аптики у Львові. Львів дістане в найблизшім часі нові 4 аптики, а се: при го
рішній ул. Личаківскій, при ул. Бема, при ул.
св. Зоф ії і при ул. Замарстинівскій. Намісниц
тво наділило концесиями на ті аптики довго- літних фармацевтів львівских.
— Посол
ДО ДВОХ СОЙМІВ.Проф. ЛЬВІВ, унї- верс. др. Гальбан є послом до буковиньского сойму і до галицкого з міста Дрогобича. В тій справі вели нольскі дневники дискусию, чи проф. Гальбан може рівночасно сидіти на двох посольских стільцях. Виборча ординация про то нічого не рішає, але рішаючий голос ма
ють виборці'. Буковиньскі Вірмено-Поляки, більші властителі, з рук яких дістав п. Галь
бан посольский мандат, радили вже в тій справі а остаточне рішене западе на зі ?дї тих виборців при
К ІН Ц І!сего місяця в Чернівцях.
— Москвичі орґанїзують ся. Майже в кождім числі „Ґалїчанїн44 взиває своїх одномишлен- ників до бойкоту народних інституций креди
тових, промислових і торговельних і т. д. а до закладаня своїх того рода стоваришень В останнім числі тогож органу якийсь безімен
ний „комитетгь“ накликує зза плота „русеко- народное учительство" до заложеня „русско- народного педагогическаго общества" і гу
кнувши собі „долой рутенатво — да жівйот Русь! впєрйод!" заповідає віче учителів у Львові 22. апріля
— Вибори до місяої р ’ди у Львові Доси скінчено <-бцислюванє голосів в 5 салях, а се в І, II, III, V і VII. II тих салях голосувало 4.419 виборців. Абсолютну більшість в тих салях дістало 36 кандидатів на 6 літний час радних, а 3 на 3-лїтний. Вислїд скрутинїї з решти саль може багато змінити дотепер уло- жену лїсту вибраних радних. З поміж Русинів після дотеперішного вислїду скрутинїї ніхто не перейшов, навіть ГІавлишак і Макович, які
*
для міста Львова, 2) представлене всего ни- н'ішного стану театральних фондів. — За львівский місцевий комітет: о. Алексамдер
Стефанович.
— Краєвий Союз кредитовий у Львові при
гадує своїм членам, що 5% дивіденду від уді
лів за 1907. рік буде виплачувати до кінця 1908. року. Непіднята в сім часі дивіденди зістане дописана до уділів. — Дирекция.
— З зелїзниць. З днем 1. цьвітня 1908. з а мкнено для руху товарового перестанок осо
бовий і ладівню Тисовець, лежачий поміж ста- циями: Комарівцї, Слободза і Панка на шляху вуковиньских зелїзниць льокальних.
Наука, штука і література
— „Економіст". Останнє число сего еконо- мічно-господарского місячника містить отсї статі: Про кооперативний рух в Росиї. — Про обезпеченє худоби. — О кредиті парцеляций- нім. — Біжучий рахунок — і инші дуже цінні статі. Шкода, що у нас на сю часописи так мало звертаєсь уваги, про що сьвідчить неве лике число єї передплатників. (Передплата виносить річно 5 К; адр.: Львів, Ринок 10).
Телеграми
з д н я 11. цьвітня.
Відень. З Будапешту доносять, що загаль
ну бачність звертає обставина, що з міністром заграй, справ бар. Еренталем прибули до Бу
дапешту аветро-угорскии амбасадор в Царго- роцї Палявічінї і австро-угор. посол в Білго- родї Форґач. Думають проте, що предметом нарад буде балканьска справа, яку бар. Ерен- таль хоче обговорити також з угорским пра- вительством. Угор. бюро коресп. заперечує сим
чуткам.
Відень. В парламенті появила ся вчера депутация румуньских студентів, які були у мін. Мархета з просьбою о утворене катедри румуньскоі істориї на черновецкім універси
теті.
Берлін. Кн. Більов виїхав вчера вечером до Риму. їдуть з ним пре. Фльоттов і два у- рядники бюра.
Петербург. Рос. державна рада поробила зміни в ухваленім думою проекті закона н справі заведена польскої мови викладної в у- чительских семінариях в Холмщинї. Уживане польскої мови обмежено і відослано проект назад до думи.
Кор®у. Вчера перед полуднем прибула ту цїсарска пара нїмецка. Грецка королївска ро
дина відвідала гостин на яхті „Гогенцолерн".
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і карарня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали 10. с. м.: Мария Королик, Устє зелене; Йосиф Праховина, Берно; о. Онуфрій Кончевич, Тухолька; Феликс Мук, Болшівцї;
Валерия Уске, Германія; др. А. Куровець, Ка
луш; др. Здзїслав Чаплїцкий, Закопане; о. Во
лодимир Гординьский, Кульчицї; Олекса Ро манчукевич, Перегиньско; Яків Романчукевич, Перегиньско; Роман Зобків, Книгиничі.
♦ ♦
♦ ♦ X
♦ ♦
♦ ♦
♦
В книгарні Тов. ім. Ш евченка можна купити:
1) Розважаня про терпіня І. Хр. — Ул.
о. Е. Гузар. — Ціна 1 К без п. пер.
2) Розважаня про терпіня І. Хр. для шкільних дїтий. Ул. о. Ев. Гузар.
Ціна 50 с. без п. почт.
3) Боротьба Дрепера з вірою. Я. Л. — Ціна 40 сот. без п. почт.
х :
♦ ♦
♦ ♦
♦ ♦
♦
♦ ♦
♦
♦ ♦ ♦
Реальність у Львові
поверхової каменацї, партерового дому і ого
роду, недалеко середмістя. побіч трамваю, оказийно дуже дешево до продажи. Ціна 25.000 кор. Потрібна готівка 15.000 кор. Близші інформациї в складі вин Братів Дїдоліч, ул.
Чарнецкого ч. 3.
Л у тк и і паперцї
можна набувати в „Со- кільскім Базарі" у Львові і у всіх торговлях в краю.
Контора виміни
ц. к упр. гал. акц.
Банку
Гіпотечного
купує і продає
всякі
вартісні папери
і МОНЕТИ
по н а й т о ч н і н ш і м деннім курсі, не числячи ніякої провізні.
І 4 І 4 І 4 14 І 4 1 * 14
1 4 14 14 14
1* 14
й * 14 14 і * І 4 14
14
Поручае ся дешеве і совісне
Артистично ритівниче заведене
А . З і Г М А Н А
---у Львові, ул. Сиистуска ч. 1 4 . ---
Робітня металевих і кавчукових п е ч а т о к
[ Монограми, герби і всякі ґравури — ви- ' віски рвтовані і ляні, прасовані бляхи * 1 2 3 І для сторожий і товариств. — Поручае ся і
яко доставець ріжних руских товариств і Урядів парохіяльних. (22—?) і
Дешево, безпечно, скоро без перееїданя
до
Зїібн. Америки, Канади,
еВ ••••
уразили
величезними поспішними кораблями
Л ін ії: Г А І И Б У Р Ґ - А М Е Р И К А
Львів — Новий Йорк . . . . Львів — Монтреаль (Канада) .
Львів — Бразилія . . . . . Антвергіія — Канада . . . .
По близші інформациї зголошувати ся прямо до
Г Е Н Е Р А Л Ь Н О Ї А Ґ Е Н Ц И ї Д Л Я Г А Л И Ч И Н И
Л інії Гамбурґ-Америка — Львів, Городецка 95.
злр. 8610 злр. 10360 злр. 85 60 злр. 70-50
С о 1 о 8 8 е и т
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д - 1 . д о 15. ц ь в і т н я 1 9 0 8.' Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ілїе пРеДставленє. Білети вчаснїйше можна набу- ти в конторі Пльона при ул. Кароля
ка ч. 5.
Д Я 1 — » ї й
Людви-
Розклад зелїзничих поїздів
важний від 1. мая 1907.
До Львова
приходять 3 рано перед пол. пол. по вечер ночи
ВК ракова 5оО 8 55 130 5-25 9-50
К ракова 7-25 9-45 — 8 40 2 31
Р яш ева — — 1-ю — __
Підволочиек 7.20 1200 216 5-40 10 30
Ч ервовець 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00
Черновець — — 3-35 — 12 20
Станнславова 0*00 — . .— _
Коломиї, — 1005 — __ _
Стрия 7-29 11-50 З о ї __ 10 50
Пустомит 7-29 11-50 351 9-40Н 10 50
Самбора 8 00 ю -зо Г55 — 9-20
Любі» я 8-00 1030 Гоо 9-20 11-501
Рави р у ско ї 7-Ю 12-40 4-50 — —
Я нова 8-22 1 15 5 0 0 9-25 10 Ют
Брухович 7-Ю 1240 Г4>+ 4 5 0 6-20
Врухович 10-051 — 3-2 і 5 3 0 9 35Л
Зимної води 5'50 7 25 1-Ю 5-25 9-50 Зі Львова
відходять до рано перед пол. полуд вечер по
В
