Ruslan. R. 2, č. 80 (1898)

Ч. 80. Львів, Неділя дня 12 (2 4 ) цьвітня 1898. Річник II.

, , М --- І Передплата

кж >РУСЛАНА< виносить:

в Австриї:

на цілив рік . . . 12 р. ав.

на пів року . . . 6 р. ав.

на чверть року . . 8 р. ав.

на місяць . . . . 1 р . ав.

За границею:

на цїлии рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів

або 20 франків І Поодиноке число по 8 кр. ав. 1

• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові щ о д н я

крім неділь і руских сьвят З

гад.

5-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация і

евспедиция »Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедицил місцева в Аґенциї Лнндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неонечатані вільні від иорта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по

ціні

10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.

Полїтичні і національні недомаганя і хиби серед рускої суспільносте *)

(Дальше.)

Майже рівночасно з т. зв. новою ерою виступає на політичній видівни трета Група

« р у с к о - у к р а їн ь с к а р а д и к а л ь н а п а р ­ ти я «, хоч завязки єї сягають половини сімдесятих років, коли з рускою молодї- жию у Львові і Відни навязав зносини пок. Драгоманів, духовий єї отець. Ся пар­

тію зложила ся так з членів колишного

«Академнческого кружка«, як і »Академіч­

ного Братства* отже з обидвох таборів**), людий молодих, рухливих і палких і кину­

ла ся спершу на літературне поле з горя­

чим критицизмом; але переходом звертає ся та критика і на поле політично-суспільне, іменно против Русинів-народовцїв. Докорю- вано народовцям, що займають ся лише правописними та язиковими суперечками і все те переносять на політичне поле, а не дбають про економічні справи і економічну працю над народом, що як раз економічні гппаня можуть стати тим спільним ґрунтом, на котрім можуть знайти ся всі рускі сто- ронництва для спільної праці народної.

Спершу ширили радикали свої погля­

ди і засади в брошурах (метеликах), аль­

манахах і місячниках (Молот, Дзвін, Гро- мадскин Друг і т. и.) видаваних Мих. ГІа- вликом у Львові, що підпадали часто кон- фіскатам, а відтак, вибравши собі осеред­

ком радикального руху Коломию, оснували там свій політичний орґан Х л іб о р о б . В 1890 р. засновують они у Львові двотиж­

невими Н а р о д і там оповіщують мінімаль­

ну і максимальну програму р у с к о -у к р а - ї н ь с к о ї р а д и к а л ь н о ї п а р т и ї, ухвале­

ну на з’їзді у Львові, в осени тогож року.

Редакция «Народа*, котра виявила думки сеї нартиї, лишає зовсім на боці н а ц іо ­ н а л ь н і с т ь (щось подібного як Романчук, коли творив в соймі спільний клюб з мос- квофільскими послами); чи ми будемо Ру­

синами, чи Москалями, се для тої партиї п у с т а з а с т а р і л а ф о р м а , як висловив ся опісля на комерсї Шевченковнх роко­

вин Евгеній Левицкий, один з головних речників «молодого поколїня*.

В справах віри заявила ся партия, іду­

чи тут слідом західноевропейскої социяль- ної демокрациї за раціоналізмом; релігія

— се справа приватна і в сій справі ли­

шає ся повну свободу думки, а в практиці се доводить до повної невіри. Суспільно- економічні і політичні точки радикальної програми зачеринені також з того самого жерела. Цікаво однак, що руско-україньска радикальна партію між иньшими точками ставить: «як н а й ш и р ш и й р о з в ій а в т о ­ н о м ії к р а є в о ї т а к щ оби в с і ж и з н е н - н і с п р а в и б у л и п о л а г о д ж у в а н і в сам ім кр аю * і хоче «йти с о л ід а р н о з у с я к о ю п а р т и є ю чи Г рупою , к о тр а з м а г а т и б у д е до тих р е ф о р м * (О уиае тиіаііо гетит, панове Окуневскіїй, Нова- ковский і Яросевич!).

В дїйсности, в практиці показало ся

*) Гляди попередні числа. Той самий загол.

**) тим то невірний є погляд, мовби ради­

кали вийшли лише з партиї народовців.

небавом, що широка економічна програма остала на папері, а робота з »Гуцульскою Спілкою* не видала добрих результатів.

Радикальна партия взяла ся не до пози­

тивної і р е а л ь н о ї роботи для народу, хоч так багато деклямувала о реалізмі і докоряла народовцям недостачею сеї ро­

боти, а кинула ся на поле аґітациї, стала аґітаторскою партиєю. Відповідно головним точкам своєї програми вели рускі радикали аґітацию в тих напрямах. Позаяк Русини- народовцї на основі т. зв. програми прого­

лошеної в сонмі 1890 р. були одиноким політичним сторонництвом руским, з ко­

трим нравительство могло і мусїло числити ся, проте агітацію радикалів звернула ся головно против сего сторонництва народов- ского. Уважаючи н а р о д н іс т ь пустою і иерестарілою формою, знайшли ся рускі радикали зовсім природно в спілці з дру­

гою Групою серед рускої суспільности, мо­

сквофілів, котрі неґували руску народність і так само завзято поборювали «новоери- стів«. Братане віденьскої «Січи* з москво­

ф ільські академічною «Буковиною*, під проводом відомого Дудикевича, спільні на­

ради львівских радикалів з Марковом, Мон- чаловскнм і т. п. були певним доказом, що радикальна партия не є н а р о д н о ю , що народність для неї є справою байдужною, що она є зовсім к о с м о п о л іт и ч н е , со- ц и я л ь н о - д е м о к р а т и ч н е с т о р о н и и ц - т в о в західно-европейскім розуміню, а участь їх в зборах з жидами потверджує се як найкрасше. Станувиш-ж на основі раціоналізму і повної свободи думки в справах віри, а в дїйсности невіри, звер­

нули ся радикали в своїй аґітациї против Церкви і духовеньства, силкуючи ся тим способом підорвати в народі всякі основи віри. Найрадше отже скликували они свої віча і всякі збори, на котрих брали участь також жидівскі і польскі робітники, в не­

ділі і сьвята, як раз в часі богослуженя, зовсім за прикладом західно-евроиейских социял-демократів. Але позаяк в Галичині, іменно східній нема робітничого питаня в европейскім значіню задля недостачі фа­

бричного промислу, тимто радикали кинули ся поміж селян, щоби їх приєднати для своїх змагань, називаючи їх «робітним лю­

дом* і прищеплюючи до них свої соци- яльно-демократичні західно-европейекі ро­

бітничі теориї.

Щоби приєднати для себе селяиьство і розбудити у него інтерес для радикалізму, а в дійсності! для социяльподемократичних змагань, хопили ся провідники нартиї по­

пулярних способів аґітациї: про викупно ґрунтів великої посїлости (ліси і пасовиска) державним коштом і віддане їх до ужитку громадам, про знесене ґрунтового податку, війска, оплат за духовні функциї і т. п.

__________ (Дальше буде.)

Остров Куба.

і.

(==) 3 причини грози амерпканьско-іспаньскої війни буде не від річи, сли подамо короткий на­

черк історичний Куби і єї значіня для Іспанії і Америки.

Куба, се найбільший і найбогатший о-

стров в громадї островів Антильских, се жемчуг Антилїв. Остров сей лежить протягнений з пів­

нічного заходу на полудневий схід, між проли- вом мексиканьским, проливами Фльориди, Юка- тану і Ямайки в Караібскім морю на атлянтий- скім океанї. Куба виглядає як довгий, вузкий пояс загнений на своїх кінцях до полудня. Дов­

гота єї має 1300 кльм., ширина 30—160 кльм., поверхня в сполученю з кількома меньшими єї островами виносить до 190.000 квадратових кльм. Населене після статистичних дат з року 1887 виносило тоді 1,631.000 жителів, з чого припадає 528.000 на племя Муринів і Інднйцїв а 45.000 на Хінцїв.

Остров сей відкрив Колюмб в часі своєї першої подорожі! 28. ж овтня 1492 р. В 1601 ро­

ці завою вав сей остров Віе^а-Уеіагциег і в сей спосіб дістала ся Куба під вдасть Іспанців. Пер­

шим іспаньским Губернатором був Уеіагсіиег, котрий дуже дбав про остров а уступаючи в 1524 полишив єго в цвитучім стані. В році 1530 заложено на Кубі місто Гаванну, а в 54 літ піз- нїйше укріплено єго. Ііо уступленю Уеіагциега почато вигубляти Індиян, а оеїлі на Кубі Іспан­

ці' з недостачи невільників почали спроваджу­

вати Муринів з Африки. Богацтва наслідком праці численних невільників росли а Іспанія о- держала жерело добрих доходів.

Па початку 17. столїтя мусїла Іспанія не­

мало бороти ся з морским розбишацтвом, котре нападало і нищило надбережні міста острова.

Сю язву поборола Іспанія, що причинило ся до ще більшого зросту богатств Куби. В початках 18. столїтя завела Іспанія на Кубі монополь тютю­

ну. Той крок много наробив клопоту Іспанії. В 1762 році заняла Анґлїя Кубу, але но двох літах Іс­

панія дістала єї знова в посідане, промінявши за ню вівостров Фльориду. В 1812 зірвали ся пер­

ший раз невільники і від того часу Іспанія ма­

ла нераз клопоти з несупокоями на Кубі. Ко­

ли в 1818 дозволила Іспанія свобідну торговлю з островом, тоді почала Куба дуже хорошо роз­

вивати ся в торговельнім напрямі. В 1848 і 1849 збунтували ся на ново Мурини, котрих однак Іспанія усмирила.

З і зростом богатств на Кубі почали Сполуче­

ні Держави набирати охоти на посідане сего жемчуга Антилїв, проте в 1845 році сенат Спо­

лучених ДержаЬ хотів купити Кубу від Іспанії за 200 мілїонів доларів. Іспанія не згодила ся на сю пропозицию, тож в слідуючих літах уо- ружили ся товпи Американців і під проводом вожда, Льопера удало ся частині Американців станути на Кубі 12. серпня 1834. Льопера зло­

вили Іспанці і стратили. По неудалім нападі хо­

тів президент Сполучених держав, Баханан а- нектувати Кубу, однак сему плянови перешко­

дила домова війна в Сполучених Державах.

В 1868 р. 10. жовтня вибухло нове повста­

не на Кубі, а Генерал Сезресіез проголосив не- зависимість острова і републику. В еїчии 1869 року хотіла Іспанія удїленєм повстанцям амне- стиї здержати повстане, але се не помогло, і Іспанія положила конець сему повстанні допер- ва довгою, кровавою борбою.

В 1880 знесено невільництво на Кубі. Осво- боджені невільники не хотіли зразу працювати, наслідком чого властителі плянтацип спрова­

джували робітників з Хін.

Ііочва Куби є незвичайно урожайною, а клімат єї мимо що лежить в горячім полосі є лагідний. В місяцях червня, липни і серпня па-

4

2 дають обильні дощі, що немало причиняє ся до

урожайности острова.

Сей клімат і урожайність спонукали вели­

кий приплив кольоністів. Під управою стоїть ледво десята часть острова, а мимо сего доходи є значні. Перше місце занимає тут управа цук­

рової тростини, відтак тютюн, кава, ярини, ово­

чі, бавовна, какао, риж, кукурудза і саґо. Го- довля худоби розвиває ся також хорошо. З у- правою тростини сполучує ся і фабричний ви­

ріб цукру.

Продукция цукру виносила в 1891 році 725.000 тон (тона=10 сотнарам метр.); тютюну вивезено в 1891 році 97.285 сотнарів, циґар 145 мілїонів а папіросів 732 мілїонів. З побільшенєм продукциї, збільшила ся і людність острова і є- го комунікацій. Остров має добрі дороги, а зе- лїзницї сполучують всї важнішій селитьби і мі­

ста, в котрих процвитає торговля. Найважнїйші міста острова є: Гаванна, Матанзас, Сан-Яґо де Куба, Цїєнфуеґос, Манранїльо, Баракао, Марієль, Санта-Круз і Ґватанамо.

Кораблі, що сюди приїзджають є побільшій части самі заграничні, а між ними перше місце занимає Америка; ісианьскі кораблі становлять найбільше 25°[О загального числа. При так пе­

реважаючім числі американьских кораблів спо­

чиває ціла торговля в руках Американців. Ті обставини є причиною, длячого Сполучені Дер­

жави так горячо, інтересують ся Кубою. Від хвилі знесеня невільництва почало рільництво упадати, а властителі плянтаций понесли стра­

ти. В додатку упала иослїдними літами і ціна цукру наслідком евронейскої конкуренції. Тим- часом Іспанія накладала нові податки і цла. Та­

ке поступованє Іспаннїї викликало загальне пе- вдоволенє на острові. В кінци не можна забу­

вати ще одної дуже важної обставини. Кубанці не люблять Іспанців, бо сі недопускають навіть Креольцїв (білих, уроджених на острові) до нія­

ких урядів і до офіцерскої ранґи. Сю ненависть піддержують Американці в надії, що зможуть єї використати на свою користь.

Наслідком висше згаданих причин прийшло в 1895 році до повстаня, котре материяльно під- помагане Американцями держить ся до нинька і викликало нинїшний американьско-іспаньский заколот, котрий покінчить ся війною.

Наше язикове внесене,

котре іменем Славяньско - християньско - наро­

дного Союза поставили Др. Ґ р е ґ о р е ц , Б ар - в ін ь с к и й , Др. ІЦ у к л є і товариші на засїда- ню посольскої Палати дня 22. цьвітня с. р.

звучить:

»Зваживши, що заведене національного ми­

ра в нашій монархії стало одною з найпильнїй- ших конечностий державних;

зваживши дальше, що се дасть ся осягну­

ли лише справедливим і основним управильне- нєм язикового питаня на основі повної рівно- правности всіх в Австрії поселених племен;

зваживши на останку, що артикул XIX. о- сновного закона з 21. грудня 1867 (Вістн. держ.

Ч. 142) вправдї оголошує всі племена рівно­

правними, кождому з них признає ненарушиме право береженя і плеканя своєї народності! і язика і узнає рівноправність всіх краєвих язи­

ків, однакож треба сконстатувати, що особливо підписаними репрезентовані славяньскі народ­

ності! на жаль не дістають повного і духови сего артикулу відповідного приміненя і переве­

дена по нинїшний день, подають підписані вне­

сене: В. Палата зволить ухвалити:

»Взиває ся В. Правительство, без всякої проволоки внести законопроекти що до переве­

дена арт. XIX. основного закона з 21. грудня 1867 (Віст. зак. д. Ч. 142) до парламентарного трактованя.

Се внесене переказує ся язиковій комісиї з 48 членів, що має бути вибрана палатою.

Що до формальної сторони має бути се внесене трактоване з всїми §. 42 предвиджени- ми скороченими.

Відень 21. цьвітня 1898.

Рада державна.

Трете засїданє парламенту з 22. с. м. роз­

почало ся дальшою дебатою над обжалованем

ґр. Баденього. Перший промовив п. В ольф . Єго бесіда була як звичайно нристрастною. Бесід­

ник старав ся доказати, що одиноким ратунком для Німців е Шенерерівско-Вольфівский ради­

калізм. В справі Іех Фалькенгайна заявив, що не тілько ґр. Баденї повинен відпокутувати за ню, але і ті всі, котрі брали участь в замаху на парляментаризм. Сі в найгіршім разі повинні би поскладати мандати. Про обструкцию висказав ся, що она пильнувала прав парламенту, коли противно більшість хотіла їх запропастити. Пар­

ламент мусить старати ся, щоби правительство було справді конституцийним. Кромі сего кри­

тикував поступованє духовеньства в Чехії і ро­

бив закиди намістникови Куденговому. Радика­

лізм нїмецкий не перестане змагати ся, доки не зчезне ворожий Німцям напрям. П. Я в о р с к и й говорив проти обжалованя. Ледво бесідник встав з місця, окружили єго посли з правиці, а Німці заворушили і занепокоїли ся. Зміст бесіди Я- ворского е меньше-більше такий: Коли онодї президент відчитав листу записаних послів до голосу, відозвали ся з лівиці неприязні нам го­

лоси. П. Ґрабмаєр сказав навіть, що ніхто з по­

слів правиці не має відваги боронити Іех Фаль­

кенгайна. Ми маємо відвагу, тілько нам не до­

стає того, що часами більше значить як відва­

га. Я і мої приятелі політичні не малисьмо з початку наміру промавляти. Тепер забираю го­

лос, бо зневолюють мене до того нечувані про­

вокацій з лівої сторони, они також силують ме­

не, щоби висказати мотиви нашого мовчаня.

Від часу скликаня ради державної в мартї пра­

виця постановила не провокувати нікого, ступа­

ти в згоді і довести до позитивної роботи пар ляментарної. (Лівиця галасує і перешкаджає).

По короткім перестанку відізвав ся бесідник:

Чи могу дальше говорити, чи ні? Скажіть, сли не хочете, то перестану. (Успокоїло ся). Ми зро­

били все, — говорить дальше — щоби

ОПОЗИ­

ЦІЙ' догодити, бо малисьмо надію, що в тім ю- вилейнім році палата забере ся знова до праці, що результати єї зложить монарсї яко найкрас- ший дар. Се було причиною, чому ми доси мов­

чали. Мовчали ми для милого супокою. Заби­

раю голос тілько під нашим зиасилуванєм, що­

би не говорено: »хто мовчить, той годить ся.«

6 ще й друге знасилованє і я єго собі сам зав­

даю, щоби на ті всі інвективи, котрі ми тут чули проти нашої народності!, зовсім не зважати. Пи­

таю вас панове з лівиці, чи хто з нашої сторо­

ни вашу народність коли небудь зневажав, бо­

дай одним словом? Ні, ніколи. Ми висказували ся о нїмецкім народі завсїгди з найбільшим призна- нєм, а чогож діждали ми в заплату? Ніхто ме­

ні не відповідає на то питане? (знова крик і за­

ворушене). По успокоєшо говорив так дальше:

П. Ґрабмаєр робив нам закиди, що не маємо відваги. Противно, нам не бракує відваги і ми з’уміли би знайти сильні вирази відповіли, що­

би змалювати ваше поступованє, але признаю ся, що нам не достає того тону, в котрім ви провадите ту дискусию вже три дни. (Оплески).

Сам 'виджу, що тяжко мені говорити при вашій, панове, ласкавій помочи.

Нашим обовязком є дїлати в тім напрямі, щоби заспокоїти конечні потреби держави, та культурні і економічні потреби населеня. В тім напрямі працювали ми честно через 20 літ, а до- перва в послїднім році стало ся то для нас не­

можливим. Національні незгоди викликали ціл­

ковиту безрадність тої Палати і довели до тих страшних сцен, котрих закінченєм е нинішнє об- жалованє міністрів. — В імени сторонництва до котрого належу, заявляю, що ми національну квестию уважаємо за власність інтересованих сторін і горячо бажаємо, щоби обі народности в Чехії мирно поладили свій спір. Коли однак бесіда о тих гідних пожалованя сценах, котрі були наслідком народних спорів, мушу панам пригадати те, що може призабулиеьте, а що та­

кож належить до істориї минувшого року. ПТо є властивою причиною тих подій? Лівиця імила ся в тій Палаті політики, котра вправдї дасть ся витолкувати реґуляміном Палати, але котра робить неможливою всяку позитивну працю пар­

ламенту. Рішилисьмо сему зарадити в невин­

ний спосіб. До сего зміряло внесене п. Дика, котрим хот'ілисьмо перешкодити численним го- лосованям поіменним. І щож стало ся? Прези­

дента зневажано словами і ділом, настали стра­

шні сцени. І се було причиною, для чого поста­

влено Іех Фалькенгайна. А прецінь та Іех не є чим иньшим, як мислею, котру в своїм часі підніс один з ваших послів, коли часи були супокійні, в комісиї реґуляміновій і котру в тій Палаті висказав. Бех Фалькенгайна була ділом конеч­

ної оборони парляменту, оборони свободи і по­

рядку, оборони нашої чести і чести Палати. (0- плески на правиці). По Яворскім промавляли ще пп. Гофман, Гофер і Праде.

Г о ф м а н добачив в бесіді Яворского при­

знане, що лівиця мала право вести най- острійшу обструкцию і що для єї зломаня му- сїло ся ужити аж недозволених средств. Г о л о ­ с и з л і в и ц і : То польска льоґіка! С т о я л о в - с к и й : Тай нїмецка не ліпша!Гофман:Яворско­

го бесіда є безличною. Він висказав бажане, що­

би парламент повернув до позитивної роботи...

Л і в и ц я : На користь Поляків! Галицкі зелїзни- цї! С т о я л о в с к и й : То не правда! Голоси з лівиці: Підете ви пане проч!? Поцілуйте в руку Яворского! Ми не жадаємо від вас науки!

Ґ л є к н е р : їдьте пане ще раз до Риму. Г е- ґе р : Можете пане поспитати Папу! П р а ­ д е: Та ви пане ходите на пальцях коло шляхти! С т о я л о в с к и й : Ми вам дарує­

мо шляхту! Л ів и ц я : Дякуємо. Ґ ір с т м а є р : Дайте ся всї випхати! Г о ф м а н : Тілько від вас з далека! (крики). С т о я л о в с к и й : Проч з вами! Г о ф м а н говорить дальше: 3 єзуіт- скою облудою говорив Яворский сьвідому лож, що правиця хотіла поступати з нами зичливо.

А ми під баґнетами полїциї стояли в парля- ментї. Висказ Яворского, що був би пожаданий спокій в ювилейнім році є по єзуїтски, прецінь Німці найбільше бажають супокою. С т о я л о в ­ с к и й : Але-ж се сьвідома лож! Р е л їи ґ : Не вільно ему в церкві, то тут робить скандали ?

Гофман дальше: 3 Яворского промавляє нечиста совість польска. Було прецінь двох По­

ляків, що уможливили се злочинне поступованє.

Батьками того злочину, що полишить ся огид­

ною плямою в істориї Австриї, були Баденї і Абрагамович. Слідуючий бесідник Г о ф е р (ше- нер) виступав против Баденього, Куденгова і ви­

говорював на »иольску господарку«. II. П о м ер виступав проти чехізованя Німців по судах і про­

ти їх легковаженя і занедбана. Абсолютизм най прийде, хотьби і славяньский, се нослїдне бу­

де найліпше, бо скорше прийде день пімсти і день спасеня для Німців.

Кількох послів по причині неприсутности в Палаті утратило голос. З огляду на дуже слабу участь в дискусиї вніс Ш е н е р е р , щоби замкнути засїданє. Слідуюче засїданє відбуде

ся ві вторник.

ВІСТИ політичні.

ГІарляментарні розправи ведуть ся серед загального знеохочена і якоїсь відрази. Посли не оказують найменьшого заінтересованя, хоть поодинокі бесідники старають ся говорити дра- стично і з зацїкавленєм. Несподіванкою для всіх був острий і радикальний тон бесіди п.

Ґрабмаєра, котрий говорив іменем більшої посї- лости. Се становиско заняте з уповажненя і іменем більшої посїлости утруднило ситуацию католицким Німцям, що належать до правиці.

Посол Ґрабмаєр вже в І иролю робив трудності!

католикам а теперішнє єго виступлене в парла­

менті викликало переполох в сторонництві ка- толицкім. Наслідком такого радикального і нї- мецко-народного виступленя більшої

ПОСІЛОСТІ!,

католицке сторснництво ухвалило тепер,—мимо того, що в своїм часі кількох єго членів підпи­

сало Іех перейти над обжалованем ґр. Ба­

денього тілько до мотивованого порядку днев- ного, осуджуючи події. Такий крок був би зір- ванєм з правицею. Роблять ся старапя, щоби відвести католиків від сего наміру і здає ся, що они дадуть ся намовити до того, що острійша фракция того сторонництва зложить декляра- цию через п. Цалїнґера а при голосованю опу­

стять салю.

До поставлена міністра перед трибунал дер­

жавний потреба аж двох третин голосів, а сего не знайде ся в Палаті. Отже ціла та диспута є лиш пустою балаканкою і скінчить ся без ніяких пози­

тивних результатів. За те за кілька днів прийде важнїйша справа язикова і предложеня угодові.

Обом тим справам не ворожать нічого доброго.

з Справа язикова устрягне мабуть в комісиї а

угода подибле ся з великою онозициєю навіть в кругах прихильних правительству, мимо того що предложений закон угодовий є ліпший від тенерішного зіаічз дио.

В кругах правиці застанавляють ся над но-' вим плином в справі угорскої угоди. Правиця хоче зробити пропозицию опозициї, щоби до­

бровільно згодила ся на перше читане угодових предложень в комісиї, а то в тій цїли, щоби мож було предложеня угодові однодушно відки­

нути і запропонувати правительству вироблене лїпіної угоди.

Вчера по полудни відбула ся вспільна на­

рада екзекутивного комітету консервативної більшої посїлости і ческого клюбу в справі язи­

кової дебати. При розправі будуть говорити на­

самперед внескодавцї, котрих є доси 9.

Отверте письмо і поступованє Ґреґра осу­

див клюб ческий дуже остро і висказав, що оно з річевого погляду е безосновне а з політичного шкідливе. Ґреґра не було на засїданю.

Ческий клюб народно-ліберальний обходить 23. с. м. 25-лїтний ювилей свого істнованя.

З нїдра того клюбу вийшли нинішні молодочехи.

Урочисті, ювилейна дасть нагоду ческим і мо- равским послам до виголошепя політичних бесід, а кромі сего відбудуть ся по полуднії наради екзекутивного комітету сторонництва молодо- ческого, на котрих буде розсуджована справа Ґреґр-Кайцль.

В Угорщині, як пишуть до »К. XV. «Го„гпа1«

з Будапешту, починають вже тепер числити ся з тим, що в Австриї до угоди не прийде ніколи.

В виду того правительство угорске є того пе- ресьвідченя, що не полишає ся ему нічого як доховати вспільні інституциї цілої монархії за­

безпечені прагматичною санкциєю і перепро­

вадити економічні інтереси при помочи само­

стійних законодатних заряджень. Відповідні до того проекти закона мають вже опрацьовувати ся, а найважнїйше то те, що вже нині голосять,

мов би той проект робив ся за згодою цісаря.

Аграрні розрухи на Угорщині не устають.

Недалеко Великого Варадину, в громаді Рев на­

став бунт. Начальство громади хотіло присилу­

вати людність, щоби взяла участь в публичних роботах, однак людність супротивила ся сему наказови. Прикликана жандармерия арештувала 80 осіб і придержала їх в громадскім домі. Один з увязнених, Тома Пан повісив ся. Коли довіда- ла ся о тім проча людність, згромадила ся пе­

ред громадским домом і почала так заховувати ся, що телеграфічно візвано войско. Ситуация є Дуже поважна.

н О В II н к и.

Руско-народний театр дає в неділю 24-го цьвітня на послїдне представлене в Тернополи чотироактовни образ Льва Лопатиньского »До Вразили*. Відтак переїздить театр до Теребовлї і розшчне там свої представлена ві второк 25 цьвітня драмою »Ои не ходи Хрицю, та на ве- черницк. В четвер 28. цьвітня буде представле­

на драма Ш уткевича «Попихайло», нереложена з польского артистом, п. Стадником. В суботу ЗО. цьвітня «Мікадо», в неділю 1. м ая «Свекру- га«, комедия Лопатиньского в 3 актах зі сьп’і- вами.

— Рух виборчий в Бучаччинї. Справа кандида­

тур в окрузі Бучач-Чортків прояснює ся. По­

слід ними днями оголосив кс. Громницкий в ча­

сописах,що для народної карности цофнув свою кандидатуру, щоби не утрудняти шанс баронови Блажовскому. Русини щось ніби роблять, бо на 20-го цьвітня скликали до Бучача до »готелю Шапіри* передвиборчі збори, на котрих мав яви­

тись сам — пан Романчук. Зібралось там около 100 селян і кількох сьвящеників та аранжери віча. Рутеньским звичаєм нроф. Романчук не приїхав, бо для такого всенародного героя повинні місцеві патріоти о мандат самі подбати. Говорили на вічу бувший посол-селянин Гурик, нотар Те- лишевский і дяк з Білобожницї Ясенчук. З і­

брані ухвалили попирати одноголосно кандида­

туру професора Романчука. — Два дни иізнїйше, бо 22. цьвітня скликав комітет повітовий з поль- скої сторони збори до Бучача, де зібрані в числі

100 осіб, між котрими було 80 селян, поставили одноголосно кандидатуру марш алка повітового Марияна Блажовского.

— Відозва. Від недавного часу задумала філія Тов. «Просьвіта* в Самборі придбати собі власний дім, в котрім би могло скупити ся ж итє і праця Русинів самбірского округа. Годї вдавати ся в довшу розвідку, о скілько важний є такий дім, звернути належить лише увагу, що в місті Самборі, яко в осередку цілого Підгіря віддав би він важні услуги. Аби згадану ціль здій­

снити, вистарала ся філія Тов. »Просьвіта« в Самборі о дозвіл збираня складок в цілім краю і розіслала книжочки з двокрайцаровими карт­

ками по цілім краю. Позаяк речинець збираня складок минав з кінцем минувшого року, то-ж постарано ся о продовжене позволеня до кінця 1898. року. Видїл філії Тов. »Просьвіта« відно­

сить ся сею дорогою до Вп. Добродіїв,

Щ О З Б О ­

Л И Л И

приняти книжочки до збираня складок,

аби о скілько можности продовжалп збиране і розпродаж карточок, а по розпроданю зводили переслати зібрані гроші на руки Вп. Петра Бу- дзїньского, скарбника Товариства »Просьвіти«.

— Рівно-ж відносимо ся до Всч. Отців і Вп.

Добродіїв самбірского повіту. На інтелїґенциї духовній і сьвітскій нашого повіту лежить пер­

ший обовязок заняти ся складками у себе дома.

Ж ертва невелика, два крейцарі, коли-б лише поплила щедро з всіх сел нашого округа, були- бисьмо в стані при нинїшних навіть тяж ких економічних відносинах, в короткім часі здвиг­

нути власний дім, котрий став би огнищем на­

родної праці. На що потреба в иньших містах десяток тисячів, у нас можна-б се сповнити те­

пер меньшими капіталами. Початок всего най- тяжніий і початок у нас тяжкий, але зробім єго раз, а не пожалуємо труду. Ж ивем о проте в повній надії, що П. Т. духовна і сьвітска інте- лїґенция займе ся щиро змаганями Виділу фі­

лії Тов. «Просьвіта* і підопре їх підмогою ма- терпяльною і моральною. Хто би з П. Т. До­

бродіїв не получив ще книжочок до збираня складок а бажав їх дістати, зводить віднести

^я до Всч. о. Михайла Ортиньского в Самборі.

Від В иділу ф ілії Тов. „Просьвіта“ в Самборі..

— Звісний аґент Алексій Щербан, котрий пе­

ред двома роками вислав тисячі руских селян на смерть до Бразилії, виніс ся тепер до Угор­

щини і осів в Капіссо, звідки розсилає гекто­

графовані відозви до галицких селян в неопла- чених листах. Відозви ті звучать: »їїе треба А- мерики, анї Гонолюлю! Д ля селян рільників! До парцеляциї 7.000 моргів огородів, лук, рілї, лісів і пасовиск зараз! Помешканя муровані для 20 родин осібні, церква і школа в місци, ріка или не вздовж села, земля дуже добра, місточко по­

вітове від села віддалене 2 кільометри. Можна зараз зачинати сіяти, дерева недостатком, випас худоби. Ті ґрунта можна також частими винай- мати під засів, 2 млини, тартак і коршма до винайму і продажи. Кошикар, масар і пекар в тій місцевости є конче потрібні. Кождий мо­

же переконати ся особисто. Віддалене 6 миль від Риманова — зелїзниця зі Львова через Пе­

ремишль до Риманова 2 зр. 96 кр. III. кляса*.—

На щастє відозва ся скомпонована так неімо­

вірно, що ледви чи хто дасть ся на шо злови­

ти, тим більше, що сам Щербан, давний редак­

тор кацаиских видавництв у Львові, просидівши не сповна рік в арешті за еміґрацию, становить так скомпрометовану фірму, що треба хиба вже цілком дурного, щоби міг на него спустити ся.

— Жертви піяньства. З Сяніччини пишуть:

І Дня 23. марта с. р. їхав Співак господар з О- дрехова в нетверезім стані через невеличку рі­

ку з товарами для сїльскоі крамниці. Згадано­

го дня була велика злива, в наслідок чого вода так прибула, що коли Співак вїх а в в ріку в 0 - дрехові, вода розірвала віз і Співак з товарами утонув. — Того самого дня вертав господар з Пуляв з торгу в Риманові, також пяний і пере­

ходячи через лавку на ріці Внслок иовисше Тар- навки, поховзнув ся, упав в воду і утопив ся.

В обох случаях горівка була причиною перед- вчасної смерти.

— Незвичайна смерть. 63-лїтна старушка, Фран- циска Ґнефа, вибрала ся онодї нічним поїздом зі Станиславова до Бучача. 0 годині 1. по пів- ночи висіла з ваґону і пустила ся піхотою до села Звенигорода, віддаленого о 5 або 6 кільо- метрів. Болото по дощи було дуже велике, небо захмарене. Бідна старушка ішла через село Ш дзамочок, де всї спали. Занукала до одної хати, щоби єї відвезли, але господар не мав охоти. І пішла так дальше, з кошиком і 6 книж­

ками в руках, аж в кінци знеможена упала на дорозі і лишилась там до рана. Рано найдено єї цілком заболочену, на колінах в болоті. Навколо неї було місце заглублене і сліди, що хотіла іти На колінах і обертала ся на місци. Нещасну по-

дорожну забрали напів неживою до дому м ель­

ника, очистили і обмили, але старуш ка вж е не прийшла до себе. З а хвилю умерла. Нечувана відвага, що стара женщина пускала ся в ночи в дорогу; нечувана й смерть: замерзла в болоті, хоть не було анї морозу, анї снігу.

— Велика згуба. На інснекцию полїциї у Льво­

ві прийшла онодї Анна Петрика, ж інка сторожа зелїзничої зворотницї з Кракова,і з слезами в о- чах донесла, що єї чоловік Валентин, їдучи дня 12-го цьвітня в службі з Підволочися до Кра­

кова ще доси не вернув до дому. Мусів десь згубити ся, бо ж інка доказала дуже перекону­

юче, що Валентин був дуже примірним чолові­

ком і о зломашо супружної присяги не міг і подумати. Був середного зросту, збудований силь­

но і мав великий ясний вус.

— Виправа князя до бігуна. Близкий свояк італїйского короля Гумберта, князь Абруцців, занимає ся тепер приготованями до своєї ви­

прави підбігунової. Як звісно, італїйский князь має надію, що удасть ся ему дістати на північ дальше від Нанзена. Плян подорожи вже гото­

вий. Князь возьме з собою 20 Італійців, доеьвід- чених альпіністів і кількадесять ескімосів; кіль- кадесять добре тресованих псів будуть також участниками подорожи. Виправа буде посувати ся пово'ли і осторожно, висилаючи наперед на звіди поодинокі відділи і забезпечую чи собі відворот на случай конечности. Сума пів мілїона лїрів, котру жертвував король Гумберт, покриє трету часть загальних коштів виправи.

— Дрібні вісти. Ювилей 25-лїтний сьвящень- ства обходили в день Благовіщ ена два львівскі рускі сьвяіценики: о. Константин Яримович, но- воіменований парох церкви св. Петра і Павла і катехит женьскої семинариї о. Александер Стефа- нович.—На полях під Бродами найдено онодї тіло заможного селянина з Гаїв старобрідских, Ми­

кити Боруцкого, котрий ще перед сьвятами вийшов з дому і більше не вернув. На тїлї не пізнати ніяких слідів злочину, але суд зарядив мимо

т

<

і

слідство. — В Будапеш ті завалив ся дня 22. цьвітня новобудуючий ся дім і убив 5 робітників а ЗО тяж ко покалічив.

— Померли: Др. Володислав Острожиньский, адвокат і надзвичайний професор австрийского права карного і процедури карної на львівскім університеті, дня 22. цьвітня; — Амалїя з Фай- райзлїв Погорецка, вдова по пароху в Вацови- чах, дня 18. цьвітня в Дрогобичі!.

Т е л є ґ р а м и.

Монахів, 23. цьвітня. Цїсар Франц Иосиф відїхав вчера вечером о 9. годині до Дрезна.

Будапешт, 23. цьвітня. До «Резіег ІЛоуд» до­

носять з Одеси, що болгарекий князь, Ферди- нанд разом з женою поїде слідуючого тижня до Петербурга, щоби зложити візиту цареви. Ві­

зиті тій приписують політичне значінє.

Прага, 23. цьвітня. Ніаз Магосіа подає, що членам католицкого стороннництва буде поли­

шена свобода при голосованю над справою об- жалованя міністрів.

Мадрид, 23. цьвітня. По нараді королевої з президиєю сенату, палати послів і кількох иньших визначнїйших мужів сконстатовано, що теперішнє правительство може числити на повне довірє всіх сторонництв і цілої армії. В цілій Іспанії запанувало загальне пересьвідченє, що належить вести борбу з Сполученими Держава­

ми до послїдної каплї крови.

Вешінґтон, 23. цьвітня. Мек-Кїнлї проголо­

сив бльокад} північних берегів Куби між Сагсіе- паз а ВаЬіа НопіІа і порту СіепГиевоз на полуд­

невім березі. — Перший стріл вже упав з сто­

рони американьскої. Недалеко порту »Кеу-ї¥езІ<

ГФльорида) американьский корабель »1МазЬуі11е«

стрілив на ісианьский торговельний корабель

»Виепа-/апІига«, котрий сей час піддав ся Аме- риканам. Завтра розпічне ся бльокада Філїпін.

Заборонено вивіз вугля з Сполучених Держав.

Новий Орлеан, 23. цьвітня. Тутешні власти портові приарештували тут 100 мулів на іспань- скім корабли »СаІа1опіа*. Ладунок сей був при­

значений до Куби. Ся подія сьвідчить, що вій­

на розпочала ся вже фактично.

м Зн ам ен и те і п и п роб ован е

Сироп зелево-солодовии

, Др. Зебурґера. ^{Я Р -} ц>„а 50 ир.

Г оловний ск л а д в аптицї

161 149—?

Жигм. Рукера

під „Срібним Орлом“ у Львові.