Ч. 258. Львів, гнтниця дня 16. (29.) падолиста 1907. Річник XI.
П е р е д п л а т а МС »ТУ€4А Н А* « и ів е » » :
в Аветриі:
ш < п й рік . 9в М >.
V Піч року .. 10 в»р жл чверть ->ииу о ьор
аг лсяьь . . 170 в«р.
Зг границею:
Пажа ріж . 16 рублів аЬо 36 франків
■в вів реву 8 рублів або 18 фравхів В м х п о ж е ввело ВО 10 сої.
•ожрвент т с « гч і і душу мв вшркеш: а ае иоеьмеиі мплисти і віри не вовьмеш, бо руеве ип гепає і віра русвв.. — 8 Р у е л а в о в в х псальмі» 11. Шашкеввча.
Вмхадить у Льваві що два мрім неділь і рускнх еьвнт О 0“ І, год. пополудяж.
Гвдаицисі, адмінТстрацм і
•кспедиция >Руслана< від я. 1. пд. Двмбрввсквгв (Харуж- щиниі. Експедицня місцева в Аґенцвї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертай сялвжв ва попереднє вастереженв.—
РеклямацмІ неопечатанів вільні від порта. — Оголо- шеяя звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кв, а в «Надісланім* 40 є. ' від стрічки. Подяки і при
ватні довесевя по ЗО сот.
■ід стрічки
Навіть фіскальні їюводи не промо
вляють проти обниженя податку на 22 корони. Статистика приходу з цукрового податку в Німеччині показує, що мимо обниженя податку з 20 на 12 марок от
же о 30% після заключеня бруксельскої конвенцій цукрової дохід з цукрового податку підніс ся о 40% ■ Побоюванє от
же із становища буджетової рівноваги є зовсім безосновне і не повинно заважити в далекосяглій фінансовій політиці-
За те промовляють тепер якраз ва
жні причини за таким обниженєм. Брук- сельска конвенция захитана. Як в 1902, так і тепер будуть приневолені держави континентальн піддати ся волі Анґлїї.
Перед пити роками грозила Анґлїя, що наложить на цукор инших держав карне цло, наколи не Знесуть явні і тайні пре
мії і не зредукують цла до висоти уста
новленої конвенциєю. Се іменно прине
волило континентальні держави присту
пити до конвенцій, щоби не втратити ан- ґлїйскої торговиці. Найновійші перегово
ри скінчать сн імовірно тим, що певний засіб иреміованого цукру буде можна з Росиї впроваджувати до Анґлїї також без карного цла. В заводових кругах по
воюють ся, що наш цукровий промисл перегодом зовсім втратить бригийску тор
говицю а бодай у великій части і над сим повинно австрийске правительство добре призадумати ся.
А тепер друга причина. Із спадщини з часів Бема-Банерка лишила ся нам т.
зв. надтакса. Угорске правительство в останних угодових переговорах обставало на своїй умові, котрою в користь Угор
щини заведено цлову лінію, оно обста
вало при тім домаганю, хоч дотичне у- слівє, іменно континґентованє відпало.
Мадяри переперли своє домаганє, а хоч Анстоия спасла ще гіевне число свобідної від надтакеи достави цукру до Угорщини, то можна скорше говорити про обмежене як про розширене вивозу нашого цукру до Угорщини. Нема сумніву,’ що угорске правительство пособлюванєм свого про
мислу цукрового доведе до того, що ав стрийский цукор не буде йшов поза біло- червоно-зелені стовии границі.
Політика фінансова, яку веде ся не з дня на день, а підготовляв підвалини до будучого економічного розвитку, по
винна добачати сї небезпеки. Наколи не має занепасти і змарніти цукровий про
мисл, котрий двигнув ся з підмогою дер
жави. наколи широка управа бураків, котра на великих просторах принесла добробит хліборобам, не має упасти, а мілїонові доходи не мають марно пропа
сти, то треба заздалегідь подумати, щоби
Податкові пільги,
( у ) В хвилі, коли загальна дорожня налягає на всїх важким тягарем, буде в суспільности мило приннта вість про де
які податкові пільги. Так між иніпими мають бути знов обнижені почтові, теле
графічні і телєфонїчві належитости, іцо очивидно доторкуе ся головно висших і середних верств сусігльностм. Але й цу
кровий податок має бути обнижений, а через те подешевіє цукор, котрий став важною споживною потребою не лише широких міщаньских верств, але вже й розповсюджує ся поміж сел-яньством. По- сольска палата має замір ухвалу австро- угорскої угоди зробити зависимою гід обниженя цукрового податку, а тим спо
собом сповнила би не лише важний обо- ннзок супроти державної конечности але й вволилаб потребам ширших народних верств.
Мінїстер скарбу виказав сим разом незвичайну надвишку буджетову 146 мі- лїонів корон, отже й зовсім природно, що відзивають ся голоси, щоби для на
родного здоровля бажану споживу цукру піднести обниженєм цукрового податку.
Справедливо вказувано на се, що змен
шене приходів наслідком обниженя по
датку перегодом вирівналоб ся значним збільшенвм споживи. Мінїстер скарбу во
лить вправдї ліпше синицю в жмені, як журавля в небі і длятого звертав бач
ність на се, що незначне обнижене цу
крового податку не вилине на відповідне обнижене ціни цукру, а значнїйше обни- женє податку неможлике з огляду на державні фінанси. Др. Лєхер домагав ся обниженя цукрового податку з 22 К на 16, а сему еупротивив ся мінїстер скар
бу, не заявишн до якого обниженя було би правительстко готове. Щ е 5. жовтня 1906 заявив був мінїстер Коритовский в посольскій палаті, що уважає потребу обниженя цукрового податку оправданою і в оригідній хвилі се переведе. Тепер, коли бі-іьше як
рікминув від часу Сего приреченя, а де і жавннй буджет виказує таку велику надвишку 146 міл. кор., то вжеж хвиля теперіш ня повинна бути най- припднїйшою для податкового обниженя.
Мінїстер скарбу вказує вправдї на се, ще ся надвишка призначена на продук
тивні цїли, алеж обнижене податку, котре причинить ся до подвигненя цукрового промислу, а крім того і відповідної галу- зи рільного господарства і до удешевле- ня важної споживи ширших верств су
спільних, не може бути продуктивнї.іше првмінене.
убиток у вивозі цукру за границю був покритий споживою в краю, а се можна Досягнути обниженєм цукрового податку, щоби довести до* цїли ириступної для широких верств народних.
Не треба забувати про рух, який проявив ся тепер проти дорожні спожи
вних плодів. Промисловці напирані з до
лини, і гноблені тягарами з гори, всеж таки сего року поправили плати своїм робітникам. Отже й держава обогязана дати пільги широким верствам робітників, наколи лучає ся до сего нагода і спро
мога. Колиб правительство обнижило цу
кровий податок після внесена д-ра Лєх- нера, сповнило би своє приречене і дало би сусігльности ті мілїони, котрі від 1903 р. ощадило на преміях. У годова комісия, котра радить над договором заключеним між обопільними правительствами, має не .дуже вдячну задачу, бо з великим трудом довершений договор не може бу
ти змінений, чи там поправлений. Але члени комісиї мають спромогу не в уго
ді, але через угоду перевести бажані для суспільности пільги. Тут не входять в гру национальні і політичні ріжницї, супе
речності! між промисловцями і хліборо
бами, між капіталістами а робітниками.
Обнижене цукрового податку, а з тим
іобнижене ціни цукру зможе винагороди
ти не одну некористну постанову австро- угорскої угоди.
Письмо з Відня.
(Наради в справі днсвникарства па катол.
вічу).
( —ий) Я к иеред двома роками, так
і тепер головна бачність участників ка
тол. віча звернула ся на наради в спра
ві дневникарства і зовсім оправдано, по- заяк сегодня бачимо, що дневникарство є могутною силою, котра може вдіяти багато добра для розвитку і поступу су
спільности, але лихе дневникарство мо
же заподіяти необчислимі шкоди, як се бачимо найкрасше посеред рускою на
роду. Тимто і наша суспільність повинна йокорнстуфати ся досьнідом, який зроби
ли инші і у себе подумати поважно про сю справу.
Референт, головний редактор Ш в е х- л є р у своїм рефераті про п о с о б л ю- в а н є х р и с т и я н ь с к о г о д н е в н и к а р с т в а , зазначив, що питане про пособлюванє христ. дневникарству вже рішене, осягнено великі успіхи, а тепер ще розходить ся о те, щоби розпочате діло поглибити, бездїйних і байдужних оживити і заохотити до участи. З вели
ким теплом представив референт поло
жене христ. дневникарі» і розкрив тут
неодну болючу рану. .
2
Пориваючою промовою і рішучостю одушевив зібраних о. К о л ь б, котрого слова загріли би і камінне серце. Він вказав на незвичайні заслуги т о в а р и - с т в а П і я в тій справі. О. Г о с т е ц ь просив, щоби нїмецке дневникарство по- соблювало катол. Словінцям, а кн. Л і х- т е н ш т а й н зазначив заслуги катол.
шляхти коло успішної дїяльности Піево- го товариства і вказав на шкоди, які за- подівав моральности ліберальне дневни
карство.
Головний редактор »КеісЬзрозІ" др.
Ф у н д е р висловив вдяку товариству за пособлюванв христ. дневникарства, ко
тре тим способом значно розвинуло ся і звістив, що протягом кількох тижнів КеісЬзрозІ буде виходила в обемі N. її.
Ргеззе а також що до змісту буде знач
ний поступ. Товариство заслужило ся вельми около зближена национально, по
літичної суспільно ріжнйх собі людий, а також навчило суспільність цінити дневникарску працю християньску
Редактор У аіегіап(1-у 3 і б е р ц в и словив бажане, щоби тисячі християн, котрі доси стояли з боку, пособляли зма- ганям хрисг. дневникарства, щоби можна іти навзаводи з противним ліберальним, масоньским і социялїстичним дневникар- ством, а надія на силу христ. кат, віри і сьвідомости доведе до побіди.
Відтак ухвалено резолюцию внесену референтом: •
Катол. віче австрийске витав з радо- стию засноване христ. дневникарскої ор- ґанїзациї яко сповнене нераз висловле
ного бажаня катол. віч і промовляв за найдальше ідучим пособлюванвм сеї ор- ґанїзациї, котра між иншим витичила со
бі мету:
1. Управильненв справи социяльноїо- піки над христ. кат. дневникарами і
2. дальш е образованв дневникарів з підмогою устроюваня інструкцийних кур сів, удїлюваня стипендий на подорожи, устроюване інформацийних поговірок, і т. д.
II. Віче висловлює товариству ІІія подяку за уладженв прасового бюра, ко
тре вже протягом короткого часу вство- ваня зеднало собі великі заслуги около дневникарства і катол. руху і додав просьбу, щоби товариство спільно з днев- никарскою орґанїзациею виробило плян для дальш ого вистаченя прасового бюра іц п р и ’нїм утворило заводову дневникар
ску школу.
Я к причиняв ся товариство Пія до нособлюваня христ. дневникарства, мо
жуть послужити доказом деякі числа що до складок зібраних на ті цїли.
Сг. П е л ь т е н зібрав за 20 міся
ців 22 147 К Л ї н ц 30.646 К. С о л ь н о г о р о д 25 147 К. Ф о р а л ь б е р ґ 14 654 К. Ц е л ь о в е ц ь 4.366 К. Г р а- д е ц ь 26.096 К, Б е р н о (що йно укон- ституоване) 1.000 К.
Отеє може і нашій суспільности по
служити взором достойним наслїдованя.
Але треба праці і рухливости.
Найболючійше місце...
(Письмо з Золочівщини).
Останніми часами почали одиниці з наш ого духовеньства виступати в »Ниві<
в цілім ряді статий з проектами всіля
ких реформ, які належало би завести так в самім нашім внутрішнім церковнім житю, як в церковнім законодавстві, як також в доведеню нашого обряду до однообразности. Б а навіть пішла диску- сия над питанвм »хто ми е?« себ-то, як властиво повинна Церква нашого обряду тут в Галичині називати ся. Всі сї пита
на, порушувані ш. авторами безперечно
і важні і цікаві і пекучі і повинні би ви
кликати широку дискусию. Всі они ціля
ють в неодно болюче місце наших хиб та недостач.
А я сьогодні хочу доторкнути най
б о л ю ч іш о го місця і хоч з гори знаю, що сильно заболить і викличе багато зойку та лементу, так щож робити... та
кий вже слушний час прийшов, що дов
ше ждати годі.
Ч о м у в н и н і ш н ю х в и л ю , к о л и н а ц і л о м у п р о с т о р і н а ш о ї з е м л і п е р е д і з а к о р д о н о м і н а к о л ю н ї я х Н о в о г о С ь в і т а в с і д р у к о в а н і і п и с а н і п у б л і к а ц и і н а н а пі і й м о в і п о я в л я ю т ь с я о д н о о б р а з н и м п р а в о п и с о м , л и ш е в и к л ю ч н о п и с ь м а н а ш и х д у х о в н и х у р я д і в О р д и н а р и я- т і в і К о н с и с т о р и й і ї х н і о ф і - ц и я л ь н і п у б л і к а ц и і я к щ е м а- т и з м и , п о с л а н і й і Е п а р х і я л ь н і В і д о м о с т и в и х о д я т ь в п е р е с т а р і л і й , п о л а т а н і й п с е в д о - е ти - м о л ь о ґ і ч н і й о д е ж и н і .
Ось вам се страшне питане. Правда, дуже заболіло. Нічого, нічого, перебо
лить, минсть ся і дасть Бог, вийде на здоровля. Що найбільше деякі Газети, яким леда день не стане вже концепту на перемелюване в о с х в а л е н і й н а- ш е м у д о б л е с т н о м у п о с л у д-р у М а р к о в у * матимуть на який тиждень- два тему до вступних стятий під заголо
вком: » У к р а и н с к о е п о с я г а- т е л ь с т в о н а н а и і у р у с с к у ю Ц е р к о в. ь«.
Але годі! Н астала пора, в якій по
чали вияснювати ся всілякі ідеї і гадки, які давнїйше соромливо прикривано смо- квиним листком. Нині справи ставляють ясно, називаючи їх по імени, тож і н ставлю своє питане ясно без ослони. А що справді всьо виясню досить хро- нольоґічно двома-трома словами предста
вити, як факти уложили ся.
Московского велитня на глиняних ногах соромно побив Япанепь. Царство тьми і когута придавлене мусіло присмир
ніти. Вийшла ж у ц ая конституция*. Наш україньский народ зискав бодай тільки, що славний царский указ з 1876. року провалив ся крізь землю на віки — у- країньске слово за кордоном могло сво- біднїйпіе відотхнуги. На росийскій Укра
їні почали зявляти ся перші ластівки рі
дної печати, часописи, брошури, книжки.
Між оббма частинами нашого народу ви- вязала Ся сильнїйша виміна гадок. Ооі частини иочули ся одною і тою самою одиницею. Ррзумівть ся, що новонаро
джена цечать і розпутана література ро
сийскої частини нашої нациї вважала відповідним прпймити для однообразно
сти сей правопис, який в Галичині від давня був в уживаню1), а який від 15 років здобув собі загальне право горо- жанства. По оба боки Збруча ідея укра
їнства скріпила ся. Та обвдинительна бюрократия Росиї налякала ся віджива
ючого велитня і яла вести з ним борбу.
А видячи, що на україньский Півмонт- Галичину не мають вже впливу свободи законів і беззаконїй росийскої імпериї, а жива струя звідтам раз-враз перепливати ме Збруч, кинула за кордон більш пере
конуючим і звінкійшим аргументом та знаючи, що там в Галичині мав добрих союзників на два боки, які поможуть ни
щити українство, в такій збруї виступи
ла до борби.... І всьо пішло битим ш л я хом. „Доблестньїй н а ш і посоль д-рь М аркові?' в парламенті плюнув рідній Мамі в лице..-, проголосив себе і своїх одномишленників Москалями. Справа від-
‘) Галичина приняла вже за Марк. Шаш- кевича фонет. оравопись, в 60-их рр. XIX ст.
Кулїшеву, котру опісля в дечім змінив Київ- ский Відділ Ґеоґр. Товариства. — Ред. Р усл.
разу вияснила ся. Замість давних двох партий, які невинненько називано „твер
дими" і „мягкими", або льояльно »ста- рорусинами* і »молодорусинами«, або острійше »москвофілами* і >українофіла
ми*, маємо тепер в Галичині дві окремі нациї: україньско-руску і московгку з тою ріжницею, що до україньско-рускої нале
жить весь народ і велика більшість ін- телїґенциї а до московскої менша часть інтелїґенциї і безкритичні жмінки обала- мучених селян.
Щ о сей боляк московства в нашій галицкій суспільности, якому анальоґіч- ного приміру нема на цілім просторі зе млі, ще не належить до істориї, винні на мою думку отеї три причини: 1) Щ о ми надто довго вважали москвофільство ли
ше фракцивю нашого национального ор
ганізму, з якою можна на багатьох точ
ках годити ся і спільно працювати і як місток до поеднаня чи переловлена їх на свій бік вживали довгі часи т. зв. е- тимольоґічного пракоиису, бо ніби він подібний до московского і не буде їх так дразнити. 2) Щ о ми іп £ га 1 іа т мос
квофілів за довго уживали на означене наш ої нациї прикметника „р у с к и й“, який для нас, як звісно, має лише зна- чінв історично-династичне, а який для Москалів став загально в сьвітї принятою назвою їхньої нациї. І се були два ко
ники, на яких наші домородні Москалі могли вигідно їздити і під покривкою подібної одежини (правопису) і подібної майже тотожної назви (руский— русскій) могли перепачковувати в нашу суспіль
ність свої ідеї. 3) Щ о як раз в наших церковних кругах в давнішні часи чи то з якогось аристократизму чи консерва
тизму силувано ся до сотвореня осібної урядової мови, яка би ріжнила ся від мови простолюдина, а в яку впихано чим раз більше слів церковно-славянь- ских. З сього виробила ся так звана та
рабарщина, або як то пізнїйші москво
філи казали „галицко-руеское нарічіе*.
Те »нарічіе« далї-далї яли підсичувати словами чисто московскими і з такого
»столпотворенія« виробила ся згодом от- ся милозвучна мова, якою печатали ся всілякі органи в роді „Слова*, „Проло- ма“ і всіх вго потомків.
Ся третя причина була чудесним па
раваном для наших домородних Моска
лів, бо всюди заслонювали ся ним, що буцім то Церква з ними тримав та що они одні вірні сини »св. русской Церкви*.
А ще ликованю їх не було кінця міри, коли по введеню фонетики до шкіл і у- рядів появило ся в АЕпархіяльних Відо
мостях спільне оповіщене наших Преосьв- Ординариятів під датою 22.ХІІ. 1892. Ч.
1139/орд , що Ординарияти і Консисториї мимо заведеня фонетики на далі будуть вживати т. зв. етимольоГії > п о з а я к г т а (етимольоґія) є с т ь в 'Ь к о в ь і м т ь у ж и в а н ь е м г о с в я щ е н а (і) не з р ь і в а е с о ю з а счь Ц е р к в о ю *’) і т. д.
І той нефортунний висказ: „н е з р ь і в а е с о ю з а с г Ц е р к в о ю * дав товчок московскому політичному то
вариству „Русская Рада" до аґітациї ні
би то під покришкою ратованя св. Цер
кви за збиранем підписів до цісаря, щ о
би скасував „ в в е д е н і е #з а г р а н и ч- н о й (зіс!) ф о н е т и к и в г р у с- с к и х г ш к о л а х г Г а л и ч и н ь і“ 2).
І таку петицию они справді вислали під датою 12. н. ст. І. 1893 р.*).
(Дальше буде).
‘) АЕп. В ід . 1892 стор. 164.
5) Петиція до Монарха. — Накладом’ь Общества >Русская Рада" в ь Л ьво в і 1892/3.
3) Находить ся в архіві міністерства про- сьвіти. — Ред.
з
— Дбаймо про руску штуку! Пишуть нам:
Одиноким ширшим тереном, на котрім би штука кисти і долота могла у нас, при зна
ній галицкій мізерні, який такий приют знай
ти, се хиба наші великолїпні будівлі церковні, яких що раз то більше стає на цілій просто
рій галицкій Українї-Руси, та жаль, що часто учрашають їх різьбами і образами наших до
морослих самоуків, або спроваджуваними ша- бльоновими „кавалками" з Чех і Монахова.
Гарний і величавий, межи рускими церквами доси найбільший так обємом як і виглндом храм в чистім стилю ренесавсовім, критий мі- дию, станув в самім середмістю в Сокали, коштом над 200.000 К, без конкуренції! а ви
ключно дорогою приватних складок і жертв, заходом місцевого пароха і мітрата о. д-ра Ле- віцкого. Фронт того храму з величавим пор
тиком, колюмнами дорийскими, украшаютьтри фіґури з каміна поляньского, долота нашого молодого і здібного артиста-різьбара п. Гри
горія Кузнєвича, представляючі Христа Сиасителя і двох Апостолів св. Петра і Павла. Кожда з тих фігур величини трех метрів, виконана високо-артистично, кожда повна житя і смаку, віє духом їх ви сокої задачі і -післанництва, особенно же св.
Павло представлений яко Апостол народів в хвиля проповіданя слова Божого знаходить иовне узнане у кождого переходячого. Укін- чивши з найліпшим успіхом кор. академію штук красних в Римі, працював п. Кузнєвич довгі літа у перворядних артистів в Римі і Фльоренциї і не змарнував свого талану даю чи доказ зрозуміня правдивої штуки хочби і в сих своїх працях, як медальонї пок доньки п. посла д ра Олесницкого, алєґоричній фігурі принятій до промислового музея у Львові, па- мятнику пок. Ст. Щепановского на Личаків- скім цминтари і инших. Узглядняючи і над вираз умірковані ціни, які при всяких робо
тах різьбарских з каміня, мармору і дерева ставляє, радібисьмо сего члена нашого „Рус
кого товариства для розвою штук красних*
(де і адресувати належить) як найширшим кругам в евентуальній потребі поручити. — 77. Р .
— Процес проти Сєнкевича за обиду чести рускої академічної молодїжи відбуде ся імо
вірно в еїчни перед судом присяжних у Відня.
Сєнкевич доніс судови, що явить ся ва роз
праві. Слідство в тій справі вже скінчене, а акт обжал’ованя обнимає 20 сторін.
— Вдова по перскім шаху переїхала вчера в ночи через Львів до Відня в товаристві князя Наср-Еддін-Міржи і 16 осіб з двірскої дружини. З Підволочиск прибула она окремим
ЯроеїМО віішіті перепиту.
н о в и н к и .
— Календар. В о я т н и ц ю : руско-кат.: | Матея еванг.'. римо-кат.: Сатурнїва. — В с у б о т у : руско-кат.: Григоркя новокее.; римо- кат.: Андрея а».
— В справі будови великої бурси „Руского Товариства пвдгі’аі'ічного. Недавно розіслав Комітет будови сеї бурси просьби до всіх на
ших рад громадских о запомогу на сей при- ют для нашої бідної молодежи Доси присла
ли: громада Красів зі складок 22 К, Вербів коло Підгаєць, Креховичі, Городиславичі по 2() К, Надїтичі 15 К, Воскресінні 14-30 К. Ду- либи 11 К, Ж уків, Монастирець коло Ж урав- на, Дашава, Пороги, Воля мигова по 10 К, Новошини 8, Тлусте село і Веринь по 5 К, Красів 10 К, Шманьківцї 20 К, Сланско 5 К, Викоти 20 К, Сілець беньк. 10 К, Лопушна 5 К, Ліщини 6 К, Дмитровичі 5 К, Соколе 10 К, Любича князі 25 К. Окремо зазвачуємо, що громада Березовиця велика в тернопільскім повіті прислала на сю ціль 25 К, а крім того зложили ще чесні радві громадскі 1380 К, і- менно: II. Копит 2, Дебельский Д. і В., Сте- піин Д., Михайло, Николай, Олекса, Чернїєв- ский А., Сковроньский О., Калат А. но 1 К, Волинець М. 50 с, Тарапата С. і Кручовий І.
по 40 с., Задойони В. ЗО с, а Важинів В., За- паржоний В., Івашків Н , Керничний С, Бид- ловский і Новак С. по 20 с. Комітет має на
дію, що в многих громадах підуть наші чесні радні за приміром Березовицї великої. В од
ній громаді знайшов ся великодушний селя
нин, що хоч сам не богатий, позичив нам на будову 500 К. Честь ему за се і вдячність від молодих сердець! Шануючи єго волю, не можемо на жаль подати его імени до публич- ної відомости. — Всім чесним Радам громад- ским, що памятають про нашу молодїж, скла
дає головний Виділ тов-а щиру подяку, а ин- ші просить, щоби пішли в слід за тими, котрі так скоро перші прийшли нам з підмогою.
Тепер розсилає ще Комітет подібні просьби до наших брацтв церковних і має надію на щедрі підмоги від них. Колись на нашій Ру- си-Українї брацтва церковні самі закладали і удержували інколи і бурси; нехай же і тепе
рішні брацтва не покажуть ся гіршими від давнїйших, а прийдуть бурсі з помочию в прикрій годині. Що нарід дає своїй молодежи
— собі дає, бо яка молодїж, така й будуч- ність народа. — Комітет.
поїздом, який їхав замісць особового, що при
їздить до Львова о 1030 в ночи. Особовий поїзд приїхав о пів години пізнїйше. На стрі
чу єї вийшло лише кількох дневникарів, котрі цікаво глипали очами у заслонені вікна са- льонки, де спала панї шахова. Замість неї могли побачити лише євнуха в сусідній пере
ділці.
— Поворот з Америки. Упадок фабричного промислу в Зєдин. Державах підорвав заріб- кову еміґрацию з Европи до Америки. Робіт
ники лишені праці вертають до Европи тися
чами. Ось що показують числа. З Нового Йор- ку повернуло до Европи робітників: Дня 1.
падолиста’ 1.014, 2— 1.223, 3— 1.378, 4—1.400, 5— 1.095, 7—2.118, 14— 1.600, 16-4.000, 21—
2.000, 23—3.300, 24 -2.000, а дня 26 с. м .—
2.200 робітників. Разом 22.328.
- Нагороди Нобля. Мирову нагороду Нобля має сего року дістати Вілїям Стеад, провідник мирової лїґи в Анґлїї. Стеад має 58 літ і є дневникаром. З а працю в области медицини дістане нагороду париский професор Ляверан, за досліди над багнистою пропасницею. Го- ляндскі часописи заперечують чутку, що на
городу з хемії має дістати Крукс.
— Жяд бурмистром міста. Ернесто Натан, жид, якого предки походили з Анґлїї, став вибраний бурмистром Риму. Натан є масоном і довший час був великим майстром масонь- скої льожі Великого Сходу. Видко, не лише у нас жиди взяли верх, але і деинде, де можна би сподївати ся, що люди є розумнїйші, покла- няють ся жидівскому тельцеви.
— Яке їхало — таке здибало. Париж буде мати небавом росийский театр — доносить берлиньска їВбгееп 2і£«. Париж показав ся дуже щедрим для росийских шумовин актор- ских, котрі не могли вже найти признаня у своїй вітчинї, і віддає їм на театр оден із за- граблених костелів. В костелі висять всі обра
зи, мальовила, сьвічники — і все те має оста- ти і підчас представлень. Сцена стане на мі
сця вівтаря. Так безчестити сьвяті місця по
трафлять лише у Франциї.
—? В берлиньскім парляментї заведено теле
фонічне долучене трибуни президента з дне- вникарскою реставрациєю в парляментї і з бюром директора парляменту. Телефони є все отворені і тому кожду бесіду виголошену в парляментї чує директор в своїм бюрі і дне- вникарі в реставрациї. Голос з телефону є так виразний, що домінує понад гамором, який звичайно є в реставрациї.
— Чек на 124’/і мілїонів. В суботу перед полуднем япаньский амбасадор в Льондонї приняв секретаря росийской амбасади, котрий
Матерій и історії звиси Гали
з Етапної.
Ч. 83.
Лист із. Воробкевича до Осипа Барвіньского, писаний 3/¥І. 1868.
(Дальше).
Прочитай іхть и напиши мені про нихт.
твоі уваги. Особливо сподобалася мені „на бенкеті и мучинице мила" и поезія німецка.
У усіхі, провіває дух-ь народний.*) З і, Косто
марова біліле зкористав-ь вінт>, які, я, що ду
же жалую, я дуже троха зі, тоі гарноі книж
ки читав-ь, а вівт, навікть (навіть) собі малий вітягь зробив’ь. Ж алую за тою книжкою, там і, бувбимт» гарного матеріалу собі вібраві».
З а дві яеділи може перевезися мій браті»
ді Львова, може и я его туде провадити му
*) В листі переписані поезиї Григ. Вороб
кевича: 1. Із сну здрігну ся нераз. 2. Вечером дивлюсь на ясні зорі. 3. Здрімались ми на бенкеті. 4. Мученице мила, сьвята руска земле!
і б . й и и е ііе п посЬ, мііе Ігаи т е п й , етгеіі ісЬ ги т е іп е г Ьеіег. Всі згадані руські поезиї по
міщені у „Поезиях" Гр. В-а, виданих 1904
року. — О. М. •
— ЛИШ!» про се тихо, щобть ніхто незнаві».
Зі» важ нихь причепі», брате, мушу я и мій псевдонимт» переміняти.
А поки що цілує
тебе твій щирий другі, Исидорь.
3. Юнія 1868.
Ч. 84.
Лист Олекс. Барві іського до Із. Воробкевича.
Шляхтинці,
Провідна Неділя (1868).
Христост, воскреет.!
Мій Братіку милий! л Діставт, я на самі, Великдень Твоє лю
бе письмо, писане вт, страстний четверт», та тішився й фумувавт» наді» нимт». Твоі вели- канські кроки, що Ти робиш!» щоденно на на
шій убогій словесній ниві напереді», нікого може такт» не тішать, які, мене, Б рате мій щирий! Бо ніхто певно не слідить за кожнимі»
СЛОВОМ!, у Твоіхчь сердешних!» поемах!,, які»
я. Теперт, кожне слово Твоє гарніше звучить підт» Тьоімт, перомть, якось вони теперт, кла- дутця на напірт» які» слідть. Та про те низше говорити мемт». Але Твоя неустанна туга, що неначе гадюка обвилась коло Твого горячого- теплого серденька, не тішить мене. Я віри не
йму, щобі, той ЧОЛОВІК!,, що такт, весело ди
вився на своій фотографиі (котру я переслав!»
нашим!» любимі, Украінськимі, патріотам!,), що такі» весело сміявся зі, Сергиємт, надь тупоголовим!,, глуздоватимі, Амброзиемі, — теперт, запаві» у смутокі, и мелянхолию. Ні
чого казати, що нашому поетові нема чого сміяти ся. Илакаві» Квітка, виражаючи міжі»
люди безталанну свою Марусю, сумуючи ви- провожавт, Тарасі, своіхт, синіві, Гайдамаківі, и Федьковичт» заплакав!, наді, своімі, Дезер
тиром!», виставляючи сумну его долю жов- нярську, его військовеє безталання. Тай Ти, друже мій, брате, неразі, залився крівавими елізми, згадуючи про недолю нашоі нещастноі Русі-Украіни! Така то вже сумовита наша українська пісня, сумніша, ніжь самі, сму- токі», жалібніша відть найтяжшого жалю!
Та ще разі» прошу и молю Тебе, Брате мій, не бануй и не побивай ся, бо то Тебе з ь світа Божого зжене, а кому буде засмутити ся хоч'ь ріднимі» нашимі, словом!» за безта
ланну нашу неньку? Тоді хиба вона лишитця ва поталу юродивим!, перевертням!», на по
сміх!» лютим!» ворогам!,!
Коли така доля постигла Твою любу Олену, то я не дамі, іі пропадати. Відберу віді, Данила и виряжу м іж ь люде. Не страхай СЯ, щоб!» Я ІІ не скоротив!, дуже.
(Дальше буде).
4
виплатив довжиу суму Япан'п за удержанє росийских полонених підчас останної війни.
Виплата відбула ся в сей спосіб: Секретар вручив япаньскому секретареви в запечатаній корертї чек на 4,960.440 фунтів штерлїнґів, 19 шилїнґів і 6 пенсів, се є 124,511.024 35 К, разом із власноручним листом росийского амбасадора, ґр. Бекендорфа. Амбасадор по ви
ході секретаря підписав чек і відослав єго до льондоньскої філії банку в Йокогама. На щ а
стє чек не буде платний золотом, бо се зно- ва було би могло потрясти фінансовим сьвітом.
Чек буде записаний яко вірительність Япанїї, платна росийским правительством за посере
дництвом банку Берінґа Найбільший чек на сьвітї звучав на 275,121.875 франків, які Хіни виилатили Япавїі яко воєнну контрибуцию.
— Еміґрация до Каплянду і Наталю. Заступ
ник ґубернатора Каилянду висказав бажане, щоби поучено як найширші круги, що в виду економічної депресиї,- яка тепер настала в Ка- пляндї, треба з ціло силиї відраджувати виїзду до того краю людем, котрі бажають шукати занятя в тій кольонїї. Як довідує ся мінїстер ств.о справ внутрішних, відносини в кольонїї Наталю (в полудневій Африці) уложили ся д у же некористно для іміґрантів. Попит на сили робочі дуже підупав, особливо же внаслідок застановлена робіт залїзничих і инших підпри
ємств, Богато осіб всілякого званя потратило занятє і попали в нужду. Тому то і евроней- ска іміґрация до Наталю змевш ає ся постійно і значно від 1906 р. а чужі поселенці виносять ся щораз громаднїйше. Треба длятого остері
гати перед еміґрациєю до Наталю. Особливо же хто не 'знає докладно місцевої мови, не знайде там ніякого занятя для себе.
— З галицкої Каси ощад-ости у Львові. Від 15. серпня С. р. зістала піднесена процентова стопа від вкладок в галицкій Касі ощадности у Львові зложених з 3-6 на 4 від сто річно- Гіідвижка процентової стопи, яка супроти вклад- ковсго капіталу 80 мілїонів становить для Каси видаток більший о 320.000 К річно — може найти покрите лише при — но можно- сти — рівночаснім відповіднім підвисшеню процентової стопи від уділених галицкою Ка
сою ощадности у Львові гіпотечних возичок на добра і реальности і позичок комунальних, в яких поверх 6О°/0 всего капіталу вкладко- вого є поміщених. Отже ухвалою Виділу Каси з 10. серпня с. р., якою нідвисшено процент від вкладок, заразом порішено підвисшити процент від позичок гіпотечних на добра і комунальних позичок на 5 від сто, від гі
потечних позичок на міскі реальности на 5 1/» від сто річно.
Покликана до виконана тої ухвали Ди- рекция мусить старатись, аби в випадках, в яких обовязок позичаючого до оплачувана підвисшеної прсцентової егони в самім дов- жнім скриптї не був предвиджений, т о й обо
вязок був додатково принятий і табулярно з безцосередуим першеньством по позичці за
безпечений. —Додаткові деклярациї, яких взір ці в. тій цїли Дирекция на жадане видає, в в обостороннім інтересі в той спосіб уложені, щобц в разі дальших змін на грошевім торзі не потреба виставляти нових декляраций. З хвидею інтабуляциї ніднижки процентової сто
пи з жаданим першеньством Каса узнає за небуле виповіджевя возичок і признана за платний ЇХ рештуючого капіталу, які одиноко узисканє додаткових декляраций мають на меті.
Почуваємо ея до обовязку’ звернути бач
ність на стилізовані в тім змісті кінцеві усту
пи виновіджень і комунїкатів супроти узнаня за платні рештуючі капітали, аби виказати неправду чуток, які иоявили ся,неначе би гал.
Каса ощадности виповідала позички задля яких-сь инших причин. — Каса не лише не має наміру стягати позички, але як раз гото
ва ровложити їх на основі підвисшеної про центі вої стопи на новий, довший час умореня, який дасть можність задержаня амортизаций них рат в менше більше дотеперішній висоті.
— З поважанєм: Галицка Каса ощадности у Львові: Стройновский, др. Квягковский.
Оповістки.
— Дальший репертуар руского театру в Ста- ниславові. (Саля Тов. ім. Монюшка. Початок 7 1/2 вечер).
В ііятницю дня 29. с. м. „Фавст" опера в 5 діях а 6 відслонах Ґунода. Виступ п, А.
Гаека.
В неділю ДНЯ І. грудня пополуднії О 3 ‘/з
« Ч о р н о м о р ц і * народна оперета в 3 діях;
вечером о 7*/і премієра: „ Ж и т е й с к е м о р е " комедпя в 4 діях Карненка-Карого.
Ві второк дня 3. грудня „ Г а л ь к а "
опера в 4 діях. Гостинний виступ пні Ф. Ло- иатиньскої в партиі Гальки.
— Театр аматорів «Сокола* у Львові. В не
ділю дня 1. грудня „ У к р а д е н е щ а с т є "
драма в 5 діях Ів. Франка. Цїни місць як звичайно. Початок точно о год. 7.
— іменована і перенесена. Львіский висший суд краєвий переніс: старшого офіцияла кан- целярийного в Чорткові Т»*офіля Ґрончиков- ского до Станисланова та іменував старшими офіциялами канцелярийними: Ів. Сьцьоблов- ского, ведучого книги ґрунтові в Сяноцї для Самбора і офіцияаів канцелярийних: Алексія Дзюбу в Бережанах для Бережан, Ів. Рібнера в Дрогобича для Дрогобича, Макса Бравштай- на в Снятинї для Чорткоба і К. Ііншковского н Ярославі для Галича, а ведучими книги ґрунтові Ігнатия Яновского, ст. офіц. канц. в Самборі; Вінк. Рубінґера сфіц. канц. в Святині, для Станиславова; Мих. Денис а, нач. канц. у і Львові для Коломиї і Мих. Бубу офіц. канц.
в Сяноцї для •Сянока.
Телеґрами
з д н я 28. падолиста.
Відень. Партия християньско-суспільнана вчерашнім засїданю ухвалила домагати ся як найскоршого обниженя податку від цукру о 8 К, а пізній ше о дальших 4 К.
Берлин. „Вегі. Та^ЬІ." доносить з Лізбо- ни, що з причини вікритя заговору з намі
ром детронїзациї короля, стереже королївску палату війско. Підозріних о заговор цивільних і війсковнх арештують сотками, Вязпицї пе
реповнені. Вязнїв визознть кораблями на мо
ре. Торговля підупала.
Одеса. Збір професорів унїв. ухвалив знова розпочати виклади з днем 28. с. м.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і карчрня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові,
Приїхали дня 27. с. м.: о. Комаряньский, Сернки горіш.; о. Калинич, Кукотин; Гараню нова, Осталовичі; о. Дигдалевич, Корчів; Яре
ма, Добромиль; Дрималик, Тростинець; Пань- кова, Добрачин; о. Лучаковский, Орава; о. Ко
цюба, Зарваниця; Хацевич, Вибранівка; Куль чицкий, Богородчани; Веґнер, Льондон, о. Лен- кий, Ст. Самбір; Ковальска, Покровець; Скоро- б> гатив; Індишевский, Станиславів; Кушнір»
Дрогобич; Чайковский, Самбір; Безручка, Мости вел.; Андриянович, Бахор.
Кутки і паперцї
можна набувати в „Со- кільскім Базарі" у Львові і у всіх торговлях вкраю.
„Псалтиря розширена"
в дусі християньскої молитви і пр. для ужитку церков, і молитвенного, поручена всїми трома Ординариятами. — В'оправі 4 кор., брошуро
вана 3 кор. 50 сот. Висилав за попередним ирисланєм грошин, або нослїплатою: А. С л ю с а р ч у к, нарох Рунґури, и. Печенїжин.
При закупні товарів просимо покли
кувати ся на анонси нашої часописи!
С о їо в зе и т
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 16. д о ЗО. п а д о л и с т а 1 9 07.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-ЬИе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Працюйте і щадіть.
Вкладки ощадности на 4°/0 приймає Товариство вза много кредиту
„ М с т е р ”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові.
Кождого дня (в годинах урядових перед полуднем} можна кожду вкладку назад відо
брати.
Позички уділяє Товариство «Дністер* на 6% за інтабуляцивю; на кошти покрити да
хівками на 5%. Сплату розкладав ся до 10 д> 15 літ; при І0 ратах піврічних виносить рагл амортнзацийна (на капітал і відсотки) 5 ь\.р. 08 сот. від кождих 1'Ю кор. позички.
Парцелянти на купно землі' могуть в «Дні
стрі* получити пози ки під догідними услівями.
Членами можуть бути іілько члени обез- печені в «Дністрі*.
З зисків уділив „Дністер" на публичні до
бродійні цїли квоту 37.275 корон.
Стан 31. грудня 1806:
Вкладки
Позички уділені . Уділи членьскі Цінні папери . . Фонд резервовин і ияші
ео
<
2,561.541-81 К.
2,512.^3562 К.
193 659 53 К.
138.534 20 К.
37.33807 К.
267.364 04 К.
Льокациї
Купуйте землю при ларцеляциях!
Артист-маляр Е в г е н Т у р б а ц к и й
Львів, ул. Пекарска ч. 43.
поручає ся при окраш ених церков; образи до іконостасів, історичні, портрети і т. д .
( 1 0 -? )
: £ £ % Ж Ж Ж Ж О
• а/
7'^
$
$
За пезну і добру льокацию норучаємо:
4 ’/»’/. листи гіпотечні
4'у„ л и с т и гіпотечні
5% листи гіпотечні преміовяні Г’/о листи Товариства кредитового
зем кого
4"/0 1 листи Банку краєного 4% позичку краєву
4% обл.ґациї нропінацийні і всілякі ренти державні
Ті напери продаємо і купуємо чо найгочніишім курсі деннім.
Контора виміни
ц к. упр. гал. анц.
Б А Н К У Г ін о т еч н о го .
Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийісовского.
