Ч. 97 Львів, середа дня 2. (15.) мая 1907. Річник XI
Передплата
«в »РУ€ДАНА< жиивеи*-;
в Аветриі:
5* пїлш рік . 98 м«р.
V п.ч року . - . 10 кяр>
ЯЧ Чверть 'Н.ксу .. о «сер.
а. м іс ь к і. . . 1-70 пер.
Зи граг,. .;ек>:
й л« і рік . 16 рублів або 36 франків П вік рску . 8 рублів або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. >Ьарвеш и я очв і душ у мк вирвеш: а не вовьмєііі холости і віри не воньм еш ,
бо руеке ми серце Гвіра ру^лж.» — 8 Р у е л а в о в п х псальмі» М. Шашкевнча.
Вмхадить у Льввві що дна крім неділь і русккх еьвнт О о ’її год. пополудня.
Редакцію, адміністрацій і експедицпя >Руслана« під ч. 1. ял. Дембревскеге (Харуи- іцнни). Експедиція місцева в Аґснцнї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертає сяявше на попереднє застереж ене.—
Реклямацвї веопечатаніе вільні від порта. — ^Оголо
шене звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кв, а в >Надіславім< 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесевя по 30 сот.
від стрічки.
Нова державна рада.
(X) Про нову державну раду опові
стив вельми цікаві помічена визначний член клюбу ческої шляхти в давній держ.
раді, бар. П е р і ш в К
опзєгу. Коггезр.
п. з. Бая кйпЯі^е Рагіашепі. З огляду на сучасне значінь £сеї справи нодавмо сю статю в цїлости:
бщ е ділять нас тижні перед зібра- нєм нового парламенту, а вже множать ся голоси, які передеказують новому парлнментови короткий час і досадують ся, що потреби держави найдуть єіце менше зрозуміня, чим доселї. Коли зв а жить ся обставини, серед яких має у- творити ся склад нової палати, то не мо
жна твердити, що сі пророцтва в зовсім неоправдані. Передовсім звісні спірні квестиї, які спиняли стару палату пар
ламенту, це є зовсім полагоджені, а ви
борча борба, яка веде ся майже в цїло- сти під давнини кличами, показує, що трохи за легковірна надія, немов би то виборча реформа мала отворити зовсім нові відносини, не була оправдана. Про тивно виборчі платформи, які звернули ся до політично менше вправних верств, надали найпримітивнїйшим точкам про
грам острійшого виразу. Але також і з технічного боку виступають трудносте против нової палати. Вже велике число послів прибільшує ряд бесідників і осо
бистостей, які у комісиях глядають за діяльностей). Та ще і те треба зміркува
ти, що з 425 старих послів число повер
таючих можна приняти на найвисше ко
ло 200. Бо окрім 100 послів великої посілосте і торговельних омпалат, з яких як найменше увійшло до нової виборчої борби, треба з причини пересунена пар- тийних відносин що найменше 100 дру
гих послів почислити за уступивших.
Отже з 2.500 кандидатів, якід під добу старають ся о прихильність народу, у- війде до парламенту около 300 нових мужів, які доперва довшого часу будуть потребувати, щоби обути ся. Окрім сего треба єще вказати, щоб» оправдати сю песимістичну ворожбу, на змагаюче ся роздроблене партий та на поважні кве
стиї, які мусять прийти під наради.
Хотяй сих аргументів не можна собі легко брати, то всеж таки не можна єще тепер видати жадного осуду про не- вибраний єще парламент. Так само, як і вислїд виборчої борби до послїдної хвилі не допускає якого небудь певного вгадуваня, так не мейше і поведене но
вого парламенту не дасть ся шин- зба
гнути. Обі сі квестеї стоять під впливом і настроєм політично не вповні дослі
джених верств 1 треба власне підождати на наступаючі події, доки можна буде висказати про них свою гадку. Бо такі передсказуваня, хбтяй би навіть були вповні оправдані могли би попсувати настрій,, в якім збере ся новий парла
мент. А якраз при такім новім тілі, ві
дірванім від всяких традиций попере- Дних період, має настрій, в якім оно збирає ся, найбільшу вагу.
Я к довго питанє виборчої реформи було отверте, було природним правом кождого годити ся на предложенв, або бороти ся против него. Однак від тої хвилі, коли цїсарска санкция поставила державу на сю зову підставу, мусить кождий числити с | з новою дійсностей».
Старі часи скінчили $я, з нової периоди можна хиба по найтяжш их державних пересиленях вернути *;н назад і ясним горожаньским обовнзком кождого, та кож сего, хто єще нині уважає реформу за трохи перехоплений, недостаточно підготовлений крок, щоби станути на новій основі і без рекримінаций на сій підставі старати ся о добро Аветриі пі
сля своїх сил. Ніхто не може добачува- ти користи в тім, щоби нова палата і нові заступники народа не змогли сповнити свого завданя, бо ся невдача мусїла би довести нашу половину мо
нархії до тяжких криз та віддати еї на судьбу припадку і непевносте. Навіть коли не признає ся загальне, рівне право голосованя виразом волі народа, то всеж таки повинно ся не тілько вичека
ти на єго дебют, але і всіма силами причинити ся до сего, щоби він випав успішно, хотяй би сим і виявило ся, що він ошибав ся в своїх давнїйших погля
дах. Бо Австрия поставлена нині на сій почві і від питаня," чи она є плідною чи неужиточною, зависить тепер благо єї народів. А котрий ж еж політик не при
знав би благо народів за ціль своєї дї- яльности.
Тому є ясним, що не можна при
служити ся новому парлнментови ані су
мними ворожбами, ані наругою і воро
жнечею, а противно треба єго повитати з терпеливостию і прихильною печали- востию, щоби се народне заступництво, яке повстало на зовсім новій почві і зложене із стілько нових мужів, невдов
зі набрало змислу для загального блага в такій мірі, щоби затриюмфовало мимо несмаку того завзятя по негарній вибор
чій борбі і мимо партийного еґоїзму.
Однак щоби осягнуте сю ціль, мусить в новім парляментї взяти верх сьвідо- мість, що тілько з великих партий зло
жений парламент може стати спосібним до праці і сповнити свої цїли.
Та як отеє склали ся обставини, може утворити ся уґрупованє партий тілько після национальностий. Я не спу
скаю з ока трудностей, які виступають проти такого уґрупованя. У всіх нацио- нальних таборах ріжницї сьвітогляду, економічні діференциї, противеньсгва між селом а містом довели до розділу вар
тий, якого Австрия єще не знала. Ви
борча борба на многих місцях веде ся на такий грубий і особистий спосіб, що мусить полишити ся глубока нехіть між поодинокими послами. Та мимо сего все те треба буде не тілько взагалі, але за раз таки перемогти в собі. Бо ся держ а
вна рада буде творити традицию для слідуючих парламентів і тілько з трудом можна буде пізнїйше відробити те, що він прогрішить. Колиб державна рада мала поділити ся на безчисленні, малі, політично, национально і економічно о- кремі взаїмно фракциї, то тим способом поставлено би запору успішній діяльно
сте нового законодатного тіла. Перебіг сесий звичайно заострює ріжницї і роз
двоєне дасть ся пізнїйще тим тяжш е перемочи. Посли, які приходять до нової палати, будуть мусіли показати вже в перших тижнях своїм поведенєм, чи они почувають сю відвічальність, яка спо
чиває на їх раменах.
Але так само і иравительство мусить доказати, чи оно доросло до свого з а вданя. За недавно єще прогулої епохи було найвисшою мудростию урадуючого тоді кабінету, щоби перешкодити всякій консолїдациї парляменту, заострити всяке противеньство і зі зростаючого ослабле
на палати послів черпати силу прави- тельства. Куди се завело, стало нині ясно для кождого. Щоби здержати перевагу парляменту, на те в Аветриі щ е кожде правительство мало досить сили, але да
леко важнїйшим і богато тяжШим є, за
для удержаня потрібної рівноваги в н а роднім житю, довести до пожаданого скріплена палати послів. Нїчо лекш ого не буде для правительства, як піддер
жати і побільшити роздроблене партий.
Национальні противенства і так ділять на
роди, а кілька предложень, які ті ріжни-
цї сьвітоглядів, ті противенства, що у
всіх национальних таборах жервіють н а
глядно, роздують до живої полуміни,
дасть кабінетови безсильний парламент,
розбитий на безчисленні фракциї і фра-
2
кцийки. Коли сего бажав правительство, то се може осягнути легким коштом.
Однак досівід останних років доказав, що також і сила правительства унивав, коли побіля него не стоїть добре злож е
ний парлямент. Безсильна палата послів може правительству послужити хиба для оправдана єго ествованя, однак ніколи для осягненя успіхів.
Над сим мусить застановити ся пра-
витєльство
, заким порішить про спосіб ш ізуі іусіасготгзкіт ротеіесіе сіоризсії свого поведена. Оно мусить відтак забра- зіе оЬгагу плуезШ и. Ргокигаіогуа сіотоїе- ти ся остаточно до национальних кве-
стий, бо сї квестиї єствують, їх треванє підгризає корень монархії. Виминане мо
же освободити кабінет від трудностий, однак він окуповує своє вствованє здо- ровлем держави. Вже перші тижні надхо- дячої сесиї покажуть, чи правительство і парлямент доросли до нової отеє почи
наючої ся периоди. Але щоби они ста
ли такими, — се мусить бути бажанєм і старанвм кождого, чи з охотою дожив сего перевороту, чи ні.
Я к стелять новому епископови?
Звісні в напасти польских часопи- сий на наших владик, але жаден з тих може не відчув так тернового вінця, з а ким «ще вложив золоту мітру, як аме- рйканьский наш єпископ о. Сотер Ор- тиньский. Ось що доносить амер. «Сво
бода« п. з.:
Щ о пишуть про номіната?
Коли іменоване о. С. С .; Ортинь
ского, галицкого Василиянина, єпископом для Америки стало фактом — розбала
кались людонькове — особливо по ча
сописах. «Амер. Русскій ВФстник'ь*, при писуе виключно собі зглядно «Соєдине- нію«, заслугу за те, що єпископа виіме- новано і дивуесь, чому кого з Угорщини не назначено єпископом. О. Обушкевич, редактор «Правдьі», тепер, коли втратив всяку надію на мітру, старавсь робити еіпе §и1е Міепе г и т Ьоезеп 8ріе1. Гла- дик в своїм зацофанім «Поступі* своїм звичаєм лає номіната по батярски — а мадярскі Газети казять ся, що греко-ка- толицким єпископом не іменований о.
Годобай або який другий Мадяр але Українець.
Та бо і на тім ще не конець. Наші
»8іагзі Ьгасіа Роїасу* і опікуни Русинів, також заінтересувались номінатом і на
кликують тутешну полїцию і іміґрацийні власти, аби не пустити о. Ортиньского до Америки. Ось що пише «К ицег N0- 'иго^огакі* (який валявсь і по деяких ру ских хатах) за найбільше русиноїдними польскими часописами в Галичині в ста тї »\Уго§ Роїакомг р ггу Ь у ^ а сіо Зіапому 2]е^посгопусЬ*.
»2азіе§п§1ійту мчасіотозсі о озоЬіе 1;е£0 по\се£О Дозіоіпіка гизкіе) сегкхуі і оіо окагаїо зі$, £е кз. О гіупзкі ^езі з ^ у с Ь ргиекопапіасЬ піеосігогіпут Ьга- і е т Ьар4атак6те, р го р а ^ а іо ге т іусЬ за ту.сЬ со опі ійеаїбмг, а паїуєі исЬосІгі га па)гасІука1півІ52Є§о росі \У2§І£<іет ргге копай роїііусгпо - зроіесгпусії сгіопка гакопи.
А
туі§
скз. Згеріускі сЬсе т іе й а§і
Іаіога піепа\уіасі зроіесгпе] і пагосіоууеі іак&е п а зіоіісу Ьізкиріеі А тегу се.
Засігіту |есІпак, йе озіаіпі кгок кз.
теігороШ у, і). г а т іа г туузіапіа <іо А т е гукі Ь а ^ а т а с к іе ^ о атЬазасІога озоЬіе кз. ОгіуЙ8кіе§о, р гге тіе п і зіе чг з^іаіохуе]
зіаіуу вкапсіаі, а іо 2 пазіерщ'аеусії ро- жнібтсг:
Ргаей кііки Іаіу, )ак сіопозі »На1у- сгапіп*, кз. Огіупзкі па кагапіи ройсгаз
сігіа^згу зіе о і е т , росіа^пеїа §о сіо осіро- ллгіесігїаіповсі засійте]', засі )есіпак итсої- пії §0 осі озкаггепіа, £<іу2 кз. Огіупзкі ийомгойпії, ге іезі; сг1о\уіекіет піеро- сх у іаіп у т.
То )е8і §а1ісуЇ8ка зігопа паейаіи.
Кз. Огіуп8кіе§о, ]ак оп в а т сіохуібсії, засІо\\тпіє піеросгу(а1пе§о, сЬсе т іе с кз.
Згеріускі Ь ізк и р е т ги зк іт . АУ Сгаїісу і іуІоЬу іо тойїіхуега сіо ггоЬіепіа, ігисіпо едпак Ьесігіе озасігіс §о V? А тегу се.
А тегу к ап зк а зігопа тесіаіи \?у§1ас!а Ьо- хуіет іпасгер Око мгебіе атегу к ап зк іе§ о згахуа еті§гасу)пе§о, па гіешіе а т е г у капзка Ье2\уагипко\\го іугЬгопіопут тсвіер п іеросгуїаіп ут озоЬ от. \Уіес іей кз. Огіупзкі, кібгу роуесігіе бо А тегу к і г рагабу, §оіб\¥ ромггбсіс бо Ьтсоїуа Ьаг- бго гусЬІо і Ьег рагабу*.
В голосі Поляків — пише «Свобо
да* — цікаві особливо дві річи. Перше, польска безличність, з якого они пхають ся в не свої справи і хочуть нищити кождого, хто їм не любий. Друге ся об
ставина, що в тім їх нищеню ролю помі чників і доносчиків відграють галицкі москвофіли, яких орґаиом є „Галичанин".
Але Америка не Галичина, вшехпольска політика не має тут сили, а дзявканє москвофільского «Галичанина* і ему спо
рідненого «Поступу* придадуть ся хиба псови на чоботи.
Ювілей Миколи Садовского.
Минулої неділі обходили Кияни 25 літний ювілей артистичної дїяльности Миколи Садовского торжественним пред ставленєм «Богдана Хмельницкого*, в якім сам ювілат відограв могутну креа- цию україньскосо подвижника народної волі. З сего приводу пише київска «Ра да« ось щ о про артистичну і громадянь- ску діяльність Миколи Карповича:
Імя Садовского тісно звязане з істо- риєю україньского театру; єго артистич
на біографія, се істория нашого театру з усіма її скорбними й відрадними сто рінками. Наш новий україньский театр повстав майже одночасно з першими ви
ступами на сцені цілої плеади надзвичайно талановитих артистів: М. Кропивницкого М. Заньковецкої, Садовского, Сакса гань ского та ин. Вони одразу поставили укра їньский театр на твердий ґрунт і прид бали ему голосну славу. В часі тяжкої реакциї початку 80 років, коли було на несено найтяжчий удар україньстру забо роною нашої літератури, коли було роз віяно перші проби україньских діячів стати на полїтично-национальйий ґрунт зявивсь новий могутний фактор, якому судилось довгий час бути сливе одино
ким проявом україньского национального житя, се був молодий україньский театр.
І тим більша належить слава єго першим діячам, а серед них почесне місце зай
має наш ювілат, що вони сьвідомо гля
нули на свої завданя і надали справі та
кий імпульс, який не могло знищити по
тім нї цензурне лихолїтє, ні занепад тра- диций перших років театру, коли утвори
лась велика сила україньских театральних труп, що за своїми материяльно-профе- сийними інтересами занедбали високі зав
даня национального театру. І серед сих трун — труна, на чолі якої стояв Садов- ский, завеїгди — одрізнялась чистотою стягу і серйозним відношенєм до свого завданя.
Труна Садовского і єго артистична гра поруч з трупами Кропивницкого та
^арпенка-Карого була драматичною шко
лою для україньских артистів аж до са
мих останніх часів. Цілий ряд молодих сил, що окрашають тепер нашу сцену і служать надією її дальшого розвитку, виховавсь під впливом Садовского. Нема
лою заслугою Садовского, яко організа
тора і режісера україньскої сцени, є єго орудопанє украіньским театром в Гали
чині в 1905— 1 9 .6 роках.
Майстерна гра талановитого артиста, яка знаходила собі повне признане на сторінках нашої Газети підчас теперіш- ного перебуваня єго трупи в Київі, при
єднала ему щирі симпатиї як українь
ского громадяньства, так і всіх тих, хто мав високе задоволене бачити єго на сцені.
Ми сподіваємось, що шановний юві
лат, якому ми бджаєімо від щирого серця ще довгого віку і довгої праці на користь україньского театру, дасть нам ряд нових креаций на обновленій пєсами сьвітового репертуару україньскій сцені. Єго могут
ний талант має всі дані до того, щоб вийти з тісних поки меж україньского репертуару, проявити себе в сфері сучас
ного всесьвітного театру, де «народи мі
ряють крила свого духа*, як висловивсь оден із наших учених. Театр доти захо
вує своє культурне значінє, доки він одгукуєть ся на пекучі запитаня житя, що хвилюють в даний момент грома- дяньство. Він повинен проповідувати ви
сокі громадскі думки й ідеали, в сім єго вага і значінє. Ми певні, що славний артист, що високо ніс стяг україньского театру »во время люте*, найширше роз
горне свої сили й свій талант в наші часи, коли кругом хвилюєть ся нов.е житє, коли наближаєть ся сонце золо
тої волі.
Н о в и н к и .
— Календар.
В с е р е д у: руско кат.: Бориса і Глїба; римо-кат. Софії і 3 дочок. — В ч е т в е р ; руско-кат.: Теодозия печерск.; римо- кат.: Йоана Непомук.
— Перед виборами.
В п я т и и ц ю дня 17.
мая відбудуть ся в Галичині вибори з решти сїльских округів і з деяких міских округів.
В сїльских округах виступають отеї кандидати (НК=Нар. Комітету, Р Р = Р усско-ї Рад-и, Р = радикальні, В Н =Рад-и народ., ПЯ=польокі людовцї, С =социялїсти):
Р у с к і о к р у г и :
Ч. 54. Балигород-Ст. Самбір ітд.
НКо.
Іван Яворский зі Стрільбич, заст. Ант. Старух
з з Березовицї вижної; РР др Йос. Крушиньский
з Перемишля, заст. др. Юл. Сьокало; Вй Ян Зараньский з Дрогобича, заст. Юл. Ґіжовскии зі Львова; С Семен Вітик.
Ч. 57. Стрий-Ж пдачів-Бібрка і т. д НК др. Евген Олесницкий, заст. др. Стан. Днї- етряньский, і Лев Левицкий зі Сколього, заст.
о. Мих. Бачиньский з Ріпчиць; РР о. Вас. Д а
ви дяк, заст. др. В. Дудикевич; Вй Гр. Фридр.
Скарбек, заст. Каз. Янко з Глинян.
Ч. 58. Мельниця-Залїщики-Снятин ітд.
НК др. Теофіль Окуневский, заст. о. Іван Смольний з Пановець, і др. Волод. Охримович, заст. Василь Стефаник зі Стецевої; В й Кар.
Мільнер староста в Борщеві, заст. Едм.
Дзерж'ек
Ч. 59. Обертин-Станиславів Товмач ітд.
НК др. Евг. Левицкий з Золочева, заст. Стеф.
Танчаковсхий з Зол. ГІотока, і о. Альойз. Оле сницкий з Чортівця, заст. о. Єроним Бариш з Угринова; РР др. Лев Алексевич зі Стани- славова, заст. о. Ник. Винницкий з Галича;
Р др. Лев Бачиньский зі Стрия, заст. Мартин Королюк з Ччрнїєва; Вй Адольф Цєньский, заст. Петро Салява.
Ч. 62. Гава руска Ж овква-Яворів ітд. НК др. Стан. Днїстряньский, заст. о.'їв. Киприян з Немирова; РР др. Мих. Король, заст. о. Ів.
Головка з Яжева нов.; ВИ Ян Дучпміньский з Волі вис., заст. Тад. Рибіцкин з Янова.
Ч. 65. Сокаль Броди-Зборів ітд НК др.
Евг. Петрушевич, заст. др. Мих. Олійник; РР др. Дм. Марков, заст. Теод. Процик з Присо вець; Вй Володсл. Ґнєвош з Кут, заст. Мар- Кравс з Сокаля.
Ч. 66. Бережани-Рогатин Болехів ітд. НК др. Кость Левицкий, заст. о. Андр. Пелень ский з Книгинич, і Тимотей Старух (канд.
менш.); РР др. В. Дудикевич, засг. Пр. Ґрен- джола з Мельничи; самосг Мариян Бобрович з Козови (вшехпол.).
Ч. 60. Бучач-Підгайцї ітд. НК Вяч. Бу дзиновский, заст. др. Вол. Загайкевич зі Льво
ва; РР. Он. Ґецїв, заст. сел. Йос. Било з Бур- к а н о в а ; ЙВ. кс. Стан. Громнїцкий з Бучача, заст Сеа. Звольский з Бережан
Ч. 61. Перемишль-Добромиль ітд. НЧ-*
Граг. Цеглиньский, заст. Зах. Скчарко; РР.
ІС^і.-Несторович, заст. Іл. Батицкий; ЙВ. др.
Влад. Чайковский, заст. др. Ян Лабуда; ПЛ.
Ян Стапіньский.
Ч. 64. Львів-Городок ігд. НК. о. Йос.
Фолис зі Скнилова, заст. др. Льонг. Озаркевич з Городка; РР. Консг. Павликов з Винник, заст. сел. Теод. Максимович з Речичан: Вй.
Давид Абрагамович, заст. Ант. Маслянка війт з Зубри; ПЛ. сел. Стан. Барановский з Зимної- води, заст. Йос. Салямачиньский; самост. Ерн.
Брайтер зі Львова.
П о л ь с к і о к р у г и :
Ч. 36. Явожно Хніанів ітд. Вй. др. В.
Дамский і Стан. Ольшевский; ПЛ. Анд. До бек; самост. кс. Шпондер. др. Даньский, Стан.
Буґайский.
Ч. 36. Бяла-Андрихів ітд. Вй. кс. • Стан.
Ганусяк, Людв. Добія; ПЛ Ян Кубік; С. Берн.
Ґрос (заст. Ігн. Дашиньекий); самост Фр.
Крамарчик.
Ч. 37. Вадовичі-Мислиничі ітд. К.Ж. др.
Мик. Клякурский і М. Лущикевич; ПЛ. Анд.
Среднявский.
Ч. 36. Маків Ж ивець ітд. В№. Мат. Фіяк і Йос. Столярский; ПЛ. Стан. Щепаньский.
Ч . 39. ЛїмановаН. Торг ітд. К М . А. Ж у к Скарчевский і Косткевич; ПЛ. Стан. Смілов-
ский; самост. др. Даввляк.
Ч. 40. Краків-Величка ітд. Вй. Фр. Буяк;
Л І. Фр. Вуйцїк; С. Клвменсввич; самост. Птак і Р. Штілвр.
Ч . 41. Бохня-Виснич ітд. К І¥ . др. Анг.
Гурский і кс. Ст. Стояловский; ПЛ. Ад. Рібен-
бавер. . '
Ч. 42. Радлів Тарнів ітд. Вй. кс. Мих Ж иґулїньский і др. Т. Венцлав; ПЛ. Мих Оль
шевский; самост. др. Ерн. Габіхт.
Польске католицко народне сторонництво цофнуло у Львові всї свої кандидатури з ви
їмком радв. Ігн. Ш ишиловича, який кавди- дує з V округа.
— З а г. збори львівского „С окола* відбудуть
ся завтрішної середи о 5. год. в льокали То вариства при ул. Рускій 20.
— Ставропигійский Ін с ти т у т у Львові відбув в Томину неділю дорічні загальні збори. По відснінаню „Плотию уснул" і „Христое вос- кресе" відчитав сенїор Ямницкий звіт з 1906.
р., який збори приняли і уділили абсолюто- рию совітови. З черги відбув ся вибір нового управляючого совіта. Через аклямацию ви
брані: сенїором старший радник суду Ром.
Яминьский, І містосенїором проф. Сивуляк і II містосенїором старший инжінєр Вен. Мій- ский. В склад управляючого совіта війшли при голосованю картками др. И. Антоневич, о. І. Волиньский, Л. Добряньский, І. Дуткевич, др. В. ІвасечКо, II. Коцовский, др. В. Лагола, І. Лїсковацкий, О. Марков, І. Менцнньский, І. Пелех і нроф. Ф. Свистун. До контрольного комітету вибрані Агі. Ничай і Гр. Харак.
— Підчас то р ж еств а висьвяченя єпископа минувшої неділі співав також — як се муси
мо зазначити — хор читальні' „Просьвіти" на городецкім передмістю в злуцї з архікате- дральним хором і причинив ся чимало до зве- лнчаня торжества помимо глоти і тропікаль- ного горяча.
— Нова ґалєрия образів. В промисловім му
зею у Львові (вхід від ул. Дзедушицкого) мо
жна оглядати образи і предмети закуплені недавно на Україні. Ґалєрия «творена щ «день з виїмкою понеділків від 1 0 - 2 . год. В неділю вступ коштує 50 с від особи, а в будні дні 1 К. Ученики платять по 20 с.
— Перша прогульна наколесників львівского
„Сокола" відбуде ся в неділю 19. с. м. до Страдча, де прогульковцї звидять славні під земні печари ще з татарских нападів, а звідтам до Янова, котрого околицею так оду- ш являють ся туристи Програма уложена в той спосіб, що відділ пань з відповідною а систою виїде в неділю рано, а відділ мужес- ский з огляду на раннє бюрове занятє мно- гих членів, виїде по цолудни. Хто хотів би взяти участь в тій прогульні а не був єще чле
ном кружка наколесників, може зголоситись в
„Соколі" ул. Руска ч. 20, що дня вечер між 6. а 8. год., де довідавсь рівнож про докладну програму і про годину виїзду так першого як і другого відділу. О скорі зголошеня, щоби можна поробити відповідно до скількос-ти V- часників відповідні приготовлена, упрашає — К лим Ґутковский провідник наколесників.
— „Ризниця" в Самборі призначила з чи
стих зисків за минулий р к адмінїстраций.
суму 1.730 К розділити на запомоги по 20 К між найбіднїйші вдови і сироти по сьвяще никах усіх трох єпархій. Прошеня, стверджені урядом деканальним. належить вносити до дирекциї „Ризниці" в Самборі но конець мая н. ст. 1907.
— З ж и тя американьских Русинів. Найбільше наших переселенців поселило ся в Канаді' в Альберті в місті Едмонтон і в околвци Про- ворнїйші з них взяли ся до ріжної торговлї.
Одні перепродували землю, а торгували нею знаменито, бо діставали нераз по кількавацять разів більше, чим за землю самі заплатили.
Доугі взяли ся до крамарства. В місті Едмон
тоні заложено кілька руских торговель. Одна з них під фірмою К^айковский і С-ка доро
била ся до кількох літ значного майна. Менші торговлї і крамниці ^позакладено на кождій рускій кольонїї, навіть по кілька і всі они добре розвивають ся. Темні і неписьменні емігранти не виходили так добре. Они або осіли на фармах, де тяжко мусять працю
вати, або заробляють при будові зелїзниць.
З сего видко, що мудрому всюда добре. Про
ворний наш селянин, розглянувшись п о ш а р о вім сьвітї, побачив, що можца лекше жити з торговії, взяв ся до неї і добре на тім вийшов.
А коли на своїй рідній землі наш селя
нин провидить, що можна жити з торговлї?
В кождім середної величини селі може сьміло удержати ся найменше дві крамниці і кіль
кох торговельників-похатників, що скуповували би покладки, дріб, прядиво, вовну і такі инші сирі артикули. Могуть з такого торгу жити
инші, чомугй не мав би удержати ся наш чо
ловік ?
— Відповідь з Америки. Амер. „Свобода"
пише на адресу учителів і дяків з Галичини, які зголошували ся до обнятя посад в Аме
риці, що не може резервувати для них місця, заки кождого з них не побачить і не пере- сьвідчить ся, що уміє. Плата від 25 до 55 доларів місячно.
— Переслідуване Словаків. Із Турчаньского св. Мартина доносять, що засуджений в Преш- бурзї за прасовий переступ сьвященик ЮриГа, почав відсиджувати 2-лїтну кару вязницї. Пра- щаючись перед тим зі своїми прихожанами з проповідниці в церкві, о. Юриґа просив, що
би на випадок смерти похоронено єго на кла
довища єго парохії. Прощальна проповідь бу
ла така трогаюча, що всї парохіяни заноси
ли від плачу.
— Вибухи вульканів. З Катанії доносять, що в суботу вечером о 7 год. 40 мін. настав на острові Стромболї страшний вибух вулькану Стромболї. Викинені з кратеру величезні м а си ляви залили всі виноградники в цілій о- хресности. Серед населеня острова настав великий переполох. Та й Етна зачинає щораз сильнїйше проявляти свою вульканїчну силу.
З кратера добувають ся величезні стовпи ду
же густого диму і закривають цілу окрест- ність. В суботу вечером дало ся чути трясе
не землі в місцевостях Бельпассо, Ніколозі і Віяґранде. В ночи дав ся чути сильний під
земний гук.
— Сукровиця проти тиФ у. Професор пра- ского університету др. Байль винайшов су
кровицю проти тифу. Дотеперішні проби з сею сукровицею дали знамениті висліди.
Ствердили се також лікарі берлиньскої клі
ніки.
Телєґрами
з дня 14. м ая 1907.
Відень. Подорож сербского президента міністрів, Пасича, на балканьску виставу до Льондона, дала нагоду ХУіепег А1І£. 2їд. до запитаня єго, чи сербский король Пзтро мо
же відвідати анґлїйску столицю. Пасич за я вив, що, як лише ноявила ся така чутка, анґлїиске правительство повідомило єго, що виключене є, або сербский король міг відві
дати котрого небудь пануючого в середущій Европі.
Рим. Авсгро-угорский амбасадор в Б ер
лині, Седєнї Маріх, який прибув ту в родин
них справах, в товаристві амбасадора ґр. Лї- цова відвідав міністра Тіттонїя, а також зго- лосив ся на авдиєнцию до короля.
Львївсиий „Сокіл" в 1906 р.
( Конець).
Забавова комісия
уряджувала як для членів Товариства так і для ширшого загалу концерти, вечерницї, фе- стини, црогульки, відчити іти. Не числено при тім на якісь зиски, але хоч з великими тру
дами, старала ся комісия відповісти всім тим вимогам і задачам, які були єї програмою.
Комісия відбула 14 засідань, на яких обговорювала справа концертів, прогульок, пуб.іичних виступів іти. В хронольоґічвім по
рядку ціла діяльність за 1906 р. представляв ся ось так:
Дня 28. цьнігня уряджено для членів Товариства сьвячене.
Дня 5. червня 1906. р. відбув ся попи- совий гімнастично вокальний вечер в салі Фільгармонії.
Вечір сей під зглядом артистичним ви
пав зовсім вдовояяючо. Упрошено до співу- части хор „Львівского Бонна", який відспівав твори звісних композиторів СІчиньского „Лі
чу в неволї" і Ст. Людкевича „Кавказ" часть І. „Промотея"; Адама Людвика, баритона львівскої опери, котрий відспівав в супроводі орхестри твір Сїчиньского „І золотої і доро
гої" і народні пісні Ярославеика. Орхестра 15. п. п. йід батутою п. Конопаска відограла
„Ш есту симфонію" Вербицкого і „На вічний
4
со н “ (н астроєви й о б р аз) С їчиньского, посьвя- • В д н ях 11. п ад о л и ста, 2. і 16. грудня урядж у- ч ен ий бл. п. д о н еч ц ї д -га голови А. Б у д зи -
н овск ого; Л. Л о п ати н ьск и й на т л і ф о р те- п ян ової ім п р о в ізац и ї п. Б. В ахнянина відде- к л я м у в а в н овелю В. С т е ф а н и к а „С тр ати в с я “.
П ід час рухових вп рав в и к о н ал а орхестра ш ість нових к ом п ози ц и й С їчиньского, Ф л ях а і д -р а Яр. Л оп ати н ьского.
Н а ж а л ь публики яви л о сь т а к м ало, щ о
„С окіл" мусів- з к а с и п окрити поверх 600 К недобору. П ричиною т а к о ї сл аб о ї ф р ек в ен ц и ї п уб лики б ула під т о й ч ас в е л и к а зл и ва.
Д н я 1. л и п н я у р яд ж ен о ф е ст и н в парку к у п елевого за в е д е н я в П у стом и тах. В п р огра
му вхо д и л и : т о в а р и с к і гри я к , гра в м ячі, обручі, кр у го л ьн я, перегони нань і м уж ч и н , кон курс гумору, то м б о л я і м ного ИНН1ИХ, а п ід ч ас за б а в п р и гр и в ал а м у з и г а вій ск ови х в е тер ан ів. Н а ф е с т и н ї я в и л о ся м ного л ю д и й з окресн ости .
Д н я 12. ли п н я у р яд ж ен о прогульну на
„Ч ортівск у с к а л у " . В новій с а л і в д ом і „Д ні
с тр а" к о м іси я у р я д ж у в а л а м а й ж е щ о неділі і с ь в я т а популярні к о н ц е р іи . І т а к д н я 8. па д о л и с та з а ч а т о р я д кон ц ер тів ін авгураци йни м кон ц ертом . Дг. го л о в а А. Б у д зи н о в ск и й пови- т а в зіб р ан и х ко р о тк о ю пром овою , почім сліду вали и род укц иї хоральн і „Л ьвів. Б он н а". В.
С ельского, тен о р а, д е к л я м а ц и я п. К л и м к а, сольо скр и п к о в е п. П ан ьк ова і Гімн, вправи.
вано популярні кон ц ерти при сш в у ч асти хорів:
„Л ьв. Б о н н а", „ Б а н д у р и с т а " і Ч и тал ь н і „Про сьв іти " ж о в к ів с к о го п ер ед м істя, пп.О. Будзин ов- с к о ї (д ек л ям .і, Т и ч и н ь ск о ї (солістки), С ельского і Г н атко вск о го (тенорів). П ан ьк ова (скри пака), Ол. У тр и ск а (ц и тр и ета), Б. В ахнянина, В Бар- він ьск ого і Т. Щ у х ев и ч а (п явїстів), Ів. К л и м к а і п. Л еж о гу б ски х (д ек л ям .).
П ідчас ти х к о н ц ер тів від бували ся від- ч и ти Ів. Б о б ер ск о го „В плив руханки на о р га н ізм ч о л о в ік а "; Ф. К о к о вск о го „С учасн а у к р а - .
їн ь с к а п о е зи я " і Т. П олїхи „Т е л егр а ф б ез ця б е л з к °го- д р о ту ".
В д н ях 18. і 25. п ад о л и ста у р яд ж ен о від Чити, я к і зап о вн и л и ц ілий вечір. К рім з г а д а ного в ід ч а т у д га А. Б у д зи н о в ск о го про ріж яі ручні а п а р а т и до гаш ен я огню виголосив дг.
Н. С 'я к свої „в р а ж ін я з нодорож и до св.
З е м л і" .
В д н ях 17. і 24. п ад о л и ста ур яд ж ен о ве- ч ер н и ц ї з т а н ц я м и при см и ч к о в ій м у зи ц і в власн ій с а л і а з п о ч атк о м грудн я в сал і „ Б е с ід и ".
В л іт і п р оек тован о довш у прогульну на У горщ ину, я к у з ріж них причин в ід леж ен о на пізнїйш е.
У п р ава ком іси ї з м ін я л а ся к іл ь к а разів, а при кінцн року сп о ч и в ал а в руках д га Мик.
Л евиц кого.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і каварня — ріг ул. Сикстускої і. Косцюшка -у Львові
П риїхали д н я 13. с. м .: О. Н. Г риньов- с к и й з К олом и ї, о. Єр. Б а р и ш з У гринова, Ю л. Б л л и н ь с к и й з Д егової, Ан. О лекси ш и н з С уховолї, М. Я ц к о в с к а з Р е ж н їто в а , о. К.
Л отоц к и й з Т р о с т я н ц я , о. В. Н есто р о ви ч з Л анів, о. В. М олчко з С ервир, др. Й. К руш инь- ск и й з П ер ем и ш ля, о. Щ . Р а с т а в е ц к и й з Сіл-
Фільварон 70-морґів,
т о ї рілї, 40 м оргів м олодого зрубу, є на про
д а ж з а 17.0С0 злр. В ід ом ість у д -р а Р о зен - б авм а, Л ьвів, ул. Ш оп ен а 3.
С оїоззеи т
Рахунковий звіт.
І. Рахунок к си в р. 1907.
Прихід:
З а о а с д н я 1/1 1906
В пи сове і в к л а д к и П риходу 1760-—
Р о зх о д у 2 1 8 Л
270-31 1541-89 63—
О п л ата у ч ен и к ів 136
73
Н аем сал і
бТ ^”
142 50 517-50
К о м ітет за б ав о в и й 764-91
440-66 324-25
Ф онд будови д о м у
а) від ібран о від ком .
го тівк у 814-95
з а о б л їґац и ї 2.184 2998-95
б) д а т к и в р. 1906 3 9 6 9 3 3395-88
С ойм ова суб вен ц и я 2 0 0 —
Ф ан то ва л ь о тер и я 1-60
Д а т к и 802-81
2.381-87
ПожарництЕО 2.319-19 62-68
49-60
П ереходові з о — 19-60
С луж б а Чинш
В и д атки господ.
П отреби кан ц ел В идав п ц тва
Розхід:
127 40 5 8 6 0 5 1 б '5 ‘>
63-77 Б іб л іо те к а
П рилади Гімн.
Ін вен тар
К он ц ерт пописов. (після рахунку) ' 2 3 2 1 0
К о м іте т мундуров. 33-—
З л е т С околів в З а гр е б і О сноване С ою за
Ріж н і
В. Н агірний (р е ш т а довгу
Льокациї:
В и к азан о в рах. 1905 л ьо к о в ан о в р. 1905
7.199-52
114 84 33-60
288-80 783-70 413-12 68 8 0 1 452-73
54 — 420-40 347-02 635-27 1 9 9 1 0 1 100—
5 8 0 1 81 24 2 .6 9 0 6 5
С тан з 1/1 В лож ен о
1906
Тов. Гімн.
піднято
К урси у ч и тел ів (ісп и то в а т а к с а ) З а п а с готівк и д. З І/X II 1906.
Іі. Рахунок валь-’рів.
3.609-28 3.120-—
6.729-28
П ід нято С тан
III. Білянс.
„Сокіл" у Львові по день I I 1907.
Стан активний.
1. Г о т ів к а з д. 31/ХІІ. 1906.
2. Л ьо к о ван о в Ін сти т. кред . 3. С о к ільск и й Б а з а р
4. Ін вен тар
5. „ пож арний
6. Р іж н і д о в ж н и к и з а при бори пож.
7. П рилади Гімнастичні 8. В и д ав н и ц тв а
9. Ф а х о в а б іб л іо тек а
10. Фантова льотерия 11.
К о м ітет м ундуровий 12. С ою з м уз. і спів. Товар.13. Союз сокільский
і торг.
444-49 3.300-98 2.723-24 1.039 78 2.648-84
372-12 538-80 654-33
54- - 1.086—
254-74 7-47 5 8 0
13.130-59
2.998 95 3.120 — 6 1 1 8 9 5
3.428-30 182-65 32—
444-49 7.199 52
3 428 30 3.300-98 [ 6.729-28
Стан пасивний.
1. Ф онд будови д ом у З іб р ан і „С околом "
від р. 1894— 1906 5.159-43 С ок ільск и й Б а з а р 2.723 24 7.882-67 по в ід ч и сл ен ю зворотн ої
п о зи ч к и на о б л їґац и ї 2.184—
2. П о зи ч к а на будову дом у 3. Ф он д п рап оровий
4. Тов. П р о сьвіта чинш за л е гл и й
5.
С м ек ал ь в П р азі з а гід р о ф о р 6. Б ю ро то р го в ел ьн е з а прил.7. Д р у к ар н я Ш е в ч е н к а з а д руки 8. „ Ш и й к о вск о го 9. Ґ о л ь д б е р ґ за сукно 10. К а п р а л їк у Л ьвові 11. К а в ф м а н з а крісла 12. Ч и сте м айно
ЛьвГв, дня 31. грудня 1906
Д .
Б удзин овский, .голова.
Ш к о н трован о д н я 17. і 18. ц ь в ітн я 1907.
З а ком іси ю р евізи й н у:
Сполїтакевич в. р, • . 1 Д ур б а к в. р.
М.
Доскоч, скар б н и к .і від п овідав з а р е д а к ц и ю
Лев Лопатиньский.
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нева сензацийна програма.
в і д 1. д о 15. м а я 1 9 0 7.
Щ оденн о о год. 8. веч ер п р ед ставл ен е.
В н ед іл і і с ь в я т а 2 п р ед став л ен а о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером . Щ о п ятн и ц ї
НідЬ ЬИб
п р ед ставл ен е. Б іл ети вч асн їй ш е м о ж н а набути в кон торі П льона при ул. К ар о л я Л ю дви- ка ч. о.
5 .6 9 8 6 7 2.184— І %
• 167-24 825— к *
зо°- 2
.1.660— І
149-10 216-36
70-10 33-24 3 5 7 — 1.469-88 13.130 59
Товариство взаїмних обезпечвнь
9 ?
Дністер
у Львові, при удицї Рускій ч. 20 (дім власний).
приймає обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і господа ских, збіжа і паші на слу- чай шкід заподіяних через пожар. Оплата премій мала, а к ристь для погорівших
велика.
Шкоди ліквідує і виплачує >Днїстер«
з найбільшою скоростию. При оцінці шкід бу
вають запрошені 2 господарі селяни з поміж членів. Дотепер виплатив «Дністер» 13.747 від- шкодовань в сумі еїм і пів мілїона корон.
Зиск по скінченім році звертає ся чле
нам. Звороту за р. 1906 дістають обезпечені члени по 10 сот. за кожду корону заплаченої річної премії.
Банк краевий у Львові і в Чернівцях, Ка
са ощадности у Львові, і т. д. приймають поліси,Дністрі!” при удїлюваию позички.
Житєві обезпеченя приймає «Дністер» для Краківского Товариства, а провізию від таких обезпечень відступає „Днїстер“на добродійні ціли
Поясненя до обезпечень уділяє Дирекция або агенти
Аґенциї «Дністра» находять ся в кождім місті і в многих селах; там, де виде не ро
бить инший аґеит «Дністра», можуть пись
менні селяни старати ся о удїіенє аґенци'І.
До тепер дістали аґенти 969 507 К провізні.
Фонди Товариства 31/12 1906:
Фонд резервовий
„ резерви премій
„ иа звороти
„ на ріжницю курсів
„ резерви специяльної
„ емерит урядників ингаі фонди заосмотреня
К 846.189 20
„ 550.110—
„ 16.110 - , 29.866 35
„ 31.040-73 185.810-21
„ 25.000 — Сельне! асеиуруйте ся від шкід огневих!
•ОьІОНЬОХОЩ д п і п а
Пив ігвз (іиХ и її
иніниа вгіоінон
’кіннаїг ізбАм ицпдіньохиен он онвАпАя і онавїґобп ибзцвн ч
інавжбаїг ихнзб
тнвілза і івииНвнпюдп іинедцгро °/0$
Ааввбя Аньиеон в,0£
оховввйн Аяивд
йхзиіг У Ч і ї і в/„^о д о язн зе одоаохиї/зсін в а х зи б в а о ^ ихоиіг °/0-р
ін ваоїм зб п ін ьахои м ихзиіг ®/„е тн ьзхои и ихзик іньзхощ х ихзиіг %*/іТ іопвііь
А
сіонМ
иЬ
вночіґАгідоУ д Анвои в £
ж
£4-
Я*
&■
’. и
;гт
,•*
З д р у к ар н і В’. А. Ш и й к о вск о го
