Ч. 109. Львів, середа дня 16. (29.) мав 1907. Річник XI.
ва
■а
Передплата
»ЄУЄЛАНА« виноска».;
в Аветрмі:
Ч І М
рів. . 29
м р.п.ч р оку .. .. .. 1® дер,
чверть 'Нлиу 5
мер.** місяць . . 1-70 пер.
За граімею:
цілий ^рік . 16 рублів або 36 франків
■ж вів року 8 рублів або 18 франків
П о о д п о к е число по 10 сот.•Вирвеш ми ото 1 душ у ми вврвеи.: а яе ноаьмеш мплости і віри не нозьмкш, бо русхе н о серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Щ аткевича.
Винадить у
Льваві що
дня в р ік неділь і р ус ка х еьвнеО О*|, год. пополудня.
Редаиция, адмінїетрация і
експедвция «Руслаиа*
під ч. 1. пл. Дамбравсквгв (Хврум- щиии).Експедвция місцева в Аґенциї Соколовского
впасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав сяявша ва попереднє застережене.—
Реклямацнї неопечатаніа вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки. а в «Надісланім* 40
е.від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Аґрариіи і м ш .і-іеж ряі.
(X) Вислїд виборів до державної ра
ди приневолює ріжних політиків і всякі політичні сторонництва призадумувати ся над наслідками, які сей вислїд може мати на державні і краєві справи і на відно
сини поміж поодинокими сторонництвами в державній раді.
Незвичайний зріст социял-демократів в ческих сїльских громадах понукує че- ских політиків нризадумати ся над при
чинами сеї прояви. Чехи іменно сподї- вали ся, що мандати по сїльских грома
дах припадуть тепер майже виключно ческим аграрникам, котрі останними рот ками при всяких доповняючих виборах забирали мандати молодочехам, а тимча- сом при сих виборах в околицях, де н е
ма ніякого фабричного промислу, де не долітали ніякі вісти про житє промисло
ве, здобули мандати социял-демократи.
Провідник ческих аграрників І] р а- ш е к приписує головну вину молодоче
хам, котрі своїми напастями на провідни
ків хлїборобского руху і залицянєм до социял-демократів, в котрих они бачили вольнодумне сторонництво, значно при
чинили ся до успіхів социял-демократич- них послів.
Ся замітка Прашка є вчасти оправ
д а н а , але не можна припустити, щоби ся одна обставина могла так могутно під
держати социял-демократів, щоби они в мить здобули десять сі іьских мандатів на перший поклик звернений до хліборобів.
Причини сеї прояви треба глядіти глиб
ше. Аграрники були доси що до свого єства с е л я н ь с к н м с т о р о н н и ц т в о м а властиво треба би сказати—
представниками с ї л ь с к и х в е л и к и х г о с п о д а р і в , себ то сїльскої аристокрациї. Се поясняє ся сучасними суспільними відносинами. Але як раз сі сучасні суспільні відносини, що при ор- ґанїзациї хліборобів властивих, усе пере
ходить в супротивний табор, що чим не- будь відріжняє ся від властивих хлібо
робів. Відома річ, що особливо по селах вельми розвита і загнїзджена кастовість.
Сю обставину, котру противна аграрни
кам пропаганда могла визискаги в свою користь, підглянули дуже зручно социял- демократи, а властиво звернули їх бач
ність на се самі молодочехи. Іменно др.
Крамарж в дневнику Х агосіт Ь ізіу на основі тенденцийно зібраного материялу статистичного вказав на се, що зєдиненєм д р і б н и х х л і б о р о б і в , х а л у п н и к і в , р е м і с н и к і в і п а р у б - к і в можна би витворити чинник, котрий міг би стати вельми небезпечним для аграрників. Се дало би ся особливо пе
ревести в дрібних місточках, котрі в л у чено до сїльских округів виборчих.
Сею указкою покористували ся соци
ял-демократи і взяли ся пильно до ро
боти у вказанім напрямі, щоби для себе приєднати названі в горі живла. З яким успіхом они се перевели, показало ся в головнім дні виборчім. Тепер зрозуміли ческі аграрники свої хиби і призадумали ся над тим, щоби заподіяне їм лихо в будучинї направити, щоби оно не повто
рило ся. Ческі аграрники добачили, що в сїльских громадах на социял-демокра- тичних кандидатів упала іменно від дій
сних социял-демократів лише дрібна ча
стина голосів. Більш а часть тих, що пі
шли за социял-демократичними виборця
ми, складає ся з людий, що ніколи на
віть не читали социялїстичної часописи і не переняли ся сими ідеями. Сих отже повинні аграрники відтягнути на свій бік зпід впливу социял-демократів. Се одначе є лише тоді можливе, наколи аграр
ники розширять підстави своєї дїяльности і доведуть до вирівнаня тих ріжниць еко
номічних і социяльних інтересів, які роз- дїлюЮть халупників, зарібників і паруб' ків від великих господарів сїльских.
Се повинно бути отже першою задачею аграрників в тім напрямі з а к о н о д а - т н о ю д о р о г о ю постарати ся о ви
рівняне сих ріжниць і з сим домаганєм
Ґотгард Курлянд.
\Заказана любов.
Переклав Михайло Боднар.
( Дальше).
На долі, в передсїнку, в товпі лю
дий, що очікували своїх, між учениками і студентами, безвусими льокаями, ґальо- нованими слугами і цікавими всілякого роду стояв Гольбер і очікував Мерен- бурґів.
Хмара на діл сходячих людий пока
зувала ему лише чужі лиця, лиш одну або дві черти знайомого, з яким скоро обмінював поздоровлене по обопільнім пізнаню. Втім понад громадою живо роз
мовляючих панів і пань, понад товпою пестрих красок, спостеріг єї ясну голову, єї молоде, цвитуче лице, понад котрим хитали ся кінчики єї окритя.
Она усьміхнула с я; ему видало ся, як би она єго побачила. Єму здавало ся, що западає ся цілий передсїнок з сотка
ми людий, що тиснуть ся і що они лиш обоє зістали в просторони Кождий єї крок наближав її, він стояв з живчиком,
що сильно бив ся, з очима, яких погля
ди її поїдали.
Потім побачив він, як єї голова обернула ся, як говорила понад свої рамена, а опісля запримітив за нею поважне, легко склонене лице єї мужа.
Я к они, споєні зі струєю людий, станули на рівній земли, з малим тру
дом дістав ся до них. — Ваша повозка що йно заїхала, пане тайний раднику,—
сказав супроводжаючи їх до дверий.
— О, — відповів Меренбурґ, — се певно вам маємо завдячити. Незвичайно зобовязаний.
— Алеж прошу, прошу, - відповів Гольбер. — Я побачив, що починає па
дати дощ, отже я позволив собі...
— Я к любо! — сказала пані Ме
ренбурґ і подивила ся з вдячностию на него.
— Алеж ви зробите нам сю прият- ність, що поїдете з нами. Але в кождім разі сподїваю ся, — питав тайний со- вітник, сходячи сходами при брамі.
— Я по тисяч разів прошу о звіль
нене, — відповів Гольбер, — бо я при рік товаришам...
— А, се що иншого, — вкинув Меренбурґ. — То мусимо узгляднити.
— Ви просите, неправдаж? — пи
тав з просьбою Гольбер.
— Алеж розуміє ся, — сказав Ме
ренбурґ. — Се значить лише в тім случаю, як ви нас скоро відвідаєте.
— Буду мати в найкоротшім часі честь, — відповів Гольбер, поздоровля
ючи і уступаючи ся перед замкненєм дверий, що їх саме замкнув портиєр.
Се був лише викрут; він не чув ся N в силі бути довше побіч сеї женщини.
Він пішов прямо домів.
— Знаєш , — сказала пані Мерен
бурґ в тій хвили, як повозка рушила, єго також полонила штука. Він ви гля
дав цілком зворушений. Так дивно. Так, я єго ще ніколи не видїла. Очи, говорю тобі!...
— Я не зауважав сего, — відповів єї чоловік. — Він був таким самим, як завсїгди, мені так здає ся.
(Дальше буде.)
2 неперечно виступлять ческі аґрарні по
сли до правительства в державній раді.
Окрім сего приневолені ческі аграр
ники скріпити своє становище також в иншім напрямі. Они маловажили собі к а т о л и ц к и х х л і б о р о б і в , а тим часом рух сей виріс там, як гриби по дощі, нараз. Появили ся безіменні відозви без підписів і можна догадувати ся, що сим рухом кермує народно-като- лицке сторонництво, котре так могутно зросло вже на Моравії а захоплює та
кож Чехи і випирає звідтам молодоче- ский гуситизм. Сі католицкі аграрники здобули при доповняючих виборах с і м м а н д а т і в , а в деяких округах ося
гнути поважні меншости, так що з 478.044 голосів відданих припадає 151.821 на католицких аграрників, отже ке мож
на їх уже маловажити. А позаяк між ческими аграрниками а »католицкими«
є богато спільного, отже они повинні зє- динити ся до спільного дїланя. Аграрники виперли попередними роками з сїльских округів молодочехів, а тепер дожидає їх друга задача — усунути з сїльских округів социял-демократів. В тій цїли повинні они виступити з тісного обме
жена селяньскої партиї і глядіти злуки із спорідненими живлами.
Сї відносини вельми поучні також і для Русинів, і ми також повинні над вислїдом виборів у нас нризадумати ся виснувати для себе науку в будучині і для будучини вже тепер почати робо
ту та підготовлена. Але до сеї много- важної справи ще небавом повернемо.
Останний, рішаючий бій.
Народний Комітет оповіщуе ось яку відозву що до послїдного речинця тї- снїйших виборів:
Дня 31. мая с. р. в пятницю відбу
дуть ся тїснїйші вибори в означених низше сїльских округах, при котрих приходять до тїснїйшого вибору наші низше названі народні кандидати.
Буде се послїдний акт виборчий, буде се послїдний, бій рішаючий.
Длятого дня 31. мая с. р. в пятни
цю станьмо всі як оден муж перед ви
борчими комісиями і віддаймо наші голоси на отсих наших народних кан
дидатів :
О к р у г ч. 57.
Мединичі, Стрий, Сколе, Жидачів, Ходорів, Миколаїв, Глиняни, Бібрка.
На посла др. Евген Олесницкий, а- двокат в Стрию.
На заступника др. Станислав Днї- стряньский, професор університету у Львові.
О к р у г ч. 59.
Обертин, Товмач, Золотий Потік, Станиславів, Галич, Тисьмениця, Бого- родчани:
На посла др.‘ Евген Левицкий, кан
дидат адвокатури в Золочеві.
На заступника п. Стефан Танчаков- ский, нотар в Золотім Потоці.
О к р у г ч. 61.
Перемишль, Дубецко, Нижанковичі, Динів, Бірча, Мостиска, Добромиль:
На посла п. Григорий Цеглиньский, директор ґімназиї в Перемишли.
На заступника п. Захар Скварко, директор »Народного Дому* в Мо- стисках.
О к р у г ч. 62.
.Рава руска, Угнів, Немирів, Яво
рів, Краковець, Жовква, Куликів, Белз, Янів:
На посла др. Станислав Днїстрянь- ский, професор університету у Львові.
На заступника о. Іван Кипріян, па- рох в Немирові.
О к р у г ч. 65.
Сокаль, Радехів, Зборів, Залізці, Броди, Мости великі, Лопатин :
На посла др. Евген Петрушевич, адвокат в Сколім.
На заступника др. Михайло Олій
ник, лікар в Камінці сгрумиловій.
О к р у г ч. 66.
Бережани, Рогатин, Болехів, Бурш
тин, Болшівцї, Журавно:
На посла др. Кость Левицкий, адво
кат у Львові.
На заступника о. Андрей Пелень- ский, парох в Книгиничах.
Крім сего в 54. округї (Балигород Лютовиска, Старий Самбір, Турка, Бо- риня, Підбуж, Дрогобич, Лука) стають до тїснїйшого вибору Вітик, Зараньский і кацап Крушиньский, на якого тепер
»Дїло« радить віддавати голоси сторон- никам перепавшого кандидата »Н. К.<
о. Івана Явовского. Однак о. Яворский не приходить до тїснїйшого вибору тіль
ко внаслідок безправного уневажненя єму понад 100 голосів через те, що було виписано кс., а не о. Яворский!
Тож після нашої думки єго сторонники повинні віддати чисті карти при тїснїй- ших виборах задля задокументованя не- важности цілого тїснїйшого вибору, а не легалізувати неправний стан відданєм своїх голосів на ряного кацапа.
Є щ ераз: Поляки як гнобителі.
Відповідь Бернзона — Падеревскому.
Перед богато роками я читав в Ти- роли одну австрийску часопись, в якій між иншими описувано, як знущають ся над рускими селянами в Галичині. Такої недолі не можна побачити в цілій Евро- ГіІ. Я почув в собі обурене до глубини душі — також против австрийского пра
вительства, яке могло позволити на таке.
Від того часу я слідив за тими по
діями. Останного літа я читав про по
дорож, яку зробив один україньский про
фесор по Галичині (проф. Радецкий — Ред), щоби пізнати обставини своїх зе
мляків. бго описи зробили таке могутнє вражінє на мене, що я почав збирати материяли і пригадувати собі наново і- сторию Польщи.
ІІідчас того лучило ся, що рускі студенти внаслідок молодечої демонстра- циї за свій народ і рідну мову дістали ся до вязницї і там в арешті три довгі тижні сиділи без переслуханя і без су- дейского вироку. Молоді люди мусїли
перетерпіти богато мук, бо їх зіпхано до купи в надто тісних келиях. Коли не бачили жадного виходу з тої гарно у- плянованої несправедливости, они порі
шили вмерти голодовою смертию, щоби тим способом очи сучасного сьвіта звер
нути на своїх катів. Мені видалось се величним. Онч прислали мені з вязницї телєґраму, на яку я дав їм відповідь.
В сїй відповіди я висказав їм мій по
див і обіцяв їм писати. Се є істория, попереджаюча мою статю: > Поляки як гнобителі'*, яка дня 4. цьвітня появила ся в »Біз 2еіІ.«
Статя викликала сензацию головно завдяки помочи Поляків а особливо пя- нїста н. 1. І. Падеревского, який в ,,2еіі-і“
оголосив контр-статю. Такої елегантної безличности з кавалїрскою крутаниною я не бачив єще, відколи жию. Колиб бго умисно замовлено, щоби задемон- струвати сї сьвітлі прикмети Поляків і сю легкодушність і сю зарозумілість, які їх ведуть на загубу — ой, справді, він не міг був сего ліпше вчинити. 0- браз сих прикмет з моєї першої статі не міг би дістати жадного кращого по- твердженя. бго брехні вже давно збито.
Зразу я не мав наміру відповідати. Але так легко допускають ся похибки, що зараз н а в с ь о відповідають, а тоді стає за богато того доброго. Я не ціл
ком є певний, чи загал читав ті відпо
віди. Тому уважаю відповідним, деякі точки, що б особливо характеристични
ми, знов піднести і з їх становиска ки
нути сьвітло на цілину.
(Конець буде.)
Медоточиві слова.
Про кандидата VI виборчого округа у Львові, а тепер вже вибраного посла др. Бузека, професора львівского уні
верситету, співробітника др. Ґломбіньско- го при вичеркуваню східно-галицких ви
борчих округів і лідера вшехпольского сторонництва, пишуть ось що з круга виборців згаданого округа:
В передодень тїснїйших виборів у львівскім VI. окрузі між проф. Бузеком, а інжін. Гавснером, коли то Русини своїми голосами рішали вибір, проф.
Бузек був в так скрутнім положеню, що запросив руских виборців тогож округа рускими запросинами на довірочні збори, що відбули ся в незамешканій вілї при улици Листопада ч. 46. Явило ся Руси
нів над 50. Проф. Бузек виложив про
граму свого дїланя в тих справах, що дотикають Русинів, і запрезентував ся в тім не вшехполяком. але як найзичли- війшим і найприхильнїйшим для Русинів.
Він заявив ся рішучим противником вся
кого шовінізму і нинїшної незгоди між Русинами і Поляками тай тих обставин, що ту незгоду піддержують. Він хотів би на все ту незгоду усунути, а сред- ства на те подає ось такі: 1) нацио- нальну автономію індивідуальну, яка є в Швайцариї, щоби кожда народність мала забезпечені всі язикові права; 2) национальний катастер на поли шкіль
ництва, так щоб одна народність не мі
шала ся в шкільництво (від найнизших
з
шкіл до пайвисших) другої народности, 2) национальний катастер в ординациї виборчій, щоби кожда народність виби
рала означене число своїх послів; 4) цілковита рівноправність рускої мови в урядах; 5) усунене анальфабегизму і уможливлене розширена всенародної просьвіти.
Відтак на ріжні інтерпеляциї давав проф. Бузек також вдоволяючі відповіди, іменно, що яко син люду буде стояти за полїпшенем долі бідних верств, що є за свобідною еміґрациєю зарібковою, що є за зменшенєм літ службй війско- вої і. т. д.
З уваги на таке свободолюбне і при
хильне становище зглядом Русинів не дивно, що кількох бесідників взяло про
фесора за слово, що зіставши послом, буде поступати після виложених засад і буде старати ся ними переняти Коло польске. Однак рівночасно висловлено також сумнів що до щирости висказів кандидата, бо, коли би хотів такі гадки переперти в Колі польскім, то могла би єго постигнути доля гі. Грека. Нате все проф.
Бузек сказав, що не є кандидатом Ради Народової і що обіцює постувати так, як сказав.
Тепер вже проф. Бузек вибраний по
слом. Отже будемо мати нагоду нераз видїти, як він, що перед виборами так гарно і солодко промовляв до Русинів, буде відносити ся до справ руских. А може додержить слова ? Вкінци для пев
ної характеристики проф. Бузека треба додати, що до москвофілів розіслав за
просини, зредаґовані в чистій московскій мові.
На разі нотуємо ті слова проф. Бу
зека, з яких давав перед виборами м;д пити Русинам, бо нобоюємо ся дуже, щоби в єго ділах по виборах ми не по
чули прикрого посмаку гірчиці... На вся
кий спосіб: тетіп іззе іцуаЬіі!
Но в и н к и.
— Календар. В с е р е д у : руско кат.: Моде- ста, Теодора; римо-кат.: Максиміна. — В ч е- т в е р : руско-кат.: Андроника; римо-кат.: Боже
Тіло, Феликса.
Материяли до іеторїї звосвн Галичан з , з Буконяши.
Рік 1867.
Ч. 20.
Лист Осипа Барвіньского до Із. Воробкевича.
Львівч, дня 2/1. (лат.) 1867.
(Дальше).
Прочитавши Чорну раду, Ви зовсімч, и- накше піймати будете козаківч., зовсім'ь вч, єншімч, світлі цредставлятця вони Вамч., якч.
читаючи повісті того дурисвіта Чайковского, що поробивч, изч. козаківч, Ляцкихч, шляхти- чів'ь. У романі Евгенія Гребінки підть заго- ловкомч, »Чайковский«. (Ви єго м аєте?) єсть такожч, козацтво досить добре схарактеризо- не; особливо єсть там-ь опись Січи дуже до
бре. Що Гребінка у >Чайківськімчь< хоче пред
ставити, те представляє Шевченко у Гамаліі найлучче. Номиса приповідки можите що дня читати и Вам'ь ся неуярикрить, а богато зи-
ськаєте. А теперч, прощавайте и незабувайте на
Нашч. альманахч, думаємо при кіньці Ла- насч. снрітч, — ми на Вась до віку незабуде-
— Хто винен ? Коли в 1897 р. при виборах до державної ради в Станиславщинї (канди- дував і був вибраний відомий Богданович.) жандарм заколов Стасюка, рускі радикали (певно не з побожности) устроювали помин.
богослужеия, розліплювали червоні плакати і присилали все оден такий плакат Барвінь- скому, хоч сей анї там не кандидував, анї не кермував виборчою акциєю. Так само коли при виборі Вол. Ґнєвоша в Холоєві покалічи
ли жандарми руских виборців, Дашиньский накинув ся на Барвіньского в держ. раді, а пп. Борковский і Цегельский ще тепер писали о проклонах і слезах вдів і сиріт. Тепер же в Горуцку застрілено 4 селян, а тяжко ране но 8 задля руских кандидатів. Цікава річ, чи Нар. Комітет і Русская Рада будуть устроюва- ти пом. богослужеия і кому будуть посилати плекати ? Щож на се названі пп. реда
ктори ?!
— В найблизшу неділю відбуде ся на З а м ковій горі у Львові великий фестин на дохід руских захоронок і вакацийної оселі. В про
граму фестину входять займаючі точки, так що гості не будуть нудьгувати; музика вій- скова; забави поведуть члени >Сокола«. Гар
на ціль доходу з фестину мабуть також спо
нукає нашу публику загостити в неділю о 4.
годі по полудни на Замкову гору.
— Устний іспит зрілости в рускій гімназиї у Львові почав ся вчерашного дня під прово
дом директора рускої Гімназиї в Коломиї, п.
Недїльского.
— Посли з Галичини, вибрані по день 24.
мая включно:
Р у с и н и н а ц .- д е м .: Вячеслав Будзи- новскии, др. Олександер Колесса, др. Теофіль Окуневский, о. Стефан Онишкевич, др. Воло
димир Охримович, Михайло ГІетрицкий, о. Тит Войнаровский і о. Иос. Фолис (разом 8).
Р у с и н р а д и к . : др. Кирило Трильов- ский.
Р у с и н м о с к в о ф і л : др. Володимир Курилович.
П о л ь с к і л ю д о в ц ї : Яков Бойко, Ан
тін Бомба, Иосиф Яхович, Франц Млєчко, Ан
тін Падух, Михайло Ольшевский, Ян Сївуля, Андрій Сьреднявский, Иосиф Станїшевский і Ян Станіньский (разом 12).
П о л ь с к і к о н с е р в а т и с т и : Давид Абрагамович, Михайло Бобжиньский, др. Лев Білиньский, др. Войтїх Дзєдушицкий, др. Ви- товт Коритовский, кн. Андрій Любомирский, Стефав Мойса-Росохацкий, др. Станислав Ста- жиньский, Евстах Заґурский (разом 9).
П о л ь с к и й ц е н т р к а т о л . : кс. др.
Адам Копицїньский, кс. ЖиГмонт Менский, кс. др. Лев Пастор, Тома Шаєр (селян.), кс.
Михайло Ж иґулїньский, Людвик Добія і Мар
ко Лущкевич (разом 7).
П о л ь с к і д е м о к р а т и краківскі: др.
тиньского Січня до друку дати. — Якч. зда- єся ми що три а 4 місяці будемо такий а л ь
манахи — науково-літепацький збірним . у світч.
пускати и такимч, чиномч. своє житє заявляти, колибч, лише материяли були. Запрашаємо проте и Вас-ь яко сотрудника до сего діла — хоть ми знаємо, що Вибч. и безч. того до насч, своі праці присилали. Порайте насч., якч,-би той альманахч>-збірникч> назвати, може Вамч, насунетця яка поетичня назва. Сей перший випускч, нашого альманаха посвящаємо Тара
сові вч» вічну память. На его роковини збірає ся нашч, семінарч, деклямацийний вечірч, д а
ти. Незнаю тільки чи буде що сч, того, бо наші старовірці незіхтять сего допустити, Та- расч. ім'ь сілю у оці.
На світі (на академії) може и нічого не- буде, ще навіть наради о сімч, небуло. А зда- лобч.ся вже разч, красного деклямацийного вечера у Львові нашімч,. Незадовго у насч.
наступають испита, тому немаю тепер'ь часу пошукати за историчніми материялами, а по исппті я Вамч. назбираю досить, и пришлю тутч, бо є літописі у бібліотеці Осолінськихч, наші руські — багато дечого можна изч, нихч, вичитати.
Ігнатий Петелєнц, др. Тадей Сїкорский і Павло Сьвєртня.
П о л ь с к і д е м о к р а т и п о с т .: др- Генрих Колїшер, др. Натан Лєвенштайн, др.
Ґодзїмир Малаховский, др. Валєнтий Станї
шевский, інж. Едмунд Зєлєнєвский і Вінкен- тій Яблоньский (разом 7).
В ш е х п о л я к и : др. Станислав Б яли, др.
Иосиф Бузек, др. Лев Діціюс, Вартоломей Фі- длєр, др. Станислав Ґломбіньский, др. Иосиф Ґольд, др. Франц Томашевский і Войтїх Вйон- цек (разом 8).
С и о н ї с т и : др. Артур Малєр і др. Ген
рих Ґабель.
Со ц и я л-де м о к р а т и: др. Герман Діяманд, Иосиф Гудец і др. Герман Лї- берман.
Н е з а в и с и м і с о ц и я л ї е т и : Ернест Брайтер і др. Адольф Ґрос.
Разом всіх вибраних но той день послів є 63 (на загальне число 106 з Галичини).
— Кроваві вибори в Горуцку. Доносять, що з поміж тяжко ранених селян в Гируцку одна особа померла. Війско спроваджене до села
вийшло, а остала лише часть жандармериї.
— Погром в Монастирисках. Звідтам доно
сять, що по виборі сионїста Ґабля, польскі міщани повибивали вікна в жидівских і ру
ских домах. Спроваджено війско.
— З перемискої єпархії. До канон, інститу- циї візвані оо.: Роман Кокотайло на Турин- ку, Іван Каміньский на Залїсє, Волод. К лю - ка на Гвоздець, Теофан Величко на Рячигів, Иос. Баницкий на Ліщини і Гр. Клищ на Ко- марно. — Увільнені від конкурсового існита оо.: Іван Филипович в Пісках і Павло Стукач в Тісній. — Відпуску для покріпленя здоровля дістали оо.: Алекс. Саноцкий, Григ. Лев, Теоф.
Лятошиньский і Ал. Маляркевич на 6 неділь, Евген Кульчицкий на 4 неділі, Лев Козаневич і Ант. Слоньский на 8 неділь, Сильв. Бара- нецкий на 6 неділь. — Правительство продов
жило дотацию з релігійного фонда на даль
ший оден рік для оо. сотрудників: в Никло- вичах, Завадцї, Мижинцї, Снїтницї і Іздебках а призначило таку саму дотацию для сотру
дників, які мають бути надані парохам в Тер
ці, Чорній і Тулиголовах.
— РезиГнация. Польский кандидат в сїль- скім окр. 57. Стрий-Бібрка ітд. ґр. Скарбек о- повістив в нинішнім ЗІ05У-І роїзк-ім, що зрі- кає ся кандидатури в тім окрузі, бо не хоче доводити до братоубийчої борби, яка могла би вибухнути між селянами з приводу єго кандидатури. Так само в передодень тїснїй- ших виборів зрезиґнував був п. Мілєр. канди
дат в 58. окр. (Залїщики-Борщів-Снятин), по
бачивши, що не має найменших виглядів пе
рейти при виборах. Оден і другий повинни були зголосити свою резиГрацию ще перед першим речинцем голосованя а не ждати до
---
мо. А изч, сихч, святч>, дай Вамч. Господи щ а
сливо и весело просвяткувати изч. цілою Ва
шою намч, любою родиною а згь симч, новимь рокомч, голосу сильного нового у пісняхч», щобч, гуділа ваша голосна кобза на ввесь світч, широкий голосно голосно щобч. люде почули схаменулись и людьми стали щобч.
вороги наші тяжкії мовч, ті сови відч, світла божого поніміли позвикали, а у нашу хату доля и воля завитала — щобч. сей новий рікч, Вамч, всякого добра и всего що самі бажаєте подавч,
— такч, Вамч, бажає ціле наше товариство и я Ваш'ь щирий товариша,
О сит.
Прошу адресувати до мене якч, перше але не до універзитету лишч, вч. руський се
мінарч,; — я перше замиливч, ся и таку а- дресу подавч,.*)
(Дальше буде).
*) Відповідь на сей лист гл. ч. 27. і 39.
- О. М.
4 послїдка, бож се були чисто рускі виборчі
округи.
— Фонд будови бурси Р. Тов-а педаї*. у Львові потребує нових жерел доходу. Наша публика попри складки готовими грішми мо гла би приспорити тому фондови по кілька сот корон річно, єсли би схотіла складати на ту ціль уживані почтові значки і відсилала більші збірки тих значків Рускому Това
риству педаґоґічному. Кілько то у нах тих значків марнує ся по наших товариствах і домах, що ведуть ширшу листову перепи
сну ? Філятелїстів на (ьвітї тепер намножило ся, тому по великих містах є підприємці, що скуповують мілїони марок з ріжних держав і перепродують їх дальше. Думаємо, що на сей проект, поданий нам з міста, згодить ся Р. Тов-о педаґоґічне і поробить заходи в тім напрямі. Клопоту з очищенєм і сортованєм марок не буде, бо можуть се зробити самі бурсаки.
— З почти. Отворенє ц. к. уряду почтового в Щирци коло Немирова. — 3 днем 1. чер
вня 1907 увійде в житє ц. к. уряд иочтовий в місцевости Щирець (повіт Рава руска) зі звичайним обсягом дїланя і позвою Щирець к. Немирова. Місцевий округ дорученя нового уряду почтового буде творити громада і двір- ский обшар Щирець, а замісцеивй двірский обшар Улицко, Середкевич. Уряд почтовий в Щирци к. Немирова буде получений з сі
н н о почтовою за помочею щоденного післан- ця пішого до ц. к. уряду почтового в Не- мирові.
З днем 1. червня с. р. можна надавати поручені листи з жаданєм повідомлена на- давця о приході листа на місце призначена, також у взаїмнім обороті з окупованими кра
ями. Оплата за таке повідомлене виносить так само як в краєвім внутрішнім обороті 25 с.
— Величаве а грізне явище. Між селом Ду шатином а Миковом недалеко Лупкова усуну
ло ся 300 моргів стрімкої і високої гари, вкри
тої лісом, і утворило гать на річці Ославі (яка впадає до Ославицї, а з нею до Сяну). Утво
рена гребля є висока на 50 метрів і є незви
чайно сильної будови, бо складає ся з каміня і цілих дерев, так що вода річки Ослави не може єї перервати. Тим чином утворило ся штучне озеро, величезних розмірів, доси ще не виповнене водою. Коли вода досягпе вер шка греблі, утворить водопад з висоти 50 ме
трів. Для мешканців Душатина буде се озеро мечем Дамокля, бо най лише упаде злива і перерве греблю, то в одній хвилі повінь змете ціле село з лиця землі. Доступ до гаті тяж кий задля розмоклої землі і зісуваня гори, тому доси ніхто не бере ся до розкопуваня гаті, аби для нагромадженої води утворити Перекоп. На то місце приїздять вже тепер сотки туристів, але близько над озеро доси ніхто не зважив ся підійти.
— Рідкий удар хрому. В неділю о 4. годині по полудни ударив грім в придорожний стовп на роздорожу між Водянкою а Бориславом і запалив вісім нафтових законів. Воздух був тоді парний і пересичений елєктричностию.
Очевидці того грому розповідають, що він мав подобу кулі. Того рода громи рідко лу
пають ся. Кулястий грім ріжної величини і краски, білої, жовтої, червоної аж до багря
ної, часом хвилево задержує ся на місци не
порушно, а майже завсїгди посуває ся звіль
на і тихо, часом з легким тріскотом, а вкін- ци пукає з пекольним гуком і висилає на всі сторони довгі на кілька кільометрів лискавки.
Грім, що ударив в неділю в Бориславі, поя- вив ся в виді сьвітляної куті понад землею, котив ся хвилю по дорозі і розпук ся при камени. Від того місця тряснули електричні іскри і посипались довкруги по нафтових законах. В одній хвилині стануло 12 закопів в огни, з них два нечинні на Потоці, два за
кони Фрайнда V і VII, оден закон Тшебінї два „Галичини1*. VI і VIII, закон „Надія" Лу- кавецкого і С-ки, на дебрі закон Фавка „ Б і- 1 янка", закоп ч. І „Карпатского тов-а“ і за-
з дня 28. м ая 1907.
Відень. Маг. Ь ізіу доносять, що прези
дентом палати вельмож буде знова кн. Аль- фред Віндішґрец, а І віцепрезидентом кн. Шен- бурґ. На місце вибраного послом ґр. Аверс- перґа буде другим віцепрезидентом кн.
Фірстенберґ.
Париж. Королївска пара норвеска при
їхала вчера до Парижа. На двірци привитав гостин президент републики, Фалїер, міністри і державні достойники.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і капарця — ріг ул, Сикстускої і Косцюшка у Львове
Приїхали 27. мая с, м.: Павло Гуменюк з Сокиринець, о. Северин Матковский з Бос- сир, о. Ксенофон Сосенко з Конюх, Софрон Недїльский з Коломиї, о. Евстахий Мединь- ский з Коростович, Людміля Демків з Бу- бнища, о. Іван де Стернберґ Стояловский з Явори, о. Омелян Боярский з Новосїлки Костюкової і о. Йосиф Джеджора з Клю
чова.
Мушки можна набувати в „Со- 3 _ кільскім Базарі" у Львові папері)! і у всіх торговлях вкраю.
копи „Стелля" та „Роза" в Тустановичах. На щастє не було тоді в законах робітників і обійшло ся без жертв в людях. Закони зго
ріли до тла.
— ТраГедия дівчини. В неділю рано кинула ся на Бульці коло Львова під колеса зелї
зницї молода дівчина Апольонїя Сидорови- чівна. Машина відтяла їй голову, руку і ноги.
Смерть постигла самоубийницю па місци.
Від рана в неділю до вечера в понеділок ле жало пошарпане тіло денатки побіч шин зе
лїзницї і ждало на комісню. Поліцая заявила що то до неї не належить, бо місце самоу- бийства лежить поза териториєю Львова, хоч ошибнула ся і вчера вечером му- сїла вислати комісию. Тимчасом тисячі лю- дий в неділю і в понеділок спішили оглядати помершу. Причиною трагічної смерти дівчини мала бути сварка в домі родичів, які м еш кають на Бульці недалеко зелїзницї.
— Лист московского єпископа. Дневник «Се- годня* доносить, що архієрей Никон написав подільскому депутатови сьвященикови Грине- вичу ось якого листа: «Дивую з ваших гид
ких писань у «Кіевском-ь Голосі». Зовсім не правих, а лівих побивають у думі. Плодять заколот ліві. Головін зовсім не дотепний го
лова. Промови правих значно розумнїйші. Пе
редайте їм мій щирий привіт. Епископ Никон Р. 8. Хотів післати телєґраму, та не стало гро
шей. Дурниці ви кажете, любий «отче». Баші ліві крикуни не люблять сьвятої Руси. Вони хами.
Вони в Христа не вірують».—Лист справді мо- сковско-архієрейский!
— Дрібні вісти. Секция міскої ради шкіль
ної у Львові ухвалила утворити в етатї мі- ских учителів сталу посаду інструктора гімна
стики та іменувала п. Едмунда Ценара першим інструктором. — Др. Еміль Штайнбах, прези
дент найвис. трибуналу і б. мінїстер скарбу, помер вчера в санаторні в Пуркерсдорфі під Віднем. Покійник був одним із найвизначнїй- ших австрийских правників. Др. Щтайнбах не здужав вже від двох літ. Перед роком дістав був апоплектичного атаку, але подужав і зда вало ся, що атак той минув без всяких злих наслідків. Тимчасом перед трома неділями занедужав знов тяжко, а в послїдних днях мав аж три атаки апоплектичні, котрі зроби
ли конець его житю.
С о1о88еи т
в паеажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 15. д о 31. м а я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлепя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-іЛе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Пароля Людви- ка ч. 5.
З,
Ирошо вішші переївшу.
Телєґрами
ф ф ф 0 ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф
Ф Ф Ф Ф
Товариство взаїмних обезпечень
„Дністер”
у Львові, при улицї Русній ч. 20. (дім власний).
приймав обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і господазских, збіжа і паші на слу- чай шкід заподіяних через пожар. Оплата премій мала, а к ристь для ногорівшнх
велика.
Шкоди ліквідує і виплачує «Дністер»
з найбільшою скоростию. При оцінці шкід бу
вають запрошені 2 господарі селяни з поміж членів. Дотепер виплатив «Дністер» 13.747 від- шкодовань в сумі сім і пів мілїона корон.
Зиск по скінченім році звертає ся чле
нам: Звороту за р. 1906 дістають обеапечені члени по 10 сот. за кожду корону заплаченої річної премії.
Банк краєвлй у Львові і в Чернівцях, Ка
са ощадности у Львові, і т. д. приймають поліси.Дністра“ при удїлювашо позички.
Житєві обезпеченя приймає «Дністер» для Краківского Товариства, а провізше від таких обезпечень відступає „Днїстер“на добродійні цїли.
Поясненя до обезпечень уділяє Дирекцпя або аґенти
Аґенциї «Дністра» находять ся в кождім місті і в многих селах; там, де єще не ро
бить инший аґеит «Дністра», можуть пись
менні селяни старатп ся о уділене аґенциї.
До тепер дістали аґентп 969.507 К провізні.
Фонди
Товариства 31/12 1906:
Фонд резервовий
„ резерви премій
„ на звороти
„ на ріжншію курсів
„ резерви споцияльної
„ емерит. урядників инпгі фонди заосмотреня
К 846.189 20
„ 550.110 —
„ 16 .1 1 0 -
„ 29.866 35 31.040-73
„ 185.81021
„ 25.000 —
Сельне! асекуруйте ся від ш кід огневих!
©ФФФФФФФ ФФФФФФФФ©
Ц. к. упр. гал. акц.
Банк Гіпотечний
Відділ депозитовий
принимав вклади і виплачує завдатки на рахунок біжучий. принимав до пере- хованя папери вартісні і дав на них
завдатки.
Крім того впроваджено подібно як в інституцнях заграничних т. зв.
Депозити сховкові іЗаГе ОерозіЬ)
За оплатою 50 до 70 корон річ
но, депозитар дістає в сталевій касі панцирній сховок до виключного ужит
ку і під власним ключем, де
безпечно ідискпетно переховувати може своє май- 1ид тим зглядом "Поробив Банк гіпотечний як найдогіднїйші варядженя.
Приписи дотично того рода депо
зитів одержати можна безплатно у
від
ділі
