Ч. 265. Львів. Четвер дня 26 падолиста (8 грудня) 1898. Річник II.
І І
; Передплата ;
на «РУСЛАНА* виносить:
в Австри :
; на цілий рік . . . 32 р. ав.
і на пів року . . . 6 р. ав.
І на чверть року . . З р. ав. ;
• на місяць . . . . 1 р. ав. ♦ За границею:
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів
або 20 франків і Поодиноке число по 8 кр. ав. І
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІІІашкевича.
і і
ф»— --- -’-т
Виходить у Львові що дня • І крім неділь і руских С Ь В Я Т |
о год. 6-ій пополуднії.
Редакция. адмінїстрация і І експедпцпя «Руслана» під ч. 5 ул. Л їн д о г о . — Експедпцпя
■ місцева в Аґенцпї Соколовского І в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише » І на попереднє застережене. — І Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні
10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім* 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по
’ 15 кр. від стрічки. ’
А А
Прелїмінар
державного буджету на рік 1899.
На вчерашнім засїданю Ради держав
ної мінїстер скарбу предложив прелїмінар буджету на рік 1899:
Суму видатків державних принято в нїм на 760,286.793 зр., суму доходів на 760,754.834 зр,, нозістає отже надвижка доходів в сумі 468.041 зр. Надвижка та єсть о 119.113 зр. більшою від тої, котру нрелїміновано на рік 1898.
Поодинокі позициї буджету в порівня
нні з буджетом на рік 1898 представля
ють ся так:
А. П о т р е б и :
Понеже видатки на рік 1898 принято на 722,872.831 зр., а на рік 1899 на суму 760.286.793 зр., тому прелїмінар видатків державних збільшив сн о 37,413.962 зр.
Перших пять розділів буджету, т. є.
найвисший двір, канцелярію кабінетова Ці
саря, Рада державна, трибунал державний і рада міністрів не виказує в порівнаню з р. 1898 жадних значнїйших змін. Побіль
шено тілько етат видатків трибуналу адмі- нїстрацийного о 9.822 зр. з причини заї- менованя одного президента сенату ехіга зіаіи т і конечного номноженя персоналго канцелярийного.
Премїмінар видатків спільних уложе- но в тім припущеню, що унія митова між Австриєю а Угорщиною позістане в 1899, що отже доходи з мита служити мають на покрите тих видатків. Надто принято при укладанні прелїмінара дотеперішню! розділ квоти, припадаючої на Австрию і Угорщи
ну. Отже загальне заиотребованє на видат
ки спільні принято на рік 1899 на суму
126,162.876 зр., т. є. о 4,698.347 зр. біль
ше як в р. 1898, а понеже дохід з мит прелїміновани на 50,210.430 зр., — проте нозістає до покритя обом половинам дер
жави сума 75,952.446 зр., т. є. о 1,160.707 зр. більше, ніж в р. 1898.
Етат видатків міністерства справ вну- трішних підвисшено о 710.484 зр. на 28,142.972 зр. Іменно підвисшено видатки на заряд центральний того міністерства о 8.180 зр. з причини системізованя посади четвертого шефа секциї, помножене персо
нали! в службі гидроґрафічніщбудівничів і рахунковій і уряджене курсів для образо- ваня комісарів торговельних. —- Видатки на адмінїстрацию політичну країв коронних підвисшено о 277.378 зр., головно з при
пини побільшена персоналю полїциї в Пра-
| зі і Триєстї. — На будову гостинців вста- івлено в ирелїмінари звичайнім о 6061 зр.
меньше, на надзвичайні будівлі нрелїміно
вано о 90.389 зр. більше. На »будівлі во
дні* призначено о 219.140 зр. більше, бо підвисшено кредити на реґуляцию Драви, Волтави і Дністра.
Етат видатків міністерства оборони крамної підвисшено о„. 1.123.489 зр. на 25.196.170 зр. Насть того побільшена ви
датків, сума 124.919 зр. призначена на помножене персоналю «кандармериї.
Етат міністерства просьвіти і віроіспо- відань підвисшено о 476.610 зр. на 31.473.776 зр. При раді шкільній галиц- кій буде креована трета посада референта адмінїстрацийного і одна нова посада кра- є.юго інспектора шкіл. Кредит на закупно творів штуки підвисшено з 52.000 на 75.000 * і * з зр. — Прелїміяар видатків на університе
тах підвисшено о 336.215 зр., на школи промислові о 68.496 зр., а знижено прелї
мінар шкіл середних о 115.680 зр. а шкіл народних о 30.887 зр. Для університету
львівского призначено надзвичайний кредит 100.000 зр. в цїли добудови крила в улици Мохнацкого, на бібліотеку унїверситетску.
Видатки на удержанє академії ветеринарні у Львові нрелїміновано на 42.900 зр. Кре
дит 100.000 зр. вставлено на утворене че- скої політехніки в Берні.
Етат видатків міністерства фінансів відвисшено о 17,916.888 зр. на 131,681.228 зр. В заряді центральнім креовано питу по
саду шефа секциї, побільшено також пер
сонал урядників концегітових, рахункових і манїпуляцийних. Рубрики »загальний за
ряд кас* підвисшено о 12,769.834 зр., бо ту рубрику обтяжує реґуляция плати уряд
ників і конґруи.
Етат видатків міністерства торговлї під
висшено о 196.511 зр., на 49,783.310 зр.
Етат видатків міністерства желїзниць підвисшено о 8,888.990 зр., на 107,526.190 зр. — В тім підвисшеню видатків містить сн сума 2,013.000 зр. на віденьску мійску зелїзницю — зрештою збільшити сн му- сїли видатки на утримане руху на зелїзни- цях державних, бо прибуло 584 кільоме- трів нових зелїзниць.
. Етат видатків міністерства рільництва рахунково представляє ся о 406.714 зр.
меньший, ніж в р. 1898, але в дійсності!
є о 443.063 зр. висілий, бо з тогорічного етату належить вилучити позицию видатків фонду мелїорацийного в сумі 849.777 зр.
Суму видатків того міністерства прелїмі- новано на 19,357.914 зр.
Етат видатків міністерства справедли
вості! підвисшено о 144.537 зр. на 29,210.791 зр.
Рубрику етату ненсийного підвисшено о 1,409.710 зр., субвенціпо і дотацию о 555.450 зр. а рубрику державного довгу о 1,775.773 зр., бо прибувають видатки на опроцентованє ренти інвестицийної.
О
Пригоди в ніч лід новий рік.
Новеля Генрика Чокого, перевід С. Єзєрсного.
(Дальше.)
Вдова дивила ся на иего хвильку безмовно.
— Коли ви дійсно — мовив дальше Пи
лип — маєте деяку почесть для мене, так їдь
те з маршалком до ваших свояків у Польщу.
Се двя вас лучше, щоби ми не так часто ви
дали ся. Вродлива женьїцина є красна, однако вірна і честотлива жона є ще красша.
— Принце! — згомонїла залякана маршал- кова: Чи ви се жартом? Чи ви мя коли люби
ли, чи обдурювали?
— Бачите — рек Пилип — з мене куси- тель цілком особлившого крою. Я шукаю між женьщинами чесноти і вірности і находжу їх вельми рідко. Найвірнїйша і найчестнїйша могла би мя тільки звязати, нро се не вяже мя ні одна. Але стрівайте, щоб мені не розминути ся з правдою, мене звязала лиш одна! Але жаль мені вас, пані маршалкова, що нею власне не ви.
— Ви в огиднім настрою, принце — про
мовила вдовиця — а єї дрожачий голос і хви
лююча грудь зраджали, що в ній діяло ся.
— Не вжеж -— одвітив Пилип, — я тепер, як ми милий Біг,, в найчестнїйшому росноложе- ню на сьвітї. Я рад би дурний чин знова по
правити. Се сказав я вашому мужеви.
— Якто? — покликала залякана вдова; — ви виявили все маршалкови?
— Не вжеж все, лиш тоє, щом знав.
Вдова повертала ся в сильнім зворушеню то в право, то в ліво. Вона заломувала руки, вкінци спитала: А деж мій муж?
Пилип указав на маршалка, що саме у сю хвилю повільним кроком наближив ся.
— Принце! — рекла вдова голосом най
більшого обуреня, — принце, най вам Бог про
стить, я не могу вам ніколи простити. Я ніко
ли не припускала, щоби серце чоловіка до та
кої огидности було спосібне. З вас зрадник. Мій муж є чоловіком чести в одязї мамелюка, а з вас мамелюк в одязї чести. На сім сьвітї ми вже ніколи не зійдем ся. По сих словах відвернула ся вона від него скоро і думно і пішла на зу
стріч мамелюкови, з котрим вона, як казалось у вельми поважну розмову запустила ся.
Пилин сьміяв ся в духу і думав: Мін за
ступник, нічний сторож, най глядить, як він на конець вийде. Я відгриваю мою ролю в його імени не согірше. Коли би він тільки завтра схотів дальше так честно продовжатп, як я тут розпочав. '
За сим підійшов до танцюючих і побачив з задоволенєм вродливу кармелітку у рядах та- нечниць побіч свого щасливого браміна. Сей ледвн спостеріг огняно-червоне доміно заслав йому рукою поцілуй та виразив пантомімою ви
сокість своєї щасливости. Пилин думав про се
бе: Шкода, що я не цілий мій вік принцом. „Во
ди були би напевно з мене задоволені. Нема на сьвіті щось лекшого як бути принцом. Одним словом може він більше, чим адвокат довжен
ною бесідою. Він має привилей прямо йти і всьо чисто від серця виговорити. Ба, коли би я був і принцом, моя Рузя була-б для мене пропащою.
Ні, я не хотів би бути принцом.
Він глянув на годинник, було доперва пів до дванайцятої. Тут надлетів поквапно маме
люк, потягнув його осторонь і дав йому якийсь папір. Принце, — покликав мамелюк — я ба
жав би вам упасти в ноги і на вколїнках зло
жити подяку. Я поєднав ся з моєю жінкою. Ви розірвали єї серце, але гаразд, що се стало ся.
Вона хоче ще сеї ночі від’їхати і на своїх иосї- лостях в Польщі осісти. ГІращайте. О якій би годині там і було, я жду ваших ириказів, колиб навіть прийшло ся за Вашу Королївску Висо
кість іти на смерть. Моя вдяка вічна. ГІращайте.
— Стрівайте! — закликав Пилип, — коли маршалок хотів спішно відійти. Що мені зроби
ти з сим папером?
Маршалок одвітив: Се мій довжок з карт з минувшого тиждня, на котрий я майже при
забув, однако тепер при виїзді не хотів би за
бути. Я підписав вексель на імя Вашої К ро- лївскої Високости. 3а. сим словом маршалок щез.
Пилип глянув зизом на папір, читав там
2 —
Б. П о к р и т е .
Прелїміновано на рік 1899 суму 760,753.834 зр., отже о 37,533.075 зр.
висіле ніж в р. 1898. З надвижок касових, які позістали з року 1897, перенесено до рубрики доходів суму 10,200.000 зр. на кошта реґуляциї платні' урядників. Дохід з податків безпосередних прелїміновано о 4,173.800 зр. виспіє, з того з податку ґрун
тового о 987.500 зр., з податку від будин
ків о 687.800 зр., з податку заробкового о 1,162,900 зр. з податку підприємств обо- вязаних до публичного складаня рахунків о 1,325.000 зр. виспіє. Ті висші прелїмі-
нарі впливів податкових походять звідти, і Убогі- Додаймо єще, що офіцирам не вільно що містять ся в них залеглости податкові і вести «політики-, то вже оно цілком відстрашить, з року 1898. Сподівані впливи зі в с їх :Х0чби якого цікавого та відважного Русина, безпосередних податків особистих принято і Тимто і власть війскова спротивила ся устано- на 61,706.000 зр., з того призначає пре- вленю руско-католицкого пароха при армії, бо лїмінар на потреби державні 51,863.300 зр., ієг0 там цілком непотрібно: руский ц. к. иарох на опусти в податку ґрунтовім 3,300.100 бУв би цілком без парохіян, бо «мужа» мають зр., в податку від будинків 3,539.100 з р .,, СВОІХ нарохів по селах, а офіцирів, так як би а на дотацию фундушів краєвих 2,000.000 з р .' не було. І воліло міністерство авансувати одного Доходи з оплат посередних прелїміно-іка[,еляна на ЕРЦ-"РЇстера, котрий ранґово і по- вано о 12.305.010 зр. виспіє. В надвижцї і честно стоїть на Рівнї 3 ц- к- 1,аР°хом, та лиш тій партиципують податки консумцийні з
сумою 4.635.000 зр. — іменно має після {все еще на В“ІОКОВИ» стан таким самим оком обчисленя принести податок від горівкиІяк Дивить ся наш »уцтивий« сеиянин на жан- більше о 300.000 зр., від пива о 1,020.000 д аРма! Квестия приготовляючого образованя до зр., від мяса і худоби о 200.000 зр., віді"Р инятя до з а к л а д і війскових дуже коротка:
цукру о 1,305.000 зр., а 1,700.000 зр.
Доходи з МОНОПОЛЮ тютюневого пре- і клясичних язиків. Але наш Русин волить пхати ліміновано виспіє о 2,101.800 зр. Доходи
зі стемплїв, такс і належитостий прелїмі-
новано виспіє о 5,681.000 зр. Дохід з льо- теля’ аб° на практиканта при почті або уряді терні прелїміновано о 400.000 зр. м ен ьш е.! податковім (тепер і там жадаю ть VIII кл.),
. . . . . і на котрім то етановиску буде вічно падькати на П р е л ї м і н а р І Н В Є СТ И Ц И Й Н И ІІ. , свою недолю, як пійти з молодим чоловіком до На інвестициї в році 1899 прелїмінуе | війскового закладу, звідки вже по 4 літах ви- ся суму 31.093.094 зр. Часть тої суми т. є. х°Диті* нідпоручником а найдальше за 12 літ 1,433.910 зр. покриє держава за продаж служби стане капітаном. З- того степеня, при лінії Ческл-Липа-Німес Осєцко-Теплицкої Д°бРих СПОСІбНОСТЯХ і службовій прилїжности, зелїзницї, проте позістає до покритя пеііо має ° т в°Репу каривру на .висші ступні. Зваж ив- 29,659.184 зр., т. є. о 5,519,204 зр, біль- |,,и’ що к в и тУю чі офіцири м аю ть запевнений хліб ше, як прелїміновано на рік 1898. , "Р1’ Р>жних інституциях, а димісіонований офі-
3 прелїмінара того мають бути покриті цир окрім служби при адмінїстрациї, може всту- видатки 8.240.000 зр. на будову зел їзн и ц ї, ,,ити до котрої небудь катеґориї манїпуляций- зі Львова через Самбір до ’ границі у г о р -ін01 служби’ аб° дістає синекуру в виді інтратних скої, з Гіпіеворска до Розвадова, зі С тр и я'посад "очтмістрів або веґмайстрів, - то є се до Ходорова і з Ґравоси до ВосЬе <1і С а і-І далеко -Іекіпа Д°Р0І'а Д° здобутя собі стано- іаго. Сума 1,154.500 зр. призначена н а ;виска’ як к?жда иньша- Був час> що ' Поляки участь держави в достарченю капіталів | ^ояли ся в*йсковости; нині нема родини між на будову приватних зелїзниць, а сума на,иою с Успільною іерархиєю, щоб немала своя- 5,551.200 зр. на розширене ріжних стаций ка’ побренкуючого шаблею офіцир .
зелїзничих. - Добра річ висока наука, а що найменьше
висша осьвіта, але не вся молодїж єї хоче, не вся до неї може дійти, не всім стає средств щоби єї доступити — а конець - кінцем рация хліба для нас дуже важна. А иаколиб один- другий Русин побачив, що син єго так само честно може служити вітчинї і народови в мун- дурі, як і в рясі, тоді пукли'би тоті ледові за пори, якими є наше упереджене до війскового стану і для нас створилась би нова дорога до добути становися, з котрих і краще і досаднїй- ше можна би пособити своєму рідному слову і своє обороняти.
Тоді і устала би і поговірка, що руский народ хлоп,—руска інтелїґенция нон, бо сеї руе- кої інтелїґенциї сьвітекої доси дуже мало, а між сею інтелїґенциєю Русинів єще меньше. Там- туди пішли вже всі народи: між официрами мало лише жидів, а єще меньше нас!
Вже не довго наступить отворенє кадет- скої школи у Львові; як ходять слухи, має там подавати ся і руский язик — та чи богато бу
де єго вчити ся? Хиба буде сей предмет лиш на папери — бо чей-же нашим Полякам не схоче ся вчити «азбуки». Дбаймо-ж щоби і там не заспати роботи, щоби і нам не прийшло здо
ганяти других робітників — та за пізно.
Ю. Ва/рчин.
щось о пяти тисячах левів, сховав папір і по
думав собі: Шкода, що не єсьм ■ принцом.
Втім шепнув єму хтось на ухо: Королївска Високість, ми оба зраджені. Я застрілю ся. Пи
лип оглянув ся витріщивши очі і побачив му- рина.
— Що хочете маскд? — спитав Пилип ціл
ком спокійно.
— Я полковник Студ — прошептав мурин.
Проклята маршалкова вищебетала князеви Гер- манови, а сей бухає тепер огнем і поломіню на вас і на мене.
— Про мене! — одвітив Пилип.
— Алеж дізнає ся о всім король! — зіт
хнув мурин трівожно. Може ще сеї ночі мене арештують а завтра відставлять у кріпость. Я радше повішу ся.
— З сього не буде вам хіена! — сказав Пилип.
— Чиж маю на доживотню ганьбу виста
вляти ся? Я пропав. Князь заж адає кровавого вдоволена. Його хребет ще мабуть еиний від сих побоїв, котрі я ему наніс. Я пропав, а ра
зом і пекарівна. Я скочу з мосту в воду та вто
плю ся ще сьої ночі.
— Крий вас Боже! — сказав Пилин. Щож прийшло би з сього вам і пекарівній?
— Ваша Королївска Високість строїть жар- І ти, а мене жене з сьвіта роспука. Благаю в а с ■
найиокорнїйше, позвольте мені лиш пару х ви л ь160 чекали на вислїд нарад комісш від нагани в чотири очі. в справі послів Пферше-Герольд. На вступі нре-
(Далї буде). зидент подав до відомости палати подяку цїса-
— — — ря за ювилейну манїфзстацию. По кількох ін-
Війсковии стан.
Що пас там обходить війсковий стан!?
Перемиский корпус має аж т р о х офіцирів Ру
синів, а то між ними один канелян, один лікар, ну, і один офіцир. Але ми-б хотіли і то дуже радо, щоби могли вже раз подибати ся з офі- цирами Русинами так годі! Наш Русин шу
кає хліба, ва котрий мусить робити як віл:
сьвященник, професор, урядник, особливо уряд
ник не концептовин мусить гірко відробляти сей «легкий* хліб, — коли стан війсковий дає мало обовязків, за се точности і дисципліни, а то як-раз на тоті дві прикмети Русини дуже
єго обовязків не має. А ми Русини дивимо ся
від ропи О каиДЦДат мае мати з IV. кляси школи середної
і сьвідоцтво, на котрім може бути трійка з обох
ііихої здібності! сина виспіє, де він певно про
паде і конець-кіньцем вийде на сїльского учи-
Рада державна.
Вчерашне засїданє розпочало ея аж ’/»1,
терпеляциях і предложенях внесень занимає голос, мінїстер скарбу др. Кайцль і виголошує фінансове н.хроье.
Надвижки буджету з р. 1897 виносять звиж ЗО мілїонів. Ними можна ще буде покрити недобори в р. 1899, але на рік 1900 треба вже доконче підвисшити посередні податки, чого правительство вже кілька разів домагало ся.
В противнім разі треба би хиба повздержати всякий зріст буджету міністерства скарбу, се значить зростаючих потреб скарбової адмінї
страциї і населеня і справді вичерпати всякі необходимо потрібні резервові капітали — а та
кого державного прелімінаря не може предло- жити палаті жадегі сумлінний мінїстер. (Притаки на правици). Отже рівновагу буджету неможли
во буде заховати без ухваленя бодай податку від цукру. З ухваленєм того податку можна би знести деякі не дуже видатні а за те докучливі оплати скарбові, як дорогові мита, стемпель дневникарский (оплески) і др.
Переходячи дальше позициї прелімінаря сказав мінїстер, що-до краєвих податків:
Фінарси країв находять ся в дуже лихім положенні (притакуваня). Зам ість зростаючих доходів мають они зростаючі дефіцити і за- довженя. Діяльність цілої суспільності!, прави- тельства і міністра скарбу мусить звернути ся до того сумного положена країв (оплески). Кра
ям переказані дуже важні галузи адмінїстрациї.
Шкільництво, санітарні і гуманітарні справи, господарство краєве, а тепер знатні діла на поли комунікациї, — а не переказані їм фінан
сові средства, котрі держава забрала для себе.
Давні, доходові податки не вистарчають краям, а треба би їх ріжнородні і еластичні видатки заспокоїти справедливо, нридїлюючи їм рівнож ріжнородні і еластичні доходи. Тому я радо по
питав гадку допуіценя країв до участи в посе
редних податках. Колаж н угодових предложе
нях ся гадка ще тепер не має замінити ся в діло, то я уважаю цілу справу допущена країв до посередних податків зовсім не погребаною, а тілько відроченою. (Слухайте!).
Переходячи до загального податку доходо- вого, каже мінїстер, що він не означає зовсім помножена державних доходів податкових. Ціла сума доходів виносить 1.336 мілїонів, але з того належить відтягнути для податкових цілий все те, що через податки, довги, процента і постійне обтяженє зменьшає дохід, що підлягає оподат
кована?. Остаточна квота доходу, обложеного податком, виносить 1.156 мілїонів, а на кождого, обовязаного платити доходовий податок, припа
дає пересічний дохід 2625 зр., а пересічний по
даток 31 зр. 25 кр.
Що дотичить рільної продукциї, стверджає мінїстер, що ціни рільних плодів, особливо ціни збіжа, хотяй не суть такі незвичайно високі, як тамтого року, коли взагалі було мало збі
жа, то все таки удержують ся на такій височи
ні, яка подає для бутя рільників ліпші услівя.
Відрадним проявом є, що прецінь переломила ся тенденция до обнижуваня ціни рільних пло- дів, яка дала ся в знаки рільникам через по- слїдних десять літ. Так само що-до цукру ціни поліпшили са. Нарешті і се можна уважати від
радною ознакою, що число рільничих горальнь до 1899 року збільшило ся в послїднім періоді о 77.
Найбільше доброї надії подають енерґічні і самостійні змаганя в декотрих околицях і са
мопомочі! через устроюванє серед населеня м а
газинових етоваришень. Так само і роевій ак- цийних підприємств може послужити за доказ розвою промислу. В р. 1896 одержало концесії»
28 акцийних товариств з лучним капіталом 31 мілїонів, а в р. 1898 в 11 місяцях, число ново- заложенпх, акцийних товариств зросло до 46 з капіталом 4б'8 мілїонів.
Консумция важних артикулів зростає і роз
виває ся. Доходи з податку від пива збільша- ють ся, так само як з консумциї тютюну. В році 1894 прелїміновано дохід з продажи тю тю ну па 86 мілїонів, в р. 1899 перший раз пере
ступив іірелїмінар суму 100 мілїонів зр. (слухай
те, слухайте!) Також і торговельний білянс по
правив ся. Вартість вивозу в перших 10 м іся
цях сего року було більше як 21 МІЛЇОНІВ, НІЖ '
в сім часі тамтого року.
Що дотичить валюти і кредитових відно-
з 'Син, то як-раз против закидів, які підносили на
нашу реґуляцию валюти, она показала ся при тамторічнім недостатку збіжа дуже хосенною.
Не лише велика торговля, великий капітал і ве
лика нродукция, але при збільшенім привозі' збіжа з заграницї мали найширші круги ріль
ників і робітників велику користь з урегульо
ваної і солідної валюти.
Мінїстер закінчив апострофою політичного змісту, вказуючи на те, що рада державна має ще полагодити два буджетові гіровізория на р.
1898, прелїмінар державний на сей рік і прелї- мінар на р. 1899. Се значить, каже мінїстер, що парламент від довшого часу відняв собі най- важнїйше своє право, іменно ухвалювати дер
жавні доходи, а прецінь очивидне, що право бу- джетованя належить уважати за центр, жерело і підставу кождого парламенту.
Є велика ріжниця межи розлогим просто
ром, яким розпоряджає правительство при про
візорні, а тісними Границями, які зазначує єму буджет. Конечним прецінь є раз довести до бу
джету, бо контроля адмінїстрациї і веденя справ правительством стає неможливою без устано
влена иодрібних позиций державного прелїмі- наря. Права ради державної що-до призволеня буджету з гіевностию ніхто не хоче зменьшати.
Коли я ствердив, що кінчить ся 1898 рік, а бу
джет на сей рік не був призволений, то кождий иризнасть мені справедливість, коли скажу, що маємо до діла з тяжкою хоробою парламенту.
(Притаки на правици; на лївици голоси: Язикові розпорядженя!)
У нас, в Австриї, парламент і парламента
ризм не має такої сильної підстави, як в инь- шнх краях, вже від самого початку свого ісгно- ваня з причини національних ріжниць. Тепер же долучає ся до того, чим раз яркійше виступа
юча суперечність класових інтересів. Се суть відносини, що не виходять на добре нарлямен- таризмови, так як єго первістко обдумано і про
ектовано. Бо які-ж були преміси давної лібераль
ної доктрини про парламентаризм? Передовсім вірили на підставі політичної метафізики то- дїшних часів, що парламент сам про себе, без огляду на становиско інтересів і клас, є верш
ком політичної досконалосте.
Але коли всяка засада більшості! в парла
менті не має вже жадного значіня, тоді, при
родно, повстає порожня, а се має такий впслїд, що не лише ухвали більшости, але взагалі' ухвали ради державної не доходять до успіху
— а се ріннає ся знївеченю цілої діяльності!
парламенту. (Правиця потакує, лівиця протестує).
Може правительство, переняте реакцийними тенденциями, тішило би ся з того упадку, але ми, мої панове, прошу бути переконаними, ми не тішимо ся, тілько жалуємо над тими відно
синами, бо видимо в них дуже поважне лихо, (оплески правиці), лихо мимо §. 14., бо парла
мент є вправдї ограниченєм, але також могу- чою підпорою кождого правительства (гучні оплески правиці), і понеже тревале правлїнє без парламенту, без парламентарної контролі' адмі
нїстрациї і без співучасті! репрезентациї люду в законодавстві не дасть ся помислити. (Гамір иа лївици; голосні оплески правиці'; бесїдникови ґратулюють з ріжних сторін).
Відтак пос. Ґрос ставить внесене в імени лівиці, щоби над відповідию Гр. Тупа на інтер- пеляцию в справі видалюваня з Німеччини, отворити дпскусию. Бесідник підсуває прези- дентови міністрів намір захитати тридержавним союзом, а теиерішному правительству славянї- зованє Австриї. Президент кілька разів пере ривав єго бесіду, а відтак відобрав голос. Ше- нерерівцї піднесли великий крик, доки при по
іменнім голосованю не провалило ся внесене пос. Ґросса.
Опісля наступила не меньше бурлива дис- кусия над поступленєм віцепрезидента Фериян- чіча в справі Герольд-ГІферше. Шенерер дома- гає ся голосованя в тій справі, президент не хоче до того допустити. Настає пекольний крик, так що президент довший час не має способу привернути супокою.
Нарешті' наступила розправа над законом о реґуляциї Дунаю. Кульп домагав ся при тій нагоді реґуляциї ческих рік. Про галицкі води не згадав ніхто... По бесіді референта Катрайна
принято закон в другім читаню. Він призначує 20 мілїонів на реґуляцию Дунаю.
На самім кінци відбуло ся ще одно по
іменне голосованє над предложенєм президента щоби слідуюче засїданє відбуло ся в пятницю.
Палата пішла за гадкою президента 153 голо
сами против 119.
Н О В и н к и.
— Сьвяточний вечер філії' товариства «Про- сьвіти» в Самборі в 100-літні роковини висту
плена Івана Котляревского і відроджена рускої літератури відбуде ся в неділю дня 11-го гру
дня в салї Народного Готелю. В програму ве- чера входять: а) в ід чи т о Котляревскім, б) д е к л я м а ц и я , в) Н а т а л к а П о л т а в к а , оперета Котляревского. Строї сьвяточні, — по
чаток о '/, до 8-ої вечером. Чистий дохід при
значений на «Шкільну Поміч< в Самборі.
— Товариство взаїмного кредиту «Дністер»
подає до загальної відомості!, що по причині' наближаючого ся кінця року адмінїстрацийного і робіт приготовляючих для замкнена цілорічних рахунків не буде полагоджувало зголошень о позички почавши від 15. грудня аж до руского нового року (13. січня 1899.) Хто отже має на
мір корисгати з позички тепер — нехай зголо- сить ся єше перед 15. грудня. Також виплати ухвалених позичок будуть вздержані від 20.
грудня до 3. січня — проте хто має єще скрипт до підпису, нехай приспішить доповнити всіх формальностий в час, щоби до 20. грудня міг підняти виплату. Так само вкладки щадничі не будуть в тім часі' принимати ся ані випла
чувати ся, хиба в случаях виїмкових. Товариство просить всіх своїх членів щоби для порядку за
тямили собі ті речинцї І ПрИМІНИЛИ ся до них.
В програму ювилейного обходу Котляревско
го в Перемишли, що відбуде ся, як звісно, в че
твер 8-го грудня, війдуть: н р о л ь о ґ , написаний учителем Щуратом, в виголошенні п. Стахури, в ід чи т о К о т л я р е в с к і м проф. Масляна, к а н т а т а о. Кжшакевича (до слів В. Масляна) на мішаний хор в супроводі війскової музики, хор « К ал и н а» з солями, композициї о. Киша- кевича, « Н а т а л к а П о л т а в к а » , в виконаню аматорских сил, а н о т е о з а у к р а ї н ь с к о ї м у з її к и — живий образ укладу маляра Скру
тки і п р о м о в а проф. Юл. Романчука.
— 25-лїтний ювилей літературної дїяльности д-ра Івана Франка, буде обходити віденьске товариство « Р о д и н а » дня 11-го грудня с. р.
о годині 7. вечером у Відни в реставрациї Хр Бучацкого (І. Ваіі^азєе б). — П р о г р а м а : 1) Жито і діяльність Д-ра Івана Франка, відчит т. М. Богайчука; 2) Каменярі. Ів. Франка, декл.
т. Л. Василика; 3) Вічний революціонер, Ів. Фран
ка, вигол. т. Гр. Доманик; 4) Провідні ідеї в тво
рах Ів. Франка, популярний відчит т. С. Яр...;
5) Україна мовить, Ів. ‘Гранка, декл. Т. І. Мель
ника. Межи згаданими точками сьпівати ме тер
цет аматорів народні пісні. — Від виділу «Роди
ни» у Відни: Ж Еогайчук, голова, Иосиф Дрсче- вич, писар.
— Фонд на будову руского театру у Львові.
Комітет будови руского народного театру опо
віщає, що по день 2-го грудня 1898 призбирав 10.30(> зр. 25 кр. Кромі сего товариство »11ро- сьвіта» зібрало 18.117 зр. 35 кр., отже стан фон
ду на будову руского театру у Львові в руках товариства «Просьзіти» виносить тепер 28.417 зр. 60 кр. Сума ся представить ся трохи инакше, коли зважимо, що многі з поміж осіб займаю
чих ся збираиєм складок на будову театру не надіслали ще комітетові! зібраних квот. Сподї- вати ся належить також богато по ново-засно- ванім товаристві ім. Котляревского, що поклало собі задачу збільшати всїми можливими спосо
бами фонд на будову руского театру.
— До відомости Зпр. Митрополичої Консисториї.
На стороні 127. «Временника» Ставропіґійского Інститути за рік біжучий читаємо ось таке: Там (в стрийско карпатских горах) в нікотрих селах сьвященики свої доходи, котрі собираюгь при носїщеню парохіян «з кропилом», як і другі до
ходи із похоронів, вінчаній і проч. отпродують...
жидови, а тот послі ходить по християнах і ви- нуждаєть все з лихвою. На такий поступок ду
ховна власть має очи закриті... Не дивно за
тим, що там і руский дух і руска віра упадають.
Сьвящ. Михаїл Тиндюк*.
Нам не дивно, що о. Тиндюк, котрому пре- тенсий до «отличної примірности» певно нїхто з сусідів не завидує, написав таке на своїх кон- деканальних, але дивує нас, що темні духи з Ставропігії такою етнографією хотять «про- сьвіщати» нарід. ,
— Цїсарска амнестия. На основі ювилейної амнестиї цїсарскої увільнено в окрузі' львівско- го суду краєвого 61 осіб, засуджених на більші або мепьші кари за ріжні злочини. В домах ка
ри увільнено: в львівскім 15 осіб, в станисла- вівскім також 15. В львівскім женьскім заведе- ню кари одержало амнестию 16 женщин.
— Підвисшенє платні. Мійска буджетова ко- місия у Львові ухвалила буджет шкільного фон
ду, котрий знов виказує в видатках підвишку около 50.000 зр. Комісия ухвалила при тій на
годі резолюцию, в котрій взиває магістрат, аби чим скорше иредложив проект підвисшеня учи- тельскої платні.
— Нова катеГория урядників. З днем 1-го січ
ня с. р. входять в житє дві нові катеґориї уряд
ників манїпуляцийних. Є то т. зв. канцелярийні асистенти і помічники. Від асистентів вимагає ся сьвідоцтва зрілости а аванс отвореяий для них аж до ранґи канцелярийних директорів.
Асистенти становлять переходову катеґорию межи диюрнїстами а урядниками. Віденьский висший суд краєвий розписав вже конкурс на 61 посад канцелярийних помічників.
— Скажений кіт покусав в селі Бутлеві, пов.
тернопільского, учителя Любінпя і єго родину.
Шість осіб з покусаних вислано до лїчничого заведена д-ра Буйвіда в Кракові.
— Братоубийство Перед львівским судом при
сяжних ставав онодї Микола Батіг, 22-лїтний селянин з Кугаєва, обжалований о убите брата Гната. Гнат був вже 54-лїтним господарем, мав власний ґрунт, до котрого притикали поля єго братів Василя і Миколи. Задля того сусідства лучали ся між братьми часті суперечки. І так дня 23-го жовтня с. р. Микола намовив свого брата Василя, аби перегнав через Гнатове поле конї. Гнат був як-раз в своїм огороді', а видячи шкоду, почав братям грозити і вимахуючи ко
лом крикнув до Миколи: «Ходи-но сюди!» Ми
кола прибіг, виломив з плота кіл і ударив Гната в голову, а коли той упав облитий кровію, уда
рив єго єще два рази но лици, відтак переско
чив пліт і сховав ся на своїм обійстю. Тяжко раненого Гната уложено під стодолою, а Микола наляканий своїм учинком поїхав до Винник по лікаря. Однако заки наспіла лїкарска поміч, Гнат помер. Микола жалує свого поступку, а сьвідки кажуть о нїм, що був все порядним чо
ловіком. Розправа скінчила ся тим, що суд за
судив Миколу на рік тяжкої вязницї.
— Огні'. В двірскій стайни в Д о м а ж и р і власности Гр. Вол. Лося вибух онодї огонь, ко
трий знищив будинки, заиаси збіжа і худобу.
— Великий пожар вибухнув в Б и л ь н і в фабри
ці пончох. Робітниці' вискакували з горіючого будинку вікнами; 15 з них згинуло на місци, а 50 тяжко ранених.
— Загадочна смерть. В Тернополі! найдено онодї поручника 9-го полку драґонів, Францїшка Карно, в єго иомешканю без житя. Догадують ся, що Карно отруїв ся.
— Дивне самоубийство. В оригінальний спосіб заподіяв собі смерть перед кількома днями Іван Сава, 45-лїтний селянин з Буцнева під Терно
полем. Вийшов він з церкви, де правило ся ювилейне богослуженє і поспішив до поблизь
кого дерева; розігнув дві сильно зрослі галузі!
і вложив в острий кут між НИМИ ШИЮ. Галузі!
пристали назад тісно до себе і удусили Івана.
Люди стягнули з дерева вже лиш трупа. Що заставило Івана Саву до такого самоубийства не знати.
— Дрібні вісти. Командант 11. корпуса у Льво
ві удасть ся на днях до Відня, щоби подякува
ти цїсареви за іменоване єго властителем 30-го полку. — 3 Батум доносять, що онодїшної ночи зійшов ся на Каспійскім мори пароход «Петро»
з пароходом «Елисавета», котра в наслідок знач
ного ушкодженя пішла з численною залогою на дно моря.
Т е л є ґ р а м и.
Відень, 7. грудня. Намістник Гр. Пінїньскни прибув нині до Відня.
Будапешт, 7. грудня. В тутешних політич
них кругах говорять, що через уступленє Ш і -
ляґи-ого упадок президента міністрів Банфіого став неминучим.
— Будапешт, 7. грудня. Запевняють, що пре
зидент угорского сойму Шіляґий рішив ся усту
пити зі свого становиска. Віцепрезидепт ЛянГ мав заявити, що в разі уступленя президента і він зложить свою гідність. Тая само і другий віцепрезидент Кардос.
Париж, 6. грудня. Кружить поголоска, що Драйфуса мають спровадити до Франциї на день 3. січня 1899.
Атени, 6. грудня. В Занте дало ся чути зе- млетрясенє. Від вісім місяців не було вже до
щу в Атицї, а тепло таке, що дерева зачина
ють цвисти по раз другий.
