Ч. 7. Львів, середа дня 9. (22.) січня 1908. Річник XII.
Передплата
■V »ТУЄЛАНА«
ж и м ів Аветрні:
«гж чйгкв ріж 96 О ПиЧ року . 10 мор п чверть ’Нйісу о ю р.
1 7 0 м р
Зе граш.цею:
Жілмї ріс . 16 рублів або 36 фраикі»
■к гай р^су . 8 рублів або 18 фрасхіа В м д и и о м весло по 10 сот.
•Иарвего іпг вМ, і душ у ми аарлеас: а не коаьмеїм міиюстк і віри не вовьмкш, бо руеже т,р е р ю > і віра. руска.< — 8 Р у е л а п о в и х псальмі* М. ІПашкеввва
<■
Вахаднть у Львиві що два крім неділь і р у с и х еьнат в о ‘|, год. пополудяв.
Редакція, адміністрація і
•іспедицпя >Руслана« під ч. 1. пл. Двмбревскегв (Хвруи- щнниі. Експедиція місцева в А генц ії Соколовского а пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертай сяджше иа попереднє яастереженв.—
Реклимациї неопечатаиіи вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
■ід стоічки.
Рік 190? в нашім народнім итю .
(Дальше).
Национально - демократичне сторон- ництво з Н а р о д н и м 3 ї з д о м і Н а р о д н и м К о м і т е т о м яко ви- конним виділом зізду та з своїми часо- писями » Ділом* і >Снободою« вважає себе зовсім самостійним політичним сто
ронництвом опертим на национальній о- снові. Одначе демократична програма се- го сторонництва, як ми се при инших нагодах виказували, переняла чимало засад з радикальних і социял-демократич- них проґрам, а часописи, які мають бути виразом напряму сего сторонництва і єго змаганя мало чим ріжнять ся від ради
кальних і социял-демократичних видань, а навіть деколи їх, так сказатиб, перелї- цитовують. Пояснює ся се обставиною, що нац. демокр. сторонництно витворило ся з части давних народовців і з части
ни радикальних і социял-демократичних живел. Окрім того й невиробленє полі
тичне і суспільне нашої осьвіченої вер
стви причиняв ся до того, що і нац. д е мократичні змаганя так часто зливають ся з собою, так переходять одно в друге, що різку границю не так легко між ни
ми добачити. Отеє є також причиною зближенн і союзів тих сторонництв, ПО- нукою спільної акциї виборчої а також вступленя радикальних послів до руского клюбу в держ. радї. Про се спільне по- ступованє при виборах нац. демократич
ного сторонництва з рускими радикалами і социялїстами висловив ся прилюдно на Народ. З'їзді др. К о с т ь Л е в и ц к и й : Ось що заявив він: »3 радикальним і социяльно-демократичним сторонництвом був тихий компроміс о стілько, що по становлено не поборювати їх кандидатів в округах, де вони мають більші вигля
ди на вибір свого посла, але заразом ви
магати від них такої самої тактики у від
ношенні до нашого сторонництва*.
Цікаво отже буде приглянути ся вза
єминам між национально-демократичним сторонництвом а єго союзниками — рус
кими радикалами і социялїстами. Союз між тими трема стеронництвами виявив ся, як зазначено, не лише при виборах, але й в клюбі а на останку і на Нар.
Зїздї, в котрім брали участь також ради
кали, а навіть були делегатами нац. де
мократ. повітових орґанїзаций. Для х а
рактеристики взаємин між нац демокра
тами а радикалами наведемо з Гром. Го
лосу допись одного делєґата п. з.:
З а м і т к и п р о н а ц о н а л-д е м о- к р а т и ч н и й з ' ї з д .
„Подивуєтесь може, що я, будучи радикалом, поїхав на з'їзд національних демократів, який радив у Львові в тих самих днях, що наш в Станіславові. Т а не дивуйтесь! Я бажав придивити ся, як то на ділі виглядав націоналдемократична практика, як то виглядає рівність, свобо
да слова, пошановане мужика там, де під одним дахом зійдуть ся иопи, богаті адво
кати, професори і т. д... І я не жалію, що поїхав, бо тепер знаю, що хлопам нема що робити в націоналдемократичнім таборі, бо мав нагоду пересьвідчитв ся, що там кличуть хлопа тому, щоб вихі- снувати його, щоб при його підмозі пе
реводити в житч плани, про які йому по- зволяєть ся дуже мало, або й зовсім ні
чого говорити. Та коли й позволять го
ворити, то лише тому, щоб, як то кажуть, хлоп вибалакав ся. Щоби хто з тих ви соких опікунів вислухав хлопа уважно — про се не може бути й бесіди. Цілий зїзд зробив на мене у головному таке вражінє, що хлопи були на ньому якоюсь маловартною причепою, якої завданєм було підносити руки тодї, як того бажа
ли пани в реверендах та сурдутах.
„Я поїхав на гїзд як делєґат з ру- децького повіта. Умисно приймив я вибір, бо гадав, що буду міг забрати слово, де треба, однакож підчас самого з'їзду по
бачив, що се послїдне не малоб ніякого змислу.
„Люди сходять ся на зїзд гуртками.
Звичайно йде по переду піп, а за ним гурток парафіянів. Отся обставина зроби
ла на мене прикре вражінє задля того, бо здавалось мені, що ті люди не йдуть на зїзд з власного переконана, але під впливом попа. Так воно було, чи ні — однакож виглядало, що той піп, який йшов по передї, »провадив* хлопів, як той Мойсей Жидів.
„Програму зізду держано, не знаю чому, в великій тайні і ніхто з делегатів не знав наперед дневного порядку. Пра
вда, що на моє внесене перечитано при кінці першого дня програму на другий день, однакож хлопи не були з того ду
же мудрі і таки не знали, про що буде говорити ся завтра, тим більше, що ко- жда „риба" на з'їзді мала свою власну програму, а перечитаної ніхто не тримав ся. Чому програми не оголошено в ч а сописах, або бодай не вручено кождому делєґатови, се можна пояснити хиба тим, що *пани« хотіли заскочити хлопів не- приготованих, щоби тим лекш е повести їх туди, куди їм було на руку.
»Предсїдательом з'їзду вибрано посла Цеглиньского. Зараз першого дня пока
зало ся, що сей вибір нещасливий, бо між президією а селянами приходило ду
же часто до бурливих сцен, передовсім о уділене голосу. Та обставина виклика
ла між селянами велике невдоволенє, так що можна було сподівати ся, що на дру
гий день може прийти до поважних не
порозумінь на зїздї. Щоби сему заради
ти, рішили »пани« в »Гостинницї«, що на другий день має обняти провід з'їзду посол Олесницький зі Стрия. Щоби до справи другий раз не вертати, скажу, що стало ся на другий день. Коло 8 год. з
„панів" не прийшов ніхто, але десь коло 9-тої явив ся Олесницький, який, щоб люди не нудились, обняв провід і зачав уділяти голос селянам. Селяни мали на
году вибалакатись, та що з того, копи на салі не було ні одного панка. Вони всі, щоб не слухати »хлопських нісені
тниць*, прийшли аж десь коло одинаця- тої. Нехай— мовляв — виговорять ся хл о пи, для нас се не цікаве...
„Великий несмак між народом виклика
ло справозданє Романчука з дїяльности пар
ламентарних послів. Він дуже неприхиль
но осудив послїдну бучу Українців в пар
ламенті, бо, мовляв, через се можемо стратити симпатії в других народів, а пе- редівеїм симпатію в теперішного прави- тельства, хоч не доказав, чи ті симпатії пожадані для нас, чи нї. Щ о нам з того, що хтось там в парламенті буде усьмі- хати ся до Романчука— се цілком не по
править нашої долі. Далі, доказував Ро- манчук, що нарід не повинен так дуже дивити ся послам на пальці, бо ніби звідки хтось з села, місточка, чи навіть самого Львова може говорити про полі
тику, яку робить ся там високо у Відні.
Ось куда воно йде! Я к ходило про ман
дати, то балакало ся так гарно, а тепер ти, хлопе, мовчи, бо ти не розумієш того, що там »високо* робить ся... Дуже добре відповів Романчукови проф. Грушевсь- кий, який підніс, що виборці мають пра
во контролювати роботу послів, що вони можуть жадати від послів сиравоздань, бож від чого вони виборці. Хибаж по ви
борах вони ще.»не старатили глуздів. Зо всім слушно замітив далі, що як деяку річ не можна добре з далека добачити, так знов деяку, щоб її належито оцінити, треба від себе з перед очий віддалити*.
Але ще острійше як сей делєґат-ра- дикал, оцінила поступованє п. Романчука сама редакция Г р о м . Г о л о с у (сеж орґан д-ра Трильовского, що сиДить з п.
Романчуком в однім клюбі!), бо в новин
ках ось що пише п. з.
„Рабська привичка. По звісній аван- турі в віденьскім парламенті, коли то пос.
Бенковіч дістав н е х о т я ч и (!!) від- ломком стола по голові, пішов зараз нос.
Романчук зложити чолобитість Бекони, що посол Бачинський ударив відломком нехотячи другого посла. Хто його про
сив йти до міністра і робити „поклоне- ніє" по нашому »руколизаніє«, сього ма
буть посол Романчук не знає. Та що біль
ш е: Романчук хотячи показати вірнопід- данчі чувства тому, хто прямо ногами топче крихітку прав, пішов, як вірний раб, полизати руку і просив не брати по
ступку Бачинського на рахунок клюбу.
Більш ого раба годі найти. Бють канчу
ком, а він ще й спину наставляє і руку
лиже*.
2
Ось так прилично осуджує орґан д-ра Трильовского поступованє свого клю- бового голови! Алеж хто би думав, що радикали послідовні в своїх писаних, по
милив би си дуже, бо в тім самім Г р о м . Г о л о с і віденьский єго дописуватель (отже мабуть сам Трильовский, Лагодинь- ский або Бачиньский) ось як пише про ту саму подію: »Си приключка буде нау
кою для наших послів, щоби з а г о р я н о н е д ї л а л и , л и ш е к о ж д и й к р о к д о б р е р о з в а ж у в а л и і числили ся більше з неприязним успосо- бленєм цілої палати до наших справ, а суспільність певно зрозуміє, що в і д п о с л і в ж а д а н о з а м н о г о , к о л и ц і л о ю с и л о ю н е р л а ї х д о б е з о г л я д н о ї т а к т и к и .
Ж итє не одного ще нас научить".
Колиж ми висловили подібний зо
всім погляд, якжеж накинув ся на »Ру- слана« п. Цегельский!
Для доповнена сеї »благовонної ки
тиці* радикальної вплетемо тут ще одну цьвітку зірвану з Г р о м . Г о л о с у (но
винки), котра покаже, як в загалі відно- сять ся радикали-союзники до самих про
відників нац. демокр. сгоронництва Ось та цьвіточка:
„Українські »іг6)1о)а8І-и«. На зборах
„народної Ради" підчас присутности пра- вительственного комісари, сказав заступ
ник голови нац. демократичної »Народної Ради* о. Стефанович таке: »Хоч ми не зрікаємо ся змагани до национальної
«дности з Україною і до політичної са- мостійности, однак угнїт над українством у Росиї не може нас манити поза межі Австриї. Хоч під російським режімом жи
ве близько ЗО мілїонів наших однопле- менників, все таки конституційна Австрія, в якої основних законах заґварантовано рівноправність всіх австрійських націй є одиноким полем для нашого националь- но політичного розвою*. Так треба було вже давно сказати: По що нам бороти ся за українську ідею, коли нам ту під покровом ц. к. властий добре. По що на- ционал демократам України, коли можна виторгувати щось, хотьби й з г а д ю- ч о г о ф о н д у для твоїх живчиків. Щ о народ... українська ідея... визволене ро
бочих мас... »грунт*, аби ми були добре записані у властий. Такої політики дер
жать ся провідники националдемократів*.
Та народ за ними піде, а хто ще сліпий, най тому отворять очи“ .
(Дальше буде).
- Політичний огляд.
Австро-Угорщина.
Д е р ж а в н а р а д а збере ся, як звіщав одна ческа часопись, 17 . марця на дальші засїданя і передовсім має у- хвалити закон про п о б і р н о в о б р а н ц і в . Опісля до кінця мая буде тривати буджетова розправа. Крім того мають комісиї приготовити ще инші пред- логи. Сарава р е ф о р м и р е ґ у л я - м і н у має бути поки що о стілько по
лагоджена, що число підписів на внесеня й інтєрпеляциї має бути помножене, а також число піддержуючих наглість вне
сень. Щ о до помноженя числа в і ц е - п р е з и д е н т і в і с е к р е т а р і в пе
реведено вже переговори з сторонництва- ми і ся справа не зустріне ніяких пере
пон. Закон про о б е з п е ч е н є н а с л у - ч а й с т а р о с т и і н е м о ч и думає правительство внести аж в осінній сесиї.
— Тимчасом радять деякі комісиї. Вже минукшого тижня мала господарска ко- місия заняти ся внесенєм социялі- ста Резля що до дорожні, але социялі- стичні члени комісиї не явили ся і тим ударемнили ухвали важні що до усунена дорожні. Сам внескодавець і референт Резель »зачедужав« Так то дбають со- циялїсти про пільги для ширших верств суспільности. — Тепер збирає ся будж е
това комісия, социяльно-полїтична і на- родо-господарска, а в лютім зберуть ся ще й инші комісиї.
Б. м і н і с т е р-п р е з и д е н т ґ р.
Ф ра н ц Т у н був сими днями п Берлї ні на авдиєнциї у к і. Більова і у цісаря Вільгельма, а відтак у сего останнього на снїданю. Побут ґр. Туна вяжуть з можливою зміною в заграничних урядах а ґр. Т у н мав бути покликаний на о д н о з п е р п о р я д н и х л и п - л ь о м а т и ч н и х с т а н о в и щ .
Д о ч е с к о г о с о й м у уложи- ли вже социялїсги своїх кандидатів ра
зом 64 (29 на міскі а 35 на сїльскі о- круги). Кандидують они також ж і н к и проф. М а с а р и к а і б. социялїстич- ного пос. Ш т а й н е р а. На случай уне- важненя вибору думають сю справу ви
вести перед держ. трибунал, щоби прине
волити до ореченя в сїй справі.
В У г о р щ и н і політична конеч ність викликала засновини „католицкого народного товариства". До сего довело трудне положене католиків в Угорщині.
Починає ся також рух х р и с т и я н ь- с к о-с у с п і л ь н и й з окликом: „вер
таймо до хреста!* На чолі нового това
риства стоїть єпископ П р о х а с к а, ві- цепрезидент сойму Р а к о в е к и й і по
сол 3 б а р а й. Товариство має свою д і
яльність розпростерти на все угорске К е£ п и т М агіап и т.
Заграниця.
П р у с к и й с о й м ухвалив закон про вивласненє мимо поважних осторог.
Поляк Ш у м а н заявив, що Поляки з незломною відвагою будуть вести б о ротьбу о батьківску землю з тою сьві- домостю, що борють ся за справедливу справу. Надія на Бога додасть їм сили побороти сю кривду. Вольнодумець М і л- л є р зазначив, що сей закон збільшить лише ненависть і огірченє. Треба бути справедливим і супроти Поляків. Ґр.
Ш п е (центр.) сказав, що Більов поста
вив собі тривкий, але негарний памятник.
Цілий закон є противний конституциї і стає в суперечности з сьвятостю приват
ної власности.
Розпочата Більовом справа вивлас- неня зроджує найдивачнїйші помисли. До комісиї вплинула петиция якогось Маєра з Берліна, в котрій дораджує за кару задля великопольскої аґітациї забирати майно а винних висилати до нїмецких осель в Африці! Сего вже навіть нїмец- ким загорільцям за богато а Уо88. 21%.
пише: »Набуходонозор умів се ліпше робити. Він розселив жидів по своїй хал- дейскій державі і рішив відразу нацио- нальне питане в Палестині. А щож ви на се, пане Маєр?!“
Ф р а н ц у с к е с о ц и я л і с т и ч н е п р а в и т е л ь с т в о має великі клопоти з процесами спадкоємців, котрі перед судами виступають з правами до дібр забраних Церкві. В многих судах признали судиї права спадкоємцям (є до- си около 200 таких вироків судових), бо не всі судиї затратили ще почуте спра- ведливости. Теперішній мінїстер судівни- цтва Б р і я н має отже бути орудєм мі
ністра К л є м е н с о , щоби приневолити судиїв до якобіньских забагів иракитель- ства. Перед дописувателем Могпіп£ Розі висловив ся Бріян, що мав намір в усіх приходах завести ісповідні громади, а ко-
либ церкви, приходства і т. д. забрано з під управи сьвящеників і єпископів, б у
ли би сьвітскі панами і повсталаб нацио- нальна церква независима від папи! Крім того висловив здивоване, що духовень- ство і вірні однодушно піддали ся при- казови папи, хоч втратили великі корн
ети фінансові. Церква, говорив він, єще у Франциї, але не має законного стано
вища і веде нужденне єствованє а т а к н а д о в г о н е м о ж е о с т а т и . Пе
реведене сего закони зустріне ще великі перепони.
Лист II. Кулїша м Ішш Киивкавічевоі.
Подав
Кирило Студинеский.
(Дальше).
Корчемна кобза.
У городі уві Львові Стоіть камянйця,
Против ебнця золотбю Надпиесю блищйцця.
„Народній Дом“, надпйсано...
Якбго народу ?
Чи тогб, що по всіх еблах Носить Ж йду воду ?
Чи того, що в бідьнім краг С панством роскошуе,
Ляцьким оком позирає, Ляцьким серцем чує ?
Чи того, що в Святім Юрі Ні про що не дбає,
На „хлібах духовних" салом Товсто обростає ?
Може, се тогб нарбду, Що в кгазети пйше,
На Ляхів та на все панста Важким духом дйше ?
Ні, не бачу й тут нарбду:
Писарі нікчбмні!
Так дихали в давні давна Кобзарі корчбмні.
И додйхались до того, Що в старці пошились,
Коло церкзи замерзали, Коло пекла грілись.
И впросйлись до чортяки У сусіда жйти,
Щоб під панів та під попів Дрова знай ноейти.
И зісталась по них кобза, Дзвінка, много струнна...
Стала грати на тій кббзі Сліпота безумна.
Під політику химбрну Струни піттягала,
И нарбду про козацьку
„Славу й честь" співала.
Не вважав народ на співи, Носгів Ж йду воду,
Або з Ляхом цвбнькав-панькав Русину на шкоду.
Поти грйлись-забавлйлись Діти стариною,
Поки струни всі порвались, Струна за струнбю.
II повісили ту кобзу У Дому Народнім,
И показують калікам Руським иерехбднім.
И каліки перехбдні Беруть кобзу в руки,
Та нема ім ні потіхи З неі, ні науки.
Мовчить кобза про козйцтво II про гайдамацтво:
Бо всі струни обірвало
Нависне бурейцтво.
з Тілько й чути, як черкають
Пером по папіру,
А доладно не заграють И в старечу ліру.
П. Куліш.
„Народньїй Домі»".
Яа майдані уві Львові Бачу — камяниця
Проти соньця золотою Надписьсю блищицьця.
„Народний Домт," надписано...
Якого народу ?
Чи того, що по всіх селах Носить Ж иду воду ?
Чи того, що в бідьнім краї С панством роскошуе,
Ляцьким оком позирає, Ляцьким серцем чує ?
Чи того, що в Сьвятоюрі Ні про що не дбає,
На „хлібах духовних" салом Товсто обростає ?
Може, се того народу, Що в газетах пише,
Н а вельможних и заможних Важко духом дише ?
Ні! не бачу й тут народу:
Брехунці нікчемні...
Так брехали в давні давна Кобзарі корчемні.
Я до того добрехались,
І Н о в
старьці пошились, Коло церкви замерзали, Коло пекла грілись.
II впросились до лукавих У сусіде жити,
В ід панами й козаками, Сковороди гріти.
Де ж той нарід заховався, Що тут Русьсю звецьця ?
0! колиб-то він озвався До живого серьця!
Справді б «Дом» тогді »Народньій<
Руським був притулком, А не сонного попівста Темним заковулком.
Люба б назва ся блищала В-день п серед-ночі,
Людям серце звеселяла, Просьвіщала б очі.
Не мовчав би сен будинок, Мов німа могила:
Ожила б душа народьня З заговорила.
Врозумила б водоносів Ж идови юркоі:
Знали б, як ослобонитись Від нахаби злоі.
Перестали б недоляшки
«Ляхом вирубати»,
Земляків своіх мизерних В «бидло» повертати.
II годовані «духовним Хлібом» без заслуги,
Може б, трохи с туши спали, Як воли від пуги.
А газетники б з калюжи Брехень изорнули,
И на сьвіт их мертьві душі Чесно позирнули.
Зрозуміли б, що е чорне И що біле в людіх,
И як серце благородне Бт>ецьця в чистих грудіх.
(Дальше буде).
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: По- лїевкта м.; римо-кат.: Вінкентия. — В ч е- т в е р : руско-кат.: Григория еп.; римо-кат.:
Обруч. Прч. Діви.
— Нові пожарні
філіїльвівского „Сокола"
запожено дальше: в Хомяківцї (пов. Товмач), Гусятині і Клювинцях (пов. Гусятин), в Білїв- цях, Циганах, Королївцї і Ланівцях (пов. Бор
щів), в Дусанояі (пов. Перемишляни, в Озе- рянцї і Присівцях (пов. Зборів), в Болехові і Ракові (пов. Долина), в Вільхівци (пор. Бібр- ка), в Верешицї (пов. Городок) і в Верхратї (пов. Рава руска).
— З Гуцул ьщини пишуть нам: Ж и д Маєр Кагане з Довгополя заскаржив заряд дороги пов. в Косові о відшкодоване 360 К за те, що з браку доброго обезпеченя при дорозі забив ся его кінь, поломив ся візок і покалічилась єго родина. Гизначено термін судовий і п.
маршалок втратив термін а жид законтума- ционував. Справа повинна би на тім покінчи
ти ся
іповіт повинен жидови заплатити за- контумационовану претенсию. Та не в нас.
Винайшли якийсь §. і суд окружний завернув справу до поновного доходженя! При новій розправі присягли сьвідки в користь жида і в користь повіту і справа не скічена також.
Суд косівский запросив суд в Кутах, щоби вислав на місце судовика — в цїли переслу
хана заприсяжених вже сьвідків! Може би хто з пи. правників був ласкав се пояснити, бож річ ясна, що жид мусить виграти, тож по що валити кошти на гуцульску мошонку!
Дивуюсь дуже, що в виділі повіт, засідає двох радників судових і ті не сказали доси: „на что гибель с ія ? !“. — І. П.
— Передвиборчий рух. Польске людове сто- ринництво оголосило 27 кандидатур на сеймо
вих послів головно в округах західної Гали
чини. В виборчих округах східної Галичини иоставили людовцї своїх кандидатів: в Яро
славі Мартина Пшевроцкого з Заріча, в Бере
жанах Бенедикта Виґоду, проф. рільничої школи і в Чорткові д-ра Евгена Наварского, адвоката.
— Страйк учеників. З Кракова доносять, що ученики академії красних штук оповістили, що перестають ходити на науку, бо ирезидия міста не зарадила найпростїйшим потребам гігієни в академії.
— Павло Крат гуляє! «Канадийский Фармер»
доносить: Полїцийний суд Вінніпегу в послїд- нім часі був занятий справою членів т. зв.
україньскої социялїстичної партиї, котрої «ду
шею» є недавно приїхавший з Галичини Па
вло Крат. Недавно покарано судовою дорогою одного з членів сеї партиї за нелегальну про
даж пива в галі тов. Ш евченка на 150 дола
рів, а чотирох обжалованих чекає єще на розправу, котра відбуде ся 6. січня 1908, а ЗІ- грудня ставали перед суд: П. Крат, Є. Кульда, К. Качмарек, Беднарскі і Оробко обжаловані о нарушенє публичного спокою і перебиване віча віннїпеґских Русинів ЗО. м. м. в старій церкві. Розправа проти обжалованих вела ся цілий день, почім полїцийний судия засудив II. Крата на 25 долярів кари а прочих єго союзників по 10 долярів і судові кошти. При
тім судия застеріг собі, що єсли в протягу одного року подібна жалоба проти покараних буде знов внесена до суду, вони будуть за
суджені на 200 дол. кари або один рік вязницї.
— Голод в Росиї На Поділю росийскім в селах справжній голод. В яке село не зайди
— скрізь селяни плачуть з голоду. Візьмем на приклад села гайсиньского повіту — Ки
сляк, Карбівку, Гунчу та инш., — то тут про
сто голосїнє. Діти голодних селян ходять по більш заможних, у яких ще є свій хліб, і про
сять дати їсти. Деякі в Кисляку згадують слова одного селянина, що, виїзжаючи кілька років тому в «Акмолин», казав: „Ви, братця, діждетесь тут того, що до тих, хто матиме свій кусок хліба, прийдуть инші селяни і ска
жуть — „давай, бо хочем їсти". Заробітку нема ніякого, лихови запобігти нічим. Промай
нула якось чутка, що прийшла якась запомо
га. Селяни покладали велику надію на се, і 5. с. м. зібралась в Кисляку громада на віче, де мали встановити умови, на яких видавати
муть оті запомоги. Та як сказали їм про ті умови: по 1 карб. 12 к. пуд жита та ще кіль
ка вийде за пересилку, то селяни мусїли від
повісти: як би у нас були гроші, то ми в Гай- синї й сами купилиб по 1 карб. 20 к. пуд. тай ніякої запомоги нам не булоб треба». Обмір
кували так, тай відмовились від сеї запомоги.
А тим часом голодають так, що повірити трудно. Більша частина не має не тільки хлі
ба, а і бараболі. В багатьох хліб держать, аби був як «сьвячене». І от, через такі скрутні обставини селяни с. Кисляка пускають ся в ростіч- Майже половина жителів спродує ся і виїзжає в „Акмолин". «Нехай там хоч хліба може наїмо ся" — кажуть. Про думу і спо
мину нема. Колиж нагадуєш, то відповідають:
«добре їм думати, як їсти не хотять, нехай іде та тут подумає, як і бараболї не має». В селах тепер віє якимсь невимовним сумом, на кого не глянь, всякий опустив руки і з пла
чем чогось... чекає. От се роеийский рай!
— Вивіз цукру з Одеси за кордон — як до
носять рос. часописи — за минулий рік 1907.
помітно збільшив ся — майже на півтора міл.
пуда, і дійшов до 2 міл. пудів. Збільшене ви
возу цукру стакось власне у другій половині року, коли вияснилось, що цукру в Росиї ви
робляє ся таки багато. Цукроварники, щоб за тримати внутрішні ціни на цукор, збільшили вивіз за кордон, зменшивши експортні ціни.
Вивозив ся цукор виключно тільки в Туреч
чину та Єгипет. Але тепер, коли Росия при
стала до бруксельскої конвенциї, з другої по
ловини сего року розпічне ся вивіз цукру і в Анґлїю та ще инші держати, і треба думати, що вивіз цукру з Одеси за рік 1908 ще збіль
шить ся. В Одесі були вже контракти на цу
кор для Анґлїї.
— Дрібні вісти. У Львові отруїв ся вчера Антін Мусїєвич, надзвичайний слухач фільо- софії, родом з Білополя, київскої ґвберн'Гі. — Вчера вечером застрілив ся у Львові Ферди- нанд Грубер, зелїзничий слюсар з Кнїгинина.
— На мозковий удар помер вчера підчас ку
пелі поручник 15. п. р. Фабіян в 24. році житя. — Данила Бучиньского, касиєра банку в Київі, який перед роком здефравдував 174.000 рублїв, спіймано в Палермо в Італії і онодї відставлено єго росийским властям в Волочисках. При Бучиньскім найдено ще 40 тис. рубл. — Урядово провірено, що в Росиї вигасла холера.
Оповістки.
— Дальший репертуар руского театру в Ко
ломиї. (Саля Каси щадничої. Початок 7 і/, ве
чером. Білети продає „Народна Торговая" а від год. 5. вечером в день представленя каса театру).
В четвер дня 23. с. м. „Різдвяна ніч"
опера народна в 4 діях а 5 відслонах, лібрето М. Старицкого, музика М. Лисенка.
В пятницю дня 24. с. м. бенефіс дружи
ни театру.
В суботу дня 25. с. м. „Ж идівка ви- хрестка" народний образ в 5 діях зі співами і танцями Тогобочного.
В неділю дня 26. с. м. по полудні о 3.
годині по знижених цінах „Маруся Богуславка"
історична драма зі співами і танцями в 5 ді
ях М. Старицкого. — Вечером о 7% годині
„Дванайцять дочок на відданю" народна ко- медия в 3 діях зі співами і танцями М. Кро- пивницкого.
Ві второк дня 28. с. м. послїдне пред
ставлене „Серед бурі" історична драма зі спі
вами в 5 діях Б. Грінченка.
— З перемискої єпархії. В пропозицию при- няті на парохію: Д о р о ж і в: оо. Теоф. Ско- бельский, Анд. Децко, Анд. Савицкий, Анатоль Кордасевич, Леонт. Ж елехівский, Айт. Коваль- ский, Петро Княжиньский, Ів. Костек, Сав.
К.мицикевич; на З в е р т і в : Дм. Лах, Мих.
Демцьо, Петро Яросевич; на Ш у т к і в : Ів.
Сорокевич, Ів. Лесик, Ем. Крайчик; на Р о з - д ж а л і в : Ан. Кордасевич, Вол. Коленьский Евг. Пелех, Ор. Солтикевич, Вас. Лаврецкий’
Вас. Фартух, Юл. Яремкевич, Конст. Миколає*
4 вич, Петр. Мекелита; на К а м і н н у л і с н у :
Вік. Сиротиньский, Юст. Манастирский, Ник.
Осьміловский, Вол. Насальский, Иос. Кузьмак.
Дам. Гура, Ник. Добряньский, Ів. Шумелда, Лев Саламон, Мих. Посїкира, Т. Дяків, Ів. Карпе- вич, Мих. Наклович; на В о в к о в и ю : Теоф.
Кліш; на В у ц і в: Вас. Адріянович, Юр. Вер- бицкий, Ів. Филипович, Ор. Патич, Пет. Кузик, Петр. Мекелита, Ник. Гичко; на Г о д и н і : Сав. Кмицикевич, Ст. Мацюрак, Ів. Карпевич І. Щумелда, Мих. Юзьвяк, Теоф. Кліш, Мих.
Осїдач, Винк. Саноцкий, Волод. Гамерский Волод. Ольшаньский, Мих. Ж уравецкий, Ром.
Гуменюк, Иос. Горчицкий* на Ми х а л е в и ч і Теодор Серединьский; на М ш а н у : Іван Дур- кот, Стеф. Тарнович, Теод. Кусетина, Ник. Ми- лянич, Кароль Король; на Ш м и т к і в : Алек.
Яцїв, Ілярий Венгринович, Іван Данасевич, Юл Криницкий; на З в и н я ч гор.: Юрий Кмит, Вас. Крайчик, Кароль Король; на Ц е п е р і в:
Стеф. Мацюрак, Алекс. Гоцкий, Іван Ганасе- вич, Вік. К
ончило. Вас. Крайчик; на 3 а в а- д і в : Винк. Воленьский; Ів. Городецкий, Іван Федів, Волод. Папи, Ем. Крайчик, Валєриян Ольшаньский, Алек. Ґоцкий, Гр. Максимович, Мих. Тесля, Ів. Ганасевич; на Л ї с к о в а т е : Иос. Максимович, Пав. Стукач, Пет. Княжинь- ский; на С а м б і р : Франц Рабій, Кип. Ясени цкий, Анд. Савицкий. — Презенти одержали:
Сим. Дуткевич на Грушову, Ант. Менциньский на Торки, Мир. Лазоришак на Осердів, Іван Дуцько на Малнівску Волю, Павло Ґаранджа на Токарню, Мих. Артемович на Близянку, Ів.
Сорокевич на Шутків.
— З женьскої ґімназиї СС. Василиянок у Львові. Вступні, зглядно приватні іспити за І.
ніврік кляс приготовляючої, І. і II. в приват женьскій ґімназиї з правом публичности СС.
Василиянок у Львові при ул. Длуґоша ч. 17.
відбудуть ся дни 28. січня. Кандидатки до тих іспитів треба зголосити до дня 27. січня в по
луднє в дирекциї школи устно або письменно.
Такса за іспит одної учениці виносить 24 К.
в приготовляючій класі 12 К. — О. Спирмдон Кархут, директор.
— Для Львовян. Перші вечерницї з танцями сегорічних мясниць відбудуть ся сеї суботи, дня 25. січня, заходом Кружка забавового тов.
.Б е сід и ., в комнатах товариства, Ринок ч. 10.
Вступ 1 К, для академічної молодежи 50 сот.
Половина доходу призначена на »Руску Захо- ронку«. Окремих запрошень не висилає ся, лиш отсим всіх місцевих і замісцевих Русинів запрошує —- Кружок забавовий.
— Курс їзди на колесі у львівскім »Соколї«
вже розпочав ся. Наука відбуває ся в салі товариства при ул. Рускій ч. 20. що понеділка, середи і нятницї для пань від 2—3 а для мужчин від 3 — 4 год’ пополудні. Для членів
„Сокола" безплатно. Курс веде і зголошеня приймає дг. Кл. Ґутковский. — Старшина.
— З держ. зелїзниць. Сим подає ся до ві домости, що задля надзвичайних трудностий рухових продовжае ся з днем 27. грудня 1907, по мисли § 63. (3) реґуляміну руху, зглядно
§ 6. (3) постанов додаткових до міжнародної конвенциї і за дозволом ц. к. міністерства зе
лїзниць з дня 27. грудня 1907. Ч. 69761/1б а речинець достави для всіх посилок товарових наданих або відібраних в стациях зелїзничих в Галичині і на Буковині або через ті стациї переходячих, о 3 дни. Висилку становлять по
силки живих зьвірят, сьвіжого мяса, артикулів поживи і товарів легко псуючих ся. Для по силок, до котрих примінює ся додатковий ре
чинець, установлений для зелїзницї північної а оголошений в дневнику розпоряджень ч. 148.
з дня 21. грудня 1907 під ч. 2327 виносить загальне продовжене речинця достави 7 день.
Телеграми
з д н я 21. січня.
Париж. Ие-иг .Іогк Негаїсі доносить з ві- ридостойного жерела, що президент Франциї, Фалїєр, поїде в липни с. р. до Петербурга у відвідини до царя.
Тебріс (в Персні). Партийна борба дове
ла в Тебріс до проливу крови. Члени тайного союза „Ф ідаф“ заатакували одну з дільниць міста, де мешкали їх політичні противники острілювали єї до вечера.
Ріо де Жанейро. Викрито ту заговор на знищене фльоти Зєдин. Держав. Арештовано много осіб чужинців, які належать до анар хістів.
ВОЛОДИМИР КОРНИЧ-ЯСЕНІЦКБИ
ц. к. радник висшого суду краєвого, н. п.
отвори в (6—6)
адвокатску канцелярию
в Ч е р н ів ц я х , п л о щ а Є л и с а в е т и ч . 3.
напротив нової палати судової.
‘Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати про ціни збіжа і продуктів у Львові
від 13. до 19.
Пшениця • Ж ито
Ячмінь броварняний Ячмінь на пашу • Овес . . . . Кукурудза Просо
Горох до вареня • Горох на пашу Бобик
Конюшина червена Конюшина біла Конюшина шведска Тимотка •
Ріпак зимовий Насїнє конопл.
Хміль
їасїнє льняне Льнянка
січня 1908:
за 50 клґ.
12 00— 12-25 К 11-75— 12 00 К 8-05— 8-50 К 7- 60— 7 80 К 6- 80— 7 05 К 8- 20 - 845 К 8 3 5 — 8-60 К 10-50—1Г25 К 7- 60— 8 00 К 7 15— 7 35 К 75 00—85 00 К 37-50—45-00 К 75 00—85 00 К 33-50—37 00 К 15-80—16 20 К
9- 7 5 - 1 0 00 К 67-50—7750 К 11 25—11-65 К 1 1 0 0 -1 1 .2 5 К
Контора виміни
ц. к. уприв. галицкого акцийного
Б А Н К У Г і п о т е ч н о г о
виплачує без потрученя провізні або коштів
всякі купони
і
бильособакі вартісні папери.
Працюйте і щадіть.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і карарня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 20. с. м .: Анна Олексишин, Суховоля; Ф. Ґольденберґ, Ляцке; Юрко За- лозецкий, Милятин; Григ. Романишин, Миля- тин; Мариян Вєлєжиньский, Дрогобич; о. Вол.
1 оцкий, КоЯоденце; Яків Панусевич, Коломия;
Ник. Андр. Гичко, Щандрівцї; Іван Підгірский, Грималів; о. Білиньский Петро, Зарваниця; др.
Іван Білиньский, Зарваниця; Олена Козарівна, Гусятин; Іваи Кивелюк, Копичинцї; о. Іван Юрків, Коростів; Кость Соколовский, Молотів;
о. Йосиф Яворский. Лучинці; Роман Зобків, Стрий; Ярослав Кирчів, Кнуна.
Вкладки ощадности на 4 % приймає Товариство вза много кредиту
„В кїстер”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові.
Кождого дня (в годинах урядових перед полуднем) можна кожду вкладку назад відо
брати.
Позички уділяв Товариство .Дністер < на 6°/0 ва івтабуляцивю; на кошти покритя да
хівками на 5%. Сплату розкладав ся до 10 до 15 літ; при ЗО ратах піврічних виносить рат а амортизацийна (на капітал і віцеотки) 5 кср. 08 сот. від кождих 100 кор. позички.
Парцелянти на купно землі могуть в .Д н і
стрі. получпти пози ки під догідними услівями.
Членами можуть бути тілько члени обеа- печені в .Д ністрі.,
З зисків уділив „Дністер" на публкчні до
бродійні цїли квоту 37.275 корон.
Стан 31. грудня 1906:
Вкладки
Позички уділені . Уділи членьскі Цінні папери .
Фонд резервовий і инші Льокациї
2,561.54181 К.
2,512.«35 62 К.
193-659-52 К.
138.534-20 К.
37.338 07 К.
267.364 04 К.
<■
со
Посмертні Т
ОПОВІСТКИ.— 0. Ілярий Руденьский, парох в Побережу, єзупільского деканата, наділений крилошань- скими відзнаками, упокоїв ся дня 16. с. м.
в 80. році житя, а в 55. р. сьвященьства. В. е. п.1
— Гавриіл Губар, судовий офщиял в Бро
дах, упокоїв ся дня 17. с. м. в 39. році житя.
В. є. п.!
— Альбертина Ганїнчакова, жінка п. Осипа Г., зелїзничого інспектора у Львові, упокоїла ся дня 20. с. м. по довгій і тяжкій серцевій недузі. В. і. п.!
— Каро'лина з Ключенків Янкевичева, жінка емер, комісара полїциї у Львові, упокоїла ся дня 18. с. м. В. і. п.1
С о іо 8 8 еи т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нева сензацийна програма.
в і д 16. д о З і. с і ч н я 1 9 0 8.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-ІДе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльо'на при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Купуйте землю при парцеляциях!
-'І Н І І И
<’К
<
< <
А ртист-м аляр Е в г е н Т у р б а ц к и й
Львів, ул. Пекарска ч. 43.
поручає ся при окрашенях церков; образи до іконостасів, історичні, портрети і т. д.
( 2 1 - ? )
< <
<
Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук.
а ш е л ь ’
Хто любить своє здоровлє, той хоро
нить єго.
нот. дол. сьвідоцтв
ПОМІЧНИЙ
