Ч. 26 Львів, пятниця дня І. (14.) лютого 1908. Річник XII.
Передплата
■» «РУеЛАНА» імтеюь;
в Аветриі:
«ж чГагж* рік . » В«р.
V О.м року .. . 10 в«р
ЖЧ ів ер і ь тху .. о кор.
аь ^ісааь . . Г70 я*р.
З ц г р а п ..4 е ю : ЖІ2ММ ріЖ 16 рублів
» або 36 фравків аж гіж р*жу 8 рублів
або 18 фражкії В м д п о к е чжсло по 10 со ї
»&*7»ВЄИ1 XV «г*! і дупу* мя вврл«ш : а иг ноаьмеш х о л о с т и 1 віри не ЙОЙЬиі'Ш,
• о руех* ми товде і віра руто? « — 8 Р у е я я о о я и х псальмі» М. ІІІаткеяяча.
Вжхждить у Литві що два крій неділь і рускжх єь ія ? о о ‘|, год. понолудяж.
Редакцня, адміністрацію і
•кспедиция > Руслам*, під ч. 1. ял. Дімбржвсивге (Хвруж- щнии). Експедмция місце»»
в Аґенпиї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертів сялжам
■а попереднє вастережене.—
Реклямацнї неопечатаяів вільні від порт». — Оголо- шеяя звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кн, а в .Надісланім. 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сої.
від стоічки.
Над відкритою домовиною.
(+ ) Стоїмо з попурени.ми від важ
кого жалю і тяженького смутку голова
ми над відкритою домовиною одного з найдїяльнїйших і найталановитіпих синів України-Руси — Анатоля Вахнянина. І чо- муж то такий важкий жаль, такий тя
женький смуток придавлює серця наші ? Се бо сходить із сего сьвіта оден з тих уже вельми нечисленних громадян-наро- довцїв, що в шістьдесятих роках мину
лого столїтя загріті ідеєю Шевченкових творів, мало що не пів столїтя трудив ся щиро і ревно на ріжних царинах нашого народного житя для культурних і н ац іо нальних відродин України-Руси. Куди було глянути по рідній нашій ниві, всю
ди'занедбане, всюди недостачі, всюди по- тре'ба^було пильної і запопадливої та важкої роботи, щоби той нарід-велитень 3 вікового просоня підняв ся до нового житя і станув поруч инших культурних народів Европи.
Алеж до такої трудної праці окрім нечисленних одиниць із старшого поко- лїнн не було людий, а станула до неї наша одушевлена молодїж, хоч не вине
сла она того одушевленн анї зпоміж неосьвідомленої ще суспільности рускої, анї з німецкої тоді школи, де не було потрібних книжок до науки рускої мови і словесности, анї учителів сьвідомих сеї високої задачі. Такою народолюбною школою були тоді для рускої молодїжи їх г р о м а д и , в котрих оии одуше- вляли ся безсмертними ідеями ПІ е в- 4 е н к а, великими творами Кулїша, Ко
стомарова, Вовчка і так заправляли ся до народної праці.
Одним з таких огнищ була в 60-их рр. духовна семінария львівска, в котрій тоді пок. Вахнянин з Ол. Партицким, Данилом Танячкевичом, Юл. Целевичом і иншими під впливом розбудженої Ш ев
ченком і кирило-методиївскими братчика- україньско-рускої народної ідеї взяли ся не лише до самоосьвідомленя, але й до осьвідомлюваня менших братів і старшого дрімучого поколїня. Побіч семінарицкої громади заснувала ся та
ка сама громада н а с ь в і т ї і тут станули до спільної праці Володимир К а
чала, яко голова сеї громади, Маркиянів син Володимир Ш ашкевич, Климкович, Федір Заревич, Льонгин Лукашевич, 0 - стап Левицкий, Корнило Сушкевич і ин- ші, а коли С л о в о і Г а л и ч а н и н , які спершу пособляли укр.-рускій наро
дній ідеї поміщуванєм творів Кулїша, Костомарова, Кониського і ин., зійшли на
иншу дорогу, тоді В е ч е р н и ц ї , М е т а і Н и в а а опісля Р у с а л к а та П р а в д а були тими огнищами, коло котрих трудили ся молоді народні робіт
ники. Між тими народними нечисленними робітниками був також нок. Вахнянин.
А треба зазначили, що ся н а р о д н а р о б о т а не була легка, бо як сказано, на всіх царинах занедбаного народного житя треба було класти під
валини. всюди майже починати все а Ь о V о. А до такої роботи надавав ся як раз незвичайними здібностя
ми і всесторонним талантом наш по
кійник. Вже сам учительский завід, яко
му присьвятин ся після скінченя бого- словін, спонуковав єго до літературно- наукової праці. Літературно-научні вида- ня Русинів народовців від 60-их років аж до недавного ще часу, а також гу
мористичні часописи (особливо »3еркало<, бож визначав ся і незвичайно тонким дотепом і гумором) ■ заповнені працями єго пера, навіть поетичними, бож сам складав тексти до кантат і лібрето до о- пери »Купало*, над якою довгий час тру
див ся.
Одначе ще більше вражінє робило єго живе слово, чи то в промовах, чи в співі, бож мав незвичайний дар слова і приступного для всіх викладу та голос рідкої милозвучности, що міг би був ему запевнити гарну будучину в перворядній опері. Отсим живим словом і пориваю
чим всіх голосом будив він сонну Русь до нового житя, почавши з першими ви ступами в Перемишлі а відтак у Львові, де став устроювати перші рускі концерти, за котрими пішли дальші по цілім краю.
Не було народного концерту, не було закладин читальні, не було віча, де би не запрошувано Вахнянина, без котрого не можна було собі подумати протягом мало що не трийцяти років ніякого на
родного обходу, від звичайного читаль- няного або з нагоди яких народних ро
ковин, аж до величавих манїфестаций, як н. пр. підчас приїзду цісаря або ар- хікн. Рудольфа до Львова. Обдарований при тім композиторским талантом, причи
нив ся до розвитку, розповсюдженя і спопуляризованя нашої народної му
зики. Єго музикальний талан мав осо
бливу нагоду виявити ся в заснованю у Львові товариста >Боян«, за котрим по- явили ся такі товариства по всіх значнїй- ших містах в краю і утворили опісля
»Союз співацких товариств*
а
крім того і в заснованім ним »Висшім Інституті Музичнім*, котрого був душею і директором.
Побіч лїтературно-научної роботи у
виданях периодичних а також в шкільній комісиї для руских учебників, звернув пок. Вахнянин бачність вже в перших починах наших підродин в 60-их роках на офґанїзацийну діяльність. Підчас побу
ту єго на студиях у Відні заснувало ся там товариство „Сїч“, котрого він був першим головою, а там чимало причи
нив ся до навязаня взаємин з иншими Славянами і пояснена їм нашої народної справи. Вернувшись до Львова, став пер
шим головою новозаснованого товариства
„Просьніта“, для котрого чимало потру- див ся і пером і живим словом, кладучи перші несхитні підвалини, на котрих оно так гарно розвинулось, а також був осно- вником »Руского Товариства педаґоґіч- ного*.
Незвичайним даром слова на всяких зборах, вічах, роковинах і тп. народних обходах звернув пок. Вахнянин на себе бачність рускої суспільности так що проявило ся в ріжних сторонах краю бажане видвигнути Вахнянива на полі
тичне поле. Вже в 1870 р. покликано єго до аугод'ової анкети*, зложеної кра- євим виділом в справі наради над вне
сеним Юлїяна Лаврівского (з 1869 р.) в краєвім соймі про рівноправність Ру
синів. Вправдї ся анкета не довела до ніякого реального вислїду, одначе по
кійник мав нагоду виявити там також спосібности в політичнім напрямі. У 80.
роках звернули ся Русини-народовцї та
кож до політичної дїнльности і тоді ста
влено Вахнянина кандидатом на посла в ріжних округах, одначе висовувано єго проти таких могутних суперників, як Поляновский, ґр. Альфред ІІотоцкий, су
проти котрих не міг удержати ся. Се однак не знеохочувало єго, а навпаки одуиіевляло до народно політичної робо
ти, яку він вкладав і в заснованім 1880 р. »Дїлї«, особливо після смерти пер
шого редактора Володимира Варвіньско- го і в заснованій 1885 р. „Народній Р ад і".
Коли в 1890 р. після памятної за я ви п. Романчука Русини-народовцї зірва
ли спільну політику безплодну т. зв.
»принципіяльну“ з москвофілами, а всту
пили на дорогу реальної політики, тоді й Вахнянин яко оден з головних поміч
ників „Діла" виступав на всяких зборах по краю і пояснював рускій сусиільно- сти сей зворот до реальної політики, (названий тодїшним редактором »Дїла«
Ів. Белеєм „новою ерою "), а в доповня
ючім виборі XI сесиї держ. ради вийшов Вахнянин послом з округа Сокаль-Рава- Ж овква (був також в делєґациї), а опі
сля з Сокальщини вибрано єго до кр.
2 сойму. І в держ. раді і в соймі був він
головною силою парламентарною, а як небудь задля напастий крайних живел і з народного і з москвофільского табору зазнав чимало злиднів, позитивною ро
ботою причинив ся до осягненя тривких придбань культурних для руского наро
ду, котрі обговоримо при иншій на
годі.
Політичні події останнього 25-лїтя не найшли ще предметової і безсторон- ної оцінки, занадто суспільностю, а о- собливо нашою ечатю політичною вору
шать пристрасти і особисті погляди і змаганя. Одначе вже нині можна сказа
ти, що покійниковн назначить безсторон- на і критична істория нашого народу одно з перших місць у підродинах куль
турних і национально-иолїтичних, для котрих він вложив стілько праці видної і слідчої на кождій области. Можнаб ли
ше бажати, щоби й молоде поколїнє так щиро і безкорисно трудило ся на народ
ній ниві, як се робили народовцї-шести- десятьлїтники, а між ними і покійник.
Колиж доведеть ся оповістити дещо із зпоминів написаних покійником, і з материялів та документів до нашого на
родного житя ним збережених, тоді може не оден, що осуджував покійника за єго політичний напрям, прозрить і признасть щирість і хосенність змагань.
Знеохочений такою чорною невдя- кою за щирі свої змаганя, усунув ся о- після з політичного поля, полишаючи є- го тим, котрі обіцювали здобути більші нридбаня, а сам вернув до улюбленого свого музичного занятя, котрому при сьвячував відтак весь свій час і всю свою силу. Серед тої праці невмолимий присуд Всевишнього відкликав єго пе
редчасно з сего сьвіта. Україна-Русь втратила в нїм щирого, ревного і вельми талановитого труженника, а єго праця не пропаде безслідно.
Стоячи над відкритою домовиною народного труженника, котра сегодня за чинить ся, щоби найти місце побіч мо
гил наших народолюбців до суду вічного прощаємо нашого друга і товариша на
родної праці з невимовним жалем, щоби легкою була Єму та рідна Земля, котру Він так горячо любив і для неї так щи
ро трудив ся та щоби память Єго збере
гла ся від роду в рід!
(Дальїпе.)
Єсть істини настільки альфабетови, настільки відомі всім, що писати про них, доводити їх... навіть ніяково. Дово
дити, що Заньковецка першорядний талан, се все одно, що доводити — двічі два
— чотири. Але хоч і сонце сліпить на
ші очі, про те ми можемо заналїзувати, від чого залежить його сьвіт і чому він чарує так кожду живу істоту. Звертаю- ючись до талану М. К., посилкуємось у- явити собі, „не растекаясь мьіслью по древу», з яких психічних сил складаєть ся його чарівна влада.
Нам довело ся бачити всі першоря
дні зорі еврогіейских сцен: Сарру Бер- нар, Дузе, Карная, Сальвінї, трупу гер
цога майнїнґеньского, Стрепетову, Федо- тову, Єрмолову, та инших. Порівнуючи з ними Заньковецку бачимо, перше, що
Зїольский голос про руску спрабу.
(Дальше).
В другій половині своєї розвідки др.
Бронїслав Потоцкий, пояснивши попере
ду становище, з якого треба глядіти на розвязку иольско-руского питаня, забирає ся до подрібного викладу, як би він ду
мав перевести в практиці п р и з н а н е Р у с и н а м п о в н о ї а в т о н о м і ї в справах руского шкільництва і рускої на
родної культури.
Передовсім домагчє ся він, щоби с п і л ь н і с т ь к р а ю с т а л а н е н а - р у ш е н а Спільними остануть судові, адмінїстрацийні, скарбові, автономічні і правительственні і-ласти. Лише справи що до народної культури а передовсім п р о е ь в і т и мають бути уладжені о- кремо для обидвох народностий. Обоня- зуючою засадою буде, що кожда народ
ність, отже. Поляки і Русини мають с а ні і після своєї колі у л а д ж у в а т и ш к о л и і в е я к і к у л ь т у р н і і н с т и т у ц и і і у д е р ж у в а т и ї х к л а с н и м и з а с о б а м и . Одна сто
рона не повинна мішати ся до справ на
родної культури другої сторони.
В практиці в межах нинїшної крає вої автономії представляла би Єя ось як та к у л ь т у р н а а в т о н о м і я Кра- євий сойм ділить ся в справах проеьвіти і народної культури на дві секциї: поль- ску і руску. Кожда секция радить окре
мо над сими справами і має право ста
новити обовязуючі ухвали в своїм обся
гу, не відкликуючи ся до другої секциї народної. Народні секциї ухвалюють та
кож кожда окремо фінансові засоби на покрите видатків на цїли проеьвіти і на
родної культури.
При нинішній фінансовій господарці Галичини квота осягана з додатків до податків рівнає ся квоті призначеній в краєвім буджетї на шли проеьвіти. Після начерку буджету на 1907 преліміновано на просьвіту 16 мілїонів корон, а стіль- кож т. є. 16 міл. кор. мали принести до
датки до податків.
В случаю заведеня культурної авто
номії польскої і рускої треба весь дохід з додатків до прямих податків а крім того також дохід виказаний в краєвім буджетї в рубриці »просьвіта і штука», який приносить річно около 4 міл. кор.
призначити на цїли проеьвіти і народної культури польскої і рускої.
Поділ сеї квоти на два окремі фон
ди польский і руский, каже автор, є ду же простий. А іменно кождий поселенець Галичини, що платить додатки
до
прямих податків, зложить заяву, на який фонд, польский чи руский, хоче оплатити додатки до податків на цїли проеьвіти.
вона попережує всіх силою свого темпе
раменту. Головна сила її таланту — не- порівнаний, стихійний, безпосередній темперамент, що опановує всім і одним подихом своїм настроює всіх глядачів на один тон. Заньковецка не грає, — в о н а ж и в е н а с ц е н і . Переймаю
чись сама духовним житєм героїні, яку вона уявляє, вона наддає і всім свій власний настрій, вона примушує і нас ридати з невимовної муки, яка розш ар
пує серце і нам.
Се велика тайна творчої сили люд ского духа; нею володіє Заньковецка по над всі. Нервна система її точна за будь яке найтоньше електричне знарядє:
досить найменшого вражіня околишньо
го житя, — і посипались іскри і спала
хнуло вогнем натхненя; вона паленіє, вона блідне, щирі сльози котять ся їй з бчий. Її гра займав серця глядачів, а запалює лиш те, що палає само.
До сієї сили темпераменту треба додати ще другу рису творчої сили д.
Щ о до того, по думці д ра П го, треба кождому горожанинови без огляду на єго народність і ісповіданє лишити пов
ну свободу (але чи тут не надуживалиб податкові орґани своєї класти, чи се не був би новий повід до спорів ? Ред.
Русл). З додатків плачених до польского фонду утворить ся . польский просьвітний фонд, а з додатків плачених на руский фонд — руский. Польска і руска секция ухвалюють кожда для себе окремо ви
сокість тих додатків відповідно до своїх потреб.
Тими фондами орудують дві окремі р а д и н а р о д н о ї к у л ь т у р и : ноль- ска і руска, котрі мають право уладжу- вати народні школи иольскі і рускі і надзір над ними. Тим способом ніхто не зазнає кривди. Русини будуть власними засобами удержувати свої школи і куль
турні інегитуциї, будуть уладжувати їх самостійно і ними кермувати, а так само.
Поляки своїми. Але на погляд д ра По
тоцкого, та культурна я, тономія може бути введена лише в межах теиерішної краєкої автономії На случай розіпиреня краєвої автономії на середні (тепер уже она значно розширена) і висип, обняла би культурна автономія також і ті нау
кові заклади, при чім очивидно повинні би змінити ся також фінансові підстави автономії.
При нинішнім стані річий думає др.
Потоцкий, що треба би змагати до того, щоби всюди, де є лише відповідне чи
сло руских учеників, засновувано рускі ґімназиї та щоби побіч польского універ
ситету з а с н о в а н о у Л ь в о в і окре
мий руский університет. Ходячи до иоль- ских ґімназий, руска молодїж не лише не польщить ся, але навпаки виростає в ненависти до польскої (наші иольскі політики є як раз противного погляду.
Тимчасом з поглядом д-ра Потоцкого зго
джує ся погляд пок. міністра Гартля ви
словлений свого часу в держ. раді що до твореня окремих університетів.— Р е д . Р у с л.). Я к иольскі ученики в Королів
стві ненавидять московску мову саме длнтого, що її в школах накинено, так само е із учениками рускими у нас. Не
хай Русини учать ся в своїх школах, нехай уладжують їх так, як вважають се відповідним для себе. Коли їм не будемо накидувати польскої мови, будуть її радо вчити ся.
Окремі польскі і рускі ґімназиї бу
дуть могли ліпше відповідати потребам кождого з тих народів. Аж тоді можна буде направду подумати про творене на- циональниХ польских шкіл в Галичині, бо тепер в спільних ґімназиях для По
ляків і Русинів не дасть ся перевести у н а р о д о в л е н є .
Так само повинен в найкоротшім ча- Заньковецкої, — міміку, страшну міміку, другого епітета ми не можемо їй на
дати.
Без слова, однією мовою своїх хо
роших очей, вона може переказати нам найглибші рухи пюдекої душі. Хто коли бачив Заньковецку, наприклад, в іієсї Кропивницкого »Дві семі», той може пе
ревіритись, що в наших словах надужи
вана правди нема.
їр е т а сила талану її — се голос, непорівняний голос Заньковецкої, відо
мий всім Порівнюючи його з голосами инших артисток, ми бачимо тільки оден голос, подібний до голоса Заньковецкої
— се голос Єрмолової, — але голос Заньковецкої лекший, рухливійший за нього! він дає нам і найглибші тони в траґічні моменти, і, разом з тим, може бренїти так радісно, так легко, як ще
бет веселої пташки ясного весняного дня
(Дальше буде)!
сї повстати окремий руский університет.
Щ езне з польского університету нездоро
ва політична атмосфера, устануть без
настанні ворохобні і університет буде міг спокійно заняги ся наукою і вихова- нем МОЛ О Д ІЖ І!.
(Копець буде).
Полїтичний огляд.
Австро-Угорщина
Кертична робота викликана в делєГаци-
церектор Лициняк при асистї иитомцїв, а трету о. протоєрей Куницкий і катехити рускої Гім
назій, о. Каргут, Лужницкий і Рудович при співі ґімиазиястів. Лунає спів, бо співом і покних засн ан ях звіт про заураничні справи.
Виявило ся при тім. іцо в росийскім дненнй- карстві підняли головно оружє проти сеї по
літики славянофільскі круги, а з ними найшли
ся разом дивним дивом всепольскі д іевникарі, м Узик0І0 жив Покійний до хвилі свого скону.
спонукані до того завзятєм проти трцдержав-і похоронах прирекли взяти участь оо. Ми- ного союза а головно проти Німеччини, за! 'грати Білецкий і Туркевич, оо. крилошани котрим встоював бар. Еренталь, а разом
з всеполяками найшли ся і кошутівскі заго рільці. іимчасом урядові круги иетербурскі зовсім не бачать нарушеня мірцштеґекої про
грами в зелізничій політиці бар. Еренталя.
про котру були бар. Еренталем заздалегідь повідомлені а Австро-Угорщина повинна була на основі берліньского договору давно вже перевести сі пляни. Гак само і Туреччина за явила повну згоду на сю політику, а султан відослав .дотичне іраде скорше, як можна було сподївати ся, так що вже в марці ма
ють інжінєри забрати ся до витичувачя зелїз- ничого шляху в санджаку новобазарскім.
Алярми 8Іо\уа роїзк-ого і 2еіІ-у. інспірованого польскими делегатами, про захитане і н е можливе становище бар. Еренталя, розплили ся як миляна банька. Навпаки Італія зовсім рішучо станула за бар. Еренталем, вказуючи на те, що він зумів довести до тїснїйіиого зближена з Австро-Угорщиною.
Даньский дневннк „Маііопаїіігсіегкіе" ви
даваний в Копенгазї, подає цілу серию статнії про. „Нове еврогіейске положене", і „Програму бар. Еренталя та великі европ. держави", вка- зуюючи на те, що як раз пригідну хвилю ви
брав бар. Еренталь для виконана своїх плинів, познак цлово-торговим договором скріпила ся Австро-Угорщина а неміч Воші не позваляє їй думати про балканьскі справи. Бар. Ерен
таль умів отже бистрим зором державника зрозуміти ідею иерворядного звачіня і звер
нути бачність на забутий турецкий Схід.
Просийв ВІДНОВПТИ '-ПЄ[)ЄДВЛаТ)’.
Н о в и н к її
— Календар. В н я т н и ц ю : руско-кат.:
Трифона м.; рнмо-кат.: Валентина. — В с у б о т у : руско-кат.: Сгрітенє Г. Н. І. Хр.;
римо-кат.: Фавстина.
— Біля дг-мовини Анатоля Вахнянина. Сальон обитий чорним кіром. Серед рясного сьвітлц і зелени спочиває на підвисшеню чорна, м е
талева домовина, а в ній спить вічним сном заслужений громадский діяч, що до останної хвилі свого житя щиро і безкорисно служив рідному народові!. Лице спокійне, як спокій
ним було єго житє. Він любив людий, а на
віть ворогам платив ввічливостию джентель- мена. В домовині повно білих цьвітів і рож, які Покійний так дуже любив. Здавсь, що не умер, а спить, бо лице таке виразне і незмі
Білиньский і Чапельский та бо'гато місцевого духовеньства. Біля домовини що хвиля гро
мадять ся початателї і знайомі, а на всіх л и цях видне здивоване, що Покійний минув ся так скоро... В неділю був ще Покійний в поль- скім театрі на опері Ж елєньского „Зіага Ьазп“, в понеділок працював ще цілий день в „Музичнім Інституті" і компонував нову пісню, а у вторник рано, по тригодинній не
дузі не стало між живими сего велита тілом, умом і серцем... Спи сердечний, спи!... Нині відчувають всі, яку Ти невиповниму прогалину лишив після себе!...
Про смерть бл. и. Вахнянина появили ся плякати, крім виданих родиною Покійника, ще Тон-а „Просьвіти", „Бонна" і Муз. Тов-а ім. Лисенка, якими запрошує ся членів на похорони.
На домі „Просьвіти" і Висшого Музичного Інститута повівають жалібні хоругви.
Торжество св. Золатоустого в Римі. Дня 8. с. м. під проводом кардинала Вінкептия В а н у т е л л ь о г о і в нрисутности двох на- триярхів антиохійского і сирийского і многих єпископів східних зачало ся торжество св.
Золотоустого в грбцкій колегії, котре -закін
чить ся величавим грецким богослуженєм В нрисутности Папи в день трех Сьвятителїв 12. с. м. Пралат Йсівагік вислав поздоровлене до гр. кат. єпископів в Уграх. Архірейску Службу Божу буде правити при Пані натріярх антпоуійекий Кирило Ґ е г а .
^Зелїзничий рух у східній Галичині но до
несеним львівскої дирекцій зелїзниць відбу
ває ся тепер лише на шляхах: Львів-Ряшів, Львів-Красне-Броди, Стрий-Посада хирівска- Перемишль, Ярослав-Рава руска-Сокаль і Ста- ннславів-Делятин. На всіх ииших шляхах з причини снігових заметяй не курсують поїзди.
Почта приймає пакети о стілько, о скілько може їх доручити при помочи зелїзніщї. Вгіро- чім не приймає ся носилок пакетових до зав- трішної пятницї включно. До Львова прийшла вчера по перерві почта з Відня і Кракова Із східної Галичини і України не доходять до Львова ніякі посилки. Рух поїздів у східній Галичині, передовсім на льокальних шляхах, здаєсь, не так скоро буде привернений. На
■головних шляхах працюють сотки селян (по 140 К денно) над відгортанєм снігу. О скіль
ко показує ся телєґрам, то на схід від Львова снігові заметїли не устали. На лінії Львів Ходорів застановлено рух з причини но
вої снігової заметїли імовірно на одну добу.' Відлига. Вчерашного дня перестав над Львовом надати сніг, а у воздусї помякло так, що сніг почав ся топити. На улицях утворила ся сніжна каша, густа і майже непроходима.
З і стріх суне ся мокрий енїх на хідники і на нене. В останних літах жив він своїм „Вис-І голови прохожих. На жовківскім передмістю шим Музичним Інститутом", які,її під єго про- 1 лучив ся вчера випадок, що лявіна снігу з водом розвинув ся так гарно, як ні одна му-іледом з даху засипала одну женщину а удар зична інституціїя у більше засібних Поляків, в голову відобрав їй притомність.
Він любив діти, а єднав їх для себе своєю — До ювілею М. Завьковецкої. Богато при
сердечностию, своїм все для сїх лагідним усьміхом. І любили єго щиро учителі і учи
тельки Інститути, для яких був людяним, сер
дечним директором-вітцем, пропадала за ним дітвора. Минуло ся! Вінці з живих цьвітів від учительского збору «Висіп. Музичн. Інститути»
і від учениць з теплими, сердечними написа
ми сьвідчать наглядно, чим був для них По
кійний. Домовина осипана вінцями від Ж ени дїтий і внуків (з написию: Найдорожшому Мужови, Вітцевй, Дїдуневи), від братів і се
стер, від Родини Барві ньских, від „Львівского Бонна" і пр. Родина Покійного одержує зі всіх сторін телеграфічні і письменні заяви співчу тя. Ексц. Чехович з Перемишля повідомив Ро
ях і в дневникарстаі проти п о л і т и к и б а р . ДИНУ> ЩО в день похорону відправить заупо- Е р е н т а л я а особливо проти єго ніянів к’,Іне богослужене. Нині, в середу, підспівано зе-іїзничих на Валканї, втихомирила ся і д е - ітРи панахиди. Першу з них відправив о.
лєґациї угорска та австрціїска цринялп н а 'сов- ^Уз а Р 3 учениками семінариї, другу о. ві-
вітів М. Заньковецкій з приводу єї ювілею не прибуло вчасно і ювілейний комітет передав їх ювілятцї уже після сьвяткованя. Між ин- шим, запізнившись, прибула гарна адреса, в розкішній оправі, від україньекої громади з Томского (в Сибірі), на якій більше 150 під
писів. З телеграфних привітів потім уже на
дійшла цікава телеграма від відомого роеий- ского письменника Е. Чирикова. Ось вона (в перекладі): „Витаю яскравий, ясний талант україньекої драми, а в особі його і вйсь укра- їньский народ. Най не буде між нами стар
ших і менших братів. Будем всі однолітки.
Великорус Евген Чириков".
— Поминальне богослужене за портуґаль- ского короля і наслїдника престола відправив в церкві Міноратів у Відні папский нунций Огапііо сіі В еїто п іе. Після виразного розпо- ряджеяя Є. В. Цісаря явили ся на богослу- женю всі присутні в Відні архікнязї, найвис- ші достойники двору (НоісЬаг^еп), міністри, Генерали і з кождого корпусу оден штабовий офіцир і капітан. Ціла церков була прибрана жалібно. Перед великим престолом взноецв ся катафальок, на котрім лежала нортуГальска королївека корона, шабля і похва на червоній подушці.
І Епископ др. Антін Маврович. Енископ з 2еп£§-, міста пристаневого над Адриятиком в Хорватиї, др. Антін Маврович, помер 8. с. м.
Помершай був свого часу професером і рек
тором університету в Загребі а 1895 зістав єпископом в 2еп££. Брат помершого є тепе- рішним ректором університету в Загреб'. Епи
скоп полишив між иншими також і ту заслу
гу, що заложив конвікт на 100 хлопців.
— Добра сторона ворогів. Социялїст Зассо, як пише ВеісЬврозі з 9. с. м., заявив отверто на зборах в Туринї, що релігія і монархія, в в якім будь виді абсолютна чи конституцийнаї є спільними ворогами, яких веїми способами треба поборювати. З а тоту отвертість нале
жить ся 8ассо-му признане.
— Судова розправа в Стрию в справі кро- вавих подій в Горуцку скінчила ся 9, с. м.
о 12* І *ІІ г. отсим вироком: Стах Дацїв за про
вину з «§§. 283, 284 (еугіротинленє властям) З неділі строгого арешту і кошти процесу, Іван Малик з § 87 к. з. (підбурюване), § 99 (грозь
ба) і § 283 пять місяців тяжкої тюрми зао- стреної що 14 день постом і кошти процесу, Настя Горуцка з §§ 87. к. з. 283 і 312 (обида) три місяці тяжкої тюрми, заостреної що 14 день постом, Ева Малик, жінка Івана, з §§ 87, 283, 287, 35, 54 два місяці тяжкої тюрми за
остреної що 14. день постом і кошти проце
су, Миколай Луцїв з „§§ 87, 283 два місяці тяжкої тюрми, заостреної що 14 день постом, Яков Гринцїв і Семен Яцух — оба по одно
му місяцю арешту, Юлія Мартинцїв 14 днів арешту і кошти процесу, Петро Кисель, Ми
хайло Дудич, Катерина Павлишин но 10 днів арешту, Ева Яцух 7 днів арешту, Гр, Джава- ла, Ів. Білокур, Мария Яцух, Андр. Хомяк, Гр.
Сидір, Ів. Андрусик, Степ. Дудич, Лука Сидір, Теод. Хомяк. Йос. Чудо, Мих. Білокур, Ал.
Гринцїв, Микита Андрусик, Вас. Малик, Сем.
Сидор по 5 днїр арешту, Мих. Козар, Іл. Го-' руцкий, Ііазя Коваль, Юр. Коваль, Мих. Хо
мяк, Ева ІІодлужна, Татяна Лучечка, Юстина Дудич, Юр. Яцух по 3 дні арешту, Анна Гу- зик, Анна Андрейчук і Настя Джавала по 2 днї арешту. Всі пнші обжаловані увільнені від вини і кари.
— По Фінансовім краху з Америці'. З Нового Норку доносять, іцо в останних днях кілька більших фабрик розпочало знова роботу і припало яких 8.000 робітників Мимо того, 400.000 товарових вагонів стоїть без ужитку.
— Република в Портуґалї’. РгапкІ. 2і£ при
носить з Лісбони вість, що там утворив ся явний заряд ренубликаньский під проводом посла Махада. Він має виробити конституцию на основах републики. Загалом ожидають скорого оголошена републики. Махада заяви в якомусь дневникареви, що републик. програ
ма буде обнимати отеї точки: чисті вибори, повна ецобода політична і горожаньска, релі
гійна свобода, пересунене державних тягарів
4 з бідних на богачів та думає, що та програма
потягне за собою широкі круги населена.
— Влом до каси. В Городенцї вломали ся онодї в ночи якісь злочинці до каси ощадно- сти і до каси повітового виділу. Виломано ві
кна, двері, бюрка, а кас не розбито, бо були за сильні. Лише з бюрка секретаря Невядом-
ского пропало ’ ЗО корон.
— Православний архімандрит Никита в мо
настиря 2іса в Сербії за ріжні злочини зістав засуджений на вісім літ вязницї, як подвє Уаіегіапсі з 9. с. м.
— ЗаміСЦЬ вінця на домовину бл. п. радника А. Вахнянива, дирекция тов-а «Дністер* при
значила на цїли Рускої Захоронки у Львові 60 К. — З а виділ Захоронки — В . Коцовска.
Оповістки.
— Репертуар руского театру в Надвірні'.
Саля міска. Початок 7 */» вечером.
. В суботу дня 15. лютого »Продана наре
чена" опера в 3 діях Ф. Сметани.
В неділю дня 16.. лютого „Маруся Богу- славка* історична драма зі співами і тан
цями М. Старицкого.
— ПОСЛЇДНЇ вечерницї з танцями сих мясниць уряджує на свій дохід тов-о Захоронка в ко- мнатах «Бесіди* у Львові дня 29. с. м. Виділ запрошує всі львівскі Пані, котрі хотять прий
ти Видїлови з помочию при уряджуваню бу
фету, на нараду дня* 14. с. м. в пятницю о го
дині 5. по полудни, до льокалю > Клюбу< Р и нок ч. 10.
— Іменованя. Цісар надав приватним доцен
там львівского університету др. Адамови Со- ловієви, др. Романови Ренцкому і др. Едмон- дови Бєрнацкому титул надзвичайних про
фесорів.
Наука, ш тука і література
— Руский театр під дирекциєю її. Стадни- ка переїхав з днем 11. с. м. з Коломиї до Надвірної і виставив ві второк, середу і че
твер: „Чорноморців", „Гальку" і „Надію".
— Історичний образ. Ред. „Зеркала" вида
ла репродукцию образа більших розмірів з підписом: «Львівскі міщани перед Богданом Хмельницьким р. 1648«, композициї арт,-ма- ляра Евг. Турбацкого. Уклад композициї, ри
сунок, як і старапне виконане цїлости, сьвід- чить добре про молодого артиста. Образ є гарним добутком в нашій історичній штуці і тим самим має запевнений успіх в розпро- дажи. Репродукция (автотипія) форм. 55X75 на гарнім картоні коштує З К, кольорована 5 К; набувати можна в „Сокільскім Базарі"
та в наших книгарнях. Переплатники „Русла- на“ можуть набувати образ но зниженій ціні"
а то но 2 30 К, а кольор. по 4’30 К; на пере
силку почтову треба долучити 70 сот. На доказ, що замовляючий є передплатником нашої часописи, належить на замовленю на
ліпити посилкову адресу „Руслана". Замовле- ня належить висилати до Адміністрації «Зер-
кала*, Львів, ул. Академічна 8.
на селі.
ІМ Р Т П и И Т П П пошукує л екц ії
І П м і р ^ П і и р Зголошеня і інформациі у Ф. Коковського, студента прав, Бережани, Ж игмонтівська 12.
С о їо з з е и т
в пасажи Германій
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 1. д о 15. л ю т о г о 1 9 0 8.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ілїе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Товариство взаїмних обезпечень
Дністер
у Львові, при улицї Рускій ч. 20 (дім власний).
п р и й м ає обезпеченя будинків, всяких річий до- м аш н и х і го с п о д а р е в и х , збіжа і паші н а слу- чай ш к ід з а п о д ія н и х ч е р е з пожар. О п л ата п р е м ій м ал а, а к р и с ть д л я п о го р ів ш п х
в ел и ка.
Шкоди л ік в ід у є і в и п л а ч у є «Д ністер*
з н ай б іл ьш о ю ско р о стп ю . При о ц ін ц і ш к ід бу
в а ю т ь з а п р о ш е н і 2 го сп о д ар і сел я н и з п о м іж членів. Д о т е п е р в и п л а ти в «Д н істер* 13.747 від- шкодовань в су м і сім і пів мілїона корон.
Зиск по скін ч ен ім році' з в е р т а в с я чле
нам . З в о р о т у з а р. 1906 д іс т а ю т ь о б е зп е ч е н і член и по 10 с о т. з а к о ж д у к о р о н у з а п л а ч е н о ї р іч н о ї прем ії.
Банк краєвий у Л ьв о в і і в Ч е р н ів ц я х , К а с а о щ ад н о сті! у Л ьво ві, і т. д. п р и й м аю ть и о л їс и „ Д н їс т р а “ при у д їл ю в ан ю п о з и ч к и .
Житєві обезпеченя п р и й м ає « Д н істер* д ля К р а к ів с к о г о Т о в а р и с тв а , а п р о в ізн ю від т а к и х о б е з п е ч е н ь в ід сту п а в „Д н іст е р " на д о б родій н і цїли
П о я с н е н а до о б е з п е ч е н ь у д іл я є Д и р ек ц и я а б о а ґе н т и
Аі'ЄНЦИЇ «Д н істра* н а х о д я т ь с я в к о ж д ім м іс т і і в м н о ги х с е л а х ; т ам , д е єщ е н е р о б и т ь и н ш и й а ґе и т «Д н істр а* , м о ж у т ь п и сь
м ен н і сел я н и с т а р а т и с я о у д іл ен е а ґе н ц и ї.
Д о т е п е р д істал и а ґе н т и 969 507 К п р о в ізп ї.
Фонди Т о в а р и с т в а 31/12 1906:
Ф он д р е зе р в о в и й К 646.189 20
„ р е з е р в и п р ем ій „ 550.110 —
„ н а з в о р о т и „ 16.110 —
„ н а р іж н и ц ю к у р сів „ 29.860 35
„ р е з е р в и с н ец п я л ьн о ї „ 31.040 73 ,, е м ер н т. у р я д н и к ів ., 185.810-21 ин піі ф о н д и з а о с м о т р е н я , „ 25.000-—
Селяне! асе-уруйте ся від шкід огневих!
При закупні товарів просимо покли
кувати ся на анонси нашої часописи!
Оповіщене загальних зборів.
ліг ліг ліг Чг Мг ліс Чс ліс і ліс 1 ліс і ліс ліс -4с ліс ліс ліс '1с
Ж 5?"5 Я 5?»15?»12?»??? * & 5Й5Й««.
Контора виміни
ц. к. уприв. галицкого акцийного
Б А Н К У
Г і п о т е ч н о г о
поручає
яко добру і певну льокацию
4 ° /0 ЛИСТИ гіпотечні 4^2 °/0 листи гіпотечні
5°/0 листи гіпотечні преміовапі 4°/0 листи Товариства кредитового
земского
4 і/, °/0 листи Банку краєвого 4°/0 листи Банку краєвого 5% облїґациї комунальні Банку
краєвого 4°/0 позичку краєву
4% облїґациї пропінацийні і всілякі ренти державні
Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі деннім.
• н
№
ж
'&
•л*
№
і -Ф- І Ф -Ф- 4х- 'Ф’
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.
До Львова
п р и х о д я т ь 3 р ан о п ер ед пол.
ПО
пол. веч ер В
ночи
К р а к о в а 5-50 8 55 130 о-25 9-50
К р а к о в а 7-2з 9-45 — 8 4 0 2 31
Р я ш е в а — — 1-ю — —
П ідволочи ек 7.20 12 00 216 5-40 10 30
Ч е р н о в е ц ь 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00
Ч ер н о в ец ь — — 3-35 — 12 20
С т ан и сл а в о в а 0*00 — — — —
К о л о м и ї, — 1 0 0 5 — — —
С три я 7-29 1Г50 3 5 1 — 10-50
П у сто м и т 7-29 11-50 3 5 1 9-4011 1 0 5 0
С'амбора 8 00 ю -з о Г 55 — 9-20
Лю бі н я 8 0 0 1 0 3 0 1 5 5 9-20 11-604
Р а в и р у с к о ї 7-10 12-40 4-50 — —
Я н о ва 8-22 1 15 5 0 0 9-25 1 0 1 0 4
К р у х о вн ч 7-10 1 2 4 0 Г454 4'50 8-20
В р у х о вн ч 10-054 — 3-2 і 5 3 0 9 35.1
З и м н о ї води 5 5 0 7-25 1 10 5 ’25 9-50
□ І /І09І/Ва
в ід х о д я ть до р ан о ПОЛ. п о л у д в еч ер НОЧИ
К р а к о в а 3-45 8 2 5 2-45 7 0 5 11.10
К р а к о в а — 8.40 6 1 5 7-20 12-45
Р я ш е в а — — 4’05 _ —
П ід во л о чи ек 6 2 0 10-45 2 17 7 0 0 11 15
Ч ер н о в ец ь 6 1 0 9-20 155 — 10-40
Ч ер н о в ец ь — — — — 2-51
С т ан и сл а в о ва — — — 5 5 0 —
К о л о м и ї — — 2 3 5 — —
С три я 7-30 ' — 2-26 6 25 11-30
П у сто м и т 7 30 1045Н 1-26 6 2 5 1 0 3 0
С ам б о р а 6 0 0 9 05 4-30 — 10-51
Л ю біня 6 0 0 9 05 2 1 0 4 .4-30 1051
Р а в и р у с к о ї 6 1 2 11 0 5 — 7-Ю 11354
Я н о в а 6 5 8 9 1 5 1’354 3 35 6-30
■ Б р у х о в и ч 6.12 11-05 2-28 5 ’45 8-34Л
Б р у х о в и ч 9-054 12-414 3-45 7 1 0 11-354
З и м н о ї води 3-45 8-40 4 \)5 7'20 11-00
ЗАМІТКА: П оспіш н і п о їзд и п е ч а т а н і т о в с т и м д р у ком . — П о їзд и їд у ч і ли ш е в н ед іл і і с ь в я т а о зн ач ен і 4 — в неділі' і с ь в я т а в ід 26/6 д о 15/9 б у к в о ю Н, — в н ед іл і і с ь в я т а від 1/6 до З Т 8 іцо д е н ь б у к в о ю Л.
Телеграми
з д н я 13. лютого.
Відень. Італїйскі посли пристали на про
ект утворена італїйского правничого виділу у Відні, однак застерегли ся, що уважають се лише за переходову добу і не відступлять від жаданя, аби італїйский університет заложено в Триєстї.
Лїсбона. Дня 20. с. м. збере ся иарля- мент. На першім заеїданю король зложить, присягу на конституцию.
Берлин. Могсісі. А1І£. 2(§- оповіщує дого- вор, заключений між Німеччиною, Франциєю, Анґлїєю і Росиєю а Норвегією, якою поручає ся цілість Норвегії в заміну за зобовязанє, що Норвегія ніякій державі не відпустить сво
го простору, ані не дозвблить єго окупацйї.
Договор обовязує 10 літ.
Звичайні загальні збори членів „Народної Гостинницї1*, стоваришеня зареєстрованого з обмеженою порукою у Львові, відбудуть ся в четвер дня 27. н. ст. лютого 1908 р. о год. 4 по йол., у домі „Народної Торговлї" Рйнок ч. 36 перший поверх, з слідуючим порядком дневним:
1) Відкрите зборів;
2) Снравозданє дирекциі з діяльности за р. адм. 1907;
3) Снравозданє і внесеня комісиї контрольної;
4) Відчитане енравозданя комісиї колявдацийної;
5) Зміна статута;
6) Доповняючий вибір двох членів Ради Надзираючої на місце вильосованих і од
ного на місце уступившого;
7) Означене марки нрезенцийної для членів Ради Надзираючої;
8) Внесеня і інтерпеляциї членів.
Лєґітимациєю для членів служить їх книжочка удїлова. Білянс за рік адм. 1907 виложений до перегляду членів в канцелярій стоваришеня, а на жадане висилає ся почтою.
Львів дня ЗО. січня 1908.
Предсїдатель: Член Ради:
Ярослав ільницкий. Теодозий Лежогубский.
Видає і відповідав ва редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийковского.
