ч,- 'УЬЬЬ *
Почтову належитість оплачено гуртом.
Ч. 1. Коломия, середа 1. цвітня 1925.
Адреса Редакції й Адміністрації: Коломия, вул, М і ЦКЄВІЧ й Ч. 51.
Незалежний, аполітичний, безпартійний, становий часопис.
В иходить 1. і 15. кож дого місяця.
Ц ІН И О Г О Л О Ш Е Н Ь : Ціла сто
рона 90 зл., половина 45 зл., */<
стор. ЗО зл., 1/в стор. 15 зл., 1/ іВ стор.
8 зл., 1 32 стор. 4 зл.
Д Р ІБ Н І О Г О Ш Е Н Н Я : За одно сллво або його місце 10 сот.
П остійні оголошення м зю т ь 20%
знижки а оголошення для дяків- лренумераторів 50"/о.
О Г О Л О Ш Е Н Н Я принимається тільки за попередити надісланнєм належитости або принаііменше за
мету. А н о н і м н и х д о п и с і в не принимається.
Передплата:
В кр а ю чвертьрічно . . . Г25 зл.
За границею річно . . 1’/2 долара або їх вартість в иншій валю ті.
Чекове ко нто Гї. К. О. в Варшаві ч. 152.951.
Р у к о п и с і в не звертається.
Ціна одного примірника
20 сот.
В© праці!
...Борітеся — псборите : Вам Бої помагає ;
За вас сила, за вас воля І правда свят а я!
Т. Шевченко.
Серед яких невідрадних умовин життя та серед якої матеряльної нужди знаходять
ся всіма забуті, наші дяки мабуть — на жаль — не кождому відомо.
Дяки в переважаючій більшости не то, що не мають кусника якого будь ґрунту,
пр.: плекати церковний, хоральний спів, провадити курси лля неграмотних і т. п.
а то тим більше, що — як виказують най- новійші статистичні дані — між нимиєте-
тої скількости, яка припаде парохови) також і для дяків, як церковних функціонарів, без яких священики своїх священичих функцій безумовно виконувати не можуть — на жаль пер богато таких, котрі сего рода працю в сім конкордаті не ма нічо сказаного.
з додатними успіхами можуть виконувати.
Провід в сій новій борбі переняло на себе в порозумінню з інтересованими Ви-
Отже в виду такого, проволоки нетер
плячого стану справи належить н е г а й н о ' скликувати по всіх деканатах, у всіх трох діє- давництво „Запорожець” в Коломиї, яке І цезіях, деканальні дяківськи збори, ухвалю- в і/ля загального добра дяківської справи, вати на них відповідні резолюції, в яких на.
в першу чергу звернулося з просьбою до , першому місці повинна бути згадка про при- всіх дяків в межах польської держави, щоб! Діл ерекціонального ґрунту для дяків, пере- они всі, як один стали до свіжої, енергій-! сплати їх також до нашої Редакції в ціли ної, організаційної співпраці, бо тільки така поміщення їх в часописі — та призначити але навіть не мають власного поміщення! праця являється о д и н о к о ю силою, що! по одному делєґатови з деканату на Загальні
завсігди вінчається бажаним успіхом. | Збори Дяків, які — зараз після покінчення З великою радістю належить привита- зборів по всіх деканатах — відбудуться у та мусять зі своєю, не раз навіть чисель
ною родиною тинятися по чужих закутках і кождого дня бути на те приготованими, що їм ще й з відси прикажуть заби
ратися.
ти те, що м-’ чже всі дяки, зрозуміли вагу дуже важкого, актуального та вже розпоча
того діла, та негайно стали до перших бо-
Л ь в о в і. І. В.
Хто ще не прислав своєї адреси до Ціла екзи генція сих людий тяжкої та євих рядів, за свою й своїх товариші;,; Шематизму Дяків, який вже почав друку- невдячної праці залежить виключно від красшу долю. ватися — й належитости за него, той нехай неймовірно малих церковних доходів, я к і ; Сей шляхетний, та подиву л д и м и р и в зробить се зараз, бо в п р о т и ^ о м % н п % ^ в загалі, а з окрема в теперішних часах до боротьби за поправу екзистенції, нехай;— --- — --- .— -— :--- зводяться майже дозера. буде добрим приміром для тих, що ще до --- — --- --- --- ---
В виду такого, прямо страшного ма- нині — може не з власної вини — не рі- _1— —
теряльного положення мусять наші дяки, і шилися, чи стати в ряди борців, чи ні, б о ---—_ —... ... .——
не раз навіть не зважаючи на свій старе- він каже нам свято вірити в те, що тепер чий вік, на свою старечу неміч, на свою на ново розпочата борба не буде довга та кількадесять літну безпереривну, совісну; що певна побіда безумовно буде по сто- дяківську службу ходити по заробітках, роні покривджених.
щоб рятуватися перед голодовою смертю.
Се лише головні риси матеряльної нужди, з якій живуть наші дяки, що ма-
Першим реальним продуктом дотепе- рішної праці є вже свій рідний часопис, я дій має служити м. и. до вироблення між ють за собою таку гарну минувшину, якою;інтересованими одної думки-іде* га подати дяки других народів мабуть не можуть по- їм реальні способи та правдиві шляхи, що хвалитися. Щ е не давно, бо в початках ведуть до повної побіди.
19. столігтя вони виконували крім чисто дяківських «инностий також функції народ
них учителів, чим положили також і свою цеголку під будову народньої просвіти й
„ультури.
Дотеперішні борби з лихом, яке на
шим дякам що раз то гірше доскулює кін
чилися завсігДи невдачею, бо не було між борцями одної провідної думки, потрібної ка р н о го , самопосвяти, жертвенности, по- С..уД/ й т. и.
Грізний матеряльний стан змушує на
ших дяків до нової, завзятої та рішучої борби за повне забезпеченнє своєї екзис
тенції, до якої кожда людина має повне, природне й людське право.
К ол ’ і буттє дяків буде забезпечене та коли вони не будуть як денні зарібники ш укгти за кусником хліба аж по чужих гру.ітах, тоді вони будуть могли більше працювати для добра церкви й народа, на
В виду заключеі 9”О тепер конкордату (угоди) між Польщею а Ва.иканом (Вати- кан, се є місце осідку папи та його канце
лярій в Римі) справа поліпшення д.'.лів- ської долі стала нині дуже актуальною.
Теперішний час дяки мусять безу
мовно використати для сьомого матеряль- ного забезпечення, бо в противному випадку ся їх справа на довгі, довгі часи буде погребаною.
На основі сего конкордату прилад; є для пароха від 15 до ЗО Ьа (гектарів), себто від около ЗО до 60 моргів ерекціо
нального Грушу, а решта сего ґрунту (де
котрі парохії мають тепер до 200 а навіть і більше моргів ерекціональног° ґрунту) має бути державою викуплена та розпар- цельована.
Пооте, шоб з сеї надвижки ґрунту при
значити безплатно, титулом вивінуванн і певну скількість гектарів (бодай одну трету
Хто удержує державу ?
Головними жерелами доходів кож дої держа
ви є податки. Податки діляться на б е з п о с е р е д н і й п о с е р е д н і. Безпосередні податки є явні. їх точно означують податкові уряди кож до
му горежанинозн. Д о таких податків належать:
податок г р у н т о в и й , д с х о д о в и й , с к а р б о в и й , м а є т к о в и й і т. д. Посередні податки є скриті. Наш селянський і робітничий люд навіть не знає, коли він платить сі податки й скілько вени виносять, а в дійснпсти становлять они ве
личезну рубрику доходів держави.
Найліпше переконує нас о сім буджет (т. є.
плян доходів і розходів) польської ресгіублики на рік 1925. Показується, що сума всіх безпосеред- них податків виносить:
а) сталі безпосередні податки 160,085.000 золот.
б) масткої ий податок 333,000.000 зол. Р?зом 493,035.000 зол.
Ся сума становить ледви около 25 проц. т. є V* масть всіх державних доходів.
Цікаво порівнати сю суму з рубрикою по
середник, скритих податків, про які населеннє ціл
ком не знає.
І так :1) п о д а т к и с п о ж и в ч і (т. є податки від цукру, соли, сірників, угля і т.
Д . ) ВИНОСЯТЬ98 550.000 зол.
2) п о д а т о к о б о р о т о в и й (т. є податок, який платять купці і який потім відбивають собі в иіні товарів) має виносити 165,000,000 зол.
3) м и т а в ід т о в а р ів (які так само купці потручують собі в ціні, а фабриканти з заробіт
ній платні) мають виносити 205,000,000 зол.
)
Г О Л О С Д Я К І В Ч. 1.
4) всі м о н о п о л і (тютюн, сільї МЙЮТН при
нести 256,000 000 зол,
Разом дають сі посередні податки суму 825,160.800 зол. т. зн. около 42 прц. (майже по ловину) всіх девжазних доходів.
Що кождий дяк завсігди тями
ти повинен:
1. Кож дий д я к мусить бути постійним передплатником свойого рідного часопису, бо
<ей часопис є одиноким , на самий перед висла
ним борцем за красш у долю дяків.
2. Без станового часопису всяка орґаніза д ій на праця даного стану є немислима.
3. Д я ків с ь ки й часопис тіл ьки тод і буде мати зм огу існування, коли всі дяки, я к один б у д у ть його постійними, точними передплат
никам и.
4. Ж аден д я к не сміє безплатно користа- т и зі свойого станового часопису, бо в сей спо сіб причинивбися до його упа дку, а тим са
м им заподіявби велику ш ко д у загально-дяків
с ь к ій справі.
5. Складати добровільні датки на фонд своєї р ід н о ї преси (жертводавці будуть оголоше
ні в часописі).
6. Д я к, котрий не зістане передплатником свойого часопису буде виказаний в часописі задля осуду загалу дяків.
Що приніс нам конкордат ?
{Справа ерекціонапьної дотації гр. кат. клиру в П ольці).
111 пб і наші читачі знали, шо приніс нам конкордат, полаємо тут деякі статистичні дані, що відносяться до церковного майна в загалі.
На рік 1900 було в Галичині гр. кат. парохій 1906, душпастирів 2566, а взагалі світського клира 2740.
Урядові обчислення оціню ю ть маєток гр. кат. па
рохій на 21,543.000 кор. австр., з чого на недви- жиму власність припадає 85 процент. Пересічно на одну парохію випадало 11.380 кор. арстр. В дій- сности маєток цей виносив майже два рази біль
ше, тому що урядова оцінка опиралась на низь
кім оціненню землі на засаді чистого катастраль- ного доходу. Маєток в землі виносить 17/20, себто більше чим 3/+ загалу маєтку гр. кат. парохій.
Як доповнення свойого вивінування одержу
вало гр. кат. духовенство з релігійного фонду 1,650.000 австр. кор. річно.
Маєток рим. кат. парохій в Галичині після офіціяльних обчислень виносив на 1900 рік при істнуючих 904 парохіяхі 1610 душпастирях, а 1870 світських духовних 28,652.000 кор. австр. З нього
на земельну власність припадало 36-9 і одну парохію випадало пересічно
австр.
Отже загал духовенства рим. кат. церкви був майже 25 процеот (*/♦ масть) ліпше вивінуваний чим загал гр. кат., а поодинокі рим. кат. парохії пересічно майже о 300 процент (три рази) висше
іі чим гр. кат.
Колиж взяти на увагу, шо в мастку рим. кат.
церкви Галичини недвижима влгсність становила тільки 36.9 процент (майже * 2Д части), а в гр. кат.
85 процент (більше чим */& части) загалу маєтку гр. кат. церкви, вивласнення ерекцюнальної землі і на основі недавно заключеного польсько-папсько-
|ІЮ конкордату майже 2 і пїв разу сильнїйше вда
рить в основи реального забезпеченння гр. кат.
чи*» рим. кат. парохій в Галичині.
Влисувтеся вчлени „РІДНОЇ ШКОЛИ“
(членська вкладка тепер 1 зл. на рік). Рів
ночасно з грішми присилайте й спис членів (імя, назвисько, заняттє й точну адресу) до Українського Педагогічного Товариства у Львові, Ринок ч. Ю.
Не забувайте, що в „Рідкій Школі4' наша будучність!
Н адіслане.
Під увагу нашим дякам,
В справі дяківського тематизму та часопису.
З оголошень у наших часописях довідався я, що Видавництво „Запорожець" в Коломиї рішило видати перший часопис і тематизм для дяків на 1925 рік. В імени всіх наших дяків витаю се як з найбільшою радістю та бажаю згаданому видав ництву як найкрасших успіхів в сій праці, бо се є Перший крок до нашої організації, а тим самим до поліпшення нашої гір кої долі.
Думаю, що загал наших дяків зрозумів вагу сего для добра нашої справи та т о всі як один надіслали вже все, що належить до сього видав
ництва. Вже крайна пора, щоб дяки пробудилися зі сну та взялися до поправи нашої незавидної долі, а не чекали з заложеними руками й самі не знали чого...
Нині є вже всі стани як умових, т»к і фізич
них робітників, зорганізовані й через свою орга
нізацію здобули вже собі по більшій частите, що їм справедливо належиться. А ми, дяки?... Ми ма
буть чекаємо на чуда, яких на світі нема й яких тому наневно ніколи не діждемося.
Отже в імя нашого загального добра взиваю всіх дяків до безпроволочної організаційної спів
праці, якою в першу чергу є всяка поміч, потрібна
процент. На і Видавництву „Запорожець" до піддержання нзш о- 32.670 кор.
іго периівго часопису й до видання нашого пер
шого тематизму.
В. К. дяк.
’ ■'** і/ш, Ч ». -А, ---
— в—
В ід Р ед акц ії.
Всі дяки, яким висилається і. число сего часопису, а які до нині щ е не є йо
го передплатниками — мають з а р а з прислати на него з гори бодай чверть- річну передплату в кв о ті 1 зл. 25 сот.
або звернути се число.
Огляд СВІТОВИХ ПОДІЙ.
Рада Сою за Народів, яка дня 9. марта роз
почала свою сесію в Женеві радила дотепер:
1. над „протоколом" Союза Народів (надзабезпе- ченнсм декотрих держав на випадок війни). 2. над приняттєм Німеччини до Союза Народів і 3. над справою польської почти в Данцігу. В справі „про
токолу" через Англію й Італію не враджено нічого й відложенс його до осінних загальних зборе Союза Народів. Ш о до 2. точки, то рішено пові
домити Німеччину, щоби вона засідала в Раді Со
юза Народів, але щоби не жадала для себе жад
них окремих прав в Союзі Народів. Справу поль
ської почти в Данцігу віддано Міжнародному Су- довн в Гадзі.
Большевики протестують проти полагоджу- ванню справ світової політики без участи Союза Радянських Республик. По їх думці мир в Европі може наступити щойно тоді, коли цілком змінить
ся всі повоєнні договори, і то при співучасти всіх заінтересованих народів.
Н імці недавно похоронили свойого президен
та детжави Еберта. Вибір нового президента на
значено на 29. марта, а колиб треба було ще дру
гий раз вибирати, то на 26. цвітня. Кандидатами на президента е: От то Бравн, Гайфріх ГельдВ В.
Гельпах, баварський президент, ічарло Ярес, Ерік Людендорф, Вільгельм Марк-А* і Ернст Телєман.
Німецький уряд хоче на спілку з Англією, Фран
цією, Бельгією й Італією запоручити теперішні за
хідні свої границі, але натомісць домагається зміни східних німецьких границь, а саме: прилучити зно- ва до Німеччини Гор. Шлеськ і польську дорогу до Данцігу разом з Данцігом.
Це є так званий німецький плян забезпеки перед війною, від якого Німці ані на крок не ко тять відступити.
Німецький часопис „ЦеиІзсЬе АІІ^етеіпе 2еі- іип{»“ в статті: „Англія а справа забезпеки" пише, що тепер в Европі ятріють чотири кроваві рани, якими є : 1. польська дорога до Данцігу, 2. поль-
Що я видів у чеського господаря?
В часі мого побуту в Чехах жив я довший час на кватирі в одного чеського селянина. За той час мав я нагоду приглянутися добре, як він жне і господарить. Богато дечого я від нього навчив
ся. Про те, що я у нього видів, хочу тепер ко ротко оповісти нашим хліборобам. Може воно не одному придасться.
Сей господар мав 8 моргів поля враз з сіно- жатею і неужитками. Не можу сказати щоби жив достаточно, але й бідно не жив зі своєю роди
ною. А було їх 6 душ: він з ж інкою , один доро
слий парубчак, дві дівки і одна мала дівчина. Сам господар не знав ремесла. Але вмів сам собі всьо направити, що треба було. Курилась в хаті піч, він сам собі поставив другу. Треба було щось поправити коло воза, він поправив. Майстер до в с ь о го !
Питаю його бувало: Відки то все знаєте? — Світ — каже — навчив. Дивлюсь бувало, як сто
ляр муляр, чи колесзр робить, тай зараз собі вдома пробую. Так і навчився я. І показує мені, щ о має в дома всі прилади,, навіть шевські, та до
дає: Добре є вміти всьо собі самому зробити, але не треба робити того, що не оплатиться...
Його син скінчив низшу рільничу школу.
Вчивзя три роки. Але не пішов на ніяку службу, вернув до дому, бо родичі призначили його на господарство. Старша донька скінчила курс крою і шиття. А що в селі много дівчат такий курс скінчило і самі собі вміють шити, вона вибрала собі щось инше зі свого знання; вишиває і гаф- тує всілякі взори на окрасу людських хат та про
дає і прекрасні мас доходи, хоч її щойно девят- найцять літ. Молодшу 17 літну доньку посилали родичі на науку плетення кошиків. За два роки вона скінчила свою науку. Вже вишукала собі склеп на свій товар і сього року зачала достав
ляти свої вироби. Щ о за красні кош ички! Аж око манить купити. Люде купують а вона має заро- бок. Наймолодша донька ще ходить до школи.
Каже
ежєтепер, що хоче йти до гандлю, до яко
гось великого склепу. Родичі тому не против
ляться.
Питаю раз господаря: 3 ким ви поле обро
те, як всім кажете працювати над чимсь иншим, а помочи в господарці не маєте?
Він усміхнувся добродушно тай ка ж е : Як треба буде, то найму собі робітника. А вони вже най працюють в тім, з чого хліб будуть їсти, бо поля не маю стілько, щоби можна ділити. Всьо поле лишу для сина, а кожяа з них вже буде мати свій хліб в руках. На віно для себе вже зби
рає з того, що заробить, решту додам. Не діти
мають робити на родичів, а родичі на діти.
А чи Вам — питаю — вистане виживити всіх з господарства?
Мусить вистати, — відповідає господар — треба дбати, щоби було. Треба всьо у свій час зробити, щоби в добрий час впала праця і грош і, там де треба, а пожива буде і на видатки буде.
Я зачав приглядатися, як він на своїх 8 мор
гах господарить з ж ін ко ю і з сином. Передовсім я не чув в їх домі гнівів, криків, проклонів. Я із » то питав: як можна в господарстві обійтись без злости, без крику? А господар каже ко р о тко : Гнів се доказ безсильности і нейорадности в го
сподарстві. Про працю на завтра думаю днесь ве- чером. Вечером обрадимось, а завтра вже кожде з нас буде знати, що має робити. Колиби кожде з нас зачало всьо нараз хапати, трохи се, трохи то, тоді не вийшлоб нічо, а сварки було би пов
но. Нераз обміркую роботу на цілий тиждень. А кожде знає свою роботу наперед і знає, що тре
ба приготовити, щоби потім при роботі не гаяти часу на шукання чи на направки. Не направляти як запрягати, або ще й з поля завертати. Бо т о г- ли злість на верха.
(Далі буде).
Ч. 1. 3.
сько-большевицька границя, 3. полудневий Тироль і 4. справа Бесарабії.
Англія боїться на дальше вязатися тільки
■З Францією, бо бачить, що се допровадилоби до
«імецько-большевицького Союза, який бувби її дуже не на руку. Англійський міністер загр. справ Чемберлєн переконував недавно француського пре- мієра Еріо про конечність приняття німецького лляну забезки, але безуспішно.
Ам ериканські політики не думають мішатися до європейських справ забезпеки, а цікавляться ни
ми лише о стільки, о скільки вони відносяться до загального світового мира.
Франція дуже не вдоволена з Англії за те, п іп вона не хоче забезпечити її та її союзників.
Француські політики, які є проти німець
кого пляну забезпеки, рішили: 1. Не забирати француського війська з Поруря так довго, доки Німеччина не виконає всіх постанов верзальського договору та доки Франція не буде забезпечена!
перед німецьким нападом. 2. щоб військова кон- троля над Німеччиною була постійна, а не тим
часова.
Італійський фашистівськии парлямент і сенат в якім в більшости засідають не фашисти приняв нову виборчу ординацію а король її затвердив.
Бельгія бажає лише того, щоб її забезпе
чити перед німецьким нападом, а чужих земель она не хоче.
Голяндія не хоче зовсім мішатися до тепе- рішних європейських справ забезпеки.
Литовський уряд зриваючи з Ватиканом всякі взаєАинй, видалив з Литви папського нунція.
Перед його від'їздом уладили Литовці велику демонстрацію, серед якої хтось кинув каменем у вікно мешкання нунція. Литва обурена на Ватикан тому, що теперішний конкордат забороняє ужи
вати литовської мови по литовських костелах під Польщею та відбирає литовському епископови в Ковні вдасть над литовськими костелами й ду
ховенством в Польщі.
Югословянський сойм відкрито 7. марта, а уряд ухвалив уневажнити мандати тих хорватських послів, яких підозрівають о взаємини з больше- виками.
Болгарія переживає тепер завзяту партійну борбу о владу: по одному боці стоїть націона
лістично-македонський табор, а по другому боль- шевицький. Владу має тепер в руках націоналіс
тичний табор, відобравши її збольшевичілій хлоп-
<ькій партії Стамбульського.
Польща найбільше тепер заклопотана спра
вою забезпечення.
Вшехполяки на спілку з пястівцями хотілиб переняти владу в свсї руки, але польська ради
кальна партія „Визволене" до зміни уряду д о пустити не хоче й жадає тому розвязання сойму та розписання нових виборів.
Почтова скринка. — М и с а к Г р и г о р і й , делегат, Володимирці. Ухвала деканальних зборів
<5уде помішена в слідуючому числі, бо вплинула вже запізно.
Зсячима.
Сивне ж ито. Часопис „Визволене" пи ш е : ІВ громаді Вихрові на Приморю
(Р о т о г г е )найдено оден корч жита, що мав 19 стебел і 20 колосків.
Той корч виріс з одного зерна, а зародив девять-
•сот зерен.
Дивне число. Старогрецький мудрець Піга- гор учив, що число є досконале й воно управляє світом. Люди здавен.давна говорили й вірили, що декотре число є „добре", а инше — „лихе". Най
більше боялися тринайцятки... Про одно „добре"
число пишуть заграничні часописи таку історію : Оден селянин в Іспанії виграв тепер великі гроші на льотерійний льос число 5919. Він вибрав собі льос з тим числом умисне, бо воно все „опікува
лося" ним: при війську мав кріс з числом 5919;
як вернув з війська, зробив забаву, що коштувала його 5919 пезетів (існанські гро ш і); за операцію заплатив лікареви 5919 пезетів; також відновайо
го дому коштувала 5919 пезетів. — Як бачимо є 6 світі всякі забобони.
Чверть міліона жидів вихрестилося. Секре
тар жидівських релігійних місій в Льондоні Г. Кар
тер сказав' на недавних зборах, що в Европі в о-
станніх сто роках багато Жидів перейшло на христіянство. В цілім світі вихрестилося в тім часі більше як чверть міліона Жидів. В Англії є тепер кількадесяти христіянських священиків, що були Жидами.
Найбільший готель на світі будують тепер в американськім місті Чікаго. Буде се будинок 170 метрів високий (около 6 високих тополь, зложе
них прямовісно одна на другій) і складатись буде з 3.400 готелевих кімнат, отже о 1000 більше, ніж готель „Пенсільзенія" в Ню-Йорку, який уходив доси за найбільший. Кошта будови чікагівського готелю обчислено на 17 міліонів долярів.
Американська артилерія є мабуть одино
кою тепер в світі, що не має коней. Для перево
зу гармат збудовано спеціяльні моторові тягла.
Колеса американських гармат на суцільній гумовій шині. Взагалі Американці звертають особливішу увагу на свою артилерію.
К іл ь ко варта ж ін к а ? В однім розводовім процесі в Льондоні видав суддя цікавий осуд про ж інок взагалі. Перед ним явилося двох мущин, що зажадали розводу зі своїми жінками, бо ті їх по
кинули й пішли до своїх любовників. Ошукані му.
жі домагалися тільки відшкодування від тих, що звели їхніх жінок. Але суддя отаксував цілу шко ду на четверту часть пенні (найдрібнійший англій
ський гріш). Цю свою оцінку оправдав суддя тим, що жінки, які покидають своїх чоловіків, не ма
ють найменшої вартости і їхні мужі через їх стра
ту не то що не мають найменшої шкоди, а на
впаки користь.
Г О Л О С Д Я К І В
Відділ правної поради.
Передавнення грош евих вірительностий.
Ми звертаємо нашим читачам увагу, щоб малися на обережности при стяганню вірителями перед
воєнних довгів. В дійсности однак цілу Галичину, а передовсім наших селян засипують рі»ні банки й купці тисячами упоминаючих карток і жадають за передвоєнні довги повну вартість,себто за о д ну корону — одного золотого.
Передвоєнні довги в засаді мається сплачу
вати лише в десятій части, себто за 100 корон около 10 зол., а тільки за гінотечні довги 15%
передвоєнної вартости, себто за 100 корон около 15 зол.
Це є засада і від цеї засади може в виїмко
вих випадках тільки суддя відступити.
Умовлені передвоєнні проценти мається пла
тити тільки в законній висоті, себто від векслів 6% річно, а від инших вірительностий 5% річно й ніякий віритель не сміє від 1. серпня 1914 р. до марта 1922 року числити собі умовлених процен тів (приміром 8% або 10% а тільки 5% або 6%,) щойно від марта 1922 р. може віритель числити собі умовлені проценти, а від 9. ЇХ. 1924 р. 2%
місячно, а від 1. II. 1925 р. 15°/0 річно.
Почислення процентів є для наших довжни- ків великої ваги, бо самі проценти становлять ве
лику суму, а то з тої причини, що по думці так звсних мораторійних законів (т. є такик законів, що дають довжникови право жадати проволоки в сплачуванню довгів. пр. ред.) можна числити проценти від 1 го серпня 1914 р. аж до марта 1925 р. себто за більше як 10 літ.
Звертаємо нашим людям увагу, що коли хто- небудь з довжників умовився по 21. мая 1924 ро ку, що буде сплачувати передвоєнний довг в ви
ще, як 10% або 15%. то такі умови можна в суді зачіпити, б о в о н и п о д у м ц і з а к о н і в н е в а ж н і.
З огляду на те, що в цім тяжкім році при
тиснули наших людий в великій мірі податки, а рінож і неврожай, довжники мають право жадати п р о в о л о к и в заплаті.
На тім місци хочемо звернути нашому селян
ству увагу на деякі постанови цивільного закона, що до п е р е д а в н е н н я , які вийшли підчас війни, а обовязують у нас.
І так по думці § 1480 з. ц. можна домагати
ся процентів лише за 3 літа взад, а по думці § 1486 з. ц. можна домагатися заплати за доставу річий (товарів), хліборобських і лісних витворів, за роботи, наємні заплати лише до 3-х літ. — Рівнож ш к о д и , коли є звісна особа, яка шкоду зробила, можна домагатися лише до 3-х літ. На
ше селянство найбільше інтересує справа процен
тів і справа заплати довгів за побрані товари, які все передавнюються в протягу 3-ох літ, коли у них не упоминається віритель, а довжник до т о го довгу виразно не признавався.
Закон з 26. червня 1919 р. (В. 3. Д. Р. П. 27) і закон з 30. червня 1920 р. (В. 3. Д. Р. П. 52) здержав передавнення від 1. листопада 1918 року до ЗО. червня 1922 р., о скільки яканебудь з по- вище згаданих вірительностий в тім часі то є від 1. XI. 1918 до ЗО. VI. 1922 н. передавниласяби.
Всі отже купецькі довги за крам, проценти і т. р. передавнилися, коли вони повстали по І.
серпня 1914 року, а 4-місяці перед 1. листопада 1918 року.
З кінцем червня 1925 р. пропадуть всі пре- тенсії, що до процентів і що до вірительностий за крам, хотяйби вони повстали по 1. XI. 1918 р о ку, але 3 роки взад. — Від 1. липня 1925 року можна буде упоминагися о проценти й заплату за товарі лише точно 3 роки взад.
Щ о до передвоєнних довгів, то до них від
носилася мораторій і останний мораторійний за
кон г 21. грудня 1921 р. (В. 3. Р. П. 106. поз. 777) постановив, що всі грошеві вірительности, які по встали перед І. серпня 1914 р, мають бути с п л а ч е н і до 2.000 мп. в марті 1922 р., а вище 2.000 мп. по половині в марті й червни в дни платности даної вірительности.
Ці всі претенсіі передвоєнні перелавняться отже вже в м і с я ц і м а р т і 1925 р. і то векслі в дни платности векслів, проценти зі скриптів довжних в дни платности рат, а претенсїї за крам, коли платність їх не була означена на якийсь о- значений день в місяци, де кінця місяця марта. — Сам довг без .процентів з позички передавниться в ЗО літах.
З днем передавнення наші кооперативи й пои- ватні підприємці не будуть могли жадати за п о браний передвоєнний крам нічого, а за довги ли
ше проценти за 3-роки взад, а не від 1. VIII. 1914 р. як ие можна буде домагатися ще в місяци мар
ті 1925 року. Тому, що претенсій наших коопера
тив є дуже богато, а проценти становлять поваж
ні суми добавлені до капіталу, належалоби щоб наші кооперат иви по можности в місяци марті за- ключили нові умови з довжниками, або безумовно внесли скарги.
Нашим селянам знова треба знати, що коли в них будуть упоминатися по передавненню довгів за крам а^о процентів більше як за 3 роки взад, в такім випадку не мають олатити цього, а таке передавнення що до передвоєнних вірительностий буде безглядне з днем 1. квітня 1925 року.
Отже мораторійні закони відносяться лише до довгів, які повстали перед 1. серпня 1914 року і ці довги мали бути заплачені вже в марті 1922 року, до вірительностий знова, які повстали від 1.
серпня 1914 р. до листопада Ю18 року, мають за- стосовання лише закони з 26-го червня 1919 р.
В. 3. С. П. 27. і ЗО. VI. 1922 р. В. 3. Р. П. 52, а до вірительностий, які повстали по 1. листопада 1918 р. має засгосовання лише передавнення, озна
чене в цивільнім законі. — Коли ходить о перед
воєнні векслі, то ці передавняться безумовно в мар
ті 1925 р., себто акцептанти (приємці „ручитепі") вийдуть з векслевого обовязку.
Коли ці передвоєнні векслі були платні пе
ред 1. серпня 1914 р, приміром 1. січня 1914 р., в такім випадку ці векслі зглядом приємців вже € нині передавнені, бо до 1. серпня минуле 7 міся
ців від платности вексля, а від марта 1922 року минуло знова тільки часу, що разом дає 3 роки йприємець вийшов із векслевого зобовязання.
По передавненню вексля віритель буде мати проти довжника лише скаргу зі звичайної позички, яка то скарга передавнюєгься доперва по 30 літах, а проти инших векслево-зобовязаних скаргу з так званого неслушного збогачення, колиби вони а не довжник мав користь з того вексля.
Д-Р Лисий Володимир.
Наслідки целібату. Наслідком введення за
гального целібату (безженного стану) черемиські богослови 1 і II. року а станиславівські І., II і НІ. р.
рішили виступити з духовного семинара, однак уважаючи себе дальше кандидатами духовного стану та заявляючи, що лише тоді вернуть до се
минара, коли будуть їм повернені права, ухвалені
Львівським Синодом з 1891. р. а затверджені
Апостольською Столицею, й коли прийметься на дальші студії товаришів, що виступили з теольо- г ії після проголошення загального целібату, як що
вони бажалиб продовжувати ті студії.
Ті богослови, що добровільно були згоди, лися на целібат, заявили тепер, що вступлять до монастира а не будуть висвячуватися в целібаті на світських священиків.
ЗСовіїххіі.
Новий поборовин зако н почав вже обовя- зувати з тим, шо всякі подання о з в і л ь н е н н є , в і д р о ч е н н є а б о с к о р о ч е н н є військової служби належить предкладати до С т а р о с т в’ а а н е д о П. К. У. (Повітової Команди Доповнень).
М іж Польщ ею й Унією Радянських Рес- публик ратифіковано (потверджено) сими днями почтово-телєграфічну умову, заключену в Москві дня 24. мая 1923 р. На основі сеї умови зачалася від 1/. марта 5925. р. правильна пересилка листів і телеграм, а від 2. мая с. р. зачнеться правильна пересилка грошевих посилок і пачок до обох сих Держав.
Цілюща вода. У пермській медичній Академії три вчені здавали справоздання про нововідкриті прикмети річної води. А саме вода з Рочи, Сени та Саони вбиває деякі бацилі, нпр. тифу. Маємо тут мабуть до діла зі своєрідними бацилями, які повстають у ріках і вбивають инші бацилі ріжних недуг.
Воздушна комунікація. Вже введено в життя постійну щоденну летунську, пасажирську комуні
кацію на л інії Варшава.Краків і Варшава-Данціг.
На днях пічне функціонувати така .сама комуь.ка- ція на лінії Львів-Варшава.
А встрійський ш ил інг. З днем І. березня ц. р.
введено в Арстрії на почті, на залізницях, у бан
ках і всіх прилюдних установах шплінтову валюту.
1 шилінг рівний 10.000 австр. корон.
В еселий кутогг.
Іигіісіит диріех. (П
одвійнийсуд).
Баби позивали себе о „вобраз гонору".
С у д д я д о о д н о ї з н и х : „Чим Вас оби- дила противниця"?
П е р ш а б а б а : „А сказала мені, прошу сен- ДЗі, аби я її, вибачте, п о ц і л у в а л а..."
Д р у г а б а б а (впадає): „Т о не правда про
ш у пана сендзі; то вона мені сказала, аби я її п о ц і л у в а л а ! "
С у д д я : „А я вам кажу — поцілуйте ви мене
•обидві Д. Йдіть собі до чорта"!...
Правна конструкція позички.
— Слухай приятелю, вже давно минув час, як ти мав мені віддати позичені гроші. Чомуж ти ие віддаєш, таж ти прецінь винен?!
— Прошу тебе, н мішайся до моїх інтере
сів. Бо те, що я в когось позичив, або що я ко мусь винен, це моя річ і Тобі до цего нема нія
кого діла!
— Добре, алеж бійся Бога приятелю, мені від
Тебе належаться гроші й я їх тепер дуже потреб ю
— А, то знова инша річ. Це що тобі нале
житься й що ти потребуєш гречний, то вже твоя річ і мені до цего нема ніякого діла!
Українські чесноти.
1. Забув, 2. заспав, 3. незнав, 4.
О-
спізнився.
Біржа. Львів 25 марта 1925.
Амер. долари 5'!8*', до 5 19, канад. дол. 5'\5Ч? до З т б чеські кор. 0-15’/4
до0-
і5!;3, леї 0 02і . до 0 02* *2
< Ь п ан н ’фран. 0-2774
до0-27’/2, швайц. фран. 1 00 ло Г02, ^фунтй штер. 24-50 оо 24-70, австр. кор. за тисяч. 0 07і , до 0 074» сот
2«ОЛОТО, : £ К°Р- 21-75 до 21 ™ Франк. 1970 до 19-90, 20 марк- ігЗ О до 24 90, 10 руб. 27 00 до 27'20 сот о-чп авсГР К°Р- ДО 0 - 4 4 * 5 австр. кор.
2 3 0 до 233, фльор. 1-18 до 1-20, сріб. руб. 188 д о 1-89 .копійки за руб. 0-84 до 0 85.
8ИР'’ Найліпші вироби масарські можна дістати дешево лише у
М И К О Л И К У К У Р Б И , Коломия
Мійсока галя 47.
Ьцдае Видавництво „Запорожець*1 в Коломиї.
З друкарні Білої к яьма Бравнєрь в Коломиї.
Оголошеннє.
Р е д а к ц і я „ Г О Л О С У Д Я К І В " просить тих дякі» гр. кат. обряду та їх евентуальні Това
риства, що находяться поза межами польської держави як: в Америці, Канаді, Чехословаччині, Югославії, Румунії і т. п., щоби після одержання сего числа негайно надіслали передплату на сей свій часопис та пересилали в свойому часі до него всякі інформації про економічне та організаційне життє тамсшних дяків.
П ри гадка.
Видавництво „З а п о р о ж е ц ь " в Коломиї при- гадуе в д р у г е П. Т. інтересантам, щоби негайно надіслали належитости за вислані їм свойого ча- су календарики „ЗА П О РО Ж ЕЦ Ь" на 1925 рік.
В ід Р ед акц ії.
Всякі свойого рода дописи до Редакції в ц і- 1 ли поміщення їх в часописі мусять опиратися на певних доказах та бути заосмотрені повним, ви
разним і власним підписом автора.
Сей підпис є потрібний виключно лише для Редакції.
Стаття в часописі не мусить бути підписана.
Автор може однак підписатися під своєю статісю повним іменем і назвиском, першими бу квами імени й назвиська (криптонімом), або д о вільно прибраним собі іменем чи назвиськом (псевдонімом).
8 р . * . §>ріш
к а п в с і х л і к а п с ь к и х н я у к
л і к а р в с і х л і к а р с ь к и х н а у к
(А парат Рентґена і кварцова лямпа)
Коломия, ріг вул. Міцкевича-Зам- кової.
П ерш оряд н а А птика п ід Г,Л Е Б Е Д Е М “ ВІЛЬГЕЛЬМА £ £
ЗХ ЗХ Н А Й Д Е Р А
в Коломиї, Ринок А—-Б.
Дентистично-технічне Заведеннє
Фридриха ПРЕССЕІРА
в Коломиї, вул. Мнихівка 4 ф принимає всякі роботи в плятині,
золоті й кавчуку по уміркованих цінах.
Пацієнтів з провінції полагоджується в протягу 24 рох годин.
Р еставрація, молочарня й кім ната до снідань ®
Т у р п с ь к о г о !
в Коломиї (Народний Дім) ул. Костюш кз 23 2 поручає загально знані, смачні й першоряд. іі НІ снідання, обіди й вечері, зроблені на З сзіжім десерозім маслі. » ЯДР" в кождій порі к а в а , ч а й , к а- ка о , с о л о д к е й кв а сн е м о л о ко .
Мясні й яринові потрави, — Богатий буфет.
І орівки, лікери, вина, фляшкове, окоцімське й живецьке пиво. Десерове й кухонне масло,
сир, вудженина, печиво.
Ц І Н И Б Е З К О Н К У Р Е Н Ц І Й Н І . Абонемент: С н і т а н не: кава, чай або
МОЛОКО
