Golos Dâkìv : nezaležnij, apolìtičnij, bezpartìjnij, stanovij časopis. R. 1, č. 5 (1925)

Почтову належитість оплачено гуртом.

Ч. 5. Коломия, понеділок 1. червня 1925.

Незалежний, аполітичний, безпартійний, становий часопис.

Виходить 1 і 15. кождого місяця.

Адреса Редакції й Адміністрації: Коломия, ВУЛ, МІЦКББІЧЙЧ. 51.

ЦІНИ О Г О Л О Ш Е Н Ь : Ціла сто­

рона 90 зл., половина 45 зл., % стор. ЗО зл., % стор. 15 зл., ’ /ів стор.

8 зл., '/зз стор. 4 зл.

ДРІБН І О ГО Ш Е Н Н Я : За одно слово або його місце 10 сот.

Постійні оголошення мають 20%

знижки а оголошення для дяків- пренумераторів 50%.

О Г О Л О Ш Е Н Н Я принимається тільки за попередним надісланнєм належитости або принайменше за­

мету. А н о н і м н и х д о п и с і в не принимається.

Р у к о п и с і в не звертається.

•

Передплата:

В краю чвертьрічно . • • 1'25 зл.

За границею річно . .1 % доляра або їх вартість в иншій валюті.

Чекове конто П. К. О. в Варшаві ч. 152.951.

Ціна одного примірника

20 сот.

Досить кривди!

В цілому культурному світі, в кождій культурній державі існує право, яке не забо- ронює своїм горожанам організуватися в ріжні, законом обняті товариства, комітети, інституції, гуртки і т. п. п о д у м ц і о р- ґ а н і з у ю ч и х с я .

Організаторам прислуговує право, ужи­

вати до ведення організаційної акції ріжних, правосильними законами дозволених спо­

собів. Отже, наколи хто нарочно ділає на шкоду якоїсь організації, то інтересованим можна, між иншими законними средствами піддати се також і прилюдній критиці. На- колиб така критика колідувала (суперечила) з карним або иншим того рода законом, то пошкодований може шукати собі сати­

сфакції на правній дорозі, а ніколи не має права полагоджу вати справи самосудом зі шкодою для других.

Чим більше культурний є народ, тим культурнійші має закони й тим точнійше придержується їх.

У нас, на деяких ділянках культурної праці діється цілком противно: коли на приклад якась поневолена, ріжними людця­

ми визискувана кляса л ю д и й пробудить­

ся до організаційного життя й виявить стремліннє до борби за поправу свої екзи­

стенції, то зараз знайдуться свойого рода типи-людців, які всіма можливими, дикими, нелюдськими способами поборюють то при­

родне й культурне явище.

За доказ повисше сказаного може по­

служити на пр. такий факт: Недавно від­

бувся у Львові Загальний Збір Дяків, на котрому деякі бесідники-дяки піддавали від- ємній критиці відношеннєся нашого свя- щенства — з малими виїмками — до дя­

ківського, організаційного життя та до по­

прави дяківської долі в загалі. Се так по­

діляло на одного з наших священиків, що він дяка своєї парохії, зараз після його по­

вороту — зі згаданого збору до дому — усунув зі служби, не зважаючи на брак йому компетенції до сего та на те, чи сей чоловік має средства до життя, чи ні.

Другий анальоГічний випадок предста­

вляється так: Дяк домагається від місце­

вого священика, справедливійшого розділу церковних доходів і не виконує приказа- иих йому приватних послуг у священика, за що сей сердиться на него, скликує до громадської канцелярії двох радних та ста­

вить рішучий внесок, на негайне усуненнс дяка зі служби, н а щ о л и ш е т і д в а чле­

ни громади безправно годяться й дяк — хрч-нехоч — мусить сему рішенню пови-

Вписуйтеся в члени „Р ІД Н О Ї Ш К О Л И "

(членська вкладка тепер 1 зл. на рік). Рів­

ночасно з грішми присилайте й спис членів (імя, назвисько, заняттє й точну адресу) до Українського Педагогічного Товариства у Львові, Ринок ч. 10.

Не забувайте, що в „Рідній Школі0 наша будучність!

нуватися й шукати иншого куска хліба, я- кого одначе в теперішних часах не так лег­

ко можна найти.

Се є лише одні з многих найновійших фактів. Таких і подібних випадків з попе- редних часів можна навести не мало й они будуть повтарятися так довго, доки ініція- тива дяківської, організаційної праці не пе­

рейде до рук самих дяків.

Редакція покищо апелює зі свойого боку до дотичних священиків, щоб ОНИ ЗМІ­

НИЛИ дотеперішну систему свойого відно- шенняся до даних дяків та зараз направи­

ли заподіяну їм кривду, у м о ж л и в л ю ­ ю ч и їм п о в о р о т на ї х с т р а ч е н і п о с а д и , бо в противному випадку редак­

ція посвятить для них, під їх особистими адресами відповідну рубрику в часописі.

Тут на сему місці апелює редакція також до наших свідомійших громадян, а з окрема до громадських урядів та церковних комі­

тетів, щоб они безумовно не позволили на те, щоб їх священики з їх дяками так по­

водилися, бож прецінь д я к и н е є с л у г а ­ м и с в я щ е н и к і в , а л е с л у г а м и г р о ­ мад, і лише громада як така а не хто ин- ший має право на основі заключеної з дя­

ком угоди надати чи виповісти йому дя­

ківську посаду.

Священик, який самовільно, без поро- зумінняся з покликаними до сего чинника­

ми своєї парохії, принимає або усуває дяка з дяківської посади, переступає свою ком­

петенцію та нарушує м. и. також достойність і повагу цілої, даної громади.

Щоби на будуче такі неправні й не­

людські усування дяків з їх дяківських по­

сад не повторялися, повинен кождий дяк, а з окрема такий, що не є певний своєї нинішної посади на разі, то є доки дяків­

ських справ взагалі — остаточно не унор­

мується, зробити зі своєю громадою писем­

ний, службовий контракт найкрасіге в но- тара або адвоката.

Контрактовий дякбуде міг вже спокійній- ше сидіти на своїй посаді та бути певним, що ніхто його самовільно з неї не від­

далить. 1. В.

Кілька слів

про дяківські збори взагалі.

Такі збори є дуже для справ дяків потрібні.

Одначе хосен дадуть лиш тоді, коли всі постано­

ви зборів, будуть всіма дяками виконані. А вико­

нані будуть тоді, коли будемо мати дйків залеж­

них від організації, а не від таких людців, я кі уважають дяка за щось підрядного. На жаль у нас поки-що такі дяки водяться. На пр. коли од­

ного року посходились дяки на збори в Станисла- вові, то до своєї справи так обоятно відносились, що аж сам предсідник зборів і голова Т ва сказав їм всім до очий, що вони до справи о власний кусок хліба так байдужно відносяться, як би се розходилось о хліб для якихось африканських Му- ринів.

За се показалися наші дяки цікавійшими в ч о ­ му иншому, а саме: коли вернула депутація від Пре- освящ., та заявила зібраним, що Преосвященийїх

„файно* прийняли, „усміхнулися" і т. д. то зараз за сим пішло під адресою Преосвященого сильне:

„Многая літа* а все те, що мало полагодитися на зборах лишилось по старому.

Отже таких дяків, котрі розумілиб, що то є організація, та що таку організацію треба поперти не лиш словами але й власною кишенею в нас — дуже мало. Щ оби такі дяки вже не виводилися й не забирали місця таким дякам, котрі уміють бо­

ротися за загальну дяківську справу, то по моїй думці, ми дяки повинні самі стреміти до сего, щоб здобути собі відповідну освіту.

Д як повинен бути надаваний на посаду сво­

єю організацією в порозумінню з даною конси­

сторією, а не так як оно тепер діється, шо при- няттє дяка на посаду або усуненнє його з неї залежить виключно від примх одиниць. Д як по­

винен дістати мешканнє, ерекц. грунт, дрова, па­

совисько, збіже „гарці* і т. п.

Щ о до так вв. „гарців", то дяк не повинен сам їх збирати, бо се чисто по жебраиьки. Се по­

винна йому громада зібрати й доставити додому.

За в с я к і церковні треби повинен дяк по- бирати зі всего */» часть, а не лише на пр.третий хліб, як то се по більшій части дяки дістають.

Третину грішми дяки розуміють хибно. На пр. ко ­ ли священик дістає за похорон 10 зол. то дяк по­

винен дістати 5 зол. а ие 3 33 зол., бо 3 33 зол.

є */« частію з того, що сторона платить. Крім се­

го, що дана парохія може дати дякови, дяк по­

винен діставати також ще й з державної каси ся- ку-таку платню.

Кождий дяк повинен бути обезпечений в пен­

сійнім інституті приз, службовиків та щоб на ви­

падок нездібности до праці, я к ; страта слуху, го ­ лосу, хороби очий і т. п. побирав якусь підмогу.

По смерти дяка вдова й сироти повинні та­

кож діставати якусь підмогу.

Накопиб се було запевнене дякам, тоді сему званню віддалився люди спосібні й меткі, вони пілнеслиб повагу дяківського стану до відповід­

ного ступня та сповнялиб як слід і свої грома­

дянські обовязки на місцях.

Знаю й тяких дяків, що чваняться дяківськи­

ми испитами, а не мають належного поняття о

дяківських справах взагалі та відносяться до них

байдуже, а що відноситься до громадянських обо-

вязків як засновання кооператив, курсів для негра-

2.

мотних і т. и., то хиба й не згадуй нічого. ! чорна година дальшого дня, марево голоду й при Але як каже польська яословиця: „па Ьеггу

Ьіи і гак гуЬа“, таке саме і з нашими дяками. Коли тебер бесіда про щось красшого й поправу долі сих „Рабів Боших", то уважаю отеє за відповідне:

виджебрачо; торби на старі літа. На зборі довга, горяча дискусія над незносимим, матеряльним по- ложепнєм дяків, браком службових доходів, не­

щирим відношеннемся священства зглядом дяків, Люди, що стоять на чолі дяківської організації і його ворожим виступом перед роком проти заря- повинні прийти з поміччю дякам в їх борбі за! дження Еписькопського Ординаряту, наділити дя- поправу своєї гіркої долі та поробити відповідні

ік ів

кількома моргами ерекціонального грунту Одно- заходи до засновання дяківських шкіл но більш их! згідна резолюція що до наділення дяків як цер- містах а найрадше катедральних по думці пере- ковких функціонерів ерекшональним грунтом, що ського „Українського Голосу* а не такі як тепер

при нашій станиславівській катедрі, де питомців учиться в крилосі штовханцями. Наколи буде все те дякови запевнене, що я висше навів, тоді до тако ї школи дадуть родичі й своїх здібнійших ді- тий і будуть їх там власним коштом удержувати.

Крім сего всі наші інституції підуть на стрічу та.

кій школі, та будуть її підпомагати, бо в ній бу.

дуть бачити будучих, щирих робітників для церкви й народа, незалежних від примх одиниць.

Голос „Волі Народа“ про Збір Дяків у Львові дня 29. 4. 1925.

„Збори „Дяківської Самопомочі” відбулися у Львові при участи 600 членів. Над зборами по­

ложив свою тя ж ку руку „священический клир“, хоть слідна була спроможність деяких дяків ви­

зволитеся з під сеї „о піки * і є надія, що се по- слідує, єсли дяки змінять статут та возьмуть ор­

ганізацію в свої руки. Чи можуть робітники від­

дати організованнє своє, професійне капіталістам, які їх визискують? Чи зробив коли що доброго капіталіст робітникам добровільно? А звісна річ, як зависимі дяки від парохів, а головно сі дяки- професіоналн, які, не маючи свого господарства стають економом у ксьондза. До сеї справи ще вернемо*.

найменше третиною тої скількости поля, яка при­

паде парохам, що до евентуального установлення постійних платень з релігійного фонду та зао- смотрення не лише дяків, але і вдів та сиротів по ' них вислана до всіх установ, заподаних в другім

числі „Голосу Дяхів".

На зборі виявилося, що судьбою дяків заін­

тересувався вже і польський уряд, бо на приклад копичинецьле староство вже віднеслося до всіх , і'Р- кат. парохіяльних урядів в повіті, щоб они Роздольський Пантелеймон, дяк ! предложили точні звіти про матеряльне положен- в Тисьмениці. не дяків. Дивним і незрозумілим е, чому більшість

духовенства так байдуже відноситься до поправи дяківської долі та не хоче зрозуміти, що дяк та­

кож є людиною й має право до людського життя.

На жаль наше священсгво дбає тілько про себе.

Порушена справа є дуже болючою: на сю тему далобся списати грубі томи. Може в коротці дя­

ківська організація о се постарається і спорядить сумний документ, з котрого можна буде довідати­

ся, як „піклувалося" добре ситуоване священство, незавидною долею дяків.

Дальше напишемо другим разом.

Глухий.

Відділ правної поради.

Дещо про збори і довірочні наради.

Про збори обоеязує покищо австрійський закон з дня 15. падолиста 1867. року ч. 135 В. д. з.

Найважнійший з того закона є § 2, після котрого 1 всякий, хто хоче уладити народне зібраннє або вза-' В ІД Г О М ІН Д Я К ІВ С Ь К О Ї, Є К О Н О М ІЧ Н О Ї! Г *ЛІ збори’ для всіх приступні, без запрошень і без

обмеження на запрошених гостей, мусить повідо-

Оорои. мити про те письменно вдасть (Староство) най Борба дяків за поправу свойого магеряльно-І3дОр1в

го положення відбилася вже належитим відгомо- зборів

НОМ у ПОЛЬСЬКОМУ

у р я д і: ‘ ’

Всі староства в Галичині на припоручення 1 0 н к е .“ " е ма£ еласть лати сеіічас висших інстанцій вислали до всіх гр. кат п а р о х . і д Х ‘ " * » в и “ То ‘ " зголо»ка но- урядів в своїх повітах припоручення, щоб они В

і

|Г

свойому часі докладно повідомили їх про тепе ' К ° ЛИЖ уладжу€ТЬСЯ 3<5°Р ” наради дові • рішне матеряльне положєннє дяків. і РОЧИ' ’ Н3 КОТрих маюТЬ буїи "рисуткими і брати

В сему припоручепню є м. и. сказано, чи д я к 'УЧаСГЬ викл,очно поіменно запрошені особи,то до Дійсно користає з призначеного для него майна. уладЖення таких нарад не потрібно ніяких нові Видко, що уряд навіть не припускає сего, щоб

дяки до тепер за свою дяківську службу бодай в часте не користали з ерекціональних грунтів.

Наколиб уряд парохіяльний не предложив на час відносного звіту, то декотрі староства уважа- либ се, що теперішнє матеряльне положєннє дяка є вистарчаюче.

Отже обовязком всіх дяків є: доложити всіх старань, щоб такі звіти до старосте на час впли­

нули.

Пригадується всім тим Вп. Дякам, які ді­

стають часопись „Голос Дяків“ а до нині вза­

галі не прислали ще ані пренумерати, ані на- лежитости на шематизм, який незадовго вийде

з друку, щоб зробили се найдальше до 15 го червня 1925. р., посилаючи бодай частину на­

л еж н о ї квоти. * Редакція.

---Складайте добровільні датки на фонд сво*

с ї преси, щоб она мала змогу, як слід розви­

нути свою діяльність.

Д ещ о про орґанізаціймй рух дяків копичинеччини.

Дня 14. мая с, р. відбувся в Копйчинцях, в салі „Народного Дому* організаційний збір дяків тогож повіту. З найдальших закутин повіту при­

били на той збір дяки. Сильна злива попередного дня, та з нею й болоткиста дорога, не задержали дяків дома. На наради гонила їх незавидна доля .

Г О Л О С Д Я К І В

менше на повних Три дни перед відбуттям тих та подати в тім письмі ціль, місце і час

домлень власти ані єї зізволення. Уладжуючі такі наради мусять одначе подбати про те, щоби кож- дий учасник зборів був заосмотрений в картку (запрошеннє), підписану через уладжуючихті з б о ­ ри, на котрій має бути виписане імя і назвисько даної особи. Найдогіднійше є зладити листу за прошених осіб, і після неї видати їм запрошення.

Треба дуже уважати, щоби кождий, що на­

ходиться на такій довірочній нараді, мав таке за-1 прощенне, бо інакше той, що нараду ту уладжує.і відповідає за те.

Особи, шо скликують довірочну нараду, по­

винні знате всіх запрошених на неї гостей.

На довірочні наради, скликані за запрошен­

нями не має вступу представник влади; може він одначе перед розпочаттєм наради після зголошен- ня і вилєгітимовання з уладжуючихся ту нараду провірити, чи всі присутні мають запрошеннє. Пі­

сля провірення запрошень має він опустити льо- каль, де нарада відбуваєся. Колиби сего на віз- ваннє уладжуючого збори, не хотів учините, на­

лежить нараду перервати і віднестися сейчас лич- но абе телеграфічно до Староства з жалобою і домаганнєм зарядження, щоби представник власти льокаль нарад опустив.

На уладженнє зборів під голим небом потрі­

бно зізволення Староства. В поданню о таке зі- зволенне належить подате місце і час зборів.

Так само потрібно зізволення на уладженнє публнчного походу (маніфестації) і в такім подан­

ню належить подате, якими улицями похід має йти.

В разі рожвязання через представника власти зборів та довірочних нарад і проте всяких заря­

джень ннших властей, вільно внести в протягу вісьмох днів від видання такого зарядження, від-

Ч. 5.

клик до Воєвідства, а від рішення Воєвідстза прн- слигуе дальше відклик до Міністерства Внутріщ- них Справ.

Скоро на зборах порішено внести до властей яку письменну петицію, то має єї підписати л и ш е десять осіб.

Небавом має вийте новий закон про збори і про ньєго тоді напишу. Др. | у

П оклик!

Д о Ви. Товаришів-Дяків бучацького Деканату.

Вп. Товариші Д я ки ! Мабуть кождий з Вас знає аж надто добре, що лиш в єдносте сила, але на превеликий жаль не всі Ви сих золотих слів придержуєтеся. За доказ сего може послужи­

ти, лінива, недбала, неохоча організаційна праця в нашому деканаті. Длячого воно так є, годі від­

гадати? Якась зневіра, недбальство до путнього- й організаційного життя належать до головних прикмет нашого д уха; кождий з Вас чекає та сам не знає на що, мабуть на манну з неба, або на яке инше чудо.

Щ о так воно є на ділі, показалось се дня 21. мая с. р. Нз вислуханнє звіту делегатів, котрі дпя 29. 4. 1925 були на Зборі Д яків у Львові зї- халось заледво кілька свідомійших і дяківськими справами інтересуючихся дяків. А повідомилося кождого з Вас і мимо сего на 40 дяків прибуло на превекикий сором „аж * 9 (девять).

Щ о б так дальше не

еєлося

та щоб оргяні- заційну працю повести питомим шляхом і дійти на час до бажаної мети, зібрані по довших нара­

дах і дискусіях ухвалили і одноголосно уповажнили Михайла Бабія з Бучача, бувшого діяльного й продуктивного дякоучителя в Америці на ін іц ія - тора до зреорганізовання місцевого Т-ва Дяків.

Тому то иизше підписаний на основі уповаж- нення збору з дня 21. мая 1925. скликує на день.

24. червня с. р. Загальний Збір Дяків бучацького й сусідних деканатів, котрий відбудеться в Бучачи в салі Андермана при вул. Колійовій о 10. гоп.

рано.

Порядок зборів такий:

1) Звіт делегатів зі збору у Львові.

2) Наради над евентуальним основаннєм кур­

су музики й загезьної освіти дяків.

3) Наради над евентуальним заснованнєм дя­

ківських Кооператив по деканатах.

4) Реорганізація Товариства Дяків.

5) Вибір Виділу.

6) Дискусії, запите і внески.

Вп. Товариші! Явіться всі як один на се»

з(5ір! ІІамятайте о тім, що як раз тепер найвідпо- віднійша пора зарадити нашому лихови. Наколи одиницями будемо ходити, не вдіємо нічого. Ми

лише тоді дійдемо до бажаної мети, коли як слід будемо зорганізовані а коли ані одного не буде між нами, котрий би до організації не належав.

Коли будемо як слід зорганізовані, тоді піднесемо до відповідного ступня повагу нашого, до тепер погорджуваного стану та змусимо всіх до сего.

щоб з нами відповідно числилися.

За тимчасовий Виділ:

Бучач, дня 26. 5 1925.

Бабій Михайло,

бувший дякоучитель в Америці.

Резолюції про при дід ерекціон. грунту мають бути підписані 10 членами збору а колиб число зібраних було менше чи4Г 10, тоді резолюції під­

писують всі зібрані. На такі резолюції треба налі­

пити стемпель за 2 зл.

Лупківський деканат.

Д я ків с ь ки й Збір лупківського деканату, скли­

каний організатором Михайлом Сегічем, дяком а

Прелуки відбувся дня 17. 5. 1925. в Радошицях.

Предсідником і секретером збору вибрано Володимира Лотуш ку, дяка в Радощицях, а й ого заступником Михайла Сегіня. дяка з Прелуки.

Присутні на зборі ухвалили одноголосно такі- резолю ції:

1) Позаяк теперешнє матеряльне положеннс дягів є прямо катастрофальне, домагається з б ір від ііравительства Польської Річипосполитої без­

платного при ділу ерекціонального грунту для дя­

ків титулом їх службового вивінування, бодай в

Ч. 5. Г О Л О С Д Я К І В х

одній третій части тої скількости, яка припадає ларохови в даній парохії, уважаючи се за одино кий вихід з грозячої тепер дяківському станови матеряльної катастрофи.

2) Збір взиває всіх дяків, щоб за церковні треби побирали винагородження в висоті одної третої части загальної вартости а не менше, як оно тепер водиться а крім сего, щоб домагалися від парохіян відповідного мешкання.

3) Щ о б Головний Виділ Т-ва .Самопоміч Дя­

ків " у Львопі поробив відповідні заходи до осяг­

нення матеряльного забезпечення дяків і їх родин на старість і на випадок неспосібности до праці.

4) Збір домагається, щоби дяків наділено ти­

ми самими правилами, що їх затверджено Всв.

Епископ. Консистор. в Перемишли дня 11. 7. 1911 Ч. 2174.

Делегатом лупківського деканату вибрано одноголосно предсідника Володимира Лотуш ку, дя­

ка з Радошицьа його заступником Михайла Сегіня дяка з Прелуки.

На сім збір закінчено а резолюції про при- діл ерекціонального грунту припоручено підписа­

ному вислати до всіх інстанцій, поданих в 2.

числі

.Голосу Д яків".

Володимир Лотушка,яяіі, дяківськ. делєга т і секретар громади в Радошицях.

Яслиський деканат.

Дня 17. мая відбувся в Радошицях З б і р Д я к і в яслиського деканату, на котрому ухвалено м іж иншими відповідну резолюцію про приділ е- рекціонального грунту для дяків титулом їх служ­

бового вивінування, та вибрано підписаного дя­

ківським делегатом на деканат Яслиська а його заступником Вп. Михайла Сеґіня, дяка з Прелук.

Резолюцію про прих ід ерекціонального грун ту припоручено підписаному вислати до всіх ін­

станцій, поданих в 2. ч. „Голосу Д яків".

Лотушка Володимир, дяк в Радошицях.

Грибівський деканат.

Дня 23. цвітня с. р. відбувся З б і р Д я к і в грибівського деканату в Снітници, на котрому за­

пали одноголосно слідуючі резолю ції:

1) Збір домагається від польського уряду, на­

ділення всіх дяків ерекціональним грунтом титу­

лом їх службового вивінування в висоті бодай од­

ної третої то ї скількости, яка на основі конкор­

дату припаде парохам.

2) Домагається Збір, щоб польський уряд ви знав дяків, за необхідних церковних функціонерів та перебрав їх на державний етат.

3) Збір взиває всіх дяків, щоб рішучо дома­

галися за церковні треби одної третої пайки за­

гального винагородження, себто половини того, що нобирає священик. Такі резолюції вислано та кож до всіх інстанцій поданих в 2. ч. „ Г о л о с у Д я к і в " .

Снітниця, дня 25. цвітня 1925.

^П редсідник: Секретар:

Йосиф Поруцідло, Антоній Москва,

дяк в Мирній. дяк Снітници.

Унівський деканат.

Д я ків с ь ки й Збір унівського декангту відбув­

ся дня 16. мая 1925 р., на котрому явилися майже всі дяки сего деканату.

Предсідником Збору вибрано Вп. дяка Івана Палагнія, заступником Вп. дяка Івана Якубовсько- го а секретером Вп. дяка Михайла Вахуту.

Збір ухвалив між иншими:

1) Домагатися від польського уряду приділу ерекціонального грунту для дяків.

2) Завізвати всіх дяків, щоб за церковні тре­

би домагалися одної третої пайки загального ви­

нагородження, себто половини сего, що побирає священик.

3) Завізвати всіх дяків до точної передплати свойого станового часопису „Голос Д яків", та щоб кождий дяк негайно прислав свою адресу до Шематизму Дяків та належитість за него.

Зубар Андрій, яяк і управитель хору та дяківськ. делегат в Гологорах.

Добромильський деканат.

Дня 18. 5 1925 р. відбувся З б і р Д я к і в добромильського деканату в „Народному Д ом і"

і в Добромили. На зборі явилися всі дяки крім двох, яких неприсутности до нині ще не оправдане. Крім дяків взяли участь в зборі також Всеч. 0 0 . Іван Господаревський, парох в Добромили, Бронислав Ґоцький, пгрох в Передільници, Йосиф Марино- вич, парох в Гійську, Ілярій Гелла, парох в Старя- ві, Теолор Заболоцький, парох в Міговій і Вп. Др.

Стефан . Антоневич, адвокат в Добромилі.

На внесок п. Івана Кнейчука, дяка в Добромили вибрано Всч. о. Господаревського предсідником, і п. Василя Волошина, дяка з Таряви, його заступ-;

ником а ігнатія Кушніра, дяка з Гійська, секрета-і рем збору. Збір отворив о. Предсідник, привитав-!

ши й візвавши присутних до обговорення пекучих,|

дяківських справ. Перший забрав голос Вп. адво-і і кат Др. Стефан Антоневич, який пояснив заклю- ■ (Чений конкордат-з Римом та поставив внесок в і ­ рмени всіх дяків, домагатися наділення дяків ерек-

! ціональним грунтом та преддоження відповідних і резолюцій всім інстанціям поданим в 2. ч. „Г о-

л о с у Д Я К І В“ .

Другий забрав голос Всеч. о. Йосиф Мари, нович. В своїй бесіді представив невідрадне поло- женнє дяківського стану та висказав бажаннє, щоби всі дяки взялися енергічно до спільної акції, яка веде до поправи дяківської долі взагалі, щоб жа­

дали від держави відповідного випосаження та лучили свою справу зі справою польських орга­

ністів.

Опісля зябрав голос Всеч. о. Ґоцький, та по­

ставив внесок в імени всіх присутних дяків, щоби віднестися до Всв. Впр. Єпископського Ординаряту я просьбою, припоручення всім священникам сво­

єї єпархії, щоби вони в ж е , тимчасово відступили своїм дякам відпові дну скількість ерекціонального грунту; дальше, щоб дяки стреміли до унормован­

ий свойого службового становища в тому напрямі, щоб педа хто не мав права дяка усувати зі служби.

В кінци забрав голос п. Іван Кнейчук, дяк з Добромиля. Він загрівав в своїй промові всіх присутних до щирої та солідарної організаційної праці й передплати свойого часопису „Г о л о с Д я- к і в" ; доказуючи, що тільки через часопись всяка організація є можлиза. На внесок сего бесідника за­

сновано „Деканальний Дяківський Комітет", в склад котрого зістали вибрані: Впп. До. Стефан Антоне­

вич, адвокат в Д оброми ли, Іван Кнейчук, дяк в Д о ­ бромили, Ігнатій Кушнір, дяк з Гійська і Іван Цер­

ковник, дяк з Мігови. Метою комітету є : Постійно заниматися дяківськими справами тут. деканату й освідомлювати та заохочувати всіх несвідомих, пасивних дяків до організаційної праці.

Іван Кнейчук, Ігнатій Кушнір, дяк в Добромили. дяк в Гійську.

Велике Віче Дяків в Смільнику коло Лютовиськ.

Дня 11. червня 1925 р. рано відбудеться Велике Дяківське Віче в Смільнику коло Л ю то ­ виськ всіх дяків з повітів: Л ісько , Т ур ка і Ста­

рий Самбір зі слідуючою програмою:

1. Соборна „Служба Божа* з проповіддю І панахидою за померших дяків.

2. Вибір президії віча.

3. Реферат, на тему: „Матеріяльне положен­

н і дяків в теперіигних часах і спосіб поліпшення їх долі" (Іван Муха).

4. Реферат на тему: „Загальна праця й гро­

мадянські обовязки дяка в парохії" (Стефан Ма- гуряк).

.5. Реферат, на тему: „Організація Д я ків "

(Петро Птанецький).

6. Запити і внески.

7. Вибір Організаційного Комітету й делегатів.

8. Закінченнє.

Всіх дяків зі згаданих повітів проситься без- умовно, у власному інтересі прибути на се віче.

За Тимчасовий Комітет:

Петро Птанецький, дяк в Скороднім. Іван Муха.

Стефан Матуряк, дяк в Смільнику.

ВФ** Найліпш і масарські вироби можна дістати дешево лише у

М И К О Л И К У К У Р БИ, Коломия

Мійська галя 47.

Дяки тисьменецького й сусідних деканатів, п о з ір !

Збір Д я к ів деканатів: тисьменецького, тов- мацького, уетєцького, єзупільського й ж уківського відбудеться дня 18. червня 1925 р. о 11. год. пе- редполуднем в Тисьменнці, в салі „Брацького Д о ­ му", на котрий то збір всіх Вп. Дяків з тих дека­

натів запрошується.

Роздольський Пантелеймон, дяк і управитель хору в Тисьменнці.

П о з ір ! Станиславівський і су­

сідні деканати.

Д я ків с ь ки й Збір, деканатів: станиславівсько- го, єзупільського, богсродчанського, тисьменець­

кого й товмацького, відбудеться в Станиславовг дня 11. червня с. р. о 9. год. рано (місце збору подадуть підписані).

Проситься всіх Вп. Дяків сих деканатів до як найчисленнійшої участи в сему зборі.

З а В и д і л :

Гарасимович Стефан, Онуфрій Бриндзей, катедр. дяк в Стані славові. дяк в Книгинині Місто.

Дяки сяноцького і ліського по­

вітів, п о зір !

Збір д яків саноцького і ліського повітів від­

будеться дня 11. червня 1925 р. о 10. год. рано в Ліську, (місце вбору подасть А. Хома, дяк в Л ісь­

ку), на котрий то збір всГіх Вп. Дяків сих повітів запрошується. Хто з Вп. Дяків не буде міг взяти участи в Зборі, той безумовно мусить се оправда­

ти.

Андрій Хома, дяк в Ліську. Н. Страмик.

Устрицький деканат, позір!

Д я ків с ь к и й З б ір устрнцького деканату від­

будеться дня 17. червня 1925 о 3. год. сполудня в Устриках Доліш них в „Народному Д ом і", на к о ­ трий то збір всіх Вп. Дяків сего деканату, запро­

шується.

Предсідник: Секретар :

М ихаіл Кішка, дяк. Иосиф Присташ, дяк.

Радимнянський деканат, п о з ір !

Д я ків с ь ки й З бір радимнянського деканату відбудеться дня 9. червня 1925 р. о 3. год. спо­

лудня, в домі Йосифа Городецького, дяка в Ра- димні, на котрий то збір всіх Вп. Товариш ів-Дяків сего деканату запрошується.

Крім сего запрошується також Всеч. О. Д е­

кана Борисевича й всіх Всеч. ОО. то гож деканату.

Грицуляк Микола, дяк в Святім.

Лопатинський деканат, позір!

З бір Д я к ів лопатинського деканату відбу­

деться дня 8. червня 1925 р. о 3. год. сполудня в салі читальні „Просвіта" в Лопатині, на к о т р ій то збір всіх Впп. Дяків сего деканату запрошу­

ється.

Пригадується рівнож, щоб кождий дяк приніс зі собою членську книжочку.

Володимир Мандрика, дяк і дяківський делегат в Лопатині.

Д о відома інтересованим дякам.

В Тернополі організується незадовго укра­

їнський, наддніпрянський, мішаний хор під ору­

дою Володимира Зарулного. Особи, що бажа.

либ вступити до цього хору, можуть зголошува­

тися до організатора хору на адресу: Тернопіль»

вул. Острогського ч. 9.

На фонд преси зложили: М ат іїв Петро, зяк.

і управ, хору в Тухлі 60 сот.