УаЗзбичайие Число. Ціна 40 сот.
їіочтову належитість оплачено гуртом.
Ч. 8. __ Коломия, середа 8. липня 1925. Рік 1.
Незалежний, аполітичний, безпартійний,
становий часопис.
В иходить 1 і 15. кож дого місяця.
Адреса Редакції й А д м ін іс тр а ц ії: К о л о м и я , ВУЛ.МІЦКЕВЙЗІ51,
Передплата :
В кр а ю чвертьрічно . . . Г25 зл.
За границею річно . . 1% доляра або їх вартість в иншій валю ті.
Чекове ко н то П . К. О. в Варшаві ч. 152.951.
Ц іна одного примірника
20 сот.
Ц ІН И О Г О Л О Ш Е Н Ь : Ціла сто рона 90 зл., половина 45 зл., ’ /<
стор ЗО зл., */8 стор. 15 зл., ’ ,'16 стор.
8 зл., ’ /аг стор. 4 зл.
Д Р ІБ Н І О Г О Ш Е Н Н Я : За одно слово або його місце 10 сот.
П остійні оголошення маю ть 20%
знижки а оголошення для дяків- пренумераторів 50%.
О Г О Л О Ш Е Н Н Я принимається тільки за попередити надісланнеп належитости або принайменше за- чету. А н о н і м н и х д о п и с і в
не принимається.
Р у к о п и с і в не звертається.
П О В І Д А !
Від 4 до 8 гектарів ерекціонадьного ґрунту вже признано дякам.
На основі певних даних, одержаних з міродатних жерел подається нашим Впп. Перед
платникам до відома, що Польський Уряд дня 2. червня с. р., ратифікуючи заключений з Ва- тиканом конкордат, признав між иншими нашим д як ам титулом їх службового виві- нування по 4 до 8 гектарів орного ґрун ту з ерекціональних дібр, себто майже одну трету тої скількости. яка припадає парохови.
Сей закон обовязує з днем 2. серпня 1925 р.
Тому, що він дає Епископам право, творити нові парохії й перевести поділ ґрунтів бе
неф іції, будуть правдоподібно з тим днем зі всіх дочерних церков, які мають ерекціональні ґрунта, отворені нові, самостійні парохії. Також і ті дочерні церкви, я кі цілком не мають ерекціонадьного ґрунту, або мають його менше чим 15 евентуально ЗО гектарів, можуть бути піднесені до гідности парохії та наділені певною скількісттю ерекціонадьного ґрунту з матерної парохії.
Д о тої скількости ерекціонадьного грунту, яка на основі конкордату припадає парохови, не вчислюється: обісте, огород, сад, сіножать, ліс, пасовиско й вода (ріка, став і т. п.).
Кілько ерекціонадьного ґрунту та на котрому місци має призначитися для пароха, дяка Й прочої церковної служби будуть — без сумніву — установлювати нарочно покликані до сего комісії, зложені з місцевого душпастиря та кількох відповідних парохіян.
Завважується тут, що кождий дяк, як інтересований в сему, повинен обовязково
належати до такої комісії та там рішучо домагатися, щоб йому не назначено ґрунту гіршої якости та ще може в невідповідному місци, бо раз дефінітивно назначена якість і місце Грунту для дяка не будуть — може через довші часи — змінюватися. Отже вони (якість і місце ґрунту) повинні бути такі, щоб і наслідники теперішного дяка не мали причини, нарікати на них.
На улягає найменшому сумнівовиг що деякі священики будуть старатися, щоб насам
перед забезпечити ерекціон. ґрунтом не тільки матерні, але й дочерні церкви а потім аж остав- щу решту, якої дуже часто в такому випадку вже й не буде, відступлять дякам.
Се рівналосяб замахови на здобуте й законом признане право дякам.
Наколиб котрий зі священиків, установляючи згадану комісію, не покликав до неї до
тичного дяка, та наколиб дяк запримітив, що при розділі ерекц. ґрунту сталася йому хотяй- би навіть найменша кривда, належить негайно внести особисто, або — де сего потреба ви
магає — навіть телеграфічно жалобу до Митрополичого Ординаряту у Львові, до свойого
Єпископського Ординаряту, до дотичного Деканату, до Головного Виділу Т-ва „Самопоміч
Д яків44 у Львові, до Виділу Т-ва „Самопоміч Д яків44 своєї дієцезії а надто, до Редакції „Голосу
Д яків4* в Коломиї.
_2._________ _ ________________________________Г О Л О С Д Я К І В ___________ •______________________________ Ч. 8.
Крім сего належить в такому випадку з а р а з скликати Збір Дяків з цілого даного де
канату, ухвалити на нему проти сего рішучий протест і вислати його крім повисше згаданих інстанцій, поданих в 2. ч. „Голосу Дяків" також до свойого Староства та до дотичного Воевідства.
Дяки дістають сей ґрунт не з ласки священиків, але на основі державного закона.
Жаден дяк не сміє навіть подумати, що з наділеннєм його ерекціональним ґрунтом борба за красшу долю дяків є вже покінчена, ні — так оно не є, бо се є лиш о д н а з п е р ш и х щ е неповних п о б ід дотеперішної економічної їх борби. Борба дяків за красше своє завтра є ще довга, а позицій, які вони мусять здобути, е ще дуже богато.
Отже в виду сего є святим обовязком кождого д яка: дальше к р іп к о сто я ти н а с то р о ж і своїх п р а в , плекати в собі с и л у волі та г а р т у в а т и с и л у д у х а , щоб кожду слідуючу позицію здобути з тріюмфом для д о б р а й сл ави дяківського стану.
Як бачимо в першій статті сего числа теперішний момент є для дяківської еконо
мічної справи дуже важний. В нему ріша
ється будуччина дяківської долі. На тепе- рішних дяках а головно на їх провідниках тяжить за їх становите в теперішній бор- бі велика відповідальність перед майбуть- ною історією дяків.
Чи золотими, чи чорними буквами будуть они записані в сій історії, залежить від них самих, від їх теперішної діяльности.
Сей важний момент мусить бути для загальної дяківської справи безумовно ви
користаний, бо тепер заподіяна кривда ле- дви, чи далабся вже так скоро направити.
Вашим святим обовязком е Впп. Де
легати, чесно й сумлінно боронити справ також дождого, поодинокого дяка свойого декатату, бо кривда заподіяна одному дя- кови, є кривдою й зневагою для всіх дяків.
На всякий випадок належить в першій мірі подбати про те, щоб з кождого дека
нату пішла делегація до свойого декана та попросила його, щоб він на евентуаль
ний Соборчик священиків, на якому малаби дальше рішатися справа розділу ерекціо- нального грунту приняв з рамени дяків бо
дай деканального дяківського делегата та його заступника, як уповноважених до обо
рони інтересів всіх дяків деканату.
Наколиб на пр. котрому з дяків Ва- шого деканату заподіяно яку кривду при розділі ерекціонального Грунту, то нале
жить негайно скликати Збір Дяків цілого свойого деканату, ухвалити на нему проти сего рішучий протест і вислати його до всіх інстанцій, за поданих в першій статті нинішного часопису.
Всякі видатки звязані з сим повинні покривати всі дяки деканату, а не одиниці, бо лиш там е побіда запевнена, де бореть- ся один за всіх а всі за одного.
Р е д а к ц і я .
Друкарський чортик.
В 5. ч. „Голосу Дяків* подано через похибку складача, що на фонд преси зложив Петро Матіїв, дяк і упр. хору в Тухли; а має бути: Дмитро Ма
тіїв, дяк і упр. хору в Тухли.
От, де наша додяї
Зайшов я у лісок в маю, Сів на пеньок, тай дум аю : Як на світі жити маю?
А надімною, на буку Зазуленька: „ку-ку, ку-ку*.
Я встав та її п и та ю : Будь ласкава зазуленько, Скажи мені голубонько, От щ о: кажуть, що ти Кож дої весни,
Куєш долю всім бідакам, Колиж вже закуєш, Й нам бідним дякам ?
„Ха-ха-ха* засміялась она:
Кому, вам, дякам?
А ви-ж що за пани?
Чи ви не України сини ?**
Так сивенька, ми, Неньки-України сини.
„Кол и-ж так, то послухай:
Тепер, коли ваша Україна, Почетвертована, побіджена,
Народ ваш, темний, збіджений, Горем прибитий, зголоджений,
Розположений, по чужині скитається, Та по тюрмах карається,
А вам доля сниться?*
То хиба нам, ніколи Не діждатись лучшої долі?
„Діждетесь аж тогди, Як вперед самих себе, А потім народ свій, Піднесете з темноти.
Як культура й добробут У вас, як слід зацвитуть.
Як ви станете в ряди, М іж кильтурними людьми.
Наколи про се я вчую, Аж тоді вам всім разом:
Добру доленьку, закую.
А доки се прийде, бідуйте, Та Христа наслідуйте!*
Сковятин, дня 10. мая 1925.
Тихон Ярвмків, дяк.
Заклик до Вп.Товаришів-ДйКів І
Вп. Товариші-Дяки! Найнисші кляси робітни
ків горнуться нині до організацій, а ми мабуть не хочемо розуміти цього, що л и ш в є д н о с т и с и л а , що з нами будуть числитися в с і л и ш е тогді. як ми будемо сильно зорганізовані. Длятого не бійтеся „власть імущих** не стратимо жадних ласк у них як будемо організуватися — пр^-ивно перестанемо бути наймитами Й слугами в них, іа не будемо залежними в і д в с * х і в с я » і лиш тоді будемо дійсно правдивими дяками!
Длятого всі як один до праці!
Голуб Яків, дяк і дяківьс. делегат в Конюхові к. Стрия.
Складайте добровільні датки на фонд сво
єї преси, щоб она мала змогу, як слід розви
нути свою діяльність.
В ід Р е д а к ц ії.
Тому, шоб як найскорше поділитися зі Своїми Впп. Передплатниками радістною вісткою п р о о д н у з п е р ш и х п о б і д нашої дотеперішної економічної борби та по
дати їм деякі інформації, потрібні до за
безпечення прав дяка, як такого при роз
ділі ерекц. ґрунтів, рішила редакція видати н а д з в и ч а й н е ч и с л о „ Г о л о с у Д я - , ків“ , якого ціна з огляду на ріжні причини технічного характеру виносить 40 (сорок) сот.
Позаяк фонди нашої преси в загалі а з окрема тепер, коли на сей квартал — мимо відозви — заледви кільканайцять пренумера- і торів прислало передплату — рівняються великому з еро ви, редакція просить вві
чливо оцим всіх своїх Вп. Пренумераторів, щоби з а р а з вирівняли належитість за се число та рівночасно поможности надіслали певну лепту на р а т у н о к ф о н д у с в о є » п р е с и .
Дянівсьні гаразди.
Сегодня -дістала наша редакція внева лист від одного з визначних наших передплатників-да- ків, який з огляду на свій зміст вповні заслуговує на поиіщениє його в часописі.
В сему листі читаємо між иншими таке:
„ . . .Н е маю ані кусника грунту, ані -хати, крім дяківської служби, ходжу ще п о денних за - рібках, бо церковні доходи дяка дуже мізерні.
Священик, який має тільки ерекціонального грунту, що можна назвати його другим дідичем в селі, бере -за похорон або за слюб аж по 60 зл. а дя-
кови дає з сего заледво 2 зл. Коли я просив свя
щеника, щоби мені відпустив кавалок ерекціонаяь- ного грунту, якого він має аж за богато, то в ія ще й закепкував собі з мене. Мешкаю в такій ма
лій хатчині, як курник і плачу за неї ЗО зл. річно.
З церковних доходів дає мені священик „аж** 1/20 (одну двайцяту) пайку.
Чи можна з сего вижити, чи є за щ о пра
цювати, та чи можна в такому священикови ба- чити наслідника Христа, духовного вихователя своїх парохіян а вже не кажу приятеля дяків?**
Редакція на разі пропонує від себе сему свя
щеникови, щоби він н е г а й н о змінив своє в ід - ношеннє до дяка та ділився з ним доходами за церковні треби так, щоб дяк діставав о д н у т р е т у а н е о д н у д в а й ц я т у пайку загальної вартости, бож дяк мас прецінь до сего повне пра
во. В противному випадку посвятимо сему „добро-»
дієви* відповідну рубрику в нашому часописі й знайдемо спосіб, яким приневолимо його до зміни
СВОЙОГО нелюдяного становища супроти пянпро
дяка.
Ч . 8. Г О Л О С Д Я К І В 3.
А дотичного дяка взивається, щоби він в сво
йому часі повідомив нашу редакцію, чи й яка змі на зайшла в відношенню сего пароха до него.
Краковецький деканат.
Дня 4. травня с. р. відбувся Збір Дяків кра- ковецького деканату, на котрому — крім всіх дя
ків сего деканату — явився також, як гість Вп.
Онуфрій Жулинець, дяк з Липівця, деканату Лю- бачів.
Після довших дискусій ухвалено слідуючі ре
золю ції :
1. Тому, що теперішнє матер. положеннє дя
ків, необхідних других церковних функціонерів по священиках, на Території Польської Річиносполи- то ї є прямо катастрофальне, бо теперішний, дяків
ський стан рекрутується по більшій части з без
земельних людий а державні доходи, які перед світовою війною становили головну рубрику до
ходів дяка, та були одиноким жерелом удержання -його цілого дому, звелися тепер майже до зера
дальше та тому, що о д и н о к и м в и х о д о м з такого страшного, матеряльного положення а тим самим і одиноким ратунком дяківського стану від голодової катастрофи а церкви від моральної шкоди — є безплатне н а д і л е н н я д я к ів е р е- к ц і о н а л ь н и м г р у н т о м — домагається збір від Правительства Польської Річипссполитої н е г а й н о г о , б е з п л а т н о г о н а д і л е н н я в с і х д я к і в ерекціональним грунтом титулом службо
вого вивінування в висоті, бодай одної третої тої скількости яка на основі обовязуючого тепер на території Польської Річипосполитої конкордату при падає в даній парохії царохови, а наколиб в такій парохії не було надвижки ерекціонального грунту, то збір домагається нриділу сего грунту для д о тичного дяка з сусідної парохії, яка має відповід
н у надвижку згаданого грунту.
2. Збір висказує свій жаль до духовенства, що воно — з малими виїмками — незичливо від
носиться до розпочатої в так важкому моменті борби дяків о поправу своєї нужденної долі, але противно, густо-часто ділає ще й на її шкоду.
5. Збір взиває оцею дорогою всіх Вп.Д яків- Українців що знаходяться поза межами польської держави я к : в Америці, Канаді, Бразилії, Чехосло- ваччині, Югославії, Буковині і т. п. до негайної спільної праці, до згуртовання всіх своїх сил в од
ному центрї, бо лише в сей спосіб здобудемо собі те, що нам по Божим і людським законам спра
ведливо належиться.
На зборі вибрано одноголосно дяківським делегатом підписаного, а його заступником Вп. К у нака Семка, дяка зі Свідниці.
Шумський Григорій, дяк і дякізськ. делегат в Великих Очах
Стрийський деканат.
Дня 27. мая с. р. відбувся довірочний Збір Д я ків стрийського деканату в Стрию, на котрому -явилися всі дяки з сего деканату, з виїмком чоти- рох, які своєї неприсутносте (крім одного) до нині
не оправдали.
Збір відкрив Вп. Яків Голуб, дяк і дяківський
^делегат з Конюхова.
Предсідником Збору вибрано Вп. Михайла Хировського, дяка зі Стрілкова, секретарем Вп.
Івана Ю ника, дяка з Лисятич.
Відчитаний протокол з попередних Зборів діринято до відома.
Вп. Яків Голуб здав звіт з останного Загаль
н о го Збору Дяків у Львові, відчитуючи видану для д яків ( б е з д я к і в ) „Службову Прагматику", над ко тр о ю справді дискусії не отворювано, але всеж таки зібрані дяки висказували свої жалі до пооди*
ноких §§. сеї прагматики й жадали їх зміни.
Деканальним дяківським делегатом на стрий
ський деканат вибрано знова Вп. Якова Голуба, а заступником Вп. Михайла Хировського.
Збір ухвалив слідуючі резолю ції:
1. Домагатися від Польського Уряду негай
ного, безплатного наділення всіх дяків ерекціо
нальним грунтом титулом службового вивінування в висоті бодай одної третої тої скількости, яка на основі обовязуючого тепер на териториї Польської Річипосполитої конкордату припадає в даній па
р о х ії парохови, а наколиб в такій парохії не було
надвижки ерекціонального грунту, то збір дома
гається приділу сего грунту для тотичного дяка з сусідної парохії, яка має відповідну надвижку згаданого грунту.
2. Домагатися, щоб польський уряд визнав дяків за необхідних церковних функціонерів та перебрав їх на державний етат — вкінци, щоби справа вивіновання дяків була трактована нарівні з органістами.
3. Щ оби всі дяки по всіх парохіях домагали
ся за церковні треби одної третої пайки загальної вартости.
4. Щ оби кождий дяк вислав с е й ч а с пред- плату на свій часопис „Голос Дяків" і шематизм, а найдальше до місяца щоби зложив членську вкладку до Т-ва „Самопомочи Д яків" у Львові.
5. Щ оби Виділ Т-ва „Самопочи Дяків" у Львові ввійшов в належитий контакт з Редакцією
„Голосу Дяків" в Коломиї, та подавав всякі звіти зі своєї діяльности, розпорядки, припоручення і т.п.
тільки через свій становий орган: „Голос Д яків"
до загального відома інтересованих.
6. Візвати всіх дяків з сусідних деканатів, в котрих ще не було Загальних Зборів та де нема дя
ківських організацій, щоби пробудилися зі сну, щоб не спали підчас жнив, щоб не були тими, що мають очи а не видять, мають уха а не чують а взялися до організаційної праці, до праці над по- ліпшеиєм нашої гіркої долі. Чейже в таких дека
натах знайдеся бодай по одному дркопи , якому дя
ківська справа лежить на серці, та який розуміє сю велику хвилю, в якій рішається доля дяків, і возь- ме провід в дяківській організації, уздоровить тих, що терплять на байдужність, лінивство, безділь- ність і т. п. недуги та поведе їх всказаними шля
хами до успішної борби.
Збір закінчено о 2. год. попол. а резолюцію про приділ ерекціонального грунту припорусено підписаному Вп. Голубови Якови вислати до всіх інстанцій, поданих в 2. числі „Голосу Д яків".
Предсідник: Секретар:
Харовський Михайло, дяк Ю ник Іван, дяк зі Стрілкової. з Лисятич.
Голуб Яків, дяк і дяківський делегат в Конюхові к. Стрия.
Відозва
ВиділуТовариетва „Взаїмної По
мочи Д яків" в Станиславові.
На загальному зборі Т-ва „Взаїмної Помоч Д яків" в Станиславові дня 11. червня с. р. ухва лено членську вкладку на 2 лол. а вписове на 1 зол. Д о 11. червня 1925 р. вплинули до каси То вариства членські вкладки лише з деканатів: ста ниславівського, єзупільського й городенського, а решта деканатів нашої Епархії залягяє з вписовим і членськими вкладками.
В виду сего проситься всіх Впп. Делегатів Т-ва, щоби безлроволочно подали до Виділу То
вариства свої точні адреси й предложили звіти з відбутих деканальних зборів та зібрали й наді
слали сюди всі членські вкладки і вписове від дя ків своїх деканатів. Виділ без фондів в жадному товаристві не може працювати, хотяйби проти не- му Бог зна, які протести підносились.
З а В и д і л :
О. Гірняк Ю стин, голова; Гарасимович Стефан, ааст. голови; Марущак Н., секретар; члени: Гуме- ню к Йосиф, Леню к Пилип, Бриндзей Онуфрій, Савчак Василь, Головінський Іван і ПроцьТеодор.
Жовківський і сусідні деканати, позір!
Збір Дяків деканатів: жовківського, куликів- ського й мостенського відбудеться дня 24. липня 1925 о 10. год. передполуднем в Ж овкві, в салі
„Народного Д о м у" на котрий то збір всіх Впп.
Дяків зі згаданих деканатів запрошується. Ті, що з оправданих причин не зможуть на зборі явитися, мають прислати на сей день свої умотивовані о- правдання.
Крім сего запрошується на сей збір також всіх тих Всеч. 0 0 . згаданих деканатів, які є при
хильниками дяківської справи.
З а К о м і т е т :
Павло Сало, Андрій Малицький.
дяк в Крехові. дяк в Скваряві Новій.
Огляд С В ІТ О В И Х П О Д ІЙ .
Союз Рад. Респ. провадить дальше свою дотеперішну політику на Сході. Се так допекло Англії, що вона рішила зірвати всякі взаємини з Радянським Урядом, закидуючи йому, протианґлій- ську агітацію в Китаю.
Німеччина надумується тепер, чи та на яких умовинах має вона вступити до Союза Народів.
Тут кремпує її в певній мірі також заключений з Союз. Рад. Респ. договір в Рапальо в 1922 р.
Англія дуже заклопотана подіями (р<волю- Ціи.о) в Китаю, які на її думку викликав Уряд Рад. Респ. Вона тратить в Китаю великий ринок збуту для своїх фабрикантів, і обильне жерело ріж - них експльоатацій для себе.
Франція переживає тепер в Марокку грізний момент, бо начальний вожд повстанців Абд-Ель- Керім розпочав велику офензиву проти францу- ських військ. Гріш її дальше тратить на вартости.
Греція перебула недавно безкровну револю
цію. Генерал Пангальос, який стояв на чолі рево
люціонерів, і адмірал Гадікиріякос, повалили одноГ ночи дотеперішний грецький уряд та утворили но
ве правительство. Причиною революції була не- здарність поваленого уряду.
Югославія дуже невдоволена зі зміни уряду в Греції, бо повалений уряд, на чолі котрого сто
яв міністр М хальопульос, був продажний і йшов на руку Югославії, а новий уряд почав вже вест*
острійшу політику супроти неї.
Болгарія, яка з причини балканської війни в 1912 р. та світової воєнної заверюхи зійшла май
же на жебри, переживає тепер страшні партійці борби. Ліві партії згуртувалися в одній групі, яка носить назву „Друж баш і* та мстяться на прави- тельственних партіях за своїх товаришів, що з їх руки повисли на шибеницях.
Китай провадить дальше завзяту борбу про
ти чужинців, які його до нині використовували.
Д о Радянського Уряду відносяться вони дуже при
хильно, бо бачуть, що при його допомозі доко
нають цілковитого увільнення Китаю від чужинців.
™--- - - ... . ш , ■
Вписуйтеся в члени „ Р ІД Н О Ї Ш К О Л И * (членська вкладка тепер 1 зл. на рік). Рів
ночасно з грішми присилайте й спис члені*
(імя, назвисько, заняттє й точну адресу) до Українського Педагогічного Товариства у Львові, Ринок ч. 10.
Не забувайте, щ о в „Рідній Школі»
наша будучність!
Зсячима.
Столітна річниця фотографії.
В сему році минає 100 літ, як Французи Ба- виеге і Иіерсеа винайшли штуку фотографування.
З сеї нагоди має відбутися тепер, в Парижі міжнародний конгрес фотографів в присутносте многих делегатів з заграниці.
Ж ін к и Вєчоркевіча і Баґіиьского у С. Р. С. Р.
Ж інки вбитих Мураш ком Вєчоркевіча і Багінь- ского виїхали до Мбскви. Право виїзду прислу- гувало їм на основі умови про виміну Вєчоркевіча та Багньского. Оба покійні мали право виїхати зі своїми родинами. Скоро відбудеться у Варшаві процес проте Мурашка, на якому відомий варшав
ський адвокат Дурач буде ааступати обі пошкодова- ні жінки, та домагатися в їх імени відш коду
вання в сумі 10.000 золотих.
Грім вдарив в церкву.
В Місцевосте Веляи, в Австрії, вдарив в цер
кву грім підчас богослуження. Богато осіб зімліло
кілька є ранених. *
Саранча на Одещині.
Саранча, що навістила в цьому році Україну не азійського а італійського походження Саоан ча азійського походження, що навістила Україну останній раз у 90 роках минулого століття є поавУ дивим стихійним нещастєм для хліборобства Вона виїдає по дорозі все до тої міри, що лишає по соб. голу землю. Як летить то заслонює еони?
так, що робиться темно. З нею боротися
важко, а то й неможливо, італійська саранча т Узд
4. Г О Л О С Д Я К І В Ч. 8.
ярус є через те менше небезпечна, що з нею мож- яа боротися. Для боротьби з прусом принято у- країнським урядом надзвичайні міри боротьби.
Крім паротягів (льокомитив) ужито до боротьби з прусом і літаків (аероплянів).
Смерть від сміху.
Один пан, будучи в кінотеатрі в Льондоні розсміявся дуже щиро з гумористичного змісту фільму в наслідок чого дістав спазми сміху, «ід якого не міг вже здержатися й після 10 годин за
кінчив житте.
Почта раз на 3 роки.
Мешканці англійського острова Трістан да К унга отримують листи й газети тільки раз на три роки, бо лиш тілько разів доходить до них почта.
Сей остров лежить на Атлянтийському Океані, між рогомПолудневої Африки а Полудневою Америкою.
^(овіїмкії.
Згода Союза Рад. Респ.
з Японією.
Цими днями заключили большевики з Японі
єю ще один договір, яким загварантовано Япон
цям право приватної власности на острові Саха- ліні. Сам остров Сахалін відступила Японія Радян
ському Союзови, який дав за се там Японії кон
цесії на копальні та инші підприємства.
Сніги коло Коломиї.
На ЗО. червня с. р. упав на нашій славній Чорногорі й Ґоргонах сніг з метелицею. Худобу та череди овець мусіли люди забрати з полонин яа доли. Богато овець погинуло в наслідок зимна.
Муха і Мітковскі забиті.
(О. Р.) Дня ЗО. 6. 1925 в Новім Селі поліція
©крушила ватажків М ітковского й Муху. Підчас сего повстала довша перестрілка. Двох постерун- кових смертельно ранено а М ітковского й Муху вбито. Третого ватажку Мачугу і дві товаришки сих ватажків заарештовано.
Прут розсердився
Безнастанні дощі в нас а з окрема в горах спричинили між иншими також і в Коломийщині великі матеряльні шкоди. Вода в нашому кремез
ному й химерному Пруті прибула так наг.ю й з такою великою силою, іцо многим бідним людям забрала майже послідний кусник землі а нашим деяким мешканцям на передмістях заглядала й до хати. Ся повінь не булаб наробила таких ве
лич зних шкід, наколнб русло Прута було зре- гульоване.
Радянський уряд купує коні для кавалерії.
Недавно закупив радянський уряд на Угор
щині для своєї кавалерії 5000 коней. Радянські а- генти хотіли перевезти їх через Польщу, але ця спротивилася. Коні помандрували на Фіюме. а
звідси поїдуть кораблями на місце призначенця.
Перстень св. Петра — украли.
„Иеие Р р . Рге5зе“ полає, що сгми днями за драв хтось з Базиліки св. Петра богато цінних
річий, а між ними також і і с т о р и ч н и й п е р с т е н ь рибака (св. Петра). Злодії крали в рука
вичках і через- те не оставили на місци випадку слідів своїх палаців, при помочи яких можна бу лоб їх скорше віднайти. Ш кода виносить богато міліонів лірів.
А Д В О, К А Т
Д-р. Іван Туринський
відкрив адвокатську канцелярію в К о л о м и ї і веде ії при вул. Крашевського ч. 29,
Х т о щ е до тепер не має прегарного, інфор
маційного, ріжними красками друкованого калєн дарика „З а п о р о ж е ц ь - на 1925 р ік з ілюстрацією Богдана Хмельницького та ріжними дуже важними порадами д л я в с іх , той нехай зараз купить собі його в Видави. „ З а п о р о ж е ц ь " К о л о м и я , М іц - к е в и ч а ч. 51 по ціні 60 сот.
Спішіть, бо наклад вже на днях вичерпається.
Іспитований дяк з гарним барітоновим голо
сом пошукує посади дяка. Зголошення принимає Ш ий ка Григорій, дяк в Волковиї, пч. Балигород.
Видає Видавництво ,,Запорожець“ в Коломиї? ~ З а Редакцію відповідає Нестор Волчук, дяк.
З друкарні Вільгельма Бравнера в Коломиї.
На фонд преси зложили:
Вп. Слободян Прокіп, дяк в Княждворі коло Коломиї — 2 зл.
Вп. Калинець Сильвестер, щирий Приятель дяків, в Ходорові — 2 зл.
Редакція складає сим Впп. Жертводавцям, а зокрем а Вп. К а л и н ц е в и С и л ь в е с т р о в и , як цілком неінтересованому а однак щирому й наслідування достойному Приятелеви дяківського організаційного життя та борби за красшу долю дяків щирі подяки так від себе, як і від загалу всіх борців-дяків за сю ласкаву пс -іч в будуван
ню о р г а н і з а ц і й н о ї т в е р д и н і , якою в Кождій організаціїелише с в о я в л а с н а п р е с а .
Веселий куток.
„Рапіе НоЬго<І2Іе|и“ !
Пан отець широко знаний, Був привичкою своєю,
Щ о за кождим словом завжди Мовив: „Рапіе сіоЬгосІгіеіи" ! Чи то в дома з попадею, Чи в товариській забаві,
Завжди — „Рапіе сіоЬгосІ2Іе)и“ ! Траплялося і в „Відправі-.
Раз у церкві мав Акафист, Д о святого Миколая, І тут йому навинулась Поговірка ця смішная.
Бо коли кінчив вже Ікос, Заспівав, піднісши очи :
— „Радуйсь „Рапіе £ІоЬгосІ2іе}и“, Миколає Чудотворче-!
II.
В крилосі.
Раз співав дяк у крилосі, І заснув так на книжках, А піп требником його в карк
І крикнув: — „А з спах і востах* І Схопився дяк, протер очи,
Як не лусне тут попа,
І сказав: „М и ж е востахом, Та і справихомся* !
Піп поправивсь і книгою Як не трісне по чолі:
— „От во утріс возбію Уся грішния землі’' ! Дяк звинувся, незважавши, Щ о гріхом спламить душу.
Типиком шурне в зуби:
„Зуби грішним сокрушу*!
С. К а л и н е ц ь .
Почтова скринка.
Оголошення.
О лійник Григорій, дяк з добрим теноровим голосом, жонатий, в серед чому віці, який розумі
ється дуже добре на р'льиій і лісовій господарці та може провалити кооперативу, пошукує відпо- і зідної посгдч.Зголошеиня принимв’є : Кооператива
Оервила Михайло, дяк в Накваші. Ми одержали від Вас всего 5 зл., з чого 2-50 зл. вписали на рак. тематизму а 2 50 зл. на рах. часопису.
Сопуляк Іван, дяк в Ракові, 1 зл. 25 сот. на II. квар
тал одержали.
Василюк Іван, дяк в Мельниці. З зл. одержали, з чо
го 2 50 зл вписали на часопис а 50 сот. на рах. тематизму.
Рудавський Михайло, дяк в Крогульци. 2 50 зл. на тематизм а 250 зл. на часопис одержали.
Ю рків Петро, дяк п Копанках і Ґавдяк Олекса, дяк ' Верховина* в Кутах,
в Болохівцях, подайте негайно свої точні почти, бо ваші і *
послідні часописи вертають назад з допискою, що почта ...--- Копанки й Болохівпі незнані.
Ковальчук Михайло, дяк в Дмитрові. Очікуємо на те, що Ви приобітцяли в дописці з 5. V. 1925.
Варана Петро, дяк в Білявцях. Ціна тематизму дяків який при кінци сего місяця зачнесі розсилати, є подана в 3. ч. нашого часопису, в рубриці „ В і д Р е д а к ц і ї " .
О. К . И. Білявці. За Ваші пропозиції, з якими ми ціл
ком годимося, просимо приняти від нас щирі подяки!
Лазаревич Иосиф, дяк в Сасові. То, про що Ви нам згадували, уважаємо за невідповідне до виконання.
Ільннцький Стефан, дяк в Розборі Окр. 2 50 зл. на шематизм одержали.
Хичій Теодор, дяк в Посухові. Ми дістали від Вас до сеї пори 5 зл., з чого 250 зл. вписали на ракунок „Го
лосу Д яків" а 2‘5О зл. на рах. тематизму.
Кобрин Микола, дяк в Утишковичах. 2 зл. 50 на ше
матизм і 2-50 зл. на часопис одержали.
Кухтии Павло, дяк в Переволоках. З зл. на фонд преси ми дістали; за труд прийміть щирі подяки. Просимо, подати нам поіменний спис Впп. Жертводавців.
Відозва.
Редакція просить ввічливо всіх Впп.
Передплатників, головно зі сіл, щоб негай
но, а найпізнійше до 20. липня с. р. на
діслати її точні адреси найбільше свідомих і грамотних українських жінок і дівчат зі
своєї місцевосги в ціли вислання їм госпо- дарсько-жіночих порад.
і
