і
Ч. ІЗ. Львів, середа дня 16. (29.) січня 1908.
.« Передплата
■» »?УЄДАНА< виносах»;
в Аветриі::
п < п а рік 36 з«р.
V. віл року .. и , 10 вор
■ч чверть ЦиКу о к*р.
»г мієяка .. .. Г70 вор.
Зи границею:
Нілиі ріж . 1 6 рублів або 36 франків
■ж сів року 8 рублів або 18 фрважів
□ м д п о в е число по 10 сот.
>Вврвеш аж «чи І д у н у аж вирвеш: а ве воаьмеш милості і віри не воаьмеш, бо руеже аж «жрае і віра рутжв-< — 3 Р у е л а в о в и х псальаів М. Шашкевжча.
Річник XII.
Виходить у Львові що див крім неділь і русклх еьвжт О о'І, год. пополудні.
Редакція, адміністрація і оксиедвция >Руслана« під ч. 1. ял. Домброоского (Хоруи- щини). Експедиція місцева в А генц ії Соколовского в пасажі Гавсиана.
Рукописи авертав с іл ім » ивпопередне вастереженв.—
Реклямації неопечатаяіе вільні від портв. — ^Оголо
шена анячайні приймають ся по цїнї 26 с. від стріч кв, а в >Надіслапім« 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні довесеня по ЗО сот.
від стрічки
— Дв-лХ» " ■ Ч—■—■—ннн^айайайоД
Загальна політика в 180/ р.
(Конець.)
В Н ї м е ч ч и н ї послїдували не
звичайні події. Під впливом грози, яку викликала в осьвічених суспільностях росийска революцин з єї крайними окли
ками, понесли социялїсти при останних виборах до нїмепкого парляменту стра
шне поражене. Правительство покорисгу- вало ся сим, щоби приєднати собі біль
шість зложену з консерватистів і всякого відтінку лібералів і з підмогою сеї біль
шості! намагав ся перевести свої нацио- налїстичні і централістичні внесеня. Ка- толицкий центр остав тепер оборонцем справедливості! і свободи, а якнебудь се- годня є в меншости, не тратить надії, що задачу свою переведе. Католицкі віча в Німеччині стають певним доказом, що по
за катол. сторонництвом стоять могутні подівав пруска перевага свободі і правам нїмецких горожан. Південна Німеччина виявляв щораз більше невдоволень з прус- кої господарки, а недавний виступ князя баварекого з нротеґованої Вільгельмом
„лїґи фльоти", стає доказом, що з по
глядами народу і володарі згоджують ся, котрим справа обсади бравншвайґского пресгола Прусами в суперечності! з пра
вами і бажаними населеня дають багато до думаня. Тимчасом правительство з кн.
Більовом на чолі переводить свої проти конетитуцнйні внесеня, прикручує подат
кову тр у б у , як ему потреба, щоби по
крити зростаючі видатки державні, спри
чинені самолюбством і чванливостю во
лодаря. Щось там попсувало ся в дер
жавній скарбовости, коли нарушено на
віть незайманість воєнного фонду. Дійде до того, що треба буде затягати нові великаньскі позички і переводити кон
версії.
А в с т р и я і У г о р щ и н а завдя
ки з трудом переведеної угоди остала Австро-Угорщиною. Нові вибори на основі загального голосованя видали славяньску більшість і то зовсім не радикально-со- циялїстичну. Верховодять- християньскі суспільники, котрі поставили свого пре
зидента д ра Вайскірхнера. Славяньска більшість напятнувала різко протиполь- ску політику пруску вигласненя, н езгі
дного з цивілїзациею. Одначе державна конечність веліла більнюсти, не виклю
чаючи навіть Поляків, голосувати за спільним буджетом монархії, котрої за- гранична політика основує ся на тридер- жавнім союзі, отже й з Німеччиною. В
краях угорскої корони неде ся завзята боротьба Мадярів проти Славян і нема- дярских народносгий взагалі, Хорвати обстають тепер вельми горячо за свовю автономією і мріють про новий перестрій відносин в монархії, в котрій бажали би з суплеміннимц краями утворити окремі шве тіло політичне.
І т а л і я намагала ся розвязати пи
тане про взаємини з Апост. Столицею, але безуспішно. Позаяк католицке насе
лене відсуває ся з політичного поля, от
же верховодять радикали і социялїсти всяких відтінків. Ударемнили они наміри правительства, а вибором вольнодумного жида Натана президентом лвічного міста*
зазначили в самій столиці держави свою перевагу над иншшни живлами. Діяльна участь католиків в політичнім і прилю
днім житю могла би причинити ся до зміни і напранії тііх відносин і осягненя поважного становища в парламенті. При
клад католиків в Німеччині і Аветриі до -е+хйнт11 л г.асл!ДЦНаН»:
В І с п а н І і по короткім нравленю ґр. Романонеса, котрий за прикладом Франциї намагав ся ввести там новітнє законодавство церковне, обняв керму державну консервативний кабінет Мавро- го, який визначає ся рішучостю і послї- довностю в управі державою. Иравитель- ство змагає до народо-господарского по- двигненя Іспанії і еї межинародного ста
новища. Сю останню ціль зможе Іспанія осягнути спільно піднятим з Франциею походом до Марока, особливо длятого, позаяк заважить тут багато анґлїйска приязнь.
В П о р т у г а л і ї править яко дик
татор літеральний ІІоао Франко і захи щав край перед анархією а династию перед упадком. Такі відносини тривають уже цілий рік і мабуть ще протягнуть ся й на дальше.
В С к а н д и н а в і ї , як в розлуче
них з собою Ш вециї й Норвегії, а також в Данії вели люди мирне житє. Догово
ром з чотирма державами обезпечила Норвегія свою нейтральність і незайма
ність своєї области, о яку в останних кількох роках були вже чималі клопоти.
Н а Б а л к а н ь с к і м н і в о с т р о - в і все ще великий нелад. Румунія і Бол
гарин живуть собі звичайно, хоч в пер
шій проявила ся протижидівска ворохо
бна, а в останній боротьба сторонництв не обійшла ся без убийств і замахів.
Македоньска справа проволїкує ся без
конечно. Туреччина завзято опирає ся переведенні реформ, між Греками а бол- гарским населенєм росте завзята нена
висть.
В далекій Г І е р с и ї молодий ш ах після невдалого замаху державного по
годив ся з меджилїсом і заприсяг над короною вірність наданій батьком кон- ституциї.
Політичний огляд.
'Азстро-Угорщина.
В Ґ о р и ц и і розвинули х р и с т и я н ь с к і с у с п і л ь н и к и живу ді
яльність, зрозумівши потребу доброї ор- ґ а н і з а ц и і р о б і т н и к і в і х л і б о р о б і в на християньскій основі.
Х л ї б о р о б с к а с п і л к а заводова з осідком в Ґорициї заснувала недавно 5 н о в и х в і
д
і л і в і 7 с е л я н ь - с к и х і р о б і т н и ч и х т о в а р и с т в , а друге стілько товариств має небавом війти в житє. Крім того усгроює відчити вандрівних учителів про господарство, орґанїзацию і засновуване хлїборобских спілок. С о ц и я л ь н і д е м о к р а т и -неяьми аатрдвожені еєю роботою і уетро- юють віча, щоби протестувати проти дорожні і тим способом приєднувати собі Прихильник.!) до соймових виборів. Коли то наша р у с к а с у с п і л ь н і с т ь зрозуміє велику задачу »С і л ь с к о г о Г о с п о д а р я * , щоби єго двигнути до значіня краєвої інституциї і з єго підмо
гою розпочати орґанїзацию робітників і хліборобів за прикладом христ. сусніль- ників в Ґорициї, в Моравії, в Чехах ітд.?!
Пора би се зрозуміти, щоби не було за
пізно!
Х о р в а т и приневолили Мадярів хоч в части вдоволити їх домаганєм ав
тономічним. Замісць таблиць на урядах без написів завішують там тепер таблиці лише з хорват.-кими написами, хоч угор- ске правительство наставало здавна, щ о
би там були написи мадярскі. Таки змя- кли мадярскі верховлади!
В одній р у м у н ь с к і й г р о з і а- д і в Банатї приказав мадярскнй уряд зняти нагшсь »8со1а Ііо тап а* , а засту
пити її мадярскою. Одначе роздратовані Румуни збігли ся і не допустили до того, та мало що не дійшло до бійки з ж ан
дармами. Отаке там часто діє ся з того часу, як війшов в житє шкільний закон ґр. Аппонього, але тим способом певно Мадярі! не приєднають собі Румунів.
Заграниця.
В Б е р л і н і знов довели безробії- нідо заколоту. Часть зборів безробітних розвязала полїция задля нереповненя, а скликане а н а р х і с т а м и в і ч е но відбуло ся. Одначе в деяких улицях по встала метушня між безробітними а по- лїциєю, котра була приневолена ужити оружя. Одного полїциянта пострілено, але головних провідників метушні увязнено.
С о ц и я л д е м о к р а т и понесли велике поражене на р о б і т н и ч і й к о н ф е р е н ц і й в Г у л ь (в Анґлїї).
2 Конференция відкинула ве’ликаньскою
більшостю домаганв, щоби робітниче сто- ронництво прикувати до социялдемокра- тичної програми. При обговореню осно
вних условин сторонництва поставлено по
правку, котрої наконечною метою мало би бути, забезпечити для робітників по
вний добуток праці поваленєм капіталіз
му і уладженєм державного права влас- ности і державного погляду над усїми засобами єствованя. Одначе мимо горя
чої піддержки социялїстичних речників се в н е с е н е в і д к и н е н о 951.000 г о- л о с а м и п р о т и 91. Після того ви
голосив социялїст Торн огнисту промову і висловив, що ч и м б і л ь ш е р Є В 0- л ю ц и й н о п р о м о в л я є ся, тим більше се подобає ся робітникам і що лише цілковитий социяльний переворот може подавати певні надії. Одначе і ся промова не помогла зовсім.
П о л і т и ч н е о с ь в і д о м л е н є X і н викликало в Петербурзі велике за тривожене на основі помічень бувшого міністра Шіпона. Він вказує на те, що хіньске правительство може бути кождої хвилі приневолене народною волею до ворожого становища супроти Росиї. Мимо певного недовіра станули би Хіни на слу- чай війни між Росиєю а Япанцями по стороні останних. В останних часах в школах і університетах хіньских проявив ся рух, о якім Еврбпейцї і не думають.
Зелїзнича позичка для анґлїйского то
вариства Ганкав викликала таке обурене в цілім краю, що правительство змінило первісні услікя будови нїмецких і анґлїй- ских зелїзниць так, що они стануть дій
сно хіньскими. Тим способом випирає ся щораз більше европейских підприємців.
Такий дух починає віяти в Хінах, непри
язний всім Европейцям, а Яванці зуміють сим для своєї далекосяглої політики зру
чно покористувати ся.
Народо-госиоіарска вміїяи в 1907 р.
( х ) Господарске житє осьвічених на
родів опинило ся протягом 1907 року на зворотній точці. Окрім Росиї, котру війна і революцийне потрясене витрутило з д о роги природного розвитку, визначили ся попередні роки майже зростом промислу.
Капітал переходив радо в царину проми
слових підприємств, видобуваючи ся за мість того помало з кольонїнльних під
приємств посередньої доби.
Слідував отже перелом, котрого ві
стуни показали ся з початком року в північній Америці, а під конець в Ечро- пі. Пересиленє захоплює щораз ширші овиди і стає загальним. Прикметами се- го пересиленя: недостача готівки, спад цін зелїза і міди, подороженє вугля і поживи, на останку занепад численних підприємств промислових або обмежене їх витворчости і що за тим іде — недо стача роботи для великаньского числа ро
бітників. Хвиля переселеня до Америки перейшла в напрям відпливу а переки- нене через Океан пере иленє утрудняє сій хвилі усталити ся в ріднім руслі.
Великий промисловий рух загорнув розпорядимі капітали. Нема їх тепер на торговиці^ банки стісняють обсяг оборо
тів і підносять до незвичайної висоти ди
сконтову стопу. Дрібний капітал укриває ся і замикає свою мошонку. Тими відно
синами некорисними для промислу і тор- говлі думає покористувати ся нїмецке правительство, щоби перевести велику державну позичку, в якій моглиб найти уміщене дрібні позички масові. Але й тут можуть послїдувати несподіванки, гю- заяк пересиленє є не лише промислове,
але й грошеве.
Дрібні капітали вельми заанґажували
ея в промислових і кольонїяльних під приємствах, щоби можна орудувати біль шими їх засобами. Непевні політичні ча
си тим більше утрудняють положене, но- заяк населене европейских країв не ві
рить уже в нїчо менше, як в тривкість мира. Грізні хмари бурі - на побережах Великого Океана, в Ечропі навзаводи між Німеччиною і Анґлїєю зовсім не причиняють ся до погідного настрою.
Все те велить радше гіредниджувати, що прояви народо гос.поларского пересиленя, яке виринуло в 1907 р. в Ечропі, зап о відають лише ще гірше положене в Су- дучинї З сумними віщованями починає ся новий рік особливо, позаяк з огляду н і всесьвітні відносини не можна сподї- вати ся скорого зросту і розвитку.
Про нову сесию думи
розводить київска „Рада" вельми невідрадні вигляди. Зазначивши, що в півтора-місячній сесаї до Різдва дума у- хвалила лише оден закон про 15 мілїо- нову підмогу для населеня голодних ґу- бернїй, пише »Рада« про нову сесию ось що:
Цілком природно, виникає питане: чи піде і дальша діяльність державної ду
ми під тим самим знаком млявости і байдужости до народнїх інтересів, під я- ким пройшла перша сесин?
Переглядаючи реєстр законопроек
тів, ми, насамперед, побачимо, що всі с'ї законопроекти, без жадного винятку, по
рушують дрібні, місцеві, нецікаві для всеї людности справи. Колиж серед вне
сених законопроектів і знайдеть ся оден який-небудь ширший, рощитаний на люд ність цілої країни, то він неодмінно но
сить репресивний характер. Такими явля
ють ся законопроекти міністерства юсти- циї про поширене прав начальників няз- ниць, про робітні доми длн дорослих і про кольонїї длн неповнолїтних злочин
ців, про побільшені енсиї для нетюрем- щиків і т. д.
Переглядаючи далі внесені в думу законопроекти, ми зможемо констатувати ще одно дуже характерне знвищ е: серед сотень (буквально) нових законопроектів нема жадного думского а всі — урядові.
ІІнакше кажучи, за два місяці ісіпованя третоі думи, члени її ие спромогли ся виготувати жадного законопроекту*). Зна- чінє сього факту стане перед нами ще ясн ій те, коли ми згадаємо, іцо брак інї- циятиви у третьої думи є явищем н • в и падковим і не тимчасовим. Се система думского центру і правої. „Не ми повин
ні навчати уряд, а навпаки, сами повин
ні вчити ся в уряду" — ось гасло, яке досі служило провідною ниткою для дум- скої більшости.
Наведені факти досить переконуючо сьвідчать, що нічого сподіватись на те, що
би третя дума швидко перемінила ся на красше. Про се сьвідчить і звістка про останнє заеїданє петербурского комітету октобристів. Октобристи цілком отверто заявили, що вони ставлять завданєм сво
єї думскої дїяльности проведенє урядо вих законопроектів. Опріче того, вони категорично висловились проти бльоків зо всіма думскими Групами, які з боку своїх переконань стоять лївіще октобри
стів,
Нарешті, досить поглянути на поря
док дневний першого заеїданя, що х а рактер найблизшої дїяльности державної думи встав перед нами, як на долоні.
Чого чого там не має: і коні для коза
ків, і новий учитель співу для еривань-
*) Те саме буває й по всіх коиституций- них державах н. пр. в Аветриї, Німеччині ітд.
— Рщ- Рцсл.
скої семінариї, і нові назви для семипа- латиньского й акмолиньского воєнних Гу
бернаторів... Нема тільки того, що мог- лоб перетворити думу з дорадчої комісиї бюрократиї в справжній орган народного представництва.
Л ести і-ра 0». Огеновеьмго и 0. Кулїша
в літах 1889 - 91.
Подав
Кирило Студинський.
VII.
Львів, 20. лютого (10. III.) 1890.
Високоповажаний Добродію Г '
Мило мині листуватись з нашим патрі
архом в житю словеснім, котрий був прові
дником патріотів письменників українських в 60-х роках, а тепер молодшому поколіню по
магає нераз радою і умним своїм словом.
Подія, яка лучилась на Вашому хуторі с конокрадом, живо мене заінтересувала А чей високоповажана Ганна Барвінок подасть нам незабаром гарну етнографічну .картинку про ту нічну сцену драматичну. Бо-ж коли олух Антін в оповіданю „Молотники" являєтея ж и
вим типом, то Зінько Лікоть буде справді ге
роєм в повісті з напрямом реальним.
Втішила мене ність про імпровізовану сцену в Ворзні; от. гаразд, що крізь мороку виринає наша українська мова й пісня.
Писали Ви, високоповажаний Добродію, що мабуть між письменним Ильвовом і т е мною Борзною лежить така прірва, іцо його творьі до Борзни не доходять. Так ні! немає такої прірви, а тільки мій недогляд був при
чиною. що налагоджену книжечку забув я ви
слати високоповажаній Ганнї Барвінок! Отже сегодня каюся в моїй вині, і крім драми
„Гальшка Острозька" висилаю Вам на спомин моє видання „Слова о полку Игоревім".
Питаєтесь мене, як я на Божому світі
о б е р т п ю с г ,? О с ь к і л ь к а в іс т о к п р о м о є життє.
Годився я 1833 р. у Григорові, в повіті Рога- тинському в Галичині. Учився в Бережанах і ві Львові, а скінчивши богослове вчився я ще кляснчної фільольоґії через чотири роки та й зложив екзамене з язиків латинського, грець
кого, полського й руського на цілу ґімназвю.
Був я при академічній гімназії професором сімь років; між-тим став я доктором фільосо- фії і зложив габілітацию на доцента універ- ситетского. Як Головацьк іго суспендовано, став я суилєнтом катедри руської мови на у- ніверситеті, і відтак двацятий рік займаю мі
сце публичного ординарного професора русь
кої мови й літератури'на Львівському універ
ситеті. Моє становиско дуже трудне, бо наші домашні перевертні, побираючи субвенцню від деяких комітетів в Россиї, нападають на мене без впину тому-що я вчу про самостійність мови й літератури русько-украінської. А вже-ж я не впадаю духом, а віруючи в теє, що таки колись проясниться в нас, не жахаюсь напа
стей 'супостатів, котрі колись зчезнуть, „аки изчезаєтч. дьім'ь".
Смію Ваеч., Високоповажаний Добродію Просити щоб Ви зволили мені подати коротку житєпись обох Рудченків. Мирного й Білика.
Хто вони, де й коли родились, де вчились і т. и ? При свобіднім часі від Ваших хосен- них праць чей схочете списати для мене де
які біографічні звістки про сих письменників.
Поручаюсь Вашій ласкавій памяти і від
даю поклін Високоповажаному Вашому но- дружю
щирий Ваш прихильник Омелян Огоновеький
Н о в и и к и.
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Пе
тра Вериги: римо-кат.; Франца Сал. — В ч е т в е р : руско-кат.: | Антонїя Вел.; римо-кат.;
Мартина.
з
— Дволїтна війскова служба. Як доносять з Відня, нриготованя до заведеня дволїтної вій- скової служби вже скінчені. Число рекрутів буде підвисшене о одну третину. Крім того буде утворений корпус нрофесийних підофі- цирів. Мають бути змінені також приписи що до виобразованя вояків в тім напрямі, що
би вояк в двох роках навчив ся всего того, чого доси учили в часі трех літ.
— Рентові оселі. Краєва комісия для рен-
тових осель відбула онодї засїдане в краєвім Дальше й те, що лучае ся вона в гірских по- видїлї і признала 68 рентових позичок в сумі тах далеко рідше як на низинах. Акция проти 581 800 К. Від хвилі заснована тої інституциї ( пеляґри почала ся щойно в 1905. р. заложе- признано доси 221 рентових позичок, в загаль- нєм трох харчівень та одної пекарнї в най- ній сумі 2,113.650 К. більш загрожених недугою громадах. Дотепері-
— З житя „Просьвіт" на Україні. По Різдвя- шні гарні успіхи приневолили буковиньске них сьвятах чернигівска „Просьвіта" проявила' правительство і край поширити акцию. Ка р.
діяльність. Дня 8. с. м. уряджено ялинку’ р. 1906. признало правительство 15.000, а гр.- для дїтий. Зібралось дітвори щось коло ПО пр. рел. фонд 10.000 К на заложенє згаданих душ і чимало дорослих. Діти деклямували, * заведень харчівні. Заложено доси в Раранчу, грали, співали, танцювали. Нарешті дістали з Васловівцях і Мамаївцях Нових черновецкого ялинки дарунки і ще окремо украшьскі кни
жечки. Малі просьвітяни було просто в захва
ті від того сьвята. Дня 13. с. м. члени „Про-
сьвіти" стрічали в гурті Новий рік зі співами і де- тах і Браештах ґурагуморского та Бурлї ра- клямациею, а на день 21. назначено представле-1 довецкого иовіта. В 1906. р. було отже 6 хар- нє, уряджене М. Вороним і під єго режісерию; ' чівень (о 3 більше) і 3 пекарнї (о 2 більше) те й друге на користь «Просьвіти». Чергова для 12 громад 5 повітів.
собота, 19. січня, в >Просьвітї< була присьвя- чена для вшанованя арт. М. К. Заньковецчої.
Реферат про знам. артистку прочитав Микола Вороний.
Київска „Просьвіта" призначила на 4.
лютого літературно-музично-вокальний вечір, намяти письменника Михайла Старицкого з рефератом Ф. Матушевского. Літературна та більшість музичної частини програми складає ся в поезиї та музики на слова М. Сгарицко- го. Видавнича комісия київскої «Нросьвіти»
17. січня постановила, щоби на прикінцї того катальоґу рекомендованих книжок, який видає
«Просьвіта», помістити .запитане до читачів ка скажу, що се звичайнїсенька вигадка, якою щ о те, як читають і розуміють україньскі можна бавити тільки лехковірних. Чотири ро- книжки читачі з народу. Крім того постано
влено до кождого з видань «Нросьвіти» дода
вати: а) реєстр рекомендованих книжок з тої спецаяльипсти, з якої буде книжка »11росьві- тн< і б) прошене подавати відомости про н а
род’ га термінольоґію з тої специяльности, до якої належить книжка. Комісия далі визнала потрібним видати книжки на теми: „Про Кар- ненка Карого", «Про земство і взагалі про мі
сцеву самоуправу", „Галичина", „Буковнн. “ і
„Угорщина". З деяких листів, присланих з Б у ковини й з Галичини, комісия довідалась, що
там читачі з народу добре розуміють книжки . ториї Рубець,—та й повторюєть ся те саме. Не- виданя „Нросьвіти" і цікавлять ся ними, тим наче ті раки з мішка, полізли до мене розпн- часом там вони мало відомі і нема їх де ку- туватись усякі пани нашої ґубернїї: чи не рід-
пувати. дня вони Иолуботкови? Йдуть діди, баби,
Католицкий СОЮЗ людовий. Під сею назвою ' йдуть дівчата, йдуть до музею, йдуть до до- заложено вчера в Будапешті нове католицке
стоваришенє, якого метою є, злучити католи
ків в сильну орґанїзацию для оборони перед напастями лібералів. Політичними справами
„Католицкий союз людовий" не буде займ а
ти ся. На констатуючих зборах були присутні
численні посли і предетавителї духовеньства. , кчдемію наук для заведеня в Росиї калєнда- Від Папи надійшло письмо з благословенєм • ря нового стиля, розиочала свої засїданя.
для нової католицкої орґанїзациї.
— Пеляґра на Буковині’. Пеляґра, можна ск а
зати, се Оуковиньска специяльність. Ся недуга, що є наслідком кукурудзяної поживи, на Га- лицкім Покутю пр., де селяньске населене жи
вить ся також майже виключно кукурудзою, не знана, а бодай не виступає на стілько сильно, щоб давала про себе чути. На Буко
вині инакше. В черновецкім ковітї було в 1906 р. 328 недужих в 25 громадах, в кіцманьскім 191 на 13 громад, вашківскім 79 на 11 гро
мад, внжницкім 46 на 9 громад, заставнецкім скусию над методою стверджуваня туберкулів 236 в 16 громадах, в серетскім 54 в 16 гро-|у чоловіка в печатках їх розвитку. Метода мадах, сторожинецкі.м 124 в 16 громадах, ґу- лежить в тім, що особі підозрілій о туберку- рагуморскім 470 в 23, кімполюнґекім 54 в 11, ли встрикує ся в око краплину розтвору ту- радовецкім 210 в 17 громадах ісучавскім 474 беркулїни. Нова метода полягає на основі ви- в 28 громадах. Загалом було в 1906 р. 2266
недужих на пеляґру, з того 39 дїтий і 2227 дорослих. На мужчин припадає 38.8, на жінок 61-2 процент недужих. Розуміє ся, що всі ци
фри далеко не повні. Задля якоїсь нехоти,
часами навіть опору еїльского населеня не дає пропасницею. При ужитю нової методи мож було доси мимо численних проб і зусиль довідати ся про дійсне число недужих. Тому й треба приняти, що їх було далеко більше, як подано в отсих числах. Тілько в тих гро
мадах, де заведено харчівні або роздачу хліба для недужих, число їх сконстантовано досить докладно, бо недужі зголошували ся о поміч.
Сконстатовано до тепер природне зо ісїм яв и ще, що пеляґра поширена більше в тих гро
мадах, де населене бідне, аніж в заможнїйших.
повіта, Волівци радовецкого, Красна-Ільске сторожннецкого та Восанче й Тешівцї сучав- ского; крім того заложено пекарнї в Баяшеш-
— Про гроші Павла Полуботка забрав голос д. М. Дмитрієв з Полтави в каївскій «Раді* і пише, що гетман Полуботок міг зложити свої гроші в чужодержавнім банку, аж в Анґлїї, але певно призначив їх на народний фонд. На се повиноі памятати ті єго наслїдники, що дня 28. с. м. будуть радити в Стародубі над способом, як вибрати ті гроші. Із сего доне- сеня можна би думати, що в Стародубі таки відбуває ся з'їзд кревних Полуботка. Але в тім самім числі »Ради« так пише проф. Д.
Еварницкий:
„Про мілїони наказного гетмана Полубо-
ки тому таку саму вигадку пустив якийсь добродій про мілїони Дорошенка, ніби зостав
лені ним у Льондонї. І тоді ЗВ ІД К И Л Я ТІЛ ЬК И
не понабирались справдешні та фіктивні ро дичі Дорошенка. А 20 років тому відомий Андрій К —о, з Новомосковска, вигадав м і
лїони Полуботка та й зробив себе уповноваже
ним від усіх родичів гетманьских перед льондонь- ским банком. Знайшлись такі, що давали єму по 2 3.000 карб, па клопоти. Віп забрав сї гроші, та її зник. Тепер про се саме загомо
нів одставний професор петербурскої консерва-
му, йдуть у день і в ночі".
— Зміна календаря в Росиї. Якби на злість галицким москвичам носять ся в Росиї учені круги з гадкою змінена старого календаря на новий. В сїй справі доносять тепер з Петер
бурга: Комісия. установлена петербурскою А-
Предсїдателем комісиї є член Академії Ольден- бурґ, а членами комісиї є Ш ахматов і Рика- чев. Крім того засідають в комісиї ще й за ступники всіляких державних інституций. На відбутім першім засїданю порушено справу скликаня межинародної конференциї в спрзві управильненя календаря, однак в справі с-їй не порішено ще нічого.
— Нові досліди над туберкулами. В берлїнь- скім „товаристві для внутрішної медицини"
переведено онодї на засїданю інтересну ди
критій проф. Кохом, що тїло туберкулїчної одиниці реаґує на отруї бациля туберкулів в специяльний спосіб. Кох подає, що єсли особі, яка має туберкули, встрикне ся туберкуліну, се є культуру бацилїв туберкулів, то тіло відпові-
настає лише місцева реакция, се є, настає легке запалене, яке скоро переминає. Сю ме
тоду застрикуваня туберкуліни в око винай
шов берлїньский бактериольоґ др. Вольф-Ай- знер. Потім досліджувано єї дальше і ствер
джено, що она є безпечна, але не у всіх ви
падках дає певні висліди.
— Страти Япанїї в грошах і людях підчас послїдної війни. В війні з Росиєю, що тревала 20 місяців, мала Япанїя 80.370 неживих, з яких 47.152 полягло в битві, а 33.226 померло від ран та від хороби. Усїх ранених, яких лічено в шпиталях, було разом 175.000 людий. З сего послїдного числа остало 31.088 неспосібних до якої небудь праці. Як отже до числа забитих і померших додати число інвалідів, які для краю страчені, то побачимо, що Япанїя стра
тила 111.167 людий. Страти в грошах вино
сять загалом 2 мілїярди 157 мілїонів 772 ти
сяч 881 япаньских єнів. Ту суму покрила Я- панїя заграничними позичками, що виносять 3168 мілїонів корон, а решту грішми, що н а ходились в самім краю.
— Провінция Альберта — як пишуть тамош
ні часописи — є найлучше завідуваною про- вінциєю в зах. Канаді'. Ряд тої провінциї ста- рає ся постепенно ввести в житє систему, на котрій має кОристати загал населеня більше чим товариства. Крім наложеня високих по
датків на ріжні компанії зелїзничі, торговель
ні і телеграфічні, ряд порішив завести по ці
лій провінциї телефони. У Саі^агу приміром оплата за приватний телефон буде виносити 15 долярів річно, а торговельник буде плати
ти 30 дол. річно за свій телефон. У Вінніпегу, де телефони є власностию товариства, річна оплата виносить 50 дол. для торговельника а 30 дол. для приватного уживана.
Оповістки.
— З «Висшого Музичного Інституте» одержу
ємо вість, що 2. лютого н. ст. о 4. годині по полудні' відбуде ся у власнім льокали («На
родний Дім» II. поверх) п е р ш и й к о н ц е р т елєвів Інститута. В програму входять: і) НІо- пен. Етюда є- то їі. Відограє Олена Яцишинів- на (Кляса проф. Криницкої). 2. Мазаа. Скрип
кове дуо. Відограють Оля Федаківна і Олек- сандер Барвіньский (Кляса проф. Ганкевиче
вої). 3. Пользіні. Марш Міпіоп. Відограє Бан- дрівска (Кляса проф. Криницкої). 4) Бетговен.
Романса. Сольо скрипкове в супроводі форте- ияну. Виконають Степан Калитчук (Кляса проф. Ганкевичевої) і Олена Яцишивівна 5) Мендельсон. Венецийска піснь гондольна. Ві
дограє Олена Курпяківна (Кляса проф. Старо- сольскої). 6) Ґріґ. Норвейскі танці. Тріо па скрипку, сольо і фортепян. Виконають Ст. Ка
литчук, Ярослав Пасїчиньекий і Теодозия Демчишинівна. 7. Мендельсон. Капрічіо Ні. Со
льо фортепянове. Відограє !’. Демчишинівна (Кляса проф. Ясеницкої). Вступ вільний для всіх, що інтересують ся розвоєм „В. Муз. Ін
ститути". Добровільні датки на закупно кон- цертового репертуари для елєвів приймають ся з подякою. ІІадїємо ся численних гостей.
Дирекцин порішила давати такі концерти на
ших молодих адептів штуки що місяця, на
коли публика прихильно їх прийме.
— Управу староства в Підгайцях поручив намісник секретарови намісництва Алексан- дрови Де Льожови.
— Отваренє почтових складниць. З днем 3.
лютого 1908 буде заведена в місцевости До- бро.мірка (повіт Збараж), належачій до округа доручень ц. к. уряду почтового в Максимівні, складниця почтова зі звичайним кругом дї- ланя. Сеся складниця буде получена з ц. к.
урядом почтовим в Максимівні через тижнево шестиразового пішого ліеланця. — 3 днем 1.
лютого 1908 буде заведена в місцевости Вікняпи (повіт Товмач), належачій до округа доручень ц. к. уряду почтового в Товмачи, почтова складниця зі звичайним кругом дїла- ня. Вона буде получена з ц. к. урядом почто
вим в Товмачи через тижнево шестиразового пішого післанця. — 3 днем 1. лютого 1908 буде заведена в місцевости Йозефсберґ , повіт Дрогобич), що належить до округа доручень ц. к. уряду почтового в Медицинах, складниця почтова зі звичайним кругом дїланя. Вона бу-
ч
— 4- де получена з ц. к. урядом почтовим в Меди-
ничах через тижнево шестиразового пішого післанця.
— Краєва рада шкільна іменувала суплєн- тами в ґімиазиях: Ен. Самоґия і Стеф. Бо- рецкого для філії V. гімн, у Львові, д-ра Ґуст- Мавтнера для V. гімн, у Львові, Ів. Фіґву в Дрогобичи, Теодора Ґолїйчука в Самборі, Мих.
Городиского в Сокалї, Каз. Семенеца в Золо- чеві; перенесла ґімназ. суплєнтів: Як. Вжаска з Ярослава до Дембицї, Стан. Німця з Мєльця до Дрогобича, Глод. Клїсевича зі Стрия до Рашева, Фр. Сервина з Самбора до Ряшева.
кс. П. Джевіцкого з Дрогобича до Самбора.
Йос. Учня з Золочева до філії V. ґімназиї у Львові і Станислава Галїка з Самбора до
Ярослава.
С о їо ззе и т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові
Нова сензацийка програма,
в і д 16. д о З і . с і ч н я 1 9 б 8.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-ЬіТе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Працюйте і щадіть.
Посмертні Т оповістки.
— 0. Йосиф Романюк, парох в Юнашкові, бурштиньского деканату, упокоїв ся дня 15.
с. м. по довгій і тяжкій недузі в 36. році житя, а в 12. р. сьвященьства. В. е. и.!
Наука, ш тука і література.
— Бжола, літературно-наукова часопись, по
чала виходити у Львові під редакциєю Нико- ли Венґжина. 1. число сеї часописи за січень на 20-ти сторонах 8-ки містить двайцять кілька статийок ріжнородного змісту.
Телєґрами
і ’ К а ш е л ь
™ Хто любить своє здоровлє, той хоро-
<
СОЛ С нот- дол' нить его.сьбідоцтв доказує помічний вислїд4 4 4 4 4 4
5245 ..
К айзера
З ги зї-С а га т еїіеи
( Г р у д н і к а р м е л ь к и ) з трема соснами.
Випробовані лікарями і поручені проти кашлю, хрипки, катару, флеґми, закатареня устної ями, дихавицї і ко
клюшу.
Пачка 20 або 40 сот.; Доза 80 сот. Д і
стати можна у всіх аптиках і дроґу- ериях.
(14—24)
І І І І І І І І
І
Вкладки ощадности на 4°/0 приймає Товариство взаїмного кредиту
„М с ю е р ”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові.
Кождого дня (в годинах урядових перед полуднем) можна кожду вкладку назад відо
брати.
Позички уділяє Товариство «Дністер. на 6% ва інтабуляциєю; на кошти покрптя да
хівками на 5%. Сплату розкладав ся до 10 до 15 літ; при 30 ратах піврічних виносить рата амортизаційна (на капітал і віцсотки) 5 к ср . 08 сот. від кождпх 100 кор. позички.
Парцелянти на купно землї могуть в «Дні
стрі. получити пози ки під догідними услівями.
Членами можуть бути тілько члени обея- печені Б «Дністрі».
З зисків уділив ,Д нїстера на публичні до
бродійні цїли квоту 37.275 корон.
Стан Зі. грудня 1806:
Вкладки . . . . 2,561.541-81 К.
Позички уділені . . 2,512.635 62 К.
Уділи членьскі . . 193-659 52 К.
Цінні папери . . 138.534-20 К.
Фонд резервовий і пінні 37.33807 К.
Льокацнї . . . . 267.3640-1 К.
Купуйте землю при парцеляциях!
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
з д н я 28. січня.
Відень. На вчерашнім пополудневім засї- дапю комісиї заграпичних справ угорскої де- леґациї мінїстер заграничніїх справ бар. Ерен- таль виголосив своє ехро8е про заграничну політику. Зазначивши, що в Евроні ані в цї-і лім сьвітї не лучили ся такі випадки, які би . могли некорисно вилинути на становиско Австро-Угорщини, піднїс загальне змаганє держав до удержаня миру. Потім начеркнув мінїстер відносини Австро-Угорщини до сусї дпих держав і до великих держав на землї,
зазначуючи, що ті відносини були приязні.
Вкінци представив мінїстер свою програму улїпшеня і розширена консулярної служби, яка має опікувати ся емігрантами, та відкли
кав ся до комісиї, щоби приня.ла буджет віії- сковпй і на маринарку в тім виді, як єго предложено.
Відень. Кореспон. бюро доносить, що пре
зидент Ш лезка, Кароль бар. Гайнольд, став іменований намісником Моравії, а радник ад- мінїсграцийного трибуналу, Макс ґр. Куденго- ве, краєвим президентом Щ лезка.
Париж Стан здоровая кс. кардинала Рі- харда дуже погіршив ся.
ІІоручає ся дешеве і совісне Артистично ритівниче заведене
А. З І Ґ М А Н ?
--- у Львові, ул. Сикстуска ч. 1 4 . --- Робітня іиеталевих і кавчукових
п е ч а т о к .
Монограми, герби і всякі ґравурц — ви
віски рятовані і ляні, прасовані бляхи для сторожий і товариств. — Поручає ся яко доставець ріжних руских товариств і Урядів парохіяльннх. (7—?)
Гіпотечного
к у п у є і пр одає
&
№
/З'»
&&
яц./ут
-^4
♦ 8
&
Д 2 ' ВСЯКІ.. .. ...
\
і тонкій »
* і по н а й т о ч н ї й ш і м деннім курсі, «ф
не чпслячи ніякої провізні. $ 4
При закупи? товарів просимо покли
кувати ся на анонси нашої часописи!
вартісні папери і МОНЕТИ
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готел реставрація і нагарна — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 27. січня: др. Денис Новак, Вільки мазовецкі; Льонґін Тустаноаский, В іл ь н ії
м аз.; Варвара Губерт, Броди; Михайло Ріпец- кйй, Бучач; о. Іван Лабій Дрибухівцї; Сьвітлик Розалїя, Броди; о. Иосиф Дуб, Лопушниця;
Ілярий Алексевич, Нївра; о. Климентий Бази- левич, Рологори: Никола Древецкпй, Мистичі;
Іван Прибила, Романів; Петро Орлевич Рома
нів; Роман Саноцкий, Вільки мазовецкі.
п т
Маємо честь запросити II. Т. членів Товариства на Загальні Збори Товариства взаїмного кредиту „Віра“ етоваришеня зареєстрованого з обмеженою порукою в Перемишля, котрі відбудуть ся в суботу дня 8 го н. ст. лютого 1908 р. о годині 6. вечером а на случай браку комплєту того самого дня другі збори о год. 7. вечер з слідуючим
П о р я д к о м д н е в н и м : 1) „Отв.оренє загальних зборів через иредсїдателя Ради.
2) Відчит протоколу з поиередних зборів.
3) Справозданє Дирекциі і біляве за рік 1907.
4) Справозданє комісиї ревізпйяої з внееенєм на уділене а'бсолютораї.
5) Розділ зисків.
6) Вибір двох членів Ради надзираючої і одного заступника.
7) Затверджене вибору одного члена Дирекциі і одного заступника членів Ди
рекциі.
8) Вибір трех членів комісиї ревізийноі.
9) Відчит звіту ревізора Краевого Союза ревізийного.
10) Зміна §§.: 2, 3, 4, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 29, 31, 36 і 37 статута товариства.
Інтелїїентна панночка Ру-
Р У и іІЇ) 3 бюРовою практикою глядає ио- и п п п с і сади форової: прийме також місце в торговл'ї. Зголошеня до Адмінїстрациї „Ру- слана" під буквами М. М. (1—3)
\ Перемишль дня 27. січня 1008.
За Раду надзираючу товариства взаїм кредиту „В іра“
Секретар:
Іван Малиновский в. р.
Предсїдатель:
Григорий Цеглиньскиіі в. р.
Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийковского.
