Ч. 100. Львів, Середа дня 6 (18) мая 1898 Річник II.
Передплата
■а «РУСЛАНА* виносить:
в Австриї:
цїдии рік . . . 12 р. ав.
пів року . . . 6 р. ав.
чверть року . . 8 р. ав.
місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків ва пів року . . 10 рублів
або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш : а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові щ о дня
крім неділь і руских сьвят 0 год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і
експедиция >Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Лнндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї иеопечагаві вільні від иорта. - - Оголошена зви
чайні приймають ся. по цїнї 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.
. ---
І
Проґноза.
Чи збере ся державна рада 2-го черв
ня, чи не збере ся? Се питане товче ся по стовпцях австрийскої праси, мов би дій
сно від сеї державної ради могло поплисти яке-небудь добро для австрнйских народів.
По нашій думцї добра сего не буде, поки не буде у спорючих сторін д о б р о ї в о л і, щоби приступити до порозуміня.
Але наколи вже розходить ся о просту відповідь на згадане питане, то можемо сказати, що державна рада збере ся в чер
вня. Сего домагає ся к о н с е к в е н ц и я заповідженої акциї ґр. Туна. Він надіє ся, що в язиковій комісиї може прийти до яко
гось порозуміня при інтервенциї правнтель- ства. То-ж і треба ще раз скликати дер
жавну раду, щоби покінчити дискусию над другою заявою міністерства і вибрати язи
кову комісию. Удасть ся се, то ґр. Тун буде заходитись в самій комісиї над доро
гою до виходу. Сим зискає він на всякий спосіб бодай на часі.
Раді державній в червня мусить ґр.
Т у н н редл ожити і 11 р о в і з о р и ю б у д ж е- т о в у на другий піврік. Ухвалить рада та
ку провізорию, то акциямиреня моглабн про- довжати ся і в липни. Наколи однакож рада державна схоче відмовити буджетову провізорию, то ґр. Тун м у с и т ь з а к р и т и с е с и ю перед 30. червня, щоби рівночасно на основі §. 14. проголосити провізорию буджетову на другий піврік.
Відтак не лишає ся ґр. Тунови нньша до
рога, як обходитись без державної ради.
Може бути, що для убитя часу вже в осе
їн і
будуть скликані краєві сойми, на жов
тень і падолист. Відтак скликав би ґр. Тун державну раду на ювилейну параду 2-го грудня і сим способом о п р о ва д и в би щ а с л и в о ювнлеііннй рік без надмірних скандалів.
Що буде по ювплепнім році, про се годі догадувати ся. Песимісти кажуть, що мусить прийти до т. зв. 8аеЬе1ге§ішеп1-у;
оптимісти ворожать, що з новим роком могло би прийти до о к т р о й о в а н я но-' в о ї к о н с т и т у ц и ї. Якої? В тім сук а в тім суку дірочка. Посли з V. куриї потер-1 терпають на слух, що могло би прийти до!
обенлки державної ради через сойми і до
дають, що перед енм треба би V. курию
•пустити до соймів. Але се значить знов зміну статуту і ординациї виборчої соймо- вої, а ся зміна залежить виключно від сой- мів. їй і тут треба буде октроювати? А які прийде до октройованя конституциї І об-!
силки державної ради через сойми, чи то
ді всі соями обішлють раду? Як би не!
обіслали що імовірне — що тоді? Як бачимо, то одно питане викликує друге і так сіиіее ні іпймйит.
А на позір так мало треба. Іменно тре
ба лише д о б р о ї в о л і, котрої — на жаль нема у жадного сторонництва теперіш-
. і-і " Р Д ехн стоять на стано
ви сь ерольда, що уиравильненє язикових відносин належить до компетенциї сойму.
Поляки поділяють те становище, хоч не відтяіають ся від проби, почати акцию язи
кові в язиковій комісиї ради державної.
Н і м ц і
уважають виключно раду державну
до сего всего компетентною, але пере- довеїв домагають ся реституциї свого по
літичного поеїданя аж поза 1880 рік. Клю- би меньшостнй національних раді би по
вести цілу справу в свій хосен, не входячи в питане компетенциї. Італіянцї держать ся в повній резерві, але не раді би нічого опустити в користь полудневих Славян. Клюб бар. Діпанлього сам не знає, чого би єму хотіти. Одною ногою (на
ціональною) стоїть він в таборі лібералів нїмецких, другою (політичною) хоче опер
ти ся о славяньско-консервативну правицю, в надії, що она піддержить за те єго зма- ганя клерикальні що до шкільництва.
З всего виходить проте, що однопіль
ної акциї на поли язиковім нема. Аспіра- циї автономістів з одного боку а Німців централів з другого боку ідуть за далеко Дехто боїть ся втратити що-небудь з того що нелегально нажив для себе, дехто ба жав би хаотичну хвилю використати в своя виключну користь. Всяка рука к собі кри
ва. Брат собі рад, сестра собі несла. Чистиі круговорот!
Але на одну річ забули ми ще при тії всім, іменно на заяву иравительства, щ<
оно на случай, коли питане язикове ні дало ся би полагодити в язиковій комісиї ра ди державної, дальшу акцию в тім напрям застерегло с в о їй в л а с н і й к о м п е т е н цпї. Се значить, що оно не думає пере, часом капітулювати, а лишає собі отвер гою ще або дорогу адмінїстрацийних роз поряджень або позитивних предложень 41 то на стіл ради державної чи на стіл поо диноких соймів. Для иравительства малі би теперішні розправи язикові в державнії раді' і в евентуальній язиковій комісії бути лише средством інформацийним. От вислухало би бажаня поодиноких сторон ництв, а відтак аж рішилось би, на котр стежку вступити? Сею надією на розу>
і енергію иравительства *треба иоки-щі вдоволяти ся. наколи законодагиі тіла іь уміють чи не хотять пекучої язикової справі полагодити дорогою власної компетенциї ІІа всякни случай однакож проґноз;
язикової недуги, що заволоділа орґанїз мом австрнйских народів, не коньче від
радна. ________
Промова дел. Барвіньского
в буджетовій комісії і австриііскої делкґациї в ІІе-
ііітї
дня 13. мая 1898 в розправі над буджетом міністерства війни.
Війсковнй буджет, котрий є предметом роз
прав в комісиї, приніс не тілько делєґациї, але і всему загалови, а особливо податникам дуже прикру несподіванку. Вправдї не справдили ся подавані в часописах від кількох тижднїв вісти про домагане значних фондів на потреби воєн
ної маринарки, але й розданий нам буджет мі
ністерства війни містить в собі додатковий кре
дит ЗО мілїонів і 100.000 зр., хоч ледво пів ро
ку минуло, як делєґация у Відня ухвалила до
датковий кредит мілїонів. Хоч при тім при
мічає ся, яго майже половина сего додаткового кредиту (15 мілїонів) має бути покрита з так званих центральних активів і з неужитих над
вишок спільного мита, однак се є дуже слаба відрада для оплачуючого податки населеня, к 0
тре тепер тяжко страдає під тягаром великої нужди і змагаючої ся з кождим днем дорожні.
Вимагані надзвичайні видатки для війска є також дуже прикрою несподіванкою для делєґациї, позаяк ті видатки подані в формі до
даткового кредиту. Тим способом подано деле
гацій вже довершений факт, а тим способом віднято можливість парляментарно против сего виступити. Делєґация мусить погодити ся з до
вершеним видатком з патріотичним иожетрво- ванєм і з важким серцем наложити податникам новий тягар. Тим способом, наколи се мало би стати правилом, укорочує ся парляментарні пра
ва иредставителїв населеня.
Правда, міністерство війни має трудну і велику одвічальну задачу, дбати о те, щоби наша сила воєнна була все приготовлена і від- ювідно збройна, а в так непевних часах не мо
же міністерство брати на себе одвічальности на
•лучан неспособности війска. Але з парламен
тарного становища треба бажати, щоби мінї- терство війни подавало ясний виказ жаданих іидатків замість приходити потім з додатковим ,-редитом, а особливо, коли розходить ся о зна- іні видатки.
Колиж населене нашої держави приносить іля удержаня і розвою війска і для охорони юнархії та забезпечена спокою такі великі сертви, то єсть се зовсім справедливим і оправ-
аним домаганем, щоби міністерство війни зр:- о розважило і увзглядняло бажаня і потреби аселеня.
Передовсім мушу замітити, що деякі з вій
кової старшини своїм гіоетупованєм краяно о- иджають найсьвятійші чувства населеня. Ко- нж населене дає державі нандорожше своє ло
ро, своїх синів,’то має право вимагати, щоби рім війскового образованя у них плекано та- ож релігійного духа. Треба жовніром подати проможність, щоби в неділі і сьвята могли спов
ити свої християньскі обовязки, а при тім на- іежнть поодинокі ісповіданя і обряди рівпомір- о увзглядняти. Непошаиованє або невідповідне взгядненє релігійного чувства у внховашо жов- їрів, а до того занадто строге обходжене де- іких старших з ними, доводить до, того, що іисло самоубійств при війску щораз зростає.
! \Тіг би я тут навести богато подій, які прнклю-
’ іили ся у Львові, Перемишли і иньших місце
востях, обмежу ся однакже до двох характери-
•тичних випадків. У велику пятпицю були жов- іїри з артилєрскої касарнї в улицн Люблиньскої Унії у Львові цілий день завяті тяжкими робо
тами в тамошнім огороді. В сьвітлий понеділок шрушив 30-тий полк піхоти о 7-ій годині в ран
ці на вправи, а се викликало загальне зачудова
не і згіршенє. У великодну неділю в касарни при францїсканьскій нлощи хотів собі один ін- фантерист з б-тої компанії 80-го полку піхоти відобрати житє, і показало ся, що розпука до
вела єго до сего, позаяк безуспішно три
ДИ Ипросив ся капітана, щоби позволив єму піти на Великдень до церкви. Сказано мені, що капітан сей зве ся Шлєґель і є вихристом, отже імо
вірно християнином лишезімени. Правда, що се були рускі сьвята, алеж східно-галицкі полки є переважно рускі, а неиошанованє руских еьваг мусить до крайності! обиджати релігійні чувства руского населеня. Замітити треба, що і в польских часописях дуже строго осуджено поступок З') полку, що на Великдень вирушив на вправи.
Се упосліджене руско-католицного обряду
бачимо і на иньшім поли. Хоч у війску є сгіль -
ко Русинів, рускі війскові сьвнщеники поста-
— 2
влені
ЩО ДО’своїх прав не тілько низше римско- католицких, але й низше православних і люте- раньских, мимо свого католицкого ісповіданя.
Ми не маємо доси руско-католицкого п а р о х а війскового, лише війскових капелянів, а ті не мають вигляду на аванс і рівнорядне становище з иньшими війсковими сьвящениками. Від ч.о- тирох літ підношу щорічно сю справу, однак доси лише з тим незначним успіхом, що най
старшому війсковому капелянови признано осьму ранґу і титул протоєрея. Також кількоразового представленя руского єпископату в тій справі міністерство війни доси не увзгляднило. Для- того ще раз звертаю ся до Є. Е. міністра війни з просьбою, щоби в признаню непохитної вір- ности і хоробрости, якої докази рускі полки зложили на численних боєвищах для добра дер
жави, як і в признаню повної пожертвованя служби руского війскового сьвященьства, довів сю справу до успішного рішеня.
Належало би також подумати о зпесеню другого примусового року служби однорочників, позаяк се спиняє академичну молодїж в науках і єї заводовім образованю.
Яко заступник сельских громад і місточок подам також деякі бажаня і потреби рільників і ремісників. Належало би звернути більшу бач
ність на охорону піль і вольних плодів при вій
скових вправах і походах особливо на полях не нанятих війскового управою а також подбати о скору і відповідну винагороду заподіяних шкід.
Дуже часто можна почути жалоби, що рільники за понесену в плодах шкоду або за малу наго
роду або і ніякої не дістали. Подібні жалї мо
жна чути про винагороду за підводи. Лучає ся також нераз, що задля уставленя стрільниці по- близко управляних або призначених під управу піль, господарі не можуть в своїй порі обробити ся в поли, а за убуток тим способом заподія
ний не дістають винагороди або дуже незначну.
На останку порушу справу достав для вій- ска, о чім вже і в попередних роках я промо
вляв. Мало показати ся, що в Галичині поміж тими доставцями, що підняли ся іпевских робіт знайшли ся і такі, що з тим ремеслом не ма
ють ніякого діла. Задля того повномочникам тих дрібних ремісників віднято дальші достави.
В ремісничих кругах повстало отже занепокоєне, що міністерство війни наміряє усунути тепер дрібних ремісників від достав а віддати їх біль
шим фабрикам. Не перечу, що декуди могли діяти ся надужитя, однак думаю, що се не мо
же бути достаточним поводом, щоби ремісників виключати від участи в доставах для війска.
Було би порадно, щоби війскова адмінїстрация підпирала і сприяла засновуваню ремісничих спілок, а тим способом мала би і певну поруку для достав.
То само відносить ся і до достав рільни
чих плодів І
Ж И В Н О С ТІ!для війска. Коли-б ріль
ниче населене набрало пересьвідченя, що вій
скова адмінїстрация є приступна не лигає для великих доставцїв, то певно творили-б ся ріль
ничі спілки, котрі брали би на себе доставу рільничих плодів і живности для війска. Тим способом можна би помочи рільникам і ремі
сникам, котрі тяжко борють ся о свій бит, а можна би таким побитом звернути населешо хоч якусь частину тих великих тягарів, які на
кладають на него війскові потреби. Прошу отже Є. Е. міністра війни, щоби сї справи зволив взяти під розвагу і довів їх до успішного рі
шеня.
М ін їс т е р в і й н и, по переведеній розправі, дав між иньшим на замітки делєґата Барвінь- ского таку відповідь:
Міністерство війни бачить на се, щоби у війску не обиджувано релїґійних чувств ніякого ісповіданя
іобряду і видало виразні розноря- дженя що до береженя руско-католицких сьвят.
Наведені д. Барвіньским випадки каже мінїстер розслїдити і потягне винних до одвічальности.
Мінїстер дістав також від Є. Ем. Кардинала Сем- братовича деякі жалоби в подібних справах, однак лучає ся се хиба в походах війска, що похід відбуває ся і підчас припадаючого серед походу сьвята. В справі руского пароха війско
вого ведуть ся пересправи з дотичними властя
ми. За шкоди заподіяні рільникам і підводи дає міністерство відповідні винагороди і все го
тово оправдані жалоби увзгляднити. Що до до
став зарядило міністерство доходженя, котрі ще не зовсім доведені до кінця, але вже з дотепе- рішних дослідів показало ся, що на 53 тисячі зголосивших ся о достави було 28 тисяч таких, що не є ремісниками. Коли справа буде покін- чена, міністерство орече, хто може мати участь в доставах. Міністерство війни дуже радо вхо
дило би в безпосередні зносини о достави із спілками ремісничими і рільничими і готово піддержувати засновуване таких спілок; а було би також користно, щоби закладано магазини таких плодів, де би адмінїстрация війскова мо
гла брати в значній скількости потрібні запаси.
Війскова адмінїстрация радо дає такі достави і для менажи спілкам (як н. пр. Народній Торго
вий в Тернополі!).
В ІС Т И політичні.
Подібно як в австрійскій делєґациї т а к ; і в уторскій розвела ся над експозе ґр. Ґолу
ховского ширша розправа. Результат був той, і що ґр. Іолуховскому виявлено загальне довірє за ведене заграничної політики. Лише ґр. Апо- вій не міг чи не хотів зрозуміти, задлячого мі
ністерство війни домагає ся ЗО міліонїв на по
більшене воєнної фльоти, заявляючи, що Угор
щина не потребує для розширена своїх інтере-!
сїв торговельних сильнїйшої маринарки. Пос. І Галь питав ґр. Ґолуховского, як стоїть справа;
вибору Губернатора Крети? Ґр. 1 олуховскнй від
повів, що більші вимоги на фльоту воєнну Ав-і стро-Угорщини оправдані заєдно ще непевною;
еитуациєю на Балканах, де в кождій хвили мо
же прийти до запутанин, хоч на разї там все;
спокійне. Австрия вже перед І 1/, роком мусїла підготовляти скріплене своїх воєнних сил на мо-і рю. Що до обсади чину Губернатора на Кретї, і ґр. Ґолуховский виявив надіїо, що справа ся у-;
ложить ся мирно межи Росиєю а султаном. Що до розширена торгів заграничних для збутя плодів промислу австрийского, ґр. Ґолуховский обстає при своїх торічних і сегорічних чисто а-і кадемічних виводах.
Самієль помагай! Під таким титулом кпить!
собі »1’о1і(.ік« з »Х. Гг. Ргг.чч-и* за те, що орґан!
обструкциї накликгє ґр. Ґолуховского до інтер-1 венциї в справі »гнетених« в Австриї Нїмцїв(І).!
Як би ґр. Ґолуховский міг вмішати ся у вну
трішні справи Долитавщини, то на певно — ка
же »Ро1і(ік« — дав би він ґр. Тунови таку раду,!
яку давав колись Кальнокі ґр. Таффому, с. є .;
наділити Чехів їх державним правом.
Як виглядає лібералізм мадярский, сьвід- чить найлучше голос «Мадуаг ЕчіІар-а<, де ска
зано: В Угорщині не можна завести загального права голосованя, бо тоді взяли би над Мадя
рами перевагу славяньскі племена, хиба треба би в славяньских і румуньских сторонах потво
рити великі округи виборчі, а мадярскому насе- леню дати змогу з дрібних округів вибрати як найбільше послів. — Видко, що мимо насильної мадяризациї потомки Гунів ще заєдно трівожні о свою шкіру.
Дневники віденьскі потверджають вість по
дану нами, що ґр. Тун і др. Кайцль трудили ся в Пештї над зближенєм сторонництв, однакож безуспішно. Ситуация внутрішня, кажуть, зао- стрилась. Всі нетерпеливлять ся і вижидають, щоби правительство чим скорше рішилось на щось позитивного. З другої сторони заострює ся положене і тим, що про угоду угорску не можна і думати в сих обставинах. Догадують ся, що деякі справи, як банкову і реґуляцию ва
люти, австрийске правительство схоче перевести на основі §. 14.
В Празі прийшло 15. мая (в неділю) до ма
лих розрухів уличних з нагоди обходів сьвята Івана Непомука. Товпи зібрались в різних місцях і демонстрували. Полїция мала богато клопотів.
Межи демонстрантами мали находити ся члени давкої Омлядини. Нїмецких домів треба було пильнувати. Місцями полїция мусїла ужити ща
бель, щоби привернути лад. Скінчилось- на кіль
кох увязненях.
Комісия війскова угорскої делєґациї приня- ла 16. мая буджет війсковий, іменно рубрики звичайних видатків. Що до надзвичайних кре
дитів (ЗО міліонїв) дасть мінїстер війни, Кріґга- мер, пояснена на довірочнім засїданю. Він годить
ся також на зміну процедури карної війскової.
На знесене другого року служби однорічних о- хотників не може мінїстер згодити ся. На запи
тане, чи міністерство урльопує жовнірів в тре
тім році служби, відповів мінїстер, що річно ур
льопує до 15.000 людий.
Росийска праса вдоволена взагалі з експо
зе політичного ґр. Ґолуховского, не виймаючи і уступу про Губернаторство на Кретї.
Евакуация Тесалїї довершує ся правильно.
Вертаючі війска будуть на розказ султана прн- нимані в Царгородї торжественпо.
В цілій Італії' супокій. На днях почнуть ся вже політичні процеси проти ворохобників ме- діоляньских.
З боєвища антильского нема богато нового.
З Вешінґтону доносять, що велика армія під проводом ґен. Мерітта призначена заняти Ан
ти лї. Доси однакож не повело ся Американцям позискати яку-небудь точку операцийну на остро
вах антильских. Ґенерал Семпсон мав поплисти на стрічу ескадрі іспаньскій. Надїють ся, що на днях прийде вже до рішучого бою на антиль- скнх водах.
В Мадриді рознесла ся вість, що ісианьскі кораблі під Гаванною відперли кілька воєнних американьских кораблів, що бльокували місто.
Правительство предложить в середу посольскій Палаті червону книгу з ноясненєм ситуациї. Тут негодують взагалі на те, що Американці без оповідженя стали острілювати місто Сан Жуан.
В прасї рознесла ся вість, що Німеччина хотіла інтервеніовати межи Америкою а Іспанією і за
стерегла ся з гори проти сталої окупациї Фи- липин через Америку. Мек Кї'нлї мав(?) однакож відповісти, що Америка має право використу- вати свої' побіди всесторонно. Наколи би Европа захотіла мішатись в справи Америки, то могли би з того вийти війна сьвітова. Дехто перечить однакож, мов би Німеччина вислала яку-небудь ноту до Вешінґтону. Вість сю ширять нарочно дневники анґлїйскі, щоби наклонити Америку до алїянсу з Анґлїєю.
В Бермінґамі виголосив на днях мінїстер кольоній апглїйских, Че.мберлєн, річ в котрій назвав теперішну політичну ситуацию мутною і дуже поважною. Спонукою до того була як до
гадують ся обставина, що Росня заняла приста
ні Артур і Талїєнван, а не згодилась на якісь незвісні уступства в користь Анґлїї. Дневники льондоньскі не подають сих устуиств, а вдово
ляють ся замітом, мов-то Росия не додержала якоїсь обітниці, даної Анґлїї перед 14 днями?
Росия атакує, сказав Чемберлян, Анґлїю в Аф
ганістані і в Китаю. Льорд Сельсбері повинен мати се на увазі, що Анґлїь під теперішну нору з’ізольована. До сеї заяви Чемберлєна не привязує однакож евроиейска праса великого значіня в виду факту, що перед 10 днями Сельсбері заявив, що відносини Анґлїї до всіх держав европейских суть як найлучші.
П о в и н к її.
— Відрадний обяв в нашім суспільнім жіг каламученім несовістно безідейними консолі' торами! Ото виділ Наукового Товариства
іміШевченка постановив взяти інїциятивусьвят впин столі гя україньско-рускої літератури комітету вибрано: професора Грушевского, пр, Колесу, д-ра Озаркевича, Костя ІІаньківск і д-ра Франка. Комітетові! поручено розшії]
тисі» через кооптацию і цостаратись про наисьвітлійший обхід сегб національного сьвг
Вокально-декляглаторский вечерок відбуд,
? 1 ІЯ ° М а я В Г о р о д к у В Ц ІЛ І! ВІДСЬВЯТКОВЕ
об-літного ювилвя.знесеня панщини і відрода на галпцкоі Р.ус'й, при співучасти хору »Л
ьїского Ьояна.. В програму вечерка увійде:1)7 мужескии Бонна, 2) Відчит. 3) Хори Бонна. 4),
К Л Я М Я Ц 0 Я
п-ни І. Д. 5) Сольо-сьпів мужесі (члена ьояна). 6) Хор Бонна. 7) Фортепян. 8) 1 льо-сьпів. 9) Хор Бонна. — Початок о год
пів до 8-оі вечером. — Ціни місць (невиклю Ютіи добровільних датків): крісло перворя;
1 зр., другорядне 70 кр., місце сидяче 25 вступ на салю для селян 10 кр. Чистий до призначений па фонд будови .Народного Доа в Городку.
— Товариство малярске пропонує заснувати Юлїян ІІанкевич при нагоді, коли тисячі нар<
з'їде ся дня 19-го мая до Львова для відсьв
кованя ювилею знесеня панщини. .Нехай
приклонники основаня сего товариства пи
він в відозві — подадуть собі в тім дни р-
для уконституованя комітету! Церкви мус
з
бути мальовані, малярі також мусять бути, але руский гріш не мусить іти в чужі руки! Сотво
рім отже се товариство, котре не вимагає жертв, анї милостинї, лиш троха доброї волі, лиш за- хованя поклику: «Нарід собі!<
— Пращанє рекрутів. Дня 5-го жовтня 1897 вибрало ся кількох рекрутів з Волі Комарової до Кристинополя, щоби відбути віискову служ
бу. З огляду на трилїтну розлуку відводили їх знакомі та приятелі, а щоби прогнати невеселі думки, вступали до кождої коршми по дорозі.
Мірка перебралась і всі стали набирати воєвни-
— — - відтак
дуть незабаром з ужитя і осягнуть казочні ціни, спекулянти набувають їх дуже дорого, щоби відтак в принагідній хвили продати дорожше.
Крім марок кубаньских попитують дуже за мар
ками ішпаньскими, бо в разі програня війни те
перішнє правительство буде певно повалене і марки змінять ся.
— Морскі битви. Битва під Манїльою була одною з нанкоротших битв морских в XIX сто- столїтю. В битві під Абукіром, що відбула ся між Французами і Англійцями дня І. і 2. серпня 1798 р. брало участь 16 кораблів анґлїйских під Нельсоном против 17 кораблів французких. В тій чого духа. Сперечали ся, сварили ся, _ — , „ - .
взяли ся до бійки в котрій Гаврило ІІроць по-! битві упав французкии адм.рал Ьріис, утоплено частував так сильно рекрута Л
уцяБориса но- чотири кораблі, половина залог упала або від- жом в живіт, що мусїли єго відставити просто несла тяжкі рани. Битва, в котрій Анґліищ до шпиталю в Сокали. Т
утвід нечистого бан- утратили 900 людии тривала 17 годин Коротка, іажа дістав Борис затроєня крони і помер по але вельми кровава була борба під Трафальґаром чотирохднях. Гаврило віддав ся сам в руки дня 24. жовтня 180о р„ в котрій побіду Анґл.ищв справедливости і онодї перед судиями присяглих переплатив житєм ардмірал Нельсон. В тій битві у Львові відвовідав за злочин убийства. Є то сполучені фльоти Французка . іспаньска втра- 21-лїтннй парубок і признав ся з правдивим жа- тили 23 кораблів і 7000 людии. Англійці втра- лем до вини Сьвідки зізвали, що обжалований не
ітили 2500 людии, але всі анґліискі кораблі впи
нив ніколи горівки, що лише то «пращанє. так н.ли з тої події неушкоджеш. Морска битва під зле на него подїлало. Проця засуджено на рік! Наваріном дня 29. жовтня 182/ р. оула певним родом Седану для фльоти турецко-египетскої
Вісти з Еп. Перемискої.
Канон, інституцию дістали оо.: Вас. Мисик на Ванькову дек. лїського, Иос. Заремба на Те
плиці пов. ярославского, Мих. Фецїца на Чорно- рї'ки дек. коросняньского, Ів. Плешкевич на Бо- ратинь дек. белзкого. — Завїдательства дістали оо.: Петро Янїв в Гуснім дек. височаньского, Дмит. Бордун в Башни дек. любачївского, Вас.
Ляврецкий в Волчім горішнім дек. жукотинь- ского. — Сотрудництва дістали оо.: Волод. Іль- ницкий в Теплицях дек. ярославского. Кирило Пирожок в К^пновичах дек. комарняньского і Вас. Лициняк в Жужели дек. белского.— Увіль
нене від іспиту конкурсового дістали оо.: Юл.
Дуркот приходний в Мшанї і Григ. Журавецкий приходник в Явірнику рускім. — Відпустку для поратованя здоровля дістали оо.: Конст. Мико- лаєвич на 3. неділі, Алексій Івасївка на 6 не
діль. — 0. Иос. Максимович, сотрудник кате- дральний, іменований провіз, катихитом при 6- клясовій школі женьскій ім. св. Ядвиги в Пе- ремишли.
тяжкої
ВЯЗНИЦ1.— Судова розправа против Давида Лєвенгерца бувшого спільника банкирскої фірми «Ґольд- штерн і Лєвенгерц» у Львові о обманьство, яко
го допустив ся на шкоду спільника і многих вірнтелір фірми, розпочала ся вчера перед су
дом присяжних у Львові. Розправа потреває довший час. Візвано до неї 52 сьвідків. Лєвен
герц за кавциєю 50.600 зр. оставав доси на воли.
— Ювиляти друкарі. В неділю дня 15. мая перед полуднем відбуло СЯ V Львові торжество 50-лїтного ювилею друкарскої праці пп.: Ів. Не- допада, Фр. Сарницкого, Ант. Поляньского і Алекс.
Вербяньского. 0 годині 9. рано зібрали ся ювн- ляти з родинами і дуже численний кружок їх молодших товаришів разом з запрошеними гістьми з кругів дневникарских в костелі оо.
Кармелітів, де о. Мих. Каспшикевич відправив службу Б
ожу. П
ослужбі Божій всі удали ся на Високий Замок. Перед реставрациєю пови- тав ювилятів првдсїдатель комітету складач Лєваіі і вручив їм від товаришів золоті перстенї на памятку. Крім того п. Тодшіндлєр, директор звязкової друкарні складаючи желанн товари
шевії Поляньскому, обдарував єго окремим да
рунком, 11. Вербяньский подякував іменем юви
лятів і присутні засіли до снїданя. Участників було звнж 200. В часі снідань підношено чи
сленні тоасти, а хор складачів сьпінав пісні.
Торжество скінчило ся по 1-ій годині з по
лудня.
— Ми громади обовязані до утримана церков
ної музики (сьпіву)? Тим важним иитанєм зай
мав ся Трибунал адмінїстрацийний в розправі своїй, яка відбула ся 27. січня 1898 під предсї- дательством свого другого президента д-ра ба
рона Лємаєра. Предметом тої розправи були жалоби, внесені громадами Ціцелїц і Льовкенос в Чехах дотично попошеня коштів на управи
теля хору против міністерства віроіеповідань і просьвіти. Засадниче питане в тім случаю було таке: чи церковна музика до виконана богослу
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 17. мая. Командантом львівского корпусу іменований Генерал з Лїнцу Фідлєр.
Палата панів відбула 16. мая засїданє, одобрила Осада «толстовців». На кавказкім березі ц,сарСкі розпорядженя в справі голодових запо- Чорпого моря находить ся єдина на цілий Кав
В тій битві упало около 6000 Турків, а з 80 ко
раблів 26 затопили або зробили нездібними до ужитку стріли сполучених фльот: анґлїйскої, французкої і росийскої.
каз велі.ми цікава осада інтелігентних людий, що ведуть дуже скромне житє. Займають ся ви
робом вина і иньших артикулів до щоденного ужитку. Природне вино продають, а пів-вино, так зване «робо» з’уживають самі. Кореспон
дент Т а ґ а н роГеко г о Б є с т н ї к а подає та
кий опис кольонїї: «Оселя складає ся з пороз
киданих, хороших дімків, найріжнїйшої архітек
тури В дімках містять ся родини окремо, а лю
ди без родин мешкають в спільних комнатах.
Є також осібні будинки для школи і всіляких вар- статів, як:шевских, столярских,ковальских, слю- сарских, інтролїґаторских та кравецких. Є там і пральня і т. д. В тих варстатах працюють ли
ше осадники. Стайні і будинки для ріжних ін
струментів стоять окремо. Всі будинки збудова
ні з каменя найліпшого рода. Декотрі вибудо- вали самі осадники а ниьші при помочи наєм- ннків. Внутрішна обстанова дуже скромна. Де- і ревляні лавки, столи, стільці і ліжка. Бібліоте
ка числить 1000 томів в ріжних мовах. Є і ма
ла аіггика а навіть фортепян. Мають спільну комнату гостинну і спільно їдять. В комнатї Ідальній найшов я вже много зібраних осіб. Бу
ли тут і молоді дівчата, женщнни в середнім віку, були також і мущини і діти. Останних бу
ло много, бо крім дїтий осадників були і при
хожі, що учать ся в осаді. В їдальни галас і на
товп. Росія розлятий до деревляних мисок, по одлій на шість осіб. Тарелів не уживають. Всі їдять зі спільних мисок, деревляними ложками власного виробу, ножами і виками. Сіль в де
ревляних сільничках і три рушники для всіх.
На столі цілі бохонцї житного хліба, збанки з во
дою і кілька бутельок вина. Для дїтий уставляє
мог і приняла резолюцию посольскої Палати, що завзпває правительство до жаданя дальших кре
дитів на злагоду нужди.
Відень, 17. мая. Дневники остро критикують воєнну річ Чемберлєна, іменно уступ, в котрім сказано, що Анґлїя повинна виповісти війну Ро
сиї. Притім питають, де Анґлїя найде союзни
ків ? В ІІарижи викликала річ Чемберлєна вели
ке ечудованє. Догадують ся, що Чемберлєн хо
че стати премієром і думає союзови Росиї, Ні
меччини і Франциї иротивоноставити союз Ан
глії з Америкою.
Пешт, 17. мая. Сюди прибули опять ґр.
Тун і др. Кайцль. Імовірно ведуть ся перего
вори з угорским правительством в справі обно
ви провізорні угодової і провізорні цукрової, ко
трої речннець припадає на серпень.
Пешт, 17. мая. Війскова комісия уіорскої делєґациї ухвалила надзвичайні видатки війско- ві на 1899 р. Відтак рознравляно над додатко
вим кредитом 30-мілїоновим. Міністри Кріґга- мер і Каляй давали довірочні пояснена. Рефе
рент Міннїх вніс принятє додаткового кредиту.
Деякі посли виступили з замітами, що спільне міністерство не предложило сеї справи делєґа- цням вже в осеїні минулого року, а роблені ви
датки держало в тайні від 11/2 року. Се проти- вить ся конституциї. На внесене Геґедуса нри- нято позицпю але з застереже,-єм, що ся само
воля спільного міністерства більше не повторить ся. Повні заеїданя угорскої делєґациї відбудуть ся в пятницю і суботу. Австрийска делєґация збере ся на повні заеїданя аж слідуючого тижня.
Мадрид, 17. мая. Саґаета вручив королевій- реґентцї димісию цілого кабінету. Утворене но
вого поручила королева опять СаГастї. Наспіла ся окремий стіл. Перед обідом відмавляють
женя є безусловно потрібна і чи в браку маєтку | спільну молитву. Пістннй обід складає ся з кар- церковного громада може бути обовязаною до.тофляної поливки і гречаної каші з олїйом. Ка- поношеня видатків на музику церковну або ша дуже смачна. Стіл, при котрім ми сиділи, сьпів. Відклоненєм згаданих жалоб потвердив' був цілком простий, не мальований, а навіть ие- Трибунал адмінїстрацийний послїдний погляд,, отесаний. Наоколо стола довгі, деревляні лавки, хоч в мотивованю засуду не входив в заеадни-, Все то робота самих «толстовців». На стінах чу сторону циганя, але для одинокого того слу- ■ годинник, лямпа і портрет Льва Толстого. Одіж чаю признав, що громади вносивші зажаленя, і женщин складає ся з гладких, коротких спід-
мали обовязок згадані кошти з власних средств 1 ниць енної барви і широких перкалевих кафта- сюди вість від Ген. Блянка з Гаванни (на Кубі),
поносити. ! ників з короткими рукавами. Декотрі женщини)
— Дівочий Інститут монастиря СС. Василиянок носять па головах перкалеві хустки, а иньшізви-і в Яворові' устроює дня 20-го мая з нагоди іови-; чайні соломині капелюхи. Дуже то просте і ми-[
лея відродженя Галицкої Руси музикально-де-іле Для ока-
клямацийний вечер з такою програмою: 1) Хорі — Академики контрольорами. Довідуємо ся
«Мир Вам братя«. 2) Гра на фортеиянї на 2 ру-і з московскої Газети «Русскій Листокгь«, що ре- ки. «Бурлаки» Яроньского. 3) Деклямация: «Ду- ктор тамошного унїверзитету запропонував на- ма« Шашкевича. 4) Хор «Де дім єсть мій». 5) чальникови зелїзнпцї московско-курскої, ппжно- ' горі'дскої і муромскої щоби припимати студен Гра па фортеп. на 4 руки: Фавст «З любовию
і свободою». 6) Спїв-дует; Матюка «Цвїткадріб
ная». 7) Деклямация: Страхоцкого «Дума на ро
звали н ах Галицкого замку». 8) Гра на фортеп.
на 4 руки: Завадзкого «Шумка II». 9) Хор:Коп
ка «Пріют». Ю) Гра на фортеп. на 6 рук: Круг
«шантазия з опери «Білая дама». 11) Хор: «Ри-іферий.
баки». 12) Гра на - 4 и -
Берють «Пїснь
ва народному Гіразнику». — Початок о вечером.
— Війка а почтові марки. Війна ісианьско-аме- риканьска вилинула також на торговлю почто- марками. Правдоподібна иобіда Сполучених
ВИМ І
що 16. мая відперто ескадру американьску з під Гавании. Ескадра іспаньска находила ся в не
ділю рапо коло Куракао і з відси відплила ве
чером в незвіснім напрямі. Американьска фльо- та під Семпсоном заняла становище на західнім кранци Гаїті. Летуча ескадра американьска під проводом Шлея кружила по водах антильских л • і чепез три дні і не стрітивши ескадри іспаньскої тів згаданого університету в часі літних ферин н н ..
на контрольорів часажирских білетів в підміскнх ї вернула до Кеи-Весту. Надпоіь ся, іцо небавом прийде до рішучого бою. Ескадрою існаньскою На Филииинах сио- поїздах, очивндно за винагородою. Пропозицпю
принято і в гой спосіб часті» незаможних сту- 1 проводить адмірал Цервері.
дентів буде мати нагоду зарібку в часі літних !к(й девей стоїть під Манїлею, забирає пушки З опери «Білая дама». 11) Хор: «Ри-1 фериЙ , * 3 затоплених іспаньских кораблів і організує
скрипці в согіров. фортеп.:, — Померли: А н а н ія Ю з и ч н н ь с к и и , парох.
монїт»
ї і*. 13) Деклямация: Луцика «Сла- в Грімнї, горожаньского декапата, перемискої жителів Филииин проти
" ---- В цілій Італії спокій.
год. >‘/
їдержав змінить цілу систему маркову в За- хідних Індиях. В надії, що теперішні марки вии-
Вино іспаньске з кондуранґо
епархії, відзначений крилошаньскими відзнаками,:
в 76-ім році житя а 48-ім сьвященьства; — і
О. М и х а й л о Ч и к а л ю к . парох в Терпилївцї і'руоеч^и‘нї збаражекого деканата, в 64-ім році житя, а 33-ім ;
сьвященьства.
Рим, 17. мая.
Царгород, 17. мая. Вчера виплатила Греция першу рату воєнного відшкодованя.
успішне в упірних недугах жолудко- вих, корчах, боляках в жолудку
і т. д.
Ціна 3 корони.
іГоловний склад в аптицї
161 155—?
