Ч. 81. Львів, неділя дня 8. (21.) цьвітня 1907. Річник XI.
Передплата
■в »ЯУЄДАНА« вияве»».:
в Аветриі:
чж і&пш ріж
. »
V П*В РОКУ ,« .. .. 10
м р
на чверть рику О К4>р.
&г висядь . 1 7 0 м р .
За границею:
Цілий рік . 16 рублів або 36 франків
■в вів рску 8 рублів або 18 франків Поодиноке число во 10 сот.
«Нарвеш ш очв і душ у ми вирвеш: а ве воаьмеш милості і віри не воаьмеш, бо руеке ми серце і віра руега.» — 8 Р у е л а н о в н х псальмі» М. Шашкевнча.
Вихвдить у Льввві що дня крім неділь і рускнх еьвят о а*|, год. пополудии.
Редакція, адміністрація і
•кспедиция »Руслана« під ч. 1. ял. Двмбрввсквгв (Хврун- щини). Експедиция місцева в Аґенцвї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав сяявше ввпопередие застереж ене.—
Реклямацнї неопечатаніе вільні від порт». — ^Оголо- шеня ввиванні приймають ся по ц ін і 20 с. від стріч кн, а в «Надісланім» 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесевя по ЗО сот.
від стрічки.
В оборо (її чести
і доброї слави.
Бував се в цілім сьвіті, що політич
ну боротьбу веде сн нераз дуже остро і завзято поборює ся противника, однак в усім є пгвні границі і передовсім борба повинна бути ведена чесним оружєм, критика хочби найострійиіа і найтерпкій- ш а повинна бути основана на правді.
Тимчасом в ч. 76. »Дїла< появила ся статя п. з. »Самозванцї«, вимірена проти двох наших щироруских труженників п.
О л е к с а н д р а Б а р в і н ь с к о г о і д-ра К и р и л а С т у д и н ь с к о г о , котра небувалим доси способом предста
вляв обидвох як би дійсних ворогів ру- ского народу задля того, що зголошено їх кандидатури до держ. ради.
П. О л е к с а н д р а Б а р в і н ь с к о г о знаємо всі тут підписані вчасти яко нашого товариша і співробітника на народно-рускій ниві від сорока літ, вчасти яко нашого учителя, а знає его вся Русь по сей і по той бік Збруча. В шко
лах за весь час свого учительства вихо
вав він сотки сьвідомих і ревних людий, що нині занимають важні народні стано
вища. За час свого 2й-лїтного побуту в Тернополі нотрудив ся з великою само жертвою для розбудженя просьвіти і ор- ґанїзациї всего північного Поділя, де за
снував цілу сіть читалень і оживляв їх відчитами, де причинив ся до розвитку Р у с к о і Б у р с и , до заснованя Р у- с к о і Б е с і д и , ф і л і ї П р о с ь в і т и , де в раді громадскій перший заго ворив рускою мовою (до того часу на
віть радні Русини промовляли по поль- ски) і зеднав собі загальне поважане та великий- вплив в місті і в цілій окресно- сти, так що кілька раз був там ставле
ний кандидатом на посла до сойму і дер
жавної ради (навіть з міста Т ерно
поля).
Але й тут у Львові мало що не 20 літ трудить ся так само невсипучо. Він же був- одним з основників і головних робітників в > Правді* і в »Дїлї«, а до
сить переглянути біблїоґрафію їв. Ем.
Левицкого, щоби переконати ся, кілько сей чоловік працював пером для наших всяких видавництв політичних, літера
турно-наукових, просьвітних, шкільних.
З кінцем 80-их років особисто навязав взаємини між Галичиною а Україною, з чого вийшла немала користь для нашого национального розвитку. Досить згадати видавану ним Р у с к у І с т о р . Б і б л і о
т е к у , ЬЛ ю с т и р о в а н у І с т о р и ю Р у с и (про яку з признанєм висловили ся професори унїв. Антонович і Марке
вич а недавно Нечуй-Левіцкий),, шкільні книжки, котрі відповідно сучасному роз- виткови поставили в ґім назиях і семіна- риях науку руского письменьстна. У ви
ділі » П р о с ь в і т и « , Р у с к о г о Т о в а р и с т в а п е д а ґ о ґ і ч н о г о (ко трі его іменували почесним членом), в Н а у к о в і м Т о в а р и с т в і ім. Ш е в ч е н к а , котрого є дійсним членом, і котре головно его заходами перетворено в наукове, вложив Барвіньский не мало своєї праці, а збільшене соймової підмо
ги для »Просьвіти«, для Руск. Товариства педаґ., наділене сталою підмогою видї- лової школи ім. Ш евченка і підмоги з сойму і з міністерства для Наук. Това
риства ім. Ш евченка, як і передача пе- чатаня шкільних книжок руских (що ра
зом з підмогами дає від кільканайцяти літ щорічно Наук. Товариству около 40.000 К річного доходу), сеж виключно лише осягнено заходом Барвіньского.
А так само засноване катедри рус
кої істориї в університеті (а в части і другої катедри літератури), засноване ґімназиї рускої Фоанц Иосифа в Терно
полі, кількох руских шкіл вправ в учит.
семінариях, сеж его діло. Яко член Ра
ди пік кр. пособляв немало рускому шкільництву, видвигнув чимало наших людий на становища і здержав не оден удар вимірений против руского ш кіль
ництва і учительства.
В соймі і в державній раді і в де- леґациях в численних промовах в палаті і в комісиях не лише прояснив нашу народну справу, але виєднав численні позитивні придбаня, а коли рускі посли були приневолені вести тяжку борбу о Станнславівску ґімназию, а в держ.
раді о виборчу реформу і зазначити свою остру опозицию сецесиею, Бар
віньский ішов як і в инших справах со лідарно з руским клюбом. Своїм тактом і чистим характером умів собі здобути поважане посеред парляментарних сто- ронництв і у правительства так, що не лише в соймі і держ. раді був референ
том в буджетовій комісиї в важних справах, але тричи в делеґациї мав ре
ферат буджету Боснії, чим зложив до
кази потрібного знаня і іспит політичної зрілости.
А так само в своїм окрузі виборчім, в котрім являв ся частїйше, як многі инші рускі посли, і то не лише в голо
вних о сер ед к ах , в Бродах і Камінці
струміловій, але й в Залізцях, в Радехо- ві, в Буску, в Щ уровичах, в Лонатинї, в Реневі, в Білявцях, в Топорові, Стани- славчику і ин., умів собі здобути при хильність у інтелїґенциї і селяньства, а поборюваний хиба запамороченими про
тивниками н а ш о ї н а р о д н о ї і д е ї тому, що все щиро й непохитно держав наш н а р о д н и й стяг. Очивидно в о- станних роках вже задля самого віку не міг так часто бувати в своїм окрузі, як давнійше.
Барвіньский дбав немало і о еконо
мічне подвигненє нашого селяньства і міщаньства (досить згадати значні під
моги для Райфайзенских кас з краевого фонду, до чого також причинив ся), тимто наше щиронародне духовеньство і селяньство та міщаньство ставило его кандидатуру, а повторюване таких пого
ворів і сплетень, мовби то за него калі
чено і ковано руских виборців, що діяло ся при виборі Ґневош а з пятої куриї, є прямо несумлінною клеветою. Проти
вно, заходами своїми навіть в справах особистих покривджених Русинів, що звертали ся до Барвіньского, поміг він соткам людий, а поліпшене долі вдів і сиріт по сьвящениках та поліпшене долі нашого духовеньства, се в значній части его заслуга.
А при тій усій невсипучій праці знаходив ще Барвіньский стілько часу, щоби і в нїмецкім дневникарстві вивести руску справу перед широким сьвітом (сеж признало свого часу навіть »Дїло<) а також в тім дневникарстві станути в обороні вязненоі академічної молодїжи.
З такоюж напасливостию виступило
»Дїло« і проти проф. д-ра Кирила С т у д и н ь с к о г о , котрий своєю пильною і безкористною «працею у.ви д ілі това
риства »Просьвіта« яко редактор видань просьвітних, своїми науковими виданими в Наук. Товаристві ім. Ш евченка і Ака
демії Наук і на своїм становищі яко професор руского письменьства здобув собі признане не лише в руских кругах наукових, але також у наукових поваг заграничних. А вжеж супрогив нашої акад. молодїжи не лише яко професор, але особливо й в хвилі, коли она опи- нила ся недавно в такім страшнім поло
женні, показав ся справдешним прияте
лем і опікуном, чим зеднав собі у неї загальну любов і поважане, а яко член Ради шк. кр., в короткім часі умів на
шому шкільництву й учительству стану
ти нераз в добрій пригоді.
Колиж у нас так мало щирих і ре-
вив®
2 вних труженників на народній ниві, ко
ли кожда одиниця роботяща повинна нам бути дорога, коли належ ало би як раз пригортати і гуртувати людий до спільної працї, чиж годить ся супроти того накидати ся на честь і добру славу таких щирих труженників народних?!
Н аш народний обовязок наказує нам супроти таких напастий станути в обо
роні так тяжко покривджених і подати СЇ замітки до прилюдної відомости.
У Львові д. 19. цьвітня 1907.
Тит Заячківский
радник ц. к. висш. суду краевого.
Теофиль Грушкевич ц. к. висл. професор ґімназиї.
Іван Верхратский ц. к. професор акад. ґімназиї.
О. Е м илиян Билиньский
крилошанин Митроп. Капітули і Пралат, О. Евгенїй Гузар
совітник консисторский, катехит учит.
семінариї.
Володимир Лукич Левіцкий ц. к. нотар в Винниках к. Льв.
Д о п и с и .
Із Збаражчини.
(До чого веде наш народний розлад?).
Недавно відозвав ся в »Дїлї« б. по
сол н. Р о м а н ч у к , певно добрий знат вець політичних відносин, про те, яких би треба нам послів. За ним промовив колишній посол др. О к у н е в с к и й також в »Дїлї< і сказав гіркі слова пе
ред лицем всего сьвіта до львівских про
водирів і редакторів, як то они не умі
ють оцінити змагань таких мужів, як Р о м а н ч у к , О л е с н и ц к и й і и н . серед так трудних обставин, в яких при
ходить ся дїлати нашим заступникам на
роду. Можна було сподївати ся, що чей- ж е отямлять ся львівскі політики в так рішаючій хвилі як тепер. Аж тут знов висипало ся »Дїло< на бувшого посла Б а р в і н ь с к о г о, як би найбільшого ворога руского народу. Отся чиста на
пасть заболіла мене і всіх тих, котрі тут на Поділю десятки років були живими сьвідками народної дїяльности Барвінь- ского. Знав о тім добре і памятав до нині Збаражчина, Скалатчина, Тернопільщина ба й Теребовельщина! Каже >Дїло«, що Барвіньский не їздить до виборців. Не знаємо о тім, чи тепер де їздив, чи по
їде, але я добре се намятаю, як тут на цілім Поділю від села до села їздив Б ар
віньский (правда тоді був о двайцять літ молодший, але робив се по перебутій тяжкій недузі), закладав читальні, мав відчити, н е д л я м а н д а т у , а д л я п р о с ь в і т и н а р о д у , так що й нині на цілім Поділю вго добре памята- ють селяни й міщани всюди, чи то в Староміщинї над Збручом, чи в Збаражі, чи в Микулинцях або Теребовлі. А нині
ш ня Тернопільска бурса, що так красно розвинула ся, чи мало вложив він там своєї праці, довів до купна дому, котрий тепер так розширено, що містить понад сотню селяньских дїтий? А філія »Про- сьвіти« в Тернополі, > Руска Бесіда* те головне огнище житя руского на Поділю, а р у с к а ґ і м н а з и я Франц Йосифа в Тернополі, чиє се д іло?! Добре то тим львівским паничам вимахувати пе
ром, грозити на всі боки, але нехай они покажуть, що они так важного і доброго для руского народу зробили?
А коли „Діло* натякнуло о характері, то ми тут добре знаємо, що Барвіньско- го родина руска, єго діти виховані по руски, коли у инших голосних патрио- тів панує дома польщина, а того ніколи не забудемо, як вго жена пані Барвінь- ска виступала на п е р ш и х р у с к и х к о н ц е р т а х і вечерницях в память Ш евченка, Костомарова, на славній ван- дрівцї академічній і при инших нагодах та одушевляла сотки руских селян своїм патриотичним співом. Він перший в ра
ді міскій в Тернополі Почав промовляти по руски і тепер всі радні Русини го
ворять по руски. В того часу ожило на
ше Поділе, пробудило ся до нового житя. А ціле торжество принятя архі- князя Рудольфа в 1887 р. з виставою етнографічною умів Барвіньский так по
вести, що Поляки говорили: хузгувіко Ьуїо гизкіе! Єго характер цінили тут і Русини і Поляки і лиш оден він умів з міста Тернополя в 1888 здобути понад 500 голосів при виборі до сонму, чого доси жадному рускому кандидатові! не вдало ся. Як не тало в Тернополі Бар- віньского, котрого все міщаньство з сле- зами прощало, нема вже у нас на По
ділю такої солідарности, такої народної праці. Колиб після того Барвіньский був навіть зовсім відтягнув ся від народної праці, то за те, що тут він вдіяв, годи- лоб ся єго поважати і оцінити, а не з такими поганими напастями кидати ся на чоловіка, котрий і для Львова і для цілого руского народу не мало поло
жив заслуг. Нехай би кождий на своїм становищі десяту часть сего зробив, що Барвіньский, то ми инакше нині би стоя
ли. А каляти так заслуженйго чоловіка, як се роблять безнастанно львівскі Га
зети, така робота нагадує ту погану птицю, що власне своє гніздо каляє!
Старий Подолянин.
З над Стира (Хто Киринить ?)
Недавно виступило »Дїло< дуже рі
шучо проти народної киринї, але єго власне поступованє хиба не причиняє ся до того, щоби народні наші сили лучи- ти, а напротив лише розєднює і роз
бивав.
Тепер оно знов накинуло ся мо
крим рядном на довголїтного народного труженника і посла Барвіньского. І за щ о ? Щ о побіч д р а Петрушевича сьмів виступати яко другий канди дат! Вжеж наш округ Сокаль-Броди-Зборів призна
чений д л я д в о х р у с к и х п о с л і в ? П. Барвіньский не влазить в го
рох д-рови П етруш евичу!. Чиж може
»Дїлови«, котре так нібито войовничо йшло проти москвофілів, мав би бути милійший др. Марков як Барвіньский ?!
Каже оно, що Барвіньский не ставав пе
ред виборцями. Се явна неправда, бо може жаден посол не являв ся стілько разів на всяких зборах і справозданях в своїм окрузі, як Барвіньский. Нехай би ,,Дїло“ перевернуло давнїйші свої рі
чники, коли то ще оно не Промовчувало або не перекручувало єго бесід в соймі і держ. раді, то побачилоб там, скілько
на тім правди. Ми тут добре знаємо, бо бачили Барвіньского по кілька разів не лише в Бродах і в Камінці струміловій, але він бував і в Лопатинї. і в Топоро- ві, і в Залізцях, і в Реневі, і
вБуску і в Радехові, в Щ уровичах і в Білявцях та Лешневі. Щ о тепер не їздить так як редактор Гайдамаків, то правда, бож і вік на се і занятя инші ему не позва- ляють, але се хиба особиста злоба може щось таке видумувати, щоби Барвінь
ский провалив ся п р и в с ї х і с п и- т а х п о л і т и ч н и х ! Він же йшов с о л і д а р н о і в с о й м і , б о р о в с я о С т а н и с л а в і в с к у Г і м н а з и ю і станув на ч о л і с е ц е- с и ї, а робота власних наших людий дала нам відтак за Барвіньского Еффі- новича! А в держ. р а д і в ж е ж т а м т а к о ж і ш о в з иншими рускими послами солідарно, коли для змінених обставин руска суспільність станула опозицийно. Єго промови, котрі мимо мовчанки і крутанин ,.Д іла“ і „Свобо- ди“ нарід тут при нагоді віч діставав в перекладах з стеноґр. протоколів, єго реферати в держ. раді і делєГациї чей можуть бути доказом, що він вже здав іспит політичний, коли тимчасом деякі нинішні кандидати можуть дістати по
хвали на вічах в Свободі, Ділі і Гайда
маках, а показати ся у Відні безязикими недоріками.
Але ми бачили Барвіньского в рі- жних сторонах нашого округа не лише, як він киндидував або здавав справу з своєї дїяльности, а також т о д і , я к н а ш і с т о р о н и п о с т и г л о н е - щ а с т є п о в і н ь і в и л и в и С т и р а (з того часу маємо єго заходами міст на Стирі, а перше перевозили ся поро
мом). Тоді то він обїхав всі місцевости Щ уровичі, Грималівку, Станїславчик, Мо- настирок, Рожнів і ин., щоби дати за- раду. І така поміч наспіла і з нагоди великої непороди і шкід елементарних градових, огневих. Т ак само як то чи ходило о будову школи, чи навіть о приватні справи, звертали ся селяпи з успіхом до пос. Барвіньского. Тимто і сьвященики і поважні селяни осьвід- чали ся за єго кандидатурою, виражали і устно і письменно свої признаня, котрі свого часу були оповіщені з всіма під
писами в часописах Виринали і давнїй- ше ріжні кандидатури, але на однім зборі сказав влучно оден селянин, що старий, випробований плуг певнїйший, як новий і за тим голосом ішли люди.
А се вже проста видумка, що ковано, та колено людий за Барвіньского, бо се добре нам тут відомо, що се було при виборі п. Ґнєвоша. Чи й тепер хочете такою поневіркою щирого прихильника народу допомогти до побіди польскому кандидатови?! Може з високої політики дійшли вже до такого погляду, що ліп
ше Поляк, як свій?!
Довголгтний виборець.
Подорож анґлїйского короля.
Подорож анґлїйского короля Едварда до
Еспанїї і до Італїї заінтриґувала весь сьвіт, а
особливо викликала велике вражіне в Нїмеч-
з чині. Ось як описують телєґрами сю коротку
стрічу, яка збула ся иередвчера в Ґаетї:
Королївский яхт анґлїйский Уісіогіа апіі АІЬегк в товаристві двох воєнних кораблів прибув до Ґаети о годині 10. рано, попитаний сальвами армат. Орхестра відограла анґлїй
ский гимн, король Віктор Імануіл підплив на своїм корабли під анґлїйский яхт і удав ся відтак на єго поміст в товаристві міністра справ заграничних Тіттонїого. Оба монархи повитали ся сердечно, почім конферували з собою звиж 20 мінут. Мінїстер Тіттонї відбув1 конференцию з супроводячим анґлїйского КО- ■ роля секретарем державним Гордінґом. Зараз по конференциї анґлїйский король Едвард зло
жив візити італїяньскій королевій а король італїяньский анґлїйскій королевій. О годині 11.
анґлїйский король удав ся на поміст італїннь- ского корабля „Трінакрія" і короткий час конферував з королем Віктором Імануілом.
О год. 12. на „Трінакриї" відбуло ся снїданє в честь анґлїйскої королївскої пари. По снї- даню обі королївскі пари попращали ся і о год. 2. по полуднії анґлїйский яхт відплив.
Анґлїйс-ка королївска пара прибула вчера о годині о. по полудни до Неаполя. З причини, що приїзд був цілком приватний, не було ні
якого офіцияльного принятя.
Мимо короткости тих конференцій най- висших управителів обов держав, які в м іж народних союзах належать до двох відмінних — коли не противних собі ґруп, приписують їм далекосягле значінє. Передовсім італійска нраса зазначує з одуїневленєм успіхи загра- ничної політики Італії' в послїднім часі. В тім зглядї аґенция Стефанїого в Римі оголошує таке письмо: Зїзд анґлїйского короля з коро
лем італіяньским, який відбув ся в праватній формі, є найліпшим доказом цризнаня личних симпатин, які лучать обох монархів. Зїзду не викликали політичні цїли, мимо того зробить він як найліпший вплив на так сердечні від
носини між Анґлїєю а Італією. З їзд обох мо
нархів, котрих мирний настрій є загально звісний, представляв для цілого сьвіта підпору і запоруку мира. — ТгіЬипа пише, що зїзд в Рапалльо, подорож італїяньского короля до Грециї і зїзд в Ґаєтї, то події, які дуже ко
рисно сьвідчать о заграничній політиці Італії.
Натомість нїмецка праса, яка від часу мароканьскої справи і конференциї в Альже- зірас стала дужа зденервована і всюда ві
трить інтриґу проти Німеччини, ударила на великий алярм, що Анґлїя збирає коалїцию для знищеня невигідного собі конкурента, яким є Німеччина. Причину до сеї поголоски дала ся обставина, що Еснанїя порішила при
ступити до побудована своєї фльоти, якої брак вже давно давав ся
їйвідчувати. Що ті кораблі будуть будувати ся в Анґлїї, се є тілько наслідок розвиненого там корабель
но - будівничого промислу і квестиєю чисто торговельної натури. Але нїмецкі політики дивлять ся на сю квестию инакше і вірючи, що скорше, чи иізнїйше мусить прийти до сцисиї межи обома конкуруючими „на морю"
державам трівожать ся ізоляциєю Німеччини, та будучою трівкосгию тридержавного союза, коли Італія, зближена і так приязним відно- шенєм до Еспанїі, тепер вже навязув навіть безпосередні зносини з Анґлїею.
Очивидно, що в 'сих комбінациях є бо- гато пересади, бо від конвенциональної візити до загроженя тридержавного союза так само далеко, як до виручки Анґлїї еспаньскою Армадою, з якої єще ні один бельок не пла
ває по морю. Однак мимо сего подорож аи- ґлїйско'го короля викликала в Німеччині бо- гато злої крони не тілько в прасї, але і в парламенті, а як доносять, навіть в кабі
неті і в найблизшім окруженю цісаря Віль- гельма.
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Келе- стина; римо-кат.: Анзельма. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Евпсихія; римо-кат : Сотера
і Коя. — В і в т о р о к : руско-кат.: Терентія;
римо-кат.: Войтїха еп.
— Співаник церковний
для учйтельских се- мінарий і народних шкіл звістного нашого композитора о. ради. Матюка появить ся не
бавом накладом видавництва руских книжок шкільних і тим способом вдоволить ся давно відчуваній потребі, а наука церковного співу в народних школах і учит. семінариях’ займе відповідне нашому обрядови місце і станови
ще. Співаник обнимає ціле наше богослуженє після церковних напівів уживаних здавна на Руси. Задля великого обєму і значних коштів накладу, а також ріжних опінїй заводових знавців і сьвящеників пок. Тороньского, о.
Стефановича і Гузара стрічало се видане ве
ликі перепони, проволікало ся роками, так що знеохотило було і самого автора. Однак всі ті перепони і заходи новело ся неутомимим заходам члена Ради шк. кр. Ол. Барвіньского успішно усунути і тепер Рада шк. кр. пре- дложила міністерству нросьв. внесене на пе- чатанє сего Співаника. Будемо отже до кінця року мати се цінне видане в школах.
— Реколекциї для мужескої інтеліїенциї.
З а ходом Товариства сн. Ап. Павла відбудуть ся під проводом їх Ексцелєнциї Високопреосьв.
Митрополита Андрен ґр. Шептицкого реко- лєкциї для мужескої інтелїґенциї в днях 22 (понеділок), 23, 24, 25, 26 і 27. цьвітня с. р., що дня о 7. год. вечеро.м, в церкві ІІреобра- женьскій (Народного Дому) у Львові.
— Завтрішний концерт львівского „Сокола"
починає ся точно о 6. год. Білети продає до 11. год. рано „Сок. Базар", а від о. год. скарб
ник „Сокола".
— Руский язик урядовий
завели у себе даль
ше отсї громади: Остра (пов. Бучач), Явірник і Ж огатин (пов. Добромиль), Урож і Винники (пов. Дрогобич), Нестаничі (пов. Каменець), Гучвицї і Рябе (пов. Ліско), Судковичі (пов.
Мостиска), Верхрата і Прися (пов. Рава руска), Настащин (пов. Рогатин), Мислів і Козина (пов. Скалат), Забереже, Добрівляни і Коло- дїївка (пов. Станиславів), Лавочне (пов. Стрий), Будзин, Денява і Марківцї (пов. Товмач), Во лосянка велика і Волосянка мала (пов. Турка).
Доси зголошено 1264 громад, які завели у себе руске урядоване. По повітам представляє ся число тих патриотичних громад в отсїм ВИДІ: Рогатин і Тернопіль по 47 громад, Ліско і Сокаль по 42, Стрий 40, Самбір і Сянок по 37, Зборів 35, Борщів, Горлиці і Мостиска по 33, Бібрка і Турка по 3*2, Збараж 31, Береж а
ни, Бучач і Камінка по ЗО, Львів 28, Дрого
бич 27, Підгайцї і Перемишляни по 26, Косів і Цїшанів по 25, Броди 24, Ж идачів, Золочів, Коломия, Снятин і Товмач ио 23, Богородча- ни і Станиславів по 21, Грибів, Калуш, Пере мишль і Яворів по 20, Долина і Рудки по 19, Городок і Залїщики но 17, Скалат 16, Надвір
на і Ясло по 15, Гусятин 14, Рава р і Ж ов- ква по 13, Печенїжин 12, Ст. Самбір, Теребо- вля і Чортків по 10, Ярослав 9, Коросно 8, Добромиль 6, Городенка 5, Березів 4, Новий Санч 2 і Стрижів 1.
— З ректорату львівского ц. к університету
одержуємо отеє спростоване: Подана в числі 78 в новинках вістка, що власти університет- скі приймають при вписах карти вписові ви
повнені но руски, є неправдива. Противно — згідно з обовязуючи.ми приписами вимагають власти унїверситетскі точно, щоби карти впи
сові були виповнені по польски, однак не роблять молодїжи ніяких трудностий, сли она кромі дат поданих в мові польскій впи
сує такі самі дати також по руски.
вгугіескі.
— Що край то обичай-
Буковинці уміють пошанувати своїх народних робітників. Чер новецка „Буковина" доносить мало що не в кождім числі про величаві принятя посоль- ских кандидатів по ріжних місцевостях Бу
ковини. Для приміру наведемо два такі у- ступи з „Буковини":
„В четвер д. 11. с. м. — пише „Бук."
— відбуло ся величаве віче в Вашківцях н.
Ч. На сї збори вибрали ся з Чернівців панове посли: п. Николай Василько і п. Єротей Пігу- ляк а також п. редактор Остап Луцкий. По
дорозі витали дорогих гостин депутациї від громад і від руских товариств. В Чорториї ждала на них бандерия „Січи" і члени мі
сцевої „Ж іночої Громади" — разом до 60 людий. Хлібом і солию привитав п. Николая Василька д. Гунька іменем „Січи" і п, М.
Бльох іменем тутешних Ж идів. Бандерия чорторийскої „Січи" товаришила нашим до
рогим гостям аж до Вашківцїв. В самих Ваш
ківцях знов хлібом та солию, як велить ста
рий, руский звичай, привитав п. Н. Василька начальник громади п. Балошескул і відпору- чник Ж идів. На двірци вашківскім виділи ми всіх визначних місцевих людий, як п. ді
дича Фрайтаґа, панотця Купчанка, п. нотара Стрийского а далі велике множество нашого народу. При вїздї до самого міста устроєно прегарну триюмфальну браму. Коли доїхали до неї панове посли, сейчас привитали їх ви- стріли з моздїрів, невмовкаючі оклики „сла
ва"! і нові промови, які іменем місцевих Ру
синів виголосив п. нач. каси. Ґ. Лисан і п.
вотар Стрийский. Народу при триюмфальній брамі було дуже богато! Представителї мі
сцевих і сусїдних товариств, члени вашків- екцї «Ж 'ночої Громади* і члени трох »Сїчий«
з Чорториї, Карапчева і Вашківцїв) держали шпалїр. До зібраного тут многотисячного на- зоду промовляли панове: Василько і Пігуляк.
Оба дякували за сердечне принятє а п. Ва
силько представив тут народови кандидата із вашківского округа п. Єротея Пігуляка.
Потім бандериї Сї'чові відвели гостий до
»Рускої Бесіди*, де відбуло ся віче, на яке спрошено відпоручників із всіх громад ваш- ківского судового повіта».
Із Кичери доносить »Бук.«: Дня 9. с. м.
прибув до нас наш кандидат п. С и и н у л.
На призтанку зелїз. привитали єго: пп. Віль- гельм Марквичиньский яко начальник грома
ди, Ілюк надуч., Ґад за із Мигучан начальник каси, Петро Строльчук і Іван Бейко яко ко
шовий „Січи". На вході села, коло церкви, очікувала ціла »Сїч« кичерска з прапором під командою осаула. Похід був дуже гарний.
Сльоза закрутила ся не одному з радости, бачучи побіду над киринниками (кацапами#
— Ред.). Коло школи очікувало много наро
ди. Ш кільна молодїж була уставлена в шпа- лїр. Вистріли з моздїрів, „славно" і „многая літа" витали п. Спинула яко щирого борця народного. При вході до шкільного будинку привитав п. Турчак, яко голова надзорчої старшини, п. Спинула хлібом і солею. П. Спи- нул принявши дар дякував народови за так величаве привитанє; зачались передвиборчі наради*.
Найже тепер хто наведе бодай оден примір такого триюмфальпого вїзду руского кандидата на передвиборче віче в Галичині !
— Артистичні запомоги.
Як що року так і на 1907 галицкий сойм вставив в буджет 6.000 К, які краєвий виділ роздїлює яко о- дноразові запомоги межи петентів, котрі хо
чуть образувати ся на артистичнім поли. Се
го року з 6.000 К краєвий видїл уділив 13 петентам (в загальній квоті 2.400) запомоги ва образованє в малярстві, 5 петентам (ра
зом 1.600 К) на образованє в різьбарстві, З петентам на образованє в грі на фортепянї (разом 500 К), а 7 петентам на образованє в співі (разом 1.300 К), а 200 К лишилось певно в резерві. Уділені запомоги вино
сять: 1—700 К, 2 по 400 К, 1—300 К, 15 по 200 К і 8 по 100 К. З Русинів наділив кр.
виділ лише одного, п. Василя Барвіньского, запомогою 200 К на образованє в грі на фортепянї.
— Важне для ветеринаріз.
Міністерство ріль
ництва надасть в 1907. році одну стипендию на подорожі в сумі 800 К лїкареви ветерина
рні, котрий скінчив свої науки в Академії ве
теринарні у Львові, в тій цїли, щоби єму да
ти можність відбути бодай через два місяці подорож наукову в монархії або за границею і присвоїти собі знане на поли господаревої годівлі і удержувана худоби. Хто би убігав ся о ту стипендию, мусить: 1) здати свої ри- ґорози в згаданій Академії з відзначенєм; 2) відбути службу війскову; 3) предложити плян
І
подорожі і 4) зобовязати ся реверсом, що при
дбане собі знане годівлі худоби буде в краю зужитковувати та що зложить короткий звіт о вислїдах своєї подорожі наукової. Поданя
до
ц. к. міністерства рільництва з дотичними прилогами треба вносити до 15. мая 1907. р.
через ректорат Академії ветеринарні у Львові.
— Засуд на сьвященика.
В Станиславові відбула ся карна розправа против о. Ізидора Бобикевича, пароха Саджавки, надвірняньского повіту, о обиду релігії. Наведемо тут навмисно справоздане дописувателя К и гр га 1\уо\\ зк ого, щоби уникнути всякого позору сторонничости.
Акт обжалованя — пише Киг)ег Імюлузкі — представив справу в слідуючий спосіб. О. Бо- бикевич виступав остро против пияньства, на жаль безуспішно. В однім дни, в часі Різдвя
них сьвят випито в Саджавцї 300 літрів го- рівки. Дня 8. січня с. р. мало приступити богато парохіян до мированя в місцевій Церкві. Сьвященик розпочав службу Божу, потім приступив до мированя людий, о- днак спостеріг, що тілько мале число паро
хіян приступило до того. Тож виступив на підвижніене і виголосив проповідь, в якій острими словами ганив всіх вірних, що на горівку мають гроші, а на мироване, за яке платить ся тілько 2 сот. від голови, ж а
лують оплати. 0 . Бобикевич в сій проновіди відозвав ся
досвоїх парохіян „гній, шляк би вас трафив, грім з ясного неба вас би побив«
і т. д. після чого, зійшовши з проповідниці, при вході до царских воріт кинув хрестом по
над вівтар з такою силою, що хрест, відбив
шись від противлежної стіни, упав на землю.
— По переслуханю сьвідків вирокуючий суд засудив о. Бобикевича на 3 дни строгого ареш
ту без зміни на гривну. — Стільки Киг]ег Ітоотеакі, тож тим більше обурюючим е пове
дене 81охуа роївк-ого, яке п. з. «Безбожний парох* описув широко цілу розправу, підно
сячи найдрастичнїйші місця і Генералїзуючи сей ф акт в відношеню до цілого духовень- Ства, яко >не відосібнений, овшім чимраз ча- Стїйше(!) повторяючий ся доказ деморалїза- іщї(!!) серед клиру, підданого під опіку львів- скої митрополії(!)« Не перечимо, що поведене о. Б. було не відповідне, але рішучо твердимо, що сей ф акт зовсім не належав перед суд, а що найбільше перед духовну вдасть, бо в по- веденю о. Бобикевича є очивидний брак на
міру обиди релігії, (обжалований боронив ся, що ему хрест вирвав ся взденервованю з ру ки, а він зовсім не мав наміру кидати ним)
а
противно він дї-іав в інтенциї навернена не
поправних пияків, які сором приносять свому селу і цілому рускому народови. Іритация о.
Б. не походила певно з х шчивости о дохід, чей і найзавзятійший радикал признасть, що 1 кр. не е жадним доходом, а стане бодай зрозумілою тому, хто досьвідчив, як то тяж ко часом промовити нашим людям
д осерця і розуму. Прецінь і сам Христос стратив тер
пеливість з жидами і коли не помагали всякі его науки і арґументи, зловив за косіур та прогнав ним зі сьвятинї жидів. Чиж се була зобида сьвятинї, чи радше оборона еї досто- їньства ? Надїемо ся, що внесене оборонцем о.
Б -ча зажалене неважности до висшої ін<-тан- циї віднесе повний успіх, бо хотяй уживане таких крепких слів в церкві до парохіян — як ми се вже зазначили — є менше відпові
дним средством уморальнюваня ледачих лю дий, то всеж таки ся справа не належи-іь до суду, як пр. не потягають аж до су ювої
о двічальности гіедаґоґа, який стративши терпець з ледачими учениками, назве їх шибениками тиграми, гиєьами і т. д.
— До товаришів академиків.
З причини мо
го виїзду зі Львова прошу здержатись з при
сипками гроший на фотографії аж до даль
шого оголошена. — Богдан В ахнянин, студ.
філь. Кампяна ч. 5.
— Землетрясене в Мексику.
Сеізмоґрафи в европейских стациях астрономічних в Люблянї,
Полі,
Гамбургу, Єні, Римі і т. д. зазначили дня 15. с. м. велике землетрясене у віддаленю яких 8 до 10 тисяч кільометрів. І дійсно з
Мексику донесено, що того дня було там грі
зне землетрясене, при якім мало згинути 38 осіб, а ранених було до 100. При тім земле- трясеню виступила вода в ріках і позаливала великі простори землі. Сі дати ще не повні, бо ще не наспіли вісти з цілого округа, наві
щеного землетрясенем.
— З Ярослава. На «Руску Захоронку» в Я- рославі зволили ласкаво жертвувати. В п в:
о. К. С.елецкий з Ж уж еля 10 К, п. В. Явор- ский з Нового Санча 10 К, п-нї С. Лициня- кова зі Львова 5 К. — Підписаний комітет складає Впв. жертводавцям на сім місци як найсердечнїйшу подяку так за ласкаво при слані лепти як не менше за так щирі і теплі слова желаня і заохоти до розпочатого діла З а комітет
о.К. Хотимецкип голова. А. Стрий- ский секретар.
— Репертуар міского театру у Львові.
Нині в суботу вечером: „Весела вдо
вичка" оперетка в 3 д. Леона і Штайна.
В неділю по йол.: »Контюшок< ф анта
стичне видовище зі співами і танцями в 8 відслонах А. Валевского; вечером: „Дон Па
скаль" комічна опера в 3 діях Донїцетия.
В понеділок: „Мари" драма в діях Ібзена.
— 4 _
Посмертні Т оповістки.
— Маруся,
донечка Костя і Йосифи з Фе- даків Паньківских, упокоїла ся в Возі дня 19.
с. м. в 3. весні житя. В. і. п.!
Телєґрами
з дня 20. цьвітня 1907.
Прага. Президент мініствів бар. Бек конферував вчера з Ваксою, проф Масари- ком, членом палати вельмож нроф. Графом, пос. Кафтаном, нїмепкими послами Шрайне- ром і Урбаном, з Пацаком, Крамаржом, Скар- дою і Герольдом. Потім бар. Бек відвідав кр.
маршалка Льобковіца.
Презид. мін. бар. Бек виїхав до Відня, але поверне до Праги ще за теперішного там побуту цісаря.
Краків.
Слухачі І і II р. медицини застрай
кували з причини браку місця в хемічнім і істольоґічнім інституті і неможливих задля того відносин в тих інститутах.
НАОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрация і каварня — ріг ул. Сикстускеї | і Косцюшка у Львові.
Приїхали дна 19. с. м.: К. Попович з Ж овтанець, Юл. Олесницка з Переволоки, о. Вас. Николаєвич з Ліска, др. М. Цетербавм з Болшовець, Мих. Луцкий з Луки, др. Евг.
Петрушевич зі Сколього, Ольга Савицка з Черновець, др. Лев Когут з Черновець.
' При нагоді побуту у Львові поручаемо і просимо не залишити відвідати ро
бітні нашого Товариства. &
ос о
>»
с« Одиноке Товариство
В с я к і за м к ;
о
е;
о ф
для розвою рускої штуки ію ч н о . ю в л е н я
в
2 у ЛЬВОВІ площа Бердардиньска ч. 8. (Краківский готель) 5 =
§ в сл у ч а а м и .
виконує у власній Артистичній різьб рско-позолотарскій робітки І З * «с
= й
ж а д н ім і а ґе н т
по приступних цінах хороші, правдиво артистичні церковні предмети як:
іа и з г а с л , в ів тар і, ивоти, процесийні образи, проповідниці, рами до образів, всяі цероз ні образи і пр.
і і у м о в і зе к ц п я у
И
Народний стиль, народні мотиви, на жадане можемо примінити.0 н 3 замовленєм належить звертати ся просто до Дирекциї Товариства
а к л во в
Оч в
03
У Дьбобі, ПД. ^еркарйикьска Ч. 8.
(К р а к ів с к и й готель).л а
о
а
. „. п о о ги м п с п р п с у п д т и ---
Е- в
В і Перед відданєм роботи просимо жадати від членів Товариства легітимації. |
* З друкарні Б. А. Шнйковсклго.
I I
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма,
в і д 16. д о 30 ц ь в і т н я 1 9 0 7.
Щодепно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї
НідЬ Ьіїепредставлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти н конторі Пльона при ул. Кіролн Людви- ка і. 5.
Найбільший склад в краю
оригінальних машин до шитя і гаФту, кра- вецких і шевских та машин пончошкових.
Курс гафту безплатно Приймає до направи машини до шитя всяких системів. .
Цінники даром і сплатно.
Й О С И Ф І В А Н И Ц К И Й
механїх і специялїст
Львів, Готель Жоржа.
Т р е т а масть Проповідий
на неділі і сьвята цілого року о. Петра Білинь- ского вже вийшли і можна дістати у автора в Зарваницї, почта: Вишнївчик, також в ннигар- нї Інституте Ставроп. у Львові; в книганиї Тов.
ім. Шевченка у Львові; в книгарні' В. Добошинь- ского в Станиславові; в книгарні С. Комонєв- ского (давнїйше братів Яблоньских) в Тер
нополя, по цїкї З К за кожду часть.
