Ч. 48. Львів, четвер дня І. (14.) марця 1907. Річник XI
Передплата аас »РУСЛАНА< виносите
в Австриї:
чЬ чі'лвй рік . 3 8 я*ф . 1> її.ч року . .. .. Ю в«р>
ич чверть п«иу о кор.
*•- к ііс ь е і, . . 1-70 мер.
За границею:
ЦІЛІЙ ріж . 16 рублів або 36 франків
■ж вів року 8 рублів або 18 франків Поодввоке чвсло оо 10 сот.
«Ьврвеш п о*и і душ у ми вирвеш: а ие новьмеш мплостм і віри не н.іььмеш, бо руеке ми серпе і віра руекв.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Ввхвдить у Львеві що дня крім неділь і руских сьвнт о 6 ‘|, год. пополудня.
Редакцію, адміяїсТрацвя і ексіїеднцпя >Рус.і:»на< під ч. 1. їм. Дїмбревркогв Хврун- щнни). Експе^шцпя місцева в Аґенциї -Сок'олонского а пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав склите вапоиоцедне застережене — Реклніїациї неоне наганів, вільні від норта. — Оголо
шена звичайні приймають, ся по ціні 20 с. від стоіч ки, а в «Надісланім» -6' с.
від стрічки. Подяки і Ііпн- ватні довесенн по ЗІ і еот.
ВІД стопки
Справа україньско-руского університету у Львові.
(+ ) Справа утворена укр.-руекого університету стала нині загальною , ру- скою всенародною справою, она війшла вже в широкі верстви народні, з посеред котрих не лише З'амоікнїйший хлібороб., що посилає свого сина на університет, нею живо занимає ся, але й убога се ланка складає свою вдовину лепту на академічний фонд для підготовленя нау
кових сил унїверситетских. Оіже не ш ту
чна аґітация походами і уличними манї- фестациямн а відчуване дійсної потреби, щоби по заснонаню кількох руских ґімна- зий дбати про постепенне засноване університету, в котрім Молодїж образува- Аась би на своїй рідній мові, спопуляри
зувало сю ідею на стілько, що широкі верстки народні дійсно зєдиняють сн сво
їми думками із змаганнми рускої інтелї- ґенциї. Тимто годить сн і нам з дневни- карского і народного обовязку присьвя- тити більше уваги сему многокажному питаню, котре тепер посеред ріжних на
ших культурних і напиональних потреб і домагань висунуло ся так наперед. Не
ма ніякого сумніву, що й відносини ви
творені боротьбою академічної молодїжи о права рускої мови в льпвскім універ
ситеті, причинили ся чимало до висуненя вперед сеї справи, звернули бачність на се питане міродатних кругів, котрі також будуть приневолені в сій справі промо
вити своє рішаюче слово і приступити до розвязки сего трудного питанн, котрого не можна вже не добачати і не можна обминати мовчанкою.
Я к раз останними подіями покори- стували ся польскі професори і доценти львівского університету, щоби висловити свої погляди і зазначити своє становище в сій справі і оповістити відозву, на ко
трій підписало ся їх 101 Бажаючи з н а
шого боку пояснити становище рускої гусиільностц, ми ш иневолені ще раз кер-
•нути до сеї -відозви, яку МИ недавно по
дали в коротких виїмках з надісланою нам з поважного боку статею, хоч не поділяли єї основних поглядів
Вияснене сеї справи тим більше по
трібне, позаяк не лише сею відозвою польских професорів і доцентів не поя
снено справи яредметово і вірно (а певно, що таке пояснене дала денутация їх мі*
нїстрови-президентови), але також і задля тенденцийно розсіваних поголосок по дневниках про вислід професорскої депу-
тациї у Відні у згаданих міністрів. В пер
шій хвилі розтелєґрафувала депутациядо дневників, начеб м і н і с т е р - п р е з и д е н т р і ш у ч о п р и з н а в ПОЛЬ- ский характер л ь « і в с к о г о у н і в е р с и т е т у і заявив, що не думає єго нарушувати. Се імовірно приневолило президента міністрів видати п і в у р я- д о в и й к о м у н і к а т, в котрім най- виразнїйше сказано, як ми вже перед- вчера в цїлости напечатали: «Біе Ке§іе- гип£ Ьаііе 8ІсЬ Н е п С Ь а г а к І е г (1 е г Ті п і V е г 8 і І а і уог Аи£еп«, а мимо того професори знов видають опо
вістку про свою делєґацию і пускають в сьніт иншу інтерпретацию. Отже су
проти такого баламучена прилюдної опі- нїї треба сю справу вияснити і задля того передовсім повертаємо до відозви польских професорів і доцентів.
Польскі професори і доценти в з г а даній відозві навпаки всім законним по
становам зовсім аподиктично заявляють, що «львівский унїЙерслтет єсть науко
вим закладом польским*, обминаючи тут в своїм інтересі всяку згадку про засно- вини університету цісарем Йосифом II, як і про пїсарскі постанови з 23. марця 1862 і з 4. липня 1871 (про сю остан
ню згад у ю .ь лише м и м о х о д о м під конець), коли тимчасом в історичних споминах навяокзують теперішній універ
ситет львівский з університетом заложе- ним в XVII ст. королем і нравительством польским. Вказуючи отже чванливо на се, мовби то «нарід по-іьский сотворив собі <*е огнище науки й умілости кла
сною силою ннутрішною*. застерігаю ть ся проти заспокоєна такого домаганя, ко
тре сягало би глибоко в єство універси
тету і могло би підтяти(!) єго житєву силу. Сенат, по думці авторів відозви, допустив у відносинах молодїжи до ак а
демічних кластий уживане рускої мови в такім обсягу, в якім се є можливе без нарушеня засади польского я піка урядового, в рамах ирацноги../стану за- порученого найв. постановою з 1879 р , а зміна того стану, по їх; думці рівнала би ся утравізациї уиїнерситету, а у т р а- к в і з а ц и д в я к і й н е б у д ь п о с т а т и була би не лише в е л ь м и ш к і д л и ва)!) а л е й б е з ц і л ь н а ) ? ) * . Універси
тет став би ся т в о р о м ш т у ч н и м і неприродним, а супроти явних змагань до постененного зрущеня правильна ро
бота наукова і учительска при безна
станній боротьбі антагонізмів буде не
можливою і не причинить ся до успо- коєня у класних мурах і до в и т в о р е
н а у р л о в і й з г і д н о г о п о ж и т и о б и д в,о х „ н а р о д н о с т и й , Задля тих причин польекі професори і доценти заявляю ть ся рішучо проти утраквізациї університету львівского, в тім переко- наню)?), що польский університет є до- си(?) польским)?) і польским о’стати по
винен в будучинї.
(Конець буде)..
Убийство болгарського прези дент-мі нїстра.
Вість про убийство болгарского пре- зидент-мінїстра Петкова і зранене міні
стра війни Ж енадєва викликало велике зачудоване не тілько в цілій Европі, але і в самій Болгариї. Ніхто навіть в при
пущенні не надїяв сн там такого акту терору. Вправдї і в Болгариї є своя о- позиция, яка іменно в македоньскій справі жадала від правительства чинно
го виступлена против Туреччини, однак єї акция не проявляла ся так завзято і безоглядно, щоби могла мати на оці аж акт личної пімсти на керманичу дер
жавного судна. Міністри найменше пе- речували завислу над ними небезпечність і проходжували ся найснокійнїйше в го
роді Бориса неї разом, без найменшої охорони. Убийник міг не двох міністрів, але цілий кабінет позбавити ж и т н і ї сам князь Фердинанд, який тепер гостює в Льондонї і відвідав короля Едварда, не буде міг дати віри телєґрамі про на
сильну смерть Петкова , тимбільше, що се був муж вельми популярний і заслу
жений в своїй вітчинї.
Петков уродив ся в рі. 1858 яко син заможних селян і покінчив заледви низ- шу середну школу, а як деякі кажуть, навіть і сего ні. Був в повнім того слова значіню автодидактом, однак відзначував ся бистротою ума, силою волі і працьо- тіитостикі, так що кожду справу, якою єму прийшло занимати ся, перестудиовав до найменших детайлїв. В р. 1875 всту
пив був до росийскрї армії на охотника підчас турецкої війни і відзначив ся хо- робростию і стратив ліву руку. По скін
ченні війни повернув до Болгариї і всту
пив до воєнної школи, однак не маючи достаточного наукового підготовленя, му
сів вдоволити ся становиском писаря в мінїстерсті війни. Однак бере живу участь в політичнім руху, звертає на себе увагу Стомбулова, стає єго помічником а відтак і найвірнїйшим приятелем.
2
При убитю Стамбулова Петков, на
ходив ся в однім повозі з ним. В р.
1887 вибрано Петкова посадником Софії і на тім станониску причинив ся чимало до піднесеня міста. Незадовго став мі
ністром публичних робіт і аж в р. 1894, разом з упадком Стамбулова уступив з кабінету.
Минулого року став Петьов прези
дентом міністрів, а опозиция, до якої він належав, нривязувала до єго номі- яациї надії на теперішну політику в ма- кедоньскій справі. Тимчасом Нетков роз
глянувшись в ситуациї признав кориснїй- гпим удержуване добрих зносин зі всіма державами і дорогу мирного розвою своєї вітчини. Се стягнуло на него не
нависть опозициї і здає ся, в консекнен- циї, теперішний атентат.
Зразу ніхто не хотів вірити, що а- тентат був вимірений на популярного і заслуженого Петкова. Однак з обставин показує ся, що убийник Петров мав спільників. Він сам вправдї заперечує тому, але єго бачено в товаристві чоти- рох мужчин, які розбігли ся по убийстві.
Убийник є видаленим урядником, моло
дим 33-лїтним чоловіком. При першім переслуханю заявив, що не є ані со- циялїстом, ані терористом, але також не звичайним убийником, бо своїм ділом хотів освободити Болгарія від управля
ючої камарилї.
Галицкий сейм.
Від вчера зачали ся подвійні за сї
даня. На ранішнім засїданю, по відчи- таню спису петиций, з яких деякі під
пирало кількох послів, приступлено з дневного порядку до справоздань і вне
сена комісиї. Перед тим єще відослано до комісий кілька дрібнїйших справ і переведено голосованє над справою зм і
ни сеймового реґуляміну, яке розуміє ся, против руских голосів, випало по мисли внесень комісиї.
Водна комісия здаючи справу з бу
дови водних доріг взиває правительство до розпочати будови каналу Одра-Висла, а в справі реґуляциї гірских потоків предкладає проект нового закона, як і від себе кілька специяльних резолюций.
По короткій дискусиї над кождим з тих справоздань і внесень, ухвалено всі без жадної зміни.
Дорогова комісия предложила про
ект про дорогову иолїцйю. В дискусиї иос. Стапіньский жадав, щоби і двірскі обшари підлягали громадскій полїциї, а що до припису, що кожда фіра по за ході сонця має мати на гостинци за- сьвічену лїхтарню, щоби зробити виїмку для госп одарчи х возів в обсягу громади, або двірского обшару, до якого нале
жить. Першу поправку відкинено, другу принято. Що до відгортана снігу пос.
Крамарчик жадав, щоби громади мали обовязок робити се на свій кошт в об- ласти громади; сему спротивив ся пос.
Гурик і инші і вкінци змодифіковано сю поправку додатком „на гостинцях автоно
мічних і о скілько можностие. Решту параграфів принято без зміни в другім і в третім читаню.
* Вкінци ухвалено вставити до будже-
ту 6.000 корон на лїкарскі подорожі і принято внесеня буджетової комісиї що що шпиталів у Львові і Кракові і ряду петиций.
II. Олесницкий і ніс отсю інтерпе- ляцию:
Після розпорядженя міністерства війни мають відбутись в галицких кор
пусах вправи війскові резерви і запа- сової резерви в місяци маю і червни 1907 р. а в особенности:
І. в першім корпусі: в артилєриї польній вправи резервістів і запасових резервістів в часі від 1 — 13, 14— 26 мая, вправи резервістів в часі від 1— 20 мая і від 22 мая до 10 червня; в арти
лєриї валоній — в часі від 6 до 18 м ая; в відділі пібнєрів при 9 баталїонї піонерів вправи резервістів від 14 —26 мая і під 27 до 8 червня, а запасових резервістів від 1— 13 мая і від 14 мая до 3 червня; в відділах санітарних — при 15 відділі від 2 — 14 мая і від 22 мая до 3 червня
В X корпусі: в піхоті і стрільцях вправи резервістів від 27 мая до 8 чер вня, запасових резервістів від 13— 25 мая; в артилєриї польній при 10 полку артилєриї корпусної вправи резервістів 1 резервістів запасових від 13 мая до 1 червня, при 28, 29 і ЗО полку арт.
див вправи резервістів і запасових ре
зервістів від 14— 25 мая і від 27 мая до 8 червня; при відділі піонерів від 13— 25 мая; в відділах санітарних від 14— 25 мая і від 27 мая до 10 чер вня.
В XI. корпусі: в піхоті і стрільцях вправи запасових резервістів в часі від 13— 27 мая; в артилєриї польній при 31 п. арт. див. вправи резервістів і запасо
вих резервістів від 21 мая до 2 червня,
— при 33 п« арт. див. вправи резерві
стів від 6 —18 мая, від 21 мая до 2 червня; в відділах санітарних від 2 — 14 мая.
Вправи новисші визначено на дни, в яких в Галичині мають відбути ся в и б о р и д о р а д и д е р ж а в н о ї , а позаяк всі резервісти суть в тім віці, що пряслугує їм право активного ви
бору — отже покликане їх на той 1 час до вправ позбавляє в краю нашім вели
чезне число горожан права виконаня то
го вибору.
Супротив того запитують підписані:
1) чи знає ц. к. правительство о тім ф а
кті? 2) чи наміряв ц. к. правительство споводувати ц. і к. війскову адмінїстра- цйю до відкликана вправ на повисші дни визначених, зГлядно до ііереложеня їх на инший час?
Кромі того вніс др. Олесницкий ін- л'ерпеляциї до правигельсгва; в справі иеправильностий в місцевих шкільних Відносинах в Славрку і Ялинковаті'м пов.
стрийскогб і в Каслерівцях пов. залі- щицкого — і в справі посгупованя за ряду лісів камеральних що до продажи дерева мате^ийловбгб в громадах Ослави чорні, Ослави білі і Заріче, пов. надвір, няньского.
Пос: Бопачевский вніс інгерпеляцнї:
1) в справі незатвердженя староством в Долині вибраної місцевої ради шкільної і громадскої зверхности в Струтинї ни
жнім; 2) в справі незатвердженя вибра
них делегатів учительского стану до о- кружної ради шкільної в Калуши і в Долині; 3) в справі нелегального забра- ня купецких книжок староством в Мо- стисках, крамареки в Чижевичах Стахо- ви Огороднлкови: 4) в справі вибору зверхности громадскої в громадїв Раків долиньского повіту.
Пос. І. Яворский вніс інтерпеляциї:
о безправнім розділі школи в Ладичинї в тернопільскім повіті шкільним інспе
ктором; 2) о безправнім забриню виді
лом повітовим о Добромили грошин гро
мади Лопушинцї, призначених на до
кінчене будови місцевої церкви.
На вечірнім засїданю розвинула ся широка і завзята дискусин над ннесенєм комісиї краєвого господарства, щоби ві- звати правительство до дальшого замкне
на ромуньскої границі для привозу ху
доби. В дискусиї зазначив ся сильно антагонізм між містами, а селами, бо противне внесене пос. М іхальского,щ оби не тілько ромуньску але і росийску гра
ницю отворити задля дорожчі маса, по
борювали остро заступники селян, які клали вагу на розвій власної годівлі ху
доби. Вкінци в голосованю ухвалено вне
сене комісиї.
При внесених комісиї аграрних ре
форм, щоби правительство опрацювало зміни дотеїісрішних ветеринарийних за
конів задля забезпечена рільників перед шкодами з худобячої зарази та щоби краєвий виділ предложик проект закона про обезпеченє рогатої худоби, дискусин зійшла по части на краківску Фльориянку, яку заатакував пос. Крамарчик. Пос.
Олесницкий в довшім виводі заявив ся за обома резолюциями комісиї. Внесене комісиї принято.
З черги принято внесене шкільної комісиї в справі будови народних шкіл, на яку ціль має затягнути ся позичка в сумі 10 мілїонів корон. На внесене зе- лізничої комісиї ухвалено візвати прави- тельство до будови шляху Дембіпа-Ясло вже в 1908. році і шляху Тарнів Щ уцїн.
Відтак принято справозданє краєвого ви
ділу з дїяльности в справі годівлі худоби в р. 19 5 і уХварено підкисшенє фонду на сю піль до квоти 150.000 К. На внесене шкільної комісиї признано пяти- лїтіп і особисті додатки петиционущчим учителям і учителькам. Вкінци відмовлено жаданю судів о видане послів кс. Стрн- ловского і п. Стапіньского за прасові переступи.
Конець засїданя */412 в ночи; сліду
юче ниві о год. 10. рано.
■ ■ •? паз , -■ - • •
• - ■' (і »• і: - ■ ■ ’ • -
Н о в и н к и . к-
— Календар. В ч е т в е р : руско-кат.: Ев- Докії; римо-кат.: Матильди. — В п я т н и ц ю : руско-кат.: Теодота сьвм.: римо-кат.: Льон- Гін а.
— Концерт в честь Шевченка, який мав бу
ти в салі львівскої фільгармонїї дня 14. с.
м., відбуде сч небавом в салі „Народного Дому". День концерту оповістить ся сими днями.
— 46 роковини сліерги Тараса Шевченка. Дня 2о. ст. ст. лютого (10. н. ст. марця) минуло 92, літ від уродин нашого славного кобзаря Та
раса, а дня 26. ст, ст. лютого (11, н . сг. марця)
з 48. літ від єго смерти. Україньска закордонна
прас і присьвятила послїдні числа намяти ве
ликого Покійника. Полтавский «Рідний Край»
ч. 9. вийшов в збільшенім обємі з трема ілюстрациями: два портрети Ш евченка і его могила під Каневом, та помістив отсї статі:
»46-ті роковини смерти Ш евченка»; — «На 46-ті роковини Т. Гр. Шевченка» вірш П.
Мирного; — «Прометей України» нап. Запо
рожець Л-к; — »До Кобзаря» вірш Олени Пчілки: — «Шевченкозі роковини» (Спогади)
= нан. 0 . Пчілка. — »На роковини Шевченка«
вірш Грицька Гайдамаки; — »На спомин Ш ев
ченка» вірш Петра Загорисвіта; — «Ш ев
ченкові дні 2 5 —26 лютого".
Так само 47. ч. київскої „Ради" присьвя- чене Тарасови. Крім портрета Ш евченка м і
стять ся отсї статі: „Сорок т е с т і роковини смерти Т. Г. Шевченка* ; — „Ш евченків день"
нап. М. Грушевский: —- „Найкрасший вінок'1 най. В. Піснячевский і фейлєтом С. Петлюра п. а. „Памяти поетаборця".
— Шевченкове сьвято в Чернівцях. „Буко- виньский Боян" уряджує дня 16. с. м. о 8.
год. вечером в салі „Музичного Товариства"
сьвяточний концерт в честь Тараса ІПе вченка. Оповіщена програма складає ся з 9 ти добірних точок.
— Передвиборчий рух. Дня 11. с. м. зібрали ся у Львові відпоручники всіх судових пові
тів сїльского округа Рава руска-Яворів Ж ов- ква і т, д. і поставили кандидатуру проф. д-ра Отая. Днїстряньского на посла а о. Івана- Ки
прияна з Немирова на зает. посла.
Дня 14 с м. в полуднє будуть передви
борчі збори відпоручників громад янівского суд. повіту в Янові к. Львова.
В Мостисках відбули ся дня 6. с. м. пе
редвиборчі збори, на яких затверджено кан
дидатуру дир. Григ. Цеглиньского на посла а п. Зах. Скварка на заст. посла з перемне- кого округа.
— Ступінь доктора прав осягнув на львів скім університеті п. Роман Стефанович, адво- катский кандидат, родом зі Львова.
— З львівского «Сокола». Подавсь до відо
ма другів що з замовленими мундурів на
лежить звертати ся до д-ра Миколи Левиц- кого, яко предеїдателя мундурової комісиі.
— Карне слідство против україяьских сту
дентів за дем онстранте з 23. січня с, р. веде ся дальше. Слідчий судия — як доносить
„Діло" — розширив карне слідство против нових обжалованих. Вчера арештовано в Дро гобичи і відставлено до тутешного карного суду студента Миколу Строньского; дальше
розписав суд стежні листи за отсими студен тами: Микола Сироїдів, Володимир Сельский.
Стефан Малецкий, Микола Байрак, Володимир Левицкий, Роман Микола Дашинич Кульчиц- кий, Юлїян Дверницкий, Ілїя Хомин, Мартин Терлецкий і Осип Бобечко. Крім того дістали візванє до слідчого судиї яко обжаловані отсї студенти: Микола Самович, Микола Черкав- ский, Михайло Козоріз, Тома Возьний, Юлїян Михаць, Захарій Ткачук, Теодор Вергун, Адам Здислав Коцко, Бронислав Бурбела, Іван То- варницкий. Микола Величковсккй, Іван Яцков- ский. Осип Демчук і Вінкентий Дудар. Було би вказаним — додає на конець „Діло" — щоби всі обжаловані зголосили ся добровільно і то як найскорше у судиї слїтчого.
Ложні донесеня польскої праси про „ско
ре" покінчєнр слідства проти увязненпх ака демиків виходить аж тепер на яву і прино
сить сором вшехпольским бляґерам. Як би не
„голодівка", то всі увязнрф рускі академики були би посиділи по найменше три місяці в криміналі.
— Краєва рада шкільна іменувала між ин- іпими учителькчми 2-клясових шкіл: Р. В ів- конову в Германові, Г. Машківну в Тисьмени- чанах; — 1-клясових шкіл: Тому Боклака в Білявинцях, Ів. Михновского в Углївцї, Вас.
Рудого в Солукові, Евфр.. Рубчаківну в Коло- дїївцї, Ів. Майовского в Купичволі, Григ. Куп- чиньск >го в Хомяківцї, Мар. Маркевичівну в Коньчаках старих; Магд. Добростаньску в 0- строві, Ан. Галлєрівну в Юрчинцях, Мих. Єзу- іта в Вишневій, Йос. Ситника в Малашівцях, Стан. Маєровичівну в Дулибах, Стан Монастир- ску в Воскресинцях, Вас. Сорочку в Дубі, Ат.
Скиру в Сїлисках, Фил. Маркевичеву в Волі любецкій, Мар. Чернїїнну в Соколові; перене
сла учител. Йос. Прохимчуківну з Переми- шлян до Чесанова, Ад. Ояка з Тарноввцї віль
ної до Ставчан і Фел. Ґерлихівну зі Скринки до Соломирога.
Кр. рада шк. зорґанїзувала 1-кл. школу в Критках (округ Тернопіль), перемінила 2-кл.
п ік'л у в Королївцї (окр. Борщів) на 4-клясову, 1-кл. в Олеїнові (окр. Товмач) на 2-кл., 1-кл в Олексинцях (окр. Борщів) на 2-кл., порішила будову шкіл: 2 класової в Глубічку вел. (окр.
Тернопіль), 1-клясові в Ямницї (окр. Стани- славін) і признала безпроцентові позички на будову шкіл: в Дунаєві (окр. Перемишляни) 4.900 К і в Глубічку (окр. Борщів) 6.000 К.
— З перемискої єпархії. Речинець до руко- положеня назначений на день 19. марця с. р.
В пропозицию на парохію Туринка прпняті оо.
Вік. Мазикевич, Теодор Мерень, Рр. Савицкий.
Волод. Насальский, Мих. Попель, Гр. Клиш, Ем. Венгринович, Іван Радецкий, Теодор Ко
зак, Теофіль Мусїй, Волод. Венгринович, Сив Кмицикевич, Й >сиф Кузьмак, Лев Пясецкий, Петро Кузик, Констан. Миколаєвич, Йос. Пеле- хович, Мих. Наклович, Роман Кокотайло. — Канонічну інституцию на Стібно одержав о.
Волод. Вербенець. — Презенти одержали оо.:
Теофан Величко на Ричигів, Іван Валюх на Ластівки, Іван Каміньский на Залїсє. — До кан. інституциї завізвані: Стефан Щурко на Коханівку, Волод. Венгринович на Білич гор., Ант. Яцїв на Махнїв, Філярет Яміньский на Близянку. — Увільненя від іспиту конкурсо- вого дістали оо.: Волод. Гукевич парох в По- лянчику і Василь Адриянович парох в Суши- цї. — Завідательства дістали оо.: Юлїян Дуць- ків в Рої’ізнї. — Правительство продовжило платню на дальший рік для сотрудників в Гійчи, Бирчи, Липі, Старяві і Спасові.
— Загальні збори економічних товариств:
Позичкової каси «Поміч» в Т е р е б о в л а бу
дуть 19. марця о 2. год. у власнім льокали;
— Тов-а «Народний Дїм» в Ч о р т н о в і , дня 25. с м. о 11. год ; — кредит, тов-а „Само- помочь" в З о л о ч е в і 1. цьвітня о 10. год.
в „Зорі"; — „Лемківского Банку" в Новім Санчи дня 25. с. м. о 2 год. у власнім льо
кали; — „Краєвого Союза ревізийного" у Л ь в о в і дня 25. с. м. о 5. год. в льокали тов-а (Ринок 10, II пов.); — „Кредитового Товариства Міщаньска Каса» в С к а л і дня 26. марця о 4. год. в льокали Читальні „Про- сьвіти“ в Скалі.
— Катастрофа на корабли. В пристані м.
Тульону стояв на якорі величезний француский панцирник „Єна", о поємности 12.025 бочок, якого залога складала ся з 698 людий. На переднім помостї відбував ся вчера, як що
денно, виклад, коли ненадійно наступив на заді того корабля вибух торпеди. Торпеда бу
ла набита сконцентрованим воздухом. В одній хвилі задна половина панцирника розторощила ся на шмати і потонула, а на передній вибух пожар, який грозив дальшими вибухами. Кіль
ко моряків згинуло, не знати ноки що. Одні телеграми подають то число на 50, инші на два рази тілько. Ранених має бути около 300, а між ними адмірал Марсерон. Командант
„Єни" мав згинути. Прбча залога вийшла ціло з катастрофи. Передну часті, корабля зато
плено, бо не можна було инакше згасити но
жар, який грозив вибухами пороху.
— Вправи на лещетах (ші). У війску заве
дено від кількох літ окремі відділи стрільців на роверах в лїтї, а на ші (лещетах) в зимі.
М атериялн л іствриі ж и Гана
дана майже перед смертию поета по намові зичливих людий, містить тілько незначну частину єго поезий; є г о о п о в ід а н а нігде не зібрані разом; а єго театральні твори знані лише тим, що бачили їх тому з 25 або й більше літ на сценї. Тілько тепер ириняло ся товариство «Просьвіта» видати вибрані твори єго у своїй бібліотеці’ н. з. „Руска письмен ність", а чернонецка „Руска Бесіда", котра не подбала і про видане творів Федьчовича, зрекла ся так само видати х<>ч що небудь із творів Із. Воробкевича... Як тому 40 ліг, гак ще й тепер мусять буковиньскі письменники глядіти собі притулку у.Галичині'. Так само і музичні твори Із. Воробкевича почав видавати не черновецкий „Боян“, тілько стани- славівский, так як би станиславівскі Русини були хоч трохи сильнїйші від черновецких...
Дехто може собі погадати, що не місце па такі ма+ериялй в йойї'Ґичні.м дневнику. На
•їй’ Можна би відповісти,, що коли би була спромога деінде їх друкувіти, ,,,то так і ста
лось- би; колиж годі, то, добре їх подати хоч- біі і' В політичнім дневнику. Материяли сі зо всім не менше цікаві, як всякі повседневні новинки та вісти з цілого сьвіта; они опису
ють не чуже, тілько наше давне житє, котре доконче треба пригадувати молодшому поко- лїню, щоби бачило, як тяжко було нам дора- бляти ся в самих початках розвитку народно
го житя та пошанувало те, що вже здобуло ся; а притім може не пошкодить і те сказати, що у сьвітовик дневниках те саме водить ся:
Починаємо друкувати упорядковані ма терияли до ісгориї зносин Галичан з Буко
винцями менше більше зиеред 40 років. Є то спомини і листи Б. А. Дїдицкого, Ізпдора Во- робкевича, Данила Танячкевича, Івана Лято- ровского, Олександра і Осипа Барвіньских, Мих. Білоуса і инших. Із сих листів можна пізнати, в великій мірі житє львівскої рускої громади в 60-тих роках минулого столїтя і відносини на Буковині. Особистого у сих ма- териялах незвичайно мало; все у них іде бе
еїда про літературні або громадскі справи А хто хоче пізнати доклаздїщпе діяльність І- зидора Воробкевича, другого :ісг—Федьковичу найвизначнїишого буковиньского письменни
ка, хто хоче довідатй ся, як особливо брати Барвіньскі займали ся ним і скілько часу пожертвували на то, щоб ощадити сей с**рА/
талант, той у сих материялах найде багато доказів на се.
Ізидор Воробкевич, до котрого передо
всім відносять ся сї листи і спомини, — се письменник і музик, котрого заслуги і славу треба доконче спасти від забутя. З а свого житя він, можна сказати, зовсім не дбав про те, щоб видати хоч одну збірку своїх поезий і оповідань; збірка поезий „Над Іірутом", ви
редакциї видобувають з минувшини на верх найменші житєві дрібнички для науки і порі
вняна з теперішними часами. А с ї материяли, що ми їх подамо, нічим не гірші і не менше цікаві від тих, що їх уже видано деінде і в нас з великим пієтизмом от як н. пр. II е- р е п и с к а Я к о в а Г о л р в а ц к о г о в збір
нику фільольоґ. секциї Наук. Товариства ім.
Ш евченка Отут би повинно бути місце й тим так важним материялам, які тут подаємо. Але у н іс не все наукові понуки рішають про та
кі справи, а вельми часто та обставина, чи тут або там не має якої „Барвінщини" або чогось подібного. Сумно се, але на жаль се правда.
Нехай злоба дня не мірить своїм міри лом того, що було; наша минувшина, і галиц- ка і буковиньска, разом зі в с і м и діячами, що у ній брали участь, гідна того, щоб її не маловажити так, як дехто, засліплений тене- рініними часами, хотів би еї маловажити або брати тілько з одного боку. Не даром бо ска
зано: „все минеть ся, одна правда зістанеть ся", чи она до смаку кому, чи не до смаку..
Сї материяли достарчені з родинного архіву Барвіньских і пок. Із. Воробкевича впо-’
рядкував систематично і доповнив многоцїн- ними замітками професор др. Осип М а к о- в е й, за що тут складаємо ему прилюдну щи
ру подяку.
Редакция „Руслана*.
4 Ті ніддїли відбувають в зимі вправи вельми
тяжкі. Дня 26. м. м. вибрав ся на вправи ма
лий відділ стрільців в Семигородї з Петросе- ни до Сибіну. Дорога вела через високі на 2.250 м. горн. В дорозі почав падати густий сніг і настала мрака, через що відділ міг по
сувати ся наперед дуже звільна. Дві ночи му
сили вояки гіочувати в лісі на півтретяметро- вій верстві снігу. Серед голоду і холоду від
діл замість по двох днях добив ся до місця призначеня пятого дня по вимариіу. Лише е- нерґії і досьвідови офіцирів завдячувано ща
сливий приїзд до Сибіну. Відділ леїцетників буя однак такий змучений, що всіх відослано до шпиталя. Офіцири, які були л е к т е одягне
ні, цщнідморожували собі руки і ноги.
— Телефонічна Сіть. З днем 10. марця с. р.
заведено, по мисли рескрипту ц. к. міністер
ства торгрвлї-ЗїДНЯ 11. с. м. межимістові роз
мови телефонічні межи сітями у Львові, Ііе- ремишли, Ярославі, Нереворску, Ряшеві, Тар- ноні, Кракові, Величцї і Ж ивцю, а кількаде
сяти сітями округа цїс. нїм. дирекциї нОчти в Онельн на Ш леску прускім. Ті полученя як також припадаючі належитости е подані в та
рифах,. які можна переглянути в дотичних почтових урядах,
— Штучну сметану винайдено в Данії. Є то іїргідукт якихсь штучних і природних товщів.
По доданю д о тої мішанини води дістає с я - см отая у, зовсім подібну до природної сметани, але не знати, чи так само смачну і поживну?
Фабриканти тої штучної сметани тнердять, що так. Задля дешевости має та сметана вели кий нокуп Беруть єї до молочарень і рестав раций. Без сумніву загостить она і до Львова.
Борба 3 мілїярдерами. В Ст. Люі в Америці веде ся величезний процес в справі обманьств і вимушень, яких допуслало ся товариство Зіапбагсі Оіі Тгизі на своїх робітниках. До розправи покликано на сьвідків найбогатших нафтярів в Америці, а між вищими мільяр
дера Рукфелєра, котрий належав до того трусту. Але Рукфелєр мусить щось лихого мати ва совісти, коли утік і скрив ся перед дорученем єму візваня. Так само поступили собі инші мілїярдери. Трибунал в Новім Йорку видав онодї приказ, арештувати Рукфелєра а се заряджене відносить ся до всіх станів Стол. Держав, де лише сей мілїярдер має
які небудь добра.
— Шалена їзда Чікаґійско-новойорска спіл ка для будови зелїзницї постановила побу
дувати межи містами Чікаґо а Ню Йорк електричну зелїзницю довгу на 1.200 кільо- метрів, котрою буде буде можна з одного міста до бруі-о заїхати за 10 годин. Поїзди на тій зелїз іици будуть їздити зі скоростиго І2']я кільометрів на годину або 4 рази скорше як наші звичайні, так, що при такій скорости можна би за З години заїхати зі Львова аж до Іцкан н а Буковині’ на румуньскій границя.
Щ би ту дорогу, котра дотеперітною зелїзнн- цею виносить 942 миль анґлїйских, о скілько можна скоротити, постановлено будувати нову зелїзницю простїсенько в такім напрямі, як ідо воздушна лінія є Ню Йорку до Чікаґо, без згляду на то, чи нова лінія буде іти попри якісь важ'-і міста, чи нї. Впрочім постановле
но побулої атп від сеї головної лінії бічні до всіх важіїїйюих міст. Части головної лінії по
міряно, а будова розпічне ся від Чікаґо і до 5 літ буде скінченя. Нова зелїзниця має бути для більшої безпечяости будована після си стеми третої шини, а проби виказали, що на того родах зе.іїзницях електричних можуть поїзди їздити навіть зі скоростию 131 анґлїй
ских миль.
— ’ Народіа Гостинниця" прийме одиого хлопця на практику кельнерску. Зголоінунати ся В Кяттцелярнї дйрекцййній.
Складка на шкільну оплату. Імевем убо
г ії родини оді ого з учеників з низших К.ІЯС рускої ґімгазиї у Львові відкликуємо ся до жертволюбнцсги нашої публики з просьбою о складку на шкільну оплату за того учепика.
На доказ наводимо предложене нам сьвідоц-
Телеграми
в днк 13. марця 190’-''
Відень. Міністерство внутріпших справ зарядило вступні праці шо до переведеня за
кони про обезпеченє -приватних урядників.
Петербург. Пет. аґен. тел. простує, що вістка пущена заграничною прасою про неда
леке розвязанє думи є неправдива.
Париж. Помер ту Казимир Періє, бувший президент Франциї.
—- Жертви на будову дому львівского .Со
кола". В часі від 1. липня до 31. грудня 1906
ЗБОЛИЛИ зложити лепти на будову Д"Му львів
ского „Сокола" отеї Ви. Добродії (в коронах):
а) добров льні датки: Е. Турбацкий зі Львова 1, Райперович 2, о. Іван Любович з Острова З, К. Ш лемкевич з Підгайчик 2, Г. Проць зі Львова 210, о. І. Глипьский з Буцнева 4, о .
І. Івапець з Ременова 2, Т. Полїха зі Львова 1-20; б) за цеголки: о. Н. Гриньовский з Ко
ломиї 10 74, о. Ґутковский з Ожидова 2, о. М- Цегельскпй з Камінки струм. 4, І. Пеленьский з Ж овкви 20, М. Наняк з Нинєва дол. 6, М..
Тарнавскнй з Нивицка 6, Г. Метельский з З а - лозець 12, Вол. Мармаш з Вишенки 2, о. Б.
Томкович з Білковець 2, О. Доллньска з Бро
дів 8, 0. Домбчевска з Викторона 7 20, Е.
Дзеровпч з Топорова 12, А. Доскочівна з Пе- ревіздця 4, Т. Полїха зі Львова 6. Свинчук з Нового Ставу 5, І. Сохацкий зі Львова 6, Е.
Геймберґер з Блюдник 10, о. І. Гарасимович з Кривого 12, О. Левицка з Ж елдця 10, о. І.
Петругагвич з Холов ва- 2 ,4 . Яцкевпч з З а мочка 2, В. Стернюк з Пустомит 8, М. Клям
ко з Бутян 10, Н. Сивенький з Дернова 4, о.
Богачевский з Блиня 4, Н. Михалевич з Чер- нелева 4 50, о. І. Іванець з Ременева 8, Л.
Пвлипець з Сорік 19 90, М. Поеацкий з При- слопа 4', ,др. Д. Кулик з Кут 20; в) з пушок: в торговлї Рачиньского в Косові 2Ф5, в „Наро
дній Торговлї" в Золочеві 7-60 і в „Соколі"
у Львові 241. Разом до 31. грудня 1906 зі
брано на ту ціль 3.812-72 К. З а ласкаві датки щиро дякує і о дальші просить — Комісия будови дому „Сокола" у Львові. Е. Перпаров- ский.
тво, виставлене дирекциєю філії рускої ґімна зиї, з нропущенєм назвища і кляси:
„Н. Н. ученик . . . кляси філії ц. к. ака
демічної ґімназиї у Львові є сиротою. Опікує ся ним сестра, що з праці рук удержує себе і безпомічну матїр проживаючу у великій бі
дноті'. Ученик заслугує на те, щоби жертво-- лгобні люди допомогли йому до зложеня 0-
Ось, вже останні згуки втихають, Ось, вже останні пташки зникають, Ось, вже і зелень покрив іней — Всьо відлітай у срій виреіі!
*
Чиж >рар любови — с е со н н і мрії, Як на весні веселки дуга?
Тілько одного нич не розвіє:
Бічно находить на душу туга!
А
Ах, як мина розкішне кохання, Осінь морозить весняний час, Ах, як то скоро сонне мовчання Втишить щасливу веселість в нас!..
Лев Лопатипьскті.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, реставрацпя і каварня — ріг ул. Сикстус ко і Косцюшка у Львові.
Приїхали дня 12. с. м.: о. Володимир Скоробогатий з Москалівни, Малюца Іван з женою з Золочева,‘о. Теодор Турула з донь
кою з Хоросткова, Лев Мацїєвич з женою з Петербурга, Лдіювский Йосиф з і женою з Ходорова, Антін Угрин з Гвіздця, Михайло плати шкільної в квоті 40 К, а тим самим до Химчак з Балкгорода, о, Хмилевский з. Ула- покінченя кл. II, щоби міг відтак поступити иіковець.
до якого практичного знаня“.
Ласкаві датки нроримо присилати на адре
су нашої адмінїстрациї.
— Поетичний кутик.
О с ї н н И Й С Ь II і в.
(Клїнґеман).
Ах, як мина розкішне кохання, Ооїнь, морозить весняний час, Ах, як до скоро со'ітне мовчання ' Втишить щарщіву -веселість в нас!
С о їо з з е и т
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 1. д о 15 м а р ц я 1.90 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ І_Ие представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людвн ка ч. 5.
Рух ЗЄЛЇЗНИЧИХ ПОЇЗДІВ
важний від 1. мая 1906 після середно-е ну о пейского часу.
До Львова на дворець головний приходять:
З Іцкан
„ Кракова
„ Підволочиск
„ Лавочіюго
„ Рави рускої Самбора Я .орова Коломиї Ряшева
12 20*. 640, 140 545, 9 05*
2 31*. 5 о0*, 8 930*
7’20, Ц-45, 2 ‘20, 5 50, Ю 30*
7’2«), 11-50, 10-50*
7-50, 4 50 Станнславова 8 05
8-15. 1-50, 9 20*
8 18, 4-37 10 05 І0 ’35
На Підзамче.
Підволочиск 7 05, 1130, 2 08, 685, 1016 Зі Львова з головного двірця відходять:
До Кракова
„ Іцкан
„ Підволочиск
„ Яворова
„ Лавочного
„ Самбора
12 45*, 1 - - * 2-45, 635*
10 05*
2 51*, 6 15, 9 20, 2 4 0 , 10.40*
6 20, ю-55, 2 21, 6 15*, 9 50*
6 55, 6-—*
7- ЗН, 2’ЬО 6-25’
8- 55, 415, 10 51 Станнславова 910*
Белзця Ряш ева Коломиї Рави рускої Стрия
1045 405 3-30
7’25*. 11-35*
1 1 10*
З Підзамча:
„ Підволочиск 6-32, 11 07, 2 3 2 , 627* 10 02*.
Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є назначені зьніздкою. Пора нічна числить ся від 6. юд.
вечір до 5. год. 59 мінут рано
Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники- розклади їзди ітд. можна набувати чер< з цї- цілий день в міскім бюрі ц. к. державних зе- лїзниць, пасаж Гавмана ч. 9.
ІЬІІ«ЦІ
І #
Всілякі
К У П О Н И
і
рил^осовчні цїині папері виплачує без потру-іепя провізні
а б о К О Ш Т ІВ
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц
Б А Н К У Г і п о т е ч н о г о
Видає і відповідав за редакцию Лев Лопатиньский.
V
►
►V»-
<е **
> ..
► )ь>-—
в-
В-<*-в
в
ВЗ друкарні В. А. Шийковского.
