Ruslan. R. 12, č. 40 (1908)

(1)

Ч. 4 0 . Львів, второк дня 19. лютого (3. марця) 1908. Річний XII.

П е р е д п л а т а

*ЄЖ*ЛАНА< в ш го е а *:

в Аветриї:

< г я 5 ріж -

я»ч рожу . 10 мр>

’ілерп» ’імку - 0 М ф .

«ліеяьі 1-70 м р .

Зи гр а к. .^ею : вД»« ріж . 1 6 рубяїв

або 36 франків п п > режу 8 рублів або 18 франків

Поодиноке число но 10 со-т. •Варнекг нпг очв і д у т у к я яярвеан: а не м ай н е ш нолоств і віри не моаьмеш,

• о РТ«же ш еоряс і віра руежк.< — 8 Р у е ж а н о в я х псалмів М. ІПашкевмча.

Вехедмть у Львові що дно крім неділь і рускнх еьвио о о‘ |, год. пополуднн.

Редаидия, адміністрацію і

•ксаеднцпя >Руслана< від ч. 1. пл. Двмбрваоивгя (Херун- іцкни). Експедиция місцева в Аґеяцмї Соколовского а пасажі Гавсмана.

Рукописи ввертає сялнжо

■«попереднє вастереженє.—

Реклямацнї неопечатавіо вільні від поста. — Оголо

шена яви чайні приймають еи по цїяї ЗО с. від стріч кн, а в «Надісланім» 40 е.

від стрічки. Подяки і при

ватні донесена но ЗО сот.

■ід стрічки.

— и т іяді.. ^і. -і-к г-.. .-.■п'-здав

Політичний огляд .

Австро-Угорщина.

З а о с т р е н в м і ж Ч е х а м и а Н ї м ц я м « занимає в сій хвилі уми політичних керманичів і правительсгнц, позанк від злагоди сего спору занисима також можливість успішної роботи в державній раді, котра небавом мав знов з брати ся (17. марин) Найбільші пере

пони насувають ся в буджетовій комісиї, котра до згаданого речинцн повинна по

лагодити буджет міністерств просьвіти і судіеництва, бо на тій области розгри- вати ся буде головний бій супротивних таборів.

Тимто бар. Бек задумав найти вихід із сего трудного положена в я з и к о в і м з а к о н і , щоби по змозі увзгля- днити і заспокоїти домаганн як з ческої, так і з нїмецкої сторони. В нїмепкім та

борі задивляють сн на сю справу так, що перед конференцинми, які мали би для підготовлена такого язикового зако

ни відбути ся, повинні передовсім нїмец кі сторонництв» прояснити взаємини свої внутрішні. Німці з судетских країв дома- гають ся конечно спільного дїланя всіх нїмецких сторонництв, отже спільного

1е справа іютіриот оповідавя про Ґрунвальдсііу батву в т. за. даній й м и .

Подав

Др. Богдан Барвіньский.

З нагоди рецензиї праці д-ра Щурата про Ґрунвальдску пісню висловив др. К о п а ч таке бажане: «А що до того, хто більше достовірний: Длуґопі чи автор літописи (Би ховця) треба ба властиво наперед що йно пе

ревести докладну студию в цїлости».1) Отже яко доповнене до моїх попередних статий в сираві »Во£агосІ2Іс-и« й достовірности Длу- ґоша та літописи Биховця, хочу піддати ана лїзї само оповідане про Ґрунвальдску битву в літописи Биховця й нровірити єго достовір

ність. Що до справи достовірности Длуґоше вого оповідана про сю битву, то бажане д-ра Копача вже давно сповнене. Крім стар

ших і загальних праць, які займали ся сею битвою і є'і жерелами, нпр. Уоі^І: ОезсЬісЬіе Ргеиззепв, N а г^Ь и 11: Вгіеіе пагосіи Ьііемг- зкіе^о, й г а і п о с і ї а : Л асій ка і Ла^іеНо С а г о : ОезсЬісЬіе Роїепз, Ґруннальдска би тва має вже цілу серию специяльних моно

графій. Поминувши працю К е л є р а,2) який займає ся сею битвою головно під зглядом тактично-війсковим, появили ся про Ґрун

вальдску битву но черзі праці: Т у п е р т а , 3) Б а р б а ш е в а , 4) Ґ у р с к о г о , 5 6 ) З а к ш е в - с к о г о«) і найновійша Р е в е к е р а .7) Всі ті автори згідно стверджують, що поминувши деякі дрібнїйші жерела, найважнїйшим, бо

можна сказати одинокими достовірними ж е релами до ісгориї Ґрунвальдскої битви є Длуґош і Сгопіса сопііісіиз.8 * ) Студиї згада

них авторів ставлять опис Ґрунвальдскої би

тви у Длуґоша незвичайно високо, ; а Длуґош, підданий науковій критиці, за кождим разом вийшов з сеї проби побідно.®) Булоб отже лишним, колиб я мав сею справою на ново займати ся, відсилаю проте цікавих (між ни

ми й д-ра Копача) до згаданих прац:. Инша річ з оновіданем в літописи Биховця. Се о- повіданє яко зовсім безвартістне всі історики доси загально ігнорували й ігнорують дальше.

Одначе в новійших часах підніс вго велику

„достовірність" і „пластику" др. Щурат. А що ніхто не старав ся ще виказати основно фантастичности сего оповідана, тож я спо

вняю бажане д-ра Копача.

Вже в своїй критиці праці д-ра Щурата (ст. 10—11) підніс я, що автор згаданого о- повіданя в літописи Биховця подав для Ґрун

вальдскої битви зовсім х и б н у д а т у , бо замість 1410 р. подає він після числена від сотвореня сьвіта рік 6921 а від Р. Хр. 1412 р.

Ся дата походить очивидно з мутної традициї і тому вже навіть без инших хибних фактів, які низше піднесу, се о- повіданє в літописи Биховця тратить право на достовірність, тим більше, що є оно, як виказав вже Тіхоміров, наскрізь т е н д е н - ц и й н е . 10) Але перейдім до инших фактів.

1 так літописі. Биховця подає, що в Я- гайловім війску був «найвисшим» гетьманом

»рап 8око1 СгесЬ», „дворним" гетьманом

„рап б руїок 8руІко\¥Ісг«, а в Витовтовім війску „старшим" гетьманом був «кпіаг Ітеап

ноступояаня т. дванайцятки (себ то вольнодумцїв нїмецких з христ. суспіль- никами), а сем\- опирають ся головно зжидовілі ВІДІ ньскі вільнодумці з нена- висти до христ. сусиільників. Переговори в сій справі між. нїмецкими сторонниц- твами непокінчені.

Огагег ТадЬіаМ звіщає, що для ви

роблена начерку язикового закона має правительство покликати о к р е м у к о м і с и ю, в котрій окрім заводових пред

ставників з міністерств мали би засідати також мужі довірн сторонництв. Якае- будь начерк сей не вдоволив би домага- ним обидвох сторонництв, міг би одначе улекшити вихід із сеї справи. Головними засадами сего начерку мали би бути:

« в н у т р і ш н я і з в е р х н я урядова мова в нїмецких, в н у т р і ш н я і з в е р х н я урядова мова в ческих о- кругах; в м і ш а н и х я з и к о в и х округах мали би принимати поданя. в о- б и д в о х краєтих мовах і полагоджу- вати урядовою мовою дотичного округа, котра буде в законі установлена на о- снові национальних відносин".

З ческої сторони, як запевняє Ипіоп (давнїйша Роіі(ік), не моглиб згодити ся на таку полагоду язикової справи.

Нема сумніву, що полагода нїмец- ко-ческого спору улекшала би значно

правительству задачу в державній раді, одначе не можна покладати великих по

дій навіть на сей частковий успіх. Вправ- дї обидва табори утомлені безнастанною боротьбою і відчувають потребу спокою для успішної законодатної і народо-го- сподарекої роботи. Думаю однак, що та

ка полагода не доведе до вдоволеня, бо подібні спори виринають по всіх ав- стрийских краях і тому треба би цілу справу обняти широким национально я- зиковим законом в тім роді, як в 1897 р. Се намагав ся перевести б. мінїстер скарбу др. Л. Б і л і н ь с к и й, одначе зустрінув ся з рішучим опором польско- го кола задля того, що й Русинам у своїм начерку признавав належці їм права.

В б у д ж е т о в і й к о м і с и ї з наг годи вислїду виборів п. В а с и л ь к о виступив з вельми різкою заявою проти намісника Галичини, котру президент комісиї К і я р і зганив яко нецарлямен- тарну, і при тім зазначив, що складає реферат в комісиї та що рускі посли будуть приневолені хватити сн острійшої тактики. Дотеперішні проби острійшої тактики, якої уживали рускі посли з на

годи унїверситетских подій, не лише не принесли ніякого корисного успіху, але навпаки довели до повного відокремлена

2ес1умчсІ, Ьгаї „а§-оук>’Л’у Ч¥іІо11ог», «дворним»

гетьмапом »рап Дап Оазаіоіі». Коли они, як оповідає ся лїтопись, погинули, влетівши в ями, викопані Німцями пір Дубровном, Ягай- ло іменував гетьманом пана Спитка, а Ви- товт пана Я н аҐаш то в та.’1)

(Конець буде).

’) Д і л о 1906, ч 160. „Сензацийне твер

джене.

2) К б Ь 1 е г: Б іе Епіи'іскеїипц сіез Кгіе^з- и'езепз и. сіег Кгіе§-зііі1ігип§- іп сіег Кіііег- геіі. II, Вгезіаи 1886.

3) Т Ь и п е г І: Б ег §гоззе Кгіе£ г и і - заЬеп Роїеп и. б е т ОеиІзсЬеп Огсіеп 1410 Ьіз 1. РеЬгиаг 1411. (Хеіізсіїгіїь без ХУевІ- ргеиззізсЬеп ОезсЬісЬІзуегеіпз. Н еіі XVI).

Вапхід 1886.

4) Б а р б а ш е в г : Танненбергская би

тва. (Журн. Мин. Нар. Просьв. 1887, кн. XII.) 5) С 6 г з к і : ВіІ\уа росі Огипм-аісіет.

(ВіЬІіоІеКа ДУагзгатозка 1883. І. III).

6) 2 а к г 2 е з к і: В іїи а росі Огип- и а И е т . (Косгпікі Т ои’аггузі’ига Рггуіасіоі Маик Рогпапзкіе^о, т. XVII, з. 2). Ро-

г пап 1890.

7) Н е V е к е г: Біе ЗсЬІасЬі Ьеі Таппеп- Ьег§-. Вегііп 1906.

8) Т у н е р т ст. 93—94; Б а р б а ш е в ст. 151, 174 і 184— 193; Ґ у р с к и й ст. 3 - 4 ; З а к ш е в с к и й ст. 13; Г е в е к е р ст. 9— 12.

Сей останній нїмецкий історик 1 рунд. битви уважає Длуґоша яко »с!іе «гегіуоіізіє (^цеПе*.

(ст. 10) для сеї битви.

®) Пор. ще рецензиї П р о х а с к и в Кмгагі. Ьізі. 1888 ст. 153 і 1889 ст. 340— 1.

10) Пор. про се н моїй критиці ст.

9— 10.

п ) М а г Ь и Н : Р о т п ік і ст. 39—40.

(2)

2 руского клюбу посеред парламентарних сторонництв, не виймаючи навіть социял- демократів. Чи тепер, коаиб руский клюб хватив ся ще яркійшого способу вияви невдоволеня, доведе до лїпшозо вислїду, чи навпаки не поможе москво- фільскому клюбови до скріплена єго впливу і значіня, над тим повинні рускі посли поважно призадумати ся. А коли над. демокр. „Діло" розводить жалі, що про вибори при делвґацийнім серклю невірно інформовано Корону про иоло- женє в Галичині, то ми позволимо собі на се запитане: а деж був делєґацийний представник руского клюбу, котрий та

кож був там прошений і чому не поко- ристував ся нагодою для лучшої інфор

мант' ?!

Між мадярскими н е з а в и с и м ц я - м и а в о н с т и т у ц и й н и м с т о р о н н и ц т в о м витворив ся з нагоди зма

гань до зміни сеймового реґуляміну о- стрий розстрій. Проти ґр. Андрашого ви

ступає яскраво посол Голльо з частиною независимцїв, а пос. Ебер покликує ся на слова бар. Е р е н т а л я , що н е- з а в и с и м ц ї в о с т а н н і й у г о д і н і ч о г о н е р с я г н у л и , коли тим- часом ґр. Андраші величав ся певними успіхами. К о ш у т вправдї потверджує погляд Андрашого, але є тої думки, що

„ н е м а ч и м ч в а н и т и с я ! “

Вибори д о х о р в а т с к о г о с о й - м у випали мимо нечуваної насили з аси- стенциєю війска н е к о р и с т н о для бана Равха. Резіі Нігіар з тої нагоди пише, що наколи не можна переконати Хорватів, то треба їх п е р е м о г т и . З Хорватами, пише сей дневнчк, будемо мати ще кровані боротьби, але Угорщина повинна оружєм завоювати сей край. Не

ма конечности, щоби в Загребі був сойм.

Закони треба берегти лише супроти та

кого народу, котрий сам їх поважав. Ко

ли неможна в Хорвациї правити консти- туцийно, то треба і без конституциї об

ходити ся. Позитивна робота мадярщеня повинна наостанку вже почати ся в Хор

вациї, а обовязком Корони, се уможливи

ти. Наколи Хорвати не хотять зрозуміти, що они не можуть бути самостійною дер

жавою побіч Угорщини, лише підрядною провінциєю, то треба їх о р у ж є м п е р е к о н а т и " .

Отак то виглядає мадярский лїбера- л і з м !

Заграниця.

З а к о н п р о в и в л а щ е н є ухвали

ла пруска палата вельмож 142 голосами проти 112. Вислїд сей знаменує вельми слабу побіду правительства, бо велика часть шляхти, князі близькі цїсарского дому і брат цїсаревої голосували проти закона. ІНлезкий член палати Г а м е р висловив у своїй промові, що сей закон буде »чорною тїнгю на прускім щиті чести".

Заяви в користь засудженого на вя- зницю б. міністра Н а з і о г о множать ся. Петицию о помиловане підписало 91 послів, а також ґімназиясти застрайкував ли в Романі! і Кальтанїсеті, а в Палермо понищили шкільні наряди, зневажили професорів і устроїли похід з червоними прапорами з окликами: »Геть з Джо-’

лїтім !<

П о р т у ґ а л ь с к а р а д а м і н і с т р і в ухвалила знести розпорядки Фран

ки що до розвязаня посольскої палати і скликати її, щоби король міг перед нею зложити присягу. Відтак збере ся дер жавна рада, щоби застановити ся над розвязанем посоль. палати. Нові вибори не відбудуть ся перед 5 цьвітня.

П а н с л а в і с т ич н а » Р у с ь < пи

ше з нагоди іменованя Муравєва Гене

ральним консулем в Будапешті (назива

ючи єго ,,дипльоматом“), що Угорщина в останнім десятьлїтю заняла зовсім ин- ше становище в европ. політиці як Ав- стрия} стала державою, котра н східній справі може сказати важке слово, а єї інтереси не схожі з інтересами Німеччи

ни і Австриї. Тимго Муравєв, котрий в д ї й с н о с т и буде п о с л о м р о с и й - с к и м в Пештї, повинен пильно бачити на сю ріжницю між Угорщиною і Ав- стриєю. — Що до зелїзницї новобазар- скої, то Росия спершу мала певні сумні

ви, але тепер бачить, що тим способом помоглоб ся Сербії до вивозу худоби до Грецяї а тим самим до материяльного двигненя так, що Сербія не потребу вал аб дбати о договор торговий з Австриєю!

Історгавв ог.ш засяови Народвого Лом;

у Львові.

(На основі жерел написав Ол. Барвіпьский).

/Дальше).

Додаток.

Розп. ц. к. Губернії до Голови. Руск.

Ради.

2. 10876. Ап деп §г.-каіЬ. БотзсЬо- Іазіісиз Кигіетзкі іп ЬетЬег^, Баз ЬоЬе Міпізіегіит дез бДепіІісЬеп БпіеггісЬіез Ьаі еіпуегпеЬтІісЬ т і ї сіет ЬоЬеп Міпі- зіегіит <3е5 Іппегеп т ії б е т Егіаззе

уоп

25. Аи§изІ <1. «1. 2. 227 Ь

єу

Д11

і

£І, даз (Іег гиійепізсЬеп Веуб1кегип£ іпЬетЬег^

діє Киіпеп дег ІІпіуегзііаізЬіЬІіоіЬек гиг ТІтзіаііип^ іп еіпе §г. каіЬ. РГаггкігсЬе ипд еіп епівргесЬепдег ЕІасЬепгаит ги т АиГЬаи еіпег Р(агг\УоЬпип§ ипЬедіп§1 ипд ипепі^еШісЬ йЬег§еЬеп угегдеп. ІеЬ §еЬе т і г діє ЕЬге Еиег НоеЬтуоЬІ^еЬогеп Ьіе-

уоп

і т УегіоІ£Є теіпез ЗсЬгеіЬепз д. 11.

д. М.2. 9676 т і ї д е т ВеіЬіцеп іп Кеппі- пізз ги зеігеп, дазз даз к. к. СиЬегпіит ги^ІеісЬ діє АУеізип# егЬііІі, \уеЬеп кот- тіззіопеїіег БіЬег^аЬе діезег Кеаіііаіеп ап діє гиіЬепізсЬе Веудікегип^ ЕетЬег^з ипуег\уеік діє угеііегеп Еіпіеііип^еп ги ігейеп. ЬетЬег£ а т 7. ЗеріетЬег 1849.

Оо1исЬо\Узкі т . р.

Р о з п . ц. к. Г у б е р н і ї до о. Ми

хайла Малииовского, проповідника гр.

кат. митроп. церкви.

2. 12.674. Ап Неггп МісЬаеІ Маїі- похузкі, Ргеді§ег ап дег цг. каіЬ. Меіго- роІіІапкігсЬе. — Баз Ь Міпізіегіит дез Іппегеп Ьаі 8ісП Іаиі дез Егіаззез у о т 11. д. Міз 2. 19755/86 Ь е з ііт т і ^еГип- деп, дег гиіЬепізсЬеп Веубікегип# іп ЬетЬег#,

чуєіс

Ь

єг

діє БіЬегІаззип^ дег Киіпеп дег БпіуегзііаізЬіЬІіоіЬек ипд еіп епІзргесЬепдег ЕІасЬепгаит 2ит АиГЬаи еіпег £г. каіЬ. РГаггкігсЬе ипд РГагг-

\уоЬпип£ Ь

єхуі

П

і

^

і

\уигде, йЬег даз Апзи- еЬеп у о т 28. Аи§изї 1. З. аисЬ деп йЬгІ£еп Тпеіі дег ВгапдзііШе дез И

піуєг

- зіШз§еЬаиде8 загаті д е т РІаіге, ]едоеЬ т і ї АизпаЬте і'епег Раггеїіеп, \

ує

1

с

Ь

є

і т 2\уеске дез Аіі^петепіз дег Бпіуегзііаіз-

£аззеп поіЬ\уепдІ£ зеіп 5Уегдеп, гиг (тгйп- дип§ еіпез Хаііопаїіпвіііиіез ипепі^еІіІісЬ йЬег^еЬеп ги Іаззеп, ж>Ьеі ез зісЬ їїЬгі-

£ЄП8

уоп

зеІЬзі

уєгзіє

Ь

і

, сіавз даз Зіаіиі йЬег діб (тгіїпдип# дез ЬеаЬзісЬіі§еп Ха- ііопаїіпвіііиіез, іпз Гегпе дазсеІЬе <1іе Віі- дип£ еіпез ЬІеіЬепдеп Уегеіпез Ьегіеіі, пасЬ сіеп Уегеіп8£езеігеп ги ЬеЬапдеІп зеіп ууігд. Н

ієуоп

\уегдеп 8іе т і ї сіет Веізаіге іп <іїе Кеппіиізз £Є5ЄІгі, дазз дуе§еп. <іег ІИЬег^аЬе (іег §едасЬіеп Вгапдзіаііе сіаз Ьапдез^иЬегпіит <іїе пб- іЬі§е \УеІ8ип§ егЬаІі. ЬетЬег§ а т 19.

ОсІоЬег 1849.

Протокол, списаний при віддачі роз

валив увів, бібліотеки і решти згарищ унїв. будинку Гол. Руск. Раді і руск.

населеню Львова.

СиЬ. 2Ь1. 22172 х 851

Р г о і о с о 1 1

тее£еп ГГіЬег^аЬе <1ег Киіпеп дег Б'

піуєг

- зііаізЬіЬІіоіЬек шпі сіез йЬгі^еп ТЬеіІез Нег Вгапдзіаііе дез БпІУегзііаіз^еЬаидез ап діє гиіЬепізсЬе Уегзаштіип^ ипсі Ве убікегип^ іп ЬетЬег§, аиі^епоттеп а т

8 ХоуетЬег 1849.

А п ^ у е з е п д е .

Уоп Зеііе дег БіЬег^аЬзкоттіз- 8іоп:

Т а і г а и е г , СгиЬегпіаІ-КаіЬ.

Бг. С Ь І и р р , Бекап дег ]игід. Га- киїіаі, Х атез дег Бпіуегзііаі;

А. К е і з і п § е г , ргоуізогізсЬег Ві- гесіог сіег іесЬ. Акасіешіе.

Вг. АУ е і з е г, Ргоіезог сіег РЬузік;

В е і з з і §■, Афипкі сіег Ваидігее- ііоп;

К о з т а , Ііпіуегзііаіз - СеЬаиде - Іп- зрекіог.

Уоп 8еііе дег БіЬегпеЬтег:

МісЬаеІ К и г і е т з к і , ВошзсЬоіа- зіег ипсі Уогзіігепдег сі. гиіЬ. Наиріуег- затт!ип§;

ДоЬапп Т о х у а г п і с к і , 8іаигорі§іа- пізсЬег Іпвіііиіз-УогзіеЬег;

«Іоііап п 2 а г г у с к і , Ма^ізігаіз- КаіЬ;

ІоЬапп 2икоугзкі;

6еог£ Ваіа§;

Аидікоугзкі;

Реіег Ьогійзкі, §г. каіЬ. Віадіріагг- уікаг.

С г е § е п з і а п д .

Баз ЬоЬе Міпізіегіит дез ИпіеггісЬіз ЬаіеіпуегпеЬтіісЬ т ії д ет ЬоЬеп Міпізіе- гіит дез Іппегеп ііЬег ЕіпзсЬгеііеп дег гиіЬепізсЬеп У егзаттіип^ іп ЬетЬег§

ипіегт 25-іеп Аи§изі 1. Д. 2. 227 ^езіаі- іеі, дазз дег гиіЬепізсЬеп Веуд1кегип§

ЬетЬег£8 діє Киіпеп дег БпіуегзііаізЬі- ЬІіоіЬек гиг Ит^езіаііип^ іп еіпе §г.

каіЬ. РГаггкігсЬе, ипд

уоп

дег Агеа дез БпІУЄгзііаІ8£еЬаиде8 еіп епІзргесЬепдег ЕІасЬепгаит ги т АиГЬаи еіпег РГагг-

\УоЬпип§ ипЬедіп§1 ипд ипепі^гІІІісЬ йЬег^еЬеп хуегде.

2аг УоІІ2ЇеЬип§ діезег БіЬег^аЬе

¥^игде дег §еГегіі§іе СгиЬегпіаІгаіЬ т і ї Бесгеі дег ЬоЬеп ЬапдеззіеІІе у о т 20-іеп УеріешЬег І. І. 2 51921 ЬеаиКга^і.

Хип Ьаі зісЬ аЬег Іаиі ЬоЬеп Ьаи- дез-РгазідіаІ-ЕгІаззез у о т 19-іеп. Окіо- зег 1. І. 2. 12674 даз ЬоЬе Міпізіегіит дез Іппегеп ипіегт 11-іеп §1еісЬеп Мо- паіз 2. 19755/86 Ь е з ііт т і §е£ипдеп, дег гиіЬепізсЬеп Веуоікегип# іп ЬетЬег§,

хуєіє

Ь

єг

діє ІїЬегІаззип# дег Киіпеп дег БпіуегзііаізЬіЬІіоіЬек ипд еіп епІзргесЬеп

дег ЕІасЬепгаит ги т АиГЬаи еіпег §г.

гаіЬ. РГаггкігсЬе ипд Рі'аггчуоЬпип^ Ье-

\уі11і§1 ’іуигде. аисЬ деп ііЬгі§еп ТЬеіІ де/ Вгапдеіаііе дез БпІУегзііаІз^еЬаидез з а т т і д е т Ріаі/е .іедосЬ т і ї АизпаЬте епег Раггеїіеп,

хуєіс

Ь

є

і т г^уеске дез Аіі^петепіз < дег Бпіуегвііаїз^аззеп поі- (уепді£ веіп хуегдеп, гиг Вгйпдипя еі

пез Хаііопаї-Іпзіііиіез ипепі^еШісЬ їіЬег§е- зеп ги Іаззеп.

ГГпіег ІУіедегаиГпаЬте дег гуе^еп

ІіЬег§аЬе дег Киіпеп дез БпІуегзііаізЬї-

(3)

з ЬІіоіЬек іп Го1§е сіез Ьеі1іе§еп<іец Ь ойеп

О иЬ егп іаІаи Й га^ее \гог1аиГі§ Ьіоз т ііп с і- ИсЬ §ер£1о£епеп п осЬ пісЬі ги Р госокоіі

§ е п о т т е п е п У егЬ а п З Іи п ^ «чг-сі п и п т е Ь г ги г к о т а о іззіо п е їе п їЬ Ь ег^ аЬ е

йо

^

о

ЬІ Зег К иіпеп Зег Ц п іуегзіШ й Ь іЬ ІіоіЬ ек аІ8 аисЬ

<іег йЬ гі§еп В гапсІзШ іе Зе§ И п іу е гзіїа їз-

§еЬііисіез з а т т і д е т Р іа іг е а и і \Уе1с1іеп зісЬ діезе К иіпеп ЬеГіпдеп, іе д о с Ь т і і А изп аЬ гае )'епег Р аггеїіеп , ллгеїсНе \уе§еп (ІЄ8 А1І£ПЄтЄПІ8 СІЄГ ТІПІУЄГ8ІШ8§а88ЄП

уоп

сіег ІТіЬег^аЬе аиздгіїекІісЬ а и з § е п о т - т е п ЬІеіЬеп, іп Го1§епсІег \У еізе ^ е зс Ь гіі- іе п :

1. Б е г Негг АсЦипкі дег к. к. Р

гоуіп

- гіаІ-В аи-В ігесІіоп Ке88І£ хуоііеп у о гіаи й #

<іїе

уоп

<3ег Г іЬ ег^аЬ е і т а п ^ е п д е и іе іе п 2 \у е с к е а и зги п е Ь т е п с Іе п Р аггеїіеп ап -

§еЬеп.

— Х асії З е т Ьеі1іе§епдеп 8і1иа1іоп8- р іап е Ь а п д е іі е8 зісЬ ІеЗі§1іеЬ и т сііе А Ь(га»ип£ З ег О еЬаидеІЬеіІе а п З е гК о гЗ - з е ііе іп Зег У егіапд егип» Зег е Ь е т а !і» е п В ісІіоіЬ ек. Р іе з е Ье1га§1 іп Зег кіеіп еп К га к а и е г§ а з8 е пасЬ Зег Р іа с іїе а, Ь, е. З, е . Г, г и з а т т е п § е п о т т е п 7 2 (^иаЗгаі- к іа й е г.

(Дальше буде)

Анатоль Вахнянин.

Спомини з житя .

(Дальше.)

Петро Любович провадив хор церковний дуже старанно. Сам скомпонував цілу службу божу (крихту за сьвітску так, що проти неї виступив Іосиф Левицкий і Ж елехівский).

Седляк рівнож уложив руську службу божу (всі пісні) хоч не в нашім дусі. На хорах спі

вав Антін Леонтович (хороший бас), дяк Кор- дасевич (глибокий бає), Пінковский (дяк-тенвр), Раставецкий (тенор), Лопушко питомець-тенор)

а

з солістів сопрани: Войтович Іван, Ем. Мен- цїньскин, Клим (мій брат); з альтів побіч ме

не ще кількох хлопців, яких призвищ не т я млю). До співу заохочував нас дуже катихит Тома Поляньский. Він являв ся нераз на хо

рах і передавав через мене пачку цукерків для всеї хоральної молодежи. Любович хвалив ся нами дуже, кажучи, що з таким хором можна би їхати і в сьвіт на концерти. У віль

них днях, під вечір, сходили ся ми сьпівати дуже часто на Підгірю в оадї Менцїньского (батька Мілька) — в сім місци, де тепер сто

їть костел латиньский яких то сестер) і

тут

вже співали доволі всяких пісень руських сьвітских. „Козак пана не знав з віка**, „Як ніч мя покриє", „Коропа золотая", „На долині при Чигринї"), „Під дубиною, під зеленою си

дів голубець з голубицею", „Мир вам братя"

і т. д.)

Україньских пісень ми тоді ще не знали.

Другі збори співацкі відбували ся в саді Я- блоновскої (також на Підгірю). (Сю хату за купив відтак крил. Шашкевич, а син єго пре?

дав єї якимсь матечкам польским).

Треті збори, де лунала руська пісня, бу

ли на т. зв. „Будах" в Липовицкім лїсї, де молодїж грала пилку, відтак на Високім за м ку, під трема хрестами, на ЦибулянцїТ(висше від підгіря). В ґімназиї переважала числом руська молодїж польску, тож і не дивниця, що співаків було богато. Всі Менцїньскі з Гій- ска і з їи р я в и Сільної, Леонтовичі, Сїнкевичі- Насалпвпч, Вітошпньскі — все то було музи

кальне, всі співали. Руська препаранда (в роді учительскої семінари!) доставляла рівнож бо

гато старших віком співаків, а що року запо

вняв ся хор семінаристами еп. ГІеремискої з IV. року. В тім часі був в Перемагали ка- пельмайстром військової музики Ляйбольд, добрий скрипак і музик, від котрого мабудь Мих. Вербпцкпй богато навчив ся. Інструмен

том за акомпанїямент при наших співах була виключно Гітара. В V. класі учив мене і Войтовича Седляк гри на скрипці. На Гітарі грав я яко самоук. Гітара була тоді в кождім

ііопівскім домі. При ній співано і гуляно, при

співуючи. Фортепяну майже не знано в руских хатах. Родина Леонтовичів відзначала ся грою на скрипці'. Раставецкий, Войтович і др. грали на флєтї. Були се примітивні грачі, але були.

Молодїж тодішня ґімн^зияльна не лямпарту- вала, а бавила ся переважно снівом, грою і танцями в приватних домдх при власній му

зиці.

ЕкстраваГанциї шкільної молодежи обме- жали ся на бійках з жидами по суботам на Високім замку і иа бійках з шведами (ш ев

цями) на ховзанках. Не приходило однакож ніколи до серіозних стріч, бо в виду переваги нашої жидики і „шведи" заздалегідь утікали.

Все кінчало ся стратегічними маневрами, за- біганєм їх дороги та еволюциями. Як невин

ними були ті воєнні стрічи, сьвідчить факт, що одного разу на Високім замку головним вождом при нападі на жидйків був сам про

фесор наш істориї (в VII. і VIII ккясї) екс- єзуїт Левіньский (пізнїйший проф. істориї в

„Тересіянеумі" у Відни). Професори розуміли нас, а ми розуміли професорів. З а моїх часів, о скілько тямлю, не прогнано з ґімназиї пе- ремискої ні одного ученика. З по.іьскою мо- лодежю жили ми в гармонії. Национальних суперечок не було, хотя до VII і VIII кляси приходило що року богато Поляків з сих ґі- мназий нїмецких з західної Галичини, де ли

ше було шість кляс без дврх висших. Они містили ся в духовній латиньскіи семінариї яко аспіранти до духовного стану.

(Дальше буде.)

Оросимо ВІП0НТ8 переплату.

Н о в и н к и

— Календар.

Ві в т о р о к: руско-кат.: Тимо- тея, Архипа; римо кат.: Кунеґунди кор. — В с е р е д у : руско-кат.: Льва Кат.; римо-кат.:

Казимири.

— Цїсар

зволив уділити із своїх приватних фоидів громаді Пукасівцї 200 К запомоги на докінчене будови церкви.

— Вибори у Львові.

Львів вибирає нині 6 послів до сойму з поміж 1 5 кандидатів. (Крім вичислених нами в попереднім числі кандида

тур появила ся ще кандидатура д-ра Михайла Васунґа). Серед такої повени кандидатів при першім голосораню мабуть не всі 6 послія будуть вибрані. Найбільші шанси вибору ма ють мати през. Цюхцїньскин і Лєвенштайн, які є на всіх лїетах. Участь вголосованю нині до полудня була вельми велика. У всіх са- лях глота неможлива. Виборці ждуть по кіль

ка годин, заки дотиснуть ся до голосованя, бо диктоване шістьох кандидат в забирає много часу. Серед таких обставин про обмеженім часі, призначенім на голосованє, всім вибор

цям годі буде голосувати.

— З чернозецкого університету.

На черно- вецкім університеті було в зимовім півроцї 1997/8 записаних 834 студентів, зт о г о 5 4 ж е н - щин. Богословів було звичайних слухачів 117 надзвичайних 10, нравників: звич. 142, надзв.

ЗО і І госпітант, фільоссфів: звич. 133, надзв.

77, фармацевтів 17 і 7 госпітантів Після ма- терної мови: Німців 157, Румунів 179. Русинів 118, Поляків 49, Чехів 5, Сербів 10, Москалів 11, 1 Вірменин, 3 Болгари і і' Англієць. Після віроісповіданя: гр. прав. 270, вірм. ор. 2, рим.

кат. 139, гр. кат. 54, вірм. кат. 11, еванг. а. к.

28, еван г. к. 1, жидівского 320. Між тими, що фігурують як Німці, є 329 жидівских слу

хачів.

— Епископ Евлогій

-Українець. Хтоб собі міг подумати — пише кпївска >Рада« — що еп- Евлогій може опинити ся в ролі Українця! А про те йде поміж тутешнім громадяньством гучна поголоска і ріжні балачки. Кажуть, іцо й книжки він роздає україньскі і... і... зі всього видно, що Українець. Через віщож се все ста

ло ся? Ось про се я іі хочу сказати з пару

слів. Громадяньство наше, як відомо, дуже незадоволене своїм тяжким становищем, обі

цянкам воно не хоче більш вірити, а напру

жено жде чогось... Переконавшись, що праця останньої держ. думи йде нежваво і що роз

гляд пекучих справ селян відкладає ся десь на довгий час, громада захвилювала ся і ви

силає своїх уповажнених їхати в думу, щоб нагадати про свої інтереси і поставити їх на першу чергу. От оден з таких післанцїв, щоби розпитати дорогу і провірити правдоподібність балачок, що ніби то котоликам не будуть да

вати землі, опинив ся різдвяними сьвятками в Холмі, в покоях Евлогія. Мушу додати, що сей післанець, хоч і католик, а разом зо всіма не хоче й знати посла Наконечного, котрий тягне сторону великих власників. Евлогій же сю оказию скористував по свойому: радив приставати до православної віри, бо, мовляв, тільки тоді люди мають право надїяти ся на задоволене своїх бажань; казав нагодувати єго в кухні кашею і дав книжку „Рідна земля", котра має ніби то навчити людий, як добивати ся кращого житя. Треба тільки пе

реглянути 2 —3 сторінки сеї книжки, щоб за певнити ся в її напрямку: від неї так і несе букетом а 1а Пуришкевич. Чого в ній тільки нема? Є, наприклад, такі „історичні" вигадки, що аж жах бере. Але найбільше достало ся в нїй Полякам... Ся книжка, нема що й казати, не задовольнила ні післанця, ні громади, для ко

трої вона не більш, як сьмітє, що вимітають геть за поріг свого дома. Та прихильники Евлогія ширять поголоску, що він — Укра

їнець но духу. Але те україньство, скажу від себе, не підходить під загальний фон малюн

ка, що істнує останніми часами над більшостю

наших громадян. Я. С.

— Крадіж

в

Одеську. В

справі влому до ка

си податкового уряду в Олеську доносять, що вломники украли Іб.ОоО К готівкою, а 59.000 К в вартісних паперах. Спосіб виважена две- рий до льокалю каси і розбитя вертгаймівскої каси вказує, що вломники є фаховцями в сво

їм ремеслі.

— Новий замах в Тегерані

До Вегііпег Та^ЬІаМ-у доносять з Тегерану: В суботу по полудни виконано замах бомбою на бувшого префекта Тегерану, Максуса, дорадника шаха.

Максус згинув, а відломки бомби убили ще кілька прохожих осіб. — Поміж правлячими кругами настав великий несупокій, бо з пе

ресилки динаміту на зелїзницї украдено 18 пачок динаміту. Оден з членів революцийного союза заявив в розмові з дописувателем льондиньских Газет, що революцийний рух звертає ся проти шаха, котрому нарід не до

віряє. Сей рух не спинить ся, поки шах не уступить, або не усуне із свого окруженя тих всіх дорадників, що ведуть інтриґу проти кон- ституциі і парламенту. Зам ах на шаха був лише осторогою для него. В Тегерані панує спокій; війскові патрулі' скріплено. Арештова

но коло 40 осіб.

— Дрібні вісти. Аптику п. Міколяша у Львові купив п. Крижановский з Тернополя за 700.000 корон. — 3 Буенос Айрес доносять, що на по

віз президента Аргентини, Алькорта кинено бомбу, яка однак не вибухла. Арештовано 4 особи.

Оповістки.

— Послїдний репертуар руского театру в Надвірні

(Саля міска. Початок 7 1/3 вечером.

Білети продає торговля п. Свища).

Ві второк дня 3. марця послїдне пред ■ ставлене „Сауаііегіа гизіісапа" опера в 1 дії Масканього; розпічнуть „Любощі" штука в З діях Шнїцлєра.

— Репертуар руского театру в Бережанах.

(Саля »Сокола*). Початок точно 7 ^ вечером.

Білети продає р а н ьте торговля п. Юзичинь- ского і п. Гервого, а в день представленя від 6. вечером каса театру).

В четвер дня 5 марця е. р. „Надія" дра

ма з житя рибаків в 4 діях Гаєрманеа.

В суботу дня 7. марця „Продана наре

чена" комічна опера в 3 діях Ф. Сметани.

В неділю дня 8. марця „Маруся Богу-

славка" історична драма зі співами і танцями

в 5 діях М. Старицкого.

(4)

4 Ві второк дня 10. марця „Ревізор з Пе

тербурга" комедия в 5 діях М. Гоголя.

В середу дня 11. марця „Фавст" опера в 5 діях а 6 відслонах К. Ґунода.

— Др. Ігнатий Дембовский,

віцепрезидент кр.

Ради шкільної, дістав ай регаоп ат IV кл.

ранґв.

Товариство парцеляцийне «Земля*,

розпо

чало уже свою діяльність. Іменно куплено маєтність Г р и м а л і в к у , повіта брідского.

почта Щ у р о в и ч і , обіймаючу около 950 морґів і розпочало вже еї парцеляцию. Крім сего має в дорозі комісу до розпарцельованя 2 маєтности — одну коло Коломиї, другу ко- ко Судової Вишні. — Так як діло вже розпо

чато, належить скріпити Товариство, як пай численнїйшим приступованєм в члени і над- силанєм уділів і вкладок до обороту. Передо всім повинні всі наші інституциї фінансові і економічні приступити з значнїйшими уділами Небавом скликані будуть надзвичайні збори в

нїли зміненя статута а іменно знпженя висо ти уділу з 500 К на 250 К, чого загал домагає ся. В усіх справах належить відноси

ти ся до Товариства ул. Сикстуска ч. 43 б.

Наука, штука і література.

— Календар „Р ід н и й Край"

на 1908 рік.

Полтава. Ціна 7 коп., на краснім папері 10 коп. Видане М. Дмитрієва. — Календар сей тільки що появивсь. Сей календар хоть і зве ся «Рідний Край*, але крім назви не має нї- чо спільного з тижневником „Рідний Край".

Зложив єго полтавский гурток прихильників україньского слова. Ш кода, що календар тро

хи причізнив ся. Однак і тепер він при своїй надзвичайно дешевій ціні вийшов дуже до

брий: невеличкі статейки пройняті бажанєм бу

дити україньску национальну еамосьвідомість, написані дуже добре, попятно і гарною мовою.

Нам найбільше сподобали ся статейки «Про памятник Ш евченка" (М. Д.) і „Про українь- скі пісні" (П. 3-го). Опріч того в календарі є:

«Україна* (відомости про населене й просто рінь України), „Про переклад св. письма",

„Україньска мова", «Показник україньских книжок за 1907 р.«, відомости про україньскі часописи, (місцеві, галицкі і американьскі),

^Україньскі просьвітні товариства", „Українь- ский театр на селі", «Як берегти себе від хо

лери", «Будинок полт. ґуб. земства* і „Про Галичину". Всього потрошки, але все разом може дати людям несьвідомим розуміне про Україну та її национально-просьвітне житє іі потреби.

Телєґрами

з д н я 2. марця.

Відень.

Цісар має небавком виїхати на кілька днів до Будапешту, а в маю евенту

ально на довший час і тоді відкриє там се- сию делеґаций. В червни має цісар виїхати

до Праги.

Прага. Викопний комітет ческої партиї народної на вчеранших зборах ухвалив поли

шити вільну руку послам свого сторонництва в соймі і згодив ся, аби они вступили до спільного чесного клюбу, в цїли оборони че

сних прав народних і нравнодержавних.

Варшава.

Розпочато ту мобілїзацию вій- ска. З Варшави та з инших кріпостий виво

зять амунїцию і провіянтп в напрямі Чорно

го моря — як говорять має воювати з Перзиею.

для армії, яка

П одяка.

В тяжкім смутку, яким Всевишний навістив нашу хату, покликуючи не

надійно до Себе Найдорозшого нашому серцю Мужа, Отця і Дідуня, бл. н. Ана- толя Вахнянина, почуваємо ся до обовязку зложити сердечну подяку в першім ряді Високодостойному Духовеньству, що відправило сім парастасів і панахид біля домовини Покійного, що поминуло Його душу при численних службах Божих та відмело Його тлінні останки на вічний спочинок. Дякуємо всім серцем Все- сьвітнїйшим і Високопреподобним 0 0 . Мітратам: Андрієви Білецькому і Льву Туркевичеви, о. прал Білинському, о. крил. Чапельському, отцям шамбелянам Касиянови Куницькому і д-рови Юрикови, о. ректорови др. Йосифови Ж укоаи, отцям віцеректорам Лицинякови і Паньківському, о. послови Давидякови, о. сов- Евгенієви Гузарови, о. сов. Александрови Стефановичеви, о. сов. Федусевичеви, о. сов. Яримовичеви, о. сов. Пачовському з Барщович, отцям катехитам: Але- ксевичеви, Волинському, д-рови Дорожинському, о. Сп. Кархутови, о. Лежогуб- ському, о. Лопатинському з Тернополя, о. Лужницькому і о. Рудовичеви, о. паро- хови Давидовичеви,

о.

Меренкову, о. Алиськевичеви з під Збараж а і о Гірнякови з Винник. Сердечно дякуємо д рови Іванови Коначеви, о. сов. Лежогубському і і проф. Романови Цеглинському за їх величні і сердечні промови, проголошені над домовиною Покійного. Велике Спасибіг Дорогим нашому серцю Паньству О- ксандрам Барвінським і д рови Стефанови і Мариї Федакам, Хвальним Виділам Товариств «Просьвіти*, тов. ім. „Лисенка", „Львівського Бонна", Учителському Зборови і Ученицям „Висілого Музичного Інститути", Дирекциї „Фільгармон'ії" і редакції „Руслана" за прегарні вінці з живих цьвітів. Глубоку подяку пересила

ємо хорам нитомцїв духовної семінарії, «Бонна", „Бандуриста" і учеників акад.

Гімназії та їх діріґентам,

її.

Цегельському, Мих. Волоїпиновп, Березовському і проф. Вітошинському за чудово відсьпівані піснї в часі похорону і заупокійних богослужень Дякуємо рівнож хорови „Лютні", що піснию віддала останню при

слугу свому першому голові. До окремої подяки почуваємо ся для д ра Стефана Федака і о. ват, Лициняка, іцо старали ся відгадати наші думки і несли нам щиру розраду в нашім сирітстві. Дякуємо отцям Пралагам Войтовичеви, ІІодо- линському і Стрийс'ькому, що прибули з Перемишля на похорони. Не меньше щиру подяку шлемо Членам Ради шкільної краєвої, Директорам, Учительским Зборам та ученикам академ гімназії і її філії, делєґациям руських товариств і Всім, близьким і далеким, Знакомим і Незнакомим, що так численно явили ся на нохоронах, а вкінци Всім Приятелям і Почитателям Покійного, що прислали нам заяви сиівчутя. Бодай сею дорогою просимо Всіх приняги від нас щире Спасибіг!

Йосифа Вахняниноаа, жена. Лсонтія Студинська, дочка. Др. Мирон Вах- нянин, син. Др. Кирило Студннський, зять. Ірена і Юрко Студинські, внуки.

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ

Готель, рестяврация і кагарнн — ріг ул. Сикстускої

і

Косцюшка у Львові.

Приїхали дня 1. марця: Ольга і СпіриДіон Леницкі, Станиславів; Текля Петрицка, Тов

стеньке; Іван Банк, Слобідка; Юлія Брикова, Калуш; Ромуальд Сельсини, Стрий; Копров ский Антін, Самбір; А. Ґурґула, Рогатин; Ан дрій Ручко, Львів; Е. Морозевич, Ж уравно, Андрій Микитак, Сірий; Яцко Остапчук, Зба- заж; Володимир К

оторич

. Стрий; Йосиф Горо- диский.. Стрий; Володі! ир Рудавский. За- вадка; Йосиф Граховина, Берно; Ілько Гаври- люк. Перемишль; Іван Ваврпшин, Тернопіль;

6. Северин Барачок, Яйківцї; Володимир Са- бат, Сколе; Сееерина Ґославска, Станиславів;

Йосиф Варениця, Львів; ГІ. Манастирекий, Янів;

Ч. Шмідт, Відень; др. Е Савицкий, Тернопіль;

о. Петро Кордуба, Воля велика.

ЙЇ.2&. •£. ж Ж і І 1/т» Ж Ж Ж і й

^й »

•’Й

Контора виміни й*

<

<•

•ф-

ц. к. уприв. галицкого акцийного

Б А Н К У

Г і п о т е ч н о г о

поручає

яко добру і певну льокацию 4ю/0 листи гіпотечні

-Р/г’/о листи гіпотечні

5°;в листи гіпотечні преміовані 4°/0 листи Товариства кредитового

земского

4 1/1% листи Банку краєвого листя Банку краєвого облїґациї комунальні Банку краєвого

позичку краєву

облїґациї пропінацийні і всілякі ренти державні

Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі' деннім.

ДО. * /0 5%

4%

№

&

/е>">

№

Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.

До Львова

приходять 3

^{рано перед}^пол.

ПО

пол. вечер В ночп

К р ако ва • 5 о 0 8 5 5 130 5’25 9-50

К ракова 7 ‘2о У 4 5 — 8 4 0 2 31

Ряніева — — 1-ю — —

Підволочиск 7.20 1200 246 5-40 10 30

Ч ерновеиь 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00

Черновець — — 3 4 5 — 12 20

С таниславова 0 * 0 0 — — — —

Коломиї, — 1005 — —

С трия 7 29 11-50 3 51 — 10-50

П устом ит 7-29 11-50 3 51 9-40Н 10 50

Самбора 8 00 ю -зо Г55 — 9-20

Любі л я 8 0 0 1030 Г55 9-20 11-50Г

Рави рускої 7-10 1240 4 5 0 — -А

Я нова 8 2 2 1 15 5 0 0 9-25 10 101 Врухович 7Т0 1240 1 4 і | 4’50 .1-20

Нрухович 1005+ — З’З і 5-30 9 35Л

Зимної води Ь’оО 7 25 1 10 5'2о 9-50

З і Львова перед по В

відходять до

^рано ^пол. ^полуд ^вечер ^ночи

К р ако в а 3 4 5 8 2 5 2 4 5 7 0 5 11.10

К ракова — 8.40 6'15 7-20 12 45

І’яш ева —Г _ 4 0 5 _ —

П ідволочиск 6 20 1045 2 17 7 00 11 15

Черновець 6Т0 9-20 155 — 1040

Ч ерновець — — — 251

Станиславова

—

_ __ 5-50 —

Коломиї

—

_ 2 35 _

Стрия 7 3 0 — 2'26 6 25 11-30

Пустомит 7 30 1045Н 1-26 6-25 ю -зо

Самбора 6 0 0 9 05 4-30 — 10-51

Любіня Н 0) 9 05 2 10у 4 3 0 1051 Рави рускої 6 12 11-05 — 7-Ю 11-351

Янова 6 53 9 1 5 Г35+ 3 35 6-30

Врухович 6.12 11-05 2-28 5 4 5 8-34.1 Врухович 9051 12 41+ 3 4 5 7-Ю 1Г351 Зимної води 3 4 5 8 4 0 4-05 7-20 1100

ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру

ком. — Поїзди їдучі лише в неділі і сь в ята означені

| — в неділі’ і сьв ята від 26/6 до 15/9 буквою Н, — в неділі і сьв ята від 1/6 до 31 8 іцо день буквою .1.