Ч. 5. Львів, Середа дня 7 (19) січня 1898. Річник II.
Передплата
ва »РУСДАНА« вві■ о с т : в Австриї:
вж цілвв ріж . . . 12 р. ав.
на ххів року . • . 6 р. ав.
на чверть року . . 8 р. ав.
на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
жа рів . . 20 рублів а б . 40 франків в* шв рову . . 10 рублів або 20 франків Наодввове число но 8 кр. ав.
РУСЛАН
• Вирвеш ми очж і душу ми вирвеш: в не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в в х псальмів М. Шапікевича.4-і
»
Виходить у Львові що дня врім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. К опернїка. — Експедиция м ісцева в Атешц>> Ляндо»хмог\
в пасаж і і аь<.ягаь*
Рукописи з в е р т а . „я лише на попереднє застереж ене. — Реклям ациі неопечатані вільні від порта. — Оголош еня зви
чайні приймають ся по цін»
10 кр. від стрічки, а г -Н аді
слан ім . 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
(Г
-
І
Просимо поспорити з відновленєм передплати
І
як і з присилною залеглостий. Просимо також прихильників нашої часописи, щоби зволили ши
рити єї поміж сусідами і знайомими.
Тернопільска Рада повітова має голос!
(+ ) Із спракоздань шкільної комісиї соймової відома вже нашим читателям до
ля внесеня я. Б а р в ін ь с к о г о в справі заснованя з роком шк. 1898/9 в Тернополя р у с к о ї ґ і м н а з и ї ім. Ф р ан ц -Й о си ф а.
Шкільна комісия віднесла ся сим разом прихильно до сего внесеня і можна мати певну надію, що за постановою комісиї піде і сойм з дуже дрібними виїмками останків з давної неґацийної Гвардиї Ґолєєвских іт. п.
Однак на основі краєвого закони з 22.
червня 1867, артикулу VII. »про зміни ви- кладового язика в середнпх школах, удер
жуваних з публичних фондів, а особливо маючі на цїли и о с т е п е н н е р о з ш и р ю в а н е в и к л а д і в в р ус к ім я з и ц і , сталим єго впроваджуванєм або в поодино
ких клясах головних або побічних (рівно- рядних), або з часом в ц і л и х ґ і м н а - з и я х або реальних школах, має в будуч- чинї становити Сойм п о в и с л у х а н ю Р а д п о в і т о в и х * .
Законодавець, що укладав сей закон, мав на цїли окрім краєвого сойму утвори
ти місцевий ареоиаґ, котрий мав би оціню
вати місцеві обставини і потреби і в тім взглядї бути дорадником найвисшої авто
номічної інституциї краєвої. Шукаючи за такою місцевою інституциею автономічною, не міг законодавець очивидно найти инь- шої, як Рада повітова. Однак хто знає склад переважної части Рад повітових, му
сить признати, що они не є спосібні вида
вати компетентний суд про такі справи, які їм признав законодавець. А вже-ж на ни
нішні обставини і при нинішнім ступні культурного розвитку руского народу в_Ра-
Іван Смакушевский.
(Дальше)
Ґвалту — кричить Іван — ратуйте хто в Бога вірить, а мохнатий ломить его, та мне, та дусить і сам ще ричить.
Ой зломив, зломив! — закричав ще Іван, а далі' і замовк.
Люди біжать Вбіг в стайню і ґазда а за ним і якійсь циган, пірвав за ланцух: Стій! Пу
сти! — кричить та палкою по мохнатім.
Ох, ох, умираю! — застогнав Іван.
Принесли сьвітло. Іван лежит весь у крови, а мохнатий лиш сопить.
Внесли Івана на верх, в комнату. Положили на солому. — Де товариші его? — питають, а за ними і слід пропав. Утекли!
Ви певно цікаві, як се сталось ? От річ проста. За той час, як три товариші сиділи з вечера в хатї, прибув в село циган з медве- дем та і також установив ся у нашого ґазди і як раз там, де стояло тих семеро телят. А про-
ча річ вже ясна.
Обдер медвідь Івана Смакушевского на всі боки. На плечех роздер его на четверо, а на гру-
личинї не , може бути рада повітова компе-) тентним ареогіаґом в справах’ устрою се- редних шкіл хоч би з огляду на кикладо- вин язик. Правда, що законодавець признає Соймови компетенцию, становити в таких справах »по в и с л у х а н ю рад повітових*
— значить, не оглядаючись на те, як ви
паде вотум дотичної ради повітової, при
хильно, чи неприхильно. І були вже такі прецеденси, що рада повітова видала не
прихильне вотум (завдяки впливовії одного професора §епіе ИиіЬепі, займаючого в шкільництві видне становище) ■ — а Сойм ухвалив заснувати руску ґімназию (в Пе
ремінили).
Тепер наслідком прихильного стано
вища занятого шкільною комісиєю сеймо
вою супроти внесеня п. Барвіньского, кра- євий виділ візвав тернонільску раду пові
тову, щоби дала своє вотум. Отже терно
пільска рада повітова має тепер голос! О скілько зачуваємо, має она вже 25. с. м.
зібрати ся в сій справі на заеїданє. Обо- вязком тернопільских Русинів є, постарати ся, щоби всі члени-Русини ради повітової явили ся як один муж і піддержали своїми голосами дійсну потребу заснованя рускої Гімназиї в Тернополю Мимо того однак не є виключена можність, іцо рускі голоси остануть в меньшости, наколи польскі чле
ни ради повітової схотять стояти і тепер ще при традицийній своїй подільскій
ПОЛІТИЦІ
і тим схотять показати, що ще не зовсім перевели ся в нашім краю прихиль
ники Ґолєєвских і иньших подібних неґа- торів Руси. Руси тим способом они не за
перечать, не зможуть навіть здержати єї в культурнім розвитку і поступі, а хиба схотять собі виставити сумне сьвідоцтво політичної недоспілості!. Таке неґацийне становище представителїв подільскої шлях
ти в раді повітовій супроти культурних домагань і дійсних потреб руского народу було би ще одним документом більше в руках непоклнканих опікунів наших у Ві- дни, котрі при всяких нагодах кидали-бі дех в осьмеро. Ще трохи а був би єму і голову розвалив, щоб подивитись на делікатний мозок Івана і від чого він так любив курятину та по
росятину.
Видко — медвідь цікава звірина!
Ну щож дальше ? Про дальші річи розкаже вам вже сам Іван.
— Ох — говорив він нераз — зі мною було так, що бодай не згадувати!
Поломаного та подертого пазурами прита- щили мене до шпиталя, положили на постіль.
Прийшов доктор, подивив ся: зле! — каже. Ой і я чув, що зі мною дуже зле!
Наліпили мені відтак на рани плястри, пе- ревязали, дали мені випити дві ложки оцту. Ле
жу. Ой, братя, тут болить, там пече, в голові шумить, а в очех темно.
Вечером знов прийшов доктор. Подивив ся на живчик, на язик, каже; зле! Горячка більша, дати ему три ложки латиньского оцту.
Висить в хаті годинник, маятник стукає, а мені здаєсь, ніби хто в моїй голові молот
ком кує.
Подивив ся я на годинник: 11-та минула Поглянув кругом себе, всі здрімались, а цилю- рик, що мене пильнував, сам хропить навіть здорово. І я здрімав ся.
ним мов піском в очи польскій делєґациї в раді державній. Обставини політичні змі
нили ся в горі на стілько, що польска де
легацію була спонукана богато в дечім змінити свої давні погляди і заняти иньше становище. Нехай же і тернопільска рада повітова не оцінює руских домагань і по
треб з тісного віконця подільскої політики, а стане на ширшім виднокрузі. Ми вижи
даємо зовсім спокійно сего вотум, бо оно імовірно не вплине на долю внесеня п.
Барвіньского, але може стати ся тяжким засудом для подільскої політики. Отже тернопільска рада повітова має голос!
Рахунок за рік 1897.
(Дальше.)
2. В Европі.
Европа перебула минувший рік досить спо
кійно. З виїмкою турецко-грецкої війни, котру концерт держав европейских з’умів зльокалїзу- вати, панував повсюди мир, вправдї коштовний, бо збройний, але мир. Тридержавний союз осто- яв ся побіч союза росинско-франнуского, а над
то ще навязала Австрия і Німеччина наново давнїйші дружні відносини з Росиєю, а Фран- ция забула майже про реванж для Німеччини.
Але мимо сего деякі зміни в уґрупованю держав европейских таки наступили. А зміна та полягає головно на з’ізольованю Анґлїї. Всі кон
тинентальні держави, здаєсь, станули Слизше до себе, чим давнїйшими літами, а Анґлїя ма- будь не посідає з кіпцем року ні одного щиро
го алїянта межи континентальними державами Европи.
В подрібности ситуация поодиноких дер
жав европейских представляє ся такою:
Італія по невдачах в Еритреї залишила ма- будь зовсім кольонїяльну свою політику в А- фрицї, а обмижалась в нинішнім році на консо- лїдацию своїх сил у внутрі. Різиковиий Кріспі уступив місця госиодарному Рудіньому.
За те Німеччина рвалась в сім році до по
більшена своїх кольонїяльнпх заборів. Не вдово- I чую: бє північ. На чолі виступає холодний піт, із голови до пят морозить мене. Дивлюсь
— передомною стоїть стара ґаздиня, кума, що я в неї когута украв і каже:
— А що вусатий чорте! Добре ломати мого когута? Ти з’їв его, та ще облизав ся, а тепер за мого когута зайшов ти до Когутинець і Ко- гутинцї тобі віддячились! Маєшь тепер добру науку. Не дала я би тобі сама, а дав тобі ту науку медвідь!
Глянув я в двері, а они відчиняють ся. По
переду іде сам медвідь та і обзиваєсь: Прошу за мною, прошу, не сороміть ся!
Дивлюсь я дальше, а за ним іде гусь, шия перерізана і дзюб побілів. То та сама, що над річкою пропала.
А за гусаком іде порося осмалене, біжить і хвостик закрутило. А за ним курочка, і знов курочка і ще три курочки і три качечки, і знов гусь, ба ідуть і индики і всяка твар, що колись з моїх рук пропала.
А на самім заді іде той нещасний когутик, оскубаний, головка зломана на бік і під крильце заложена.
А там знов сунуть в хату кіточки і чорний Хватай тут.
\
2
зорієнтувала ся в ситуациї, прилягла до Ав- стриї, успокоїла Балкани, получила Грецию з Портою, а все в тій цїли, щоби не дати собі ви
дерти тих користий, яких надіє ся з будови сибірскої зелїзницї і з зближеня свого до Ки
таю. Мабуть ніхто другий, а лише дипльомация росийска зізольовала нині Анґлїю в Европі. Ма
буть за єї принукою вислала Франция і Німеч
чина свої кораблі воєнні на нобережа китайскі, де, подібно як в Індиї, лежить ключ до сьві- тової торговлї, котра доси була монополем Анґлїї.
А Швеция і Норвегія? Обі ті держави ма
ло беруть участи в руху европейскім, хоч по
темкам рухливих колись-то Норманів мабуть не зле веде ся. ________
ВІСТИ політичні.
Намістник Куденгове зложив нетерпеливо очеківану заяву в ческім соймі. Зміст сеї заяви звучить: В ческім королествіоба язикі краєві в урядах мають цілковиту рівноправність. Тої основи правительство буде держати ся безусловно, а при тім буде стояти при неподїльности краю і єдности адмінїстрациї, а заразом урядників. Але на тій основі хоче правительство уможливити акцию до помиреня в сей спосіб, що признає округи одноязикові і мішані. Після того буде язиком урядовим або ческий або нїмецкий, або оба краєві язики. В середних школах заведе ся наука другого краєвого язика, щоби в потребі мож мати достаточне число урядників кваліфі
куючих ся до служби в ческім королестві. З тої заяви виходить, що правительство стоїть до певної міри на становищи округів з застереже- нєм Єдности Чехії. По намістнику забрав голос ґр. Букоа апелюючи до Німців, що по заяві пра- вительства позискавши субстрат до розправ над язиковою квестиєю не належить їм відкидати єго внесеня о вибір комісиї.
П. Вольф заняв становище неприхильне якому небудь порозуміню, не признав чесного язика рівноправним з нїмецким і зажадав: а) нїмецкий язик має бути урядовим по всіх краях з виїмкою Галичини і Дальмациї, 2) знести язи
кові розпорядженя, в) усунути намістника Ку
денгове. Ґр. Сильва-Тарука став в обороні фев- дальної шляхти, боронячи єї перед закидами Німців, мовби шляхта нещиро стояла за поро- зумінєм. Відтак перестерігав Німців перед на
слідками народного радикалізму і перед тегіе- рішними провідниками Німців. П. Функе висту
пив против виводів передбесїдника і відмовив шляхтї права до посередництва. В часі тих двох послїдних бесідників прийшло до заколоту, бо п. Вольф вбіг до салі з окликом, що на ули- ци збито до крови нїмецких студентів. Німці прискочили до президиї і домагали ся сейчас сатисфакциї. Намістника обкидано зневагами.
Треба було перервати засїданє.
По перерві відчитав намістник справозданє полїциї, після котрого дійсно побито одного студента, але полїция станулл сейчас в єго обо
роні. II. Герольд звернув ся до правительства з жалобою, що оно позваляє Німцям провоку
вати Чехів. Чехи не можуть згодити ся, щоби з причини провокациї буршів переривано засї- даня соймові. Потім замкнено засїданє. Сліду
юче відбуде ся в четвер.
Нїмецкі дневники радикальні заявляють, що Німці не згодять ся на заведене науки че
сного язика в ґімназиях в нїмецких округах Чехії, а заразом домагають ся борби против Чехів і правительства.
лена посїлостями африканьскнми, пробує щастя кольонїяльного на далекім всходї азийскім, в Китаю. В тій цїли бажав цїсар нїмецкий одер
жати нові мілїони на помножене воєнної фльо- ти і в тій цїли виправив ся кн. Генрик над Ти
хий Океан, щоби посісти Кіао-Чу. Політика Ні
меччини була так живою, як живим видає ся темперамент еї пануючого.
Франция покінчила в еїм році свій процес панамский, а бавить ся ще процесом Драйфуса.
Оба процеси не сьвідчать дуже користно про суспільність француску. Република здеморалізо
вана у внутрі. Сотка послів і десятка сенаторів умочила свої руки в капіталах невдалого пред- приємства ианамского, а з процесу Драйфуса виявилось, що гниль продайности і зради обня
ла і сфери війскові. Деморалїзацию свою вну- трішну уміла однакож Франция покрити блес- ком союза з могучою Росиєю.
Іспанія, колись властителька майже цілої Америки, західної Індиї і деяких сундийских о- стровів, держава, в котрій по сполученю з Пор- туґалїєю сонце не заходило, — та Іспанія з ви- силенєм всіх сил ледви держить ся ще в носї- даню Куби і Філипин, боронить останки своїх заморених иосїлостий, а в концерті европейскім сидить без інструменту, без голосу. Монархізм єї дуже загрожений.
Туреччина удержалась ще при житю, але лише з ласки могучої Росиї, котра боронить цї- лости трупа, щоби колись в догідній хвили по- глотити єго. При помочи Росиї уміла Туречч - на вийти здорово з кретеньскої справи, з вір- меньских заворушень і грецкої війни На око она майже чи не зискала на повазі через свої триюмфи воєнні в Тесалїі. Але коби не Росия а з нею Австрия не веліли були державам бал- каньским сидіти тихо в часі війни з Грециєю, Туреччина могла була вже нині статись історич
ною памяткою в Европі. Европа позволила ли
ше »дряхлому старцеви< доживати спокійно свого віку.
Австрия наша відограла в минувшім році в так званім концерті европейскьм не послїдну ролю. Она брала інїциятиву в деяких справах сего концерту, а вжеж в справі всхідній слово єї мало рішуче значінє. Яко безпосередна сусід
ка дрібних балканьских держав уміла она свій вплив туди розтягнути, а що найважнїйше, з’у- міла она помирити свої інтереси на всходї ев
ропейскім з інтересами Росиї. Она перша і звер
нула увагу Европи на конкуренцию Аме
рики північної на торговицях европейских. Жаль тілько, що успіхам на внї не відповідали успіхи , у внутрішній політиці.
Росия вела мабуть в минувшім році прим в концерті европейскім. Як завсїгди так і тепер вела она політику на ширші розміри, далеко
глядну. Малими річами не путала себе. Дарма хотіла Анґлїя заняти єї в Европі, на Балканах.
В сій цїли загріла Анґлїя Грецию до турецкої війни, викликавши перед тим розрухи в Вірме
нії', а відтак повстане на Кретї. Росия скоро Всі они ідуть просто на мене, а медвідь ними командирує. Стой! Фронт! в право дивись!
В мені душа завмерла!
— Маю честь — рапортує медвідь — пред
ставить вам все і вся, що ви колись смачно попоїли. А щоб ви не думали, що я простий медвідь, та щоби ви знали, що я кінчив медици
ну у Кракові, то я вам зараз Ваші кости пора
хую та і всяку назву по докторски.
І став мене медвідь на ново ломити і мі
сити. Всі рани порозривав і до голови вже до
бирав ся.
Ваше лісне благородіє, батеньку мій, докто
ре всіх наук лїкарских! — прошусь я єго — Не буду, батечку до смерти!
— Зараз, зараз, тілько ще подивлюсь на Ваші мисли — каже медвідь. І він зняв мою верхну чашку і заглянув в мій мозок.
Ах страшно! Як все те боліло! Я умер вже але бачив ще, як медвідь знов закомендерував:
в ліво марш! і вся та нечиста сила, одно за другим, побралось назад за двері.
Коли пробудив ся я, був вже ясний день Надійною стояв доктор і держачи мене за ру
ку, говорив: зле, дуже зле!
(Конець буде).
З Сойму.
(7. засїданє з 17. січня).
Маршалок відкрив засїданє о годині 3’/8 з полудня. По відчитаню численних петиций при- ступлено до порядку дневного. Пос. П і л я т мо
тивував своє внесенє, змагаюче до законного установлена мінімального простору катастраль- них парцель. Внескодавець має на цїли, обме
жити подільність ріль, сїножатий, пасовиск і ставів. Мінімальний простор парцелі не сьмів би знизити ся під *
1ІІ ара або 659 квадратовихсяжн'ів. Пляци будівляні і огороди були би ви- няті з під сего законе. О скілько д'ілежи зро
стають з кождим роком, показує статистика, з
котрої виходить, що річно прибуває пересічно 100.000 нових парцель. Деякі парцелі суть вже так малі, що їх годі втягнути в мани катастраль- ні. Внескодавець не противпть ся, наколи би міні
мальний простор парцель піднесено. Посол Срєднявский мотивував своє внесенє о заведе
не почтових бірж в Галичині (як торік). Пос.
Жардецкнй мотивував своє внесенє в справі позичкових кас громадских. Бесідник жадає міс
цевого дешевого і скорого кредиту в високости 5—50 зр. Таких кас є богато в нашім краю, з виїмкою лише двох повітів західних. В 6.230 громадах маємо 3.427 кас позичкових громад
ских з капіталом 6,060.343. Але адмінїстрация сих кас є дуже лиха. Капітал розпозичений, а довжники платять або лише проценти, або зов
сім не сплачують позичок. Виділ краевий пови
нен ті каси з’орґанїзувати всюди на один лад, а Банк краевий, котрий домагає ся тепер під- висшеня своїх фондів до високости 15 мілїонів зр., мав би обовязок, засилати ті каси фонда
ми. Бесідник противний однакож, щоби ті каси громадскі перемінити на каси системи Райфай- зена. Сї послїдні не будуть в силі зібрати за- кладового капіталу, ані не будуть могли нрини- мати вкладок щадничих в більших розмірах, т.
є. понад 10-разову високість закладового капі
талу.
Посол Крамарчик домагає ся усунена тих трудностей, які робить сторожа скар
бова селянам, що переїзджають границю.
Селяни мусять цілі ночи ждати, заким само- вольна скарбова сторожа ласкава перепустити їх через рогачку. Крім сего мусять селяни пла
тити оплати за порожні вози статистичні. Пра
вительство, секуючи в сей спосіб селян/ робить з них добрий материял для аґітациї социялїстів.
Правительство само виховує социялїзм, котрий би щез межи селянами, наколи би власти не піддавали єму роси до росту.
Раді повітовій в Сокали признано право, побирати мито на повітовій дорозі з Сокаля до Тартакова. Д-рови Мацудзїньскому, директорові!
общого шпиталю в Ясл'Ц уділено уеніаш аеіаііа.
Відтак принято до відомости справозданє бан
кової комісиї в справі ееляньского кредиту і в предметі зміни статуту Банку краєвого. Приня
то також до відомости справозданє дорогової комісиї в справі заведеня практичної школи до- рогових кондукторів при виділі краєвім. Теоре
тична наука відбувала ся би через 5 зимових місяців, практична через 7 літних місяців при будові доріг. Підучені мали би заступати в час
ти інжинєрів дорогових. Кошти удержаня такої школи будуть річно виносити до 5.600 зр.
В справі тій вивязала ся ширша розправа., Пос. Чайковский спротивив ся сему внесеню позаяк доси ще не звісно, які дороги прийдуть в заряд рад повітових і чи ті ради будуть побіч інжинєрів потребувати і дорогових кондукторів.
Бесідник боїть ся неретяжити буджет краевий.
До того ще нема готових прелїмінарів рад по
вітових, котрі дороги зачислені будуть до І. або II. кляси, Пос. Менцїньский полемізує з Чайков- ским і думає, що інституция таких кондукторів покаже ся так хосенною, як інституция прак
тичних меліораторів і вертунів гірничих, котрі віддають вже нині добрі услуги краєви. Член виділу краєвого, пос. Хамєц, думає, що новий закон дороговий, що входить в житє з 1898 р., побільшить фонди дорогові о цілий мілїон.
Буджет краевий не буде проте більше об
тяження. Доси кликано на посади кондукторів дорогових емпіриків, незаправлених до овоєї задачи. Длячого би нам не вільно тепер мати на сих становисках людий, сьвідомих діла ? Пос.
Хамєц иоручає палаті принятє внесеня. Пос. А- брагамович противить ся тому, щоби наука кондукторів обіймала аж три роки. Вистали би два роки науки. Не потрібно також жадати від кандидатів високих вступних наук (4. кляси шкіл середних), як і не можна весь тягар удер
жаня школи валити на буджет краевий, наколи кондуктори будуть служити повітовим радам.
Пос. Абрагамович заявляє ся проти внесеня ви
ділу краєвого. Пос. Чайковский промавляє вдру
ге проти внесеня і додає, що до удержаня доріг в добрім стані вистане доріжник. На се не тре
ба аж образованих кондукторів. Пос. Роттер промовляє за внесенєм. ГІлян науки теоретич
ної, і практичної, розложений на три літа, є від-
з повідний. Ход доси будовано дороги без учених
кондукторів, то скажу, що доси шито також чоботи без окремих шевских шкіл. Але таки закладаємо школи шевскі, щоби се ремесло піднести. Бесідник думає, що і ся школа при
несе добрі овочи. По промові референта, пос.
Урбаньского, закінчено розправу загальну. В спе- цияльніи розправі забрав голос пос. Небиловець і промовляв за тим, щоби в школі кондуктор- скій учено на рівні обох краєвих язиків. Рефе
рент приймив се внесене лише о стілько, що в школі кондукторскій наука язика руского бу
де, як се виділ краєвий вносить, предметом надобовязкової науки. На пять місяців випаде всего на все 32 годин на науку руского язика.
Чи се рівноправність? За внесенєм пос. Неби- ловця голосували лише посли рускі і пос. Мілян (з людовцїв). Теория розійшла ся з практикою.
З сего вийде ся консеквенция, що посли рускі будуть мусїли в раді державній домагати ся засновувана шкіл фахових з руским язиком викладовим. Поведене сонму в сій справі зро
било на руских послів дуже лихе вражінє.
Слідуюче засїданє відбуде ся в середу о 10. годині рано.
Вкінци відчитав пос. Мерунович справо- зданє громадскої комісиі о економічній діяль- ности реирезентаций повітових.
На сім засїданю внесли рускі посли проект закона, котрим би управильпено відносини язи
кові в урядах державних цілого краю. Внесене се підписали рускі посли, деякі польскі людовці, як і пос. Ольпіньский.
Н о в и н к и .
— Торжество Богоявленя у Львові обходжено вчера дуже величаво. На Ринку згромадило ся при хорошій погоді кіяьканайцять тисяч народу, котрий з всіх сторін тиспув ся, щоби дістати ся
доукрашеної сосниною керницї. О годині 9-тіи рано по тихій службі Божій в архикатедральній церкві Св. Юра вирушила процесия, в котрій публика брала громадну участь, до Волоокої Церкви при ул. Рускій. ІІроцесию в асистенциї клера капітульного провадив в заступстві Є. Ем.
Кардинала о. мітрат Білецкий, котрий також целебрував богослуженє в церкві. По богослу- жепю а відтак повів о. мітрат процесию довкола Ринку, носьвятив торжественно воду в керни- ци. Процесії товаришила компанія ЗО. п. п., ко
тра в часі сьвяченя води, в хвили, коли о. Бі
лецкий відповідно до церемонїялу занурив хрест у воду, дала 5 сальв карабінових. По посьвяче- ню води удала ся процесия опять до Волоокої церкви, де о. мітрат поблагословив нарід. В часі благословеня дало війско сальву вистрілів. Як що року так і вчера брали участь в торжестві представителї властий краввих і правительствен- них:. маршалок ґр. Єт. Баденї, кн. намістник Санґушко, віцепрезйдент міста Шаер, радники намістництва, виділу краевого, иолїциї і богато в исших урядників цивільних і війскових.
— Конкурс на стипендийну запомогу імени Ге- одора Качали, бувшого господаря в Фірлїеві, в квоті 120 зр. розписує виділ «Просьвіти* у Льво
ві. Запомога призначена е для сина господаря, рускої народности, ученика середних шкіл або студента університету з добрим успіхом в на
уці. Поданя заосмотрені в відповідні документи вносити треба до Головного Виділу «Просьвіти*
у Львові найдальше до 15. марця 1898.
— Дар. Цісар уділив з своїх приватних фон
дів гр. кат. комітетови парохіяльному в Реневі повіту брідского, на укінчене будови церкви за
помогу в квоті 100 зр.
— Страшний злочин.
Шинкар Кіяк з улицї Ли- чаківскої ч. 102 повідомив онодї полїцию, що в парку за личаківскою рогачкою найдено поло
вину тіла дитини. На всказане місце удав ся сейчас комісар полїцийний в товаристві ревізо
ра і ствердив правдивість сеї вісти. Хтось роз
різав дитину, що могла мати найбільше два ро
ки, на дві половини і кинув серед корчів. Неда
леко найдедо відтяту головку, руки, легкі і кістки огризені мабуть псами. Надибано також останки убраня, в котре тіло було завинене. Другої поло
вини тіла вже не було. Згаданий шинкар зізнав також, що на годину перед найденем тіла була в его шинку якась жінка з пакунком в руках і зве ртала на себе увагу дивним поведенєм. Може то зізнане наведе власти на сліди жорстокого злочину.
— Рух в руских товариствах.
Загальні збори Наукового товариства імени Шевченка відбудуть ся 2. н. ст. лютого о год. */, 10 перед полуднем в комнатах «Рускої Бесіди* з отсим порядком дневним: 1. Вступне слово голови товариства. 2.
Затверджене протоколу з попередних зборів. 3.
Справоздане з діяльності! виділу і зі стану ма
єткового товариства за рік минувший. 4. Спра- возданє контрольної комісиі. 5. Вибір нового ви
ділу і голови товариства а відтак вибір кон
трольної комісиі. б. Внесене виділу на зміну статутів. 7. Внесеня членів. — М. Грушевский го
лова. І. Кокурудз секретар.
При товаристві «Львівский Боян« у Львові завязав ся «Кружокмузичний», з цїлию — пле
кати музику інструментальну, так збірну як і сольову. Доси числить кружок понад 20 амато
рів — музиків, між иньшими вписались також пані. В неділю 23 січня устроює «кружок му
зичний* при участи «Клюбу Русинок* в комна
тах «Рускої Бесіди* вечерницї з танцями. До
хід призначений на будову руского народного театру і на фонд запомоговий «Академичної Громади».
В справі союза крамниць пишуть нам,- В ціли порозуміня в справі заключеня «Сою
за крамниць* упрашаю ГІ. Т. всіх властителів крамниць або провадячих крамниці в повіті рав- скім і близьких сел з повітів жовківского, со- кальского і цїшанівского о поданя мені доклад
ної адреси карткою кореспонденцийною. — О.
Корнилий Кузик, парох в Махнові н. п. Рава
руска.
В Бережанах 1. лютого відбуде ся вечір з танцями на дохід тамошної бурси. Близші вісти подадуть запрошеня.
Руска Рада в Бібрцї доносять, що загальні збори членів перенесено з дня 20 с. м. на че
твер 3. лютого з тою самою програмою. Того самого дня відбуде ся там концерт вокальний під управою о. Нижанковекогб на дохід будови Народного Дому в Бібрцї.
В Лопатинї брідского повіту завязали та
мошні Русини «Селяньску Раду*, головою ко
трої вибрано о. Мих. Громадку нароха з Ляшок.
До товариства вписало ся звиж 50 членів.
В Стрию скликув виділ Руского Касина загальні збори членів на день 20 січня.
— Нова зміна «Просьвіти*.
На проектовану зміну статута тов. «Просьвіти* звернули ми увагу, бо видїлисьмо, що та зміна веде до опа- цованя товариства одною улїкою. Чим тепер
«Народний Дім* для москвофілів, тим мала би стати для народовців покрою Романчука «Про- сьвіта*. «Опозицийні* народовці люблять при кождій
нагодіпоказувати себе дуже великими свободолюбцями. Вони на своїх вічах балака
ють часом про загальне, безпосереднє голосо- ване і обстаюсь за тим, щоби нарід, удержуючи своєю кервавицею всі державні інституциї, міг мати на них як найширший безпосередний вплив.
Ті народовці, що мовляв, хочуть раю для про
стого люду, ухвалили нагло там, де они є ціл
ковитими господарями, в «ІІросьвітї*, предло- жити загальним зборам Дуже цікавий плян зміни статута сего товариства. По сему пля- нови мали би всі звичайні члени «Просьвіти*
стратити право голосованя, а рішаючий голос мали би лише делегати читалень та філій. З другого боку розширює ся власть Виділу так, щоби сей не оглядаючи ся на волю загальних зборів, (як то було до тепер,) міг нарушувати корінний фонд товариства. З сего пляну пока
зує ся, що народовці добре зрозуміли своє
незвичайно захитане становиско між простим лю
дом. Щоби не дати собі видерти «Просьвіти*
з рук, ухвалює Виділ відобрати членам право голосованя. За те будуть рішати про долю То
вариства делегати читалень і філій. Дуже легко може стати ся, що дійсні члени «Просьвіти* (ті, що своїми вкладками удержують Товариство) при виборі делегата лишать ся в меньшости против тих, котрі з «Просьвітою* мають хиба те спільне, що належать до читальні. І делегат сеї більшости буде на зборах «Просьвіти* ріша
ти про справи Товариства. Таким робом богато членів навіть посередно не буде мати жадного голосу, бо-ж прецінь не всі належать до чита
лень і не по всіх повітах є філії. Для таких членів лишає ся лиш обовязок платити вкладки, але на що они підуть — зась їм в те мішати ся. Та сего ограниченя прав членьских наро
довцям не досить. Виділ хоче сам розпоря- джати корінним фондом без постанови^ загаль
них зборів. Нехай і так, що все знайдуть ся в заряді самі чеснїйші люди, а все таки небез
печно віддавати цілком у руки кільканайцятом особам великі фонди. Нераз одна горячійша промова, енерґічнїйший виступ одногр члена, або навіть особисті примхи можуть вплинути на нарушенв фонду, громадженого літами ца те,
щоби був немов пародним скарбом на лиху або незвичайно важну годину. Щось подібного вже стало ся з фондом бл. н. Качали і Кор. Суш- кевича, спочиваючим в руках Виділу «Бесіди*
у Львові. А запорука доброго вжитку тих фон
дів може бути лиш одна, коли ними буде заві
дувати не Виділ, а воля загалу, воля всіх членів.
Очевидно львівским народовцям недогідно, що
би позальвівскі голоси псували їм пляни. Перше обкроєне прав членьских зробили «поступові*
народовці перед кількома літами, переперши таку зміну статуту, що вибір Виділу може від
бувати ся лиш на загальних зборах у Львові.
Нині пішли далі тою самою дорогою. Нарід може тепер ясно бачити, що ті великі патріоти не те мають в серцю, що на устах.
ВІСТИ ЕКОНОМІЧНІ і СТАТИСТИЧНІ.
Рахунок Товариства взаїмного кредиту »Дні
стер* у Львові, стоваришеня зареєстрованого з об
меженою порукою за місяць грудень 1897.
І. С та н д о в ж н и й .
1. Уділи членів вплачені. 36.832 кор. 33 сот.
2. Фонд резервовий . 1,980 „ 94 „ 3. Специяльиа резерва 229 „ 59 „ 4. Вкладки:
Стан з кінцем грудня 279.756 „ 05 „ 5. Сальдо процентів (побраних) 10.211 „ 23 „ Сума . 329.011 кор. 14 сот II. С та н ч и н н и й .
1. Позички уділені:
Стан з кінцем грудня . 283.919 кор. 26 сот.
2. Готівка з днем 31/12 в касі 9.673 „ 87 „ 3. Льокациї: а) в щадници поч-
товій (обороті чековім) . 4.935 „ 02 „ б) в Товариствах кредито
вих і банках . . . . 27.600 „ 82 „ 4. Цінні папери фонду резер-
вового ... 1.592 „ — „ 4. Сальдо коштів адміністр. . 1289 „ 17 „ Сума . 329.010 кор. 14 сот Членів прибуло 36, убуло 0, отже разом з кінцем грудня 1897 число членів 940 з декларова
ними уділами 982, в сумі 49.100 кор.
Стопа процентова від вкладок знижена на 4*/ї0/0; ВІД позичок удїлюваних на б1 /а°/0 почавши від 1. січня 1898.
У Львові дня 10. січня 1898.
Товариство взаїмного кредиту «Дністер*.
Т е л є ґ р а м и .
Прага,
19. січня. Вчера в полуднє була бій
ка з нїмецкими буршами на Ґрабен і перед нї- мецким касином. Поліцая прибула сейчас на місце і розігнала товпи. Наслідком того велике заворушене в Празі. Вечером вирушило війско з касарень і обсадило всі площи патролями. На Ґрабен і площи св. Вячеслава стоять сильні від
діли піхоти і драГонів. Не вільно товпам ходити по улицях.
Будапешт,
18. січня. До Резіег Иоуй-у доно
сять з Відня, що Ґавч ще перед скликанем ра
ди державної видасть нові розпорядженя язикові
Градец,19. січня. Посол словіньский, Децко, вніс інтерпеляцию в словіньскім язиці. Наслід
ком того Німці піднесли страшний крик і поча
ли бити пястуками в пульпіти і кричати: беиІзсЬ!
Маршалок перевів інтерпеляцию на нїмецкий язик і в тім язиці єї відчитав. Те успокоїло Німців.
Градец,
18. січня. В тутешнім соймі прий
шло до сварки між клерикалами а прочимн Німцями. Клерикали жалували ся, що виключено їх від комісиі. З обох сторін падали обидливі зневаги.
Париж, 18. січня. Тревають тут дальше де
монстрації проти жидів і Золі, а в додатку пе
ренесли ся і на провінцию. Заходить обава по
важних розрухів.
Софія,
