Ч. 110. Львів, четвер дня 17. (ЗО.) мак 1907. Річник XI
Передплата
■к »РУ€ЛАНА« ввиосшш;
в Аветрнї:
8» <ІВВ
рів.. 36 мр.
ж . п.в року .. .. 10 В«р
■а ■чверть ->«ьсу .. 5 к«р.
бісись . . 1 7 0 м р .
Зи гратцею:
Цілий рік . 1 6 рублів або 36 франків
■а вів рову 8 рублів або 18 франків Поодиноке число но 10 сот.
•Вирвеш ілг очя і душ у мг варлеш: а ке вовьмеш мплостя і віри не ноаьмеш, бо русхе мя серце і віра русла.» — 3 Р у с л и ц е в и х псальиів М. Шашкевича.
Вихидить у Львеві що дна ирім неділь і руских свине о о ‘|і год. пополудня.
Редахдия, адміністрацій і
•кспедицяя >Руслаиа< від ч. 1. ял. Дембревсквге (Херун- щнии). Експедицяя місцева в А генції Соколовского в пасажі Гавсиана.
Рукописи звертав сяявше вапопередие застережене.—
Реклямацнї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в >Надісланім< 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесевя по ЗО сот.
від стоічки.
■■ ■ Д 1 »—— н-ч— —ш— <
Чи вийде се иа добро державній ідеї?
(X) Перші вибори на основі загаль
ного т. зв. рівного права виборчого на
ближають ся до кінця. Принесли они чи
мало несподіванок не лише правительству але і всяким сторонництвам. Але хоч ще не маємо повного числа вибраних нових послів, то всеж таки вже тепер можна звести вислїд до певного якогось добут- ка. Передовсім замітно, що розбило ся сторонництво прусофільске, сторонництво народно-нїмецких ‘загорільців, ослабли також дуже лжелїберали всяких народ
ностей, а подібно^;вийшли два т а б о р и с о ц и я л ь н і , заступлені хри- стияньскими социялами і социял-демо-
кратами. ■' ч ' '
Щ о як раз христидньскі социяли і социял-демократи оїягійтЛи у ріжних на
родів австрийских такі значні успіхи, і стали наймогутнїйшими сторонництвами парламентарними, коли тимчасом инші сторонництва, як старолїберали, старокон- серватисти і крайні национали так зане
пали — треба приписати головно знео
хоті продукуючих верств населена доте
перішньою репрезентациєю парламентар
ною і безплодностю боротьби всіх проти всіх.
Ґотгард Курлянд.
Заказана любов.
Переклав Михайло Боднар.
( Дальше).
— Ах, — відповіла, — тепер в сій хвили, думаю, що ні. Ні, перед тим, як ми сходили сходами до передсїнка!
- Ну, се може бути, — потакнув Меренбурґ. — Чомуж би ні, в дійсно щось у тім, у тій штуці.
*
* *
Меренбурґи запросили радника по
сольства до себе на обід. — Ми цілком між собою, ми хотіли би раз вас мата виключно для себе, — писав ему тайний радник.
Она була чаруюча підчас сего обіду.
— Цілком простий обід, — сказала пані Меренбурґ сідаючи, — але волію над усе море цьвітів.
І обідали они між морем цьвітів:
пані дому на своїм щоденнім місци, на
Робітні верс ви населеня всіх народ
ностей австрийских добачають найважнїй- щу задачу Австриї в XX. столїтю в с у- с п і л ь н о - п о л ї т и ч н и х р е ф о р м а х , а підвалиною таких реформ може стати национальний лад і спокій переве
дений на основі ревізиї конституциї в н а ц и о н а л ь н о - а в т о н о м і ч н і м н а п р я м і.
"•? Доси проявляв ся сей напрям вдвох таборах політичних і длятого широкі круги виборчі, не входячи в подробиці, не згоджуючись у всім чи то з христи- яньскими социялами, чи з социял-демо- кратами, задля недостачі виразного сто
ронництва национально-автономічного, від
давали свої голоси — одні на християнь- ских социялів, инші знов на социял- демократів. Усі ті, що встоюють за дер
жавною ідеєю австрийскою і народно- господарскими реформами, а є противни
ками менчестерского лібералізму, крамного загорілого националїзму і социялїзму, голосували на християньских социялів, усі инші, що є противниками националь- ної боротьби, капіталізму, антисемітизму і консерватизму, а встоюють за нацио- нальною автономією і демокрациєю, були приневолені дати голос на социял-демо- кратів.
Одначе сей розділ виборців на сі два головні табори не дає ще управненя
розі стола, він по єї правици, Меренбурґ напротив нього. Слабе, матове сьвітло над ними, дорога тишина довкола них, перервана ледви чутними на паркеті к р о ками служби.
— Цілком, після щоденного нашого звичаю, — сказав вічливо господар до
му. — Без всіляких церемоній. Се, ду
маю, найліпше.
Гість, розумівсь, потвердив то та
кож. Він сказав, що він — особливо вдячний — за сю доброту, якою они зго окружають яко приятеля.
Він був наче зачарований. Щ о они говорили, толкували, се єму видалось чужим, принесеним зі зимного, рівноду- шного сьвіта. Єму здавало ся, що хтось инший говорить з него, тими гладонь- кими, безбарвними словами конвеннио- нальної забави, що хтось инший прислу- хує ся тим бесідам сьвітового досьвіду та коректносте.
Наче через серпанок видів він пра
вильні черти свого гостеприємця, всі єго змисли були при пани, що сиділа біля него, що ясно, необнятно в своїй незамі- шаній приманчивости, говорила весело,
одних записати як стан посїданя ч о р н и х а других яко стан посїданя ч е р в о н и х , як говорять в звичайному житю. Між одними і другими було бо- гато таких, що пішли в оден або другий табор тому, що не було иншого зорґа- нїзованого сторонництва, до котрого они моглиб були прилучити ся. Населене ви
словило отже таким голосованєм бажанє і домаганє покінченя безплодної боротьби крайно-национальної, расової і клясової, а звороту до реформ в напрямі суспільно- політичнім і народно-автономічнім і пе- рестрою Австриї на тих новітних основах.
Поражене Шенериянцїв упадок та
ких послів як Хоц, Шнайдер, як італїй- скі ірендентисти, занепад крайних на- ционалїстів в нїмецкім і слакяньскім та
борі може стати певним доказом, що населене Австриї вже знеохочене доте
перішньою протидержавною і протинаро
дною боротьбою в державній раді і до- магає ся нарляментарної роботи у висше вказанім напрямі.
Але чи нововибрана палата зрозу
міє свою важну задачу, чи зуміє з да- внїйшої безплодної боротьби виснувати для себе потрібну науку ? Чи нові посли зуміють дрібні партийні інтереси підпо
рядкувати загальним і великим інтере
сам народів і держави? Треба сего ба-
— — — — 1
безжурно, без передчута повного муки несупокою, що кликав її.
*
* *
Гольбер завзяв ся на добре, уважав на свої погляди, слова, немов ученик, який знає, що мусить удавати. Бо »жін- ка єго приятеля» остерегла: „Стере
жи с я !“
Одиноке, що на нїм мені не подо- бає ся, — думала, — то є, що він на пів прижмурує очи. Але впрочім се від недавного часу, він завсїгди мав отвер- тий, чистий зір.
Она роздумувала над сею загад
кою, дивила ся перед себе долі і бави
ла ся твердушкою хліба. Она покраяла її на дрібнесенькі кавальчики і полиши
ла на хвилинку розмову, даючи мож
ність панам висловити ся про найновій- ші, торговельні зносини.
Ні, — думала — він цілком инший, як завсїгди. Але що се значить...
(Дальше буде.)
2
школи мають по правилу тілько одну однісіньку клясу, а виїмково дві кляси.
Отже рускі діти мусять, щоби прийти до середної школи, ходити до польскої на
родної школи, а сї школи єще до того лежать звичайно в знатнім віддаленю- Не досить сего; межи учителями, заня- тими при руских школах, є 1013, які не зложили жадного іспиту, коли уквалїфі- кованих, руских учителів висилає ся »зі службових зглядів* на захід. Наконець мусять рускі школи вдоволяти ся по части польскими учителями, які навіть не уміють по руски.
Чи се не зовсім »по польски?* У - чительскі семінариї уладжені ось як:
Або они мусять бути польскими, або іуско-польскими. Руских учительских се- мінарий нема. Під добу мають Поляки 50 середних шкіл, а Русини тілько пять.
навіть тих пять можна було оснувати тілько в той спосіб, що правительство обійшло право норішеня краєвого сойму.
Іоведене краєвого сойму дасть ся ви
яснити сею обставиною, що в нїм засі
дає десять рази більше Поляків, чим Зусинів. А що Галичина має більше Ру
синів, як Поляків, то з того можна за
клювати про справедливість виборчої ор
динациї і самих виборів. Таке втяти умі
ють Полячки також. Нехай ніхто гіе ди
вує ся, що між ними є стілько вір
туозів.
В і д н о с и н и н а с е л е н я . Ко
трий з обох народів заселив край, або части краю, не має жадної звязи з кве- стиєю. Але коли про се згадують і під
носять се, то бодай повинно се діятись з належним пошанованєм історичної правди. Пан Падеревский оповідає,
щ оПоляки перші прийшли до східної Гали
чини. О скілько знаю, сего не сказав єще жаден історик, чи то Поляк, чи Німець. Люди, що трохи більше зна ють про се, кажуть мені, що ніколи перед тим не чули такого твердженя.
Єще в р. 1802 польский арцибіскуп у Львові Каєтан Кіцкі поінформував нас про се, що в сих країнах на сто Русинів (греко - католиків) припадає десять Поляків (римо-католиків). Однак се не перешкаджає, що також і тут Поляки мають більше представників в краевім соймі, як Русини. Як до сего довести і як треба крутити статистику, яка*підтри- мує такий стан, про се я одержав ось який знаменний примір від зовсім віро- достойного приятеля у Відни.
Я був — оповідав він — підчас спису населеня 1900 р. дома і заступав мою родину. Мене спитано про моє імя, релїґію і рідну мову, про националє мого брата і ми прийшли до моєї матери.
»Релїґія вашої мами?* спитав польский урядник. >Римо-католицка«, відповів я.
»Се вистарчає*. »Перепрашаю, але моя мати є Русинкою*. Але сим озьвірив ся польский урядник. »Ваша мама є римо- католичка, отже є Полькою. Ви маєте відповідати на мої питаня*. Я опирав ся при тім, що она є Русинкою, але не мав сьмілости робити дальших кроків против сего фальшованя, бо в Галичині замотати ся в спір з яким польским урядником, є небезпечним жартом. Мій достовірний приятель додає, що він був загально зві
сною личностию, і з того закдючае, як жати і сподївати ся, одначе мимохіть
насувають ся поважні сумніви, чи так буде. Ми недавно вже вказували на се, що першою важною і трудною пробою зрозуміня інтересів населеня і держави буде становище державної ради супроти т. зв. а в с т р о-у г о р с к о ї у г о д и . На жаль однак посеред політичних сто- ронництв нової палати в сїй справі па
нує велике замішане, неясність і не- сьвідомість. Одні кличуть: »геть з Угор
щиною!* инші знов >або ніякої угоди або добра*, знов инші вивішують пра
пор одноцїлої великої держави австрий- скої. Нічого дивного, що при таких су
перечних окликах годі розвязати розу
мно таке важне і трудне питане. Пере
довсім треба тямити, що в сїй справі розходить ся не лише о економічну сто
рону питаня. Тут повинно станути на дневнім порядку не лише питане само
стійної чи спільної области цлової, але ціле питане нро д е р ж а в н о - п р а в и й й у с т р і й м о н а р х і ї . Доси, від сорока літ, розходить ся все лише о те, щоби довести до порозуміня і уго
ди поміж двома половинами монархії, теперже повинно бути питане поставле
не зовсім инакше, а іменно щоби обез- печити осягнене автономії для кождого народу в державі по однім і по другім боці Литави і обезпечене та скріплене державної едности і одноцїльности.
Найновійший спір, який тепер ви
ринув між Мадярами а Хорватами, вка
зує на конечність обезпеченя проти ма- дярскої повени всіх инших немадярск.іх народностий.
Наколи отже нова державна рада зрозумів своє велике і важне, але непе- речно і вельми труде посланництво, то повинна взяти ся до задачі, заступити дотеперішний дуалізм, котрий на Ав- стрию вкладав такі великі жертви а ви
кликує щораз то нові занутаня, ревізивю конституциї в народно-автономічнім на
прямі. З тим здійснила би ся велико- австрийска державна ідея, котра тепер ще може видавати ся декому неосяжною мрією, одначе лише тим способом можна довести до национального мира і ладу і перевести важні суспільно-політичні і народно-господарскі реформи відповідно новітним вимогам і потребам народів.
Єще раз: Поляки як гнобител і.
Відповідь Бврнзона — Надеревскому.
(Конець).
Ш к і л ь н е п и т а н е . Мої дати про се походять з 1903 р. Бож ина
кше не стоять певно відносини і нині.
В тім році положене б\ло ось яке: По
ляки мали 2328 народних шкіл, Русини 2212. Але що деякі з тих шкіл стоять тілько на папері, (відносини, яких ми тут на півночі! не знаємо), то було справ
ді в р. 1903. тілько 2141 польских і 2041 рускнх шкіл. З причини, що Гали
чина є більше заселене Русинами, чим Поляками, вже се є несправедливостию.
Але слухаймо дальше
Щоби стати гіринятими з народної школи до середної, мусять діти скінчити чотири класи народної школи. Але рускі
позволяють собі поступзти з найбіднїй- шими і зовсім незвісними людьми.
Навіть сам пан Падеревский не має, як бачу, пошани перед офіцияльною ста
тистикою; він знає своїх Папенгаймерцїв.
Але чи після проб, які зложив, може жа
дати, щоби я мав пошану иеред єго ста
тистикою ? Мимо неї переходжу з низьким поклоном --- ---
І с т о р и я Г а л и ч и н и є все таки штукою над штуками (еіп Меізіегзійск).
Тут пригадують єго виводи на перемо
жене трудностий в найтруднїйших пара
фразах Лїшта. Розходить ся іменно о се, щоби справу покрутити так, немов би то незгодини між обома народами не мали великого значіня. »Взагалї годжено ся зовсім добре зі собою*. Повстане руско- го народа в сїмнайцятім столїтю против своїх жостоких гнобителів, таке могутнє і однодушне повстане, яке лише на небо- гато сторінках всесьвітної істориї оно появляло ся, — а через него нереховзув автор блискучим . реченєм а 1а зсЬегго.
А дальше: Різні в р. 1846, що до яких здержую ся з близшим означенєм*. Ба, але чому ? Хтож казав виконати ті різні?
Се довело іменно також і п о л ь с к и х х л о п і в столїтним знущанєм до такої розпуки, що они убивали десятками сво
їх панів і навіть трупів убитих гнобителів не пошанували. »Понад ті різні, що до яких я здержую ся з близшим означе
нєм*, треба переховзнути ся, бо они мо
гли би зашкодити ідилічним відносинам в Галичині. »Взагалі годжено ся досить добре зі собою*... Думаю, що се вистар
чає, щоби дати образець про виступ пана І. І. ГІадеревского яко »правдивого По
ляка*.
Однак хочу, заким єго покину, за
протестувати против змаганя сего скорого пана, перелицювати мій привіт до запро
торених руских студентів. Сей привіт від
носив ся, розумів ся, не до їх способу демонстрованя, він належав ся їм за ге- ройску волю, щоби
СВОЄЮ ГОЛОДОВОК)смертию збудити відразу сьвіта против гнобителів їх народу. В тім полягав ве
лич події! Се не приносить Полякам чести, що они, які самі стояли в герой- скій борбі за самостійностию і мовою свого власного народу, і по части єще сгоять — що они примушують других чинити те саме супротив них. Намаганв пана Падеревского наглумитись з моло
дих патриотів є прямо огидне.
»Біе 2еіІ«.
Зміна виборчої ординациї.
Єще не переведено в цїлости вибо
рів в Галичині після нової ординациї, а вже заговорили про єї зміну, іменно про зміну тих специяльних додатків і кляв- зуль для Галичини.
З загальних постанов ординациї є особливо припис урядової карти голосо- ваня надто стісняючий свобідне право голосованя виборців, а крім сего подав нагоду до ріжних виборчих надужить.
Виявило ся се при галицких виборах, де сам мінїстер внутрішних справ мусів інтерпретувати закон що до способу ви- даваня староствами і виповнювана вибор
цями карт голосованя.
з
Коли кождий виборець має свою лєґітимацию, то виставлюванє еще уря
дової карти голосованя не має жадної рациї, ані практичної цїли. Є се спе- цияльність нового австрийского вибор
чого закона, яка не приходить в жаднім законодавстві. Карт голосованя доста
вляють звичайно всюда самі кандидати, а тілько що до форми і краски — задля захованя повної тайности виборів — е загальні приписи. Остаточно для повної однакости карт голосованя можна би по
лишити для них державний наклад з тим, щоби продавано їх по низькій ціні чи то но урядах, чи навіть в трафіках.
Се усунуло би з одної сторони всякі не догідности при видаваню, при загубле- ню, або зіпсутю урядової карти голосо
ваня, а з другої сторони принесло би скарбови якийсь дохід на покрите кош
тів, злучених з переведенєм виборів.
Специяльно галицкими прикметами нової ординарні є пропорциональність системи, стучність і нерівномірність ви- черкнених округів, розложенє двоманда- тових величезних округів і штучна ком- бінация з заступниками послів. Тими всіма способами хотіли давні верховоди ратувати своє становиско, однак се вда
ло ся їм тілько в малій части а поде
куди навіть зашкодило польскій справі.
Особливо вибір кількох сионїстів бо
лить дуже польских політиків, які дури
ли себе, що жидівство вже зовсім по
тонуло в польскій национальній ідеї.
Тому виступає К и ц е г 1\уо\узкі вель
ми рішучо против всіх тих хиб і „ г а лицких специяльностий“ виборчої' рефор
ми, та висказує бажане, щоби нова па
лата зараз на початку заняла ся спра- вленєм помічених в практиці похибок.
До полеміки стануло Зїомю роізкіе, яке вказує на те, як то передвиджуючо за- ґварантувало собі давне коло польске незайманість нового закона клявзулею, що тілько в присутности половини га- лицких послів може трактувати ся спра
ва зміни „галицких специяльностий“ ор
динациї. Дальш е заповідає вшехполь- ский орґан, що ,,правдиво-польскі“ сто- ронництва, до яких не вчислює людов- цїв і социялїстів, стануть в рішучій о- боронї теперішної ординациї, а в по
требі приймуть ся і за обструкцию, до якої в кождім разі не будуть за слабкі..
Просяно ВІДНОВИТї переплату.
Н о в и н к и .
— Календар. В
ч е т в е р : руско-кат.: Андро- ника; римо-кат.: Боже Тіло, Феликса. — В п я т н и ц ю : руско кат.: Теодата; римо-кат.:
Петровелї, Анг.
— Є. Ексц. Митрополит Шептицкий
виїхав на візитацию до Словити.
— Промоция п. Богдана Барвіньского
на до
ктора фільософії (з історичної Групи) відбуде ся в пятницю дня 31. с. м. о 12. год. в полу
днє на львівскім унїверситетї.
— Тарасове сьвято.
Нинїшної середи о 6 год. вечером уряджують учениці приватної укр. семінариї учительскої у Львові концерт в честь Тараса Ш евченка в салі «Народного Дому».
сланий до него нїмецкими радними міста д-ром Кайндльом, проф. Вольфом, д-ром Франком і и., в якім вказують они на коне
чність спільного мирного пожити між Ж и д а ми і Німцями і заявляють, що они готові подати Ж идам руку до мирної роботи з Нім
цями, коли перші при виборі бурмистра бу
дуть голосувати на барона Фірта. З а те нї- мецкі радні при подібних нагодах приміром при виборі першого віцебурмістра, будуть за ступатись за жидівскі інтереси. В виду сего рішили жидівскі радні голосувати на барона Фірта. Першим віцебурмистром має стати суд. ради. Вайсельберґер.
— З почти.
Дня 1. червня 1907 заводить ся в Ходачкові малім, місцевости належачій до округа доручень ц. к. уряду почтового в Бір- ках великих, почтову складницю зі звичайним кругом дїланя. Складниця сеся получена буде з ц. к. урядом почтовим в Бірках великих поїздами ч. 5051 і 5052, зглядно амбулянсом ночтовим ч. 484 в поїздах чч. 5051 і 5052 на зелїзничім перестанку в Ходачкові.
— Замах на вел. князів росийских.
З Пари
жа доносять: На перебуваючих тут вел. кня
зів Кирила, Бориса
іВолодимира та на їх ро
дини мав бути в четвер виконаний замах під
час концерту в Опері. Зам ах відкрито на кіль
ка годин перед концертом. На концерті було богато публики. Увагу звертало, що льожа вел.
князів була пуста, а на салі множество аґен- тів полїцийних і умундурованих поліцаїв, був навіть сам префект парискої полїциї Лєпін.
Полїция мала намір зловити заговірників в будинку Опери, але они спостерегли видко ще в пору, на що заносить ся, і втекли.
— Штучний лід.
Магістрат міста Львова пригадує, що з огляду на людске здоровле не вільно уживати нечистого леду до охоло
джувана споживних артикулів в тих вииад- ках, де лїд стикає ся з тими артикулами. А щоби ніхто не міг звиняти ся незнанєм же- рела штучного леду, магістрат подає, що хе- мічно і бактериольогічно чистий лід хрусталь- ний витворює ся в заведеню нової міскої рі
зниці з добростаньскої води. Штучний лїд можна набувати в різниці по цїнї 120 К за 100 клґ., а по ЗО сот. за 25 клґ. (1 стовп).
Розвожений возом міский лїд коштує 2 К за 100 клґ., 50 с за 25 клґ. (І стовп.), 25 сот.
за 1272
клґ. (72 сповпа), а 13 с за 6 ’/4 клґ.
(*/4 стовпа). Заряд міскої різниці буде прий
мати замовлена на доставу леду до дому най
менше на 25 клґ. Візник має на плачену на
лежність за лїд виставити квіток, а постійні відбирателї леду на рахунок, або замовляючі лїд з доставою до дому мають потвердити відбір. Розвожене леду відбуває ся щоденно, а оповіщує ся дзвінком.
— Бальоном до бігуна.
Оба бігуни землі є ще доси загадкою для людий, хотяй тілько подорожників силувало ся дістати на гі точки землі. До північного бігуна підсунули ся по
дорожники далеко близше чим до полуднево
го, але на бігуні не станула доси людска сто
па. Всякі виправи кораблями не доведуть до тої цїли, бо леди загороджують їм дорогу.
Силують ся проте люди поплисти бальоном.
Хоч одна така воздушна виправа не дописала, готовить ся тепер друга під проводом анґлїй- ского воздухоплавця Вальтера Вельмана в Шніцберґу. Бальон Вельмана називає ся >Аме- ріка«. В червни приготовить ся все до від'їзду, в перших днях липня відбудуть ся проби взле- ту, а потім при нагоді догідного напряму в і
тру виправа попливе до бігуна. Від'їзд мусить нартупити між ~0. липня а 20. серпня. У тій виправі крім Вельмана возьмуть участь: м а
йор Гарсей, делєґат Злуч. Держав, яко науко
вий обсерватор, старший інжінєр Ванерман, др. Фовлєр і Ґастон Гервіє із Франциї. Бальон Вельмана має вигляд цигара довгого на 184 стіп. В найгрубшім місци обвід виносить 52 стіп. Поємність бальона стоїть поверх чверть мілїона кубічних стін. Сей воздушний велит, якого перевисшує що до величини лише ба
льон Цепеліна, може двигнути 19.500 фунтів тягару. Під бальоном висить кіш плетений з дротяних рурок, довгий на 115 стіп, 10 стіп високий, а 8 широкий. Під кошем висить так
— В Зборові
відбуде ся дня 1. с. м. о 2.
год. довірочна нарада членів «Взаїмвої Помо
чи учит.« в справі бібзїотеки.
— Вислїд виборів з дня 28. с. м.
звісний до полудня 29. с. м.:
Окр. 55. Д о л и н а-Калуш ітд. Голосува
ло 39.628. Дістали голосів: Юлїян Романчук 14.948, др. К. Трильовский 13.577, Стефан Ціпсер 11.303. Послами вибрані:
Юлїян Романчук і др. Кирило Трильовский.
Окр. 63. З о л о ч і в-Камінка ітд. Голо
сувало 32.092. Нема вислїду з 3 місць голо
сованя. Дістали голосів: о. Ізидор Зельский 5.740, др. Николай Глїбовицкий 13.016, К ази
мир Обертиньский 13.337. Послами вибрані:
др. Николай Глїбовицкий
(москв.) і К а з и м и р О б е р т и н ь с к и й (консерв.)
Окр. 67. Я р о с л а в-Цїшанів ітд. Голосу
вало 25.160. Дістали голосів: др. Данило Ста- хура 8.473, Володимир Козловский 11.691, др.
Іван Гриневецкий (москв.) 4.996. Послами ви
брані:
др. Данило Стахураі В о л о д и м и р К о з л о в с к и й (консерв.).
Окр. 68. Т е р н о п і л ь-Збараж ітд. Го
лосувало 27.047. Нема вислїду з 3 місць го
лосованя. Дістали голосів: др. Ізидор Голу- бович 6.454, Яцко Остапчук 10.701, Ян Зам ор
ений 9.892. Послами вибрані:
Яцко Остапчук
(соц. дем.) і Я н З а м о р е н и й (вшех- поляк).
Окр. 48. Н о в и й С а н ч Ст. Санч ітд.
Голосувало 19.079. Дістали голосів Тома Цьонґло 8.060, Станислав Поточек 6444, о.
Гавр. Гнатишак (москв.) 4.575. Послами ви
брані: Т о м а Ц ь о н ґ л о (люд.) і С т а н и с л а в П о т о ч е к (центр.),
Окр. 50. К о р о с н о-Ж мигород ітд. При тїснїйшім виборі посла меншости голосувало 13.203. Дістали голосів: Ян Гарнек 9.920, Вінк. Тенчар (ІШ ) 3.196. Послом вибраний Я н Г а р н е к (людов.).
— Іменованя. Мінїстер скарбу іменував в ирокураториї скарбу у Львові радниками се
кретарів: д-ра Семена Воллєрнера, д-ра Фран- ца Саву і д ра Матїя Мончиньского; секрета
рями адюнктів: д-ра Адольфа Ш терншуса і д-ра Стефана Таласевича; адюнктами конце- пістів: д-ра Станислава Козьминьского і д-ра Иосифа Бжеского. — Президент найвисшого трибуналу касацийногоіменував судових адюн
ктів д ра Тадея князя Пузину і д-ра Ернеста Габіхта секретарияльними адюнктами в най- висшім трибуналі. — Мінїстер внутрішних справ іменував лікаря повітового д-ра Ів. Фи- левича старшим лікарем повітовим в Гали
чині.
— З Курітиби в Парані
пише н. Дм. Іван
ків до амер. „Свободи", що н. Микита Вулик виїхав дня 31. марця с. р. до старого краю в справі руских сьвітских сьвящеників для па- раньских Русинів. Зголосилось ту аж трох сьвящеників, що мають охоту приїхати, але мабуть їх не хочуть пустити — зазначує п.
Іванків. Яку там п. Вулик дістане відповідь і чи привезе з собою сьвящеників, годі напе
ред згадати.
На 40 тисяч Русинів нема в Парані нї- одної рускої часописи. Доси зібрав утворений в тій цїли комітет 820 мільрейсів (се є 1.300 К) на поставлене рускої друкарні. З тих гро
шей вислано 650 К на черенки, а рештою за- даткують машину.
— Жидівско-нїмецна політика на Буковині.
Вибір бурмистра міста Чернівців по статутам мав відбута ся до 8-ох днів по смерти д-ра Райса. Однак з огляду на вибори до держав
ної ради відсунено сей вибір на день 28. с.
м. Минулої неділі, як пишуть черновецкі нї-
мецкі часописи, відбула ся нарада жидівских
радних міста а також нїмецких з окрема. На
зборах жидівских радних міста, в яких взяли
участь також радники жидівскої конфесийної
громади, обмірковувано питане обсадженя
місця бурмистра. Перші бесідники були за
жидівским кандидатом, маючи на оці вислїд
недавних виборів. Однак др. Штравхер за я
вив ся за бароном Фіртом, який завеїгди
прихильно відносив ся до Ж идів і який за
гально звісний як чоловік обєктивний. При
сій нагоді прочитав др. Штравхер лист ви
4 само довга сталева скриня, в якій містять ся
збірники нафти (6.800 фунтів), потрібної до порушувана мотору. Кіш і сталева скриня о- кружені є грубою шовковою материєю. В се
редині коша стоїть мотор з силою 70 коний, який важить 900 фунтів. Шрубові крила фран- цускої системи, виковані зі сталі, з проміром 11 стіп, находять ся на передї коша і по єго обох боках. На заді містить ся керма.
Учасники виправи будуть мешкати в трикутних каютах, в яких може помістити ся 10—12 осіб, 12 псів, всякі наукові прибори і заиаси живности. Над човном (кошем) висить зпід бальона мішок з 600 фунтами живности.
Сей мішок можна буде пересувати в ріжні сторони в цїли удержаня човна в рівновазі.
Човен зі збірником важить 2200 фунтів, мо
тори і шруби 1350 фунтів. Нафта вистане на 150 годин. Зужита що дня нафта важити ме 600 фунтів, через що відповідна скількість ґазу в бальонї стає непотрібна. Той надмір ґазу буде Вельман уживати до опалювана мо
тору і обчислив, що дасть ся ним опалювати мотор через 30 годин. Бальон буде сунути ся 300 до 500 стіп високо понад землею, аби мо
жна обсервувати околицю. Виправа заосмо- трена живностию на 10 місяців, хоч не по
винна тревати більше над 10 до 20 днів, бели би бальон зіпсував ся, то члени виправи ма
ючи до розпорядимости саночки і пси, могли би пішки подорожувати, чи то до бігуна, чи з поворотом.
— Дрібні вісти.
В Самборі основує ся від осени приватна жіноча семінария учительска.
— Бурмистром м. Черновець вибрано одно
голосно першого віцебурмистра Фірта. — Про
тест проти вибору посла Брайтера у Львові підписало — як доносить Саг. Маг. — поверх 1000 виборців. — Цісар уділив 5.000 К запо
моги для погорільців в Угерцях незабитівских.
— В Станиславові спіймано злодія, який в грудня м. р. украв з почтового воза 54 тисяч корон. Є ним почтилїон Павлїковский. До ви
ни вже признав ся. — У д-ра Міколяша у Львові допустив ся дня 17. марця кра- дїжи грошей єго слуга Фльориян Латка і удавав, що немов то незнані єму розби
шаки єго звязали і поранили а гроші забрали. По кількох днях єго арештовано і доказано ему вину, а вчера трибунал по переведеній роз
праві засудив єго на 5 літ тяж кої вязницї в постом що місяця.
— Репертуар міского театру у Львові.
Нині в середу „По розбитю на мори“
ком. в і д .
В четвер в день Божого Тіла театр зам кнений.
В пятницю „Хорий з уроеня“ ком. в 3 д.
В суботу по пол. „Тамтой" штука в 5 д.;
вечер „Бармен" оп.
В неділю по пол. „Дама від Максима"
шутка в 3. д.; вечер „Весела вдовичка" опе
ретка в 3 д.
В понеділок „Старі холостяки" ком.
в 5 діях.
Ві второк „Міньон" опера в 3 д.
Телєїрами
з дня 29. м а я 1907.
Відень.
Цісар поїде до Будапешту на тор- жественне відкрите памятника цїсаревої Ели- савети, яке відбуде ся дня 4. червня і пере
буде в Будапешті 12 днів.
Бруншвик.
Сойм вибрав вчера реґентом кн.
Івана Альбрехта меклємбурско-швериньского.
Тегеран.
Губернатор Люзістану готовить оружну силу, аби заняти Гамадан і оповісти
ти себе шахом.
З поезий Уяяни Кравченко.
П і с н я . Соловейка спів чудовий І дівчати мрії — думи,
—Ніжний розгомін діброви
І тужливі бору шуми, --- Шуми бору, степів, поля, Рож конаючих зітхнїння, Чисті згуки гарф Еоля
І пташат дрібних квиління, — Рев розбурханого моря,
Тихі жалі у могили — Людські всі страждай ня-горя Пісню враз одну зложили.
Скілько згуків в пісню сплило Й безнадійних стрясень духа, Що сліз, крови пісню змило, — Чи числив хто? чи хто слуха’?
Ой, щоб кожний згук поняти, Щоб і пісню всю відчути, Віще серце треба мати, Більш як чоловіком бути!
З леготом на легкій фали Пісня виспіє улітає,
По віках аж гам в віддали При стопах зорей втихає...
С о н е т . Най спогад злиднів, почуте вини Чола не хилить, сил не відбирає — Хай серце більш не плаче, не падає, Ж ал ь не спиня’ стремлїння до мети.
Плач щастя-волї нам не дасть, брати!
Таж вже за нами море сліз безкрає...
Над долею Вкраїни всі ридаєм, Бо ми не злі — нестійкі тільки ми.
Хвилин привітних много ми лишили, Мрій-замірів богато не сповнили, Діл кинули... Гей, стямитись нам час!
Гей, час лишити скарги, плач, трівогу, Постійний труд лиш дасть нам перемогу, Лиш з діл грядучі ймуть судити нас!
П о с т у п .
1а рвучих хвилях людскість в даль пливе, Пливе все близше ід цілям сьвітляним — Усовершаєсь — жертви хоч несе,
З а сьвітло боресь з трудом незрівнаним, Збира’ трофеї многі з місця бою,
З любві для правди має сильну зброю — Тож миттю стяг побіди люд заткне!
П іс н я . З а богато, за богато В ясні очи я гляділа — Аж від їх палкого блеску Вся коханнєчком спянїла.
З а богато, за богато В ясні очи я дивилась — Не дивитись більш в ті очи Вже тепер моя не сила!
Горде серце.
Хай ніхто не чує нарікання Горде серце маю я —
Біль увесь мій, сльози, жар кохання Донесу аж в гріб сама.
Горе се моє й мої страждання Донесу їх лиш сама —
І ніхто не вчує нарікання, Горде серце маю я!
ііЖ
Всілякі К У П О Н И
$
Є
виугосовйні ц ін н і
папері виплачує без нотрученя провізні
або коштів
Контора виміни
Ц. к. упр. гал. акц
Б А Н К У Г і п о т е ч н о г о
в В
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ.
Готель, реставраци я і кавар н я — ріг ул. С икстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали 28. мая с. м.: М. Кошля з Пе
ремишля, о.,В. Яцишин з Хмільна, о. Т. Кали- нич з Ж укотина, др. Н. Яцїв з Маґерова, о.
С. Габрусевич з Годова, Л. Брін з Переми
шля, Яр. Госнецкий з Хутара, Ів. Олесницкий з Станиславова, Яр. Сїнґалевич з Бережан, Йос. Салук з Перемишля, о. Сев. Матковский з Босир.
Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати
про ціни збіжа і продуктів у Львові від 20. до 26.
Пшениця • Ж ито
Ячмінь броварняний Ячмінь на нашу • Овес . . . . Кукурудза Просо
Горох до вареня • Горох на нашу Бобик
Конюшина червона Конюшина біла Конюшина шведска 'Гимотка •
Гіпак зимовий Насїнє конопл.
Хміль
Насїнє льняне Льнянка
мая 1907:
за 50 клґ.
• 9-65— 9 85 К
• 820— 840 К . 9-35— 985 К
• 0 00— 0 00 К . 9-70— 10 20 К
• 7-25
-76 5 К
• 00 0
-0-00 К
• 11-25-11-75 К . 8-50— 9 00 К . 7-35— 7 60 К . 65-00—75 00 К . 35 00—40-00 К
• 00 0 0 - 0 0 00 К . 3600—38 00 К
• 12-75—13 00 К
• 0-00-00-00 к . 60-00—85.00 К
• 00-00-00-00 к
• 00-00-00.00 к
С о1о88еи т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 15. д о 31. м а я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 нредставленя о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ ЬИе представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.
До Львова
п р и х о д я т ь 3 рано перед пол.
пб
пол. вечер В но чи
К р ако ва 5 5 0 8 55 130 5-25 9-50
К ракова 7 2 5 9-45 — 8 40 2 31
Р яш ева — — 1-ю — —
Підволочиск 7.20 12 00 216 5-40 10 30
Ч ерновець 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00
Ч ерновець — — 3 3 5 — 12 20
С таниславова 5 ’55 — — — —
Коломиї, — 1005 — — —
Стрия 7 29 11-50 3 51 — 10 50
Пустомит 7-29 11-50 351 9-40Н 10 50
Самбора 8 0 0 10-30 155 — 9 2 0
Любіня 8 0 0 1030 155 9-20 11-501
Рави рускої 7-10 1240 4-50 — —
Я нова 8 22 1 15 5 0 0 9-25 10 101
В руховпч 7-Ю 12-40 Г 4 і |
3-25
4'50 «•20
В руховнч 10 05т — 5-30 9 35Л
Зим ної води 5-50 7 25 1 10 5-25 9-50 Зі Львоваь
в ід х о д я т д о рано перед пол.
ПО
полуд вечер В ночи
К р а к о в а 3 4 5 8 2 5 2 45 7 0 5 11.10
К р ако ва — 8.40 6 1 5 47-20 1245
Ряш ева — — 4-05 — —
П ідволочиск 6 20 10-45 2 17 7 0 0 11 15
Ч ерновець 6 1 0 9 2 0 155 — 10-49
Черновець — — — — 251
Станиславова — — — 5 5 0 —
К оломиї — — 2 35 __ —
Стрия 7-30 — 2 26 6 25 11-30
П устом ит 7 3 0 1045Н 1-26 6-25 1030
С амбора 6 0 0 9 05 4 3 0 — 10-51
Любіня 6 00 9 05 2 101 4 3 0 1051
Рави рускої 6 1 2 1105 — 7-Ю 11-351
Я нова 6 58 9 1 5 1-351 3-35 6 3 0
Б рухович 6.12 11-05 2-28 5-45 8-34Л
В руховнч !)-05у 1 2 4 Ц 3 45 7-Ю 11-351 Зимної води 3 4 5 8-40 4 05 7-20 1100
ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатан і товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лиш е в недїлї і сьв ята означені
— в недїлї і сьв ята від 26/6 до 15/9 буквою Н, — недїлї і с ь в я т а а від 1/6 до ЗП8 щодень буквою Л.
< ?
