Ruslan. R. 12, č. 34 (1908)

Ч. 34. Львів, второн дня 12. (2 5 .) лютого 1908. Річник X II.

Передялжта

«Ьш« ріж . 16 рублів або 36 ф р іи ііі

■ж ніж реву . 8 рублів

•бо 18 фражяж

■о по Юеот.

«ми і д у ж у «я вврвшж: а ве вовьм еа мплоетх і віра не воаьмеш, і віра руекх* — 8 Р у е в в ж в в я х псальмі * II. Шашвевжча.

Важчать у Дьмві що два жрім жеділь і руежжх еьват о о ‘Іі год. пополудвж.

йадаидия, адміністрацій і

•кспедживя «Руслалж* цід ч. 1. *л. Двмбрввеквг* (Хорун- іцини). Експеджцжя м ісц ем ж Агеипжї Соположеного ж пасажі Гавсмаяа.

Рукописи ввертає сялжижо ра попереднє аастереженв.—

Рекжямацжї яеопечатаціж вільні від порти. — Оголо- шеяя яви чайні приймають ся по цїнї 20 с. від стріч кж, а в «Надісланім* 40 Є.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесевя по ЗО сот.

від ст р іч к и .

Історивії «гад засю и Народного Дому

у Львові.

(На основі жерел написав Ол. Барвіньский).

(Дальше).

Міністерство янутр. справ звернуло ся в 1892 р. в тій справі до долїшно- аветрийскої прокуратори! скарбу (в тім була рука тодішнього, відомого із своїх поглядів ексц. шефа д-ра Ерба) о добро- мнїне, а дол. австр. прокуратория висло­

вила дня 24. лютого 1893 ч. ■ ■ ■ ■ ■ ■ 39.233 такий свій погляд, що у ■

всім не може годити ся на ви­

води галиц. прокуратори! скар­

бу і узасаднене еї добромнїня з 22. червня 1889 ч. 12039 і оспорюваного розпорядку намі­

сництва з 31. жовтня 1890 ч.

68.941, хоч згоджує ся в тім, що друга город, параф. церква повинна бути окремо тракгонана від народного інститута. Дол.

австр. прокуратория скарбу була тої думки, що інститут Народний Дім, одержавши посьвідчене на­

місництва на предложені. стату- та війшов в жита яко товарист­

во на основі законе про това­

риства і яво таке признано вго правительством яко властию над товариствами і яко дателем о- дної части інститутского майна.

Одначе міністерство врутр.

справ стояло при тім, що тут розходить ся передовсім о зло­

жене іменем наукового фонду заяви в справі впису до ґрун ­ тових книг а в звязи з тим о обезпеченв в ґрунтових книгах в інтерес! не постровної ще дру­

гої город- параф. церкви взгля- дно в користь сеї церкви. Міні­

стерство внутр. справ було отже

се! гадки, що та справа передовсім нале жить до обсягу міністерства ісповідань і длятого звернуло ся там о видане д о ­ бромнїня, взглядно о к о м п е т е н т н у п о с т а н о в у , щоби опісля в тій спра­

ві видати в о б о п і л ь н і м п о р о з у - м і н ю обидвох міністерств мінїстереке рішене.

Справа згаданого рекурсу „общества“

Народ. Дому о стілько відносить ся до обсягу міністерства ісповідань, що тут розходить ся о рішене питаня, чи в ґр у н ­ товій книзі м. Львова (гіпот. виказ ч. 61)

під конскр- ч. 78 положена реальність взглядно будовляні парцелі топ. чч. 101 102 мають бути інтабульовані в користь

інститута Нііродний ДГм, ‘ взглядно ще непостроєної тоді гр.кат. другої город, церкви разом з мешканем для пароха у Львові, чи в користь »общества« Наро­

дного Дому. Розвязка сего питаня вимагає рішеня, чи актам даровизни з року 1849 і сл. належить признати характер придбань фондацийних, чи ні. Міністерство іспов.

і просьвіти стануло на тім становищі, що згаданим актам даровизни прислугуе х а­

рактер фондациї і згодило ся ча виводи і узасаднене галицкої прокуратори!, як і

Анатоль Вахнянин

род. 7. вересня 18.1. р. | 11. лютого 1908.

на становище в тій справі намісництва- Як вже на початку сеї розвідки за ­ значено, „Головна Руска Рада" у Львові в поданях до міністерства внутр. справ з 26.

цьрітня

1849 і з 28. серпня 1849 висловила бажане, щоби р у с к о м у н а р о д о в и д л я з а г а л ь н о - х о - с е н н и х ц і л е й даровано розпадини і згарища колишнього монастиря Тринї- тариїв,*) в котрім в 1848 р. містив ся львівский університет і колишнього ко- стелика тринїтарского, в котрім містила ся унїверсит. бібліотека (конскр. ч. 68) а іменно: а) для постровня другої гр.-к.

городскої параф. церкви у Львові і б) для утворена н а р о д н о г о і н с т и -

т у т а „Народний Дім". Тими подавим»

заявила Гол. Руска Рада правительству свій намір і своє бажане, ввести в жите інституциї, котрі вже з гори мали певну означену з а г а л ь н о-х о с е н н у ц і л ь ,

— духовне добро, плекане руского наро­

дного чувства, взгляд ю інтелектуальне л о д в и г н е н в і р о з в и т о к р у с - к о ї н а р о д н о с т и п Г а л и ч и н і , а сій діли мали служити д е р ж а в и м а є т к о в і п р е д м е т и , котрі під управою міністерства внутр. справ тво- рили табулярну 'власн ість не- вільничо-редемпцийного фонду.

До сеї заяви була „Гол. Руск.

Рада" у Львові о стілько упра- внена, позаяк тоді она була о- динокою представницею Р у с и- н і в в Г а л и ч и н і , бо в ній тоді зосередили ся всі нацио- нальні змаганя Русинів в суспіль­

нім, культурнім і політичнім об­

сягу, а длятого Головну Руску Раду признавано тоді орґаном для береж еня, інтересів руского народу в Галичині також із сто­

рони держ авної управи.

(Дальше буде)

*) Монастир Тривїтариїв осно­

вано тут в р. 1729, а цісар Йосиф II зніс єго 1783 р. Відтак уміщено там в 1784 р. львівский університет з акад. ґімназиею. Монастир, де м і­

стив ся університет, і церква, де мі­

стила ся унїв. бібліотека, згоріли підчас бомбардована м. Львова 2.

листопада 1848 р. З народним про- будженем Русинів порушив парох Рудна о. Лев Т р е щ а к і в с к и й (на згаданім на початку сеї розвід­

ки засїданю) одушевленою промо­

вою гадку віднести ся до всіх народів (також до Є. Сьв. Папи) о жертви і датки для засновин народного ін­

ститута руского, з чого опісля дій­

сно зібрано ф о н д (замітпо, що ґр.

Альфред Потоцкий дав 300 зр. копв.

мов.). Ся гадка дала привід до того, що Гал. Руск. Рада звернула ся до міністерства внутр. справ 28. сер­

пня 1849. р. з подавем також вже попереду наведеним.

ля

Анатоль Вахнянин, родив ся в Синяві над Сяном в 1841 р., де еге батько, Клим, був сьвящеником.

В автобіографії своїй пише він про себе:

„Замилуванє до музики завдячую я мо­

їй матери, Каролїнї з УеііЬ-ів, нїмкинї з роду, що своїх дітей з малку занрявляла до пісні. В ґімназияльних школах в Перемишли (1851—

*) Вона була призначена для «Арти­

стичного Вістника*, який однак перестав ви­

ходити.

2

їх мусїла прилягти до других товариств му­

зичних у Львові^ іфейіЦ) до хору Сіґніого, >Га-

•лицкого музичного*‘Гдв’арйства», а відтак від 1881 р. до „Лютні". Мимо, того бодай в роко­

вини смерти Тараса можна було що року ви ступати з концертами, на яких звенїла рідна пісна. Праця на полі музики була не легка.

Ж іноцтво наше (крім гіанзн Любовачів)*) со­

ромило ся виступати на коицертозій естраді а

до

того з концертами нашими мусїли ми

по „Стрільницях 1859) учив ся я нотчого співу під рукою про­

фесорів Серсавіого і Льоренца. Ся наука ле­

ж ала в тодішній системі шкільного вихованя.

На т. зв. „8іп£5Іипа“-ах, тричи в тиждень, співали ми легонькі квартети виключно німець­

ких композиторів. Задля доброго альтового голосу прйнято мене небавом (1853 р.) до хо­

ру в руській катедральніи церкви. Хор сей заснував в сорокових роках єпископ Ів. Снї- гурский, а управу єго віддав в руки знїмче-

ного Чеха Нанкого. З того часу вперве розбу-1 тиняти' с і по „Стрільницях" та маґістрацких дило ся ширше замилуване до нотного цер- салях у Львові, бо „Народний Д ім “ був для ковного співу в Перемишли. Я співав в с м нас зачинений. Донерва з 1891 роком з’уміли хорі під наслїдником Нанкого, згаданим Сер- ми з’орґавїзувати своє снівацке товариство, савім відтак під звісним нашим композпто- „Львівского Бонна",

в

якім віддана-мені арти- ром Іваном Лаврівским, потім під Петром Лю- стичну упраіу. Істория розвою сего товари .твд бовичем і Седляком (Чехом). Тут я і мої чи- звісна. Твори свої я писав принагідно, без сленні шкільні товариші мали нагоду пізнати всяких прегенсий, Оож я автодидакт на полі церковні комиозициї Бортняньского, Нанкого, музики. Таким способом повстали хори му- Серсавіого Львова, Ів. Лаврівского і Михайла жескі „Молоді сни", „Наша ж азнь", „По мо- Вербицкого, тодїшного пароха в Млинах (біля рю“ (до „Прополка" К. Устияновича), „Стіймо Краківця). Перемишль був неначе розсадником разом друг при друзі", дві кантати на нови- музикального житя Русинів, - в якім брали тане цісаря в часі . гостини у Львові (1880 і живу участь музикальні родини Раставець- 1894 р.), дві кавтати в часі гостини архікн.

ках Леонговичів, Сїнкевичів, Менцїнських, Рудольфа у Львові і Тернополя (1887) з су- Вит’ошиньскнх, Лаврівских, Войтовичів, Носа- проводом війскових орхестр, а відтак заняв -іевичів Кордасевичів і других. Під приводом ся я враз з Порф. Бажаньским видавництвом Ів Лаврівского і Мих. Вербицкого, двох суча- „Кобзаря- (1885 р.) в якім згармонїзував я сних руских композиторів, стала відтак побіч деякі народні пісні .Чи я в лузі не калина церковного співу ізвільна розвиватися і сьвіт- була., >ОЙ, нависли чорні хм ари., .Чи сеж ска руська пісня. Молоді співочі сили збирали тая керниченка?. «На долині, при Чигринї. і ея в хатї Ів. Лаврівского і тут при помочи др. Для хору »Льв. Бонна» зорудував я кіль- старших виконували сьвіжо скомпоновані ним ка т. зв. .В язанок з народних пісень», для твори Згадаю лише про .Р іч к у . .Осінь, та народних шкіл зложив .Церковний сніваник.

Красну Зорю" т о в тім часі повстаЯй. До (виданий польским товариством'педаґоґічиим), Перемишля навідував ся з Млинів дуже часто а прочі мої слабі сили з ужив я на чотиро

„ „ , ____ к ; „пкопопч т л і тяопи: пене-1 актову оперу „Купало". Нині труджу ся

П(

мурів, не доведе ся там почути із уст питомцїв р уского слова, хиба .часом на жарт і то радше? по сотацки як по руски, Всї предмети викладають ся по латинь- ски, декотрі по м їдярски. Руске слово можна хиба учути і то рідко на

церковно-славяньскої мови, хоч язиком є тут також довим

ский.

Не диво отже, панує анти-руский

годині викла- мадяр- щ о серед питомцїв дух. Переважна їх часть є ренегатами мадяронами, котрих найвисшим ідеалом є: дістати ся чим скорше на добру парохію, тай діждати ся тої щасливої тодини, коли по всіх на­

ших парохіях буде ціле босослуженє від­

правляти ся но мадярски, як се-' по ма- дярских околицях вже тепер діє ся.

Однак не можу сказати, що і тут серед питомцїв не знайдуть ся виїмки, себ то люди щирого серця і теплих по­

чувань. Народного духа нридуеити м ож ­ на, але цілком убити не легко. Т аких щ ирійш их людий є тепер в семінарйї з пятеро.

Щ оби уявити собі, серед яки х обста­

вин їм живе ся, мушу цаписати, що к о ­ ли дном з них прислано кілька галицких

часописий, звернув ректорат т і часописи посилаючому з допискою, що часописий підбурю ю чих проти мадярскої националь- но-державної ідеї до семінариї присилати не вільно, а самим питомцям виточив карне слідство, з котрого ледво викру­

тили ся.

А треба знати, що в тих часопи- писях не було ані одного слова не то про Мадярів, але навіть й про У го р ­ щину.

В пр яш івскій семінариї такі сумні обставини, що звідтам готові вигнати і найліпшого богослова за читане загра- ничних часописий (особливо росийских).

Р ік тому, чи два знакомий мені питомець дістав від свого вітця якісь часописи чи кни ж ки росийскі і єго видалено із семі­

нариї, лиш е по великих заходах прйнято єго відтак назад. Не л іпш у славу від ро­

сийских мають в нас україньскі часопи­

си, писані фонетикою. їх уважає ся у нас раз „ворожими мадярским нацио- нальним ідеям і змаганям*.

Сумно дивити ся, що на нашій Руси всьо спить, хоч серед Русинів, Словаків, Н ім ців ітд. бодай який такий рух можна замітити. Не лише ми самі звикли до наших сумних відносин, але що більше н іс уважають пропащими (в руско наци- ональнім розуміню ) і ч уж і люди, особли­

во Мадяри. Розумів ся, они тим дуже т і­

шать ся. Они уважають нас уже „с в о ­ їм и " і що правда, єсть у тім не мало рациї. На нас Русинів глядить цілий ма- дярский сьвіт яко певних — найпевнїй- ш их маднрских патріотів. Проте, коли у нас говорить ся або пише ся, про нацио- нальний рух серед немадярских народно- сгий, ніколи навіть не згадує ся про нас Русинів. Ми в очах теперішиих політиків єсьмо Мадярами вживаючими поки-щ о рускої мови, які однак аж горять ба- жанєм стати ся чим скорше „слравдега- ним и" Мадярами після мови і оби- чаїв.

Так бодай пишуть і говорять про нас всюди, чи однак щиро і по совісти

того не знати.

Є однак познаки, котрі вказують на се, що нони всеж таки не спускаю ть нас Мих Вербицкий і привозив свої твори; пере-1 актову оперу „Купало". Нині труджу ся по

важно укладаю на мужескі голоси. Пісні ті змозі в „Виспім музичнім Інсгитутї" в надії, Йшли відтак в гурток ґімназияльної молоде-1що з сеї інсгитуциї вийдуть „люде",

жи. В садї Менцїнських (на Підгірю) лунала літним вечером рідна пісня і будила до „сво го житя". В 1859 році попав я яко питомець духовної семінариї у Л ьво в іо п ятьв музикаль ний кружок семінарицкий і яко баритоніст брав живу участь в їх хоральних нродукцаях.

У Львові істнували тоді два хори, іменно Ставропіґійский під управою Рудковского і семінарицький під змінною управою ще луч т и х співаків. В 1861 р. завитали у руську духовну семінарию в верве твори Шевченкові

часто лише катехизм викладав ся по ру ски. Д е які учителі заборонююгь дітям навіть дома говорити по руски, щоби осягнути тим більший ус п іх в мадярскій

Русини пряшівскої єпархії.

(Лист з У го р ско ї Руси) (Конець).

П ряіпівска єпархія має до 250 на родних ш кіл (так званих гр. кат. і па се лах. Викяадовою мовою є в них пере

„ „ „ „ „ „ „ . „ . в а ж н о мадярска, місцями мішана мадяр а з ними і деякі збірки українських р . ско-руска або мадярско-сотацка. Д уж е пісень, як Коцїпіньского. Ми пізнали окремий!

характер укр. мельодий, вельми відрубний від німецьких або на німецький лад скомпонованих хорів. Тут і поважив се я вперве зложити

квартет до слів Юр. Федьковиїа. „Чи знаєш, срред мадярского люду. Само по со де країна наша мила? і ьвовв ’™Н1С‘ я ? бр в таких ш колах діти но правді навчать країньску пісню до Перемишля (1863), де від-1 * м ад „ ад е в ,,ІЗНІЙШИХ СВОІХ так, покінчивши теольогічні науки, одержав я за^ у ВЦ]И мадярщину, не знають ні

<1864) місце, еуплєнта ґімназияльної о. , чого майже з того, чого в ш кол і учили ся. Додам ще, що наші учителі стоять тепер під острим надзором а від минув- ремишли заснована ся т. зв. „Громада" а в

ній повстав і кружок для плеканя україяьскоі

пісні. Кружок розжив ся скоро, так, що в ж е г (ІІ0Г0 року 0б0Вязані навіть складати при в 1865 р. змогли ми роковини смерти а р а с а | ^ ^ ня

н іп я іп т ь м я л н п г к ій к о н с т и т у і і и ї

опровести концертом, в якім Перемишль вперве почув україньску пісню. В 1866 р. ки­

нула мене судьба у Відень на фільософію.

Для мене розкрив ся новий сьвіт: німецка класична музика побіч пісні західних і полу-1

сегу на вірність мадярскій ко нсти туц ії, вітчинї ітд.

Учителі пряш єпархії виховують ся головно в гр. кат. семінариї учительскій.

Викладова мова є в ній мадярска. Уче- ники »гр.-кат.< учать ся в ній тако ж і дневих Славян. Я небавом опинився в ческім І 01- мови (радШе церковно-московскої)

__Сг,л1Ь_«“

а и и с і п іл

ТЛПЯНПН) Фепх-1 ‘ л г «

сиівапькім „8ро1к-у“, який під управою Ферх- ґот-Товачевского став плекати і нашу пісню і взяв навіть участь в сьвяткованю памяти Ш евченка, зааранжованім через наше молоде І товариство академіцке „Сїч“ (1868 р.). Під ко­

пець 1868 одержав я становище учителя ґім- назияльного у Львові

і

опять лучила ся мені нагода, плекати рідну пісню між руською мо- лодежю. В р. 1870 заснував я статутове то-

всего З 4 клнс однак сей предмет викладає ся

рази на тиждень і то для всіх

разом, тимчасом мадярска мова викла­

дає ся в 9 годинах на тиждень а нїмец- ка в 5. Та і спосіб викладаня руского я- зика е як найгірший, так, що навіть на каліграф ію і Гімнастику звертає ся біль­

ше уваги як на руский язик. З тої нау­

ки нема жадної ко р и с ги ; ученики навчать вариство музичне „Теорбан", в якім учив мі-1 леД(Ю читати і то д у ж е сл аб о . Т а к Ц зики звісний в своїм часі польский комнози- І ам о недб ало учать р у ск о го я зи к а в пряш тор Ґунєвич. Сей Ґунєвич і наклонив мене ґім н а з и -,

учити ся комиозициї. Хор »Теорбана< скла дав ся з молодежи, між якою визначали ся пізнїйше звісні артисти Закревский і Мишуґа.

По недостатку материяльних засобів „Теор­

бан", що містив ся таки в моїй приватній ха . Панна Терміна Любович вийшла за-

тї, занидів. муж за проф. Вол. Шухевича, а її молодша

Наші співачі сили ляше від часу до ча-1 сестра) Евгенія, є женою радника Ол. Барвін- с у громадили ся в .Руській Бесїдї«, а частинаського.

Щ о до пряш. духовної семінариї, то также не можу написати ніч о го відрад­

ного Війш овш и в середину семінарских

цілком з ока. Коли денеде запалить ся серед нас іскра национальної сьвідомо- сти, то они єї сейчас придусять і то д у ­ же брутальною рукою. М ожу сказати, що хоч у нас — на У го р щ и ні — лична сво­

бода може більша як у Росиї, однак під национально-полїтичним зглядом у нас навряд чи не гір ш е ще, як там. Ви певне чули про ті сумні події, які лучили ся в листоцадї м. р. у Черновій на Словаччи­

ні, де при посьвяченю костела вбито 12

з

•осіб, а много ранено. Проте треба нам бути дуже обережними в национальних справах. Вас певно не зможе здусити уже ворожа рука, бо вас много і ви стоїте перед рядами ворога як рівні ему;

в нас діло має ся цілком противно; на­

ше число супротив ворога в зникоме.

Немадярон.

Політичний огляд .

Австро-Угорщина.

Б у д ж е т о в а к о м і с и я , ко­

тра від Різдва відбуває засїданя, щоби до дня 17. марця, на котрий має бути знов скликана держ. рада, не могла до- си упорати ся з своєю задачею. Соймо ві вибори здержували певну часть чле­

нів комісиї від участи в засїданях і ро­

боти і доперва тепер, коли вибори до декотрих соймів иокінчені або кінчать ся, є вигляди, що держ. рада в означе­

нім дні буде могла дальші розпочати засїданя і шо на той час буде можна їй предложити звіт про буджет. Одначе як раз тепер мають прийти відрочувані доси к р и т и ч н і р о з д і л и будже- ту, іменно міністерства п р о с ь в і т и і с у д і в н и ц т в а , а з ними виринуть в ріжних відмінах всякі национально-по- лїтичні питана, домаганя і спори. Христ.

суспільна „Коггезр Аизігіа* звіщає, що міністерство обстає при згаданім в горі речинцї скликана держ. ради, поза- як думає знов зробити в нарадах єї до­

виту великодпу перерву, щоби дати спро могу до уконституованя і нарад новови- браних краєвих соймів. З иншого христ.

сусп. жерела КеісЬзрозі дізнаємо ся знов, що в тім таборі проявляє ся р о з ­ д р а т о в а н е п р о т и п р а в и т е л ь с т в а , так що значна частина х р и с т . с у с п і л ь н и к і в в будж.

комісиї думає голосувати п р о т и б у д- ж е т у м і н і с т е р с т в а п р о с ь в і т и , а се іменно задля того, що мінїстер Мархет задля нападу нїмецко-радикаль- них студентів в університеті в Градцї на католипких студентів не потягнув напа­

сників до одвічальности і примірно не покарав. Тим способом бажають прине­

волити міністра Мархета, щоби, виснував для себе відповідні послїдовности.

Хагобпі Ь ізіу знов запевняють, що наслідком рішеня Хебского (Есер) суду окр. в язиковій справі так заострили ся відносини між Чехами а Німцями і пра- вительством, що положене в кабінеті бар. Бека вельми попсувало ся. Язикова справа в Чехах домагає ся рішучої по- лагоди, а др. К р а м а р ж після наради з б. міністром П а ц а к о м і пров дни- ком ческих катол. народовців Г р у б а - н о м пересправляв з бар. Беком і звер­

нув бачність на роздратоване і невдо- воленє в ческім таборі. Той сам дневник звіщав, що бар. Бек має зараз після ви­

борів до ческого сойму покликати про­

відників ческих на нараду в справах буджету міністерства просьвіти і суді­

вництва, а вислїд сеї наради буде у ве­

ликій мірі зависимий від того, чи в с і німецкі посли (отже й христ. суспільни- ки) зєдинять ся знов до спільного по- ступованя чи будуть іти окремо. Одначе до такої згоди одноцїлої між нїмецкими вольнодумцями (декяткою) а христ. су- спільниками (до злуки в т. зв. дванай- цятку) імовірно не прийде задля змагань вольнодумцїв в цїли обкроєня обсягу дї- ланя міністерства робіт, яке має обняти христ. суеп. мінїстер др. Ґ е с с м а н.

КеісЬзрозі докідує ся з певного бу- дапешт. жерела, що ще мали в г р у д н і иредложили независимцї монарсї п р о ­ п а м я т н е п и с ь м о з домаганями у- н а р о д о в л е н я у г о р с к о г о в і й-

с к а (по мисли т. зв. програми девятки) і під такими услівями заявили згоду на підвисшенє контингенту новобранців і плат офіцирских. Автором сего письма має бути близький свояк міністра Зічого Алясара. Домаганя висловлені в тім пи­

сьмі відгривали вже певну ролю підчас розправ в делєґациї, одначе зустрінули ся з опором в найвисших кругах. Через те розбила ся справа підвисшеня війск.

плат, а доперва після межинародного заворуш ена викликаного балкачьскими зелїзничими планами виступають Мадя- ри знов з тими домаганями.

Мінїстер війни Ш е н а й х в суботи й промові в делєґациї, настроєній вельми елєґійно, заявив, що він не може зару­

чити, що державна рада заздалегідь бу­

де повідомлені про нові умови що до нових уступок війскових в користь Ма­

дярів, одначе запевняв, що, як довго він стоїть на чолі міністерства війни, не гро­

зить армії ніяка небезпечність. Вказав при тім, що наслідком сучасних відно син „армія усихає", і що »в даних об­

ставинах* було би рішене війскового гіитаня більше бажане, як теперішний стан Виходилоб із сего, що „треба ра тувати, що ще урату вати дасть ся", але насувають ся поважні сумніви, чи і так уже справа не посунула ся за далеко.

Заграниця.

А н ґ л ї й с к а н о т а в справі нової умови про балканьскі справи, яку тепер подали дневники, згоджує ся зовсім в найважнїйших точках із змістом урядо- лої заяви росийского правительства в тій справі поданої в »Россіи“ . Нема сумніву, що обидві сї заяви оповіщено в порозу­

мінні між обидвома правительствами.

В сій ноті заперечує ся рішучо, на чеб то між Росиєю і Англією зроблено нову умову про балканьокі справи, але за те обидва правительства є тої думки, що »самостійне поступбванє“ Австриї в зелїзничих справах додало султанови відваги до опору проти македоньских реформ, „Россія* признає, що ніхто не може Австриї заперечити права до будо­

ви зелїзниць в новобазарскім санджаку.

Але коли Австрия сгарала ся о дозвіл на' будову балканьскої зелїзницї, инші держави домагали ся переведена реформ в Македонії. Султан згодив ся на тамто, але відказав домаганю иниіих держав рахуючи на Австрию і се викликало не- вдоволене задля посгупованя Австриї.

Огсе узасадненє має всякі н ізнаки імовірнеє™, але по стороні анГлїйско- ро'сийекій є далеко більша міра нещи- росги. В тій самій „Россіи* напечатав Апґличапин В і л л і я м Л є К е с звіт з иодорожи, яку з норученя б а л ­ к а н ь с к о г о к о м і т е т у відбув па Балканї в справі будови зелїзниць і у всіх правительств, а також в Царгородї засягав відомості™ про, н.-базарску і про росийско-ігалїйску транверсальну кенку- ренцийну зелїзницю. В Букгфештї.«.іБіл- городї, Софії і Царгородї покликував ся він на те, що знає про о б и д в а зелї- зничі плянл а льондопьский комітет бал»

каньский бажав би знати, яке становище займуть правительства балкан. держав в тій справі. Отже насуває ся пятанє:

з в і д к и з н а в б а л к а н ь с к и й к о ­ м і т е т н р о п л я н и б а р . Е р е н т а - л я ? і чи супроти того можна говорити, що

ііляни

бар. Еренталя були несподі­

ванкою для евроїт. держав ? З того всего показує ся, що зворушене викли­

кане проти бар. Еренгаля було штучно приготовленим маневром (а вторували

ССМу П. НОВІЦКИЙ у ВСеїІОЛЬСКІМ ВІОМ'-І

і єго знакомі в 2еіІ-і і N. \¥іе- пег «Іоигпаї, розтрублюючи про ко­

нечність димісиї бар. Еренгаля),

а

сей маневр був хитро устроєний москов жи ми панславістами. Тепер они намагають

ся повалити міністра війни Р е д и ґ е р а , яко нібито прихильного Німеччині, що нібито він знов намагав ся звернути ба­

чність Росиї на далекий Схід і тим спо­

собом дати вільну руку Німеччині в Е- вропі, а єго місце має занити Генерал І в а н о в , любимець царицї-вдови і до- віренник панславістів. Росия має занеха- ти будову фоьоти, а звернути свою ді­

яльність проти Туреччини і Персні. Сему змаганю пособляють в думі кадети, що з лібералів перекидають ся в панславі­

стів і зотривожують Ізвольского інтерпе- ляциєю в справі новобазарскої зелїзницї та припирають єго, іцоби рятував загро- жених »славяньских братів" на Балканї, а ті самі кадети скликують до М о- с к в и „конференцію визначних політи­

ків усіх славяньских країв*, щоби ста­

нути проти змагань Австриї на Балканї*

(можливо, що посли Марков і Ґлєбовіц- кий там поїдуть’).

Заяви співчутя

з нагоди смерти Ол. н. Анатоля Вахнянина наспіли дальше в телеграмах (під адресою

„Просьвіти" у Львові):

Перемиска філія виражав свій іцирий жаль з причини смерти першого голови і осно- вателя „Просьвіти".

Вирази жалю і щирого співчутя складає отсим Родині Покійного Анатоля Вахнянина голова бобрецької філії „Просьвіти" — Др.

Гвоздецький.

♦

На руки Родини приспіла заява снівчутя від п. Михайла Потучка, старости в Боснї.

В останній хвилі одержав проф. Студинь- ский від проф. університету і віцемаршалка сойму д-ра Стефана Смаль-Стоцького отею заяву снівчутя:

Смерть Вашого тестя, мого доброго учи­

теля і приятеля, дуже глубоко мене діткнула.

Прийміть вираз мого найглубшого жалю по поводу утрати сеї і будьте ласкаві перено- вісти сей мій жаль Вашій Високодостойній Пані і Тещі. Най Бог Вас як найскорше по­

тішить.

Н о в и н к и .

— Календар.

В і в т о р о к : руско-кат.: Ме- летія сщм.; римо-кат.: Матея Сиґф. — В с е

з е д у: руско-кат.: Мартинїяна при.; римо-кат.:

Віктория з А.

— Виборчі вигляди.

Завтріпіного вторника відбудуть ся вибори соймових послів в 74 сїльских округах, а се в 47 округах східної Лаличиви а в 27 західної. Оакеіа Кагобохуа, котра стоїть в близших зносинах з міродат-

>ними кругами, подає в останнім числі здога- дуваний вислїд соймових виборів, які, єсли би здійснило ся пророцтво Саг. Маг., були би страшним погромом для нашої народної ідеї.

На основі вислїд у правиборів — пише Саг.

&аг. — повинно би в 47 сїльских округах східної Галичини зараз при першім голосова­

ню припасти 23 мандатів польским кандида­

там, 8 староруским, а 4 українофільским (се терміни часто уживані в Саг. Иаг.), а в 12 округах прийде імовірно до тїснїйшого голо- сованя. В тих 12 округах, числимо, що при тїснїишім голосованю вийде 5 нольских кан­

дидатів, 4 україньскі і 3 старорускі, так що загалом у східній Галичині перейде: 28 Поля­

ків (24 конеерватястів, 1 признаючий ся до пародової демокрациї, 2 до демокрациї без- прикметникової і І людовець), 11 староруси- нів і 8 українофілів і радикалів, бели би се сповнило ся — пише дальше Оаг. Иаг. — то можна би вже мати погляд на загальний ви­

гляд сойму. З 31 міских мандатів і торговель-

X

— 4 —

третім стовпці з гори, л и ш е м о ж е зам.

1 ряд має що лише о б е р т а- в Ч. 32. в

бути: Щ о м о ж н а ;

а тамже 5. ряд з гори має бути:

е м о зам. о б е р е ж а є м о .

Оповістки.

— Вечврницї з танцями на дохід Захоронки

відбудуть ся в суботу дня 29. лютого в кімна тах >Бесїди«. З огляду, що дохід з вечерниць і забав в головним жерелом удержаня това­

риства, виділ запрошує всю львівску як і за місцеву громаду на сі послїдні вечерницї сего карнавалу,

Телєґрами

з д н я 24. лютого.

них- палат вийде імовірно 4 консерватистів, 26 демократів ріжного відтінку і 1 цевтро- вець, а з 44 мандатів більшої власности кон- серватисти. Будучий сойм, зложений з 161 членів, складав би ся з:

77 консерватистів (24 зі східної Галичи­

ни сїльских громад, 5 з зах. Гал., 4 з міст і 44 з більшої власности), 29 демократів ріж­

ного відтінку, 19 людовцїв, 2 центровцїв, З Стояловцїв, 19 Русинів, 12 вірилїстів.

— Жадане румуньских катедр наунїверсите т ї в Чернівцях.

Як доносить N. 1г. Ргевве ру- муньскі слухачі віденьских академій скликали в середу збори, на яких явив ся також посол др. Аврель Ончул. Бесідники вказували на брак правничого факультету в Чернівцях з румуни скою викладовою мовою. Дальше жадано ка- тедри для румуньскої істсриї на фільософіч-

нім факультеті в Чернівцях. Збори ухвалили

І Відень.

Ііосольска палата, яка збере ся резолюцию,

в

якій румуньске акад. студенствої 17. марця, крім буджету поладнає також пре

у

Відни домагає ся заспокоєня национально-Ідлогу що до міністерства публичних робіт та культурних потреб румуньского народа і в зи -| кілька инших законів, а між ними торговель ває румуньских послів, щоб взяли справу в

І

ний договор з Сербією.

руки. — До сего додає черновецка »Букови-| Маґдебурґ. Ма^сІ. 2і§- доносить з Петер- на«: Заходи Румунів о заложепє кількох ру-|бурга, що коронна рада під проводом царя мувьских катедр на черновецкім університеті,ухвалила коштом 240 міл. рублів відбудувати для нас симпатичні, лиш заразом буковиньскі

І

фльоту. бели би держ. дума не ухвалила тої Русини, як найчисленнїйший народ на Буко-1 квоти, то буде розвязана. Думскі посли на- винї, в разі заложеня румуньских катедр м у -

1

віть з крайної правиці є проти ухвалена того сять і собі домагати ся того самого права.

— Костюмово-масковий вечерок з танцями

в еалях львівскої „Бесіди", перша того рода забава у Русинів, числив багато гостин. Ма­

скованих і в костюмах було кільканайцять пар, за те прийшло много цікавих на огляди­

ни. Поміж перебраними визначали ся: циганка, Тиролька, Янанка (хлопець), жид, тореадор, смерть і Француз, а по відмаскованю дістали обіцяні нагороди циганка і жид, перша „золо ту“ бранзолєтку, а другий „золотий" перстень з „брилянтом". Забава протягла ся до рана.

При забаві зібрала Італїянка (п-ї Мат.) 14 з розпродажі помаранч на руску захоронку.

— Унраїньске бжільництво,

ілюстрована ча сопись, яка виходить

в

Петербурзі (ул. К(

ная 5), містить в 2. ч. з сего року дуже інте­

ресні отатї для пасїчвиків. Між дрібними ста­

тейками находимо цікаві вістки, написані М.

кредиту.

І! К а

З <

З <

здоровлє, нить єго.

той хоро- нот. дол. сьвідоцтв

помічний вислїд

доказує

и е л ь !

Хто любить своє

5245

Кайзер’а

Зпізї-Сагатеїіеп

( Г р у д н і к а р м е л ь к и )

з трема соснами.

Випробовані лікарями і поручені проти кашлю, хрипки, катару, флєґми, закатареня устної ями, дихавицї і ко­

клюшу.

Пачка 20 або 40 сот.; Доза 80 сот. Ді­

стати можна у всіх антиках і дроґу- ериях.

(1 9 -2 4 )

ровину. Стара Україна ■ — каже автов — ко­

халась в бжільництві; солодкий мед був де шевий; бжола весело гула, користуючись не счисленщьми липовими лісами і буйними сте новими травами. Між иншим багато пасік бу­

ло ік> монастирях та церквах. Вже за давні часи, д б '^ т а р , на Українї-Руси князі, будую­

чи церкви/ наділяли їх .бортневими землями».

Тим же шляхом простували великі пани, дї- дичі, козацка старшина. Церковні пасіки були вільні від податків, і навіть татари не брали з попів медової дані. Було з сего боку добре,

та минулось, і вже в XVIII столїтю зрідка І штин; Мария Сосновска, Тернопіль;

згадують про церковні пасіки, — ознака, що Матковска, Стрий; Ізидор вопи йшли на знищенє, а в XIX столїтю цер-ІСильвестер Герасимович, повні цасїки попадають ся вже не часто, н а-|м ан , Камінка струмілова;

приклад, в Ямпольскім повіті в селах Клима шівцї і в Заміхові. В описній книзі змиївско го Никольского манастиря 1702 р

що сьому монастирю належали дві пасіки; вік с а н д е р Царевич, Козова.

Тижневий звіт

Торговельної і промислової палати

про ціни збіжа і продуктів у Львові від 17. до 23. лютого 1908:

за 50 клґ.

Пшениця • • 11-25— 11-45 К

Ж ито 10-35— 10 к

Ячмінь броварняний 7 4 6 — 7-80 к

Ячмінь на пашу 6-50— 7 00 к

Овес • • 6-30— 6 55 к

Кукурудза • 8-50 - 8-70 к

Просо' 8 - 3 5 - 8-60 к

Горох до вареня 9-35— 1000 к

Горох на пашу 7-00— 7-50 к

Бобик • 6 60— 680 к

Конюшина червепа 85 00—95 00 к

Конюшина біла • 4 35-00—45-00 к

Конюшина шведска 80 0 0 - 9 5 00 к

Тимотка • 32-50—3550 к

Ріпак зимовий • ' 15-65— 1600 к

Насїнє конопл. • 9 -7 5 -1 0 0 0 к

Хміль • • 4500—60О0 к

Насїнє льняне • Ю 00—10-25 к

Льнянка • 1100 — 11.25 к

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ

Готель, реставрация і карярня — ріг ул. Сикстускої і Косцю ш ка у Львові.

Балерин Лешнів; Іван <

Михайло Пристані, Рава руска; Тимотей Станчак, Ростов на До­

ну; Евген Петрушевич Сколе; Мария Поію- зазначено,Івич, Коломия; Володимир Дутка, Загірє; Оле- одній було 150 вуликів, в другій 100. Льпи

новскому монастирю в Білгородщенї було в 1754 р. наказано „пчелу расплодить".

— • В пастир, посланю нїмецч.

єпископату про­

симо справити отеї печатні похибки:

в Ч. 30. стор. 2. ряд 6. сьвятої віри замість сьвятої віли;

„ „ „ я ряд 8. повного опечаленя зам.

повинного опечаленя;

„ я „ „ в передостатцім уступі по сло­

вах: н а д м о т и в а м и пропущено слова:

т и м л ї п ш б з р о з у м і є т е , я к к о н е ч н о б у л о , щ о б и Б о г о м ітд;

в Ч. 31. в першім уступі, 7. рядок по словах:

п о в н и й п о г л я д вставити: н а б л у д и а в слідуючім рядку має бути: в н а ш і м ч а с і г р о з я т ь зам. грозячім;

в Ч. 32. в першім уступі, передост. ряд, перед словом: ф і л ь о с о ф і я вставити: к о н е ч н а ; !

Соїоязеи:

в пасажи Герм&нів

при ул. Сеняшній у Львові.

Нова сензацийна програма,

в і д 16. д о 29. л ю т о г о 1 9 0 8.

Щоденно о год. 8. вечер представлене.

В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї

НідЬ-Ше

представлене. Білети вчаснїйше можна набу­

ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.

В идає і в ід п о в ід ає з а р ед ак ц и ю Семен Ґорук.

Контора виміни Л*

ц. к. уприв. галицкого акцийного

Б А Н К У Г і п о т е ч н о г о

поручає

яко добру і певну льокацию

4% листи гіпотечні 4 1/2% листи гіпотечні

5% листи гіпотечні преміовані 4% листи Товариства кредитового

земского

4 1/20/0 листи Банку краєвого 4% листи Банку краєвого 5% облїґациї комунальні Банку

краєвого 4°/0 позичку краєву

4% облїґациї нропінацийні і всілякі ренти державні

Ті папери продаємо і купуємо по найточнїйшім курсі девнім.

8 4

№

8 4

84 84 84 84 №

84 84 84 84 84 84 84

8 *

84

8 4

84 84

Розклад зелїзничих поїздів

важний від І. мая 1907.

І До Львова

приходять 3

^рано

перед пол.

ПО

пол. вечер В ночи

І К ракова 5 50 8 5 5 130 5-25 9-50 1 К ракова 7 2 5 9-45 — 8 4 0 2 31

1 Р яш ева — — 1-ю — __

1 Підволочиск 7.20 1200 216 5-40 1030

1 Черновець 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00

1 Черновець — — 3 3 5 — 12 20

1 Станиславова 5*55 — — — __

1 Коломиї, 1005 — __ __

1 С трия 7-29 1Г50 3 51 __ 10-50

1 П устомит 7-29 11-50 3 51 9-40Н 10 50

І Самбора 8 0 0 10-30 Г55 _ 9 2 0

1 Любіня 8 0 0 1030 Г55 9-20 11-50+

1 Рави рускої 7-10 12-40 4-50

І Янова 8 2 2 1 1 5 5 0 0 9-25 1010+

1 Брухович 7-10 12-40 Г4++ 4'50 8-20 1 брухович 10 051 — 3-25 5 3 0 9 35Л

| Зим ної води 5-50 і 725 П О 5-25 9-50

Зі Львова перед по В

1 ВІДХОДЯТЬ д о пол. полуд вечер ночи

І К р а к о в а 3 4 5 8-25 2-45 7 0 5 11.10

1 К р ако ва — 8.40 6 1 5 7-20 1245

Р яш ева — _ 4-05 _ —

| Підволочиск 6 20 10-45 2 17 7 0 0 11 15

і Черновець 6-Ю 9-20 155 _ 10-4*1

! Черновець — __ — 251

1 С таниславова — _ __ 5-50 —

Коломиї — _ 2 35 — —

: Стрия 7-30 _ 2-26 6 25 11-30

П устом ит 7 3 0 1045Н 1-26 6-25 10-30

Самбора 6 0 0 9 05 4-30 — 10-51

Любіня 6 0 3 9 05 2 10+ 4-30 10-51

Рави рускої 6 1 2 11-05 — 7-Ю 1135+

Янова 6-58 9-15 135+ 3 3 5 6 3 0

Брухович 6.12 11-05 2-28 5-45 834Л

Брухович 9 05+ 12-41+ 3*45 7-Ю 11-35+

Зимної води 3'45 8-40 4'05 7 20 1100 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатан і товстим дру­

ком. — Поїзди їдучі лиш е в неділі і сьв ята означені І — в неділі і с ь в я т а від 26/6 до 15/9 буквою Н, — в неділі і сь в ята від 1/6 до 31-6 що день буквою Л.

З друкарні В. А. Шийковского.