Ruslan. R. 12, č. 12 (1908)

Ч. 12. Львів, второк дня 15. (2 8 .) Січня 1908. Річник X II

Передяджта

■* «ДОСЛАНА*

ш в о » : в Аветриі:

п < п і рік . Ж м|Ь

» . по» року . . . 1С м р

■я івертк тмку .. 6 мр.

ліельі. Г70 мр.

Зи границе»:

«Ігжа ріж . 16 рублів або 96 фражків а * сів реву . 8 рублів

або 18 фражжів

П м д в в іш ввело жо 10 сот. • о русже т оарцо і віра руепи* — • Р у е а а ж е в ж х псалмів II. Шашкеввчя.

Ввхвдить у ЛьвваІ що два крім неділь і русках еьвж»

о о ‘|, год. пополудиж.

Редакция, ддмікїстрацв(і і

•всиедвцпя »Руслава« в д ч. 1. ял. Дамбрмонегв (Харув- щини). Експедацвя місцева в Аґенцвї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукопвси явертаа сялввю вапопередие аастережена,—

РекдямацвІ неопечатажіо вільні від порт*. — ^Огово- шеяя ввичаиві приймають ся по цїнї 20 с. від стріч кж, а в «Надісланім» 40 е.

від стрічки. Подяки і при­

ватні доиесевя по ЗО сот.

від стоічки.

Загама мітіка в 190? р.

(X ) Політика в 1907 р. була взагалі мирна, бо таке було загальне бажане.

Довгий час радила мирова конференция в Газі, а політичні керманичі держав ішли навперейми в запевнюванях про европейский мир, бо як суспільність пе­

вна мира, тоді розвиває ся промисл, процвитає торговля, державний скарб наповняв ся податками і лекше о позич­

ки — на воєнні потреби.

Окрім безцільної війни поміж сере- дньо-американьскими републиками і оруж- ною боротьбою, яку Німці вели в своїх оселях в Африці з муриньскими племе­

нами — не яаруиіено мира в минувшім році. Одначе мир і війна так в сьвітї пе­

реміняють ся, що мир покааує ся лише часовим розємом і підготовленєм до но­

вої війни. Стілько є нездійснених бажань, стілько мрій про могутність, стілько забор- чих намірів, стільки насили і кривди межи- народної, що всесьвітний вічний мир по­

казує ся

е

удною марою в мрачній уяві благородних людий, яка щезає за пер­

шим осгрим вистрілом гарматним.

Живемо в добі мира, але в передо­

дні війни. Познаки близкости війни мно­

жать ея щ ораз більше на обидвох побе- режах Великого Океану. В той день, коли ескадра адмірала Еванса винлила з при­

стани в Гамтон, щоби докола Америки дістати ся на Великий Океан, япаньский посол в Вашингтоні, А о к і, покинув своє становище. Нині панцирники прича­

лили до Ріо Жанейро, з Япанії відозвав ся голос остороги ґр. Окуми, а у Вашинг­

тоні одержали депешу з заявою, що в Токіо будуть вважати се обидою держ а­

вного достоїньства Нїпону, наколиб ва- шінґтоньский конгрес ухвалив закон про заборону вступу нпаньским виселенцям на области Зєдинених Держав. Якнебудь не зірвано наконечно взаємин, то годі я с н ій т е висловити ся, що тут розходить

ся о савиз Ьеііі.

Я п а н і я приладжена на всякі мо­

ж ли восте Виставила кілька нових пан­

цирників, обновила здобуті в останній війні кораблі, закупила в Анґлїї ще л і­

том чимало нових мін \ \ тііЬеас1а, а в Чі­

лі салїгри потрібної до виробу вславле­

ної шимози. Крім того закінчила з Ро- сиєю договори, які їй обезпечують зіаіиз дио з Заходу, утривалила своє станови­

ще в Кореї, приневолила цісаря до від- ступленя престола свому синови, котрий признав над собою янаньску зверхність.

Видосконалила армію і уоруженє, а вій-

скові представники европейскі, присутні на останних маневрах, не мали слів по­

хвали для всего того. Але під теперішню пору вкрило ся там усе великою тайною і ніхто не знає, що робить япаньска армія. Навіть союзи? з Япанцями Анґлїя не подає про се ніякої звістки.

В Е з р о п і має все вигляд вижида­

на якихсь подій незвичайної досяглости.

Анґлїя заповідає устами своїх державни- ків, що не дасть ся нікому випередити (розумівсь — Німеччині) в могутности на морі, будує великаньскі панцирники оден за другим, укріпляє і уоружує по- бережа. З Росиєю підписала умову, якою управильнено спірні справи в Азиї. Крім того зближала ся до Італії, Іспанії і Фран циї. Берлїньске правитєльстію приневолено усунути ся в визиваючого становища в мароканьскій справі. Надане недавно шир­

шої автономії завойованому Трансвальови було триюмфом анґлїйскої політики. На­

слідком того знамені;глй трансвальский воєвода у війні з Анґлїєю, Генерал Бота, а нині перший мінїстер в тім краю, дав почни до торжественної манїфестациї в честь короля Едв'арда і В. Британії. Сво­

бода і право заволоділи тепер Транс- вальом.

Ф р а н ц и я вела боротьбу з катол.

церквою під проводом своїх радикальних міністрів. Зірвала она взаємини з Апост.

Столицею, видалила нунция Монтаніньо- го, загарбала в користь держави і громад церкви і духовне майно, вичеркнула буд- жет ісповідань. Все те коштує її вельми дорого. Сам Париж навючено видатком трех мілїонів франків. Нічого дивного, що громади починають жалувати ся. Бо­

ротьба з Церквою, ведена спільно ради­

калами і социялїстами, закривала на я- кийсь час ріжницї поміж тими сторон- ництвами, а парламентарний двобій між Клєменсо а Ж оресом і ухвали социялї- стичних зїздів вельми яскраво осьвітили сі відносини. Протипатриотична пропаган­

да Гарного і єго приятелів причинили ся до підорваня карности у війску, що яскра­

во виявило ся підчас т. зв. » революцій винарів* в південних департаментах. Під конець року відкрито на фльотї цілий ряд проявів зради. В мароканьскій спра­

ві показує оружна сила Франциї доволі справности, але не можна предвидїти кін­

ця сеї справи і можливо, що она доведе ще до немалого запутаня місцевого і межинародного.

(Конець буде).

Політичний огляд.

Австро-Угорщина.

В и б о р ч и й р у х в Г а л и ч и - н ї до сойму тепер в повнім розгарі, як небудь не такий оживлений, як се було при виборах до державної ради. З посе­

ред руского народу виступають чотири політичні табори навзаводи до виборчої боротьби. Народний комітет назначив у- же своїх кандидатів на 21 округів, мос- квофільска Руеская Рада на 22 округи, на деякі округи поставили вже окре­

мо кандидатів радикали, а також социял- демократи будуть що найменше в двох округах ставати до боротьби. При таких навзаводах очивидно вислїд вельми сум- нївий і тому й не видно великого оду- шевленя, раз длятого, позаяк сесия ім о­

вірно не буде довга, бо з ухваленєм ви­

борчої реформи сойм буде розвязаний, а також і для великої одвічальности, яку нові по ли приймають на себе що до переведена виборчої реформи. Між по­

ставленими кандидатами находимо мало визначних сил до такої важної задачі, н- ку буде мати новий сейм.

З п о л ь с к о ї с т о р о н и висту­

пає до виборчої боротьби „Рада народо- в а “, з котрої відчахнули ся всеноляки, шоби іти зовсім самостійно. Одначе все- польска відозва викликала некорисне вражінє і наслідком того нема сумніву, що соймова більшість буде складати ся з консерватистів і людовцїв. Грозу нсе- польскої більшости, небезпечнїйшу для руского народу, можна вважати яко від­

вернену. Щ о такий склад соймової біль­

шости, отже і польского кола в соймі не остане без впливу на відносини в польскім колі державної ради, про те не­

ма сумніву.

З нагоди анкети для р е ф о р м и с е р е д н и х ш к і л скликаної до Від­

ня міністерством просьзіти заявив ся п.

П е р н е р с т о р ф е р за знесенєм на­

уки релігії, а проф. М а с а р и к про- мавдяв в тім самім напрямі, домагаючи ся замість того загальної науки етики.

Яке їхало — таке здибало!

В у г о р с к і м с о й м і обструк- ция проти закона о поборі новобранців довела коалїцийне правительство до тако­

го положена, в якім опинив ся був сво­

го часу ґр. Тісса. Пятьнайцять незави симцїв з Лєндельом на чолі зєдинило ся з послами немадярскими, щоби не допу­

стити до ухвали згаданого закона і до задуманої правительством з м і н и р е ­ г у л я м і н у. Тепер побачило коалїций­

не правительство, що ґр. Тісса предви- джував такі можливости і тому намагав ся перевести зміну реґуляміну. Ґр. Апонї признав ся прилюдно, що він і єго то­

вариші помилялись, поборюючи свого ча­

су ґр. Тіссу. Між правительством і Лєн- дельом зроблено угоду на місяць, що о- позиция перепустила предлогу про побір новобранців, одначе правительство не мо же в тім місяці вносити ані виборчої ре­

форми, ані зміни реґуляміну. За місяць

2

опинигь ся отже правительство в тім са­

мім положеню, як тепер. Замітко, що правительство намагає ся перевести змі­

ну реґуляміну головно яко забороло про­

ти. немадярских послів, котрих число по переведеню хоч би якої куцої виборчої реформи неперечно збільшить ся і може стати небезпечним для мадярскої верхо- влади. Сю справу обговоримо єще о- кремо.

Заграницч.

А н а р х і є т и ч н и й з а г о в о р проти американьскої фльоти в Ріо Ж і- нейро, котрий мав знищити її, викрила прлїция. Огнище заговору находить ся в Петрополїс і- в Оан-Паольо, а належать до него і заграничні анархісти. Бразилїй- ске правительство дізнало ся про сей на­

мір анархістів перед аричаленем амери­

каньскої фльоти в Ріо з Вашингтону і з Парижа і ударемнило єго.

Р і в н і с т ь і б р а т е р с т в о виявили социялїстів з нагоди сьвяткованя роковин смерти француского сщ иялїста II р у д о н а виключене»! нелюбих їм то­

варишів. „Народний комітет" француских социялїстів виключив трех товаришів з партиї, позаяк онй не хотіли з підкисше них о 6000 франків диєт дати 3000 до каси партиї.

Г р о м а д н е п е р е с е л ю в а н е я п а н ь с к я х р о б і т н и к і в до А- мерики викликало в тамошних державах велике затривожене Дипльоматичному по­

середництву повело ся вибднати в Токіо приречене, що Япанцї заборонять своїм робітникам переселювати ся на архигіеляг Гаваї і до Мексику, сумежного із Зеди- неними Державами півн Америки. Подіб­

не приречене дало япаньске правитель­

ство Канаді. Причини сеї податливости Япанцїв не можна глядіти ані в потребі мирних торгових взаємин із Зедин. Дер жавами, анї у фінансовім недомаганю Япаннїї, готової все до жертв, але імо вірно в політиці д а л е к о с я г л и х н а м і р і в , котра тепер звертає бачність на розвиток Хін і ощаджує сили для сеї великаньскої задачі та помножує їх ро зумною податливостю.

Серед м ароньскої части фрачпускої суспільности викликала великий перепо­

лох ухвала париского сенату, щоби осі­

бно до сего вибрана кимісия дослідила, куди поділи ся гроші, узискані з конф ека­

ти монастирских дібр. Масони побоюють ся великої компромітациї перед цілим сьвітом. Бо коли забирали ся до нікче­

много діла вивласненя монастирів з їх маетностий, заповідали, що держава зи- скає з того менше більше м і л ї я р д франків, який можна буде обернути на уфондованє обезпеченя робітників на ста­

рість взагалі на жерело, з якого обиль- но попливуть тисячні пільги для людно сти. В сей спосіб хотіли зробити сей проект популярним серед безкритичних мас і переблагати опонентів рожевою на­

дією золотого дощу. І не завели ся в тім, бо дійсно тим заповідженим м і- л ї я р д о м потрафили закрити гидкість новзятого діла навіть перед лїодьми, під иншим зглядом навіть досить чесними.

Палата ухвалила викинути монастирі, а на ліквідаторів монастирских дібр покли­

кано самих мужів довіря масоньского правительства, яким приказано послугу­

вати ся виключно лише такими адвока­

тами і таксаторами, котрі належать до масоньских льож. І отеє в кілька літ

*) Рг2Є"1^с1 подає цікаву статю, котру наводило перекладом.

іісля ріжних легальних безправностий, довершено вкінци сего діла: зліквідовано [ерковні добра.. Між тим ліквідатори за- гість приобіцяного мілїярда франків, зло­

вили до державної каси ледво 850 000 іранків. А щож стало ся з мільярдом?

Публична опінїя, яка від давна зра- їжувала недовіре до дїяльности лїквіда-

’Орів, закинула їм отверто дефрада- іию. Праса, очивидно опозицийна, а неї іасонцска, почала числами виказувати,

;ілько. і котрі ліквідатори спроневірили

;карбови4 продаючи повірені собі маєт- юсти за безцїн инщим вілцномулярям, і своїм приятелям. Правительство збува- ю зразу мовчанкою ті голоси опінїї, але соли надійшов час урядового оголошеня (віту, циганьства показали ся так вираз іими і ясними, що годі вже було довше

’лядїти на се крізь пальці. Сенат був іроето морально зневолений вибрати ко- иісию, яка має заняти ся переведеним доходжень в тій справі.

ЕсЬо (іе Рагіз наводить кілька пози- щй з тих рахунків, предложених лїкві- иторами, які сьвідчать найвиразнїйше іро їх циганьства. Клнсичним прикладом

і

передовсім ліквідация збору париских Мариянїстік. Ліквідатор взяв від праки- гельства 481.949 франків з гори яко за­

вдаток, узискав в ліквідациї суму 985.302 фр., зложив до депозитової каси суму 137.358 фр., а скарбови н е з в е р н у в а н ї с о т и к а з п о б р а я о г о з а ­ в д а т к у . Ключ до сеї тайни містить ся в рахунках ліквідатора, які після ни- казаня адвокатских гонорарів і всяких инших видатків, нотують під рубрикою

„инші видатки" округлу суму — 527.625 франків. Неменше оригінально відбула ся ліквідация конґреґациї 0ЬІаІ8. Скарб дав ліквідаторови завдатку 354.983 фр. До­

ходи винесли 164.180 фр. і ліквідатор сховав їх в цїлости до своєї мошонки, нотуючи сю позицию яко „инші видатки".

Щ е цїкавійше представляють ся обчисле- ня ліквідатора, якому повірено справу відобраня і продажі маетности францїска нів в Парижи. Дістав він яко завдаток суму ;?36 391 фр., доходу мав 752.953 фр., до депозитової каси не зложив ні чо, скарбови звернув тілько само, а на­

томість в своїх рахунках під сакраменталь­

ною рубрикою »инші видатки* вписав суму 752.953 фр., значить, що до сан­

тима тілько, кілько виносив дохід з лі квідациї...

Масогіьеке француске правительство жде з нагоди розслїджуваня тої справи велика компромітация. Відобрано маєтпо- сти черцям і черницям, які тяжко а че сно і з початком працювали в школах, захоронках, шпиталях і т. и., а грошем тим наповнено мошонки звичайних об- манцїв.

Ліквідатори толкують ся, що мали величезні видатки, але переглянувши кон- сиґнациї, показують ся цікаві цифри. І так л іквідатор париских Францїска нів по­

дає яко платні урядників 39.702 ф р .; ви­

датки на почтові марки 43.145 ф ь (!), го­

норарі знавців і оцїнителів 4 879 фр., адвокатів 200 фр., підчас коли в инішм місци заявляє, що самі адвокатскі гоно­

рарі винесли 15.875 фр. В загалі рахунки відзначають ся цілковитим браком звязи.

При ліквідациї Сарисіпз сіє 1а Сапій о- держав муж довіря третої річипосполитої 208 379 фр , видав на консервацию не- рухомостий 5000 фр., адвокати коштува­

ли 2 .000 фр., кошти готівкові 15.000 фр. Публїкация міністерства справедли- вости стверджує що доходи виносили 73 454 фр., розходи тілько, сам оа скарб дістав ще 19.540 франків!

Л ^иті

ї - р ї - О а . О м к ш г о да 0. Іф іш а

Т в літах Й89—91.

Подав Кирило Сту&инськиіі,

VI.

Львів, 13 (25) І. 1890.

Соасибіг Вам за деякі літературні звістки, які Ви зволили мині подати в місяці грудні тогц року. Тепер осьміляюсь о зять звернутись до Вас с просьбою, що,б. Ви, ласкавий Добро­

дію, схотіли мині відповісти на сі цитаня:

1. Чи Михайло Васидевич Вілозерський і його дружина Мотрона були батьками Ганни Барвінок?

2.

Як звався на і'мя Тимковський, Ваш ґімназияльний директор, і в котрім городі він директорував ? чи в Новгороді Сіверскому ?

3. Чи не зн аєте/ які Ічини, займав Дани­

ло Мордовець від того часу, як скінчив сту- диі університетські, аж до сего часу ? Чому він має титул „Превосходитйльства ?“

4. Хто був Номис? мабуть Симонов (ви­

давець Приказок,?) Яке його імя (У о гп а т е ? ) де й коли &ш,,р$Д0ВСЯ ? чи ще жиє ? а як вмер, то к о л и ? .— хто він є ?

5.

Де вчив ся Олекса Стороженко ? де жив він, коли був Чиновником при Муравйові в Занаднім Краю.

6. Чи, немає у Вас оповідана Олекс» Сто­

роже нка п. з, „Споминки про Микиту Леонті- євича Коржа ? Надруковано його в Петербурзі 1863. р. в II. томі „українських оповідань" то­

го письменника. А як є у Вас се оповідання, то може схотіли б Ви мині єго на короткий час прислати ?

7. Хто є Михайло Чайка, що написав о- повіданнє „Москалева правда" („Основа" 1862, V) і дещо иншого? Де й коли він родив ся і т. и.

8. Як на Украіні вимовляють: „с ь в і т “, чи „світ" (с твердо) „сьвятий", чи „святий"

„сьмілий", чи „смілий?

Враз із сим листом посилаю Вашій вель­

ми шановній Дружині на спомин свою драму п. з. „Гальшка Острозька".

Дожидаючи Вашои ласкавои вбдпов'Ьди остаюся с правдивим поважаньем

Вашим щирим прихильником Омелян Огоновський.

Ііодвалье, 9.

Р. 8. Де був Гавріил архієпископом (1842.

р. ?) Читаючи єго записки видав Стороженко своє оповіданнє про запорожця Коржа.

Н о в и н к и .

— Календар.

Ві в т о р о к : руеко-кат.: Павла;

римо-кат.: Кароля Вел. — В с е р е д у : ру- ско-кат.: Петра Вериги; римо-кат.: Франца Сал.

— Роковини св. Ів. Золотоустого. Нині від­

правив Ексц. Митрополит ґр. ПІептицкий для учеників Русинів всіх львівских ґімназий в ГІреображеньскій церкві у Львові в оточеню крилошаи співану службу Божу з нагоди

1500-лїтя св. Ів. Золотоустого.

— Овация про®. К. Студиньскому Дня 23.

січня урядили студенти університету проф.

Студиньскому з нагоди єго номінациї звичай­

ним професором сердечну овацию. До проф.

Ст. промовив студ. Гапяк, підносячи єго нау­

кову працю, прихильність для молодїжи і за ­ попадливість в раді шкільній краєвій, причім пожелав, щоби новоіменований професор про­

жив ще довгі літа і виховав ще цілий ряд но­

вих робітників на науковім поли. Проф. Сту- диньский подякував слухачам за іцирі слова привіту, накликував молодїж до точного ви- повнюваня обовязків в житю, бо лише тоді дібє ся руска земля своїх прав, коли кожда одиниця сповнить на своїм становиску свій обовязок. Дальше візвав проф. Ст., щоби єго слухачі па становисках професорів відносили ся до молодїжи з прихильностю, щоби прихо­

дили їй з помочию, щоби науку рускої мови

з піднесли по ґімназиях на можливо найкрас-

швй ровеиь, щоби одушевляли молодїж для рускої мови, її пиеьменьства і письменників та щоби віддали ся науковій і літературній нрацї. Промову проф. Ст. гіринято грімкими оплесками, почім відбув ся дальший виклад на тему письменників XVII. віка.

— Непошанованє старинних памяток. Зі Ско лього доносять; В скольскім повіті е село Ха- щованє, яке утворило ся в XVIII віці здовж потічка Сутеч, в тих часах зарослого дрібною хащою. Коло 1758 року якийсь Дамян Золо- трпк Скольский, що доробив ся майна на роз­

бишацтві в горах,

^і

поставив там на горбку за селом церковцю з трема банями. Церкву ту будували якісь маретри з Рожанки. В середи­

ні була, она окрашена етариліи простими різь­

бами

^і

такими мальованими та образами. З часом церковця стала, за тїена і перед три- найцяти літами поставлено недалечко нову церкву, також деревляцу.. Стара, церковця стояла 13 лїт опущена, без вікон і двериіі, дощ, сніг і вітри знищили дах, і тому цер­

ковця майже в половині' зогнила. Минулого року громада ухвалила поставити нові па- рохіяльні будинки Частину материялу взя­

то з лїса, а решту з розібраної старої цер­

кви. Нині не стало з. неї й сліду, лишилось лише місце, де має спочивати еї фундатор і< перший парох громади, о. Михайло Білина.

Коли вже розібрано церковцю, прийшов наказ зі староства, аби еї не розбирати, але захо­

вувати в добрім стані. Наказ спізнив ся. на фаль! Гляньмо однак, кілько то гарних старих церков, що року розбирають, хоч ті церкви дало би ся перетримати ще довгі літа яко цамятки нашої церковної архітектури. Чи аж власті! мають наказувати нам, що маємо ціанувати наші памятки!

— З'їзд діяча людових університетів в Росиї.

В Петербурзі отеє вдбував ся зїзд з ц л о ї Росиї діячів людових університетів. При тій темноті, що панує над росийскими народами, завдане таких університетів дуже велике; але виконувати єго вповні вони не в силі, — і не з своєї вини. В боротьбі з народною темно­

тою діячам людових університетів на кождо- му кроці приходить ся наражатись на безліч перешкод; проте треба знати, що робота їх хоч і далеко їй до тої унїверсальности, доста­

чала і достачає велику користь лгадности Р о­

сиї, але лише виключно — людности москов- скій. Українці навіть і в задоволеню потреби самоосьвіти, — як і у всьому иншому, — ду­

же покривджені. В 1876 р. Українців духовно осліпили, — заборонивши рідну мову. І довгі часи від нашого народу відібрано красу прав­

дивої науки як від сліпця — красу природи.

Лише недавно Українці добули хоч тро­

хи права на самоосьвіту та іі та крихта того права не забезпечена. Праваж на одино­

ко успішну осьвіту, се є на осьвіту в рідній мові по школах, ми не маємо й досі. Про се на зїїздї діячів людових університетів в Пе­

тербурзі і викладала пані С. Руеова. Вона вказувала на непереможні перешкоди в здїй- сненю тої пекучої потреби, щоб наша школа була национальною. Далі пані Руеова докла­

дно виложила, які тяжкі умови в житю чер- нигівскої „Просьвіти". Виклад п. Русової зро­

бив велике вражінє на зібраних ; вони ухвали­

ли, що право кождого народу на осьвіту в рідній мові повинно бути непорушне. На­

ука в висшпх, середних і нижних державних і громадских школах повинна відбуватись в рі­

дній мові учеників. Ш кола не має бути зна- рядом обмосковленя народу і утиску. З'їзд осуджує політику, що перепиняє шкільну нау­

ку в рідній мові. Колиб то ся ухвала мала вагу закону!...

— Новий закон про війскові такси, який увійшов в житє з днем І. січня 1908. поста­

новляє між инним отеє ; Кождий неепосібний до війскоі служби платить річно 6 К такси, коли єго дохід перевисшає суму 1.200 К ; хто має більше як 2.000 К доходу сей пла­

тить 12 К сим більший дохід, тим висша війскова такса. Каліки платять лише четвер­

ту чаеть такси. В случаю, коли дохід незда­

тного до війска не виносить 1.200 К, але

єго родичі мають маєток, що перевисшає вартість 4.000 К., тоді таксу платять батьки.

Кождий, що не служив при війску або ставав перед суперарбітриюм, є обовязаний через 12 літ, що року в еїчни зголоситись в своїй громаді особисто або письмом. Таксу треба платити в місяцю жовтні кождого року. Такси з попередних лїт, не вимірені до тепер, м а­

ють бути установлювані вже після нового закона.

— Сопзіїіиш а уідіїапііа.

Таку саму раду, яку зі сьвітского і законного клиру в цїли чуваня над духом теольоґічних викладів і нисьм духовеньства заложив після нриказу енцикліки Разсепсіі архіеп. льрівский Більчев- ский, покликав також Генеральний Апостоль- ский Вікарпй, еписк. Падеборну, ексц. др.

Вільг. Щнайдер. Рада-буде мати нагляд над веїми диецезиями прускими. Подібві комісиї після розпорядженя Апостольекої Стодицї му­

сять бути в кождій католицкій церковній, про­

вінції.

— 1500-літний ювілей св. Золотоустого у Ві-

дни. Щоби достойно ночтити память сего

най­

більшого бесідника церковного, устроїв істо­

ричний семінар теольоґічного факультету на університеті в Відни під проводом декана проф.

др. Кедестина Вольфсґрубера, 24. о. м по по­

лудні, в 47. салі теольоґічного факультету академію про св. Золотоустого,-на яку прибу­

ли многі церковні і сьвітскі достойники.

— Спільний пастирский лист баварских єпи­

скопів

відчитано мичувшої неділі у всіх цер­

квах Бавариї. Паст-, лист оповіщує 50-лїтний ювілей сьвяіценьства Папи і малює єго сьвіт- ну діяльність під девізою: о т п іа гевіаигаге іп СЬгівІо. Еиископи баварскі вишлють крім того спільне письмо з поклоном і желанями до Сьвятїйного Отця.

— Шкільна справа на Україні’,

пише «Рада», се одно з найболючійших наших питань су­

часної хвилі. Тяжка політична атмосфера, яка обгорнула тепер усю нашу країну, найбільш болюче дає себе знати як раз в справах шкільно-просьвітних. Цікавий підрахунок того, що дав минулий рік националїзациї школи в Росиї, подає останнє число (13.) педагогічної Газети «Жизнь и Ш кола«: Страшний рік, тяж ­ кий рік! Що дав він, окрім стражданя, розби­

тих надій, ганебної сьвідомости, що ми й сей рік „пережили"! Але коли тяжко жило ся у великих центрах, то розуміє ся, ще важче жило ся на окраїнах, де сваволя адміпїстра- циї здобувала собі ще зайву зброю, котрою гнітив місцеву людність, се „сепаратизм", ко­

трий начальство вбачало навіть у бажаню м і­

сцевого громадянства послухати свою рідну музику. Так, наприклад, черпигівскій „Про- сьвітї" заборонено було урядити концерт при участи відомого україньского композитора Ли- сенка. Забороняє ся продаж усяких книжок на україньскій мові, хоч як далеко вониб сто­

яли по свойому змісту від політики. Із 35 від­

критих на Україні „Просьвіт", зосталось усьо­

го 25; для народу в 26 мілїонів неначеб то й трохи мало. Всі национальні орґанїзациї, в формі учительекпх спілок, ріжних культурно- просьвітних товариств переслідують ся без жалю.

— | Юрій Жалковский. Дня 22. с. м. нагло помер в Київї Юрій Василевич Ж алковский, з роду буковиньский Українець, що останніми часами був учителем нїмецкої мови в київ скій державній реальній школі'. Небіжчик дуже кохав ся в природі, садівництві та еїль- скому господарстві і навіть сам написав укра- їньскою мовою підручник по садівництву, що лишив ся після него в рукопису. («Рада»).

— З житя київского україньского наук, тов-а.

Дня 19 січня, відбулось чергове зібране чле­

нів київского україньского наукового тов-а.

Розпочалось воно цікавим рефератом д. Ол.

Лотоцкого (читав д. Стешенко) про „Б езвіс­

ного поета демократа Пузину", в якому він скористував недавно знайдений їм зшиток вір­

шів Пузини. Костантин Пузина народив ся р.

1790 на Полтавщині. Осьвіту здобув він в нол- тавскій духовній семінариї, в тій самій, де учив ся і відомий творець „Енеїди" Котля- ревский. Звідти Пузина перейшов до петер-

бурскої духовної академії, де він І почав виї- сати вірші иа україньскій мові. Вірші сї осо­

бливого літературного значіня не мають, але вони дуже цікаві висловленими в них думка­

ми і поступовим напрямком. Поміж сими вір­

шами особливо цїкава ода „Малороссійскій крестьянинч»", в якій зазначено відносини між попами і селянами. Про сї відносини в ті ча­

си сливе що й нічого не писалось, а як що і писали гіро селян, то здебільшого тільки глу­

зували з них. Зовсім не те помічаємо в з а ­ значеній оді Пузини, де теплими словами гіа- мальонана прихильність- автора до обездоле*

ного народу; Особливу цікавість викликає до себе Пузина, як ми пригадаємо1 собі ті часи, в які він-жив' і писав. Русифікация йшла' по­

вного ходою; інтелїґенЦия зовсім порвайа зВяз- ки з народом і забула про свою нацибналь- ність. Але почуте до своєї рідної народностй не загинуло зовсім, стара, україньска тради- ция ще жевріла трохи. Народна мова не була тоді мовою літературною, вона уживалась тільки у комедиях та жартах. Літературною' мовою була мова росийска, або так' звана книжна малоросийска, страшенно макаронічна;

'Але ве по сій стежці пішов Пузина,— він пи­

сав свої вірші, писав мабуть сьвідомо, чистою народньою україньского мовою. У" всїх: віршах Пузини помічаєть ся щира любов до рідного краю. До часів Ш евченка в літературі ми сли­

ве ще на знаходимо того серйозного погляду па селяньске становище, який ми помічаємо у Пузини, особливо в єго одї «Малороссійскій крестьянинч,». Але літературний талан Пузи­

ни марно пропав. Року 1814 Пузина скін­

чив духовну академію і поїхав у Во­

логду, де заняв посаду учителя. Він марив єпископством і через те р. 1822 постриг ся у черцї. Потім Пузина був ректором кишине- вскої семінариї і дістав чин архимандрита- Нервовий рішучий характер пошкодив єму і після одної баталії, що учинив Пузина, єго заслали в київский видубецкий манастир, де він і помер р. 1850. Твори Пузини ніде не бу­

ли надруковані, і саме імя єго, як поета, було мало кому відомо.

— «Союзі русскихь жвнщинь».

В Петербур­

зі оснувало ся і вже легалізоване нове жіно­

че тов-о: „Союзі» русскихт» женщинч,". Това­

риство має програму таку, як і «Русское Со- браніе“ і має на меті поєднати росийских жі­

нок усіх верств громадяньства та всякого по­

буту на ґрунті громадяньского та економічно­

го житя. Статут «союза* дозволяє єму заво­

дити всякі майстерні на паях та нросьвітні інституциї, школи, читальні то що; видавати киижки й часописи; робити вечерки, читаня, концерти; будувати доми та церкви. „С ою зі"

своєю дїяльностю має захопити всю росийску державу і заводитиме відділи всюди, де тіль­

ки буде їх потреба. Членами товариства вільно бути тільки росийским жінкам грома­

дянкам. Єврейки в «Союзі» не будуть. Муж­

чинам можна бути тільки членами-співробіт- никами з дорадним голосом. Члени платять на рік 50 копійок і мають пі аво носити осо­

бливий значок. Записують ся в члени в „Рус- скомч» Собраніи". Фундатори товариства: д-ки Анїчкова, Тур, Чебишова, . Огородникова та Менєн.

Оповістки.

— Дальший репертуар руского театру в Ко­

ломиї. (Саля Каси щадничої. Початок 7 І/І ве- чером. Білети продає „Народна Торговля“ а від год. 5. вечером в день представлена каса театру).

Ві второк дня 28. с. м. послїдне пред­

ставлене „Серед бурі“ історична драма зі спі вами в 5 діях Б. Грінченка.

— Вісти з львівскої аепархії.

Радниками митрополичої консисториї і референтами

ІМЄг

меновані оо. : др. Йосиф Ж у к і Василь Ли- циняк. — О. Теодор Білевич в Побужанах на­

ділений крилошаньскими відзнаками. — О.

Петро Гарух дістав канонічну інституцию на

парохію Незнанів. — Завідателями парохій

іменовані то : Іван Малюца в Токах, Роман

Волошак в Містках, Іван Бачиньский в Кій-

данцях, Мелетий Фединишин в Кудобинцях,

Лев Абрисовский в Словитї, Николай ІІроко-

4 —

пович в Юнашкові і Йосиф Марицкий в Ко- ростовичах, а сотрудництва дістали о о .: Ев- ген Мандзїй в бойнилові, Василь Телишевский в Сороках, Григорий Плакида в Острові, Івав Новосад в Новицї, Михайло Паук з правом управи в Смаржеві, Володимир Масяк в Зава­

лові і Володимир Копипчак в Сенечолі. — Оповіщено конкурс з речинцем до 29. лютого с. р. на отсї п арохії: Ж урів, Словита, Кій- данцї, Сихів (пов. Львів), Голоско вел. (з тим, що хто дістане презенту, має згодити ся на вилучене Замарстинова з сеї парохії) і Вікно.

На Мартинів новий продовжено речинець до 29. лютого с. р. — О. Василь Лициняк, ка- техит VII, гімн, у Львові, принятий до звязи львівскої аепархії. — Ординариятскими шкіль­

ними комісарами іменовані о о .: Іван Зазуляк з Рожжск і Володимир Сабат з Синевідска нишного.

— Презенту

цїсарского наданя на опорожне- ну гр.-кат. парохію в Березові вижнім надало намісництво о. Володимирови Озаркевичеви, нарохови в Сїльци.

— Перенесена.

Мінїстер справедливости пе- нїс нотарів Михайла Савицкого з Галича до Золочева а Льва Гузара з Печенїжина до Галича.

— Презесом

повітової ради львівскої вибра­

но онодї, на місце мін. Абрагамовича, п. Лео- польда Бачевского, дотеперішного заст. пре- зеса, а его заступником н. Вал. Кшечуновича з Яричева.

— Виділ ф іл ії „Просьвіти" в Золочеві

запро­

шує сим на загальні збори філїї, які відбу­

дуть ся дня 1. лютого 1908 р. (в суботу) в міскій салі театральній в Золочеві. Початок зборів о год. ІІІ И . а перед тим о год. 9. бо- гослужене за померших членів „Просьвіти".

В часі зборів відбудуть ся наради з делега­

тами читалень. По зборах концерт. На сї збо­

ри запрошує ся делегатів всіх читалень, чле­

нів „Просьвіти" і всіх бажаючих приступити до товариства.

Наука, штука і література.

— Т е а т р їв. С агатов ско го.

Україньска тру­

па Ів. Сагатовского пробуває тепер у Воро- нїжи. В трупі грає відома україньска артистка Г. Затиркевич-Карпіньска. Всеї трупи з хором та орхестром 60 чоловіка. Успіх м аю ть: З а ­ тиркевич-Карпіньска, Думка, Сагатовскии. Хоч театр народнього дому, де грає трупа, стоїть далеко від центра, але збори красші, ніж у росийскій драмі, яка дає вистави в центрі

міста. («Рада»),

Телєґрами

з дня 27. січня.

Відень.

Цісар нриняв в суботу міністра заграй, справ бар. Еренталя на довшім првват нім послуханю.

Петербург.

З причини безнастанного на пливу листів кредитових до кас банку дер жавного постановлено виймити з обігу листи на суму ЗО мілїонів рублів. Позаяк минувшої осени на потребу кампанії збіжевої випущено загалом 160 мілїонів рублів листів кредитових, з того ПО мілїонів вибрано вже з обігу, позі стане тепер по уморевю дальших 30 мілїонів

ше 20 мілїонів в обігу.

М адрид.

В сенаті предложив міиїстер справедливости проект закона вимірений про­

тив замахів анархістичних. Закон призволяє на дуже строгу контролю анархістичних часопи- сий, замикане клюбів і инших льокалїв авар хістів та видалюванє представителїв ідеї анар­

хізму. В палаті послів предложив мінїстер про- сьвіти проект закона о обмеженю вивозу творів штуки. Оден з ліберальних послів за- інтерпелював правительство з иричини, що онодї, в день іменин короля не удекоровано ратуша в Барцельонї. Межи міністром справ внутрішних а многими послами прийшло в тій справі до острої перепалки, котра за ­ кінчила ся бучею.

Видає і відповідав за редакцию

Семен Ґорук.

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ

Готель, рестявр ац ия і каеар н я — ріг ул. С икстускої і Косцюшка у Львові.

Приїхали дня 26. с. м.: Мария Панькова, Добрачин; Мих. Ревакович, Ниско; Ник. Чехо- вич, Миколаїв н. Дн.; Йос. Гуменюк, Козома, Герман ВізенберГ, Рава руска; Ельта Пристані, Рава р.; о. Іл. Гошовский, Ж уравво; о. С. Ба- рачок, Яйківцї; о. В. Яворский, Колодрібка; о.

В. Левицкий, Рогачин; К. Чуж, Устрики; Фі- шель Ґольденберґ, Ляцке; др. Л. Кульчицкий, Коломия; Л. Лїппе, Липск; С. Шапіра, Підгайці;

М. і Александер Алекторови, Підволочиска; Ф.

Штепований, Гиновичі; В. Романів, Гиновичі;

о. Е. Рудницкий, Дібрнів; о. К. Монцїбович, Калагарівка; о. Тит Войнаровский, Балинпї; В.

Залуцкий, Бураківка; Ів. Ставковий, Хотилюб;

М. Санрун, Хотилюб; Й. Клос, Хотилюб; о. Іл.

Кузїй, Городище; др. Е. Петрушєвич, Сколе;

др. А. Могильницкий, Перемишль; Ґ. Глебовиц- кий, Підгірцї.

П п л Ла

середного віку, лагідного успосібле- и і ш і і с і ня, знаюча ся добре на господарстві сельскім і домовім глядає місця до заряду дому у сьвященика вдівця. Ласкаві зголошеня:

Львів, ул. Ягайлоньска ч. 11. п. Артимович.

( 3 - 3 )

о

0 0

*>

0 Ф *>

•З* &

&

0 0*

0 0

0 0 Ф

Ц. к. упр. гал. акц.

Банк Гіпотечний

Відділ депозитовий

принимае вклади і виплачує завдатки на рахунок біжучий, принимае до пере­

хована папери вартісні і дав на них завдатки.

Крім того впровадж ено подібно як в інституциях заграничннх т. зв.

Сховки депозитові.

($аТе О е р о зіїз) За оплатою 50 до депозитар дістав в

70 корон річ- сталевій касі панцирній сховок до виклю чного у ж и т­

ку і під власним ключем, де безпечно ї дискпеїно переховувати мож е своє май­

но або важ ні документи.

Цід тим оглядом поробив Банк гіпотечний я к найдогіднійш і варяд ж ен я.

Приписи дотично то го рода депо­

зитів одерж ати .можна безплатно у від­

ділі' депозитовім.

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

П р и й м а є т ь с я п е р е д п л а т а

на 1908 рік

„ Р ІД Н И Й К РА Й "

українська тижнева часонись.

П р и Р і д н о м у К р а є в і в и х о д и т и м е д о д а т к о м

„Молода Україна44

щомісячна часопись для дітей старшого й меншого віку.

Плата на рік за обидва видання — 4 карб., на півроку — 2 карб., на 3 місяці — 1 карб., за границю на рік 6 карб., на півроку — 3 карб.

Передплата на „Рідний Край" без „Молодоі України" — не прий­

мається. Передплата на ..Молоду Украіну" окроме від „Рідного Краю" на рік 2 карб., на півроку 1 карб., за границю на рік 3 карб.

Обидва видання виходитимуть під редакцією 0. Хосач (ОЛЄКІІ ЗЇЧ'Лки).

Адреса контори і редакції: Хиїб, ІЙарііисько-^лагобіщехська ул. 97.

Для ознайомлення з чисописею „Рідний Край" — одно число виси­

ляється дармо.

При закупнї товарів просимо покли­

кувати ся на анонси нашої часописи!

Соїоззеи:

в пасажи Германій

при ул. Соняшній у Львові.

Нова сензацийна програма.

в і д 16. д о Зі. с і ч н я 1 9 0 8 . Щоденно о год. 8. вечер представлене.

В неділі і сьвята 2 представлена о і . год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-ЬИе представлене. Білети вчаснїйше можна набу­

ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. б.

Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.

До Львова

приходять 3 рано перед пол.

по

пол. вечер В ночи

К ракова 5 5 0 8 55 130 5-25 9-50

К ракова 7'2а 9-45 — 8 4 0 2 31

Р яш ева — — 1-ю — —

Підволочиск 7.20 12 00 216 5-40 10 30

Ч ерновець 8 0 5 — 2 2 5 — 9-00

Черновець — — 3-35 — 12 20

Станиславова ^{0 * 0 0} — — — —

Коломиї, — 1005 — — —

Стрия 7-29 1Г50 351 — 1050

Пустомит 7-29 11-сО 3 51 940Н 10 50

Самбора 8 0 0 ю -зо Г55 — 920

Любіня 8 0 0 10-30 155 9-20 1Г501

Р ави рускої 7-Ю 1240 4-50 — —

Янова 8 22 1 15 5 0 0 9-25 10-101

Брухович 7 40 12-40 1'4->1 4’50 8-20

брухович 10-051 — 3-25 5 3 0 9 35Л

Зим ної води 5 5 0 7-25 1-Ю 5 2 5 9-50

Зі Львова перед по В

від хо д ять до рано

пол. полуд вечер ночп

К р а к о в а 3 15 8-25 2-45 7 0 5 11.10

К ракова — 8.40 6 15 7-20 1245

Р яш ева — — 4 0 5 — —

П ідволочиск 6 2 0 1045 2 17 7 0 0 11 15

Ч ерновець 6 1 0 9-20 155 — 10-4п

Черновець — — — — 251

С таниславова — — — 5-50 —

Коломиї — — 2 35 __ —

Стрия 7-30 — 2-28 6 25 11-30

П устомит 7 30 10-45Н 1-26 6 2 5 10 30

Самбора 6 0 0 9 05 4-30 — 10-51

Любіня 6 0 0 9 05 2 101 4-30 10-51 Рави рускої 6 1 2 1105 — 7-Ю 11 351 Я нова 6 5 8 9 1 5 1-351 3-35 6 3 0

Брухович 6.12 11-05 2 28 5‘45 834.1

Брухович 9-05у 12411 3-45 7-Ю 11351

Зимної води 3-15 8 4 0 4-05 7-20 1100 ЗАМІТКА: Поспішні поївди печатан і товстим дру­

ком. — Поїзди їдучі лише в недїлї і сь в ята означені 1, — в недїлї і сьв ята від 26/6 до 15/9 буквою Н, — в недїлї і сь в ята від 1/6 до 3 1 $ що день буквою Л

З друкарні В. А. Шийковского.

( М