и г і у і і
Почтову належитїсть оплачено гуртом.
, Ч. 8. (27). ______ Коломия, четвер 15. цвітня 1926.
«А
РіИвп
иТДТнЖ ---.ижтои тг
Адреса Редакції й Адміністрації: Коломия, ВД МГцКЙЙа Ч, 51
ЦІНИ О ГО Л О Ш Е Н Ь : Ціла сто
рона 90 зл., половина 45 зл., % стор. ЗОзл., ’ .'встор. 15 зл., ‘/„с т о р .
8 зл., ‘/.ад стор. 4 зл.
ДРІБН І О ГО ЛО Ш Е Н Н Я : За одно слово або його місце 10 сот.
Незалеясаай, аполітичний, безпартійний, становий часопис.
В иходить 1 і 15. дн я кож дого місяця.
■ ; < 8 • < і
Постійні оголошення мають 20%
знижки а оголошення для дяків- пренумераторів 50%.
О Г О Л О Ш Е Н Н Я принимаеться тільки за попередним надісланнєм належитости або принайменше за- чегу. А н о н і м н и х д о п и с і в
не принимаеться.
Р у к о п и с і в не звертається.
- н'іЦ Ц і
Передплата'!^
; ‘ Н Ж <ь& І В к р а ю : «я» К
Ц іл о р іч н о ....г „ т я )$-00 зл.
піврічно ...і и чвертьрічно . . ••Л.иТі-50 За границею річно .4'? ( Й о л я р и або їх вартість в и їїЙ ЇГ валюті.
- ---і *<КХ?Д_______
Чекове конто П. К ^ ^ а р ш а в і ч. 152.951.(аж до'КЇ'Дкй. замкнено)
їді. аг О Ціна одного примірника
.. янвмС
2о сот »;::і ,хмТ
; 1' у 'УІЦ
готові!
Коди переслідування Єгиптянами ізра
їльського'народа дійшло до кульмінаційної (йаййн'сшої) точки, то Мойсей по Божому Приказу скликав жидівських старшин на на
раду, та сказав через них всему Ізраїль, наро- ОДШ „будь готовий 1“ На Мойсея приказ всі Ізраїльтяни приготовились до утечи з єгипетської неволі. Щ о я хочу сим прикла
дом сказати, посхухайте!
Коли неутомимий наш старенький то вариш Вп. Іван Майба видавав колишній наш становий орган „Дякбвській Глась“ тр, майже все наше духовенство підняло крик, що сей орган ширить радикалізм, (про боль шевизм тоді ще не знали), що понижує стан духовенства а тим самим і стан дяків Бу
вало,що хто читав „Дякбвський ГласьД то
сващ ен и ку су н у в його з посади а^тара^р. лко в з я с т е плю нь р а з у м л н ія ; с а м і н е ени- чогося о посаду дяка випитувано-; чи цін
читає той „радикальний** орґан,. та чи бере участь в організаційному життю дяків . На
коли такий* дяк відповів: так, то вже не мав що навіть про посаду й подумати, Я сам такий іспит перейшов.
В часі тодішної борби духовенство й пальцем не рушило в тому напрямі, який провадивби до поправи оплаканої долі дяків.
Всі спроби дяків поправити своє матеряль- -не положеннє та піднести свій культурно- просвітний стан до відповідного ступня притуплювалося в сей спосіб, що віддалю- валося дотичного дяка з посади,; Робилися справді старання перед австр, правитель- ством, але позаяк ту справу вели такі лю
ди, які навіть і не бачили як біда й нужда виглядають, то й не диво, Що ім не сіїіши- лося з тим всім якийсь людський кінець зробити. Потому настала війка Одні дяки пійщли умирати на суху вер^у, другі до проклятого Талєргофу а треті на фронт.
і Ц е одна війна не скігічййасв, Як вже роз
горілась і друга; і тут дяки не були по-
СЛІДНИМЙ. '■ . ‘
Більша частина тих дяків остала на фронтах на віки, а решта вернулась на по
пелища рідних хат. Тут на* 1 тих згарищах огій сподівались і хбтілй гіббачйти— як праведний Симеон Христа — євангельську правду, голошену нашим духовенством. На жаль сеї правди не знайшли. Слушно на
повнилися 'ї х н і серця невисказаним болем та браком довіря до духовенства на
коли воно воєнними злиднями на здоровлю підірваних дяків н е ’ приняло на їх старі посади. Не помагали тут ніякі жалоби в консисторії і в кождому випадку дяк мусів справу програти. Наконець, коли вже на
шими „приятелями" поставлено над долею дяків хрест забуття, появляється на небо- склоні Сходу світла зоря, наш незалежний орґан „Голос Д я ків ".
Ся поява була природним встрикнен- нєм чудесної й животворної сили в зболі
лий організм дяківського стану, який почав від, сего часу скоро приходити до здоровля й на великий подив своїх ворогів набирати могучої й творчої сили Але як за часів „Д я- кбвского Гласа" так і тепер, стараються де
які несовістні душпястирі вмовити в несві
домі одиниці дяків, 1Ц0 в „Голосі Дяків"
„вонлошений" сам антихрист. Цілком так (ік се робили книжники й фарисеї коли кри
чали : „Хриомдсь, бунтдвникь, бо не соблю- дае закони Мойсеева'1 а Іван Хреститель „6н>- са имать", бо громовим голосом взивав народ До покаяння. Кличу до вас новозавітні книж доки й „о п іку н и ": „Горе вимь законникам*
їосте и входящимь возбранисте".
Куди не поглянути, всюда видно, як ТО: наші противники стараються під ріжни- ми позорами лише обдурити й використати цас, та силою держати під своєю страшною курателею. В імени частини теперішного Центрального Виділу Т-ва „В. П. Д ." в Перемишлі подаю до загального відома, що Виділови мимо всіх можливих заходів в єпископ, консисторії в Гіеремишли, не уда
лося абсолютно нічого в напрямі поліпшен
ня дяківської долі зробити. Преосвященний Иосафат не був ласкав дяківської депута
ції навіть ані разу на авдієнцію приняти.
ІПринято справді Центральний Виділ на ав
дієнцію в Преосв. Григорія Д-ра Лакоти, Яле з відси винесено таке вражінне, що про видачу дяківської прагматики нікому ані сниться. 111 о до бодай тимчасового наді- ліення дяків ерекц. ґрунтами, то Виділ та- ьзож нічого конкретного не міг тут довіда
лися.
В виду такого байдужного трактування так дуже пекучої матеряльно-соціальної справи дяків, Виділ — крім двох членів — постановив, що наколи в короткому часі дяківські домагання, а головно затверджен
еє дяківської прагматики при співучасти дя
ківських відпоручників та наділ дяків ерекц.
ґрунтами не будуть узгляднені, то невдале- кому часі скличеться Надзвичайний Збір Дяків перемиської Бпархії, де члени тепе
рішнього Виділу представлять' обширнійше стан річий й зложать свої членські повно- мочія. Які наслідки з того можуть бути, не тяжко догадатись. Але вина буде не наша, не Виділу.
Перед великими подіями завсігди пред-
ставникн даної кляси людиіі. пред’являл и своїм можновладцям хибну й зпуфий їх до
рогу. Може та наука ще не забулась тай не пішла в ліс. н пвоШ
О тже тямте товариші-дякгр*ак>1 наші противники, не йдучи нам на з у ^ ^ і , ста
раються всіма силами задержати діаліз чио (дотеперішний стан), але дух робить своє, ввиду чого Й МИ не СМІєДя^^іЦДІТИ в заложеними руками й виглядатн^ілйнни з неба, бо час чудес б е з п о в о р о т н о ^ ^ про
минув. Треба в першій мірі кождому дяко- ви безумовно зложити (також н^їр^і^м и) членську вкладку до ГОЛОВ. Виділу
„В. П. Д ." на руки о. прал. МгЛЬриця, гр.
кат. капітула в Перемишлі річне? 6 зол. і
1 збл. вписозого, та доконче пронумерувати свій клясовий незалежний о,рфн „1#Л0С Дяків", ЯКИЙ ОДИН Йде по лінії
інтересів й щиро їх боронить. Цакойм&фвндц Т-ва „В . П. Д .“ був достаточно' крігодому нам дякам не страшна була-б гб Ь р б й?по
заяк з сего фонду діставали бй'
всі незаслужено потерпівші (сусц'ендрвай^^
дяки. Отже не будьмо байдуж;оге^7і££яод!<)н й бездільною масою, але будьмо.жившш,*
творчими й ідейними борцями за нашу від віків подоптану гірку долю, «ахай кож і наші мозґі не „заскоснпротр'А А р р іа не „оскудгьеть" тоді скориіе, чим* ми на
віть сподіємось прийде те,і ва щ С Н ^ ш Я Ь
боремося. А. Хома. ~
Відозва І
ЧНІІ.8ОМЄ0Ч іи н% яййяткп„ . •’ ЖрШ. :ОНГМТ
Оцим подасться до загального відома в$іх,т Впп. Даків-Товаришів в межах і.по ^д .м с^м я^рл ь- ської держави, що наш діяльний і зарлу$«рий ганізатор і делегат скальського д е к а н у _т«. пред- ‘ сідник О кружного Організаційного . ^ ц ^ і ^ т ^ я к і в а надто співробітник нашого незалеж»ір£в ч .Голосу Дяків**, Вп. Константи), Задіщуіс, «д^^ д Чорнокінцях Великих, зістав дня.Зф, Ц
парохом без подання найменшої п р и ч и ^ ^ ^ іі^ щ і^ , ,
з посади дяка. ііцйбідаЧ
В виду сего низше підписаним Комітет вживає всіх Впп. Дяків, котрі пошукують дяківської сЯуз8£ш би, щоб жаден з них не важився приняТН-'дяйїьеФ'1*
кої посади в Чорнокінцях Великих, бо в вративіЬму випадку пошкодивби не тільки суспецдованрму дякови Вп. Константинови Заліщукови, але. також, „ і загальній справі дяків.
Дяки скальського й чортківського‘ деканатійл внесли в тій справі вже два меморяли де ЇХ В и--- сокопреосвященства Кир Григорія в Станиславов^^
де спрзва ще до нині не порішс|і&і < 7 ход Наколиб котрий дяк не повицуваадя. тій .Ріпу дозві, то буде виключений з нашого, товариства. , бойкотований всіма дяками та ува'жінии за Ір а іГ --' ника дяківської справи а крім сего дЬолбигений в-11
ЧаСОПИСІ. с і . ;<і ,1?
, к. . м і т е т ; (•; к о ї С ’йоО ЇЗ
Ірха Михайло, , Лозинсі>кий-1влягк,^ гн
дяк в Колидянах. дяк в Криве.нїхімГ
Жаровський Иоси$, ' ; ‘ г -.оГ-іх“
дяк в Озерянах'. -
Бачив! Заліщук Кость, дяк в Чорнокінцях Вел.
2. Г О Л О С Д Я К І В Ч. 8.
Привіт „Голосови Дяків“
в першу річницю його існування.
В Твою річницю .Голосе...*
Тебе здоровлю, І -Тобі я милий Брате
Щирий „Привіт* шлю.
І бажаю у гаразді И щастю проживати,
Жить так довго, доки будуть, Дяки істнувати...
Ти за Божою ласкою Рік вже пережив, і богато для нас дяків, Добра учинив.
Зібрав всіх нас розкинених, Правий шлях вказав,
Як боротись із нуждою, Ти нас научав.
Оплакував лиху долю Дяків-нужд арів,
Славив наших Добродіїв, Ганив ледарів
Тих, що нашій святій справі Ш коду наносили,
Розбивали нашу єдність 1 роздор вносили.
Ти потвердив, що ми служим Боту Преблагому,
Святій Церкві українській, І людові свому.
Щ о за нашу тяжку працю Бажаєм заплати,
Бо ми люде, й хочем жити, А не умирати...
За всі Твої труди Брате, Від нас всіх подяка, А подяка з серця, щира, Велика й горяча
Вкінци Тобі ще бажаю Дорогенький Брате,
Вздріти всіх нас щасливими, И з нами панувати.
В цвітни 1926. Т. Яремків.
)(адісламе.
Світла Редакціє!
Прошу помістити в нашому дорогому органі сл ід ую че : Мені здається, що нема в Европі біль
ше поневоленого, більше пригнобленого, визиску, ваного народа, як наш Український.
І легко та спокіно і мило стає на серці Й на душ і, коли читаємо в часописах, що наші селяне беруться до праці над собою та стараються сяк- так поліпшити своє існування, засновуючи читаль
ні .Просвіти* та організуючи кооперативи. Де
котрі села станули вже майже на вершині свойого найкрасшого розвитку.
Про це свідчать многі статті та дописі в на
ших часописах. І от недавно читали ми дві статті в „Укр. Голосі’ про таку кооперативу в Боляно- вичах нов. Мостиська, на чолі котрої бачимо дяка.
Наколи заглянемо по инших селах, то побачимо, що там дяк улаштовує концерти в честь Т. Ш ев
ченка, там заснував курс хорального співу, там заложив курс для неграмотних і т. п. і так де лиш поглянемо, там бачимо працю дяка на селі і її успіхи, бо вже не одно село завдяки невтомимій праці місцевого дяка, тішиться нині своєю читаль
нею чи кооперативою.
Але як тяжко та болючо стає па серці, нако
ли бачиться, що від такого дяка вимагається ще більшої праці, а про піднесеннє гідности дяківсь
кого незалежного стану, про реформу наукових дяківських заведень, а що найважнійше, про ма
теріальне забезпеченнє дяків наші політичні часо
писи навіть нічого й не згадують.
Наш щоденник „Д іл о* хиба напише статтю о. Савойки, та згадає в ній, „щ о з дяка повинна бути користь для села...*, „Новий Час’ згадає де
що трохи більше, а „Український Голос* то вже Бот зна, якої праці вимагає від дяка а про висше згадані три питання ніхто ані слівця.
І булиб ми дальше, забуті Ботом та людьми працювали в нужді та холоді й голоді для всіх і вся, без найменшої надії в красше завтра, нако- либ були не знайшлись добрі люди в столиці на
шого славного Покуття, місті Коломиї, які в імя Божої справедливости, почали нам дякам в межах і поза межами польської держави голосити грімке друковане слово, — слово Божої правди, справедли
вости та любови ближнього. Вони перші почали звіщати світові всі кривди заподіяні нам дякам, тим котрі кладуть свою працю й свої сили на жертвеннику Божої слави та добра свойого наро
да. Ми молоді дяки з над срібнолентото Сяну ба
чимо ту завзяту й щиру працю Хв. Коломийського Гур тка — гуртка добрих людий та тих наших Впп.
Ветеранів і Співробітників нашого незалежного органу „Голосу Дяків*, які плекають в нас сильну, непохитну віру в красше майбутнє нашого стану.
Ви, Впп. наші Батьки, Ви нас своїм добрим прикладом учите й виховуєте! Ви нам вказуєте шлях, яким треба йти, щоб вибороти собі красшу долю ! Ви терпите, страждаєте, а навіть тратите посади за нас, за нас молодих дяків.
Ми, наслідуючи Вас, заявляємо Вам урочисто перед Богом і цілим Чесним Загалом Дяків, що
будемо сміло та отверто стояти на сторожі своїх прав і своїх домагань, а Ваші імена в Історії В ід родження Українських Галицьких Дяків золотими буквами запишемо.
Я, як дяк-кооператор висказав до Вас Впп.
Товариші-Дяки тих кілька своїх думок через наш дорогий незалежний становий орган „Голос Дяків*
та взиваю Вас, щоб клич кооперації: „боротьба визискуваних проти визискувачів*, був також і нашим кличем, то є кличем нашої організації!
І так як Рочдельські бідні й визискувані тка
чі доконали через свою організацію великих діл, так і ми дяки через т и р у працю, солідарність та організацію поборемо всі труднощі, а тоді щезне Й наша нужда, та завитають красші часи для на
шого стану.
Петро Сухожак, дяк, ух. і дг.
в Хідновичах.
Організаційне життє дяків
Звичайний Загальний Збір Дяків
відбудеться у Львові дня 19. мая 1926 р. о 10. год.
рано. (Місце збору буде подане в слідуючому чи
слі). О 8. год. відправиться Служба Божа.
Порядок дня: 1) Відчитанне протоколу. 2.
Звіт з діяльности Т ва . 3) Касовий звіт і уділення абсолюторії Виділови. 4) Вибір нового Виділу. 5) Внески й запити.
За Виділ Т-ва „В. И. Д ." у Львові:
о. Евген Дуткевич, Роман Криштальський,
голова. секретар.
Порохницький деканат, позір!
Збір Дяків порохницькото деканату, від
будеться дня 19. цвігня 1926 р. о 12. год. в по
луднє на означеному місци через Вп. Фігля Ми
хайла, дяка в Порохнику, на котрий то збір Впр.
о. декана Івана Демянчука зі Скопова і всіх Впп.
Тов -Дяків сего деканату безумовно запрошується.
Справа дуже важна, присутність кождого дяка ко
нечна. Неприсутність мусить бути на час оправдана.
Порохник, дня 12. 4. 1926.
3. Бича, секретар, дяк Ю . Червинський, дяк»
і ух. в Скопові. здг. і ух. в Потятичах.
Складайте добровільні датки на фонд сво
єї рідної незалежної преси.
ФЕИЛЄТОН.
Посол Бриль про Союз Радян. Соц. Республик.
(Докінченнє).
Чи з селянами ви розмовляли?
Розмовляв. Один старий селянин на моє за
питання „чи шкодуєте царя?* відповів дипльома- т и ч н о : „щ ож би тому помогло, як би й шкодува
ти його?*
Молоді селяне на це саме питання відпові
дали : „Ч орт з НИМ*.
А з духовенством Ви стрічалися?
Так. Один свящ. з Печерської лаври скаржився нам, що большевики кілька красших святих викину
ли з церкви, що пороспорювали манекіни отців церкви і повисипали з них публично трачіння, що-
розагітувати народ проти духовенства.
Релігійність страшенно впала. В Київіми зай
шли до церкви. Було там сім молячихся і тринай- цять священиків.
Ціни, зарібки?
Ціни в Союзі більш-менш в два рази більші,
•як в Польщі. Фаховий робітник заробляє до 200 рублів місячно. Урядовці заробляють від 50 до 225 руб. (це між инщим платня народного комі
сара). Платні фаховців (іижінєрів техніків і т. п,) доходять до 1000 руб. місячно. Після правильника комуністичної партії ніхто з комуністів не може брати платні більшої як 225 руб. місячно. Решта йде на ціли партії.
Час праці?
Вісьмогодинний день праці в засаді, але віль
но працювати до 10 і навіть 12 годин па добу о
•скільки це потрібно та коли згодяться на це про
фесійні союзи та сам робітник. Згода ця звичайно
наступає. Акордова праця існує. Крамниці приватні споживчі також кооперативи бувають відчинені до першої години в ночі. В неділю рівнож, щоби ро бітниче і сільське населення могло запаситись кра
мом. Відпочивають в понеділки, хоч частина крам
ниць і в понеділки відчинена.
Чи тортовля вільна?
Так. Є навіть чорна біржа.
Чужоземці?
Ми бачили англійців, німців, чехів.
П’янство ?
Ми бачили п’яних. Але це не кидається в очі.
В ресторанах мають всілякі напитки: від горілки до вин найкрасших сортів. Прекрасні риби, ікра, овочі.
Пос. Бриль помітив, що культ Леніна є дуже сильний, та уважає, що білогвардійського руху нема.
Справа наш меншостий?
Розвязана, відповідає пос. Бриль. Всім народ
ностям запевнйв Радянський Союз можність куль
турного та національного розвитку. Мова кож ної народности ушанована як в школі, так в житті.
Політичні партії ?
Поза комуністами жадна політична партія ле
гально не існує. Преса — тільки комуністична. Ви
давничий рух тільки в їх руках.
Чисельна сила комуністичної партії?
600 тисяч членів та 400 тис. кандидатів.
Кого вважають головою теперішнього радян
ського правительства ? Сталіна.
Кажучи про типи комуністів пос. Бриль, смі
ючись спостерігає:
„Пане добродію, навіть польські аристократи вступають до комуністичної партії".
Наприклад ?
Наприклад граф Гуттен-Чайскі.
Щ о ви завважили про російську інтелігенцію?
Думаю, що приноровилася до нових умов.
З якими видатнійшими комуністами ви мали бесіду?
З Чічеріном, з Дзєржинскім і Уншліхтом.
Коли, я, каже Бриль запропонував випити за поводження нашого найблизшого торгового трак
тату, Чічерін додав:, і за добре майбутнє решти взаїмовідносин.
В приватній розмові зі мною Чічерін диву
вався, що ППС (польська партія соціалістична) так ворожо виступає проти Радянського Союза. Чічеріп помітив, що серед польських націоналістів є ба
жання до польсько-радянського зближення в той час, коли польська лівиця цього зовсім небажає.
Про Пілсудского Чічерін говорив з повагою і шкодував, що Пілсудскі не знає теперішнього Радянського Союза.
— А яке вражіння зробив на вас Дзєржин- скі? — Говорив зі мною по польськи. На всі мої питання відповідав без надуми. Одно тільки мос питаннє приневолило його хвилево застановитися»
а саме: я спитав його, що змусило п. видати до Поляків в Рад. Союзі відозву про признання ие- підлеглости Польщі?
Дзєржинскі подумав з хвилину, потім відповів?
— Зрозумів свою ошибку. Не доцінював не- підлеглости Польщі в супереч Леніну, котрий й признавав. Потім — мусів виправити свою помилку.
— Про що говорили ж Уншліхтом? — Ін
формував нас про червону армію. В ній нарахо
вується до 600.000 жовнірів.
— Чи не говорили ви нічого про походжен
ня диверсантів на польсько-російському пограничу?
— Так, нам пояснювано, що ті банди були як з одної, так і з другої сторони, і що їх треба було ліквідувати збройною силою, як звичайні бандитські організації.
І
М. 8. Г О Л О С Д Я К І В 3.
Медицький деканат, позір!
Збір Дяків медицького деканату відбу
деться дня 26. цвітня о 3. год. попол. в Медиці, і8 сялі чит. „Просвіти** з оцим порядком д н я :
4) Відкритте Збору. 2) Звіт з діяльности за
;рїк 1925. 3) Підписаннє резолюцій. 4) Дискусія над дальшою організацією дяків. Присутність всіх Впп.
.Дяків згаданого деканату конечна.
Хідновичі, 13. 4. 1926.
Сухожак Петро, дяк. і дг.
в Хідновичах.
Лопатинський деканат, п о зір ! Збір Д яків лопатинського деканату відбу
деться дня 6. мая 1926 р. о 10. год. рано в Лопа- тині в домі читальні „Просвіти", в ціли вибору делегата на Загальний Збір Дяків у Львові, що
відбудеться дня 19. 5. 1926 р.
Лопатиц, 13. 4. 1926. р.
Мандрика Володимир, д. і дг.
в Лопатині.
Ліський і сусідні деканати.
Відпис Довірочного Збору Дяк. Делегатів з дня 11. VIII. 1925. в Ліску. Присутних е 10 осіб.
Предсідником Збору вибрано Вп. Иосифа Книша, дяка з Постолова а секретарем Вп. Івана Лабая, дяка з Завадки.
Дневний порядок:
\) Відчитаннє протоколу загального збору ДЯКІВ з ДНЯ 11. VI. 1925.
2) Звіт з діяльности дяк. дел. ліского декан.
3) Брак ерекц. землі на Прикарпаттю т. є. на Гуцульщині, Бойківщині й Лемківщині.
4) Реорганізація Повітового Комітету Дяків.
5) Запити й внески.
АЗ 1) Протокол відчитав Вп. А. Хома а Збір приняв його до відома.
АЗ 2) Звіт з діяльности дяк. делєґ. здав Вп.
дел. А. Хйма, а Збір принимаючи се до відома, висказав йому за безплатний труд щиру подяку.
Доходи виносять 25 зол., розходи 31 зол. 10 сот.
Ріжницю, покриту Вп. А. Хомою вирівнано.
АЗ 3) Збір констатуючи що на цілім Підкарпаттю являється великий недостаток ерекц. землі, поста
новив занятися тою справою на Епарх. Конгресі Дяків в Перемишлі з тим, щоби жадати відПоль ського Правительства приділу ріжниці ерекц. землі для дяків з двірських обшарів або лат. ерекц.
грунтів, а там де й сего нема, щоб Правительство установило як рекомпензату місячну платню для них.
АЗ 4) Збір, осудивши справу вибору Окруж- рого Організ. Комітету Дяків в Смільнику з дня П . VI. 1925, постановив зреорганізувати його в той спосіб, щоб осередком і осідком такого Комітету назначено Ліско, и вибрано новий Комітет, в склад котрого ввійшли: Вп. А. Хома, як голова, Вн.
Книш Иосиф, як заст. голови й Вп. Іван Лабай, як^секретар.
АЗ 5) Вп. А. Хома, забравши голос, дуже ди- вувався, т о так мале число дяк. делегатів прибуло а надто позаяк Вп. Іван Муха, дяк і голова Окр.
Організ. Комітету в Затварници, та власник біль
ш о ї реальцости, млина і гром. писар, не чекаючи
«а відкритте Збору, опустив місце збору без по
дання причини та приневолив в сей спосіб всіх присутних чекати на себе від 11. до 2. години. Вн.
Бесідник ставить внесок, щоб збір візвав його до
«правданняся з сего нетовариського поступку, що збір одноголосно одобрив і взиває Вп. Муху, щоб причину своєї сецесії зараз вияснив прилюдйо в часописі „Голос Дяків**. Дальше Бесідник вносить, щоб Консит. Комісії для розслідження проектів розділу ерекц. грунтів предложених туди парох.
урядами брали активну участь також і відпоруч- ники дяків, вибрані самими дяками.
Збір затверджує сей внесок з тим, що сих лідпоручників має вибрати найблизший Загальний Конгрес Дяків перемиської Епархіі. На внесок Вп.
А. Хоми збір просить Впп. Івана Майбу й Миколу Цьороха, кріпко й непохитно боронити в даній Комісії загальних інтересів дяківського стану, за іцо складається їм з гори щирі подяки.
На конець, Вп. А. Хома подякував присутним за іх труди й заохотив їх до дальших трудів над поправою дяківської долі.
На сему збір закрито й протокол підписано.
Предсідник: Секретар:
Иосиф Книш, дяк Іван Лабай, ляк
в Постолові. в Завадці.
Андрій Хома, дяк, дяк. делєг. і орг. в Ліску.
Дальші ілюстрації наших Впп. Співро
бітників будуть поміщені в святочному й слі
дуючих числах. Р е д а к ц ія .
Зі світа.
Союз Р. С. Р. рішив побільшити свою армію о 5 нових бригад, та скріпити боєві частини Чор
номорського побережжя. В ціли поширення про
паганди в чужих краях утворено при Комітерні 11 нових підсекретарятів та поділено для них цілий світ на 11 секцій і та к: Д о 1-ої секції належить:
Франція зі своїми кольоніями, Бельгія й Швейца
р ія ; до 2-ої Німеччина; до 3-ої Чехословаччина, Австрія, Мадярщина; до 4-ої Англія, Ірляндія, Го- ляндія, Австралія, Південна Африка, англійські та голяндські Індії; до 5-ої Зєдинені Держави Аме
рики, Канада й Японія; до б о ї Еспанія, Португа
лія, Мексико й Південні Амер. Держави; до 7-ої Швеція, Норвегія, Данія Й Шпіцберг: до 8-ої Поль
ща, Фінляндія, Естонія, Латвія й Л итва; до 9-ої Болгарія, Югославія, Румунія, Альбанія й Греція;
до 10-ої С. Р. С. Р.; до 11-ої Китай, Корея, М он
голія, Туреччина, Персія, Египет, Сирія та Па
лестина.
Франція знаходиться тепер серед дуже страш
них фінансових клопотів, бо її гріш паде стрімго
лов в долину й нема реальних способів на його ратунок. В виду сего комунізм набирає там вели
кої сили, за доказ чого може послужити те, що недавно француські комуністичні посли співали в француському парляменті комуністичні гимни.
Немало причинилася Франції до сих клопотів також війна, яку вона провадить тепер з Марок
канцями, що під проводом свойого вожда Абд- Ель-Кріма приготовляються знова до великої о- фензиви.
Америка строго виступає тепер проти полі
тики Еврогіи, а се тому, що вона лише обдурює світ своїм розброїннєм, а в дійсности приготовля
ється ще до страшної війни мимо сего, що сама гола й обдерта та задовжена по уха. Союз Наро
дів вважає Америка нічим иншим як тільки зло
чинним гнобителем волі народів.
Югославія заключила тепер договір а Фран
цією, на основі якого Франція гарантує теперішні границі Югославії, а наколиб они були загрожені, то Югославія дістає від Франції оружну поміч.
Крім сего сі. обі держави мають спільно боронити тенерішного стану на близькому Сході.
Румунія заключила недавно з Польщею та
кий договір, що наколиб одній з сих держав гро
зила втрата самостійности або втрата якогось краю, або наколиб одна з енх держав була при
неволена вести війну але її не викликала, то друга держава має дати її зараз військову поміч. На 25.
мая с. р. мають відбутися тут вибори до парла
менту.
Італія як відомо завела в себе диктатуру а диктатором зробила Мусуліні. В виду сего богато Італійців, які не могли погодитися з диктатурою, мусіли опустити Італію й виїхати за границю, звід
ки можуть з більшим успіхом поборювати дикта
торський устрій. Сим власне емігрантам італійські фашисти приписують атентат на Мусоліні, який ви
конала вистрілом з револьвера 50 літна Англійка.
Греція. Грецький диктатор генерал Гіангальос зробив себе вже президентом держави та пробує змінити державну констисуцію так, щоб його вла
да на престолі була вічна. Проти сему збунтува
лося військо в Сальоніках. Близших відомостий про дальші події ще не ма.
Абд-Ель-Крім запропонував Франції й Еспа- нії мирові переговори, які мають відбувися в Ма
рокко в місті Рабат, над Атлянтійським Океаном.
Мимо сего обі сторони приготовляються до даль
шої війни.
Польща стоїть тепер перед великою гроше
вою крізою, бо вже на 1. квітня с. р. на виплату пенсій урядовцям мусіла дозичити 13 міліонів зо
лотих. По обчисленнєм фінансової комісії дня 1.
січня с. р. було в державній касі 103 міліони зл., на 1. цвітня ср. лише 50 міліонів зл. а п а ї. мая ср.
буде лише 20 міліонів зл. Отже сих гроший не вистарчить навіть на виплату одної третини уряд- ничих платень. Варшавський Сойм ствердив, що й військові фабрики заподіяли державі не мало ш ко
ди, на цр. фабрика літаків „Франкополь" кош ту
вала державу 2*/з міліона зл. та 4 міліони франц..
франц. франків а до нині не сфабрикувала ані од
ного літака. Крім сего вибухають то тут то там заворушення безробітних а всід за тим і вартість золотого паде в долину.
Загадочний образець.
Де є поет?
Всячима.
Позички на засів.
Міністерство рільництва призначило як иом№
на весняні засіви більше як 3 міліони золотих. В
сеї суми призначено на Станиславівське Воєвідство*
300.000 зол., на Львівське Воєвідство 500 0 0 0 зо ж в на Тернопільське Воєвідство 100.000 зол.
Суми сі будуть розділені поміж поодинокі староства. Подання о позички на Засів належить вносити до Виділів Повітових Рад. Староства мо
жуть уповажнити також кооперативи д о у д іл ю в а к- ня таких позичок.
Позички буде уділювати державний рільничий банк на 6 —7 прц. річно, а мають бути звернень перед 1. грудня 1926.
Позички призначені головно для тих селян, які в минувшім році понесли великі страти наслід
ком виливів.
Маневри радянських військ над польською границею.
Дня 20. мая с_ р. розпічнуться над польсько- радянською границею маневри радянських війсьіе під проводом Тугачевського.
Кілько золота коштувала сві
това війна ?
Щ о світова війна коштувала 400.000,000.000 (чотириста міліярдів) амер. долярів в золоті, та що- за сю великанську суму можна купити, ми вже свойого часу згадували в нашому органі. Тепер згадаємо, що ся сума в штабах чистого золота ва- жилаб 800 міліонів кг., т. є. 800.000 тон, о тж е 80.000 вагонів треба би зужити на перевезення ц і
лого того ладунку золота, себто 1600 потягів п а 50 вагонів.
Стільки то гроший видали держави на обо
рону капіталістичних інтересів, не оглядаючись на сотки тисячий калік і сиротів та здержаннє. р оз
витку культури й поступу людства.
Малий „чо р ти к“ .
В грецькій малій місцевости Елеї, народилася дитина, пригадуюча цілковито чорта. Вона маве одно око з двома білками на середині чола, ж и віт є дивно викривлений, а ноги йдуть в противну сторону. На голові має два ріжки а з заду хвіст.
Коли принесли ту дитину до хресту, то забобонна товпа не позволила охрестити, щоб нечиста сила не мстилася потому. Такі то ще забобонні люди, жиють нині на світі.
Правна порада інвалідам ,,за- борчих“ (австр. та рос.) армій.
інваліди „заборчих** (б. австрійської та росій
ської) армій повинні були зареєструватися в П. К.У»
в ціли одержування ренти найдальше до дня ЗО.
квітня 1920 р. Були одначе випадки, що інваліді»
зареєстровано по речинці В ренту їм виплачувана та перед роком зовсім припинено. На основі рози.
М. С. В., Деп. V III. Саніт. (Ч. 818/25. Т. И. Суп.
інв.) прислугує їм право побирання ренти. Нале
жить вже т е п е р внести удокументоване подання до своєї Пов. Ком. Узуп. покликатися на розпо
рядження і просити о виплату припиненої ренту.
В недовгому часі має вийти розпорядження.
ко трим продовжиться речинець реєстрації, і всі інваліди був. австрійської згл. російської армії бу
дуть могти зареєструватися в ціли одержання рент.
Тому кождий інвалід повинен упорядкувати або вишукати свої інвалідсьн або військові документи,
