Ч. III. Львів, пятниця дня 16. (29.) мая 1908. Річник XII.
в Австриї:
на цїлин рік . . . 20 кор.
на пів року . . . 10 кор.
на чверть року 5 кор.
на місяць . . 1-70 кор.
За границею:
на цілий рік . 16 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
Передплата на >РУСЛАНА< виносить:
УСЛАН >Вирйепі ми очи і'душу вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске-'мп серце і віра р^ека.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевпча.
Виходить у Львові іцо дня крім неділь і руских сьвят О о’Іі год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедицпя «Руслана» під ч. 1. пл. Домбровского (Хорун- щини). Експедпция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гйвсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатані е вільні від порта. — .Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч
ки, а в >Надісланім< 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
В іи | йи га.іжи моеквїчам.
(X) В своїм часі обговорювали ми домаганя наших москвичів, що відцурали ся своєї рідної мови рускої і народности та проголосили себе р у с с к и м и , себ
то Москалями, щоби в Австриї признано московщинї (або як они хитро висловлю
ють ся »общерусскому литературному я- зьіку«) право горожаньства. Домагане се йде до того, щоби московщипу введено в школах руских яко викладну мову, а в польских школах східної Галичини яко обовязкокий предмет науки, а крім того, щоби в урядах і судах на московскі по даня, які д е к о л и вносять наші мос
квичі, видавано рішеня москов кою мо
вою. Для піддержки своїх домагань і їх оправданя посли-москиичі в державній ра
ді н. пр. Марков, Ґлєбовіцкий почали вносити інтерпеляциї і петициї списані московщнною і ’домагали ся випечатана їх в цілій основі в стеноґрафічних про
токолах а також виголошували на засї- данях посольскої палати московскі про
мови. Москвофільскі бурси і товариства устроювали „вечеринки" в честь Пуш- кина або Наумовича, на котрих молодїж пописувала сн калїченєм московщини, а навіть на зборах общества Качковскої о або вічах наші москвичі підсували ви
роблені московщиною промови, котрі они відчитували, щоби вмовити в сьвіт, ощ
Іван Коссак.
Пропащий.
(Нарис).
(Дальше).
Кажуть, що він в моїм посагу залю бив ся.
Боже... Боже мій... що робити?..
Ні... я вийду, я мушу за негб вийти, він такий бідний тепер, я вийду за него, я не хочу посагу, не хочу, хай держать собі гроші, пощо они мені, пощо они Остапови?...
Яка бідна, яка дуже бідна я...
7. вересня.
Я сказала таткови, що мушу вийти за Остапа... умру, коли не дозволять. По
сагу не хочу, ані сотика не хочу. Татко дуже гнівають ся... Пекло в дома, я цілу ніч плакала.
8. вересня.
Був днесь пан Варецкий. Я не вий
шла до сальону. Мама і татко страшно загнївані. Татко сказали днесь, що зі мною не варта говорити. Чиж би напра- вду? Чиж я вже така з л а ?
Остапе... Остапе! Я ке пекло, яке
нібито й селяни говорять у нас по мос- ковски. Крім того вносили наші москвичі ними самими виготовлені петициї, на які збирали підписи по громадах, мов би то сї громади бажали признаня права го
рожаньства московскій мові в Австриї.
На все те вказували ми, що се л и ше здавна практиковане у нас змаганє аґенті:-; московщини, піддержуваних вся
кими »блаґотворітєльними комітетами*, а останними часами на жаль нашими всеполяками як др. Бузек, Зіотсо Роїзкіе а в товаристві з тими Пгіеппік-ом Рої. і Сгагеі ого №агоДо\у-ою. Ми виказували, що в Австриї нема московскої (русской) на
родности, а є хиба горстка Липованів- сектантів на Буковині, котрих московщи на. найіть не признана там яко Іопбез- ііЬЙсЬр \ З^йсЬе, а не то яко краевий язи'к. *ї
Тимчасом і Ґлєбовіцкий та Марков, а останними днями голова їх клюбу о.
Давидяк, покликуючись на п. Яґіч.» ви
голосив програму наших москвичів. На се мінїстер внутр. справ бар. Б і н е р т дав їм рішучу відправу (ми се подали „в 109 ч.) і зазначив, що та п р о г р а м а о б є д н н и т е л ь н а не м о ж е найти п і д д е р ж к и п р а в и т е л ь с т в а , иозанк нема московскої народности в Га
личині і Буковині, отже т а п р о г р а м а н е м а є з в я з и з н а ц и о- н а л ь н и м і с п о в і д а н є м н а с е л е н а , котрого заступниками они ува
жають ся.
пекло в дома! Від рана до пізної ночи крик 1 плач.
9. вересня.
3 татком мала я велику пересправу.
Страх, які они загнївані. Кажуть, що ки
речуть ся мене, як вибю собі.
Остапа з голови не Коби то можна?
А хотьби можна, то не хочу... Остап мій... мій.
Мама вже по моїй стороні. Вчера самі вже татка успокоювали і розгово
рювали...
11. вересня.
Татко згодили ся... Боже, яка я ща
слива. яка щаслива я.
Як плакала, як цілувала їх з утіхи і щастя.
Одно услівє поставили татко. Посагу не дадуть. Хай там... по що мені... Остап мене хоче.... маєтків нам не треба.
Пишу до него... до сокола ясного мого...
* *
* VI.
Остап лежить на ліжку — лежить довго — нерухаво — вдивлював ся в стелю.
Можемо з нризнанєм се піднести, що раз з авторитетного місця положено ко- нець політичному баламутству.
Допись знад Дністра.
( Д л я кого приготовляємо оруже на себе?) Якийсь Адвокат (отже чоловік добре сьвідомий права і правних постанов) опо
вістив п. з. „По атентатї“ надіслану ста- тю, з котрої годить ся тут навести голо
вні гадки. Отже передовсім рішучо з а я вляє він „во всеуслишаніє", що ми а т е н т а т у н е п о х в а л я є м о . Дальше, що ми н е т ї ш и м о ся з тої події, бо на нас ^овстали з того часу ріжні утиски. Ніхто не сьміє між П о л я
ками, пише сей адвокат, заговорити по руски, ц. к. орґани инакше інтерпретують закони проти нас, а польска ірредепта укувала з сего для себе не аби який капітал шовінїстично-национальний; для шовіні
стичних польских віч прибув через те одинокий можливий материял; польскі шовіністи дістали через те зелїзний лист на публичне зневажене украіньского на
роди, они придбали собі укорочене укра- їньскої преси, змушують зависимих лю- дий до переходу на латиньство — одним словом через смерть ґр. Потоцкого п і- ш л и д у ж е в г о р у . Крім того додає сей адвокат, що відносини стали так не
безпечними, що Українці їли сьвячене в асистенциї жандармів.
Все те виписали ми з „Діла", що сен адвокат навів яко благодати, котрі спливають тепер на Русинів наслідком відомої події з 12. цьвітня.
Воліла єго голова, ломали кости, і така пустка шарила в єго души, щоби в ній ніколи не родили сн думки, чув- ства, щоби ніколи не відчував нічого, а просто мовби виповнювало цілу єго язнь щось темного — байдужного.
Утома впала на єго душу.
Марійка — смерть батька — похо
рон — родина — се все мішалось в єго мозку. Він дізнавав вражіня, мовби там під єго чашкою розтягала ся паутина, від котрої освободити ся годі.
Одно зі всего розумів він ЯСНО, З 0 -
дного здавав собі справу, що сталось тими днями щось дуже великого, щось дуже важного, щось, що зневолює змі
нити дотеперішну дорогу житя...
Підніс ся з ліжка.
Темніло, можна однак було ще ба
чити цілу комнату.
Очи єго задумані, в тій хвилі бли
скучі, прямували до столика при вікні, на котрім лежав листовий записаний папір.
Лист від Марійки.
— Мрії — мрії — солодкі мрії...
Понурив голову і знов укрив в до
лоні.
Ніби на я..і, церед очима живо стоя
ла Марійка. В жаріючих лучах сонця,
серед гір зелених на уквітчаних пахучих
полонинах, она Марійка.
2 Так отже сконстатував сей адвокат
в ї Д ї л ї « шкідні наслідки події з 12. цьві
тня для Русинів і для розвитку руского народу, а редакция помістила се без вся
ких з свого боку засторог, значить, при
знала єго виводи оправданими. І сі шкі
дні наслідки відчуває очивидно вся руска суспільність на кождім кроці, на кождій области нашого национально політичного, культурного і народо-господарского роз
витку. Окрім того сконстатував сей адво
кат, що сю подію, значить злочин Сі- чиньского вихісновують нольскі загоріль- цї, особл во всеполяки проти Русинів, уживають се яко оружє проти нас, бо се для них дуже вигідне оруже. Отже пи
таємо ся, для кого кують оружє такі Сїчиньскі, Назаруки і инші рускі заго- рільцї? В своїм заслїпленю, в своїй при- етрасти і загорілости не тямлять они, що служать лише орудиями всеполякам. В своїм заслїпленю думають они, що ро
блять патриотичне діло, що служать на
родній ідеї, а тимчасом накликають на руский нарід всякі утиски, які спиняють єго розвиток. Отеє признало мимохіть і »Дїло<, поміщуючи виводи безіменного адвоката.
А тепер звернім бачність на промови виголошені послами Петрицким, Будзино- вским, Трильовским і т. п. в державній раді, промови, в котрих они оправдували подію з 12. цьвітня і від себе ще висло
влювали погрози, мов би то був почин ще дальших, грізнїйших подій. Не одно
му загорільцеви видасть ся, що се були дуже патриотичні промови, що такі Пе- трицкі, Трильовскі, Будзиновскі се великі політики і народолюбці, а тимчасом они своїм поступованєм, своїм промовами ро
блять рускому народови справдешну мед- вежу прислугу, нагадують сего медведя, що бажаючи зігнати муху з лиця спля
чого, великою каменюкою кинув єму в голову! Они нагадують тих крикунів, як сумної слави Клєон в Атенах, які зах о пили керму держави атеньскої в свої ру
ки після смерти Гіерикля і довели дер
жаву до занапащена єї самостійносте Руский нарід побивав ся за вибором сих послів, покладав на них великі події, спо- дївав ся, що тепер, коли руский нарід таку численну спроміг ся вислати де.тє- ґацию, зможе скорше добити ся рівно
правн осте здійснена своїх культурних і национальних домагань.
І сего справді міг руский нарід спо- Зірвавсь з ліжка і великими кроками перебігав невеличку кімнату — а рівно
часно з виразом безграничної любови очи єго бігли до столика, де лежав лист
від неї.
Взяв лист до рук і може по сотний раз читав, читав єго.
— Як кохано пише она — яка си
ла тепла, коханя, туги і щастя.
— Татко позволили — пише — приїж
джай соколе ясний мій — а скоро Ма
рійка потішить тебе, розрадує по тяжкій страті. Правда, що ти мене любиш, правда, соколе мій ясний, ти віна мого не х о чеш — правда — ти без гроший возь- меш мене?...
Читав, читав і пестливо шепотів одно, однїсеньке слово: Марійко!...
До пізної ночи ходив Остап по сво
їй комнатї в тяжкій задумі-
А коли сонїчко Боже зазріло знов у вікно єго комнати, застало Остапа, смер
тельно змученого моральною боротьбою, напів одітого, дрімаючого на ліжку.
В коротцї заснув...
І от сон, перед внутрішними очима єго душі, в тім таємничім єї житю мрій ткає предивні картини...
(Дальше буде).
дівати ся, бо як війшла до посольскої палати численна руска р еп р езен тан т, звернула на себе спершу бачність инших сторонництв, зєднала собі спершу симиа- тиї. Можна отже було сподївати ся, що инші сторонництва будуть руских послів піддержувати в їх змагапях і домаганях і що рускі посли щось осягнуть дійсно го і корисного для руского народу.
Однак Клєони руского клюбу не хотіли слухати проводу своїх Периклїв, як на посольских вічах здобували собі вибор
ців крикуньством і нездійснимими обі
цянками (рб&даванєм паньских лісів і ґр нтів між селян, знесенєм податків, де
шевою за безцїн еблию і нафтою і та
кими иншими грушками показуваними на вербі), тав думали і з держ. раді бучами здобути собі славу. Тимчасом співами, відтак розбиванєм ст лів а на останку похвалюванєм і оправдуваним злочинів і погрозами не тілько втратили прихиль
ність і поміч уміркованих сторонництв, але навіть сопиялїсти почали проти них виступати. Нині не має голосу Ромапчук, Олесницкий, Василько, не они проводять клюбом, бо їх закричали і стероризували крикуни, они захопили провід в свої ру
ки і ведуть нарід в пропасть. Бож їх поступованє, їх дїланє, їх промови не придбають народови рускому нічого до
брого, а накличуть на него то само, що безіменний адвокат в „Дїлї“ виказав — шкоди і утиски.
І промови і поступованє є найліпше оружє, яке они укували для всеполяків, мовби на їх замовлене. Се найбільша ра
дість для всепольских загорільцїв, що ру
скі посли зійшли па дорогу прикунства і погроз, але для руского карода вийдуть з сего лише шкоди і лихі наслідки.
Політичний огляд .
Австро-Угорщина.
На вчерашнім заеїданю палати по
слів забрав голос мінїстербар. Б і н е р т, відповідаючи на внесені інтерпеляція в сей спосіб:
На внесені інтерпеляциї п. Ґломбінь- ским і тов. як і н. Романчуком і тов. в квестиї сумних кровавих випадків в Чер- нихові маю честь відповісти, що сейчас на першу вість про сї випадки зарядив я докладне розслїдженє справи. Після присланих до тепер мені урядових спра- воздань перебіг справи був слідуючий:
Дня 25. вечером в рибацкім ревірі державленім властителем дібр Коритов- с к и м ..
П. Б р а й т е р : В який спосіб він державить? Се головне!
П. В і т и к: Обрабував хлопів. На се маємо докази.
П Б р а й т е р : Цілу річ предста
вляють тут так невинно. (Відзивають ся ще инші перериваня).
П р е з и д е н т : Прошу передовсім вислухати п. міністра.
Б а р . Б і н е р т : Коло Чернихова нрилапала жандармерия злодія, що ловив безправно рибу і єго матір, що пильну
вала, чи хто не іде. Обоє відставлено до громадскої канцелярій.
П. Т р и л ь о в с к и й : Се була ма
ла дитина.
П. В і т и к : Хлопи мають право там ловити. (Инші переривана Русинів).
О. П а с т о р : Поставте панове вне
сене о отворенє дискусиї, але не перери
вайте. (Поновні бурливі перериваня).
Мін. Б і н е р т : На початку позво
лив я тобі з гори зазначити, що подам до відомости перебіг випадку на підста
ві надісланих мені справоздань. Думаю, що було би може більше вказаним, коли би панове були так чемні позволили ме
ні подати до відомости перебіг випадку а доперва потім критикували. Буде се в звязи лекшою річию. (Поновні перери
ваня).
П р е з и д е н т : По що панове ін
терпелюєте, коли не хочете вислухати відповіли (Потакуваня).
Мін. Б і н е р т : Перед громадскою канцеляриєю зібрала ся, на вість о ареш тованій, скоро тонна, котра домагала ся видачі війта, закидаючи ему, що продав ріку нисше згаданому властителеви дібр.
Домагано ся рікнож видачі присутного там лісничого Кіршнера, котрий новідо мив пласти о крадежи риб. Коли жаданя товпи не здійснено, прибирала она щораз грізнїйшу поставу і почала навіть кида
ти камінєм на громадску канцелярию, вкінци упали також з товпи три стріли.
ІІос. Т р и л ь о в с к и й : Лісничий стріляв.
II. В і т и к : Лісничий ґр. Коритов- ского стріляв.
М ін . Б і н е р т : Лісничий Кіршнер скрип ся за жандармів, на котрих поси
пало ся каміне.
П. С т а р у х : То не є жандарми, то шляхотскі нарубки.
М і н ї с т е р : Жандарми кілька ра
зів усильно остерігали товпу, не зискали однак послуху; найшли ся самі в най
більшій небезпеці житя і вкінци, коли вже в двох місцях поцілено їх камі
нєм, мусїли зробити ужиток з пального оружя. Загалом дано девять сгрілів, наслідком чого зістало убитих пять осіб, в тім дві жінки і дитина. Крім того зра
нено тяжко чотири особи, а шість осіб легко. Сейчас на першу вість о випадку вислав намісник до Чернихова радника двору Чежовского в цїли переведена слід
ства і ствердженя факту, а заразом кида- ня конечних наглих розпоряджень.
П. Б р а й т е р : То може має помо
чи убитим.
М і н ї с т е р : Рівнож судова комі- сия, як також комендант жандармериї удав ся на місце в цїли безпроволочного переведеня слідства. Крім сего вислано більший відділ жандармериї для привер- веня публичного порядку і спокою. Сей
час розпочав також доходженє суд крає- вої оборони в тім напрямі, чи правно зроблено ужиток з оружя.
Правительство жаліє над сумним при- ключенєм в Чернихоні, де тілько людпй стратило житє. П^ошу високу палату, що
би не сумнївала ся о щирім і поважнім стараню правительства. котре бажає по- дрібно і стисло розглянути цілу справу і ствердити ясно правдиві причини зане- покоєня, які повстали серед селян в Чер- нихові, щоби після фактичного стану рі- чи видати розпорядженя, згідні з зако
нами і привернути заразом поважане за конам і справедливости. Прошу заразом високу палату, щоби розважила, що тут ходить о випадок в віддаленім селі схід
ної части монархії, через що не є мо
жливою річию, щоби всі подробиці ви
падку були вже нині закомунїковані і ві
домі правительству; дальше заношу прось
бу, іцоби здержати ся з осудом випадку, позаяк є конечною річию не побільшати розяреня, яке натурально викликало в краю таке приключенє. Думаю, що можу мати також надію, що члени сеї високої палати будуть старати ся о можливе успо- коєнє населеня, щоби розпочате слідство могло бути без заколоту в стислий і рі- чевий спосіб.
Не забуду повідомити сейчас ви
соку палату о вислїдї дальших дохо
джень.
II. С т а р у х: Скажіть лучше, чи убийників увязнено. (Перериваня на рус
ких лавах).
П. Ґ л о м б і н ь с к и й ставить вне
сене отвореня дискусиї над відповідию
міністра Бінерта на інтерпеляцию -і по-
— Цісар уділив з власних фондів 200 К на докінчене будови церкви в Городищу.
— Кровава драма в Чернихові, Польска пре
са має знова поле до попису, представляючи події в Чернихові яко „гайдамацкии бунт . Замість виждати розслїдженн справи, яке за рядив намісник, польскі Газети доносять на власнім дроті неімовірні річи про бомбардо
ване селянами хати війта. В хаті мали знайти
„4 коли, лопати і шині кусні дерева" а камі
на мали доходити величини кругольняних куль. Скілько правди буває в тих польских писанинах, ми малі, вже нагоду нераз пере- сьвідчити ся. З Тернополя виїхала до Верни хова судова слідча ком сия, зложена з рад
ника Айхла і з лікарів доктора Ш ельовґа і доктора Витошиньского. Виїхав також тернопільский староста Завадзкий. Зі Львова прибули радник двора Чежовский і комісар Михаловекий. З жандармами ведуть слідство полковник Пірінґер і рбтмайстер Нгода.
Вчера відбули ся похорони убитих селян зо всім спокійно. В селі роїть ся від жандармів, а крім того прибула одна єскадрона драґопів.
Змаганя до унії в Росиї. Александер Сто липін, молодший брат рос. президента міні
стрів і співробітник „Нового Времени" нераз піддає свому братови щасливі думки, які від
так дістають ся церед царя яко проекти з а конів. Недавно появила ся в „Н. Вр. статя Алекс. Столипіна, в якій пропонує, щоби замість безнастанно спиняти перехід з православя на католицизм, позволити на пе
рехід на унію, при чім богослуженя відпра
вляли би ся в росийскій мові. Тим чином по
творено би громади Росиян-католиків і спи
нено би польонїзацию. •
- Діяльність „Просьвіти" в Одесі за 1907 рік виявилась в наукових рефератах та літе
ратурно-вокальних вечерах і виставах, і уря джувашо своєї бібліотеки, в заходах біля засновапя при „Просьвітї" україньскої школи, у виданю книжок і ин. Наукові реферати, змістом переважно з істориі -і країни, украіиь- скої літератури і етнографії, відбували ся іцо тижня в середи На тих наукових нечерках торік збирало ся слухачів , більше, ніж поза
торік. В суботи відбували ся літературно-во
кальні нечері, що й торік складались з реф е
ратів (переважно з істориі україньскої літера
тури), з україньских деклямаций, музикалїв та співів, а напослїдок кінчались танцями. За вхід на сі вечерки платили нросьвітяни по 25 коп., а сторонні — но 50 коп. Усіх вечерів — середових і суботніх було торік 62, а рефера тів прочитано 63. Два читались мовою росий- скою, решта україньскою. Дня 26. ст. сг. лю
того 1907 уряджено вечер в роковини смерти Т. Ш евченка. Для дітей торік уладжено три вечері: виставлено дитячі опери М. Лисенка
„Коза-дереза", частину з оперки М. Лисенка
„Весна і зима" і комедийку І. Левицкого „По
пались"; на тих вечерах діти виступали т а кож з україньскими деклямациями та співами Драматична секция „Просьвіти" торік урядила чотири вистави: „Олесю" і „Невольника" М Кропивницкого, „Степового гостя" В. Грінчен ка і „Назара Стодолю" Т. Ш евченка.
Читальню при „Проеьвітї", як і позаторік, найбільше відвідували підчас вечерок середа ми й суботами. В читальню виписувано всі периодичні виданя росийскої України, як от:
Л.-Н. Вістник", „Рада", „Рідний Край", „Сло во“, «Україна», «Світова Зірниця", деякіукра- їньскі виданя в Галичині: «Діло», „Руслан",
„Громадский Голос", „Зеркало", „Сьвіт", „Бу
ковину" та американьско-україньску „Свобо
ду" й деякі росийскі часописи. У читальню і нросьвітяни і сторонні ходили безплатно. То
рік закінчено упорядковане бібліотеки тов а, яка має 2068 томів. Що до книгарні одескої
„Просьвіти", то й торік вона була на тих о- сновах, як і позаторік. Оборот книгарні був на 1465 карб, а чистого прибутку було 223 карб 51 кой. Торік же виділ розпочав клопо
тати про засноване україньскої школи при
«Просьвітї»: зібрано початковий фонд, виро
блено програму початкової школи з трома виділами і подано прошене про дозвіл. Надій
шло було потім запитане, якою мовою має ставленя сеї дискусиї на дневнім порядку
найблизшого засїданя.
Внесене ухвалено.
II. Б р а й т е р вносить безпроволоч- не створене дискусиї над відповідию мі нїстра,
Президент заявляє, що супротив у- хваленя внесеня Ґломбіньского не може внесеня Брайтера піддаш під голосо-І ванє.
В дальшій Генеральній дискусиї над буджетом зіб рав голос ґр. Кольоврат і заявив вдоволене, що правительство за
думуе предложити проект язикового за- кона. Німецка аграрна партия не бажає собі культурної борби. П. Сгрански (все німець) підносить, що єго сторонництво опираючи ся на засадах своооди буде з цілою рііпучостию боронити прав нїмеп кого народу.
II. Б у з е к: полемізував з вивода ми п. Странского о мнимім гробленю Німців в Галичині. Перед півтора роком не було в Галичині мови о нїмецкій кве
стиі. В Галичині є л и т е 60.000 Німців християн, розсіяних по цілім краю. Ма
ють власні школи, субвенционовані крає- ВИМ виділом. Доперва від півтора року нїмецкий союз розпочав аГітацию, під покривкою бережена інтересів Німців, а в дійсності, підбурює їх.
П. С т р а н с к и : Се неправда! Союз Німців то неполїтичне товариство, котре ніколи не виступало, як і не виступає з політичною зґітациєю.
П. Б у з е к: Робимо, що сираведли ве і випрошуємо собі заколочуване спо кою з чужої сторони. Відтак обговорював бесідник справу санациї краевнх фінан сів, уважаючи єї за найповажніишу спра
ву держави і всіх єї частий. Перед тим належить перевести реформу цілої дер жавної адмінїстрациї з рівночасним роз- вязанєм народної квестиі. Проти заведе- ня угодової автономії, о скілько ходить о Галичину, мусить бесідник рішучо застеречи ся в імени своєї партиї.
П. Р о б л я к (словен. лїб.) иредло жив скарги Словенців на ш л и шкільнії цтва. Дальші < ееїдники виступали за ре
формою реґулнміну палати, щоби запе
внити їй сносібн сть до прані. На тім пе рернано розправи. Слідуюче заеїданє в пятницю.
Н о в и її к и
— Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат.: Мо деста м.; римо-кат.: Максима. — В с у б о т у : руско-кат.: Андроніка А.; римо-кат.: Фелікса.
устний іспит зрілости в рускій ґімвазиї у Львові відбуває ся від четверга, цілий тиж
день під проводом директора рускої ґімназиї з Коломиї п. Недїльскчго після нових припи
сів міністерства просьвіти. Дотеперішний ви- слїд іспиту є зовсім вдоволяючий.
— Вистава Фвдьковичевої траґедиї «Довбуш"
театром аматорів львівского „Сокола1 ми
нулої неділі зєднала собі признане вид- цїв. Була се справді одна з найінтересній- ших і найлучиїе відограних штук на сій сце ні. Історичний підклад „Довбуша1* домальова
ний Федьковичем переказами гуцулів про воє
вода. єго жінку княгиню, любовницї Довбуша ітд. вихіснував Федькович доволі зручно -до своєї траґедиї, вплітаючи в зміст патриотичн звороти, які викликували грімкі оплески ну—
блики. Нові декорациї, костюми, сьвітлян ефекти причинили ся також до того, що вид- цї винесли добре вражінє, хоч гра мимо к о ротких павз тривала чотири години. Публика виповнила була салю по береги. В найблизшу неділю театр „Сокола" повторить „Довбуша , щоби дати можність побачити сей твір на
шого найбільшого буковиньского висателя і тим Львовянам, що задля недостатку місця не
могли бути на вершій виставі „Довбуша".
буть наука в школі, і як відписано про се, що — україньскою, то від падолиста і доси нема ніякої відповіді,. Розпочато було торік і видаванз книжок україньских. Видано було книжечку М. Комаря „Запорожскі вольности і дано в друкарню другу книжку І- Бондарен
ка „Про Ґарібальдія", що вийшла уже сего ро
ку. Членів усього в одескій «Просьвітї» на 1.
І січня с р. було 632, — збільшилось о 57, а 1 відпало з.ріжних причин шість. Виділ тов а того року не раз зміняв ся. Щож до грошевої справи тов-а, то вона не досить в доброму стані була. Найголовнїйший прибуток торік був з суботніх вечерів — 1719 карб. 8 коп., а членьских вкладок було тільки на 544 карб., що виносить коло шестоі частини буджету.
— НаФта на роз. Поділю. Одескі нафтові промисловці зацікавлені жерелами нафти на Поділю, думають про можливі способи екс пльоатациї її. Сегож літа візьмуть ся вони розшукувати нафтові жерела на Поділю й по
тім уже, колиб їх знайшли, зорганізують для експльоатацвї сего багацтва акцийне товарист
во. Треба сподіватись, що в звязку з^гіитанєм про збудоване зелїзницї Проскурів-Камянець справа ся значно посуне ся наперед.
Урожай на Волині. Найбільше тепер по селах на Волині (як і скрізь) цікавлять ся се
ляни тим, який то буде сего року урожай хліба. Але з усіх їх балачок чогось певного добитись трудно. Оден каже: «мабуть Бої дасть, жито трохи уродить, але з пшениці ні
чого не буде». Другий же знов навпаки, що пшениці подекуди й нічого буде, а про жито й думати нічого. „Озимина зовсім пропала!.
_ каже третин. Але певно те, що і жито її пшениця щось вродять по низинах тільки.
Вижиниж тепер геть пересівають ся на ярину.
_ 3 рос. Поділя доносять: В лїтиньскім по
віті дуже рісно зацвили яблуньові садки. Як буде добре літо, то треба сподіватись сего року доброго урожаю яблок. („І ада ).
Сніжна заметіль в маю. З Берна в Швай- царї доносять, що минулої неділі майже в ці
лій Швайцариї шаліла сніжна метелиця. Всі винниці зістали знищені, бо хуртовина шаліла через 12 годин. Телеграфічні і телефонічні полученя перервані. Рух зелїзничий місцями здержапий, бо шляхи завалені снігами. В тій сніговій катастрофі згинуло кількох людий.
Бог вогню в Пекіні. X ньске правитель
ство дістало недавно від своїх агентів в Япа- нїї донесене, ЩО 200 хіньских студентів виї
хало до Китаю, щоби там викликати револю- цию. Зараз потім вибухли в Пекіні вогні, і досі, не відомо, з якої причини. Двір і нра- вительственні круги не находили иншоі ради, як запитатись астрольоГів. Кореспондент од
ної анґлїйскої Газети оголошує зніт, який надіслали астрольоГп цариці - вдові. „Нема революционерів в Пекіні. Пожари спри
чинені сими відвідинами бога вогню, я- кий зійшов на землю на 100 день. Ирави- тельству не треба непокоїтись, бо по відїздї бога вогню пожари самі перестануть". Здає ся, що бог вогню загостив вже й до полудне
вого Китаю, бо з Ш анґаю доносять, їло в к о пальнях вугля в ПінГ-Сіанґ вже від 20 днів горить, при чім загинуло й чимало осіб. У- рядники потратили голови, не знають, як за- побічи дальшому розширеню вогню і назна
чили 100 тисяч корон нагороди, хто спинить пожежу.
_ Дрібні вісти, в Тустановичах коло Бори
слава ударив вчера грім в закоп „І уцул1 і запалив єго. Від пожару вибух суеїдний закоп
„Бітум". — N. Іг. Ргеззе доносить, що супро
ти унеможливлена через ухвалу палати вель
мож знесеня податку від цукру, наступить знесене консумцийного податку від мяса і знесене нафтового податку.
Опов'стни.
— Театр аматорів львівского „Сокола" відо- грає р неділю дня 31. с. м. другий раз „ Д о в б у ш а " . траґедию в 5 діях а 7 відслонах Юрия Федьковича Початок о 7 год. Білети продає „Сокільский Базар".
— Тарасове сьвято в Збоїсках. Сьвяточний
взчір в память 47-лїтних роковип смерти І.
— 4 —
Ш евченка уряджує Читальня „Просьвіти" в Збоїсках і члени тов. „Воля" у Львові, в не
ділю 31. с. м. в Збоїсках коло Львова в домі п. Люблїнера. В програму входить промова, відчит, мішаний хор, сольовий спів, декляма- циї і штука „В Гірничій Дуброві'1. Початок о 6. год. по полудни. Вступ 40 і 20 сот.‘,
— На Ясну Гору. Подібно як в минувших роках і сего року приготовляє ся богомілє в честь Пресьвятої Богородиці на Ясну Гору до Г отова. Люди так зі Львова, як і з околиці бажаючі взяти участь в сім св. богомілю, зводять зголосити ся до оо. Василиян у Льво
ві ул. Ж овківска ч. ЗО. Зголошувати ся м о
жна або самим або через своїх Ви. Отців ду
ховних. Ціна їзди там і назад зелізницею (З кляса) виносить: зі Львова 4 К 10 с, з Пу- стомит З К 40 с, зі Щирця З К 20 с, з Ми
колаєва 2 К 70 с. Відїзд богоміля є назначе
ний на ЗО. и. ст. мая с. р. рано. Поворот 31.
н. ст. мая вечером. Близші відомості! подасть при замовленю білетів монастир. Христос во- скрес! — 0 0 . Василияни ул. Ж овківска ч. 36.
Львів, дня 8. мая 1908.
— Для Спілок ощадности і позичок. В часі' від 6. до 18. липня с. р. урядить Бюро Патро
нату з прнпорученя Виділу краєвого XVIII.
практичний курс науки для касиєрів і членів Заряду Спілок ощадности і позичок. На курс сей, іцо відбуде ся в Рибній, осідку Спілки ощадн. і поз., а також Спілки молочарскої в околиці Кракова, можуть бути приняті канди
дати, представлені Зарядами єствуючих Спі
лок, або основательними Комітетами проекто
ваних Спілок і зголошених до Бюра Патро
нату. Зазначує ся при тім, що число учени- ків на курсі є обмежене до ЗО. Першеньство до нринятя на курс прислугує кандидатам з тих Спілок патронацких, котрі до сеї пори з курсів не користали, а потребують виобразо- ваня свого кандидата на курсі фаховім. До кож дого прошеня онриняє на курс треба долучити:
1. Метрику хрещеня або звичайний метри кальний витяг кандидата. 2. Пробу звичайно го письма кандидата разом з єго заявою, що наколи буде принятим, зобовязує ся прибути на науку і придержувати ся обовязуючої в ча
сі науки інструкциї. Кандидати незасібні мо гуть одержати підмогу в формі днєт по 2 К денно за 15 днів (с. є. но ЗО К) і зворот ви датку на зелїзничий білєт зі етациї найблиз ше положеної від місця замешканя до Кше- шовиць і з поворотом, о що належить в 110- даню о принятє просити. Блисші подробиці дотичні поміщеня в часі курсу будуть подані в письмі о принятю кандидата на ку+с. Не- остемпльовані поданя о принятє на курс на лежить вносити до „Бюра Патронату для Спі
лок ощадности і позичок при Виділі краєвім у Львові" найдальше до 15. червня с. р. Не- узгляднені поданя будуть звернені на кошт
нетентів.
женого, від давна заповіданого проекту ви
глядає на укриту концесиго в заміну за по- ладнане справи підвисшеня офіцирскої платні.
Цетинїя. Дня 25 с. м. розпочав ся ту ве
ликий процес о злочин державної зради про
ти ріжних визначних чорногорских урядників і провідників партий. Процес потриває около З тижні.
Артист-маляр Е в г е н Т у р б а ц к и й
Львів, ул. Пенарска ч. 43.
поручає ся при окрашених церков; образи до іконостасів, історичні, портрети і т. д.
Телєґрами
З а п р о ш е н е
на XII загальні збори членів Товарист?а задаткового в Мукилинцях, котрі відбудуть ся ся дня 3. ч е р в н я 1908 року о годині 2. по полудни в салі Уряду громадского в Ми-.у- линцях з отсим порядком:
1. Відчитане протоколу з послїдних за
гальних зборів.
2. Відчитане протоколу з люстрациї че
рез делегата Звязку.
3. Справозданє Дирекциї з дїяльности і рахунків в р. 1907.
4. Справозданє Комісиї ревізийної і вне
сене на уділене заяви довіря для Дирекциї за 1907. '
5. Внесене Ради Надзираючої що до п о ділу зисків за р. 1907.
6. Внесене Дирекциї що до ульокованя фонду резервового і можливих страт.
7. Справа розвязаня і лїквідация Това
риства.
8. Вибір ліквідаторів.
9. Евентуальний вибір Ради Надзираючої, Дирекциї і Комісиї ревізийної.
10. Внесеня членів.
Рада Надзираюча Товариства задаткового в ЛІикулинцях.
Секретар: Презес в за с т.:
віч Рибачеч. о. Й осиф Ґрабовский
" д о
Америки
і Канади
Л ІН ІЯ К У Н А Р Д найскорше.
П оясн ен ь удїлнє б езп л атн о Л інія Кунард у Л ьвові ул. Городецка 99.
& ф ф ф ф ф ф ©
0 0 0*
Ц. к. упр. гал. акц.
Товариство взаїмних обезпечень
Дністер
у Львові, при улицї Рускій ч. 20. (дім власний).
приймав обезпеченя будинків, всяких річий до- машних і господарских, збіжа і паші против
шкід від пожару.
Шкоди ліквідує і виплачує »Днїстер«
з найбільшою скоростию. Оцінка шкід відбу
вав ся в присутносте 2 господарів членів.
Дотепер виплатив «Дністер» 15.885 відшкодо
ване в сумі вісім і лів мілїона корон.
Зиск по скінченім році звертав ся чле
нам. Звороти за р. 1906 і 1907 виносній п , 10 при.
Банк краевлй у
Львові і в Чернівцях, Ка
са ощадності! у Львові, Руска Щадннця в Перемишли приймають поліси „Дністра" при удїліовашо позички.
На житє можна обезпечатп ся через
„Дністер" в Краківскім Товаристві.
Аґенциї «Дністра» находять ся в кождім місті і в многих селах; там, де еще не ро
бить инший аґент «Дністра», можуть пись
менні селяни старати ся о уділене аґенциї.
До тепер заробили аґенти 1,142.108 корон провізні.
Фонди Товариства 31/12 1907:
Фонд резервовий
„ резерви премій
„ спец, на звороти
„ на ріжннцю курсів
„ резерви снеціїяльноі
„ емерит. урядників инші фондп заосмотреня
К 1,003.364—
„ 613.720 —
„ 50.939 -
„ 3.437—
„ 35.000—
., 218.364’- , „ 40.000—
Разсм сума К 1,964.824'—
Селянеї асекуруйте ся від шкід огневих!
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1908.
До Львова
приходять з Р - ° & йол.
ПОвечер ночи в
з дня 28. мая.
Відень. Цісар приняв вчера на окремі послуханю амбасадора Зєдин. Держав півн Америки, Франціза, який зложив монарсї іме нем президента Розевельта желаня з нагоди ювілею.
Прага. Сезкозіоу. Когезр. доносить: В не ділю відбули ся в Подєбрадах манїфестацийн збори при участи чесних і инших славяньеких послів, на яких жадано народної рівноправно сти в шкільних справах для чесного, хорват ткого, словіньского і руского народа. З руских послів промовляли проф. Колесса і Днїстрянь ский в справі шкільництва і самостійного ру ского унїверситета у Львові. Посол Стрекль ставив полуднево-славяньским студентам за взорець праці і славяньскої солідарності! че ских студентів.
Будапешт. Проект виборчої реформи до угорского сойму має бути внесений в осени с. р. Се дальше відложенє речинця предло-
0.
0 0 0
&
0 «>
0 0
ф
0 Є*
Ванн Гіпотечний
А®-,
ВІДДІЛ депозитовий
нрпнпмає вклади і виплачує завдатки на рахунок біжучии, прпнимав до пере
хована папери вартісні і дав на них завдатки.
Крім того впроваджено подібно нк в інституципх заграничнпх т. зв.
Сховки депозитові.
(8аГе Оерозіїз)
За оплатою 50 до 70 корон річ
но, денозитар дістав в сталевій касі панцирній сховок до виключного ужит
ку і під власним ключем, де безпечно і дискретно переховувати може своє ман
но або важні документи.
Цід тим яглядом поробив Банк гіпотечний нк найдогіднїиші заряджена.
Приписи дотично того рода депо
зитів одержати можна безплатно у від
ділі депозитовім.
0 0
0
0 0
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
0 0
0 0 0 0
Кракова Кракова Ряш ева Підволочиск Червове ць Черновець Станпславова Колом ні, Стрия Пустомит Самбора Любіня Рави рускої Я нова Бруховпч Бруховпч Зимної води
ЗІ Львова відходять до
К ракова Кракова Ряш ева Підволочиск Черновець Черновець Станпславова Коломиї Стрия Пустомит Самбора Любіня Рави рускої Яиова Брухович Бруховпч Зимної води
5-50 855 130 5-45 9-50
725 9-50 — 840 2 ЗО
— — 1-ю — —
7.20 1200 215 5-40 10 30
8-07 — 205 5'57 9-30
— — — — 12 20
540 — — — —
— 1020 — — —
7"29 11-45 350 — 1100 7-29 11-43 350 — 1100
8 00 ю-зо 200 — 910
8-00 1030 200 9-Ю —
7-Ю 1240 4-50 — —
8 26 1 15 500 9-25 10 10+
7-Ю — 12-40 4’50 8-20
845 _ — — —
5'50 725 1-Ю 5-45 9-50 рано перед
ПОЛ.
